Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Деяния апостолов

 
  • [Зач. 50.] И я́коже су́ждено бы́сть от­плы́ти на́мъ во италі́ю, преда́ху па́вла же и ины́я нѣ́кiя ю́зники со́тнику, и́менемъ иу́лiю, спи́ры Севасті́йскiя.
  • Вше́дше же въ кора́бль Адрами́тскiй, восхотѣ́в­ше плы́ти во Аси́йская мѣ́ста, от­везо́хомся, су́щу съ на́ми Ариста́рху македо́нянину от­ солу́ня.
  • Въ другі́й же при­­ста́хомъ въ Сидо́нѣ: человѣколю́бiе же иу́лiй па́влови дѣ́я, повелѣ́ къ друго́мъ ше́дшу прилѣжа́нiе {посо́бiе} улучи́ти.
  • И от­ту́ду от­ве́зшеся при­­плы́хомъ въ ки́пръ, зане́ вѣ́три бя́ху проти́вни:
  • пучи́ну же, я́же проти́ву киликі́и и памфилі́и, преплы́в­ше, прiидо́хомъ въ ми́ры лики́йскiя.
  • И та́мо обрѣ́тъ со́тникъ кора́бль Александрі́йскiй плову́щь во италі́ю, всади́ ны въ о́нь.
  • Во мно́ги же дни́ ко́сно пла́ва­ю­ще и едва́ бы́в­ше проти́ву кни́да, не оставля́ющу на́съ вѣ́тру, при­­плы́хомъ подъ кри́тъ при­­ Салмо́нѣ:
  • едва́ же избира́юще кра́й, прiидо́хомъ на мѣ́сто нѣ́кое, нарица́емое до́брое при­ста́нище, ему́же бли́зъ бѣ́ гра́дъ ласе́й.
  • Мно́гу же вре́мени мину́в­шу и су́щу уже́ небезбѣ́дну пла́ванiю, зане́же и по́стъ уже́ бѣ́ преше́лъ, совѣ́товаше па́велъ,
  • глаго́ля и́мъ: му́жiе, ви́жду, я́ко съ досажде́нiемъ и мно́гою тщето́ю не то́кмо бре́мене и корабля́, но и ду́шъ на́шихъ хо́щетъ бы́ти пла́ванiе.
  • Со́тникъ же ко́рмчiя и навкли́ра послу́шаше па́че, не́жели па́вломъ глаго́лемыхъ.
  • Не добру́ же при­­ста́нищу су́щу ко озимѣ́нiю, мно́зи совѣ́тъ дая́ху от­везти́ся от­ту́ду, а́ще ка́ко воз­мо́гутъ, дости́гше Финикі́и, озимѣ́ти въ при­­ста́нищи кри́тстѣмъ, зря́щемъ къ Ли́ву и къ хо́ру.
  • Дхну́в­шу же ю́гу, мнѣ́в­ше во́лю свою́ улучи́ти, воз­дви́гше вѣ́трила, плы́ху вскра́й кри́та.
  • Не по мно́зѣ же воз­вѣ́я проти́венъ ему́ вѣ́тръ бу́ренъ, нарица́емый Еврокли́донъ.
  • Восхище́ну же бы́в­шу кораблю́ и не могу́щу сопроти́витися вѣ́тру, вда́в­шеся волна́мъ носи́ми бѣ́хомъ.
  • О́стровъ же нѣ́кiй мимоте́кше, нарица́ющься клавді́й, едва́ воз­мого́хомъ удержа́ти ладiю́:
  • ю́же востя́гше, вся́кимъ о́бразомъ помога́ху, подтвержда́юще кора́бль: боя́щеся же, да не въ Си́рть {въ ме́лкая мѣ́ста} впаду́тъ, низпусти́в­ше па́русъ, си́це носи́ми бѣ́ху.
  • Вельми́ же обурева́емымъ на́мъ, на у́трiе измета́нiе творя́ху,
  • и въ тре́тiй де́нь сво­и́ми рука́ми я́дрило кора́бленое изверго́хомъ.
  • Ни со́лнцу же, ни звѣзда́мъ я́вльшымся на мно́ги дни́, и зимѣ́ не ма́лѣ належа́щей, про́чее от­има́­шеся наде́жда вся́, е́же спасти́ся на́мъ.
  • Мно́гу же неяде́нiю су́щу, тогда́ ста́въ па́велъ посредѣ́ и́хъ, рече́: подоба́­ше у́бо, о, му́жiе, послу́шав­ше мене́, не от­везти́ся от­ кри́та и избы́ти досажде́нiя сего́ и тщеты́:
  • и се́, ны́нѣ молю́ вы́ благоду́ш­ст­вовати, поги́бель бо ни еди́нѣй души́ от­ ва́съ бу́детъ, ра́звѣ корабля́:
  • предста́ бо ми́ въ сiю́ но́щь а́нгелъ Бо́га, его́же а́зъ е́смь, ему́же и служу́,
  • глаго́ля: не бо́йся, па́вле, ке́сарю ти́ подоба́етъ предста́ти, и се́, дарова́ тебѣ́ Бо́гъ вся́ пла́ва­ю­щыя съ тобо́ю.
  • Тѣ́мже дерза́йте, му́жiе, вѣ́рую бо богови, я́ко та́ко бу́детъ, и́мже о́бразомъ рѣче́но ми́ бы́сть:
  • во о́стровъ же нѣ́кiй подоба́етъ на́мъ при­­ста́ти.
  • И егда́ четвертая­на́­де­сять но́щь бы́сть, носи́мымъ на́мъ во Адрiа́тстѣй [пучи́нѣ], въ полу́нощи непщева́ху кора́бленицы, я́ко при­­ближа́ют­ся къ нѣ́ко­ей странѣ́,
  • и измѣ́рив­ше глубину́ обрѣто́ша саже́ней два́десять: ма́ло же преше́дше и па́ки измѣ́рив­ше, обрѣто́ша саже́ней пять­на́­де­сять.
  • Боя́щеся же, да не ка́ко въ пру́дная мѣ́ста впаду́тъ, от­ но́са корабля́ ве́ргше ко́твы четы́ри, моля́хомся, да де́нь бу́детъ.
  • Кора́бленикомъ же и́щущымъ бѣжа́ти изъ корабля́ и низвѣ́сив­шымъ ладiю́ въ мо́ре, извѣ́томъ а́ки от­ но́са хотя́щымъ ко́твы просте́рти,
  • рече́ па́велъ со́тнику и во́иномъ: а́ще не сі́и пребу́дутъ въ корабли́, вы́ спасти́ся не мо́жете.
  • Тогда́ во́ини от­рѣ́заша у́жя ладiи́ и оста́виша ю́ от­па́сти.
  • Егда́ же хотя́ше де́нь бы́ти, моля́ше па́велъ всѣ́хъ, да прiи́мутъ пи́щу, глаго́ля: четыренадеся́тый дне́сь де́нь жду́ще, не я́дше пребыва́ете, ничто́же вкуси́в­ше:
  • тѣ́мже молю́ ва́съ прiя́ти пи́щу, се́ бо къ ва́­шему спасе́нiю е́сть: ни еди́ному бо от­ ва́съ вла́съ главы́ от­паде́тъ.
  • Ре́къ же сiя́ и прiе́мь хлѣ́бъ, благодари́ Бо́га предъ всѣ́ми и прело́мль нача́тъ я́сти.
  • Благонаде́жни же бы́в­ше вси́, и ті́и прiя́ша пи́щу:
  • бѣ́ же въ корабли́ всѣ́хъ ду́шъ двѣ́стѣ се́дмьдесятъ и ше́сть.
  • Насы́щшеся же бра́шна, облегчи́ша кора́бль, измета́юще пшени́цу въ мо́ре.
  • Егда́ же де́нь бы́сть, земли́ не познава́ху: нѣ́дро же нѣ́кое усмотрѣ́ша иму́щее песо́къ {бре́гъ}, въ не́же, а́ще мо́щно е́сть, совѣща́ша извлещи́ кора́бль.
  • И ко́твы собра́в­ше, везя́хуся по мо́рю: ку́пно осла́бив­ше у́жя корми́ломъ и воз­дви́гше ма́лое вѣ́трило къ ды́шущему вѣ́трецу, везо́хомся на кра́й {бре́гъ}.
  • Впа́дше же въ мѣ́сто исо́пное, увязи́ша кора́бль: и но́съ у́бо увя́зшiй пребы́сть недви́жимь, корми́ло же разбива́­шеся от­ ну́жды во́лнъ.
  • Во́иномъ же совѣ́тъ бы́сть, да у́зники убiю́тъ, да не кто́ поплы́въ избѣ́гнетъ.
  • Со́тникъ же, хотя́ соблюсти́ па́вла, воз­брани́ совѣ́ту и́хъ, повелѣ́ же могу́щымъ пла́вати, да изскочи́в­ше пе́рвѣе изы́дутъ на кра́й,
  • а про́чiи, о́ви у́бо на дщи́цахъ, о́ви же на нѣ́чемъ от­ корабля́. И та́ко бы́сть всѣ́мъ спасти́ся на зе́млю.
  • [Зач. 50А.] Когда решено было плыть нам в Италию, то отдали Павла и некоторых других узников сотнику Августова полка, именем Юлию.
  • Мы взошли на Адрамитский корабль и отправились, намереваясь плыть около Асийских мест. С нами был Аристарх, Македонянин из Фессалоники.
  • На другой день пристали к Сидону. Юлий, поступая с Павлом человеколюбиво, позволил ему сходить к друзьям и воспользоваться их усердием.
  • Отправившись оттуда, мы приплыли в Кипр, по причине противных ветров,
  • и, переплыв море против Киликии и Памфилии, прибыли в Миры Ликийские.
  • Там сотник нашел Александрийский корабль, плывущий в Италию, и посадил нас на него.
  • Медленно плавая многие дни и едва поровнявшись с Книдом, по причине неблагоприятного нам ветра, мы подплыли к Криту при Салмоне.
  • Пробравшись же с трудом мимо него, прибыли к одному месту, называемому Хорошие Пристани, близ которого был город Ласея.
  • Но как прошло довольно времени, и плавание было уже опасно, потому что и пост уже прошел, то Павел советовал,
  • говоря им: мужи! я вижу, что плавание будет с затруднениями и с большим вредом не только для груза и корабля, но и для нашей жизни.
  • Но сотник более доверял кормчему и начальнику корабля, нежели словам Павла.
  • А как пристань не была приспособлена к зимовке, то многие давали совет отправиться оттуда, чтобы, если можно, дойти до Финика, пристани Критской, лежащей против юго-западного и северо-западного ветра, и там перезимовать.
  • Подул южный ветер, и они, подумав, что уже получили желаемое, отправились, и поплыли поблизости Крита.
  • Но скоро поднялся против него ветер бурный, называемый эвроклидон.
  • Корабль схватило так, что он не мог противиться ветру, и мы носились, отдавшись волнам.
  • И, набежав на один островок, называемый Кла́вдой, мы едва могли удержать лодку.
  • Подняв ее, стали употреблять пособия и обвязывать корабль; боясь же, чтобы не сесть на мель, спустили парус и таким образом носились.
  • На другой день, по причине сильного обуревания, начали выбрасывать груз,
  • а на третий мы своими руками побросали с корабля вещи.
  • Но как многие дни не видно было ни солнца, ни звезд и продолжалась немалая буря, то наконец исчезала всякая надежда к нашему спасению.
  • И как долго не ели, то Павел, став посреди них, сказал: мужи! надлежало послушаться меня и не отходить от Крита, чем и избежали бы сих затруднений и вреда.
  • Теперь же убеждаю вас ободриться, потому что ни одна душа из вас не погибнет, а только корабль.
  • Ибо Ангел Бога, Которому принадлежу я и Которому служу, явился мне в эту ночь
  • и сказал: «не бойся, Павел! тебе должно предстать пред кесаря, и вот, Бог даровал тебе всех плывущих с тобою».
  • Посему ободритесь, мужи, ибо я верю Богу, что будет так, как мне сказано.
  • Нам должно быть выброшенными на какой-нибудь остров.
  • В четырнадцатую ночь, как мы носимы были в Адриатическом море, около полуночи корабельщики стали догадываться, что приближаются к какой-то земле,
  • и, вымерив глубину, нашли двадцать сажен; потом на небольшом расстоянии, вымерив опять, нашли пятнадцать сажен.
  • Опасаясь, чтобы не попасть на каменистые места, бросили с кормы четыре якоря, и ожидали дня.
  • Когда же корабельщики хотели бежать с корабля и спускали на море лодку, делая вид, будто хотят бросить якоря с носа,
  • Павел сказал сотнику и воинам: если они не останутся на корабле, то вы не можете спастись.
  • Тогда воины отсекли веревки у лодки, и она упала.
  • Перед наступлением дня Павел уговаривал всех принять пищу, говоря: сегодня четырнадцатый день, как вы, в ожидании, остаетесь без пищи, не вкушая ничего.
  • Потому прошу вас принять пищу: это послужит к сохранению вашей жизни; ибо ни у кого из вас не пропадет волос с головы.
  • Сказав это и взяв хлеб, он возблагодарил Бога перед всеми и, разломив, начал есть.
  • Тогда все ободрились и также приняли пищу.
  • Было же всех нас на корабле двести семьдесят шесть душ.
  • Насытившись же пищею, стали облегчать корабль, выкидывая пшеницу в море.
  • Когда настал день, земли не узнавали, а усмотрели только некоторый залив, имеющий отлогий берег, к которому и решились, если можно, пристать с кораблем.
  • И, подняв якоря, пошли по морю и, развязав рули и подняв малый парус по ветру, держали к берегу.
  • Попали на косу, и корабль сел на мель. Нос увяз и остался недвижим, а корма разбивалась силою волн.
  • Воины согласились было умертвить узников, чтобы кто-нибудь, выплыв, не убежал.
  • Но сотник, желая спасти Павла, удержал их от сего намерения, и велел умеющим плавать первым броситься и выйти на землю,
  • прочим же спасаться кому на досках, а кому на чем-нибудь от корабля; и таким образом все спаслись на землю.
  • 非 斯 都 既 然 定 规 了 , 叫 我 们 坐 船 往 义 大 利 去 , 便 将 保 罗 , 和 别 的 囚 犯 , 交 给 卿 营 里 的 一 个 百 夫 长 , 名 叫 犹 流 。
  • 有 一 只 亚 大 米 田 的 船 , 要 沿 着 亚 西 亚 一 带 地 方 的 海 边 走 , 我 们 就 上 了 船 开 行 , 有 马 其 顿 的 帖 撒 罗 尼 迦 人 , 亚 里 达 古 , 和 我 们 同 去 。
  • 第 二 天 , 到 了 西 顿 。 犹 流 宽 待 保 罗 , 准 他 往 朋 友 那 里 去 , 受 他 们 的 照 应 。
  • 从 那 里 又 开 船 , 因 为 风 不 顺 , 就 贴 着 居 比 路 背 风 岸 行 去 。
  • 过 了 基 利 家 旁 非 利 亚 前 面 的 海 , 就 到 吕 家 的 每 拉 。
  • 在 那 里 百 夫 长 遇 见 一 只 亚 力 山 太 的 船 , 要 往 义 大 利 去 , 便 叫 我 们 上 了 那 船 。
  • 一 连 多 日 , 船 行 得 慢 , 仅 仅 来 到 革 尼 土 的 对 面 。 因 为 被 风 拦 阻 , 就 贴 着 革 哩 底 背 风 岸 , 从 撒 摩 尼 对 面 行 过 。
  • 我 们 沿 岸 行 走 , 仅 仅 来 到 一 个 地 方 , 名 叫 佳 澳 。 离 那 里 不 远 , 有 拉 西 亚 城 。
  • 走 的 日 子 多 了 , 已 经 过 了 禁 食 的 节 期 , 行 船 又 危 险 , 保 罗 就 劝 众 人 说 ,
  • 众 位 , 我 看 这 次 行 船 , 不 但 货 物 和 船 要 受 伤 损 , 大 遭 破 坏 , 连 我 们 的 性 命 也 难 保 。
  • 但 百 夫 长 信 从 掌 船 的 和 船 主 , 不 信 从 保 罗 所 说 的 。
  • 且 因 在 这 海 口 过 冬 不 便 , 船 上 的 人 , 就 多 半 说 , 不 如 开 船 离 开 这 地 方 , 或 者 能 到 非 尼 基 过 冬 。 非 尼 基 是 革 哩 底 的 一 个 海 口 , 一 面 朝 东 北 , 一 面 朝 东 南 。
  • 这 时 微 微 起 了 南 风 , 他 们 以 为 得 意 , 就 起 了 锚 , 贴 近 革 哩 底 行 去 。
  • 不 多 几 时 , 狂 风 从 岛 上 扑 下 来 , 那 风 名 叫 友 拉 革 罗 。
  • 船 被 风 抓 住 , 敌 不 住 风 , 我 们 就 任 风 刮 去 。
  • 贴 着 一 个 小 岛 的 背 风 岸 奔 行 , 那 岛 名 叫 高 大 , 在 那 里 仅 仅 收 住 了 小 船 。
  • 既 然 把 小 船 拉 上 来 , 就 用 缆 索 捆 绑 船 底 。 又 恐 怕 在 赛 耳 底 沙 滩 上 搁 了 浅 , 就 落 下 篷 来 , 任 船 飘 去 。
  • 我 们 被 风 浪 逼 得 甚 急 , 第 二 天 众 人 就 把 货 物 抛 在 海 里 。
  • 到 第 三 天 , 他 们 又 亲 手 把 船 上 的 器 具 抛 弃 了 。
  • 太 阳 和 星 辰 多 日 不 显 露 , 又 有 狂 风 大 浪 催 逼 , 我 们 得 救 的 指 望 就 都 绝 了 。
  • 众 人 多 日 没 有 吃 什 么 , 保 罗 就 出 来 站 在 他 们 中 间 说 , 众 位 , 你 们 本 该 听 我 的 话 , 不 离 开 革 哩 底 , 免 得 遭 这 样 的 伤 损 破 坏 。
  • 现 在 我 还 劝 你 们 放 心 。 你 们 的 性 命 , 一 个 也 不 失 丧 , 惟 独 失 丧 这 船 。
  • 因 我 所 属 所 事 奉 的 神 , 他 的 使 者 昨 夜 站 在 我 旁 边 说 ,
  • 保 罗 , 不 要 害 怕 , 你 必 定 站 在 该 撒 面 前 。 并 且 与 你 同 船 的 人 , 神 都 赐 给 你 了 。
  • 所 以 众 位 可 以 放 心 , 我 信 ) 神 , 他 怎 样 对 我 说 , 事 情 也 要 怎 样 成 就 。
  • 只 是 我 们 必 要 撞 在 一 个 岛 上 。
  • 到 了 第 十 四 天 夜 间 , 船 在 亚 底 亚 海 , 飘 来 飘 去 , 约 到 半 夜 , 水 手 以 为 渐 近 旱 地 ,
  • 就 探 深 浅 , 探 得 有 十 二 丈 , 稍 往 前 行 , 又 探 深 浅 , 探 得 有 九 丈 。
  • 恐 怕 撞 在 石 头 上 , 就 从 船 尾 抛 下 四 个 锚 , 盼 望 天 亮 。
  • 水 手 想 要 逃 出 船 去 , 把 小 船 放 在 海 里 , 假 作 要 从 船 头 抛 锚 的 样 子 。
  • 保 罗 对 百 夫 长 和 兵 丁 说 , 这 些 人 若 不 等 在 船 上 , 你 们 必 不 能 得 救 。
  • 于 是 兵 丁 砍 断 小 船 的 绳 子 , 由 他 飘 去 。
  • 天 渐 亮 的 时 候 保 罗 劝 众 人 都 吃 饭 , 说 , 你 们 悬 望 忍 饿 不 吃 什 么 , 已 经 十 四 天 了 。
  • 所 以 我 劝 你 们 吃 饭 , 这 是 关 乎 你 们 救 命 的 事 。 因 为 你 们 各 人 连 一 根 头 发 , 也 不 至 损 坏 。
  • 保 罗 说 了 这 话 , 就 拿 着 饼 , 在 众 人 面 前 祝 谢 了 神 , 擘 开 吃 。
  • 于 是 他 们 都 放 下 心 , 也 就 吃 了 。
  • 我 们 在 船 上 的 , 共 有 二 百 七 十 六 个 人
  • 他 们 吃 饱 了 , 就 把 船 上 的 麦 子 , 抛 在 海 里 , 为 要 叫 船 轻 一 点 。
  • 到 了 天 亮 , 他 们 不 认 识 那 地 方 , 但 见 一 个 海 湾 , 有 岸 可 登 , 就 商 议 能 把 船 拢 进 去 不 能 。
  • 于 是 砍 断 缆 索 , 弃 锚 在 海 里 , 同 时 也 松 开 舵 绳 , 拉 起 头 篷 , 顺 着 风 向 岸 行 去 。
  • 但 遇 着 两 水 夹 流 的 地 方 , 就 把 船 搁 了 浅 。 船 头 胶 住 不 动 , 船 尾 被 浪 的 猛 力 冲 坏 。
  • 兵 丁 的 意 思 , 要 把 囚 犯 杀 了 , 恐 怕 有 ? ? 水 脱 逃 的 。
  • 但 百 夫 长 要 救 保 罗 , 不 准 他 们 任 意 而 行 , 就 吩 咐 会 ? ? 水 的 , 跳 下 水 先 上 岸 。
  • 其 馀 的 人 , 可 以 用 板 子 , 或 船 上 的 零 碎 东 西 上 岸 。 这 样 众 人 都 得 了 救 上 了 岸 。