Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
12:7
см.:Откр.10:5-6;
12:8
И во вре́мя о́но воста́нетъ Михаи́лъ кня́зь вели́кiй стоя́й о сынѣ́хъ люді́й твои́хъ: и бу́детъ вре́мя ско́рби, ско́рбь, якова́ не бы́сть, отне́лѣже созда́ся язы́къ на земли́, да́же до вре́мене о́наго: и въ то́ вре́мя спасу́тся лю́дiе твои́ вси́, обрѣ́тшiися впи́сани въ кни́зѣ,
и мно́зи от спя́щихъ въ земнѣ́й пе́рсти воста́нутъ, сі́и въ жи́знь вѣ́чную, а о́нiи во укори́зну и въ стыдѣ́нiе вѣ́чное.
И смы́слящiи просвѣтя́тся а́ки свѣ́тлость тве́рди, и от пра́ведныхъ мно́гихъ а́ки звѣ́зды во вѣ́ки и еще́.
Ты́ же, данiи́ле, загради́ словеса́ и запеча́тай кни́ги до вре́мене сконча́нiя, до́ндеже науча́тся мно́зи, и умно́жится вѣ́дѣнiе.
И ви́дѣхъ а́зъ данiи́лъ, и се́, два́ и́нiи стоя́ху, еди́нъ о сiю́ страну́ у́стiя рѣки́, а другі́й объ ону́ страну́ у́стiя рѣки́.
И рече́ къ му́жу оболче́нному въ ри́зу льня́ну, и́же бя́ше верху́ воды́ рѣчны́я: доко́лѣ оконча́нiе чуде́съ, я́же ре́клъ еси́?
И слы́шахъ от му́жа оболче́ннаго въ ри́зу льня́ну, и́же бя́ще верху́ воды́ рѣчны́я, и воздви́же десни́цу свою́ и шу́йцу свою́ на не́бо и кля́тся живу́щимъ во вѣ́ки, я́ко во вре́мя и во времена́ и въ по́лъ вре́мене, егда́ сконча́ется разсы́панiе руки́ люді́й освяще́нныхъ, и увѣ́дятъ сiя́ вся́.
А́зъ же слы́шахъ, и не разумѣ́хъ, и рѣ́хъ: го́споди, что́ послѣ́дняя си́хъ?
И рече́: гряди́, данiи́ле, я́ко загражде́на словеса́ и запеча́тана да́же до конца́ вре́мене:
избра́нни бу́дутъ и убѣля́тся, и а́ки огне́мъ искуся́тся и освятя́тся мно́зи: и собеззако́ннуютъ беззако́нницы, и не уразумѣ́ютъ вси́ нечести́вiи, но у́мнiи уразумѣ́ютъ:
от вре́мене же премѣ́ненiя же́ртвы всегда́шнiя, и да́стся ме́рзость запустѣ́нiя на дни́ ты́сяща двѣ́сти де́вятьдесятъ:
блаже́нъ терпя́й и дости́гнувый до дні́й ты́сящи тре́хъ со́тъ три́десяти пяти́:
ты́ же иди́ и почива́й: еще́ бо дні́е су́ть и часы́ во исполне́нiе сконча́нiя, и почі́еши, и воста́неши въ жре́бiй тво́й, въ сконча́нiе дні́й.
1 «Время тяжкое». 3 Разумные «будут сиять, как светила на тверди». 4 Книга запечатана «до последнего времени». 5 Муж в льняной одежде объявил «время, времена и полувремя».
И восстанет в то время Михаил, князь великий, стоящий за сынов народа твоего; и наступит время тяжкое, какого не бывало с тех пор, как существуют люди, до сего времени; но спасутся в это время из народа твоего все, которые найдены будут записанными в книге.
И многие из спящих в прахе земли пробудятся, одни для жизни вечной, другие на вечное поругание и посрамление.
И разумные будут сиять, как светила на тверди, и обратившие многих к правде – как звезды, вовеки, навсегда.
А ты, Даниил, сокрой слова сии и запечатай книгу сию до последнего времени; многие прочитают ее, и умножится ведение».
Тогда я, Даниил, посмотрел, и вот, стоят двое других, один на этом берегу реки, другой на том берегу реки.
И один сказал мужу в льняной одежде, который стоял над водами реки: «когда будет конец этих чудных происшествий?»
И слышал я, как муж в льняной одежде, находившийся над водами реки, подняв правую и левую руку к небу, клялся Живущим вовеки, что к концу времени и времен и полувремени, и по совершенном низложении силы народа святого, все это совершится.
Я слышал это, но не понял, и потому сказал: «господин мой! что же после этого будет?»
И отвечал он: «иди, Даниил; ибо сокрыты и запечатаны слова сии до последнего времени.
Многие очистятся, убелятся и переплавлены будут в искушении; нечестивые же будут поступать нечестиво, и не уразумеет сего никто из нечестивых, а мудрые уразумеют.
Со времени прекращения ежедневной жертвы и поставления мерзости запустения пройдет тысяча двести девяносто дней.
Блажен, кто ожидает и достигнет тысячи трехсот тридцати пяти дней.
А ты иди к твоему концу и упокоишься, и восстанешь для получения твоего жребия в конце дней».
И҆ во вре́мѧ ѻ҆́но воста́нетъ мїхаи́лъ кнѧ́зь вели́кїй стоѧ́й ѡ҆ сынѣ́хъ люді́й твои́хъ: и҆ бꙋ́детъ вре́мѧ ско́рби, ско́рбь, ꙗ҆кова̀ не бы́сть, ѿне́лѣже созда́сѧ ꙗ҆зы́къ на землѝ, да́же до вре́мене ѻ҆́нагѡ: и҆ въ то̀ вре́мѧ спасꙋ́тсѧ лю́дїе твоѝ всѝ, ѡ҆брѣ́тшїисѧ впи́сани въ кни́зѣ,
и҆ мно́зи ѿ спѧ́щихъ въ земнѣ́й пе́рсти воста́нꙋтъ, сі́и въ жи́знь вѣ́чнꙋю, а҆ ѻ҆́нїи во ᲂу҆кори́знꙋ и҆ въ стыдѣ́нїе вѣ́чное.
И҆ смы́слѧщїи просвѣтѧ́тсѧ а҆́ки свѣ́тлость тве́рди, и҆ ѿ првⷣныхъ мно́гихъ а҆́ки ѕвѣ́зды во вѣ́ки и҆ є҆щѐ.
Ты́ же, данїи́ле, заградѝ словеса̀ и҆ запеча́тай кни̑ги до вре́мене сконча́нїѧ, до́ндеже наꙋча́тсѧ мно́зи, и҆ ᲂу҆мно́житсѧ вѣ́дѣнїе.
И҆ ви́дѣхъ а҆́зъ данїи́лъ, и҆ сѐ, два̀ и҆́нїи стоѧ́хꙋ, є҆ди́нъ ѡ҆ сїю̀ странꙋ̀ ᲂу҆́стїѧ рѣкѝ, а҆ дрꙋгі́й ѡ҆б̾ ѻ҆нꙋ̀ странꙋ̀ ᲂу҆́стїѧ рѣкѝ.
И҆ речѐ къ мꙋ́жꙋ ѡ҆болче́нномꙋ въ ри́зꙋ льнѧ́нꙋ, и҆́же бѧ́ше верхꙋ̀ воды̀ рѣчны́ѧ: доко́лѣ ѡ҆конча́нїе чꙋде́съ, ꙗ҆́же ре́клъ є҆сѝ;
И҆ слы́шахъ ѿ мꙋ́жа ѡ҆болче́ннагѡ въ ри́зꙋ льнѧ́нꙋ, и҆́же бѧ́ше верхꙋ̀ воды̀ рѣчны́ѧ, и҆ воздви́же десни́цꙋ свою̀ и҆ шꙋ́йцꙋ свою̀ на не́бо и҆ клѧ́тсѧ живꙋ́щимъ во вѣ́ки, ꙗ҆́кѡ во вре́мѧ и҆ во времена̀ и҆ въ по́лъ вре́мене, є҆гда̀ сконча́етсѧ разсы́панїе рꙋкѝ люді́й ѡ҆свѧще́нныхъ, и҆ ᲂу҆вѣ́дѧтъ сїѧ̑ всѧ̑.
А҆́зъ же слы́шахъ, и҆ не разꙋмѣ́хъ, и҆ рѣ́хъ: го́споди, что̀ послѣ̑днѧѧ си́хъ;
И҆ речѐ: грѧдѝ, данїи́ле, ꙗ҆́кѡ заграждє́на словеса̀ и҆ запеча̑тана да́же до конца̀ вре́мене:
и҆збра́нни бꙋ́дꙋтъ и҆ ᲂу҆бѣлѧ́тсѧ, и҆ а҆́ки ѻ҆гне́мъ и҆скꙋсѧ́тсѧ и҆ ѡ҆свѧтѧ́тсѧ мно́зи: и҆ собеззако́ннꙋютъ беззакѡ́нницы, и҆ не ᲂу҆разꙋмѣ́ютъ всѝ нечести́вїи, но ᲂу҆́мнїи ᲂу҆разꙋмѣ́ютъ:
ѿ вре́мене же премѣ́ненїѧ же́ртвы всегда́шнїѧ, и҆ да́стсѧ ме́рзость запꙋстѣ́нїѧ на дни̑ ты́сѧща двѣ́сти де́вѧтьдесѧтъ:
блаже́нъ терпѧ́й и҆ дости́гнꙋвый до дні́й ты́сѧщи тре́хъ сѡ́тъ три́десѧти пѧтѝ:
ты́ же и҆дѝ и҆ почива́й: є҆щѐ бо дні́е сꙋ́ть и҆ часы̀ во и҆сполне́нїе сконча́нїѧ, и҆ почі́еши, и҆ воста́неши въ жре́бїй тво́й, въ сконча́нїе дні́й.
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
І повстане того часу Михаїл, великий той князь, що стоїть при синах твого народу, і буде час утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу.
І того часу буде врятований із народу твого кожен, хто буде знайдений записаним у книзі.
І того часу буде врятований із народу твого кожен, хто буде знайдений записаним у книзі.
І багато-хто з тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту.
А розумні будуть сяяти, як світила небозводу, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків.
А ти, Даниїле, заховай ці слова, і запечатай цю книгу аж до часу кінця.
Багато-хто дослідять її, і так розмножиться знання.
Багато-хто дослідять її, і так розмножиться знання.
І побачив я, Даниїл, аж ось стоять два інші Анголи, один тут при цьому березі річки, а один там при тому березі річки.
І сказав він до мужа, одягненого в льняну одіж, що був над водою річки: Коли буде кінець цим дивним речам?
І почув я того мужа, одягненого в льняну одіж, що був над водою річки.
І звів він до неба свою правицю та свою лівицю, і присягнув вічно Живим: це буде за час, за часи і за пів часу, і коли скінчиться розбивання сили святого народу, все це сповниться.
І звів він до неба свою правицю та свою лівицю, і присягнув вічно Живим: це буде за час, за часи і за пів часу, і коли скінчиться розбивання сили святого народу, все це сповниться.
А я це слухав і не розумів.
І сказав я: Мій пане, який цьому кінець?
І сказав я: Мій пане, який цьому кінець?
І він сказав: Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова аж до часу кінця.
Багато-хто будуть очищені, і вибіляться, і будуть перетоплені;
і будуть несправедливі несправедливими, і цього не зрозуміють усі несправедливі, а розумні зрозуміють.
і будуть несправедливі несправедливими, і цього не зрозуміють усі несправедливі, а розумні зрозуміють.
А від часу, коли буде припинена стала жертва, щоб була поставлена гидота спустошення, мине тисяча двісті й дев́ятдесят день.
Благословенний той, хто чекає, і досягне до тисячі трьох сотень тридцяти й п́яти день!
А ти йди до кінця, і відпочинеш, і встанеш на свою долю під кінець тих днів!