Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
24:2
24:3
24:6
24:10
24:11
24:15
24:18
24:20
24:21
24:22
А́ще же кто́ по́йметъ жену́ и поживе́тъ съ не́ю, и бу́детъ а́ще не обря́щетъ благода́ти предъ ни́мъ, я́ко обрѣ́те въ не́й сра́мное дѣ́ло, да напи́шетъ е́й кни́гу отпуще́нiя и вда́стъ въ ру́цѣ ея́, и да отпу́ститъ ю́ изъ до́му своего́,
и отше́дши бу́детъ [жена́] му́жу ино́му:
и а́ще возненави́дитъ ю́ му́жъ вторы́й, и напи́шетъ е́й кни́гу отпуще́нiя и да́стъ е́й въ ру́цѣ ея́, и отпу́ститъ ю́ изъ до́му своего́, или́ у́мретъ му́жъ ея́ вторы́й, и́же бѣ́ ю́ поя́лъ себѣ́ въ жену́:
не возмо́жетъ му́жъ пе́рвый, отпусти́вый ю́, возврати́въ поя́ти ю́ себѣ́ въ жену́, по оскверне́нiи ея́, я́ко гну́сно е́сть предъ Го́сподемъ Бо́гомъ твои́мъ: и да не оскверна́вите земли́, ю́же Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ дае́тъ ва́мъ въ наслѣ́дiе.
А́ще же кто́ по́йметъ жену́ вно́вѣ, да не и́детъ на бра́нь, и да не наложи́тся ему́ ни ка́яже ве́щь: непови́ненъ бу́детъ въ дому́ свое́мъ лѣ́то еди́но, да весели́тъ жену́ свою́, ю́же поя́лъ е́сть.
Да не во́змеши въ зало́гъ жерно́вныхъ ка́меней, я́ко ду́шу се́й дае́тъ въ зало́гъ.
А́ще же я́тъ бу́детъ человѣ́къ крады́й ду́шу от бра́тiи своея́ сыно́въ Изра́илевыхъ, и наси́лiемъ продае́тъ ю́, да у́мретъ та́ть то́й, и изми́те зло́е от ва́съ сами́хъ.
Внемли́ себѣ́ въ я́звѣ прока́зы, и храни́ зѣло́ твори́ти по всему́ зако́ну, его́же возвѣстя́тъ ва́мъ жерцы́ леви́ти: я́коже заповѣ́дахъ ва́мъ, да храни́те твори́ти:
помяни́, ели́ка сотвори́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й Марiа́мѣ на пути́, исходя́щымъ ва́мъ изъ Еги́пта.
А́ще же до́лгъ е́сть на бли́жнемъ твое́мъ, до́лгъ каковы́й ли́бо, да не вни́деши въ до́мъ его́ взя́ти зало́гъ его́:
внѣ́ ста́неши, и человѣ́къ то́й, на не́мже е́сть до́лгъ тво́й, изнесе́тъ зало́гъ во́нъ.
А́ще же человѣ́къ убо́гъ е́сть, да не преноществу́етъ зало́гъ его́ у тебе́:
отда́нiемъ да отда́си ри́зу его́ до захожде́нiя со́лнца, и да почі́етъ въ ри́зѣ свое́й, и благослови́тъ тя́, и бу́детъ тебѣ́ ми́лость предъ Го́сподемъ Бо́гомъ твои́мъ.
Да не лиши́ши мзды́ убо́гаго и тре́бующаго от бра́тiи твоея́, или́ от пришле́цъ и́же во градѣ́хъ твои́хъ:
въ то́й же де́нь да отда́си мзду́ ему́, да не за́йдетъ со́лнце ему́, я́ко убо́гъ е́сть, и въ то́мъ и́мать наде́жду, и да не возопiе́тъ на тя́ къ Го́сподеви, и бу́детъ тебѣ́ грѣ́хъ.
Да не у́мрутъ отцы́ за сы́ны, и сы́нове да не у́мрутъ за отцы́: кі́йждо за сво́й грѣ́хъ да у́мретъ.
Не уклони́ши суда́ прише́лцу и си́ру и вдовѣ́, и да не взе́млеши въ зало́гъ ри́зы вдови́чи,
и помяне́ши, я́ко ра́бъ [и ты́] бы́лъ еси́ въ земли́ Еги́петстѣй, и свободи́ тя Госпо́дь Бо́гъ тво́й отту́ду: сего́ ра́ди а́зъ тебѣ́ заповѣ́даю твори́ти сiе́ сло́во.
А́ще же по́жнеши ни́ву твою́ на селѣ́ твое́мъ, и забу́деши сно́пъ на ни́вѣ твое́й, да не возврати́шися взя́ти его́: прише́лцу и убо́гу, и си́ру и вдовѣ́ да бу́детъ, да благослови́тъ тя́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ руку́ твое́ю.
А́ще же ма́сличiе собира́еши, да не возврати́шися оста́нковъ собра́ти я́же за тобо́ю: прише́лцу и си́ру и вдовѣ́ да бу́дутъ: и воспомяне́ши, я́ко ра́бъ бы́лъ еси́ въ земли́ Еги́петстѣй: сего́ ра́ди а́зъ тебѣ́ заповѣ́даю твори́ти сло́во сiе́.
А́ще же обира́еши виногра́дъ тво́й, да не собира́еши оста́нковъ я́же за тобо́ю: прише́лцу и си́ру и вдовѣ́ да бу́дутъ:
и помяне́ши, я́ко ра́бъ бы́лъ еси́ въ земли́ Еги́петстѣй: сего́ ра́ди а́зъ тебѣ́ заповѣ́даю твори́ти сiе́ сло́во.
Як хто візьме жінку, і стане їй чоловіком, і коли вона не знайде ласки в очах його, бо знайшов у ній яку ганебну річ, то напише їй листа розводового, і дасть в її руку, та й відпустить її з свого дому.
І вийде вона з його дому, і піде, і вийде за іншого чоловіка,
і коли зненавидить її той останній чоловік, то напише їй листа розводового, і дасть в її руку, та й відпустить її з свого дому.
Або коли помре той останній чоловік, що взяв був її собі за жінку,
Або коли помре той останній чоловік, що взяв був її собі за жінку,
не може перший її муж, що відпустив її, вернути й узяти її, щоб стала йому за жінку по тому, як була занечищена, бо це огида перед Господнім лицем, і ти не зробиш грішною тієї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спадок.
Коли хто недавно одружився, не піде він до війська, і ніяка справа не покладеться на нього, вільний він буде один рік для свого дому, і порадує свою жінку, що взяв.
Ніхто не візьме в заставу долішнього каменя жорен або горішнього каменя жорен, бо він душу взяв би в заставу.
Коли буде хто знайдений, що вкрав кого з братів своїх, з Ізраїлевих синів, і буде поводитися з ним як із невільником, або й продасть його, то нехай помре той злодій, і ти вигубиш зло з-посеред себе.
Стережися в хворобі прокази, щоб дуже пильнувати, і робити все те, як навчать вас священики-Левити;
як наказав я їм, будете додержувати, щоб виконати те.
як наказав я їм, будете додержувати, щоб виконати те.
Пам́ятайте те, що зробив був Господь, Бог твій, Маріямі в дорозі, коли ви виходили з Єгипту.
Коли ти позичиш своєму ближньому позичку з чогось, не ввійдеш до дому його, щоб узяти заставу його,
назовні будеш стояти, а той чоловік, що ти позичив йому, винесе до тебе заставу назовні.
А якщо він чоловік убогий, не ляжеш спати, маючи заставу його,
конче вернеш йому ту заставу при заході сонця, і буде він спати на одежі своїй, і буде благословляти тебе, а тобі буде це за праведність перед лицем Господа, Бога твого.
Не будеш утискати наймита, убогого й незаможного з братів своїх та з приходька свого, що в Краї твоїм у брамах твоїх.
Того ж дня даси йому заплату, і не зайде над нею незаплаченою сонце, бо вбогий він, і до неї лине душа його.
І не буде він кликати на тебе до Господа, і не буде гріха на тобі.
І не буде він кликати на тебе до Господа, і не буде гріха на тобі.
Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть забиті за батьків, кожен за гріх свій смертю покараний буде.
Не скривиш суду на приходька, на сироту, і не будеш брати в заставу вдовиної одежі.
І будеш пам́ятати, що рабом був ти сам у Єгипті, і викупив тебе Господь, Бог твій, звідти, тому я наказую тобі робити цю річ.
Коли будеш жати жниво своє на своїм полі, і забудеш на полі снопа, не вернешся взяти його, він буде приходькові, сироті та вдові, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій, у всім чині твоїх рук.
Коли будеш оббивати оливку свою, не будеш переоббивати в галузках за собою: воно буде приходькові, сироті та вдові.
Коли будеш збирати виноград свого виноградника, не будеш збирати полишеного за собою, воно буде приходькові, сироті та вдові.
І будеш пам́ятати, що рабом був ти в єгипетськім краї, тому я наказую тобі робити цю річ.
Латинский (Nova Vulgata)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Si acceperit homo uxorem et habuerit eam, et non invene rit gratiam ante oculos eius propter aliquam foeditatem, et scripserit libellum repudii dederitque in manu illius et dimiserit eam de domo sua,
cumque egressa alterius uxor facta fuerit,
et ille quoque oderit eam dederitque ei libellum repudii et dimiserit de domo sua, vel mortuus fuerit,
non poterit prior maritus recipere eam in uxorem, quia polluta est; hoc esset abominatio coram Domino. Ne peccare facias terram tuam, quam Dominus Deus tuus tradiderit tibi possidendam.
Cum acceperit homo nuper uxorem, non procedet ad bellum, nec ei quippiam necessitatis iniungetur publicae, sed vacabit liber domui suae, ut uno anno laetetur cum uxore sua.
Non accipies loco pignoris molam vel superiorem lapidem molarem, quia animam suam apposuit tibi.
Si deprehensus fuerit homo rapiens unum de fratribus suis de filiis Israel et, vendito eo, accipiens pretium, interficietur; et auferes malum de medio tui.
Observa diligenter, si incurras plagam leprae, quaecumque docuerint vos sacerdotes levitici generis; quod praecepi eis, implete sollicite.
Memento, quae fecerit Dominus Deus tuus Mariae in via, cum egrederemini de Aegypto.
Cum mutuam dabis proximo tuo rem aliquam, non ingredieris domum eius, ut pignus auferas,
sed stabis foris, et ille tibi pignus proferet, quod habuerit.
Sin autem pauper est, non pernoctabit apud te pignus,
sed statim reddes ei ad solis occasum, ut dormiens in vestimento suo benedicat tibi, et habeas iustitiam coram Domino Deo tuo.
Non negabis mercedem indigentis et pauperis ex fratribus tuis sive advenis, qui tecum morantur in terra intra portas tuas,
sed eadem die reddes ei pretium laboris sui ante solis occasum, quia pauper est, et illud desiderat anima sua; ne clamet contra te ad Dominum, et reputetur tibi in peccatum.
Non occidentur patres pro filiis, nec filii pro patribus, sed unusquisque pro peccato suo morietur.
Non pervertes iudicium advenae et pupilli nec auferes pignoris loco viduae vestimentum.
Memento quod servieris in Aegypto, et eruerit te Dominus Deus tuus inde; idcirco praecipio tibi, ut facias hanc rem.
Quando messueris segetem in agro tuo et oblitus manipulum reliqueris, non reverteris, ut tollas eum, sed advenam et pupillum et viduam auferre patieris, ut benedicat tibi Dominus Deus tuus in omni opere manuum tuarum.
Si fruges collegeris olivarum, quidquid remanserit in arboribus, non reverteris, ut colligas, sed relinques advenae, pupillo ac viduae.
Si vindemiaveris vineam tuam, non colliges remanentes racemos, sed cedent in usus advenae, pupilli ac viduae.
Memento quod et tu servieris in Aegypto; et idcirco praecipio tibi, ut facias hanc rem.