Скрыть
1:11
1:13
1:14
Церковнославянский (рус)
Въ лѣ́то тре́тiе ца́р­ст­ва Иоаки́ма царя́ Иу́дина, прiи́де навуходоно́соръ ца́рь Вавило́нскъ на Иерусали́мъ и во­ева́­ше на́нь.
И даде́ Госпо́дь въ ру́цѣ его́ Иоаки́ма царя́ Иу́дина и от­ ча́сти сосу́довъ хра́ма Бо́жiя. И при­­несе́ я́ въ зе́млю Сен­наа́ръ въ до́мъ бо́га сво­его́ и сосу́ды внесе́ въ до́мъ сокро́вищный бо́га сво­его́.
И рече́ ца́рь ко Асфане́зу, старѣ́йшинѣ евну́ховъ сво­и́хъ, ввести́ от­ сыно́въ плѣ́на Изра́илева и от­ пле́мене ца́рска и от­ князе́й
ю́ношы, на ни́хже нѣ́сть поро́ка, и добры́ зра́комъ и смы́слены во вся́цѣй прему́дрости, и вѣ́дущыя умѣ́нiе и размышля́ющыя ра́зумъ, и и́мже е́сть крѣ́пость въ ни́хъ, е́же предстоя́ти въ дому́ предъ царе́мъ и научи́ти я́ кни́гамъ и язы́ку Халде́йску.
И повелѣ́ и́мъ [дая́ти] ца́рь по вся́ дни́ от­ трапе́зы царе́вы и от­ вина́ питiя́ сво­его́ и корми́ти и́хъ лѣ́та три́, и пото́мъ ста́ти предъ царе́мъ.
И бы́сть въ ни́хъ от­ сыно́въ Иу́диныхъ данiи́лъ и Ана́нiа, и аза́рiа и Мисаи́лъ.
И воз­ложи́ и́мъ имена́ старѣ́йшина евну́ховъ: данiи́лу Валтаса́ръ, и Ана́нiи седра́хъ, и Мисаи́лу Миса́хъ, аза́рiи же Авденаго́.
И положи́ данiи́лъ на се́рдцы сво­е́мъ, е́же не оскверни́тися от­ трапе́зы царе́вы и от­ вина́ питiя́ его́, и моли́ старѣ́йшину евну́ховъ, я́ко да не оскверни́т­ся.
И вдаде́ Бо́гъ данiи́ла въ ми́лость и въ щедро́ты предъ старѣ́йшиною евну́ховъ.
И рече́ старѣ́йшина евну́ховъ данiи́лу: бою́ся а́зъ господи́на мо­его́ царя́, заповѣ́дав­шаго о пи́щи ва́­шей и питiи́ ва́­шемъ, да не когда́ уви́дитъ лица́ ва́ша уны́ла па́че отроко́въ све́рст­никовъ ва́шихъ, и осу́дите главу́ мою́ царю́.
И рече́ данiи́лъ ко Амелса́ру, его́же при­­ста́ви старѣ́йшина евну́ховъ къ данiи́лу и Ана́нiи, и аза́рiи и Мисаи́лу:
искуси́ о́троки твоя́ до десяти́ дні́й, и да дадя́тъ на́мъ от­ сѣ́менъ земны́хъ, да яди́мъ, и во́ду да пiе́мъ:
и да явя́т­ся предъ тобо́ю ли́ца на́ша и ли́ца отроко́въ яду́щихъ от­ трапе́зы царе́вы, и я́коже у́зриши, сотвори́ со о́троки тво­и́ми.
И послу́ша и́хъ и искуси́ я́ до десяти́ дні́й.
По сконча́нiи же десяти́хъ дні́й, яви́шася ли́ца и́хъ бла́га и крѣ́пка пло́тiю па́че отроко́въ яду́щихъ от­ трапе́зы царе́вы.
И бы́сть Амелса́ръ отъ­е́мля я́ди и́хъ и вино́ питiя́ и́хъ и дая́ше и́мъ сѣ́мена.
И четы́ремъ отроко́мъ си́мъ и́мъ даде́ и́мъ Бо́гъ смы́слъ и му́дрость во вся́цѣй кни́жнѣй прему́дрости: данiи́лъ же разу́менъ бы́сть во вся́цѣмъ видѣ́нiи и со́нiихъ.
И по сконча́нiи тѣ́хъ дні́й, въ ня́же рече́ ца́рь при­­вести́ я́, введе́ я́ старѣ́йшина евну́ховъ предъ навуходоно́сора.
И бесѣ́дова съ ни́ми ца́рь, и не обрѣто́шася от­ всѣ́хъ и́хъ подо́бни данiи́лу и Ана́нiи, и аза́рiи и Мисаи́лу: и ста́ша предъ царе́мъ.
И во вся́цѣмъ глаго́лѣ прему́дрости и умѣ́нiя, о ни́хже вопроша́­ше от­ ни́хъ ца́рь, обрѣ́те я́ десятери́цею па́че всѣ́хъ обая́телей и волхво́въ су́щихъ во все́мъ ца́р­ст­вѣ его́.
И бы́сть данiи́лъ да́же до пе́рваго лѣ́та ки́ра царя́.
Синодальный
В третий год царствования Иоакима, царя Иудейского, пришел Навуходоносор, царь Вавилонский, к Иерусалиму и осадил его.
И предал Господь в руку его Иоакима, царя Иудейского, и часть сосудов дома Божия, и он отправил их в землю Сеннаар, в дом бога своего, и внес эти сосуды в сокровищницу бога своего.
И сказал царь Асфеназу, начальнику евнухов своих, чтобы он из сынов Израилевых, из рода царского и княжеского, привел
отроков, у которых нет никакого телесного недостатка, красивых видом, и понятливых для всякой науки, и разумеющих науки, и смышленых и годных служить в чертогах царских, и чтобы научил их книгам и языку Халдейскому.
И назначил им царь ежедневную пищу с царского стола и вино, которое сам пил, и велел воспитывать их три года, по истечении которых они должны были предстать пред царя.
Между ними были из сынов Иудиных Даниил, Анания, Мисаил и Азария.
И переименовал их начальник евнухов – Даниила Валтасаром, Ананию Седрахом, Мисаила Мисахом и Азарию Авденаго.
Даниил положил в сердце своем не оскверняться яствами со стола царского и вином, какое пьет царь, и потому просил начальника евнухов о том, чтобы не оскверняться ему.
Бог даровал Даниилу милость и благорасположение начальника евнухов;
и начальник евнухов сказал Даниилу: боюсь я господина моего, царя, который сам назначил вам пищу и питье; если он увидит лица ваши худощавее, нежели у отроков, сверстников ваших, то вы сделаете голову мою виновною перед царем.
Тогда сказал Даниил Амелсару, которого начальник евнухов приставил к Даниилу, Анании, Мисаилу и Азарии:
сделай опыт над рабами твоими в течение десяти дней; пусть дают нам в пищу овощи и воду для питья;
и потом пусть явятся перед тобою лица наши и лица тех отроков, которые питаются царскою пищею, и затем поступай с рабами твоими, как увидишь.
Он послушался их в этом и испытывал их десять дней.
По истечении же десяти дней лица их оказались красивее, и телом они были полнее всех тех отроков, которые питались царскими яствами.
Тогда Амелсар брал их кушанье и вино для питья и давал им овощи.
И даровал Бог четырем сим отрокам знание и разумение всякой книги и мудрости, а Даниилу еще даровал разуметь и всякие видения и сны.
По окончании тех дней, когда царь приказал представить их, начальник евнухов представил их Навуходоносору.
И царь говорил с ними, и из всех отроков не нашлось подобных Даниилу, Анании, Мисаилу и Азарии, и стали они служить пред царем.
И во всяком деле мудрого уразумения, о чем ни спрашивал их царь, он находил их в десять раз выше всех тайноведцев и волхвов, какие были во всем царстве его.
И был там Даниил до первого года царя Кира.
Арабский
في السنة الثالثة من ملك يهوياقيم ملك يهوذا ذهب نبوخذناصّر ملك بابل الى اورشليم وحاصرها.

وسلم الرب بيده يهوياقيم ملك يهوذا مع بعض آنية بيت الله فجاء بها الى ارض شنعار الى بيت الهه وادخل الآنية الى خزانة بيت الهه.

وأمر الملك أشفنز رئيس خصيانه بان يحضر من بني اسرائيل ومن نسل الملك ومن الشرفاء

فتيانا لا عيب فيهم حسان المنظر حاذقين في كل حكمة وعارفين معرفة وذوي فهم بالعلم والذين فيهم قوة على الوقوف في قصر الملك فيعلموهم كتابة الكلدانيين ولسانهم.

وعيّن لهم الملك وظيفة كل يوم بيومه من اطايب الملك ومن خمر مشروبه لتربيتهم ثلاث سنين وعند نهايتها يقفون امام الملك.

وكان بينهم من بني يهوذا دانيال وحننيا وميشائيل وعزريا.

فجعل لهم رئيس الخصيان اسماء فسمى دانيال بلطشاصر وحننيا شدرخ وميشائيل ميشخ وعزريا عبد نغو

اما دانيال فجعل في قلبه انه لا يتنجس باطايب الملك ولا بخمر مشروبه فطلب من رئيس الخصيان ان لا يتنجس.

واعطى الله دانيال نعمة ورحمة عند رئيس الخصيان.

فقال رئيس الخصيان لدانيال اني اخاف سيدي الملك الذي عيّن طعامكم وشرابكم.فلماذا يرى وجوهكم اهزل من الفتيان الذين من جيلكم فتديّنون راسي للملك.

فقال دانيال لرئيس السقاة الذي ولاه رئيس الخصيان على دانيال وحننيا وميشائيل وعزريا

جرب عبيدك عشرة ايام فليعطونا القطاني لناكل وماء لنشرب.

ولينظروا الى مناظرنا امامك والى مناظر الفتيان الذين ياكلون من اطايب الملك ثم اصنع بعبيدك كما ترى.

فسمع لهم هذا الكلام وجربهم عشرة ايام.

وعند نهاية العشرة الايام ظهرت مناظرهم احسن واسمن لحما من كل الفتيان الآكلين من اطايب الملك.

فكان رئيس السقاة يرفع اطايبهم وخمر مشروبهم ويعطيهم قطاني

اما هؤلاء الفتيان الاربعة فاعطاهم الله معرفة وعقلا في كل كتابة وحكمة وكان دانيال فهيما بكل الرؤى والاحلام.

وعند نهاية الايام التي قال الملك ان يدخلوهم بعدها اتى بهم رئيس الخصيان الى امام نبوخذناصّر

وكلمهم الملك فلم يوجد بينهم كلهم مثل دانيال وحننيا وميشائيل وعزريا.فوقفوا امام الملك.

وفي كل أمر حكمة فهم الذي سألهم عنه الملك وجدهم عشرة اضعاف فوق كل المجوس والسحرة الذين في كل مملكته.

وكان دانيال الى السنة الاولى لكورش الملك

En el tercer año del reinado de Joacim, rey de Judá, vino Nabucodonosor, rey de Babilonia, a Jerusalén, y la sitió.
El Señor entregó en sus manos a Joacim, rey de Judá, y parte de los utensilios de la casa de Dios; los trajo a tierra de Sinar, a la casa de su dios, y colocó los utensilios en la casa del tesoro de su dios.
Y dijo el rey a Aspenaz, jefe de sus eunucos, que trajera de los hijos de Israel, del linaje real de los príncipes,
muchachos en quienes no hubiera tacha alguna, de buen parecer, instruidos en toda sabiduría, sabios en ciencia, de buen entendimiento e idóneos para estar en el palacio del rey; y que les enseñara las letras y la lengua de los caldeos.
Y les señaló el rey una porción diaria de la comida del rey y del vino que él bebía; y que los educara durante tres años, para que al fin de ellos se presentaran delante del rey.
Entre ellos estaban Daniel, Ananías, Misael y Azarías, de los hijos de Judá.
A estos el jefe de los eunucos puso nombres: a Daniel, Beltsasar; a Ananías, Sadrac; a Misael, Mesac; y a Azarías, Abed-nego.
Daniel propuso en su corazón no contaminarse con la porción de la comida del rey ni con el vino que él bebía; pidió, por tanto, al jefe de los eunucos que no se le obligara a contaminarse.
Puso Dios a Daniel en gracia y en buena voluntad con el jefe de los eunucos;
y el jefe de los eunucos dijo a Daniel:

—Temo a mi señor el rey, que asignó vuestra comida y vuestra bebida; pues luego que él vea vuestros rostros más pálidos que los de los muchachos que son semejantes a vosotros, haréis que el rey me condene a muerte.

Entonces dijo Daniel a Melsar, a quien el jefe de los eunucos había puesto sobre Daniel, Ananías, Misael y Azarías:
—Te ruego que hagas la prueba con tus siervos durante diez días: que nos den legumbres para comer y agua para beber.
Compara luego nuestros rostros con los rostros de los muchachos que comen de la porción de la comida del rey, y haz después con tus siervos según veas.
Consintió, pues, con ellos en esto, y probó con ellos durante diez días.
Y al cabo de los diez días pareció el rostro de ellos mejor y más robusto que el de los otros muchachos que comían de la porción de la comida del rey.
Así, pues, Melsar se llevaba la porción de la comida de ellos y el vino que habían de beber, y les daba legumbres.
A estos cuatro muchachos, Dios les dio conocimiento e inteligencia en todas las letras y ciencias; y Daniel tuvo entendimiento en toda visión y sueños.
Pasados, pues, los días al fin de los cuales había dicho el rey que los llevaran, el jefe de los eunucos los llevó delante de Nabucodonosor.
El rey habló con ellos, y no se hallaron entre todos ellos otros como Daniel, Ananías, Misael y Azarías; así, pues, permanecieron al servicio del rey.
En todo asunto de sabiduría e inteligencia que el rey los consultó, los halló diez veces mejores que todos los magos y astrólogos que había en todo su reino.
Así continuó Daniel hasta el año primero del rey Ciro.


Копировать текст Копировать ссылку Толкования стиха

Настройки