Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
5:2
5:3
5:4
5:7
5:8
5:9
см.:Деян.20:28;
5:12
5:14
Глава 7
7:1
7:2
7:4
7:5
7:6
7:7
7:8
7:11
7:12
7:13
И ви́дѣхъ въ десни́цѣ Сѣдя́щаго на престо́лѣ кни́гу напи́сану внутрьу́ду и внѣу́ду, запеча́тану седмiю́ печа́тiю.
И ви́дѣхъ А́нгела крѣ́пка проповѣ́дающа гла́сомъ вели́кимъ: кто́ есть досто́инъ разгну́ти кни́гу и разрѣши́ти печа́ти ея́?
И никто́же можа́ше ни на небеси́, ни на земли́, ниже́ подъ земле́ю, разгну́ти кни́гу, ниже́ зрѣ́ти ю́.
И а́зъ пла́кахся мно́го, я́ко ни еди́нъ обрѣ́теся досто́инъ разгну́ти и прочести́ кни́гу, ниже́ зрѣ́ти ю́.
И еди́нъ от ста́рецъ глаго́ла ми́: не пла́чися: се́, побѣди́лъ е́сть ле́въ, и́же сы́й от колѣ́на Иу́дова, ко́рень Дави́довъ, разгну́ти кни́гу и разрѣши́ти се́дмь печа́тей ея́.
И ви́дѣхъ, и се́, посредѣ́ престо́ла и четы́рехъ живо́тныхъ и посредѣ́ ста́рецъ А́гнецъ стоя́щь я́ко заколе́нъ, иму́щь рого́въ се́дмь и оче́съ се́дмь, е́же е́сть се́дмь духо́въ Бо́жiихъ, по́сланныхъ во всю́ зе́млю.
И прiи́де и прiя́тъ кни́гу от десни́цы Сѣдя́щаго на престо́лѣ.
И егда́ прiя́тъ кни́гу, четы́ри живо́тна и два́десять и четы́ри ста́рцы падо́ша предъ А́гнцемъ, иму́ще кі́йждо гу́сли и фiа́лы зла́ты по́лны ѳимiа́ма, и́же су́ть моли́твы святы́хъ:
и пою́тъ пѣ́снь но́ву, глаго́люще: досто́инъ еси́ прiя́ти кни́гу и отве́рзти печа́ти ея́, я́ко закла́лся и искупи́лъ еси́ Богови на́съ Кро́вiю Свое́ю от вся́каго колѣ́на и язы́ка и люде́й и племе́нъ,
и сотвори́лъ еси́ на́съ Богови на́шему цари́ и иере́и: и воцари́мся на земли́.
И ви́дѣхъ, и слы́шахъ гла́съ А́нгеловъ мно́гихъ о́крестъ престо́ла и живо́тныхъ и ста́рецъ, и бѣ́ число́ и́хъ ты́сяща ты́сящами {тмы́ те́мъ и ты́сящы ты́сящей},
глаго́люще гла́сомъ вели́кимъ: досто́инъ е́сть А́гнецъ заколе́нный прiя́ти си́лу и бога́тство, и прему́дрость и крѣ́пость, и че́сть и сла́ву и благослове́нiе.
И вся́ко созда́нiе, е́же е́сть на небеси́ и на земли́, и подъ земле́ю и на мо́ри я́же су́ть, и су́щая въ ни́хъ, вся́ слы́шахъ глаго́лющыя: Сѣдя́щему на престо́лѣ и А́гнцу благослове́нiе и че́сть, и сла́ва и держа́ва во вѣ́ки вѣко́въ.
И четы́ри живо́тна глаго́лаху: ами́нь. И два́десять и четы́ри ста́рцы падо́ша и поклони́шася Живу́щему во вѣ́ки вѣко́въ.
И по се́мъ ви́дѣхъ четы́ри А́нгелы стоя́щыя на четы́рехъ у́глѣхъ земли́, держа́щыя четы́ри вѣ́тры зе́мскiя, да не ды́шетъ вѣ́тръ на зе́млю, ни на мо́ре, ни на вся́ко дре́во.
И ви́дѣхъ и́наго А́нгела восходя́ща от восхо́да со́лнца, иму́ща печа́ть Бо́га жива́го. И возопи́ гла́сомъ ве́лiимъ къ четы́ремъ А́нгеломъ, и́мже дано́ бы́сть вреди́ти зе́млю и мо́ре, глаго́ля:
не вреди́те ни земли́, ни мо́ря, ни древе́съ, до́ндеже запечатлѣ́емъ рабы́ Бо́га на́шего на челѣ́хъ и́хъ.
И слы́шахъ число́ запечатлѣ́нныхъ: сто́ четы́редесять четы́ри ты́сящи запечатлѣ́нныхъ от вся́каго колѣ́на сыно́въ Изра́илевыхъ.
От колѣ́на Иу́дова двана́десять ты́сящъ запечатлѣ́нныхъ: от колѣ́на Руви́мова двана́десять ты́сящъ запечатлѣ́нныхъ: от колѣ́на Га́дова двана́десять ты́сящъ запечатлѣ́нныхъ:
от колѣ́на Аси́рова двана́десять ты́сящъ запечатлѣ́нныхъ: от колѣ́на Нефѳали́мля двана́десять ты́сящъ запечатлѣ́нныхъ: от колѣ́на Манассі́ина двана́десять ты́сящъ запечатлѣ́нныхъ:
от колѣ́на Симео́нова двана́десять ты́сящъ запечатлѣ́нныхъ: от колѣ́на Леві́ина двана́десять ты́сящъ запечатлѣ́нныхъ: от колѣ́на Иссаха́рова двана́десять ты́сящъ запечатлѣ́нныхъ:
от колѣ́на Завуло́ня двана́десять ты́сящъ запечатлѣ́нныхъ: от колѣ́на Ио́сифова двана́десять ты́сящъ запечатлѣ́нныхъ: от колѣ́на Венiами́нова двана́десять ты́сящъ запечатлѣ́нныхъ.
По си́хъ ви́дѣхъ, и се́, наро́дъ мно́гъ, его́же исчести́ никто́же мо́жетъ, от вся́каго язы́ка и колѣ́на, и люді́й и племе́нъ, стоя́ще предъ престо́ломъ и предъ А́гнцемъ, облече́ны въ ри́зы бѣлы́, и фи́ницы въ рука́хъ и́хъ.
И возопи́ша гла́сомъ ве́лiимъ, глаго́люще: спасе́нiе сѣдя́щему на престо́лѣ Бо́гу на́шему и А́гнцу.
И вси́ А́нгели стоя́ху о́крестъ престо́ла и ста́рецъ и четы́рехъ живо́тныхъ: и падо́ша на лицы́ предъ престо́ломъ и поклони́шася Бо́гу,
глаго́люще: ами́нь: благослове́нiе и сла́ва, и прему́дрость и хвала́, и че́сть и си́ла и крѣ́пость Бо́гу на́шему во вѣ́ки вѣко́въ. Ами́нь.
И отвѣща́ еди́нъ от ста́рецъ, глаго́ля ми́: сі́и облече́ннiи въ ри́зы бѣ́лыя кто́ су́ть и отку́ду прiидо́ша?
И рѣ́хъ ему́: го́споди, ты́ вѣ́си. И рече́ ми: сі́и су́ть, и́же прiидо́ша от ско́рби вели́кiя, и испра́ша ри́зы своя́, и убѣли́ша ри́зы своя́ въ Кро́ви А́гнчи:
сего́ ра́ди су́ть предъ престо́ломъ Бо́жiимъ и слу́жатъ Ему́ де́нь и но́щь въ це́ркви Его́, и Сѣдя́й на престо́лѣ всели́тся въ ни́хъ:
не вза́лчутъ ктому́, ниже́ вжа́ждутъ, не и́мать же па́сти на ни́хъ со́лнце, ниже́ вся́къ зно́й:
я́ко А́гнецъ, И́же посредѣ́ престо́ла, упасе́тъ я́ и наста́витъ и́хъ на живо́тныя исто́чники во́дъ, и отъи́метъ Бо́гъ вся́ку сле́зу от о́чiю и́хъ.
Запечатанная книга и Агнец, достойный снять ее печати.
И видел я в деснице у Сидящего на престоле книгу, написанную внутри и отвне, запечатанную семью печатями.
И видел я Ангела сильного, провозглашающего громким голосом: кто достоин раскрыть сию книгу и снять печати ее?
И никто не мог, ни на небе, ни на земле, ни под землею, раскрыть сию книгу, ни посмотреть в нее.
И я много плакал о том, что никого не нашлось достойного раскрыть и читать сию книгу, и даже посмотреть в нее.
И один из старцев сказал мне: не плачь; вот, лев от колена Иудина, корень Давидов, победил, и может раскрыть сию книгу и снять семь печатей ее.
И я взглянул, и вот, посреди престола и четырех животных и посреди старцев стоял Агнец как бы закланный, имеющий семь рогов и семь очей, которые суть семь духов Божиих, посланных во всю землю.
И Он пришел и взял книгу из десницы Сидящего на престоле.
И когда Он взял книгу, тогда четыре животных и двадцать четыре старца пали пред Агнцем, имея каждый гусли и золотые чаши, полные фимиама, которые суть молитвы святых.
И поют новую песнь, говоря: достоин Ты взять книгу и снять с нее печати, ибо Ты был заклан, и Кровию Своею искупил нас Богу из всякого колена и языка, и народа и племени,
и соделал нас царями и священниками Богу нашему; и мы будем царствовать на земле.
И я видел, и слышал голос многих Ангелов вокруг престола и животных и старцев, и число их было тьмы тем и тысячи тысяч,
которые говорили громким голосом: достоин Агнец закланный принять силу и богатство, и премудрость и крепость, и честь и славу и благословение.
И всякое создание, находящееся на небе и на земле, и под землею, и на море, и все, что в них, слышал я, говорило: Сидящему на престоле и Агнцу благословение и честь, и слава и держава во веки веков.
И четыре животных говорили: аминь. И двадцать четыре старца пали и поклонились Живущему во веки веков.
1 По двенадцать тысяч запечатленных из каждого колена Израильского. 9 Великое множество людей из всех народов в белых одеждах, пришедших от великой скорби. Бог отрет всякую слезу с очей их.
И после сего видел я четырех Ангелов, стоящих на четырех углах земли, держащих четыре ветра земли, чтобы не дул ветер ни на землю, ни на море, ни на какое дерево.
И видел я иного Ангела, восходящего от востока солнца и имеющего печать Бога живаго. И воскликнул он громким голосом к четырем Ангелам, которым дано вредить земле и морю, говоря:
не делайте вреда ни земле, ни морю, ни деревам, доколе не положим печати на челах рабов Бога нашего.
И я слышал число запечатленных: запечатленных было сто сорок четыре тысячи из всех колен сынов Израилевых.
Из колена Иудина запечатлено двенадцать тысяч; из колена Рувимова запечатлено двенадцать тысяч; из колена Гадова запечатлено двенадцать тысяч;
из колена Асирова запечатлено двенадцать тысяч; из колена Неффалимова запечатлено двенадцать тысяч; из колена Манассиина запечатлено двенадцать тысяч;
из колена Симеонова запечатлено двенадцать тысяч; из колена Левиина запечатлено двенадцать тысяч; из колена Иссахарова запечатлено двенадцать тысяч;
из колена Завулонова запечатлено двенадцать тысяч; из колена Иосифова запечатлено двенадцать тысяч; из колена Вениаминова запечатлено двенадцать тысяч.
После сего взглянул я, и вот, великое множество людей, которого никто не мог перечесть, из всех племен и колен, и народов и языков, стояло пред престолом и пред Агнцем в белых одеждах и с пальмовыми ветвями в руках своих.
И восклицали громким голосом, говоря: спасение Богу нашему, сидящему на престоле, и Агнцу!
И все Ангелы стояли вокруг престола и старцев и четырех животных, и пали перед престолом на лица свои, и поклонились Богу,
говоря: аминь! благословение и слава, и премудрость и благодарение, и честь и сила и крепость Богу нашему во веки веков! Аминь.
И, начав речь, один из старцев спросил меня: сии облеченные в белые одежды кто, и откуда пришли?
Я сказал ему: ты знаешь, господин. И он сказал мне: это те, которые пришли от великой скорби; они омыли одежды свои и убелили одежды свои Кровию Агнца.
За это они пребывают ныне перед престолом Бога и служат Ему день и ночь в храме Его, и Сидящий на престоле будет обитать в них.
Они не будут уже ни алкать, ни жаждать, и не будет палить их солнце и никакой зной:
ибо Агнец, Который среди престола, будет пасти их и водить их на живые источники вод; и отрет Бог всякую слезу с очей их.
Греческий [Greek (Koine)]
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (еп. Кассиан)
- Рус. (К.П. Победоносцев)
- Arab (JAB)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Belarusian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian (ancient)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Greek (NA, 28)
- Hebrew NT by Delitzsch
- Italian (CEI 1974)
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Latvian
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
- Uzbek
καὶ εἶδον ἐπὶ τὴν δεξιὰν τοῦ καθημένου ἐπὶ τοῦ θρόνου βιβλίον γεγραμμένον ἔσωθεν καὶ ὄπισθεν κατεσφραγισμένον σφραγῖσιν ἑπτά
καὶ εἶδον ἄγγελον ἰσχυρὸν κηρύσσοντα ἐν φωνῇ μεγάλῃ τίς ἄξιος ἀνοῖξαι τὸ βιβλίον καὶ λῦσαι τὰς σφραγῖδας αὐτοῦ
καὶ οὐδεὶς ἐδύνατο ἐν τῷ οὐρανῷ οὐδὲ ἐπὶ τῆς γῆς οὐδὲ ὑποκάτω τῆς γῆς ἀνοῖξαι τὸ βιβλίον οὔτε βλέπειν αὐτό
καὶ ἔκλαιον πολὺ ὅτι οὐδεὶς ἄξιος εὑρέθη ἀνοῖξαι τὸ βιβλίον οὔτε βλέπειν αὐτό
καὶ εἷς ἐκ τῶν πρεσβυτέρων λέγει μοι μὴ κλαῖε ἰδοὺ ἐνίκησεν ὁ λέων ὁ ἐκ τῆς φυλῆς Ἰούδα ἡ ῥίζα Δαυίδ ἀνοῖξαι τὸ βιβλίον καὶ τὰς ἑπτὰ σφραγῖδας αὐτοῦ
καὶ εἶδον ἐν μέσῳ τοῦ θρόνου καὶ τῶν τεσσάρων ζῴων καὶ ἐν μέσῳ τῶν πρεσβυτέρων ἀρνίον ἑστηκὸς ὡς ἐσφαγμένον ἔχων κέρατα ἑπτὰ καὶ ὀφθαλμοὺς ἑπτά οἵ εἰσιν τὰ ἑπτὰ πνεύματα τοῦ θεοῦ ἀπεσταλμένοι εἰς πᾶσαν τὴν γῆν
καὶ ἦλθεν καὶ εἴληφεν ἐκ τῆς δεξιᾶς τοῦ καθημένου ἐπὶ τοῦ θρόνου
καὶ ὅτε ἔλαβεν τὸ βιβλίον τὰ τέσσαρα ζῷα καὶ οἱ εἴκοσι τέσσαρες πρεσβύτεροι ἔπεσαν ἐνώπιον τοῦ ἀρνίου ἔχοντες ἕκαστος κιθάραν καὶ φιάλας χρυσᾶς γεμούσας θυμιαμάτων αἵ εἰσιν αἱ προσευχαὶ τῶν ἁγίων
καὶ ᾄδουσιν ᾠδὴν καινὴν λέγοντες ἄξιος εἶ λαβεῖν τὸ βιβλίον καὶ ἀνοῖξαι τὰς σφραγῖδας αὐτοῦ ὅτι ἐσφάγης καὶ ἠγόρασας τῷ θεῷ ἐν τῷ αἵματί σου ἐκ πάσης φυλῆς καὶ γλώσσης καὶ λαοῦ καὶ ἔθνους
καὶ ἐποίησας αὐτοὺς τῷ θεῷ ἡμῶν βασιλείαν καὶ ἱερεῖς καὶ βασιλεύσουσιν ἐπὶ τῆς γῆς
καὶ εἶδον καὶ ἤκουσα φωνὴν ἀγγέλων πολλῶν κύκλῳ τοῦ θρόνου καὶ τῶν ζῴων καὶ τῶν πρεσβυτέρων καὶ ἦν ὁ ἀριθμὸς αὐτῶν μυριάδες μυριάδων καὶ χιλιάδες χιλιάδων
λέγοντες φωνῇ μεγάλῃ ἄξιόν ἐστιν τὸ ἀρνίον τὸ ἐσφαγμένον λαβεῖν τὴν δύναμιν καὶ πλοῦτον καὶ σοφίαν καὶ ἰσχὺν καὶ τιμὴν καὶ δόξαν καὶ εὐλογίαν
καὶ πᾶν κτίσμα ὃ ἐν τῷ οὐρανῷ καὶ ἐπὶ τῆς γῆς καὶ ὑποκάτω τῆς γῆς καὶ ἐπὶ τῆς θαλάσσης καὶ τὰ ἐν αὐτοῖς πάντα ἤκουσα λέγοντας τῷ καθημένῳ ἐπὶ τῷ θρόνῳ καὶ τῷ ἀρνίῳ ἡ εὐλογία καὶ ἡ τιμὴ καὶ ἡ δόξα καὶ τὸ κράτος εἰς τοὺς αἰῶνας τῶν αἰώνων
καὶ τὰ τέσσαρα ζῷα ἔλεγον ἀμήν καὶ οἱ πρεσβύτεροι ἔπεσαν καὶ προσεκύνησαν
μετὰ τοῦτο εἶδον τέσσαρας ἀγγέλους ἑστῶτας ἐπὶ τὰς τέσσαρας γωνίας τῆς γῆς κρατοῦντας τοὺς τέσσαρας ἀνέμους τῆς γῆς ἵνα μὴ πνέῃ ἄνεμος ἐπὶ τῆς γῆς μήτε ἐπὶ τῆς θαλάσσης μήτε ἐπὶ πᾶν δένδρον
καὶ εἶδον ἄλλον ἄγγελον ἀναβαίνοντα ἀπὸ ἀνατολῆς ἡλίου ἔχοντα σφραγῖδα θεοῦ ζῶντος καὶ ἔκραξεν φωνῇ μεγάλῃ τοῖς τέσσαρσιν ἀγγέλοις οἷς ἐδόθη αὐτοῖς ἀδικῆσαι τὴν γῆν καὶ τὴν θάλασσαν
λέγων μὴ ἀδικήσητε τὴν γῆν μήτε τὴν θάλασσαν μήτε τὰ δένδρα ἄχρι σφραγίσωμεν τοὺς δούλους τοῦ θεοῦ ἡμῶν ἐπὶ τῶν μετώπων αὐτῶν
καὶ ἤκουσα τὸν ἀριθμὸν τῶν ἐσφραγισμένων ἑκατὸν τεσσεράκοντα τέσσαρες χιλιάδες ἐσφραγισμένοι ἐκ πάσης φυλῆς υἱῶν Ἰσραήλ
ἐκ φυλῆς Ἰούδα δώδεκα χιλιάδες ἐσφραγισμένοι ἐκ φυλῆς Ῥουβὴν δώδεκα χιλιάδες ἐκ φυλῆς Γὰδ δώδεκα χιλιάδες
ἐκ φυλῆς Ἀσὴρ δώδεκα χιλιάδες ἐκ φυλῆς Νεφθαλὶμ δώδεκα χιλιάδες ἐκ φυλῆς Μανασσῆ δώδεκα χιλιάδες
ἐκ φυλῆς Συμεὼν δώδεκα χιλιάδες ἐκ φυλῆς Λευὶ δώδεκα χιλιάδες ἐκ φυλῆς Ἰσσαχὰρ δώδεκα χιλιάδες
ἐκ φυλῆς Ζαβουλὼν δώδεκα χιλιάδες ἐκ φυλῆς Ἰωσὴφ δώδεκα χιλιάδες ἐκ φυλῆς Βενιαμὶν δώδεκα χιλιάδες ἐσφραγισμένοι
μετὰ ταῦτα εἶδον καὶ ἰδοὺ ὄχλος πολύς ὃν ἀριθμῆσαι αὐτὸν οὐδεὶς ἐδύνατο ἐκ παντὸς ἔθνους καὶ φυλῶν καὶ λαῶν καὶ γλωσσῶν ἑστῶτες ἐνώπιον τοῦ θρόνου καὶ ἐνώπιον τοῦ ἀρνίου περιβεβλημένους στολὰς λευκάς καὶ φοίνικες ἐν ταῖς χερσὶν αὐτῶν
καὶ κράζουσιν φωνῇ μεγάλῃ λέγοντες ἡ σωτηρία τῷ θεῷ ἡμῶν τῷ καθημένῳ ἐπὶ τῷ θρόνῳ καὶ τῷ ἀρνίῳ
καὶ πάντες οἱ ἄγγελοι εἱστήκεισαν κύκλῳ τοῦ θρόνου καὶ τῶν πρεσβυτέρων καὶ τῶν τεσσάρων ζῴων καὶ ἔπεσαν ἐνώπιον τοῦ θρόνου ἐπὶ τὰ πρόσωπα αὐτῶν καὶ προσεκύνησαν τῷ θεῷ
λέγοντες ἀμήν ἡ εὐλογία καὶ ἡ δόξα καὶ ἡ σοφία καὶ ἡ εὐχαριστία καὶ ἡ τιμὴ καὶ ἡ δύναμις καὶ ἡ ἰσχὺς τῷ θεῷ ἡμῶν εἰς τοὺς αἰῶνας τῶν αἰώνων ἀμήν
καὶ ἀπεκρίθη εἷς ἐκ τῶν πρεσβυτέρων λέγων μοι οὗτοι οἱ περιβεβλημένοι τὰς στολὰς τὰς λευκὰς τίνες εἰσὶν καὶ πόθεν ἦλθον
καὶ εἴρηκα αὐτῷ κύριέ μου σὺ οἶδας καὶ εἶπέν μοι οὗτοί εἰσιν οἱ ἐρχόμενοι ἐκ τῆς θλίψεως τῆς μεγάλης καὶ ἔπλυναν τὰς στολὰς αὐτῶν καὶ ἐλεύκαναν αὐτὰς ἐν τῷ αἵματι τοῦ ἀρνίου
διὰ τοῦτό εἰσιν ἐνώπιον τοῦ θρόνου τοῦ θεοῦ καὶ λατρεύουσιν αὐτῷ ἡμέρας καὶ νυκτὸς ἐν τῷ ναῷ αὐτοῦ καὶ ὁ καθήμενος ἐπὶ τοῦ θρόνου σκηνώσει ἐπ᾿ αὐτούς
οὐ πεινάσουσιν ἔτι οὐδὲ διψήσουσιν ἔτι οὐδὲ μὴ πέσῃ ἐπ᾿ αὐτοὺς ὁ ἥλιος οὐδὲ πᾶν καῦμα
ὅτι τὸ ἀρνίον τὸ ἀνὰ μέσον τοῦ θρόνου ποιμανεῖ αὐτούς καὶ ὁδηγήσει αὐτοὺς ἐπὶ ζωῆς πηγὰς ὑδάτων καὶ ἐξαλείψει ὁ θεὸς πᾶν δάκρυον ἐκ τῶν ὀφθαλμῶν αὐτῶν