Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
3:1
3:2
3:3
3:4
3:5
3:6
3:7
3:9
3:10
3:12
3:16
3:19
3:23
см.:Втор.18:15:18-19;
3:24
[Зач. 7.] Вку́пѣ же Пе́тръ и Иоа́ннъ восхожда́ста во святи́лище на моли́тву въ ча́съ девя́тый.
И нѣ́кiй му́жъ, хро́мъ от чре́ва ма́тере своея́ сы́й, носи́мь быва́ше, его́же полага́ху по вся́ дни́ предъ две́рьми церко́вными, реко́мыми Кра́сными, проси́ти ми́лостыни от входя́щихъ въ це́рковь:
и́же ви́дѣвъ Петра́ и Иоа́нна хотя́щыя вни́ти въ це́рковь, проша́ше ми́лостыни.
воззрѣ́въ же Пе́тръ на́нь со Иоа́нномъ, рече́: воззри́ на ны́.
О́нъ же прилѣжа́ше и́ма, мня́ нѣ́что от нею́ прiя́ти.
Рече́ же Пе́тръ: сребра́ и зла́та нѣ́сть у мене́, но е́же и́мамъ, сiе́ ти́ даю́: во и́мя Иису́са Христа́ Назоре́а воста́ни и ходи́.
И е́мь его́ за десну́ю ру́ку воздви́же: а́бiе же утверди́стѣся его́ плеснѣ́ и гле́знѣ,
и вскочи́въ ста́ и хожда́ше, и вни́де съ ни́ма въ це́рковь, ходя́ и скачя́ и хваля́ Бо́га.
И ви́дѣша его́ вси́ лю́дiе ходя́ща и хва́ляща Бо́га,
зна́ху же его́, я́ко се́й бя́ше, и́же ми́лостыни ра́ди сѣдя́ше при Кра́сныхъ две́рехъ церко́вныхъ: и испо́лнишася чу́да и у́жаса о приключи́вшемся ему́.
[Зач. 8.] Держа́щужеся исцѣлѣ́вшему хромо́му Петра́ и Иоа́нна, притеко́ша къ ни́ма вси́ лю́дiе въ притво́ръ, нарица́емый Соломо́новъ, ужа́сни.
Ви́дѣвъ же Пе́тръ отвѣщава́ше къ лю́демъ: му́жiе Изра́илтяне, что́ чудите́ся о се́мъ, или́ на ны́ что́ взира́ете, я́ко свое́ю ли си́лою или́ благоче́стiемъ сотвори́хомъ его́ ходи́ти?
Бо́гъ Авраа́мовъ и Исаа́ковъ и Иа́ковль, Бо́гъ оте́цъ на́шихъ, просла́ви О́трока Своего́ Иису́са, Его́же вы́ преда́сте, и отверго́стеся Его́ предъ лице́мъ Пила́товымъ, су́ждшу О́ному пусти́ти:
вы́ же Свята́го и Пра́веднаго отверго́стеся, и испроси́сте му́жа убі́йцу да́ти ва́мъ,
Нача́лника же жи́зни уби́сте: Его́же Бо́гъ воскреси́ от ме́ртвыхъ, ему́же мы́ свидѣ́телiе есмы́.
И о вѣ́рѣ и́мене Его́, сего́, его́же ви́дите и зна́ете, утверди́ и́мя Его́: и вѣ́ра, я́же Его́ ра́ди, даде́ ему́ всю́ цѣ́лость сiю́ предъ всѣ́ми ва́ми.
И ны́нѣ, бра́тiе, вѣ́мъ, я́ко по невѣ́дѣнiю сiе́ сотвори́сте, я́коже и кня́зи ва́ши:
Бо́гъ же, я́же предвозвѣсти́ усты́ всѣ́хъ проро́къ Свои́хъ пострада́ти Христу́, испо́лни та́ко.
[Зач. 9.] Пока́йтеся у́бо и обрати́теся, да очи́ститеся от грѣ́хъ ва́шихъ,
я́ко да прiи́дутъ времена́ прохла́дна от лица́ Госпо́дня, и по́слетъ пронарѣче́ннаго ва́мъ Христа́ Иису́са,
Его́же подоба́етъ небеси́ у́бо прiя́ти да́же до лѣ́тъ устрое́нiя всѣ́хъ, я́же глаго́ла Бо́гъ усты́ всѣ́хъ святы́хъ Свои́хъ проро́къ от вѣ́ка.
Моисе́й у́бо ко отце́мъ рече́: я́ко Проро́ка ва́мъ воздви́гнетъ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ от бра́тiи ва́шея, я́ко мене́: Того́ послу́шайте по всему́, ели́ка а́ще рече́тъ къ ва́мъ:
бу́детъ же, вся́ка душа́, я́же а́ще не послу́шаетъ Проро́ка о́наго, потреби́тся от люді́й.
И вси́ же проро́цы от Самуи́ла и и́же по си́хъ, ели́цы глаго́лаша, та́кожде предвозвѣсти́ша дни́ сiя́.
Вы́ есте́ сы́нове проро́къ и завѣ́та, его́же завѣща́ Бо́гъ ко отце́мъ ва́шымъ, глаго́ля ко Авраа́му: и о сѣ́мени твое́мъ возблагословя́тся вся́ оте́чествiя земна́я.
Ва́мъ пе́рвѣе Бо́гъ, воздви́гiй О́трока Своего́ Иису́са, посла́ Его́ благословя́ща ва́съ, во е́же отврати́тися ва́мъ кому́ждо от зло́бъ ва́шихъ.
Pierre et Jean montaient ensemble au temple, à l'heure de la prière: c'était la neuvième heure.
Il y avait un homme boiteux de naissance, qu'on portait et qu'on plaçait tous les jours à la porte du temple appelée la Belle, pour qu'il demandât l'aumône à ceux qui entraient dans le temple.
Cet homme, voyant Pierre et Jean qui allaient y entrer, leur demanda l'aumône.
Pierre, de même que Jean, fixa les yeux sur lui, et dit: Regarde-nous.
Et il les regardait attentivement, s'attendant à recevoir d'eux quelque chose.
Alors Pierre lui dit: Je n'ai ni argent, ni or; mais ce que j'ai, je te le donne: au nom de Jésus Christ de Nazareth, lève-toi et marche.
Et le prenant par la main droite, il le fit lever. Au même instant, ses pieds et ses chevilles devinrent fermes;
d'un saut il fut debout, et il se mit à marcher. Il entra avec eux dans le temple, marchant, sautant, et louant Dieu.
Tout le monde le vit marchant et louant Dieu.
Ils reconnaissaient que c'était celui qui était assis à la Belle porte du temple pour demander l'aumône, et ils furent remplis d'étonnement et de surprise au sujet de ce qui lui était arrivé.
Comme il ne quittait pas Pierre et Jean, tout le peuple étonné accourut vers eux, au portique dit de Salomon.
Pierre, voyant cela, dit au peuple: Hommes Israélites, pourquoi vous étonnez-vous de cela? Pourquoi avez-vous les regards fixés sur nous, comme si c'était par notre propre puissance ou par notre piété que nous eussions fait marcher cet homme?
Le Dieu d'Abraham, d'Isaac et de Jacob, le Dieu de nos pères, a glorifié son serviteur Jésus, que vous avez livré et renié devant Pilate, qui était d'avis qu'on le relâchât.
Vous avez renié le Saint et le Juste, et vous avez demandé qu'on vous accordât la grâce d'un meurtrier.
Vous avez fait mourir le Prince de la vie, que Dieu a ressuscité des morts; nous en sommes témoins.
C'est par la foi en son nom que son nom a raffermi celui que vous voyez et connaissez; c'est la foi en lui qui a donné à cet homme cette entière guérison, en présence de vous tous.
Et maintenant, frères, je sais que vous avez agi par ignorance, ainsi que vos chefs.
Mais Dieu a accompli de la sorte ce qu'il avait annoncé d'avance par la bouche de tous ses prophètes, que son Christ devait souffrir.
Repentez-vous donc et convertissez-vous, pour que vos péchés soient effacés,
afin que des temps de rafraîchissement viennent de la part du Seigneur, et qu'il envoie celui qui vous a été destiné, Jésus Christ,
que le ciel doit recevoir jusqu'aux temps du rétablissement de toutes choses, dont Dieu a parlé anciennement par la bouche de ses saints prophètes.
Moïse a dit: Le Seigneur votre Dieu vous suscitera d'entre vos frères un prophète comme moi; vous l'écouterez dans tout ce qu'il vous dira,
et quiconque n'écoutera pas ce prophète sera exterminé du milieu du peuple.
Tous les prophètes qui ont successivement parlé, depuis Samuel, ont aussi annoncé ces jours-là.
Vous êtes les fils des prophètes et de l'alliance que Dieu a traitée avec nos pères, en disant à Abraham: Toutes les familles de la terre seront bénies en ta postérité.
C'est à vous premièrement que Dieu, ayant suscité son serviteur, l'a envoyé pour vous bénir, en détournant chacun de vous de ses iniquités.
А Петро та Іван на дев́яту годину молитви йшли разом у храм.
І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері.
Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.
Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.
Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.
Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас!
І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.
Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім́я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!
І, узявши його за правицю, він підвів його.
І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!…
І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!…
І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!
Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.
І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині.
І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!
І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!
А тому, що тримався він Петра та Івана, увесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.
І, побачивши це, промовив Петро до народу: Мужі ізраїльські!
Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям?
Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям?
Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.
Але ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.
Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!
І через віру в Ім́я Його вздоровило Ім́я Його того, кого бачите й знаєте.
І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.
І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.
А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники.
А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.
Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,
щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа,
що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!
Бо Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене;
у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!
у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!
І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу.
Так само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.
Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: І в насінні твоїм усі народи землі благословлені будуть!
Воскресивши Свого Отрока, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!
Синодальный
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (еп. Кассиан)
- Рус. (К.П. Победоносцев)
- Arab (JAB)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Belarusian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian (ancient)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Greek (NA, 28)
- Hebrew NT by Delitzsch
- Italian (CEI 1974)
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Latvian
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Tatar
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
- Uzbek
1 Исцеление хромого Петром и Иоанном при дверях храма. 12 Петр призывает народ к покаянию.
[Зач. 7.] Петр и Иоанн шли вместе в храм в час молитвы девятый.
И был человек, хромой от чрева матери его, которого носили и сажали каждый день при дверях храма, называемых Красными, просить милостыни у входящих в храм.
Он, увидев Петра и Иоанна перед входом в храм, просил у них милостыни.
Петр с Иоанном, всмотревшись в него, сказали: взгляни на нас.
И он пристально смотрел на них, надеясь получить от них что-нибудь.
Но Петр сказал: серебра и золота нет у меня; а что имею, то даю тебе: во имя Иисуса Христа Назорея встань и ходи.
И, взяв его за правую руку, поднял; и вдруг укрепились его ступни и колени,
и вскочив, стал, и начал ходить, и вошел с ними в храм, ходя и скача, и хваля Бога.
И весь народ видел его ходящим и хвалящим Бога;
и узнали его, что это был тот, который сидел у Красных дверей храма для милостыни; и исполнились ужаса и изумления от случившегося с ним.
[Зач. 8.] И как исцеленный хромой не отходил от Петра и Иоанна, то весь народ в изумлении сбежался к ним в притвор, называемый Соломонов.
Увидев это, Петр сказал народу: мужи Израильские! что дивитесь сему, или что смотрите на нас, как будто бы мы своею силою или благочестием сделали то, что он ходит?
Бог Авраама и Исаака и Иакова, Бог отцов наших, прославил Сына Своего Иисуса, Которого вы предали и от Которого отреклись перед лицом Пилата, когда он полагал освободить Его.
Но вы от Святого и Праведного отреклись, и просили даровать вам человека убийцу,
а Начальника жизни убили. Сего Бог воскресил из мертвых, чему мы свидетели.
И ради веры во имя Его, имя Его укрепило сего, которого вы видите и знаете, и вера, которая от Него, даровала ему исцеление сие перед всеми вами.
Впрочем я знаю, братия, что вы, как и начальники ваши, сделали это по неведению;
Бог же, как предвозвестил устами всех Своих пророков пострадать Христу, так и исполнил.
[Зач. 9.] Итак, покайтесь и обратитесь, чтобы загладились грехи ваши,
да придут времена отрады от лица Господа, и да пошлет Он предназначенного вам Иисуса Христа,
Которого небо должно было принять до времен совершения всего, что говорил Бог устами всех святых Своих пророков от века.
Моисей сказал отцам: Господь Бог ваш воздвигнет вам из братьев ваших Пророка, как меня, слушайтесь Его во всем, что Он ни будет говорить вам;
и будет, что всякая душа, которая не послушает Пророка того, истребится из народа.
И все пророки, от Самуила и после него, сколько их ни говорили, также предвозвестили дни сии.
Вы сыны пророков и завета, который завещевал Бог отцам вашим, говоря Аврааму: и в семени твоем благословятся все племена земные.
Бог, воскресив Сына Своего Иисуса, к вам первым послал Его благословить вас, отвращая каждого от злых дел ваших.