Ветхий Завет:
Быт.
Исх.
Лев.
Числ.
Втор.
Нав.
Суд.
Руфь
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Ездр.
Неем.
2Ездр.
Тов.
Иудифь
Эсф.
Иов.
Пс.
Притч.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плач.
Посл.Иер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоиль.
Ам.
Авд.
Иона
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Агг.
Зах.
Мал.
1Макк.
2Макк.
3Макк.
3Ездр.
Новый Завет: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Новый Завет: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
1:14
1:15
см.:
1Цар.17:18;
1Цар.22:7;
1Цар.8:12;
Втор.16:18;
Еф.4:11;
Исх.18:25;
Исх.18:25-18:26;
Чис.11:16;
Чис.31:14;
1:17
см.:
3Цар.21:8-21:14;
1Пет.1:17;
2Цар.14:14;
Ам.5:11-5:12;
Кол.3:25;
Втор.16:19;
Втор.17:8-17:10;
Еф.6:9;
Исх.18:18;
Исх.18:22;
Исх.18:26;
Иак.2:1;
Иак.2:1-2:5;
Иак.2:9;
Иер.1:17;
Иер.5:28-5:29;
Иов.31:34;
Лев.19:15;
Мих.2:1-2:3;
Мих.3:1-3:4;
Мих.7:3-7:4;
Мф.22:16;
Притч.24:23;
Притч.29:25;
Пс.82:3-82:4;
Сир.42:1;
1:20
см.:
Втор.1:7-1:8;
1:21
см.:
Втор.20:1;
Евр.13:6;
Ис.41:10;
Ис.43:1-43:2;
Лк.12:32;
Нав.1:6;
Нав.1:9;
Нав.8:1;
Чис.13:30;
Чис.14:8-14:9;
Пс.27:1-27:3;
Пс.46:1;
Пс.46:11;
Пс.46:7;
1:23
см.:
Чис.13:3-13:33;
1:32
см.:
2Пар.20:20;
Евр.3:12;
Евр.3:18-19;
Евр.3:18-3:19;
Ис.7:9;
Иуд.1:5;
Пс.106:24;
Пс.77:32;
Пс.78:22;
1:45
Сiя́ словеса́, я́же глаго́ла Моисе́й всему́ Изра́илю объ ону́ страну́ Иорда́на, въ пусты́ни на за́пады, бли́зъ чермна́го мо́ря, между́ Фара́номъ и тофо́ломъ, и лово́номъ и авло́номъ и златы́ми руда́ми:
единона́десяти дні́й от Хори́ва пу́ть чрезъ го́ру Сии́ръ да́же до Ка́дисъ-варни́.
И бы́сть въ четыредеся́тое лѣ́то, въ первыйна́десять ме́сяцъ, въ пе́рвый де́нь ме́сяца глаго́ла Моисе́й ко всѣ́мъ сыно́мъ Изра́илевымъ, по всему́ ели́ко заповѣ́да ему́ Госпо́дь къ ни́мъ,
по убiе́нiи сио́на царя́ Аморре́йска, жи́вшаго во есево́нѣ, и о́га царя́ Васа́нска, жи́вшаго во Астаро́ѳѣ и во едраи́нѣ,
объ ону́ страну́ Иорда́на въ земли́ Моа́вли, нача́ Моисе́й изъясня́ти зако́нъ се́й, глаго́ля:
Госпо́дь Бо́гъ на́шъ глаго́ла на́мъ въ Хори́вѣ, глаго́ля: да довлѣ́етъ ва́мъ жи́ти въ горѣ́ се́й:
обрати́теся и воздви́гнитеся вы́, и вни́дите въ го́ру Аморре́йску, и ко всѣ́мъ насе́лникомъ а́равы, въ го́ру и по́ле, и къ ю́гу и въ примо́рскую зе́млю Ханаа́ню, и во антилива́нъ, да́же до рѣки́ вели́кiя, рѣки́ Евфра́та:
ви́дите, преда́хъ предъ ва́ми зе́млю, вше́дше наслѣ́дите зе́млю, е́юже кля́тся Госпо́дь отце́мъ ва́шымъ, Авраа́му и Исаа́ку и Иа́кову, да́ти ю́ и́мъ и сѣ́мени и́хъ по ни́хъ.
И реко́хъ къ ва́мъ во вре́мя о́но глаго́ля: не возмогу́ еди́нъ води́ти ва́съ:
Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ умно́жилъ вы́ е́сть, и се́, есте́ дне́сь я́ко звѣ́зды небе́сныя мно́жествомъ:
Госпо́дь Бо́гъ оте́цъ ва́шихъ да приложи́тъ ва́мъ, я́ко да бу́дете ты́сящами сугу́бо, и да благослови́тъ ва́съ, я́коже глаго́ла ва́мъ:
ка́ко возмогу́ еди́нъ носи́ти труды́ ва́шя и тя́жести ва́шя и прерѣка́нiя ва́ша?
избери́те себѣ́ му́жы му́дры и умѣ́телны и смы́сленны въ племене́хъ ва́шихъ, и поста́влю и́хъ надъ ва́ми старѣ́йшины ва́мъ.
И отвѣща́сте ми́ и реко́сте: добро́ сло́во, е́же глаго́лалъ еси́ сотвори́ти.
И взя́хъ от ва́съ му́жы му́дры и умѣ́телны и смы́сленны, и поста́вихъ и́хъ владѣ́ти надъ ва́ми тысященача́лники и стонача́лники, и пятьдесятонача́лники и десятонача́лники, и писмовводи́тели судiя́мъ ва́шымъ.
И заповѣ́дахъ судiя́мъ ва́шымъ во вре́мя о́но, глаго́ля: разслу́шайте посредѣ́ бра́тiй ва́шихъ, и суди́те пра́ведно посредѣ́ му́жа и посредѣ́ бра́та его́ и посредѣ́ прише́лца его́:
да не позна́ете лица́ въ судѣ́, ма́лому и вели́кому су́диши, и не устыди́шися лица́ человѣ́ча, я́ко су́дъ Бо́жiй е́сть: и рѣ́чь, я́же а́ще же́стока бу́детъ у ва́съ, донесете́ ю́ ко мнѣ́, и услы́шу ю́.
И заповѣ́дахъ ва́мъ во вре́мя о́но вся́ словеса́, я́же сотворите́.
И воздви́гшеся от Хори́ва, проидо́хомъ всю́ пусты́ню вели́кую и стра́шную о́ну, ю́же ви́дѣсте, пу́ть горы́ Аморре́йски, я́коже заповѣ́да на́мъ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ: и прiидо́хомъ до Ка́дисъ-варни́.
И реко́хъ ва́мъ: прiидо́сте до горы́ Аморре́йски, ю́же Госпо́дь Бо́гъ на́шъ дае́тъ ва́мъ:
ви́дите, предаде́ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ предъ лице́мъ ва́шимъ зе́млю: вше́дше наслѣ́дите, я́коже глаго́ла Госпо́дь Бо́гъ оте́цъ ва́шихъ ва́мъ: не бо́йтеся, ни ужаса́йтеся.
И прiидо́сте ко мнѣ́ вси́ и реко́сте: да по́слемъ му́жы предъ на́ми, и да согля́даютъ на́мъ зе́млю, и да повѣ́дятъ на́мъ отвѣ́тъ, пу́ть, и́мже до́йдемъ ея́, и гра́ды, въ ня́же вни́демъ.
И уго́дно бы́сть сло́во предо мно́ю, и поя́хъ от ва́съ двана́десять муже́й, му́жа еди́наго от коего́ждо пле́мене.
И обрати́вшеся взыдо́ша на го́ру, и прiидо́ша до де́бри грезно́вныя, и согля́даша ю́:
и взя́ша въ ру́цѣ свои́ от плода́ земли́ и принесо́ша къ на́мъ, и глаго́лаху: блага́ земля́, ю́же Госпо́дь Бо́гъ на́шъ дае́тъ на́мъ.
И не восхотѣ́сте взы́ти, но преслу́шасте глаго́лъ Го́спода Бо́га ва́шего:
и возропта́сте въ ку́щахъ свои́хъ и реко́сте: не́нависти ра́ди изведе́ ны́ Госпо́дь изъ земли́ Еги́петскiя преда́ти на́съ въ ру́ки Аморре́йскiя, потреби́ти на́съ:
ка́мо мы́ взы́демъ? Бра́тiя же ва́шя отврати́ша сердца́ ва́ша, глаго́люще: язы́къ вели́къ и мно́гъ и крѣпча́е на́съ, и гра́ды вели́цы и огражде́ни да́же до небесе́, но и сы́ны исполи́новъ ви́дѣхомъ та́мо.
И глаго́лахъ къ ва́мъ: не ужаса́йтеся, ниже́ убо́йтеся от ни́хъ:
Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ предходя́й предъ лице́мъ ва́шимъ, то́й повою́етъ и́хъ съ ва́ми, по всему́ ели́ко сотвори́ ва́мъ въ земли́ Еги́петстѣй предъ очи́ма ва́шима,
и въ пусты́ни се́й, ю́же ви́дѣсте: я́ко воспита́ тебе́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й, я́коже нѣ́кiй человѣ́къ пита́етъ сы́на своего́, по всему́ пути́ въ о́ньже ходи́сте, до́ндеже прiидо́сте на мѣ́сто сiе́.
И въ словеси́ се́мъ не вѣ́ровасте Го́сподеви Бо́гу ва́шему,
и́же предхо́дитъ предъ ва́ми въ пу́ть избра́ти ва́мъ мѣ́сто, путеводя́ ва́съ огне́мъ но́щiю, показу́я ва́мъ пу́ть, и́мже ити́ по не́мъ, и о́блакомъ во дни́.
И услы́ша Госпо́дь [Бо́гъ] гла́съ слове́съ ва́шихъ, и разгнѣ́вався кля́тся, глаго́ля:
а́ще у́зритъ кто́ от муже́й си́хъ зе́млю благу́ю сiю́, е́юже а́зъ кля́хся отце́мъ и́хъ,
ра́звѣ хале́въ сы́нъ Иефонні́инъ, се́й у́зритъ ю́, и сему́ да́мъ зе́млю, на ню́же взы́де, и сыно́мъ его́, поне́же прилѣжи́тъ Го́сподеви.
И на мя́ разгнѣ́вася Госпо́дь ва́съ ра́ди, глаго́ля: ниже́ ты́ вни́деши та́мо:
иису́съ сы́нъ нави́нъ, и́же стои́тъ предъ тобо́ю, се́й вни́детъ та́мо: сего́ укрѣпи́, я́ко се́й да́стъ ю́ въ наслѣ́дiе Изра́илю:
и отроча́та ва́ша, о ни́хже глаго́ласте, я́ко въ плѣне́нiи и́мутъ бы́ти, и вся́ко отроча́ мла́до, е́же не вѣ́сть дне́сь добра́ или́ зла́, сі́и вни́дутъ та́мо, и си́мъ да́мъ ю́, и сі́и наслѣ́дятъ ю́:
и вы́ обрати́вшеся ополчи́стеся въ пусты́ню, путе́мъ къ чермно́му мо́рю.
И отвѣща́сте и реко́сте мнѣ́: согрѣши́хомъ предъ Го́сподемъ Бо́гомъ на́шимъ: мы́ ше́дше повою́емъ, по всему́ ели́ко заповѣ́да Госпо́дь Бо́гъ на́шъ на́мъ. И взе́мше кі́йждо ору́дiя ра́тная своя́ и собра́вшеся взыдо́сте на го́ру.
И рече́ Госпо́дь ко мнѣ́: рцы́ и́мъ: не восходи́те, ниже́ ра́туйте, нѣ́смь бо съ ва́ми, и да не бу́дете сотре́ни предъ враги́ ва́шими.
И глаго́лахъ къ ва́мъ, и не послу́шасте мене́: и преступи́сте сло́во Госпо́дне, и пону́дившеся взыдо́сте на го́ру.
И изы́де Аморре́й живу́щiй на горѣ́ то́й проти́ву ва́мъ, и прогна́ ва́съ, а́ки бы пче́лы твори́ли, и уязвля́ху ва́съ от Сии́ра да́же до ермы́.
[И возврати́стеся,] и сѣ́дше пла́касте предъ Го́сподемъ, и не послу́ша Госпо́дь гла́са ва́шего, ниже́ вня́тъ ва́мъ:
и сѣдѣ́сте въ Ка́дисѣ дни́ мно́ги, ели́ки дни́ тогда́ сѣдѣ́сте.
Сии суть слова, которые говорил Моисей всем Израильтянам за Иорданом в пустыне на равнине против Суфа, между Фараном и Тофелом, и Лаваном, и Асирофом, и Дизагавом,
в расстоянии одиннадцати дней пути от Хорива, по дороге от горы Сеир к Кадес-Варни.
Сорокового года, одиннадцатого месяца, в первый [день] месяца говорил Моисей [всем] сынам Израилевым все, что заповедал ему Господь о них.
По убиении им Сигона, царя Аморрейского, который жил в Есевоне, и Ога, царя Васанского, который жил в Аштерофе в Едреи,
за Иорданом, в земле Моавитской, начал Моисей изъяснять закон сей и сказал:
Господь, Бог наш, говорил нам в Хориве и сказал: «полно вам жить на горе сей!
обратитесь, отправьтесь в путь и пойдите на гору Аморреев и ко всем соседям их, на равнину, на гору, на низкие места и на южный край и к берегам моря, в землю Ханаанскую и к Ливану, даже до реки великой, реки Евфрата;
вот, Я даю вам землю сию, пойдите, возьмите в наследие землю, которую Господь с клятвою обещал дать отцам вашим, Аврааму, Исааку и Иакову, им и потомству их».
И я сказал вам в то время: не могу один водить вас;
Господь, Бог ваш, размножил вас, и вот, вы ныне многочисленны, как звезды небесные;
Господь, Бог отцов ваших, да умножит вас в тысячу крат против того, сколько вас теперь, и да благословит вас, как Он говорил вам:
как же мне одному носить тягости ваши, бремена ваши и распри ваши?
изберите себе по коленам вашим мужей мудрых, разумных и испытанных, и я поставлю их начальниками вашими.
Вы отвечали мне и сказали: хорошее дело велишь ты сделать.
И взял я главных из колен ваших, мужей мудрых, [разумных] и испытанных, и сделал их начальниками над вами, тысяченачальниками, стоначальниками, пятидесятиначальниками, десятиначальниками и надзирателями по коленам вашим.
И дал я повеление судьям вашим в то время, говоря: выслушивайте братьев ваших и судите справедливо, как брата с братом, так и пришельца его;
не различайте лиц на суде, как малого, так и великого выслушивайте: не бойтесь лица человеческого, ибо суд – дело Божие; а дело, которое для вас трудно, доводите до меня, и я выслушаю его.
И дал я вам в то время повеления обо всем, что надлежит вам делать.
И отправились мы от Хорива, и шли по всей этой великой и страшной пустыне, которую вы видели, по пути к горе Аморрейской, как повелел Господь, Бог наш, и пришли в Кадес-Варни.
И сказал я вам: вы пришли к горе Аморрейской, которую Господь, Бог наш, дает нам;
вот, Господь, Бог твой, отдает тебе землю сию, иди, возьми ее во владение, как говорил тебе Господь, Бог отцов твоих, не бойся и не ужасайся.
Но вы все подошли ко мне и сказали: пошлем пред собою людей, чтоб они исследовали нам землю и принесли нам известие о дороге, по которой идти нам, и о городах, в которые идти нам.
Слово это мне понравилось, и я взял из вас двенадцать человек, по одному человеку от [каждого] колена.
Они пошли, взошли на гору и дошли до долины Есхол, и обозрели ее;
и взяли в руки свои плодов земли и доставили нам, и принесли нам известие и сказали: хороша земля, которую Господь, Бог наш, дает нам.
Но вы не захотели идти и воспротивились повелению Господа, Бога вашего,
и роптали в шатрах ваших и говорили: Господь, по ненависти к нам, вывел нас из земли Египетской, чтоб отдать нас в руки Аморреев и истребить нас;
куда мы пойдем? братья наши расслабили сердце наше, говоря: народ тот более, [многочисленнее] и выше нас, города там большие и с укреплениями до небес, да и сынов Енаковых видели мы там.
И я сказал вам: не страшитесь и не бойтесь их;
Господь, Бог ваш, идет перед вами; Он будет сражаться за вас, как Он сделал с вами в Египте, пред глазами вашими,
и в пустыне сей, где, как ты видел, Господь, Бог твой, носил тебя, как человек носит сына своего, на всем пути, которым вы проходили, до пришествия вашего на сие место.
Но и при этом вы не верили Господу, Богу вашему,
Который шел перед вами путем – искать вам места, где остановиться вам, ночью в огне, чтобы указывать вам дорогу, по которой идти, а днем в облаке.
И Господь [Бог] услышал слова ваши, и разгневался, и поклялся, говоря:
никто из людей сих, из сего злого рода, не увидит доброй земли, которую Я клялся дать отцам вашим;
только Халев, сын Иефонниин, увидит ее; ему дам Я землю, по которой он проходил, и сынам его, за то, что он повиновался Господу.
И на меня прогневался Господь за вас, говоря: и ты не войдешь туда;
Иисус, сын Навин, который при тебе, он войдет туда; его утверди, ибо он введет Израиля во владение ею;
дети ваши, о которых вы говорили, что они достанутся в добычу врагам, и сыновья ваши, которые не знают ныне ни добра ни зла, они войдут туда, им дам ее, и они овладеют ею;
а вы обратитесь и отправьтесь в пустыню по дороге к Чермному морю.
И вы отвечали тогда и сказали мне: согрешили мы пред Господом, [Богом нашим,] пойдем и сразимся, как повелел нам Господь, Бог наш. И препоясались вы, каждый ратным оружием своим, и безрассудно решились взойти на гору.
Но Господь сказал мне: скажи им: не всходите и не сражайтесь, потому что нет Меня среди вас, чтобы не поразили вас враги ваши.
И я говорил вам, но вы не послушали и воспротивились повелению Господню и по упорству своему взошли на гору.
И выступил против вас Аморрей, живший на горе той, и преследовали вас так, как делают пчелы, и поражали вас на Сеире до самой Хормы.
И возвратились вы и плакали пред Господом: но Господь не услышал вопля вашего и не внял вам.
И пробыли вы в Кадесе много времени, сколько времени вы там были.
אֵלֶּה הַדְּבָרִים, אֲשֶׁר דִּבֶּר מֹשֶׁה אֶל־כָּל־יִשְׂרָאֵל, בְּעֵבֶר הַיַּרְדֵּן; בַּמִּדְבָּר בָּעֲרָבָה מוֹל סוּף בֵּין־פָּארָן וּבֵין־תֹּפֶל וְלָבָן וַחֲצֵרֹת וְדִי זָהָב׃
אַחַד עָשָׂר יוֹם מֵחֹרֵב, דֶּרֶךְ הַר־שֵׂעִיר; עַד קָדֵשׁ בַּרְנֵעַ׃
וַיְהִי בְּאַרְבָּעִים שָׁנָה, בְּעַשְׁתֵּי־עָשָׂר חֹדֶשׁ בְּאֶחָד לַחֹדֶשׁ; דִּבֶּר מֹשֶׁה אֶל־בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, כְּכֹל אֲשֶׁר צִוָּה יְהוָה אֹתוֹ אֲלֵהֶם׃
אַחֲרֵי הַכֹּתוֹ, אֵת סִיחֹן מֶלֶךְ הָאֱמֹרִי, אֲשֶׁר יוֹשֵׁב בְּחֶשְׁבּוֹן; וְאֵת, עוֹג מֶלֶךְ הַבָּשָׁן, אֲשֶׁר־יוֹשֵׁב בְּעַשְׁתָּרֹת בְּאֶדְרֶעִי׃
בְּעֵבֶר הַיַּרְדֵּן בְּאֶרֶץ מוֹאָב; הוֹאִיל מֹשֶׁה, בֵּאֵר אֶת־הַתּוֹרָה הַזֹּאת לֵאמֹר׃
יְהוָה אֱלֹהֵינוּ דִּבֶּר אֵלֵינוּ בְּחֹרֵב לֵאמֹר; רַב־לָכֶם שֶׁבֶת בָּהָר הַזֶּה׃
פְּנוּ וּסְעוּ לָכֶם, וּבֹאוּ הַר הָאֱמֹרִי וְאֶל־כָּל־שְׁכֵנָיו, בָּעֲרָבָה בָהָר וּבַשְּׁפֵלָה וּבַנֶּגֶב וּבְחוֹף הַיָּם; אֶרֶץ הַכְּנַעֲנִי וְהַלְּבָנוֹן, עַד־הַנָּהָר הַגָּדֹל נְהַר־פְּרָת׃
רְאֵה נָתַתִּי לִפְנֵיכֶם אֶת־הָאָרֶץ; בֹּאוּ וּרְשׁוּ אֶת־הָאָרֶץ, אֲשֶׁר נִשְׁבַּע יְהוָה לַאֲבֹתֵיכֶם לְאַבְרָהָם לְיִצְחָק וּלְיַעֲקֹב לָתֵת לָהֶם, וּלְזַרְעָם אַחֲרֵיהֶם׃
וָאֹמַר אֲלֵכֶם, בָּעֵת הַהִוא לֵאמֹר; לֹא־אוּכַל לְבַדִּי שְׂאֵת אֶתְכֶם׃
יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם הִרְבָּה אֶתְכֶם; וְהִנְּכֶם הַיּוֹם, כְּכוֹכְבֵי הַשָּׁמַיִם לָרֹב׃
יְהוָה אֱלֹהֵי אֲבוֹתֵכֶם, יֹסֵף עֲלֵיכֶם כָּכֶם אֶלֶף פְּעָמִים; וִיבָרֵךְ אֶתְכֶם, כַּאֲשֶׁר דִּבֶּר לָכֶם׃
אֵיכָה אֶשָּׂא לְבַדִּי; טָרְחֲכֶם וּמַשַּׂאֲכֶם וְרִיבְכֶם׃
הָבוּ לָכֶם אֲנָשִׁים חֲכָמִים וּנְבֹנִים וִידֻעִים לְשִׁבְטֵיכֶם; וַאֲשִׂימֵם בְּרָאשֵׁיכֶם׃
וַתַּעֲנוּ אֹתִי; וַתֹּאמְרוּ, טוֹב־הַדָּבָר אֲשֶׁר־דִּבַּרְתָּ לַעֲשׂוֹת׃
וָאֶקַּח אֶת־רָאשֵׁי שִׁבְטֵיכֶם, אֲנָשִׁים חֲכָמִים וִידֻעִים, וָאֶתֵּן אֹתָם רָאשִׁים עֲלֵיכֶם; שָׂרֵי אֲלָפִים וְשָׂרֵי מֵאוֹת, וְשָׂרֵי חֲמִשִּׁים וְשָׂרֵי עֲשָׂרֹת, וְשֹׁטְרִים לְשִׁבְטֵיכֶם׃
וָאֲצַוֶּה אֶת־שֹׁפְטֵיכֶם, בָּעֵת הַהִוא לֵאמֹר; שָׁמֹעַ בֵּין־אֲחֵיכֶם וּשְׁפַטְתֶּם צֶדֶק, בֵּין־אִישׁ וּבֵין־אָחִיו וּבֵין גֵּרוֹ׃
לֹא־תַכִּירוּ פָנִים בַּמִּשְׁפָּט, כַּקָּטֹן כַּגָּדֹל תִּשְׁמָעוּן, לֹא תָגוּרוּ מִפְּנֵי־אִישׁ, כִּי הַמִּשְׁפָּט לֵאלֹהִים הוּא; וְהַדָּבָר אֲשֶׁר יִקְשֶׁה מִכֶּם, תַּקְרִבוּן אֵלַי וּשְׁמַעְתִּיו׃
וָאֲצַוֶּה אֶתְכֶם בָּעֵת הַהִוא; אֵת כָּל־הַדְּבָרִים אֲשֶׁר תַּעֲשׂוּן׃
וַנִּסַּע מֵחֹרֵב, וַנֵּלֶךְ אֵת כָּל־הַמִּדְבָּר הַגָּדוֹל וְהַנּוֹרָא הַהוּא אֲשֶׁר רְאִיתֶם, דֶּרֶךְ הַר הָאֱמֹרִי, כַּאֲשֶׁר צִוָּה יְהוָה אֱלֹהֵינוּ אֹתָנוּ; וַנָּבֹא עַד קָדֵשׁ בַּרְנֵעַ׃
וָאֹמַר אֲלֵכֶם; בָּאתֶם עַד־הַר הָאֱמֹרִי, אֲשֶׁר־יְהוָה אֱלֹהֵינוּ נֹתֵן לָנוּ׃
רְאֵה נָתַן יְהוָה אֱלֹהֶיךָ לְפָנֶיךָ אֶת־הָאָרֶץ; עֲלֵה רֵשׁ, כַּאֲשֶׁר דִּבֶּר יְהוָה אֱלֹהֵי אֲבֹתֶיךָ לָךְ, אַל־תִּירָא וְאַל־תֵּחָת׃
וַתִּקְרְבוּן אֵלַי כֻּלְּכֶם, וַתֹּאמְרוּ, נִשְׁלְחָה אֲנָשִׁים לְפָנֵינוּ, וְיַחְפְּרוּ־לָנוּ אֶת־הָאָרֶץ; וְיָשִׁבוּ אֹתָנוּ דָּבָר, אֶת־הַדֶּרֶךְ אֲשֶׁר נַעֲלֶה־בָּהּ, וְאֵת הֶעָרִים, אֲשֶׁר נָבֹא אֲלֵיהֶן׃
וַיִּיטַב בְּעֵינַי הַדָּבָר; וָאֶקַּח מִכֶּם שְׁנֵים עָשָׂר אֲנָשִׁים, אִישׁ אֶחָד לַשָּׁבֶט׃
וַיִּפְנוּ וַיַּעֲלוּ הָהָרָה, וַיָּבֹאוּ עַד־נַחַל אֶשְׁכֹּל; וַיְרַגְּלוּ אֹתָהּ׃
וַיִּקְחוּ בְיָדָם מִפְּרִי הָאָרֶץ, וַיּוֹרִדוּ אֵלֵינוּ; וַיָּשִׁבוּ אֹתָנוּ דָבָר וַיֹּאמְרוּ, טוֹבָה הָאָרֶץ, אֲשֶׁר־יְהוָה אֱלֹהֵינוּ נֹתֵן לָנוּ׃
וְלֹא אֲבִיתֶם לַעֲלֹת; וַתַּמְרוּ אֶת־פִּי יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם׃
וַתֵּרָגְנוּ בְאָהֳלֵיכֶם וַתֹּאמְרוּ, בְּשִׂנְאַת יְהוָה אֹתָנוּ, הוֹצִיאָנוּ מֵאֶרֶץ מִצְרָיִם; לָתֵת אֹתָנוּ בְּיַד הָאֱמֹרִי לְהַשְׁמִידֵנוּ׃
אָנָה אֲנַחְנוּ עֹלִים, אַחֵינוּ הֵמַסּוּ אֶת־לְבָבֵנוּ לֵאמֹר, עַם גָּדוֹל וָרָם מִמֶּנּוּ, עָרִים גְּדֹלֹת וּבְצוּרֹת בַּשָּׁמָיִם; וְגַם־בְּנֵי עֲנָקִים רָאִינוּ שָׁם׃
וָאֹמַר אֲלֵכֶם; לֹא־תַעַרְצוּן וְלֹא־תִירְאוּן מֵהֶם׃
יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם הַהֹלֵךְ לִפְנֵיכֶם, הוּא יִלָּחֵם לָכֶם; כְּכֹל אֲשֶׁר עָשָׂה אִתְּכֶם בְּמִצְרַיִם לְעֵינֵיכֶם׃
וּבַמִּדְבָּר אֲשֶׁר רָאִיתָ, אֲשֶׁר נְשָׂאֲךָ יְהוָה אֱלֹהֶיךָ, כַּאֲשֶׁר יִשָּׂא־אִישׁ אֶת־בְּנוֹ; בְּכָל־הַדֶּרֶךְ אֲשֶׁר הֲלַכְתֶּם, עַד־בֹּאֲכֶם עַד־הַמָּקוֹם הַזֶּה׃
וּבַדָּבָר הַזֶּה; אֵינְכֶם מַאֲמִינִם, בַּיהוָה אֱלֹהֵיכֶם׃
הַהֹלֵךְ לִפְנֵיכֶם בַּדֶּרֶךְ, לָתוּר לָכֶם מָקוֹם לַחֲנֹתְכֶם; בָּאֵשׁ לַיְלָה, לַרְאֹתְכֶם בַּדֶּרֶךְ אֲשֶׁר תֵּלְכוּ־בָהּ, וּבֶעָנָן יוֹמָם׃
וַיִּשְׁמַע יְהוָה אֶת־קוֹל דִּבְרֵיכֶם; וַיִּקְצֹף וַיִּשָּׁבַע לֵאמֹר׃
אִם־יִרְאֶה אִישׁ בָּאֲנָשִׁים הָאֵלֶּה, הַדּוֹר הָרָע הַזֶּה; אֵת הָאָרֶץ הַטּוֹבָה, אֲשֶׁר נִשְׁבַּעְתִּי, לָתֵת לַאֲבֹתֵיכֶם׃
זוּלָתִי כָּלֵב בֶּן־יְפֻנֶּה הוּא יִרְאֶנָּה, וְלוֹ־אֶתֵּן אֶת־הָאָרֶץ אֲשֶׁר דָּרַךְ־בָּהּ וּלְבָנָיו; יַעַן אֲשֶׁר מִלֵּא אַחֲרֵי יְהוָה׃
גַּם־בִּי הִתְאַנַּף יְהוָה, בִּגְלַלְכֶם לֵאמֹר; גַּם־אַתָּה לֹא־תָבֹא שָׁם׃
יְהוֹשֻׁעַ בִּן־נוּן הָעֹמֵד לְפָנֶיךָ, הוּא יָבֹא שָׁמָּה; אֹתוֹ חַזֵּק, כִּי־הוּא יַנְחִלֶנָּה אֶת־יִשְׂרָאֵל׃
וְטַפְּכֶם אֲשֶׁר אֲמַרְתֶּם לָבַז יִהְיֶה, וּבְנֵיכֶם אֲשֶׁר לֹא־יָדְעוּ הַיּוֹם טוֹב וָרָע, הֵמָּה יָבֹאוּ שָׁמָּה; וְלָהֶם אֶתְּנֶנָּה, וְהֵם יִירָשׁוּהָ׃
וְאַתֶּם פְּנוּ לָכֶם; וּסְעוּ הַמִּדְבָּרָה דֶּרֶךְ יַם־סוּף׃
וַתַּעֲנוּ וַתֹּאמְרוּ אֵלַי, חָטָאנוּ לַיהוָה, אֲנַחְנוּ נַעֲלֶה וְנִלְחַמְנוּ, כְּכֹל אֲשֶׁר־צִוָּנוּ יְהוָה אֱלֹהֵינוּ; וַתַּחְגְּרוּ, אִישׁ אֶת־כְּלֵי מִלְחַמְתּוֹ, וַתָּהִינוּ לַעֲלֹת הָהָרָה׃
וַיֹּאמֶר יְהוָה אֵלַי, אֱמֹר לָהֶם לֹא תַעֲלוּ וְלֹא־תִלָּחֲמוּ, כִּי אֵינֶנִּי בְּקִרְבְּכֶם; וְלֹא תִּנָּגְפוּ, לִפְנֵי אֹיְבֵיכֶם׃
וָאֲדַבֵּר אֲלֵיכֶם וְלֹא שְׁמַעְתֶּם; וַתַּמְרוּ אֶת־פִּי יְהוָה, וַתָּזִדוּ וַתַּעֲלוּ הָהָרָה׃
וַיֵּצֵא הָאֱמֹרִי הַיֹּשֵׁב בָּהָר הַהוּא לִקְרַאתְכֶם, וַיִּרְדְּפוּ אֶתְכֶם, כַּאֲשֶׁר תַּעֲשֶׂינָה הַדְּבֹרִים; וַיַּכְּתוּ אֶתְכֶם בְּשֵׂעִיר עַד־חָרְמָה׃
וַתָּשֻׁבוּ וַתִּבְכּוּ לִפְנֵי יְהוָה; וְלֹא־שָׁמַע יְהוָה בְּקֹלְכֶם, וְלֹא הֶאֱזִין אֲלֵיכֶם׃
וַתֵּשְׁבוּ בְקָדֵשׁ יָמִים רַבִּים; כַּיָּמִים אֲשֶׁר יְשַׁבְתֶּם׃
China (simpl.)
以下所记的,是摩西在约旦河东的旷野,疏弗对面的亚拉巴,就是巴兰,陀弗,拉班,哈洗录,底撒哈中间,向以色列众人所说的话。
从何烈山经过西珥山,到加低斯巴尼亚,有十一天的路程。
出埃及第四十年,十一月初一日,摩西照耶和华藉着他所吩咐以色列人的话,都晓谕他们。
那时,他已经击杀了住希实本的亚摩利王西宏,和住以得来,亚斯他录的巴珊王噩。
摩西在约旦河东的摩押地讲律法说,
耶和华我们的神在何烈山晓谕我们说,你们在这山上住的日子够了。
要起行转到亚摩利人的山地和靠近这山地的各处,就是亚拉巴,山地,高原,南地,沿海一带迦南人的地,并利巴嫩山又到伯拉大河。
如今我将这地摆在你们面前。你们要进去得这地,就是耶和华向你们列祖亚伯拉罕,以撒,雅各起誓应许赐给他们和他们后裔为业之地。
那时,我对你们说,管理你们的重任,我独自担当不起。
耶和华你们的神使你们多起来。看哪,你们今日像天上的星那样多。
惟愿耶和华你们列祖的神使你们比如今更多千倍,照他所应许你们的话赐福与你们。
但你们的麻烦,和管理你们的重任,并你们的争讼,我独自一人怎能担当得起呢,
你们要按着各支派选举有智慧,有见识,为众人所认识的,我立他们为你们的首领。
你们回答我说,照你所说的行了为妙。
我便将你们各支派的首领,有智慧,为众人所认识的,照你们的支派,立他们为官长,千夫长,百夫长,五十夫长,十夫长,管理你们。
当时,我嘱咐你们的审判官说,你们听讼,无论是弟兄彼此争讼,是与同居的外人争讼,都要按公义判断。
审判的时候,不可看人的外貌。听讼不可分贵贱,不可惧怕人,因为审判是属乎神的。若有难断的案件,可以呈到我这里,我就判断。
那时,我将你们所当行的事都吩咐你们了。
我们照着耶和华我们神所吩咐的从何烈山起行,经过你们所看见那大而可怕的旷野,往亚摩利人的山地去,到了加低斯巴尼亚。
我对你们说,你们已经到了耶和华我们神所赐给我们的亚摩利人之山地。
看哪,耶和华你的神已将那地摆在你面前,你要照耶和华你列祖的神所说的上去得那地为业。不要惧怕,也不要惊惶。
你们都就近我来说,我们要先打发人去,为我们窥探那地,将我们上去该走何道,必进何城,都回报我们。
这话我以为美,就从你们中间选了十二个人,每支派一人。
于是他们起身上山地去,到以实各谷,窥探那地。
他们手里拿着那地的果子下来,到我们那里,回报说,耶和华我们的神所赐给我们的是美地。
你们却不肯上去,竟违背了耶和华你们神的命令,
在帐棚内发怨言说,耶和华因为恨我们,所以将我们从埃及地领出来,要交在亚摩利人手中,除灭我们。
我们上哪里去呢,我们的弟兄使我们的心消化,说那地的民比我们又大又高,城邑又广大又坚固,高得顶天,并且我们在那里看见亚衲族的人。
我就对你们说,不要惊恐,也不要怕他们。
在你们前面行的耶和华你们的神必为你们争战,正如他在埃及和旷野,在你们眼前所行的一样。
你们在旷野所行的路上,也曾见耶和华你们的神抚养你们,如同人抚养儿子一般,直等你们来到这地方。
你们在这事上却不信耶和华你们的神。
他在路上,在你们前面行,为你们找安营的地方。夜间在火柱里,日间在云柱里,指示你们所当行的路。
和华听见你们这话,就发怒,起誓说,
这恶世代的人,连一个也不得见我起誓应许赐给你们列祖的美地。
惟有耶孚尼的儿子迦勒必得看见,并且我要将他所踏过的地赐给他和他的子孙,因为他专心跟从我。
耶和华为你们的缘故也向我发怒,说,你必不得进入那地。
伺候你,嫩的儿子约书亚,他必得进入那地。你要勉励他,因为他要使以色列人承受那地为业。
并且你们的妇人孩子,就是你们所说,必被掳掠的,和今日不知善恶的儿女,必进入那地。我要将那地赐给他们,他们必得为业。
至于你们,要转回,从红海的路往旷野去。
那时,你们回答我说,我们得罪了耶和华,情愿照耶和华我们神一切所吩咐的上去争战。于是你们各人带着兵器,争先上山地去了。
耶和华吩咐我说,你对他们说,不要上去,也不要争战。因我不在你们中间,恐怕你们被仇敌杀败了。
我就告诉了你们,你们却不听从,竟违背耶和华的命令,擅自上山地去了。
住那山地的亚摩利人就出来攻击你们,追赶你们,如蜂拥一般,在西珥杀退你们,直到何珥玛。
你们便回来,在耶和华面前哭号。耶和华却不听你们的声音,也不向你们侧耳。
于是你们在加低斯住了许多日子。