А́ще же кто́ по́йметъ жену́ и поживе́тъ съ не́ю, и бу́детъ а́ще не обря́щетъ благода́ти предъ ни́мъ, я́ко обрѣ́те въ не́й сра́мное дѣ́ло, да напи́шетъ е́й кни́гу отпуще́нiя и вда́стъ въ ру́цѣ ея́, и да отпу́ститъ ю́ изъ до́му своего́,

и отше́дши бу́детъ [жена́] му́жу ино́му:

и а́ще возненави́дитъ ю́ му́жъ вторы́й, и напи́шетъ е́й кни́гу отпуще́нiя и да́стъ е́й въ ру́цѣ ея́, и отпу́ститъ ю́ изъ до́му своего́, или́ у́мретъ му́жъ ея́ вторы́й, и́же бѣ́ ю́ поя́лъ себѣ́ въ жену́:

не возмо́жетъ му́жъ пе́рвый, отпусти́вый ю́, возврати́въ поя́ти ю́ себѣ́ въ жену́, по оскверне́нiи ея́, я́ко гну́сно е́сть предъ Го́сподемъ Бо́гомъ твои́мъ: и да не оскверна́вите земли́, ю́же Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ дае́тъ ва́мъ въ наслѣ́дiе.

А́ще же кто́ по́йметъ жену́ вно́вѣ, да не и́детъ на бра́нь, и да не наложи́тся ему́ ни ка́яже ве́щь: непови́ненъ бу́детъ въ дому́ свое́мъ лѣ́то еди́но, да весели́тъ жену́ свою́, ю́же поя́лъ е́сть.

Да не во́змеши въ зало́гъ жерно́вныхъ ка́меней, я́ко ду́шу се́й дае́тъ въ зало́гъ.

А́ще же я́тъ бу́детъ человѣ́къ крады́й ду́шу от бра́тiи своея́ сыно́въ Изра́илевыхъ, и наси́лiемъ продае́тъ ю́, да у́мретъ та́ть то́й, и изми́те зло́е от ва́съ сами́хъ.

Внемли́ себѣ́ въ я́звѣ прока́зы, и храни́ зѣло́ твори́ти по всему́ зако́ну, его́же возвѣстя́тъ ва́мъ жерцы́ леви́ти: я́коже заповѣ́дахъ ва́мъ, да храни́те твори́ти:

помяни́, ели́ка сотвори́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й Марiа́мѣ на пути́, исходя́щымъ ва́мъ изъ Еги́пта.

А́ще же до́лгъ е́сть на бли́жнемъ твое́мъ, до́лгъ каковы́й ли́бо, да не вни́деши въ до́мъ его́ взя́ти зало́гъ его́:

внѣ́ ста́неши, и человѣ́къ то́й, на не́мже е́сть до́лгъ тво́й, изнесе́тъ зало́гъ во́нъ.

А́ще же человѣ́къ убо́гъ е́сть, да не преноществу́етъ зало́гъ его́ у тебе́:

отда́нiемъ да отда́си ри́зу его́ до захожде́нiя со́лнца, и да почі́етъ въ ри́зѣ свое́й, и благослови́тъ тя́, и бу́детъ тебѣ́ ми́лость предъ Го́сподемъ Бо́гомъ твои́мъ.

Да не лиши́ши мзды́ убо́гаго и тре́бующаго от бра́тiи твоея́, или́ от пришле́цъ и́же во градѣ́хъ твои́хъ:

въ то́й же де́нь да отда́си мзду́ ему́, да не за́йдетъ со́лнце ему́, я́ко убо́гъ е́сть, и въ то́мъ и́мать наде́жду, и да не возопiе́тъ на тя́ къ Го́сподеви, и бу́детъ тебѣ́ грѣ́хъ.

Да не у́мрутъ отцы́ за сы́ны, и сы́нове да не у́мрутъ за отцы́: кі́йждо за сво́й грѣ́хъ да у́мретъ.

Не уклони́ши суда́ прише́лцу и си́ру и вдовѣ́, и да не взе́млеши въ зало́гъ ри́зы вдови́чи,

и помяне́ши, я́ко ра́бъ [и ты́] бы́лъ еси́ въ земли́ Еги́петстѣй, и свободи́ тя Госпо́дь Бо́гъ тво́й отту́ду: сего́ ра́ди а́зъ тебѣ́ заповѣ́даю твори́ти сiе́ сло́во.

А́ще же по́жнеши ни́ву твою́ на селѣ́ твое́мъ, и забу́деши сно́пъ на ни́вѣ твое́й, да не возврати́шися взя́ти его́: прише́лцу и убо́гу, и си́ру и вдовѣ́ да бу́детъ, да благослови́тъ тя́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ руку́ твое́ю.

А́ще же ма́сличiе собира́еши, да не возврати́шися оста́нковъ собра́ти я́же за тобо́ю: прише́лцу и си́ру и вдовѣ́ да бу́дутъ: и воспомяне́ши, я́ко ра́бъ бы́лъ еси́ въ земли́ Еги́петстѣй: сего́ ра́ди а́зъ тебѣ́ заповѣ́даю твори́ти сло́во сiе́.

А́ще же обира́еши виногра́дъ тво́й, да не собира́еши оста́нковъ я́же за тобо́ю: прише́лцу и си́ру и вдовѣ́ да бу́дутъ:

и помяне́ши, я́ко ра́бъ бы́лъ еси́ въ земли́ Еги́петстѣй: сего́ ра́ди а́зъ тебѣ́ заповѣ́даю твори́ти сiе́ сло́во.

Украинский (Огієнко)

Як хто візьме жінку, і стане їй чоловіком, і коли вона не знайде ласки в очах його, бо знайшов у ній яку ганебну річ, то напише їй листа розводового, і дасть в її руку, та й відпустить її з свого дому.

І вийде вона з його дому, і піде, і вийде за іншого чоловіка,

і коли зненавидить її той останній чоловік, то напише їй листа розводового, і дасть в її руку, та й відпустить її з свого дому.
Або коли помре той останній чоловік, що взяв був її собі за жінку,

не може перший її муж, що відпустив її, вернути й узяти її, щоб стала йому за жінку по тому, як була занечищена, бо це огида перед Господнім лицем, і ти не зробиш грішною тієї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спадок.

Коли хто недавно одружився, не піде він до війська, і ніяка справа не покладеться на нього, вільний він буде один рік для свого дому, і порадує свою жінку, що взяв.

Ніхто не візьме в заставу долішнього каменя жорен або горішнього каменя жорен, бо він душу взяв би в заставу.

Коли буде хто знайдений, що вкрав кого з братів своїх, з Ізраїлевих синів, і буде поводитися з ним як із невільником, або й продасть його, то нехай помре той злодій, і ти вигубиш зло з-посеред себе.

Стережися в хворобі прокази, щоб дуже пильнувати, і робити все те, як навчать вас священики-Левити;
як наказав я їм, будете додержувати, щоб виконати те.

Пам́ятайте те, що зробив був Господь, Бог твій, Маріямі в дорозі, коли ви виходили з Єгипту.

Коли ти позичиш своєму ближньому позичку з чогось, не ввійдеш до дому його, щоб узяти заставу його,

назовні будеш стояти, а той чоловік, що ти позичив йому, винесе до тебе заставу назовні.

А якщо він чоловік убогий, не ляжеш спати, маючи заставу його,

конче вернеш йому ту заставу при заході сонця, і буде він спати на одежі своїй, і буде благословляти тебе, а тобі буде це за праведність перед лицем Господа, Бога твого.

Не будеш утискати наймита, убогого й незаможного з братів своїх та з приходька свого, що в Краї твоїм у брамах твоїх.

Того ж дня даси йому заплату, і не зайде над нею незаплаченою сонце, бо вбогий він, і до неї лине душа його.
І не буде він кликати на тебе до Господа, і не буде гріха на тобі.

Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть забиті за батьків, кожен за гріх свій смертю покараний буде.

Не скривиш суду на приходька, на сироту, і не будеш брати в заставу вдовиної одежі.

І будеш пам́ятати, що рабом був ти сам у Єгипті, і викупив тебе Господь, Бог твій, звідти, тому я наказую тобі робити цю річ.

Коли будеш жати жниво своє на своїм полі, і забудеш на полі снопа, не вернешся взяти його, він буде приходькові, сироті та вдові, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій, у всім чині твоїх рук.

Коли будеш оббивати оливку свою, не будеш переоббивати в галузках за собою: воно буде приходькові, сироті та вдові.

Коли будеш збирати виноград свого виноградника, не будеш збирати полишеного за собою, воно буде приходькові, сироті та вдові.

І будеш пам́ятати, що рабом був ти в єгипетськім краї, тому я наказую тобі робити цю річ.

Немецкий (GNB)

Gesetzt den Fall, ein Mann heiratet und findet dann etwas an der Frau, das ihm zuwider ist, stellt ihr eine Scheidungsurkunde aus und schickt sie weg.

Wenn nun ein zweiter Mann die Frau heiratet

und sie ebenfalls mit einer Scheidungsurkunde wegschickt oder auch stirbt,

darf ihr erster Mann sie nicht wieder zur Frau nehmen; sie ist für ihn unberührbar geworden. Sonst tut er etwas, was der HERR verabscheut. Ihr dürft das Land, das der HERR, euer Gott, euch geben wird, nicht durch solch ein Vergehen entweihen.

Wenn ein Mann heiratet, wird er ein Jahr lang vom Kriegsdienst und von allen Arbeitsleistungen für öffentliche Belange befreit. Er soll sich ungestört seiner Frau widmen können.

Wenn ihr ein Pfand nehmt, dürfen es nicht die Mühlsteine sein, mit denen das Korn zum Brotbacken gemahlen wird. Denn dann würdet ihr das Lebensnotwendige, ja das Leben selbst zum Pfand nehmen.

Wenn jemand einen anderen Israeliten, einen von seinen Brüdern, raubt und ihn als Sklaven hält oder verkauft, muss er getötet werden. Ihr müsst das Böse aus eurer Mitte entfernen.

Wenn jemand unter euch von Aussatz befallen wird, müsst ihr genau die Anweisungen der Priester aus dem Stamm Levi befolgen. Der HERR selbst hat ihnen diese Anweisungen gegeben.

Denkt daran, wie es Mirjam erging, die der HERR, euer Gott, nach eurem Auszug aus Ägypten für ihren Ungehorsam mit Aussatz bestrafte.

Wenn du einem anderen Israeliten ein Darlehen gibst, sollst du nicht in sein Haus gehen, um dir selbst ein Pfand auszusuchen.

Du musst draußen warten, bis er dir das Pfand herausbringt.

Wenn der andere so arm ist, dass er sein Obergewand verpfänden muss, darfst du das Pfand nicht über Nacht behalten,

sondern musst es bei Sonnenuntergang zurückbringen, damit er darin schlafen kann. Wenn du so handelst, wird er dir Gutes wünschen und du wirst vor dem HERRN, deinem Gott, als gerecht dastehen.

Wenn ein armer, völlig mittelloser Mann um Tageslohn für dich arbeitet, darfst du ihn nicht ausbeuten, gleichgültig, ob er einer von deinen Brüdern ist oder ein Fremder, der bei euch lebt.

Gib ihm seinen Lohn, bevor die Sonne untergeht; denn er braucht ihn dringend. Sonst beklagt er sich beim HERRN über dich und du wirst vor dem HERRN als schuldig dastehen.

Wenn jemand ein Verbrechen begangen hat, auf das die Todesstrafe steht, darf nur er selbst dafür bestraft werden, nicht seine ganze Familie. Die Eltern sollen nicht für die Schuld ihrer Kinder sterben und die Kinder nicht für die Schuld ihrer Eltern. Jeder soll nur für seine eigene Schuld bestraft werden.

Verweigert Fremden und Waisen nicht ihr Recht und nehmt nicht das Oberkleid einer Witwe zum Pfand.

Denkt daran, dass auch ihr in Ägypten Sklaven gewesen seid und der HERR, euer Gott, euch von dort freigekauft hat. Deshalb sollt ihr euch um die Schwachen kümmern.

Wenn ihr bei der Ernte eine Garbe auf dem Feld vergessen habt, dann geht nicht zurück, um sie zu holen. Sie soll den Fremden, den Waisen und Witwen gehören. Dafür wird der HERR euch segnen bei allem, was ihr tut.

Wenn ihr die Oliven von euren Ölbäumen schüttelt, dann sucht nicht hinterher noch die Zweige ab. Lasst den Rest für die Fremden, die Waisen und Witwen.

Wenn ihr in eurem Weinberg die Trauben erntet, dann haltet keine Nachlese. Lasst den Rest für die Fremden, die Waisen und Witwen.

Denkt daran, dass ihr in Ägypten Sklaven gewesen seid, und handelt danach!

Арабский (Arabic Van Dyke)

Языки

«إِذَا أَخَذَ رَجُلٌ امْرَأَةً وَتَزَوَّجَ بِهَا، فَإِنْ لَمْ تَجِدْ نِعْمَةً فِي عَيْنَيْهِ لأَنَّهُ وَجَدَ فِيهَا عَيْبَ شَيْءٍ، وَكَتَبَ لَهَا كِتَابَ طَلاَق وَدَفَعَهُ إِلَى يَدِهَا وَأَطْلَقَهَا مِنْ بَيْتِهِ،

وَمَتَى خَرَجَتْ مِنْ بَيْتِهِ ذَهَبَتْ وَصَارَتْ لِرَجُل آخَرَ،

فَإِنْ أَبْغَضَهَا الرَّجُلُ الأَخِيرُ وَكَتَبَ لَهَا كِتَابَ طَلاَق وَدَفَعَهُ إِلَى يَدِهَا وَأَطْلَقَهَا مِنْ بَيْتِهِ، أَوْ إِذَا مَاتَ الرَّجُلُ الأَخِيرُ الَّذِي اتَّخَذَهَا لَهُ زَوْجَةً،

لاَ يَقْدِرُ زَوْجُهَا الأَوَّلُ الَّذِي طَلَّقَهَا أَنْ يَعُودَ يَأْخُذُهَا لِتَصِيرَ لَهُ زَوْجَةً بَعْدَ أَنْ تَنَجَّسَتْ. لأَنَّ ذلِكَ رِجْسٌ لَدَى الرَّبِّ. فَلاَ تَجْلِبْ خَطِيَّةً عَلَى الأَرْضِ الَّتِي يُعْطِيكَ الرَّبُّ إِلهُكَ نَصِيبًا.

«إِذَا اتَّخَذَ رَجُلٌ امْرَأَةً جَدِيدَةً، فَلاَ يَخْرُجْ فِي الْجُنْدِ، وَلاَ يُحْمَلْ عَلَيْهِ أَمْرٌ مَّا. حُرًّا يَكُونُ فِي بَيْتِهِ سَنَةً وَاحِدَةً، وَيَسُرُّ امْرَأَتَهُ الَّتِي أَخَذَهَا.

«لاَ يَسْتَرْهِنْ أَحَدٌ رَحًى أَوْ مِرْدَاتَهَا، لأَنَّهُ إِنَّمَا يَسْتَرْهِنُ حَيَاةً.

«إِذَا وُجِدَ رَجُلٌ قَدْ سَرَقَ نَفْسًا مِنْ إِخْوَتِهِ بَنِي إِسْرَائِيلَ وَاسْتَرَقَّهُ وَبَاعَهُ، يَمُوتُ ذلِكَ السَّارِقُ، فَتَنْزِعُ الشَّرَّ مِنْ وَسَطِكَ.

«اِحْرِصْ فِي ضَرْبَةِ الْبَرَصِ لِتَحْفَظَ جِدًّا وَتَعْمَلَ حَسَبَ كُلِّ مَا يُعَلِّمُكَ الْكَهَنَةُ اللاَّوِيُّونَ. كَمَا أَمَرْتُهُمْ تَحْرِصُونَ أَنْ تَعْمَلُوا.

اُذْكُرْ مَا صَنَعَ الرَّبُّ إِلهُكَ بِمَرْيَمَ فِي الطَّرِيقِ عِنْدَ خُرُوجِكُمْ مِنْ مِصْرَ.

«إِذَا أَقْرَضْتَ صَاحِبَكَ قَرْضًا مَّا، فَلاَ تَدْخُلْ بَيْتَهُ لِكَيْ تَرْتَهِنَ رَهْنًا مِنْهُ.

فِي الْخَارِجِ تَقِفُ، وَالرَّجُلُ الَّذِي تُقْرِضُهُ يُخْرِجُ إِلَيْكَ الرَّهْنَ إِلَى الْخَارِجِ.

وَإِنْ كَانَ رَجُلاً فَقِيرًا فَلاَ تَنَمْ فِي رَهْنِهِ.

رُدَّ إِلَيْهِ الرَّهْنَ عِنْدَ غُرُوبِ الشَّمْسِ، لِكَيْ يَنَامَ فِي ثَوْبِهِ وَيُبَارِكَكَ، فَيَكُونَ لَكَ بِرٌّ لَدَى الرَّبِّ إِلهِكَ.

«لاَ تَظْلِمْ أَجِيرًا مِسْكِينًا وَفَقِيرًا مِنْ إِخْوَتِكَ أَوْ مِنَ الْغُرَبَاءِ الَّذِينَ فِي أَرْضِكَ، فِي أَبْوَابِكَ.

فِي يَوْمِهِ تُعْطِيهِ أُجْرَتَهُ، وَلاَ تَغْرُبْ عَلَيْهَا الشَّمْسُ، لأَنَّهُ فَقِيرٌ وَإِلَيْهَا حَامِلٌ نَفْسَهُ، لِئَلاَّ يَصْرُخَ عَلَيْكَ إِلَى الرَّبِّ فَتَكُونَ عَلَيْكَ خَطِيَّةٌ.

«لاَ يُقْتَلُ الآبَاءُ عَنِ الأَوْلاَدِ، وَلاَ يُقْتَلُ الأَوْلاَدُ عَنِ الآبَاءِ. كُلُّ إِنْسَانٍ بِخَطِيَّتِهِ يُقْتَلُ.

«لاَ تُعَوِّجْ حُكْمَ الْغَرِيبِ وَالْيَتِيمِ، وَلاَ تَسْتَرْهِنْ ثَوْبَ الأَرْمَلَةِ.

وَاذْكُرْ أَنَّكَ كُنْتَ عَبْدًا فِي مِصْرَ فَفَدَاكَ الرَّبُّ إِلهُكَ مِنْ هُنَاكَ. لِذلِكَ أَنَا أُوصِيكَ أَنْ تَعْمَلَ هذَا الأَمْرَ.

«إِذَا حَصَدْتَ حَصِيدَكَ فِي حَقْلِكَ وَنَسِيتَ حُزْمَةً فِي الْحَقْلِ، فَلاَ تَرْجعْ لِتَأْخُذَهَا، لِلْغَرِيبِ وَالْيَتِيمِ وَالأَرْمَلَةِ تَكُونُ، لِكَيْ يُبَارِكَكَ الرَّبُّ إِلهُكَ فِي كُلِّ عَمَلِ يَدَيْكَ.

وَإِذَا خَبَطْتَ زَيْتُونَكَ فَلاَ تُرَاجعِ الأَغْصَانَ وَرَاءَكَ، لِلْغَرِيبِ وَالْيَتِيمِ وَالأَرْمَلَةِ يَكُونُ.

إِذَا قَطَفْتَ كَرْمَكَ فَلاَ تُعَلِّلْهُ وَرَاءَكَ. لِلْغَرِيبِ وَالْيَتِيمِ وَالأَرْمَلَةِ يَكُونُ.

وَاذْكُرْ أَنَّكَ كُنْتَ عَبْدًا فِي أَرْضِ مِصْرَ. لِذلِكَ أَنَا أُوصِيكَ أَنْ تَعْمَلَ هذَا الأَمْرَ.