Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
26:1
26:3
26:4
26:7
см.:Исх.2:23-24;
26:10
см.:Втор.14:22;
26:11
см.:Втор.16:14;
26:13
см.:Втор.14:27;
И бу́детъ а́ще вни́деши въ зе́млю, ю́же Госпо́дь Бо́гъ тво́й дае́тъ тебѣ́ въ жре́бiй е́же наслѣ́дити ю́, и всели́шися на не́й,
и да во́змеши от нача́тка плодо́въ земли́ твоея́, ю́же Госпо́дь Бо́гъ тво́й дае́тъ тебѣ́ въ жре́бiй, и вложи́ши въ ко́шницу, и по́йдеши на мѣ́сто, е́же избере́тъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й призыва́ти и́мя Его́ та́мо:
и прiи́деши къ жерцу́, и́же бу́детъ въ ты́я дни́, и рече́ши къ нему́: возвѣща́ю дне́сь Го́сподеви Бо́гу твоему́, я́ко внидо́хъ въ зе́млю, е́юже кля́тся Госпо́дь отце́мъ на́шымъ да́ти на́мъ:
и да во́зметъ жре́цъ от руку́ твое́ю ко́шницу и да положи́тъ ю́ предъ олтаре́мъ Го́спода Бо́га твоего́:
и отвѣща́въ рече́ши предъ Го́сподемъ Бо́гомъ твои́мъ: Сирі́ю оста́ви оте́цъ мо́й и сни́де во Еги́петъ и обита́ та́мо въ числѣ́ ма́лѣмъ, и бы́сть та́мо въ язы́къ вели́къ и во мно́жество мно́го и вели́ко:
и озло́биша на́съ Еги́птяне, и смири́ша ны́, и возложи́ша на ны́ дѣла́ жесто́кая:
и возопи́хомъ ко Го́споду Бо́гу оте́цъ на́шихъ, и услы́ша Госпо́дь во́пль на́шъ и ви́дѣ смире́нiе на́ше и тру́дъ на́шъ и ско́рбь на́шу,
и изведе́ ны́ Госпо́дь изъ Еги́пта Са́мъ крѣ́постiю Свое́ю вели́кою и руко́ю си́льною и мы́шцею высо́кою, и въ видѣ́нiихъ вели́кихъ и въ зна́менiихъ и въ чудесѣ́хъ,
и введе́ ны́ въ мѣ́сто сiе́, и даде́ на́мъ зе́млю сiю́, зе́млю кипя́щую ме́домъ и млеко́мъ:
и ны́нѣ се́, принесо́хъ нача́тки от плодо́въ земли́, ю́же да́лъ ми́ еси́, Го́споди, зе́млю кипя́щую ме́домъ и млеко́мъ. И оста́виши е́ предъ Го́сподемъ Бо́гомъ твои́мъ, и поклони́шися та́мо предъ Го́сподемъ Бо́гомъ твои́мъ,
и возвесели́шися о всѣ́хъ благи́хъ, я́же даде́ тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й, и до́мъ тво́й, и леви́тъ, и пришле́цъ и́же у тебе́.
Егда́ же соверши́ши одесяти́ти всю́ десяти́ну плодо́въ земли́ твоея́ въ лѣ́то тре́тiе, втору́ю десяти́ну да да́си леви́ту и прише́лцу и сиротѣ́ и вдовѣ́, и ядя́тъ во градѣ́хъ твои́хъ и насы́тятся:
и рече́ши предъ Го́сподемъ Бо́гомъ твои́мъ: очи́стихъ свята́я изъ до́му моего́, и да́хъ я́ леви́ту и прише́лцу и сиротѣ́ и вдовѣ́, по всѣ́мъ за́повѣдемъ Твои́мъ, я́же заповѣ́далъ еси́ мнѣ́: не преступи́хъ за́повѣди Твоея́ и не забы́хъ,
и не ядо́хъ въ болѣ́зни мое́й от ни́хъ, не принесо́хъ от ни́хъ въ нечи́стое, ниже́ да́хъ от ни́хъ уме́ршему: послу́шахъ гла́са Го́спода Бо́га моего́, сотвори́хъ, я́коже заповѣ́далъ еси́ мнѣ́:
при́зри съ небесе́ от хра́ма свята́го Твоего́, и благослови́ лю́ди Твоя́ Изра́иля и зе́млю, ю́же да́лъ еси́ и́мъ я́коже кля́лся еси́ отце́мъ на́шымъ, да́ти на́мъ зе́млю кипя́щую ме́домъ и млеко́мъ.
Въ се́й де́нь заповѣ́да тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й сотвори́ти вся́ оправда́нiя сiя́ и судьбы́: и сохрани́те и сотвори́те я́ от всего́ се́рдца ва́шего и от всея́ души́ ва́шея.
Го́спода избра́лъ еси́ дне́сь бы́ти тебѣ́ въ Бо́га, и ходи́ти во всѣ́хъ путе́хъ Его́ и храни́ти оправда́нiя и за́повѣди и судьбы́ Его́, и послу́шати гла́са Его́.
И Госпо́дь избра́ ва́съ дне́сь, да бу́дете Ему́ лю́ди избра́ннiи, я́коже рече́ тебѣ́, храни́ти вся́ за́повѣди Его́,
и бы́ти тебѣ́ вы́шше всѣ́хъ язы́къ, и́же сотвори́ тя имени́та и хва́льна и сла́вна, бы́ти ва́мъ лю́демъ святы́мъ Го́споду Бо́гу ва́шему, я́коже глаго́ла.
καὶ ἔσται ἐὰν εἰσέλθῃς εἰς τὴν γῆν ἣν κύριος ὁ θεός σου δίδωσίν σοι ἐν κλήρῳ καὶ κατακληρονομήσῃς αὐτὴν καὶ κατοικήσῃς ἐπ᾿ αὐτῆς
καὶ λήμψῃ ἀπὸ τῆς ἀπαρχῆς τῶν καρπῶν τῆς γῆς σου ἧς κύριος ὁ θεός σου δίδωσίν σοι καὶ ἐμβαλεῖς εἰς κάρταλλον καὶ πορεύσῃ εἰς τὸν τόπον ὃν ἂν ἐκλέξηται κύριος ὁ θεός σου ἐπικληθῆναι τὸ ὄνομα αὐτοῦ ἐκεῖ
καὶ ἐλεύσῃ πρὸς τὸν ἱερέα ὃς ἐὰν ᾖ ἐν ταῖς ἡμέραις ἐκείναις καὶ ἐρεῖς πρὸς αὐτόν ἀναγγέλλω σήμερον κυρίῳ τῷ θεῷ μου ὅτι εἰσελήλυθα εἰς τὴν γῆν ἣν ὤμοσεν κύριος τοῖς πατράσιν ἡμῶν δοῦναι ἡμῖν
καὶ λήμψσεται ὁ ἱερεὺς τὸν κάρταλλον ἐκ τῶν χειρῶν σου καὶ θήσει αὐτὸν ἀπέναντι τοῦ θυσιαστηρίου κυρίου τοῦ θεοῦ σου
καὶ ἀποκριθήσῃ καὶ ἐρεῖς ἔναντι κυρίου τοῦ θεοῦ σου Συρίαν ἀπέβαλεν ὁ πατήρ μου καὶ κατέβη εἰς Αἴγυπτον καὶ παρῴκησεν ἐκεῖ ἐν ἀριθμῷ βραχεῖ καὶ ἐγένετο ἐκεῖ εἰς ἔθνος μέγα καὶ πλῆθος πολὺ καὶ μέγα
καὶ ἐκάκωσαν ἡμᾶς οἱ Αἰγύπτιοι καὶ ἐταπείνωσαν ἡμᾶς καὶ ἐπέθηκαν ἡμῖν ἔργα σκληρά
καὶ ἀνεβοήσαμεν πρὸς κύριον τὸν θεὸν τῶν πατέρων ἡμῶν καὶ εἰσήκουσεν κύριος τῆς φωνῆς ἡμῶν καὶ εἶδεν τὴν ταπείνωσιν ἡμῶν καὶ τὸν μόχθον ἡμῶν καὶ τὸν θλιμμὸν ἡμῶν
καὶ ἐξήγαγεν ἡμᾶς κύριος ἐξ Αἰγύπτου αὐτὸς ἐν ἰσχύι μεγάλῃ καὶ ἐν χειρὶ κραταιᾷ καὶ ἐν βραχίονι αὐτοῦ τῷ ὑψηλῷ καὶ ἐν ὁράμασιν μεγάλοις καὶ ἐν σημείοις καὶ ἐν τέρασιν
καὶ εἰσήγαγεν ἡμᾶς εἰς τὸν τόπον τοῦτον καὶ ἔδωκεν ἡμῖν τὴν γῆν ταύτην γῆν ῥέουσαν γάλα καὶ μέλι
καὶ νῦν ἰδοὺ ἐνήνοχα τὴν ἀπαρχὴν τῶν γενημάτων τῆς γῆς ἧς ἔδωκάς μοι κύριε γῆν ῥέουσαν γάλα καὶ μέλι καὶ ἀφήσεις αὐτὰ ἀπέναντι κυρίου τοῦ θεοῦ σου καὶ προσκυνήσεις ἐκεῖ ἔναντι κυρίου τοῦ θεοῦ σου
καὶ εὐφρανθήσῃ ἐν πᾶσιν τοῖς ἀγαθοῖς οἷς ἔδωκέν σοι κύριος ὁ θεός σου καὶ τῇ οἰκίᾳ σου σὺ καὶ ὁ Λευίτης καὶ ὁ προσήλυτος ὁ ἐν σοί
ἐὰν δὲ συντελέσῃς ἀποδεκατῶσαι πᾶν τὸ ἐπιδέκατον τῶν γενημάτων τῆς γῆς σου ἐν τῷ ἔτει τῷ τρίτῳ τὸ δεύτερον ἐπιδέκατον δώσεις τῷ Λευίτῃ καὶ τῷ προσηλύτῳ καὶ τῷ ὀρφανῷ καὶ τῇ χήρᾳ καὶ φάγονται ἐν ταῖς πόλεσίν σου καὶ ἐμπλησθήσονται
καὶ ἐρεῖς ἐναντίον κυρίου τοῦ θεοῦ σου ἐξεκάθαρα τὰ ἅγια ἐκ τῆς οἰκίας μου καὶ ἔδωκα αὐτὰ τῷ Λευίτῃ καὶ τῷ προσηλύτῳ καὶ τῷ ὀρφανῷ καὶ τῇ χήρᾳ κατὰ πάσας τὰς ἐντολάς ἃς ἐνετείλω μοι οὐ παρῆλθον τὴν ἐντολήν σου καὶ οὐκ ἐπελαθόμην
καὶ οὐκ ἔφαγον ἐν ὀδύνῃ μου ἀπ᾿ αὐτῶν οὐκ ἐκάρπωσα ἀπ᾿ αὐτῶν εἰς ἀκάθαρτον οὐκ ἔδωκα ἀπ᾿ αὐτῶν τῷ τεθνηκότι ὑπήκουσα τῆς φωνῆς κυρίου τοῦ θεοῦ μου ἐποίησα καθὰ ἐνετείλω μοι
κάτιδε ἐκ τοῦ οἴκου τοῦ ἁγίου σου ἐκ τοῦ οὐρανοῦ καὶ εὐλόγησον τὸν λαόν σου τὸν Ισραηλ καὶ τὴν γῆν ἣν ἔδωκας αὐτοῖς καθὰ ὤμοσας τοῖς πατράσιν ἡμῶν δοῦναι ἡμῖν γῆν ῥέουσαν γάλα καὶ μέλι
ἐν τῇ ἡμέρᾳ ταύτῃ κύριος ὁ θεός σου ἐνετείλατό σοι ποιῆσαι πάντα τὰ δικαιώματα ταῦτα καὶ τὰ κρίματα καὶ φυλάξεσθε καὶ ποιήσετε αὐτὰ ἐξ ὅλης τῆς καρδίας ὑμῶν καὶ ἐξ ὅλης τῆς ψυχῆς ὑμῶν
τὸν θεὸν εἵλου σήμερον εἶναί σου θεὸν καὶ πορεύεσθαι ἐν ταῖς ὁδοῖς αὐτοῦ καὶ φυλάσσεσθαι τὰ δικαιώματα καὶ τὰ κρίματα αὐτοῦ καὶ ὑπακούειν τῆς φωνῆς αὐτοῦ
καὶ κύριος εἵλατό σε σήμερον γενέσθαι σε αὐτῷ λαὸν περιούσιον καθάπερ εἶπέν σοι φυλάσσειν πάσας τὰς ἐντολὰς αὐτοῦ
καὶ εἶναί σε ὑπεράνω πάντων τῶν ἐθνῶν ὡς ἐποίησέν σε ὀνομαστὸν καὶ καύχημα καὶ δόξαστόν εἶναί σε λαὸν ἅγιον κυρίῳ τῷ θεῷ σου καθὼς ἐλάλησεν
І станеться, коли ти ввійдеш до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі як спадок, і посядеш його, і осядеш у ньому,
то візьмеш із початків усякого плоду землі, що збереш із Краю свого, що Господь, Бог твій, дає тобі, і покладеш їх у кіш, та й підеш до місця, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там пробувало Ім́я Його.
І прийдеш ти до священика, що буде тими днями, та й скажеш йому: Засвідчую це сьогодні Господеві, Богові твоєму, що я ввійшов до Краю, що Господь заприсягнув був батькам нашим, щоб дати нам.
І візьме священик того коша з твоєї руки, і покладе його перед жертівником Господа, Бога твого.
А ти відповіси та й скажеш перед лицем Господа, Бога свого: Мандрівний арамеянин був мій батько, і він зійшов до Єгипту, і часово замешкав там із небагатьма людьми, та й став там народом великим, сильним та численним.
І чинили нам зло єгиптяни, і гнобили нас, і давали нас на роботу тяжку.
І голосили ми до Господа, Бога батьків наших.
І почув Господь голос наш, і побачив нашу біду, і труд наш, і утиск наш.
І почув Господь голос наш, і побачив нашу біду, і труд наш, і утиск наш.
І вивів нас Господь із Єгипту рукою сильною та раменом витягненим, і страхом великим, і ознаками та чудами.
І привів нас до цього місця, і дав нам цей Край, Край, що тече молоком та медом.
А тепер оце приніс я початок плоду тієї землі, яку Ти дав мені, Господи.
І покладеш його перед лицем Господа, Бога свого, і поклонишся перед лицем Господа, Бога свого.
І покладеш його перед лицем Господа, Бога свого, і поклонишся перед лицем Господа, Бога свого.
І будеш радіти всім добром, що дав тобі Господь, Бог твій, тобі та домові твоєму, ти, і Левит, і приходько, що посеред тебе.
А коли ти скінчиш десятинити всю десятину врожаю свого року третього, року десятини, і даси Левиту, приходькові, сироті та вдові, і будуть вони їсти в брамах твоїх і наситяться,
то скажеш перед лицем Господа, Бога свого: Забрав я присвячене з дому, та й дав його Левиту та приходькові, сироті та вдові, за всіма Твоїми заповідями, що Ти наказав був мені, я не переступив котроїсь із заповідей Твоїх і не забув.
Не їв я з нього в жалобі своїй, і не брав з нього в нечистості, і не дав з нього для померлого, я слухався голосу Господа, Бога свого, чинив усе, як наказав Ти мені.
Споглянь же з святого мешкання Свого, із небес, і поблагослови народ Свій, Ізраїля, та землю, яку Ти дав нам, як присягнув був нашим батькам, Край, що тече молоком та медом.
Цього дня Господь, Бог твій, наказує тобі виконувати ці постанови та закони, а ти будеш додержувати, та будеш виконувати їх усім серцем своїм та всією душею своєю.
Ти сьогодні засвідчив Господеві, що Він буде тобі Богом, і що ти будеш ходити дорогами Його, і що будеш виконувати постанови Його, і заповіді Його, і закони Його, і що будеш слухатися голосу Його.
А Господь сьогодні засвідчив тобі, що ти будеш Йому народом вибраним, як Він наказав був тобі, і що ти виконуватимеш усі заповіді Його,
і що Він ставить тебе найвищим понад усі народи, яких Господь учинив, на хвалу, і на ім́я, і на славу, і що будеш ти для Господа, Бога свого, народом святим, як Він говорив вам.
Таджикский
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
«Ва ҳангоме ки ба замине ки Парвардигор Худоят ҳамчун мулк ба ту медиҳад, дохил шавӣ, ва онро ба соҳибии худ дароварда, дар он сокин гардӣ –
Он гоҳ аз навбарҳои ҳар маҳсули замин, ки аз замине ки Парвардигор Худоят ба ту медиҳад, ғундошта бошӣ, гирифта, дар сабаде бимон, ва ба маконе ки Парвардигор Худоят баргузинад, то ки номи Худро дар он ҷо сокин гардонад, бирав.
Ва назди коҳине ки дар он айём бошад, омада, ба вай бигӯ: ́Имрӯз ба Парвардигор Худои ту изҳор менамоям, ки ба замине ки Парвардигор ба падарони мо қасам хӯрда буд, ки ба мо бидиҳад, дохил шудаам́.
Ва коҳин сабадро аз дастат гирифта, пеши қурбонгоҳи Парвардигор Худои ту мегузорад.
Ва ту ба ҳузури Парвардигор Худои худ нидокунон бигу: ́Падарам арамии оворагарде буд, ва ба Миср фуруд омад, ва дар он ҷо бо одамони каме сокин буд, ва дар он ҷо ба халқи бузурги пурзӯр ва сершуморе табдил ёфт;
Вале мисриён ба мо рафтори бад намуда, моро ба танг оварданд, ва меҳнати сахте ба гардани мо бор карданд;
Ва мо сӯи Парвардигор Худои падарони мо додхоҳӣ кардем, ва Парвардигор овози моро шунид, ва мусибат ва меҳнат ва тангии моро дид;
Ва Парвардигор моро аз Миср бо дасти пурзӯр ва бозуи тӯлонӣ, бо даҳшати азим, ва бо аломот ва мӯъҷизот берун овард;
Ва моро ба ин макон овард, ва ин заминро, замине ки шир ва асал дар он ҷорист, ба мо дод.
Ва алҳол, инак, ман навбарҳои маҳсули заминро, ки Ту, эй Парвардигор, ба ман додӣ, овардаам́. Ва онро ба ҳузури Парвардигор Худои худ бимон, ва ба ҳузури Парвардигор Худои худ саҷда бибар.
Ва ту аз тамоми неъмате ки Парвардигор Худоят ба ту ва ба хонадони ту бахшидааст, бо левизода ва ғарибе ки дар миёни туст, хурсандӣ бикун.
Ҳангоме ки ту дар соли сеюм, ки соли даҳякҳост, додани тамоми даҳяки ҳосилоти худро ба анҷом бирасонӣ, ва онро ба левизода, ғариб, ятим ва бева бидиҳӣ, то ки дар шаҳрҳои ту хӯрда сер шаванд,
Он гоҳ ба ҳузури Парвардигор Худои худ бигӯ: ́Вақфҳоро аз хона баровардам, ва онҳоро ба левизода, ғариб, ятим ва бева низ, мувофиқи амре ки Ту ба ман фармудаӣ, додам; аз аҳкоми Ту сар натофтам ва онҳоро фаромӯш накардам;
Дар мотами худ аз онҳо нахӯрдам, ва дар нопокӣ аз онҳо набаровардам, ва барои мурда аз онҳо надодам; ба овози Парвардигор Худои худ гӯш андохтам, мувофиқи ҳар он чи ба ман фармудаӣ, амал кардам;
Аз макони поки Худ, аз осмон назар бикун, ва ба қавми Худ – Исроил, ва ба замине ки ба мо додаӣ, чунон ки ба падарони мо қасам хӯрдаӣ, ба замине ки шир ва асал дар он ҷорист, баракат бидеҳ́.
Имрӯз Парвардигор Худоят ба ту мефармояд, ки ин фароиз ва ин дастуротро ба амал оварӣ; ва ту онҳоро бо тамоми дили худ ва бо тамоми ҷони худ риоя намуда, ба амал овар.
Парвардигорро ту имрӯз эътироф намудӣ, то ки Ӯ Худои ту бошад, ва ту бо роҳҳои Ӯ равона шавӣ, ва фароизу аҳкому дастуроти Ӯро риоя намоӣ, ва ба овози Ӯ гӯш андозӣ.
Ва Парвардигор имрӯз туро эътироф намуд, то ки ту қавми баргузидаи Ӯ бошӣ, чунон ки Ӯ ба ту гуфтааст, ва тамоми аҳкоми Ӯро риоя намоӣ,
Ва Ӯ туро дар ҷалол, шӯҳрат ва шавкат бар ҳамаи халқҳое ки Ӯ офаридааст, баланд гардонад, ва ту барои Парвардигор Худои худ қавми пок бошӣ, чунон ки Ӯ гуфтааст».