и да во́змеши от нача́тка плодо́въ земли́ твоея́, ю́же Госпо́дь Бо́гъ тво́й дае́тъ тебѣ́ въ жре́бiй, и вложи́ши въ ко́шницу, и по́йдеши на мѣ́сто, е́же избере́тъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й призыва́ти и́мя Его́ та́мо:

и прiи́деши къ жерцу́, и́же бу́детъ въ ты́я дни́, и рече́ши къ нему́: возвѣща́ю дне́сь Го́сподеви Бо́гу твоему́, я́ко внидо́хъ въ зе́млю, е́юже кля́тся Госпо́дь отце́мъ на́шымъ да́ти на́мъ:

и да во́зметъ жре́цъ от руку́ твое́ю ко́шницу и да положи́тъ ю́ предъ олтаре́мъ Го́спода Бо́га твоего́:

и отвѣща́въ рече́ши предъ Го́сподемъ Бо́гомъ твои́мъ: Сирі́ю оста́ви оте́цъ мо́й и сни́де во Еги́петъ и обита́ та́мо въ числѣ́ ма́лѣмъ, и бы́сть та́мо въ язы́къ вели́къ и во мно́жество мно́го и вели́ко:

и озло́биша на́съ Еги́птяне, и смири́ша ны́, и возложи́ша на ны́ дѣла́ жесто́кая:

и возопи́хомъ ко Го́споду Бо́гу оте́цъ на́шихъ, и услы́ша Госпо́дь во́пль на́шъ и ви́дѣ смире́нiе на́ше и тру́дъ на́шъ и ско́рбь на́шу,

и изведе́ ны́ Госпо́дь изъ Еги́пта Са́мъ крѣ́постiю Свое́ю вели́кою и руко́ю си́льною и мы́шцею высо́кою, и въ видѣ́нiихъ вели́кихъ и въ зна́менiихъ и въ чудесѣ́хъ,

и введе́ ны́ въ мѣ́сто сiе́, и даде́ на́мъ зе́млю сiю́, зе́млю кипя́щую ме́домъ и млеко́мъ:

и ны́нѣ се́, принесо́хъ нача́тки от плодо́въ земли́, ю́же да́лъ ми́ еси́, Го́споди, зе́млю кипя́щую ме́домъ и млеко́мъ. И оста́виши е́ предъ Го́сподемъ Бо́гомъ твои́мъ, и поклони́шися та́мо предъ Го́сподемъ Бо́гомъ твои́мъ,

и возвесели́шися о всѣ́хъ благи́хъ, я́же даде́ тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й, и до́мъ тво́й, и леви́тъ, и пришле́цъ и́же у тебе́.

Егда́ же соверши́ши одесяти́ти всю́ десяти́ну плодо́въ земли́ твоея́ въ лѣ́то тре́тiе, втору́ю десяти́ну да да́си леви́ту и прише́лцу и сиротѣ́ и вдовѣ́, и ядя́тъ во градѣ́хъ твои́хъ и насы́тятся:

и рече́ши предъ Го́сподемъ Бо́гомъ твои́мъ: очи́стихъ свята́я изъ до́му моего́, и да́хъ я́ леви́ту и прише́лцу и сиротѣ́ и вдовѣ́, по всѣ́мъ за́повѣдемъ Твои́мъ, я́же заповѣ́далъ еси́ мнѣ́: не преступи́хъ за́повѣди Твоея́ и не забы́хъ,

и не ядо́хъ въ болѣ́зни мое́й от ни́хъ, не принесо́хъ от ни́хъ въ нечи́стое, ниже́ да́хъ от ни́хъ уме́ршему: послу́шахъ гла́са Го́спода Бо́га моего́, сотвори́хъ, я́коже заповѣ́далъ еси́ мнѣ́:

при́зри съ небесе́ от хра́ма свята́го Твоего́, и благослови́ лю́ди Твоя́ Изра́иля и зе́млю, ю́же да́лъ еси́ и́мъ я́коже кля́лся еси́ отце́мъ на́шымъ, да́ти на́мъ зе́млю кипя́щую ме́домъ и млеко́мъ.

Въ се́й де́нь заповѣ́да тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й сотвори́ти вся́ оправда́нiя сiя́ и судьбы́: и сохрани́те и сотвори́те я́ от всего́ се́рдца ва́шего и от всея́ души́ ва́шея.

Го́спода избра́лъ еси́ дне́сь бы́ти тебѣ́ въ Бо́га, и ходи́ти во всѣ́хъ путе́хъ Его́ и храни́ти оправда́нiя и за́повѣди и судьбы́ Его́, и послу́шати гла́са Его́.

И Госпо́дь избра́ ва́съ дне́сь, да бу́дете Ему́ лю́ди избра́ннiи, я́коже рече́ тебѣ́, храни́ти вся́ за́повѣди Его́,

и бы́ти тебѣ́ вы́шше всѣ́хъ язы́къ, и́же сотвори́ тя имени́та и хва́льна и сла́вна, бы́ти ва́мъ лю́демъ святы́мъ Го́споду Бо́гу ва́шему, я́коже глаго́ла.

Украинский (Огієнко)

І станеться, коли ти ввійдеш до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі як спадок, і посядеш його, і осядеш у ньому,

то візьмеш із початків усякого плоду землі, що збереш із Краю свого, що Господь, Бог твій, дає тобі, і покладеш їх у кіш, та й підеш до місця, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там пробувало Ім́я Його.

І прийдеш ти до священика, що буде тими днями, та й скажеш йому: Засвідчую це сьогодні Господеві, Богові твоєму, що я ввійшов до Краю, що Господь заприсягнув був батькам нашим, щоб дати нам.

І візьме священик того коша з твоєї руки, і покладе його перед жертівником Господа, Бога твого.

А ти відповіси та й скажеш перед лицем Господа, Бога свого: Мандрівний арамеянин був мій батько, і він зійшов до Єгипту, і часово замешкав там із небагатьма людьми, та й став там народом великим, сильним та численним.

І чинили нам зло єгиптяни, і гнобили нас, і давали нас на роботу тяжку.

І голосили ми до Господа, Бога батьків наших.
І почув Господь голос наш, і побачив нашу біду, і труд наш, і утиск наш.

І вивів нас Господь із Єгипту рукою сильною та раменом витягненим, і страхом великим, і ознаками та чудами.

І привів нас до цього місця, і дав нам цей Край, Край, що тече молоком та медом.

А тепер оце приніс я початок плоду тієї землі, яку Ти дав мені, Господи.
І покладеш його перед лицем Господа, Бога свого, і поклонишся перед лицем Господа, Бога свого.

І будеш радіти всім добром, що дав тобі Господь, Бог твій, тобі та домові твоєму, ти, і Левит, і приходько, що посеред тебе.

А коли ти скінчиш десятинити всю десятину врожаю свого року третього, року десятини, і даси Левиту, приходькові, сироті та вдові, і будуть вони їсти в брамах твоїх і наситяться,

то скажеш перед лицем Господа, Бога свого: Забрав я присвячене з дому, та й дав його Левиту та приходькові, сироті та вдові, за всіма Твоїми заповідями, що Ти наказав був мені, я не переступив котроїсь із заповідей Твоїх і не забув.

Не їв я з нього в жалобі своїй, і не брав з нього в нечистості, і не дав з нього для померлого, я слухався голосу Господа, Бога свого, чинив усе, як наказав Ти мені.

Споглянь же з святого мешкання Свого, із небес, і поблагослови народ Свій, Ізраїля, та землю, яку Ти дав нам, як присягнув був нашим батькам, Край, що тече молоком та медом.

Цього дня Господь, Бог твій, наказує тобі виконувати ці постанови та закони, а ти будеш додержувати, та будеш виконувати їх усім серцем своїм та всією душею своєю.

Ти сьогодні засвідчив Господеві, що Він буде тобі Богом, і що ти будеш ходити дорогами Його, і що будеш виконувати постанови Його, і заповіді Його, і закони Його, і що будеш слухатися голосу Його.

А Господь сьогодні засвідчив тобі, що ти будеш Йому народом вибраним, як Він наказав був тобі, і що ти виконуватимеш усі заповіді Його,

і що Він ставить тебе найвищим понад усі народи, яких Господь учинив, на хвалу, і на ім́я, і на славу, і що будеш ти для Господа, Бога свого, народом святим, як Він говорив вам.

Латинский (Nova Vulgata)

Cumque intraveris terram, quam Dominus Deus tuus ti bi daturus est possidendam, et obtinueris eam atque habitaveris in illa,

tolles primitias de cunctis frugibus agri, quas collegeris de terra tua, quam Dominus Deus tuus dabit tibi, et pones in cartallo pergesque ad locum, quem Dominus Deus tuus elegerit, ut ibi habitet nomen eius,

accedesque ad sacerdotem, qui fuerit in diebus illis, et dices ad eum: "Profiteor hodie coram Domino Deo tuo quod ingressus sim terram, pro qua iuravit patribus nostris, ut daret eam nobis".

Suscipiensque sacerdos cartallum de manu tua ponet ante altare Domini Dei tui,

et loqueris in conspectu Domini Dei tui: "Syrus vagus erat pater meus et descendit in Aegyptum et ibi peregrinatus est in paucissimo numero; crevitque in gentem magnam ac robustam et infinitae multitudinis.

Afflixeruntque nos Aegyptii et persecuti sunt imponentes onera gravissima.

Et clamavimus ad Dominum, Deum patrum nostrorum, qui exaudivit nos et respexit humilitatem nostram et laborem atque angustias,

et eduxit nos Dominus de Aegypto in manu forti et brachio extento, in ingenti pavore, in signis atque portentis,

et introduxit ad locum istum et tradidit nobis terram hanc lacte et melle manantem.

Et ecce nunc attuli primitias frugum terrae, quam dedisti mihi, Domine". Et dimittes eas in conspectu Domini Dei tui et adorato Domino Deo tuo.

Et epulaberis in omnibus bonis, quae Dominus Deus tuus dederit tibi et domui tuae, tu et Levites et advena, qui tecum est.

Quando compleveris decimam cunctarum frugum tuarum, anno tertio, anno decimarum, et dederis Levitae et advenae et pupillo et viduae, ut comedant intra portas tuas et saturentur,

loqueris in conspectu Domini Dei tui: "Abstuli, quod sanctificatum est, de domo mea et dedi illud Levitae et advenae, pupillo ac viduae, sicut iussisti mihi; non praeterivi mandata tua nec sum oblitus imperii tui,

non comedi ex eis in luctu meo nec separavi ex eis in qualibet immunditia nec expendi ex his quidquam mortuo: oboedivi voci Domini Dei mei et feci omnia, sicut praecepisti mihi.

Respice de habitaculo sancto tuo, de caelo, et benedic populo tuo Israel et terrae, quam dedisti nobis, sicut iurasti patribus nostris, terrae lacte et melle mananti".

Hodie Dominus Deus tuus mandavit tibi, ut facias praecepta haec atque iudicia et custodias et impleas illa ex toto corde tuo et ex tota anima tua.

Dominum elegisti hodie, ut sit tibi Deus, et ambules in viis eius et custodias praecepta illius et mandata atque iudicia et oboedias eius imperio;

et Dominus elegit te hodie, ut sis ei populus peculiaris, sicut locutus est tibi, et custodias omnia mandata illius,

et faciat te excelsiorem cunctis gentibus, quas creavit in laudem et nomen et gloriam suam, ut sis populus sanctus Domini Dei tui, sicut locutus est».

Немецкий (GNB)

Языки

Wenn du in das Land kommst, das der HERR, euer Gott, euch geben will, wenn du es in Besitz genommen und dich darin eingerichtet hast,

dann sollst du die ersten Früchte deiner Ernte in einen Korb legen. Du sollst damit zu der Stätte gehen, die der HERR, euer Gott, auswählen und dafür bestimmen wird, dass sein Name dort wohnt.

Du sollst vor den Priester treten, der zu jener Zeit dort den Dienst versieht, und sagen: »Heute bestätige ich vor dem HERRN, deinem Gott, dass ich in das Land gekommen bin, das er unseren Vorfahren durch eine eidliche Zusage für uns versprochen hat.«

Wenn dann der Priester den Korb entgegengenommen und vor den Altar des HERRN gestellt hat,

sollst du vor dem HERRN, deinem Gott, bekennen:

»Mein Vorfahr war ein heimatloser Aramäer. Als er am Verhungern war, zog er mit seiner Familie nach Ägypten und lebte dort als Fremder. Mit einer Hand voll Leuten kam er hin, aber seine Nachkommen wurden dort zu einem großen und starken Volk.

Die Ägypter unterdrückten uns und zwangen uns zu harter Arbeit.

Da schrien wir zum HERRN, dem Gott unserer Väter, um Hilfe. Er hörte uns und half uns aus Not, Elend und Sklaverei.

Er versetzte die Ägypter durch seine Staunen erregenden Wundertaten in Angst und Schrecken. Er führte uns mit starker Hand und ausgestrecktem Arm aus Ägypten heraus.

Er brachte uns an diese heilige Stätte und gab uns dieses Land, das von Milch und Honig überfließt.

Und hier bringe ich nun die ersten Früchte der Ernte, die ich in dem Land eingebracht habe, das der HERR mir gegeben hat.«

Dann sollst du deinen Korb vor den Altar des HERRN stellen und dich vor dem HERRN, deinem Gott, niederwerfen.

Genieße voll Freude all das Gute, das er dir und deiner Familie gegeben hat, und lass auch die Leviten und die Fremden, die bei dir leben, daran teilhaben.

Jedes dritte Jahr sollt ihr den zehnten Teil eurer Ernte in euren Ortschaften sammeln, damit die Leviten, die Fremden, die Waisen und Witwen davon leben können. Ihr dürft nichts davon zurückbehalten. Wenn einer seinen Zehnten abgeliefert hat,

soll er feierlich vor dem HERRN, eurem Gott, erklären:

»Ich habe alles, was dir, HERR, gehört, abgeliefert. Ich habe es den Leviten, den Fremden, den Waisen und Witwen gegeben, wie du mir befohlen hast. Ich habe alle deine Vorschriften genau befolgt.

Ich habe nichts davon gegessen, als ich in Trauer war; ich habe nichts berührt, als ich unrein war, und nichts davon einem Toten als Wegzehrung mitgegeben. Ich habe alle deine Anweisungen, HERR, mein Gott, genau befolgt.

Sieh herab von deiner himmlischen Wohnung! Segne dein Volk Israel und segne dieses Land, das du schon unseren Vorfahren zugesagt und uns nun gegeben hast, ein Land, das von Milch und Honig überfließt.«

Mose sagte: »Der HERR, euer Gott, befiehlt euch heute, euer Leben nach allen diesen Geboten und Rechtsbestimmungen auszurichten. Befolgt sie mit ganzem Herzen und mit allen euren Kräften.

Der HERR hat euch heute die Zusicherung gegeben, dass er euer Gott sein will, wenn ihr auf ihn hört und alle seine Gebote, Weisungen und Rechtsbestimmungen stets genau beachtet.

Und ihr habt vor ihm die feierliche Erklärung abgegeben, dass ihr sein Angebot annehmen, dass ihr sein Volk sein und alle seine Gebote befolgen wollt.

Ihr habt Ja dazu gesagt, dass ihr ein heiliges Volk sein sollt, das ausschließlich dem HERRN, seinem Gott, gehört, ein Volk, mit dem der HERR Ehre einlegen und das er hoch über alle anderen Völker erheben will, die er geschaffen hat.«