Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Деяния апостолов

 
  • По пяти́хъ же дне́хъ сни́де архiере́й Ана́нiа со ста́рцы и съ ри́торомъ нѣ́кiимъ терти́лломъ, и́же сказа́ша иге́мону о па́влѣ.
  • При́звану же бы́в­шу ему́, нача́тъ клевета́ти терти́ллъ, глаго́ля:
  • мно́гъ ми́ръ улуча́юще тобо́ю, и исправле́нiя быва́емая язы́ку сему́ тво­и́мъ промышле́нiемъ, вся́кимъ же о́бразомъ и вездѣ́ прiе́млемъ, держа́вный фи́ликсе, со вся́кимъ благодаре́нiемъ:
  • но да не мно́жае стужа́ю тебѣ́, молю́ тя послу́шати на́съ вкра́тцѣ тво­е́ю кро́тостiю:
  • обрѣто́хомъ бо му́жа сего́ губи́теля и дви́жуща противле́нiе всѣ́мъ Иуде́емъ живу́щымъ по вселе́н­нѣй и предста́теля [су́ща] назоре́йстѣй е́реси,
  • и́же и це́рковь покуси́ся оскверни́ти, его́же и я́хомъ и по зако́ну на́­шему хотѣ́хомъ суди́ти ему́:
  • при­­ше́дъ же лисі́а ты́сящникъ, мно́гою си́лою от­ ру́къ на́шихъ исхити́ его́ и къ тебѣ́ посла́,
  • повелѣ́въ [и на́мъ] по­е́млющымъ на́нь ити́ къ тебѣ́: *от­ него́же воз­мо́жеши са́мъ разсуди́въ о всѣ́хъ си́хъ позна́ти, о ни́хже мы́ по­е́млемъ на́нь.
  • Сложи́шася же и Иуде́е, глаго́люще си́мъ та́ко бы́ти.
  • Отвѣща́ же па́велъ, поману́в­шу ему́ иге́мону глаго́лати: от­ мно́гихъ лѣ́тъ су́ща тя́ судiю́ пра́ведна язы́ку сему́ свѣ́дый, благоду́шнѣе я́же о мнѣ́ от­вѣща́ю,
  • могу́щу ти́ разумѣ́ти, я́ко не мно́жае ми́ е́сть дні́й два­на́­де­ся­тихъ, от­не́лѣже взыдо́хъ поклони́тися во Иерусали́мъ:
  • и ни въ це́ркви обрѣто́ша мя́ къ кому́ глаго́люща или́ развра́тъ творя́ща наро́ду, ни въ со́нмищихъ, ни во гра́дѣ,
  • ниже́ довести́ мо́гутъ, ели́ка тебѣ́ ны́нѣ на мя́ глаго́лютъ:
  • исповѣ́дую же тебѣ́ сiе́, я́ко въ пути́, его́же сі́и глаго́лютъ е́ресь, та́ко служу́ оте́ческому Бо́гу, вѣ́руя всѣ́мъ су́щымъ въ зако́нѣ и проро́цѣхъ пи́санымъ,
  • упова́нiе имы́й на Бо́га, я́ко воскресе́нiе хо́щетъ бы́ти ме́ртвымъ, пра́ведникомъ же и грѣ́шникомъ, его́же и са́ми сі́и ча́ютъ:
  • о се́мъ же и а́зъ подвиза́юся, непоро́чну со́вѣсть имѣ́ти всегда́ предъ Бо́гомъ же и человѣ́ки:
  • по лѣ́тѣхъ же мно́гихъ прiидо́хъ сотвори́ти ми́лостыни во язы́къ мо́й и при­­ноше́нiя:
  • въ ни́хже обрѣто́ша мя́ очище́н­на въ це́ркви, ни съ наро́домъ, ниже́ съ молво́ю,
  • нѣ́цыи от­ Асі́и Иуде́е, и́мже подоба́­ше предъ тя́ прiити́ и глаго́лати, а́ще и́мутъ что́ на мя́:
  • или́ са́ми ті́и да глаго́лютъ, а́ще ку́ю обрѣто́ша во мнѣ́ непра́вду, ста́в­шу ми́ въ со́нмищи,
  • ра́звѣ еди́наго сего́ гла́са, и́мже возопи́хъ стоя́ въ ни́хъ, я́ко о воскресе́нiи ме́ртвыхъ а́зъ су́дъ прiе́млю дне́сь от­ ва́съ.
  • Слы́шавъ же сiя́ фи́ликсъ от­вѣща́ {от­рече́} и́мъ, извѣ́стнѣе увѣ́дѣвъ я́же о пути́ се́мъ, глаго́ля: егда́ лисі́а ты́сящникъ прiи́детъ, разсужду́ я́же о ва́съ.
  • Повелѣ́ же со́тнику стрещи́ па́вла, и имѣ́ти осла́бу, и ни еди́ному же воз­браня́ти от­ сво­и́хъ ему́ служи́ти или́ при­­ходи́ти къ нему́.
  • По дне́хъ же нѣ́кiихъ при­­ше́дъ фи́ликсъ со друси́ллiею жено́ю сво­е́ю су́щею Иуде́анынею, при­­зва́ па́вла, да слы́шитъ от­ него́ вѣ́ру, я́же во Христа́ Иису́са.
  • Глаго́лющу же ему́ о пра́вдѣ и о воз­держа́нiи и о судѣ́ хотя́щемъ бы́ти, при­­стра́­шенъ бы́въ фи́ликсъ от­вѣща́: ны́нѣ у́бо иди́, вре́мя же получи́въ при­­зову́ тя.
  • Вку́пѣ же и надѣ́яся, я́ко мзда́ да́ст­ся ему́ от­ па́вла, я́ко да от­пу́ститъ его́: тѣ́мже и ча́сто при­­зыва́я его́, бесѣ́доваше съ ни́мъ.
  • Двѣма́ же лѣ́тома сконча́в­шемася прiя́тъ измѣне́нiе фи́ликсъ поркі́а фи́ста: хотя́ же уго́дное сотвори́ти Иуде́емъ фи́ликсъ, оста́ви па́вла свя́зана.
  • Через пять дней пришел первосвященник Анания со старейшинами и с некоторым ритором Тертуллом, которые жаловались правителю на Павла.
  • Когда же он был призван, то Тертулл начал обвинять его, говоря:
  • всегда и везде со всякою благодарностью признаём мы, что тебе, достопочтенный Феликс, обязаны мы многим миром, и твоему попечению благоустроением сего народа.
  • Но, чтобы много не утруждать тебя, прошу тебя выслушать нас кратко, со свойственным тебе снисхождением.
  • Найдя сего человека язвою общества, возбудителем мятежа между Иудеями, живущими по вселенной, и представителем Назорейской ереси,
  • который отважился даже осквернить храм, мы взяли его и хотели судить его по нашему закону.
  • Но тысяченачальник Лисий, придя, с великим насилием взял его из рук наших и послал к тебе,
  • повелев и нам, обвинителям его, идти к тебе. *Ты можешь сам, разобрав, узнать от него о всем том, в чем мы обвиняем его.
  • И Иудеи подтвердили, сказав, что это так.
  • Павел же, когда правитель дал ему знак говорить, отвечал: зная, что ты многие годы справедливо судишь народ сей, я тем свободнее буду защищать мое дело.
  • Ты можешь узнать, что не более двенадцати дней тому, как я пришел в Иерусалим для поклонения.
  • И ни в святилище, ни в синагогах, ни по городу они не находили меня с кем-либо спорящим или производящим народное возмущение,
  • и не могут доказать того, в чем теперь обвиняют меня.
  • Но в том признаюсь тебе, что по учению, которое они называют ересью, я действительно служу Богу отцов моих, веруя всему, написанному в законе и пророках,
  • имея надежду на Бога, что будет воскресение мертвых, праведных и неправедных, чего и сами они ожидают.
  • Посему и сам подвизаюсь всегда иметь непорочную совесть пред Богом и людьми.
  • После многих лет я пришел, чтобы доставить милостыню народу моему и приношения.
  • При сем нашли меня, очистившегося в храме не с народом и не с шумом.
  • Это были некоторые Асийские Иудеи, которым надлежало бы предстать пред тебя и обвинять меня, если что имеют против меня.
  • Или пусть сии самые скажут, какую нашли они во мне неправду, когда я стоял перед синедрионом,
  • разве только то́ одно слово, которое громко произнес я, стоя между ними, что за учение о воскресении мертвых я ныне судим вами.
  • Выслушав это, Феликс отсрочил дело их, сказав: рассмотрю ваше дело, когда придет тысяченачальник Лисий, и я обстоятельно узнаю об этом учении.
  • А Павла приказал сотнику стеречь, но не стеснять его и не запрещать никому из его близких служить ему или приходить к нему.
  • Через несколько дней Феликс, придя с Друзиллою, женою своею, Иудеянкою, призвал Павла, и слушал его о вере во Христа Иисуса.
  • И как он говорил о правде, о воздержании и о будущем суде, то Феликс пришел в страх и отвечал: теперь пойди, а когда найду время, позову тебя.
  • Притом же надеялся он, что Павел даст ему денег, чтобы отпустил его: посему часто призывал его и беседовал с ним.
  • Но по прошествии двух лет на место Феликса поступил Порций Фест. Желая доставить удовольствие Иудеям, Феликс оставил Павла в узах.
  • А праз пяць дзён прыйшоў перша­свята́р Ана́нія са старэ́йшынамі і з нейкім ры́тарам Тэрту́лам, якія зрабілі зая́ву правíцелю су́праць Паўла.
  • Калі ж яго паклíкалі, Тэрту́л пачаў абвінава́чваць, ка́жучы:
  • вялікага міру мы дасягну́лі дзя́куючы табе і паляпшэ́нняў, якія робяцца для народа гэтага дзя́куючы твайму клопату, і мы ва ўсім і ўсюды прыма́ем гэта, высокашано́ўны Фе́лікс, з усёй удзя́чнасцю;
  • але, каб моцна не дакуча́ць табе, прашу цябе вы́слухаць нас коратка з уласцíвай табе добразычлíвасцю;
  • вы́явіўшы, што чалавек гэты – зара́за, і ўздыма́е бунт сярод усіх Іудзеяў, якія жывуць у свеце, і з́яў­ля́ецца правадыро́м Назарэ́йскай е́расі,
  • які і храм нава́жыўся апага́ніць, мы затрыма́лі яго і хацелі судзíць паводле нашага закону;
  • але прыйшоў тысячанача́льнік Лíсій і з вялікай сілаю забраў яго з рук нашых,
  • загада́ўшы абвінава́ўцам яго ісці да цябе; ад яго ты можаш сам, распыта́ўшы, даве́дацца пра ўсё, у чым мы абвінава́чваем яго.
  • І Іудзеі згадзíліся і пацве́рдзілі, што гэта так.
  • Павел жа, калі правíцель даў яму знак гавары́ць, адказаў: ве́даючы, што ты многа гадоў з́яўля́ешся спра­вядлíвым суддзёй народа гэтага, я ахво́тней бу́ду гавары́ць у абаро́ну маёй справы;
  • ты можаш даве́дацца, што не больш як двана́ццаць дзён таму я прыйшоў у Іерусалім для пакла­не́ння;
  • і ні ў храме яны не знайшлі мяне, каб я з кім-небудзь спрача́ўся ці ўздыма́ў бунт нато́ўпу, ні ў сінагогах, ні ў горадзе,
  • і яны не могуць даказа́ць таго, у чым абвінава́чваюць мяне;
  • але прызнаю́ся табе ў тым, што паво́дле вучэ́ння, якое яны называ́юць е́рассю, я сапраўды́ служу́ Богу айцоў, ве́руючы ўсяму, напíсанаму ў законе і прароках,
  • ма́ючы надзе́ю на Бога, якую і са́мі яны падзяля́юць, што будзе ўваскрасе́нне мёртвых, пра́ведных і няпра́ведных;
  • таму і сам намага́юся заўсёды мець бездако́рнае сумле́нне перад Богам і людзьмí;
  • пасля многіх гадо́ў я прыйшоў, каб даста́віць мíласціну для народа майго і прынашэ́нні;
  • пры гэтым і знайшлí мяне, ачы́шчанага ў храме, без народу і без шу́му,
  • нейкія Асíйскія Іудзеі, якім трэба было́ б з́явíцца перад табою і абвінава́чваць мяне, калі б што ме́лі су́праць мяне;
  • альбо са́мі гэтыя няхай скажуць, якую яны знайшлі ўва мне няпра́веднасць, калі я стаяў перад сінедрыёнам,
  • хіба́ адны толькі словы, якія я гучна прамовіў, сто́ячы сярод іх, што за вучэнне пра ўваскрасе́нне мёртвых вы сёння су́дзіце мяне.
  • Вы́слухаўшы гэта, Фелікс адклаў іх справу, ве́даючы дакла́дней пра гэтае вучэ́нне, і сказаў: калі прыйдзе тысячанача́льнік Лíсій, я буду раз­гляда́ць вашу справу.
  • А сотніку загада́ў трыма́ць Паўла пад аховаю, але даваць паслабле́нне і не забараня́ць нікому з яго блізкіх служы́ць яму ці прыхо́дзіць да яго.
  • Праз некалькі дзён Фелікс, прыйшоўшы з Друзíлай, жонкаю сваёю, Іудзейкай, паклíкаў Паўла і слу́хаў яго пра веру ў Хрыста Іісуса.
  • Калі ж ён гаварыў аб пра́веднасці, устрыма́нні і бу́дучым судзе, Фелікс спало́хаўся і сказаў: цяпер ты ідзі, а калі будзе наго́да, то я паклíчу цябе.
  • Пры гэтым ён спадзява́ўся, што Павел дасць яму гро́шай, каб адпусцíў яго, таму ён часта пасыла́ў па яго і размаўля́ў з ім.
  • Калі ж прайшло два гады́, перае́мнікам Фелікса стаў По́рцый Фест; і, жада́ючы дагадзíць Іудзеям, Фелікс пакíнуў Паўла ў зняво́ленні.
  • 过 了 五 天 , 大 祭 司 亚 拿 尼 亚 , 同 几 个 长 老 , 和 一 个 辩 士 帖 土 罗 , 下 来 , 向 巡 抚 控 告 保 罗 。
  • 保 罗 被 提 了 来 , 帖 土 罗 就 告 他 说 ,
  • 腓 利 斯 大 人 , 我 们 因 你 得 以 大 享 太 平 , 并 且 这 一 国 的 弊 病 , 因 着 你 的 先 见 , 得 以 更 正 了 。 我 们 随 时 随 地 , 满 心 感 谢 不 尽 。
  • 惟 恐 多 说 , 你 嫌 烦 絮 , 只 求 你 宽 容 听 我 们 说 几 句 话 。
  • 我 们 看 这 个 人 , 如 同 瘟 疫 一 般 , 是 鼓 动 普 天 下 众 犹 太 人 生 乱 的 , 又 是 拿 撒 勒 教 党 里 的 一 个 头 目 。
  • 连 圣 殿 他 也 想 要 污 秽 。 我 们 把 他 捉 住 了 。 ( 有 古 卷 在 此 有 要 按 我 们 的 律 法 审 问 。
  • 不 料 千 夫 长 吕 西 亚 前 来 甚 是 强 横 从 我 们 手 中 把 他 夺 去 , 吩 咐 告 他 的 人 到 你 这 里 来 ) 。
  • 你 自 己 究 问 他 , 就 可 以 知 道 我 们 告 他 的 一 切 事 了 。
  • 众 犹 太 人 也 随 着 告 他 说 , 事 情 诚 然 是 这 样 。
  • 巡 抚 点 头 叫 保 罗 说 话 , 他 就 说 , 我 知 道 你 在 这 国 里 断 事 多 年 , 所 以 我 乐 意 为 自 己 分 诉 。
  • 你 查 问 就 可 以 知 道 , 从 我 上 耶 路 撒 冷 礼 拜 , 到 今 日 , 不 过 有 十 二 天 。
  • 他 们 并 没 有 看 见 我 在 殿 里 , 或 是 在 会 堂 里 , 或 是 在 城 里 , 和 人 辩 论 , 耸 动 众 人 。
  • 他 们 现 在 所 告 我 的 事 , 并 不 能 对 你 证 实 了 。
  • 但 有 一 件 事 , 我 向 你 承 认 , 就 是 他 们 所 称 为 异 端 的 道 , 我 正 按 着 那 道 事 奉 我 祖 宗 的 神 , 又 信 合 乎 律 法 的 , 和 先 知 书 上 一 切 所 记 载 的 。
  • 并 且 靠 着 神 , 盼 望 死 人 , 无 论 善 恶 , 都 要 复 活 , 就 是 他 们 自 己 也 有 这 个 盼 望 。
  • 我 因 此 自 己 勉 励 , 对 神 , 对 人 , 常 存 无 亏 的 良 心 。
  • 过 了 几 年 , 我 带 着 周 济 本 国 的 捐 项 和 供 献 的 物 上 去 。
  • 正 献 的 时 候 , 他 们 看 见 我 在 殿 里 已 经 洁 净 了 , 并 没 有 聚 众 , 也 没 有 吵 囔 。 惟 有 几 个 从 亚 西 亚 来 的 犹 太 人 。
  • 他 们 若 有 告 我 的 事 , 就 应 当 到 你 面 前 来 告 我 。
  • 既 或 不 然 , 这 些 人 , 若 看 出 我 站 在 公 会 前 , 有 妄 为 的 地 方 , 他 们 自 己 也 可 以 说 明 。
  • 纵 然 有 , 也 不 过 一 句 话 , 就 是 我 站 在 他 们 中 间 大 声 说 , 我 今 日 在 你 们 面 前 受 审 , 是 为 死 人 复 活 的 道 理
  • 腓 力 斯 本 是 详 细 晓 得 这 道 , 就 支 吾 他 们 说 , 且 等 千 夫 长 吕 西 亚 下 来 , 我 要 审 断 你 们 的 事 。
  • 于 是 吩 咐 百 夫 长 看 守 保 罗 并 且 宽 待 他 , 也 不 拦 阻 他 的 亲 友 来 供 给 他 。
  • 过 了 几 天 , 腓 力 斯 和 他 夫 人 犹 太 的 女 子 土 西 拉 , 一 同 来 到 , 就 叫 了 保 罗 来 , 听 他 讲 论 信 基 督 耶 稣 的 道 。
  • 保 罗 讲 论 公 义 , 节 制 , 和 将 来 的 审 判 , 腓 力 斯 甚 觉 恐 惧 , 说 , 你 暂 且 去 吧 , 等 我 得 便 再 叫 你 来 。
  • 腓 力 斯 又 指 望 保 罗 送 他 银 钱 , 所 以 屡 次 叫 他 来 , 和 他 谈 论 。
  • 过 了 两 年 , 波 求 非 斯 都 接 了 腓 力 斯 的 任 , 腓 力 斯 要 讨 犹 太 人 的 喜 欢 , 就 留 保 罗 在 监 里 。