и хо́ботъ его́ отто́рже тре́тiю ча́сть звѣ́здъ небе́сныхъ и положи́ я́ въ зе́млю {пове́рже я́ на зе́млю}. И змі́й стоя́ше предъ жено́ю хотя́щею роди́ти, да, егда́ роди́тъ, снѣ́сть ча́до ея́.

И роди́ сы́на му́жеска, и́же и́мать упасти́ вся́ язы́ки жезло́мъ желѣ́знымъ: и восхище́но бы́сть ча́до ея́ къ Бо́гу и престо́лу Его́.

А жена́ бѣжа́ въ пусты́ню, идѣ́же имѣ́ мѣ́сто угото́вано от Бо́га, да та́мо пита́ется дні́й ты́сящу двѣ́стѣ шестьдеся́тъ.

И бы́сть бра́нь на небеси́: Михаи́лъ и А́нгели его́ бра́нь сотвори́ша со змі́емъ, и змі́й бра́ся и а́ггели его́,

и не возмого́ша, и мѣ́ста не обрѣ́теся и́мъ ктому́ на небеси́.

И вложе́нъ {пове́рженъ} бы́сть змі́й вели́кiй, змі́й дре́внiй, нарица́емый дiа́волъ и сатана́, льстя́й вселе́нную всю́, и вложе́нъ {пове́рженъ} бы́сть на зе́млю, и а́ггели его́ съ ни́мъ низве́ржени бы́ша.

И слы́шахъ гла́съ ве́лiй на небеси́, глаго́лющь: ны́нѣ бы́сть спасе́нiе и си́ла и ца́рство Бо́га на́шего и о́бласть Христа́ Его́, я́ко низложе́нъ бы́сть клеветни́къ бра́тiи на́шея, оклевеща́я и́хъ предъ Бо́гомъ на́шимъ де́нь и но́щь.

И ті́и побѣди́ша его́ кро́вiю А́гнчею и сло́вомъ свидѣ́телства своего́, и не возлюби́ша ду́шъ свои́хъ да́же до сме́рти.

Сего́ ра́ди весели́теся, небеса́ и живу́щiи на ни́хъ. Го́ре живу́щымъ на земли́ и мо́ри, я́ко сни́де дiа́волъ къ ва́мъ, имѣ́я я́рость вели́кую, вѣ́дый, я́ко вре́мя ма́ло и́мать.

И егда́ ви́дѣ змі́й, я́ко низложе́нъ бы́сть на зе́млю, гоня́ше жену́, я́же роди́ му́жеска.

И дана́ бы́ша женѣ́ два́ крила́ орла́ вели́каго, да пари́тъ въ пусты́ню въ мѣ́сто свое́, идѣ́же препита́на бя́ше ту́ вре́мя и време́нъ и по́лъ вре́мене, от лица́ змiи́на.

И испусти́ змі́й за жено́ю изъ у́стъ свои́хъ во́ду я́ко рѣку́, да ю́ въ рѣцѣ́ потопи́тъ.

И помо́же земля́ женѣ́, и отве́рзе земля́ уста́ своя́, и пожре́ рѣку́, ю́же изведе́ змі́й от у́стъ свои́хъ.

И разгнѣ́вася змі́й на жену́ и и́де сотвори́ти бра́нь со оста́вшимъ сѣ́менемъ ея́, и́же соблюда́ютъ за́повѣди Бо́жiя и имѣ́ютъ свидѣ́телство Иису́съ Христо́во.

И ви́дѣхъ А́нгела сходя́ща съ небесе́, имѣ́юща клю́чь бе́здны и у́же вели́ко въ руцѣ́ свое́й:

и я́тъ змі́я, змі́я дре́вняго, и́же е́сть дiа́волъ и сатана́, и связа́ и́ на ты́сящу лѣ́тъ,

и въ бе́здну затвори́ {вве́рже} его́, и заключи́ его́, и запечатлѣ́ надъ ни́мъ, да не прельсти́тъ ктому́ язы́ки, до́ндеже сконча́ется ты́сяща лѣ́тъ: и по си́хъ подоба́етъ ему́ отрѣше́ну бы́ти на ма́ло вре́мя.

И ви́дѣхъ престо́лы и сѣдя́щыя на ни́хъ, и су́дъ да́нъ бы́сть и́мъ: и ду́шы расте́саныхъ за свидѣ́телство Иису́сово и за сло́во Бо́жiе, и́же не поклони́шася звѣ́рю, ни ико́нѣ его́, и не прiя́ша начерта́нiя на челѣ́хъ свои́хъ и на руцѣ́ свое́й. И ожи́ша и воцари́шася со Христо́мъ ты́сящу лѣ́тъ:

про́чiи же мертвецы́ не ожи́ша, до́ндеже сконча́ется ты́сяща лѣ́тъ. Се́ воскресе́нiе пе́рвое.

Блаже́нъ и свя́тъ, и́же и́мать ча́сть въ воскресе́нiи пе́рвѣмъ: на ни́хже сме́рть втора́я не и́мать о́бласти, но бу́дутъ иере́е Бо́гу и Христу́ и воцаря́тся съ Ни́мъ ты́сящу лѣ́тъ.

И егда́ сконча́ется ты́сяща лѣ́тъ, разрѣше́нъ бу́детъ сатана́ от темни́цы своея́ и изы́детъ прельсти́ти язы́ки су́щыя на четы́рехъ у́глѣхъ земли́, Го́га и Маго́га, собра́ти и́хъ на бра́нь, и́хже число́ я́ко песо́къ морскі́й.

И взыдо́ша на широту́ земли́ и обыдо́ша святы́хъ ста́нъ и гра́дъ возлю́бленный.

И сни́де о́гнь от Бо́га съ небесе́ и пояде́ я́:

и дiа́волъ льстя́й и́хъ вве́рженъ бу́детъ въ е́зеро о́гненно и жу́пелно, идѣ́же звѣ́рь и лжи́вый проро́къ: и му́чени бу́дутъ де́нь и но́щь во вѣ́ки вѣко́въ.

И ви́дѣхъ престо́лъ вели́къ бѣ́лъ и Сѣдя́щаго на не́мъ, Его́же от лица́ бѣжа́ не́бо и земля́, и мѣ́сто не обрѣ́теся и́мъ.

И ви́дѣхъ мертвецы́ ма́лыя и вели́кiя стоя́щя предъ Бо́гомъ, и кни́ги разгну́шася: и и́на кни́га отве́рзеся, я́же е́сть живо́тная: и су́дъ прiя́ша мертвецы́ от напи́саныхъ въ кни́гахъ, по дѣло́мъ и́хъ.

И даде́ мо́ре мертвецы́ своя́, и сме́рть и а́дъ да́ста своя́ мертвецы́: и су́дъ прiя́ша по дѣло́мъ свои́мъ,

и сме́рть и а́дъ вве́ржена бы́ста въ е́зеро о́гненное. И се́ е́сть втора́я сме́рть.

И и́же не обрѣ́теся въ кни́зѣ живо́тнѣй напи́санъ, вве́рженъ бу́детъ въ е́зеро о́гненное.

Синодальный

1 Жена, облеченная в солнце; младенец; красный дракон. 7 Война на небе; хваление по причине низвержения сатаны. 13 Преследование жены драконом.

И явилось на небе великое знамение: жена, облеченная в солнце; под ногами ее луна, и на главе ее венец из двенадцати звезд.

Она имела во чреве, и кричала от болей и мук рождения.

И другое знамение явилось на небе: вот, большой красный дракон с семью головами и десятью рогами, и на головах его семь диадим.

Хвост его увлек с неба третью часть звезд и поверг их на землю. Дракон сей стал перед женою, которой надлежало родить, дабы, когда она родит, пожрать ее младенца.

И родила она младенца мужеского пола, которому надлежит пасти все народы жезлом железным; и восхищено было дитя ее к Богу и престолу Его.

А жена убежала в пустыню, где приготовлено было для нее место от Бога, чтобы питали ее там тысячу двести шестьдесят дней.

И произошла на небе война: Михаил и Ангелы его воевали против дракона, и дракон и ангелы его воевали против них,

но не устояли, и не нашлось уже для них места на небе.

И низвержен был великий дракон, древний змий, называемый диаволом и сатаною, обольщающий всю вселенную, низвержен на землю, и ангелы его низвержены с ним.

И услышал я громкий голос, говорящий на небе: ныне настало спасение и сила и царство Бога нашего и власть Христа Его, потому что низвержен клеветник братий наших, клеветавший на них пред Богом нашим день и ночь.

Они победили его кровию Агнца и словом свидетельства своего, и не возлюбили души своей даже до смерти.

Итак веселитесь, небеса и обитающие на них! Горе живущим на земле и на море! потому что к вам сошел диавол в сильной ярости, зная, что немного ему остается времени.

Когда же дракон увидел, что низвержен на землю, начал преследовать жену, которая родила младенца мужеского пола.

И даны были жене два крыла большого орла, чтобы она летела в пустыню в свое место от лица змия и там питалась в продолжение времени, времен и полвремени.

И пустил змий из пасти своей вслед жены воду как реку, дабы увлечь ее рекою.

Но земля помогла жене, и разверзла земля уста свои, и поглотила реку, которую пустил дракон из пасти своей.

И рассвирепел дракон на жену, и пошел, чтобы вступить в брань с прочими от семени ее, сохраняющими заповеди Божии и имеющими свидетельство Иисуса Христа.

1 Сатана скован, верные Христовы последователи царствуют тысячу лет. 7 Освобождение сатаны и ввержение его в озеро огненное. 11 Мертвые, малые и великие, пред белым престолом.

И увидел я Ангела, сходящего с неба, который имел ключ от бездны и большую цепь в руке своей.

Он взял дракона, змия древнего, который есть диавол и сатана, и сковал его на тысячу лет,

и низверг его в бездну, и заключил его, и положил над ним печать, дабы не прельщал уже народы, доколе не окончится тысяча лет; после же сего ему должно быть освобожденным на малое время.

И увидел я престолы и сидящих на них, которым дано было судить, и души обезглавленных за свидетельство Иисуса и за слово Божие, которые не поклонились зверю, ни образу его, и не приняли начертания на чело свое и на руку свою. Они ожили и царствовали со Христом тысячу лет.

Прочие же из умерших не ожили, доколе не окончится тысяча лет. Это – первое воскресение.

Блажен и свят имеющий участие в воскресении первом: над ними смерть вторая не имеет власти, но они будут священниками Бога и Христа и будут царствовать с Ним тысячу лет.

Когда же окончится тысяча лет, сатана будет освобожден из темницы своей и выйдет обольщать народы, находящиеся на четырех углах земли, Гога и Магога, и собирать их на брань; число их как песок морской.

И вышли на широту земли, и окружили стан святых и город возлюбленный.

И ниспал огонь с неба от Бога и пожрал их;

а диавол, прельщавший их, ввержен в озеро огненное и серное, где зверь и лжепророк, и будут мучиться день и ночь во веки веков.

И увидел я великий белый престол и Сидящего на нем, от лица Которого бежало небо и земля, и не нашлось им места.

И увидел я мертвых, малых и великих, стоящих пред Богом, и книги раскрыты были, и иная книга раскрыта, которая есть книга жизни; и судимы были мертвые по написанному в книгах, сообразно с делами своими.

Тогда отдало море мертвых, бывших в нем, и смерть и ад отдали мертвых, которые были в них; и судим был каждый по делам своим.

И смерть и ад повержены в озеро огненное. Это смерть вторая.

И кто не был записан в книге жизни, тот был брошен в озеро огненное.

Украинский (Огієнко)

Языки

І з́явилась на небі велика ознака: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір.

І вона мала в утробі, і кричала від болю, та муки терпіла від породу.

І з́явилася інша ознака на небі, ось змій червоноогняний, великий, що мав сім голів та десять рогів, а на його головах сім вінців.

Його хвіст змів третину зір із Неба та й кинув додолу.
І змій стояв перед жінкою, що мала вродити, щоб з́їсти дитину її, коли вродить…

І дитину вродила вона чоловічої статі, що всі народи має пасти залізним жезлом.
І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його.

А жінка втекла на пустиню, де вона мала місце, від Бога для неї вготоване, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят день.

І сталась на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну.
І змій воював та його анголи,

та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі.

І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені.

І я почув гучний голос на небі, який говорив: Тепер настало спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Христа Його, бо скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч!

І вони його перемогли кров́ю Агнця та словом свого засвідчення, і не полюбили життя свого навіть до смерти!

Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває!
Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!

А коли змій побачив, що додолу він скинений, то став переслідувати жінку, що вродила хлоп́я.

І жінці дані були дві крилі великого орла, щоб від змія летіла в пустиню до місця свого, де будуть її годувати час, і часи, і півчасу.

І пустив змій за жінкою з уст своїх воду, як річку, щоб річка схопила її.

Та жінці земля помогла, і розкрила земля свої уста, та й випила річку, яку змій був пустив із своїх уст…

І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове.

І я став на морському піску.

І бачив я Ангола, що сходив із неба, що мав ключа від безодні, і кайдани великі в руці своїй.

І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв́язав його на тисячу років,

та й кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років.
А по цьому він розв́язаний буде на короткий час.

І бачив я престоли та тих, хто сидів на них, і суд їм був даний, і душі стятих за свідчення про Ісуса й за Слово Боже, які не вклонились звірині, ані образові її, і не прийняли знамена на чола свої та на руку свою.
І вони ожили, і царювали з Христом тисячу років.

А інші померлі не ожили, аж поки не скінчиться тисяча років.
Це перше воскресіння.

Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні!
Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років.

Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде випущений із в́язниці своєї.

І вийде він зводити народи, що вони на чотирьох краях землі, Ґоґа й Маґоґа, щоб зібрати їх до бою, а число їхнє як морський пісок.

І вийшли вони на ширину землі, і оточили табір святих та улюблене місто.
І зійшов огонь з неба, і пожер їх.

А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий.
І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки.

І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося.

І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом.
І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя.
І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми.

І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, і суджено їх згідно з їхніми вчинками.

Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне.
Це друга смерть, озеро огняне.

А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне…