Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
22:2
22:3
22:5
22:6
см.:Притч.12:10;
22:7
22:10
22:13
22:14
22:15
22:16
22:17
22:18
22:19
22:20
22:23
22:25
22:26
см.:Втор.21:22;
22:27
22:29
Ви́дѣвъ телца́ бра́та твоего́ или́ о́вцу его́ заблужда́ющыя на пути́, да не пре́зриши я́: но возвраще́нiемъ возврати́ши я́ къ бра́ту твоему́, и да отда́си ему́.
А́ще же нѣ́сть бли́зъ тебе́ бра́тъ тво́й, ниже́ увѣ́си его́, собери́ я́ вну́трь до́му твоего́, и да бу́дутъ у тебе́, до́ндеже взы́щетъ и́хъ бра́тъ тво́й, и отда́си и́хъ ему́.
Та́кожь сотвори́ши осля́ти его́, и та́ко да сотвори́ши ри́зѣ его́, и та́ко да сотвори́ши всему́ погубле́ному бра́та твоего́: ели́ка а́ще поги́бнутъ от него́, и обря́щеши я́, да не возмо́жеши пренебрещи́ я́.
А́ще уви́диши осля́ бра́та твоего́ или́ телца́ его́ па́дшыя на пути́, да не пре́зриши я́: возставля́я да возста́виши я́ съ собо́ю.
Да не бу́детъ у́тварь му́жеска на женѣ́, ни да облачи́тся му́жъ въ ри́зу же́нску: я́ко ме́рзость е́сть Го́сподеви Бо́гу твоему́ вся́къ творя́й сiя́.
А́ще же улучи́ши гнѣздо́ пти́чiе предъ лице́мъ твои́мъ на пути́, или́ на дре́вѣ нѣ́коемъ, или́ на земли́, и въ не́мъ птенцы́ или́ я́ица, и ма́ти сѣди́тъ на птенцѣ́хъ или́ я́ицѣхъ, да не во́змеши ма́тере со птенцы́:
отпуще́нiемъ да отпу́стиши ма́терь, птенцы́ же во́змеши себѣ́, да бла́го тебѣ́ бу́детъ и долгоде́нственъ бу́деши.
А́ще же сози́ждеши до́мъ но́въ, и сотвори́ши огражде́нiе до́му твоему́, и да не сотвори́ши убі́йства въ дому́ твое́мъ, а́ще паде́тъ пады́й от него́.
Да не насѣ́еши виногра́да твоего́ разли́чна, да не освяти́тся пло́дъ, и сѣ́мя, е́же насѣ́еши съ плодо́мъ виногра́да твоего́.
Да не оре́ши юнце́мъ и осля́темъ вку́пѣ.
Ниже́ да облече́шися въ ри́зу разноли́чну от льна́ и волны́ вку́пѣ тка́ну.
Тре́сны да сотвори́ши себѣ́ на четы́рехъ края́хъ оде́жды своея́, въ ню́же облече́шися.
А́ще же кто́ по́йметъ жену́ и бу́детъ съ не́ю, и возненави́дитъ ю́,
и наложи́тъ на ню́ обвини́телная словеса́, и нанесе́тъ на ню́ и́мя зло́е, и возглаго́летъ: жену́ сiю́ поя́хъ, и прише́дъ къ не́й, не обрѣто́хъ ю́ дѣви́цею:
и взе́мъ оте́цъ дѣви́цы и ма́терь, да изнесу́тъ дѣви́ческая отрокови́цы предъ старѣ́йшины ко врато́мъ,
и рече́тъ оте́цъ отрокови́цы ко старѣ́йшинамъ: дще́рь мою́ сiю́ да́хъ му́жу сему́ въ жену́, и ны́нѣ возненави́дѣвъ ю́ се́й,
возлага́етъ е́й обвини́телная словеса́, глаго́ля: не обрѣто́хъ дще́ре твоея́ дѣ́вою: и се́, дѣви́ческая дще́ре моея́: и да разгну́тъ ри́зы предъ старѣ́йшины гра́да о́наго,
и да во́змутъ старѣ́йшины гра́да о́наго му́жа того́ и нака́жутъ его́,
и да обвиня́тъ его́ сто́мъ си́клей, и дадя́тъ отцу́ отрокови́цы, я́ко изнесе́ и́мя зло́ на дѣви́цу Изра́илтеску, и [па́ки] да бу́детъ ему́ жена́: не возмо́жетъ отпусти́ти ю́ во вся́ лѣ́та.
А́ще же бу́детъ вои́стинну сло́во сiе́, и не обря́щутся дѣви́ческая отрокови́цѣ,
и да изведу́тъ дѣви́цу предъ врата́ до́му отца́ ея́, и побiю́тъ ю́ ка́менiемъ му́жiе гра́дстiи, и да у́мретъ, я́ко сотвори́ безу́мiе въ сынѣ́хъ Изра́илевыхъ, оскверни́ до́мъ отца́ своего́: и изми́те зло́е от себе́ сами́хъ.
А́ще же обря́щется человѣ́къ лежа́й съ жено́ю мужа́тою, убі́йте обои́хъ, человѣ́ка лежа́щаго съ жено́ю и жену́: и изми́те зло́е от Изра́иля.
А́ще же бу́детъ дѣ́ва обруче́ная му́жу, и обрѣ́тъ ю́ человѣ́къ [другі́й] во гра́дѣ, бу́детъ съ не́ю,
изведи́те обои́хъ предъ врата́ гра́да и́хъ, и побі́йте [обои́хъ] ка́менiемъ, и да у́мрутъ: отрокови́цу, поне́же не вопи́ла во гра́дѣ, и му́жа, поне́же оби́дѣ жену́ бли́жняго своего́: и изми́те зло́е от себе́ сами́хъ.
А́ще же на по́ли обря́щетъ человѣ́къ дѣ́ву обруче́ную, и наси́ловавъ бу́детъ съ не́ю, убі́йте человѣ́ка еди́наго бы́вшаго съ не́ю:
а отрокови́цѣ ничто́же сотвори́те: нѣ́сть бо дѣ́вѣ грѣха́ сме́ртнаго: я́коже а́ще кто́ бы воста́лъ на бли́жняго своего́, и уби́лъ бы ду́шу его́, та́ко сiе́ дѣ́ло:
поне́же на селѣ́ обрѣ́те ю́, возопи́ отрокови́ца обруче́ная, и не бѣ́ помога́яй е́й.
А́ще же кто́ обря́щетъ отрокови́цу дѣ́ву, я́же нѣ́сть обруче́на, и наси́ловавъ бу́детъ съ не́ю, и обличи́тся:
да да́стъ человѣ́къ бы́вый съ не́ю отцу́ отрокови́цы пятьдеся́тъ дидра́хмъ сребра́, и тому́ да бу́детъ жена́, поне́же оби́дѣ ю́: не возмо́жетъ отпусти́ти ю́ во все́ вре́мя.
Да не по́йметъ человѣ́къ жены́ отца́ своего́, и да не откры́етъ покрове́нiя отца́ своего́.
Коли побачиш вола свого брата або щось із отари, що заблудили, то ти не сховаєшся від них, а конче вернеш їх своєму братові.
А якщо брат твій не близький до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому свого, і воно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, і повернеш його йому.
І так зробиш ослові його, і так зробиш одежі його, і так зробиш усякій згубі брата свого, що згублена в нього, а ти знайдеш її, не зможеш ховати її.
Коли побачиш осла свого брата або вола його, що впали на дорозі, то ти не сховаєшся від них, конче підіймеш їх разом із ним.
Не буде чоловіча річ на жінці, а мужчина не зодягне жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, огида він для Господа, Бога свого.
Коли спіткається на дорозі пташине кубло перед тобою на якомубудь дереві чи на землі з пташенятами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не візьмеш тієї матері з дітьми,
конче відпустиш ту матір, а дітей візьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні.
Коли збудуєш новий дім, то зробиш поруччя для даху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось.
Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зробити заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградника.
Не будеш орати волом і ослом разом.
Не одягнеш одежі з двійного матеріялу, з вовни й льону разом.
Поробиш собі кутаси на чотирьох краях свого покриття, що ним покриваєшся.
Коли хто візьме жінку, і ввійде до неї, але потім зненавидить її,
і зводитиме на неї ганьбливі слова, і пустить про неї неславу та й скаже: Жінку цю взяв я, і зблизився з нею, та не знайшов у неї дівоцтва,
то візьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа дівоцтва тієї дівчини до старших міста, до брами.
І скаже батько тієї дівчини до старших: Я дав тому чоловікові дочку свою за жінку, та він зненавидів її.
І ось він зводить на неї ганьбливі слова, говорячи: Я не знайшов у твоєї дочки дівоцтва, а оце знаки дівоцтва моєї дочки.
І розтягнуть одежу перед старшими міста.
І розтягнуть одежу перед старшими міста.
А старші того міста візьмуть того чоловіка, та й покарають його,
і накладуть на нього пеню, сто шеклів срібла, і дадуть батькові тієї дівчини, бо він пустив неславу на Ізраїлеву дівчину, а вона буде йому за жінку, він не зможе відпустити її по всі свої дні.
А якщо правдою було це слово, не знайдене було дівоцтво в тієї дівчини,
то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневірення дому батька свого, і вигубиш зло з-посеред себе.
Коли буде знайдений хто, що лежить із заміжньою жінкою, то помруть вони обоє, той чоловік, що лежав із жінкою, і та жінка, і вигубиш зло з Ізраїля.
Коли дівчина буде заручена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею,
то виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе.
А як хто на полі спіткає заручену дівчину, і схопить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він сам,
а тій дівчині не зробиш нічого, нема тій дівчині смертельного гріха, бо це таке, як повстане хто на свого ближнього й уб́є його, така це річ.
Бо в полі він спіткав її, кричала та заручена дівчина, та не було кому врятувати її.
Коли хто спіткає дівчину, що не була заручена, і схопить її, і ляже з нею, і застануть їх,
то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п́ятдесят шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те, що збезчестив її, не зможе він відпустити її по всі свої дні.
Латинский (Nova Vulgata)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Non videbis bovem fratris tui aut ovem errantem et praeteribis, sed reduces fratri tuo;
si autem non est prope frater tuus nec nosti eum, duces in domum tuam, et erunt apud te quamdiu quaerat ea frater tuus et recipiat.
Similiter facies de asino et de vestimento et de omni re fratris tui, quae perierit: si inveneris eam, ne subtrahas te.
Si videris asinum fratris tui aut bovem cecidisse in via, non subtrahes te, sed sublevabis cum eo.
Non induetur mulier veste virili, nec vir utetur veste feminea: abominabilis enim apud Dominum Deum tuum est omnis, qui facit haec.
Si ambulans per viam, in arbore vel in terra nidum avis inveneris et matrem pullis vel ovis desuper incubantem, non sumes eam de filiis,
sed abire patieris matrem tenens filios, ut bene sit tibi, et longo vivas tempore.
Cum aedificaveris domum novam, facies murum tecto tuo per circuitum, ne adducas sanguinem super domum tuam et sis reus, labente aliquo in praeceps ruente.
Non seres vineam tuam altero semine, ne et sementis, quam sevisti, et quae nascuntur ex vinea, pariter sanctificentur.
Non arabis in bove simul et asino.
Non indueris vestimento, quod ex lana linoque contextum est.
Funiculos facies per quattuor angulos pallii tui, quo operieris.
Si duxerit vir uxorem et intraverit ad eam et postea odio habuerit eam
imputaveritque ei obiciens ei nomen pessimum et dixerit: "Uxorem hanc accepi et ingressus ad eam non inveni virginem",
tollent pater et mater eius et ferent secum signa virginitatis eius ad seniores urbis, qui in porta sunt,
et dicet pater: "Filiam meam dedi huic uxorem, quam, quia odit,
imponit ei nomen pessimum, ut dicat: Non inveni filiam tuam virginem; et ecce haec sunt signa virginitatis filiae meae". Expandent vestimentum coram se nioribus civitatis.
Apprehendentque senes urbis illius virum et verberabunt illum
condemnantes insuper centum siclis argenti, quos dabunt patri puellae, quoniam diffamavit nomen pessimum super virginem Israel; habebitque eam uxorem et non poterit dimittere eam omnibus diebus vitae suae.
Quod si verum est, quod obicit, et non est in puella inventa virginitas,
educent eam ad fores domus patris sui, et lapidibus obruent viri civitatis eius, et morietur, quoniam fecit nefas in Israel, ut fornicaretur in domo patris sui; et auferes malum de medio tui.
Si inventus fuerit vir dormiens cum uxore alterius, uterque morietur, id est adulter et adultera; et auferes malum de Israel.
Si puellam virginem desponsatam viro invenerit aliquis in civitate et concubuerit cum illa,
educetis utrumque ad portam civitatis illius et lapidibus obruetis, et morientur: puella quia non clamavit, cum esset in civitate, vir quia humiliavit uxorem proximi sui; et auferes malum de medio tui.
Sin autem in agro reppererit vir puellam, quae desponsata est, et apprehendens concubuerit cum illa, ipse morietur solus;
puella nihil patietur nec est rea mortis, quoniam sicut vir consurgit contra fratrem suum et occidit eum, ita et puella perpessa est:
sola erat in agro, clamavit puella desponsata, et nullus affuit, qui liberaret eam.
Si invenerit vir puellam virginem, quae non habet sponsum, et apprehendens concubuerit cum ea, et res ad iudicium venerit,
dabit, qui dormivit cum ea, patri puellae quinquaginta siclos argenti et habebit eam uxorem, quia humiliavit illam: non poterit dimittere eam cunctis diebus vitae suae.