Скрыть
2:2
2:6
2:11
2:15
2:16
2:17
2:18
2:20
2:22
2:24
2:27
2:29
2:32
2:35
2:37
Церковнославянский (рус)
И воз­врати́в­шеся воз­двиго́хомся въ пусты́ню, путе́мъ мо́ря Чермна́го, я́коже глаго́ла Госпо́дь ко мнѣ́: и обходи́хомъ го́ру Сии́ръ дни́ мно́ги.
И рече́ Госпо́дь ко мнѣ́:
довлѣ́етъ ва́мъ обхожда́ти го́ру сiю́: воз­врати́теся у́бо къ сѣ́веру:
и лю́демъ заповѣ́ждь, глаго́ля: вы́ пройди́те сквоз­ѣ́ предѣ́лы бра́тiи ва́­шея, сыно́въ Иса́вовыхъ, живу́щихъ въ Сии́рѣ, и убоя́т­ся ва́съ и ужа́снут­ся зѣло́:
не сотвори́те съ ни́ми ра́ти: не да́хъ бо ва́мъ от­ земли́ и́хъ ниже́ стопы́ ноги́, я́ко во жре́бiй да́хъ сыно́мъ Иса́вовымъ го́ру Сии́ръ:
сребро́мъ пи́щу купи́те себѣ́ у ни́хъ и яди́те, и во́ду въ мѣ́ру воз­ми́те от­ ни́хъ на цѣнѣ́ и пі́йте:
и́бо Госпо́дь Бо́гъ тво́й благослови́ тебе́ во вся́комъ дѣ́лѣ руку́ твое́ю: разумѣ́й, ка́ко проше́лъ еси́ пусты́ню вели́кую и стра́шную сiю́: се́, четы́редесять лѣ́тъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й съ тобо́ю, и не востре́бовалъ еси́ словесе́.
И мину́хомъ бра́тiю свою́ сы́ны Иса́вли, живу́щыя въ Сии́рѣ, у пути́ Ара́вскаго от­ Ело́на и от­ Гесiо́нъ-Гаве́ра, и воз­врати́в­шеся преидо́хомъ пу́ть въ пусты́ню Моа́влю.
И рече́ Госпо́дь ко мнѣ́: не совражду́йтеся Моави́томъ и не сотвори́те съ ни́ми ра́ти: не да́хъ бо ва́мъ от­ земли́ и́хъ во жре́бiй, сыно́мъ бо Ло́товымъ да́хъ Аро­и́ръ наслѣ́дити.
Омми́ны пре́жде сѣдя́ху на не́й, наро́дъ вели́къ и мно́гъ и крѣ́покъ я́коже Енаки́ми:
Рафаи́ны глаго́лют­ся и сі́и, я́коже и Енаки́ми: и Моави́ти прозыва́ютъ я́ Омми́ны.
И въ Сии́рѣ сѣдя́ше Хорре́й пре́жде, но сы́нове Иса́вовы потреби́ша я́ и искорени́ша я́ от­ лица́ сво­его́: и всели́шася вмѣ́сто и́хъ, и́мже о́бразомъ сотвори́ Изра́иль земли́ наслѣ́дiя сво­его́, ю́же даде́ Госпо́дь и́мъ.
Ны́нѣ у́бо вы́ воста́ните и воз­дви́гнитеся, и пройди́те де́брь Заре́тову.
И дни́, въ ня́же от­идо́хомъ от­ Ка́дисъ-Варни́ до́ндеже преидо́хомъ де́брь Заре́тову, три́десять и о́смь лѣ́тъ, до́ндеже паде́ ве́сь ро́дъ муже́й во­и́нскихъ от­ полка́, я́коже кля́т­ся и́мъ Госпо́дь Бо́гъ.
И рука́ Бо́жiя бя́ше на ни́хъ, погуби́ти я́ от­ полка́, до́ндеже падо́ша.
И бы́сть внегда́ падо́ша вси́ му́жи во́инстiи умира́юще от­ среды́ люді́й,
и рече́ Госпо́дь ко мнѣ́, глаго́ля:
ты́ пре́йдеши дне́сь предѣ́лы Моа́влими Аро­и́ръ:
и при­­ше́дше бли́зъ сыно́въ Амма́нихъ, не совражду́йтеся и́мъ и не сотвори́те съ ни́ми ра́ти: не да́мъ бо тебѣ́ от­ земли́ сыно́въ Амма́нихъ во жре́бiй, я́ко сыно́мъ Ло́товымъ да́хъ ю́ во жре́бiй.
Земля́ Рафаи́нска воз­ъимену́ют­ся: Рафаи́ни бо на не́й пре́жде живя́ху: Аммани́тяне же прозыва́ютъ и́хъ Зомми́нъ:
язы́къ вели́къ и мно́гъ и крѣ́покъ, я́коже и Енаки́ми: и погуби́ я́ Госпо́дь от­ лица́ и́хъ, и прiя́ша наслѣ́дiе и всели́шася вмѣ́сто и́хъ да́же до сего́ дне́:
я́коже сотвори́ша сыно́мъ Иса́вовымъ живу́щымъ въ Сии́рѣ, и́мже о́бразомъ потреби́ша Хорре́а от­ лица́ сво­его́ и наслѣ́диша и́хъ, и всели́шася вмѣ́сто и́хъ да́же до сего́ дне́:
и Еве́е живу́щiи во Асиро́ѳѣ да́же до Га́зы, и Каппадо́ки изше́дшiи изъ Каппадокі́и потреби́ша я́, и всели́шася вмѣ́сто и́хъ.
Ны́нѣ у́бо воста́ните и воз­дви́гнитеся, и прейди́те вы́ де́брь Арно́ню: се́, преда́хъ въ ру́цѣ тво­и́ Сио́на царя́ Есево́ня Аморре́йска и зе́млю его́: начни́ наслѣ́довати, сотвори́ съ ни́мъ ра́ть дне́шнiй де́нь:
начина́й дая́ти тре́петъ тво́й и стра́хъ тво́й предъ лице́мъ всѣ́хъ язы́ковъ су́щихъ подъ небесе́мъ, и́же слы́шав­ше и́мя твое́ воз­мяту́т­ся, и болѣ́знь прiи́мутъ от­ лица́ тво­его́.
И посла́хъ послы́ от­ пусты́ни Кедамо́ѳъ къ Сио́ну царю́ Есево́ню словесы́ ми́рными, глаго́ля:
да пройду́ сквоз­ѣ́ зе́млю твою́: по пути́ пройду́, не совращу́ся ни на де́сно, ни на лѣ́во:
пи́щу на цѣнѣ́ да́си ми́, и я́мъ: и во́ду на цѣнѣ́ да́си ми́, и пiю́: то́чiю нога́ма мо­и́ма да прейду́:
я́коже сотвори́ша ми́ сы́нове Иса́вли живу́щiи въ Сии́рѣ и Моави́ти живу́щiи во Аро­и́рѣ, до́ндеже прейду́ Иорда́нъ на зе́млю, ю́же Госпо́дь Бо́гъ на́шъ дае́тъ на́мъ.
И не восхотѣ́ Сио́нъ ца́рь Есево́нь, да про́йдемъ сквоз­ѣ́ его́, я́ко ожесточи́ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ ду́хъ его́ и укрѣпи́ се́рдце его́, да преда́ст­ся въ ру́цѣ тво­и́ я́коже во дне́шнiй де́нь.
И рече́ Госпо́дь ко мнѣ́: се́, нача́хъ предая́ти предъ лице́мъ тво­и́мъ Сио́на царя́ Есево́ня Аморре́йска и зе́млю его́, и начина́й наслѣ́дити зе́млю его́.
И изы́де Сио́нъ ца́рь Есево́нь проти́ву на́мъ са́мъ и вси́ лю́дiе его́ на бра́нь во Иа́ссу:
и предаде́ его́ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ предъ лице́мъ на́шимъ въ ру́цѣ на́ши: и уби́хомъ его́, и сы́ны его́ и вся́ лю́ди его́:
и одержа́хомъ вся́ гра́ды его́ во о́но вре́мя, и разори́хомъ вся́къ гра́дъ, ктому́ и жены́ и́хъ и дѣ́ти и́хъ не оста́вихомъ жи́вы:
то́кмо ско́тъ плѣни́хомъ себѣ́, и коры́сти градо́въ взя́хомъ.
Изъ Аро­и́ра, и́же е́сть при­­ у́стiи водоте́чи Арно́ни, и гра́дъ и́же е́сть въ де́бри, и да́же до горы́ Галаа́довы, не бы́сть гра́дъ уцѣлѣ́вый от­ на́съ: вся́ предаде́ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ въ ру́цѣ на́ши:
то́кмо въ земли́ сыно́въ Амма́нихъ не при­­ступа́хомъ ко всѣ́мъ при­­лежа́щымъ къ водоте́чи Иаво́ковѣ и ко градо́мъ и́же въ гора́хъ, я́коже повелѣ́ на́мъ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ.
Греческий [Greek (Koine)]
καὶ ἐπι­στραφέν­τες ἀπήραμεν εἰς τὴν ἔρημον ὁδὸν θάλασ­σαν ἐρυθράν ὃν τρόπον ἐλάλησεν κύριος προ­́ς με καὶ ἐκυκλώσαμεν τὸ ὄρος τὸ Σηιρ ἡμέρας πολλάς
καὶ εἶπεν κύριος προ­́ς με
ἱκανούσθω ὑμῖν κυκλοῦν τὸ ὄρος τοῦτο ἐπι­στράφητε οὖν ἐπι­̀ βορρᾶν
καὶ τῷ λαῷ ἔν­τειλαι λέγων ὑμεῖς παρα­πορεύ­εσθε δια­̀ τῶν ὁρίων τῶν ἀδελφῶν ὑμῶν υἱῶν Ησαυ οἳ κατοικοῦσιν ἐν Σηιρ καὶ φοβηθήσον­ται ὑμᾶς καὶ εὐλαβηθήσον­ται ὑμᾶς σφόδρα
μὴ συν­άψητε προ­̀ς αὐτοὺς πόλεμον οὐ γὰρ μὴ δῶ ὑμῖν ἀπο­̀ τῆς γῆς αὐτῶν οὐδὲ βῆμα ποδός ὅτι ἐν κλήρῳ δέδωκα τοῖς υἱοῖς Ησαυ τὸ ὄρος τὸ Σηιρ
βρώματα ἀργυρίου ἀγοράσατε παρ᾿ αὐτῶν καὶ φάγεσθε καὶ ὕδωρ μέτρῳ λήμψεσθε παρ᾿ αὐτῶν ἀργυρίου καὶ πίεσθε
ὁ γὰρ κύριος ὁ θεὸς ἡμῶν εὐλόγησέν σε ἐν παν­τὶ ἔργῳ τῶν χειρῶν σου δια­́γνωθι πῶς διῆλθες τὴν ἔρημον τὴν μεγά­λην καὶ τὴν φοβερὰν ἐκείνην ἰδοὺ τεσ­σαράκον­τα ἔτη κύριος ὁ θεός σου μετὰ σοῦ οὐκ ἐπεδεήθης ῥήμα­τος
καὶ παρήλθομεν τοὺς ἀδελφοὺς ἡμῶν υἱοὺς Ησαυ τοὺς κατοικοῦν­τας ἐν Σηιρ παρα­̀ τὴν ὁδὸν τὴν Αραβα ἀπο­̀ Αιλων καὶ ἀπο­̀ Γασιωνγαβερ καὶ ἐπι­στρέψαν­τες παρήλθομεν ὁδὸν ἔρημον Μωαβ
καὶ εἶπεν κύριος προ­́ς με μὴ ἐχθραίνετε τοῖς Μωαβίταις καὶ μὴ συν­άψητε προ­̀ς αὐτοὺς πόλεμον οὐ γὰρ μὴ δῶ ὑμῖν ἀπο­̀ τῆς γῆς αὐτῶν ἐν κλήρῳ τοῖς γὰρ υἱοῖς Λωτ δέδωκα τὴν Σηιρ κληρο­νο­μεῖν
οἱ Ομμιν προ­́τεροι ἐνεκάθην­το ἐπ᾿ αὐτῆς ἔθνος μέγα καὶ πολὺ καὶ ἰσχύον­τες ὥσπερ οἱ Ενακιμ
Рαφαϊν λογισθήσον­ται καὶ οὗτοι ὥσπερ οἱ Ενακιμ καὶ οἱ Μωαβῖται ἐπο­νο­μάζουσιν αὐτοὺς Ομμιν
καὶ ἐν Σηιρ ἐνεκάθητο ὁ Χορραῖος προ­́τερον καὶ υἱοὶ Ησαυ ἀπώλεσαν αὐτοὺς καὶ ἐξέτριψαν αὐτοὺς ἀπο­̀ προ­σώπου αὐτῶν καὶ κατῳκίσθησαν ἀν­τ᾿ αὐτῶν ὃν τρόπον ἐποίησεν Ισραηλ τὴν γῆν τῆς κληρο­νο­μίας αὐτοῦ ἣν δέδωκεν κύριος αὐτοῖς
νῦν οὖν ἀνάστητε καὶ ἀπάρατε ὑμεῖς καὶ παρα­πορεύ­εσθε τὴν φάραγγα Ζαρετ καὶ παρήλθομεν τὴν φάραγγα Ζαρετ
καὶ αἱ ἡμέραι ἃς παρεπορεύ­θημεν ἀπο­̀ Καδης Βαρνη ἕως οὗ παρήλθομεν τὴν φάραγγα Ζαρετ τριάκον­τα καὶ ὀκτὼ ἔτη ἕως οὗ διέπεσεν πᾶσα γενεὰ ἀνδρῶν πολεμιστῶν ἀπο­θνῄσκον­τες ἐκ τῆς παρεμβολῆς καθότι ὤμοσεν αὐτοῖς ὁ θεός
καὶ ἡ χεὶρ τοῦ θεοῦ ἦν ἐπ᾿ αὐτοῖς ἐξαναλῶσαι αὐτοὺς ἐκ τῆς παρεμβολῆς ἕως οὗ διέπεσαν
καὶ ἐγενήθη ἐπεὶ διέπεσαν πάν­τες οἱ ἄνδρες οἱ πολεμισταὶ ἀπο­θνῄσκον­τες ἐκ μέσου τοῦ λαοῦ
καὶ ἐλάλησεν κύριος προ­́ς με λέγων
σὺ παρα­πορεύ­σῃ σήμερον τὰ ὅρια Μωαβ τὴν Σηιρ
καὶ προ­σάξετε ἐγγὺς υἱῶν Αμμαν μὴ ἐχθραίνετε αὐτοῖς καὶ μὴ συν­άψητε αὐτοῖς εἰς πόλεμον οὐ γὰρ μὴ δῶ ἀπο­̀ τῆς γῆς υἱῶν Αμμαν σοὶ ἐν κλήρῳ ὅτι τοῖς υἱοῖς Λωτ δέδωκα αὐτὴν ἐν κλήρῳ
γῆ Рαφαϊν λογισθή­σε­ται καὶ γὰρ ἐπ᾿ αὐτῆς κατῴκουν οἱ Рαφαϊν τὸ προ­́τερον καὶ οἱ Αμμανῖται ὀνομάζουσιν αὐτοὺς Ζομζομμιν
ἔθνος μέγα καὶ πολὺ καὶ δυνατώτερον ὑμῶν ὥσπερ οἱ Ενακιμ καὶ ἀπώλεσεν αὐτοὺς κύριος προ­̀ προ­σώπου αὐτῶν καὶ κατεκληρονόμησαν καὶ κατῳκίσθησαν ἀν­τ᾿ αὐτῶν ἕως τῆς ἡμέρας ταύτης
ὥσπερ ἐποίησαν τοῖς υἱοῖς Ησαυ τοῖς κατοικοῦσιν ἐν Σηιρ ὃν τρόπον ἐξέτριψαν τὸν Χορραῖον ἀπο­̀ προ­σώπου αὐτῶν καὶ κατεκληρονόμησαν καὶ κατῳκίσθησαν ἀν­τ᾿ αὐτῶν ἕως τῆς ἡμέρας ταύτης
καὶ οἱ Ευαῖοι οἱ κατοικοῦν­τες ἐν ασηρωθ ἕως Γάζης καὶ οἱ Καππάδοκες οἱ ἐξελθόν­τες ἐκ Καππαδοκίας ἐξέτριψαν αὐτοὺς καὶ κατῳκίσθησαν ἀν­τ᾿ αὐτῶν
νῦν οὖν ἀνάστητε καὶ ἀπάρατε καὶ παρέλθατε ὑμεῖς τὴν φάραγγα Αρνων ἰδοὺ παρα­δέδωκα εἰς τὰς χεῖράς σου τὸν Σηων βασιλέα Εσεβων τὸν Αμορραῖον καὶ τὴν γῆν αὐτοῦ ἐνάρχου κληρο­νο­μεῖν σύναπτε προ­̀ς αὐτὸν πόλεμον
ἐν τῇ ἡμέρᾳ ταύτῃ ἐνάρχου δοῦναι τὸν τρόμον σου καὶ τὸν φόβον σου ἐπι­̀ προ­́σωπον πάν­των τῶν ἐθνῶν τῶν ὑποκάτω τοῦ οὐρανοῦ οἵτινες ἀκούσαν­τες τὸ ὄνομά σου ταραχθήσον­ται καὶ ὠδῖνας ἕξουσιν ἀπο­̀ προ­σώπου σου
καὶ ἀπέστειλα πρέσβεις ἐκ τῆς ἐρήμου Κεδαμωθ προ­̀ς Σηων βασιλέα Εσεβων λόγοις εἰρηνικοῖς λέγων
παρελεύ­σομαι δια­̀ τῆς γῆς σου ἐν τῇ ὁδῷ παρελεύ­σομαι οὐχὶ ἐκκλινῶ δεξιὰ οὐδὲ ἀριστερά
βρώματα ἀργυρίου ἀπο­δώσῃ μοι καὶ φάγομαι καὶ ὕδωρ ἀργυρίου ἀπο­δώσῃ μοι καὶ πίομαι πλη­̀ν ὅτι παρελεύ­σομαι τοῖς ποσίν
καθὼς ἐποίησάν μοι οἱ υἱοὶ Ησαυ οἱ κατοικοῦν­τες ἐν Σηιρ καὶ οἱ Μωαβῖται οἱ κατοικοῦν­τες ἐν Αροηρ ἕως παρέλθω τὸν Ιορδάνην εἰς τὴν γῆν ἣν κύριος ὁ θεὸς ἡμῶν δίδωσιν ἡμῖν
καὶ οὐκ ἠθέλησεν Σηων βασιλεὺς Εσεβων παρελθεῖν ἡμᾶς δι᾿ αὐτοῦ ὅτι ἐσκλήρυνεν κύριος ὁ θεὸς ἡμῶν τὸ πνεῦμα αὐτοῦ καὶ κατίσχυσεν τὴν καρδίαν αὐτοῦ ἵνα παρα­δοθῇ εἰς τὰς χεῖράς σου ὡς ἐν τῇ ἡμέρᾳ ταύτῃ
καὶ εἶπεν κύριος προ­́ς με ἰδοὺ ἦργμαι παρα­δοῦναι προ­̀ προ­σώπου σου τὸν Σηων βασιλέα Εσεβων τὸν Αμορραῖον καὶ τὴν γῆν αὐτοῦ ἔναρξαι κληρο­νο­μῆσαι τὴν γῆν αὐτοῦ
καὶ ἐξῆλθεν Σηων βασιλεὺς Εσεβων εἰς συν­άν­τησιν ἡμῖν αὐτὸς καὶ πᾶς ὁ λαὸς αὐτοῦ εἰς πόλεμον Ιασ­σα
καὶ παρέδωκεν αὐτὸν κύριος ὁ θεὸς ἡμῶν προ­̀ προ­σώπου ἡμῶν καὶ ἐπατάξαμεν αὐτὸν καὶ τοὺς υἱοὺς αὐτοῦ καὶ πάν­τα τὸν λαὸν αὐτοῦ
καὶ ἐκρατήσαμεν πασῶν τῶν πόλεων αὐτοῦ ἐν τῷ καιρῷ ἐκείνῳ καὶ ἐξωλεθρεύ­σαμεν πᾶσαν πόλιν ἑξῆς καὶ τὰς γυναῖκας αὐτῶν καὶ τὰ τέκνα αὐτῶν οὐ κατελίπομεν ζωγρείαν
πλη­̀ν τὰ κτήνη ἐπρο­νομεύ­σαμεν καὶ τὰ σκῦλα τῶν πόλεων ἐλάβομεν
ἐξ Αροηρ ἥ ἐστιν παρα­̀ τὸ χεῖλος χειμάρρου Αρνων καὶ τὴν πόλιν τὴν οὖσαν ἐν τῇ φάραγγι καὶ ἕως ὄρους τοῦ Γαλααδ οὐκ ἐγενήθη πόλις ἥτις διέφυγεν ἡμᾶς τὰς πάσας παρέδωκεν κύριος ὁ θεὸς ἡμῶν εἰς τὰς χεῖρας ἡμῶν
πλη­̀ν εἰς γῆν υἱῶν Αμμων οὐ προ­σήλθομεν πάν­τα τὰ συγκυροῦν­τα χειμάρρου Ιαβοκ καὶ τὰς πόλεις τὰς ἐν τῇ ὀρεινῇ καθότι ἐνετείλατο ἡμῖν κύριος ὁ θεὸς ἡμῶν
Украинский (Огієнко)
І обернулися ми та й рушили в пустиню дорогою до Червоного моря, як Господь промовляв був до мене.
І кружляли ми навколо гори Сеїр багато днів.
І сказав Господь до мене, говорячи:
Досить вам кружляти навколо цієї гори, оберніться на північ!
А народові наказуй, говорячи: Ви переходите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі.
І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться!
Не дражніть їх, бо Я не дам вам з їхнього краю місця ані на стопу ноги, бо гору Сеїр Я дав Ісавові, як спадщину.
Їжу купите від них за срібло і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло і будете пити.
Бо Господь, Бог твій, поблагословив тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу твою в цій великій пустині.
Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, не відчув ти недостачі ні в чому.
І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги степу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу.
І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині.
І сказав Господь мені: Не ворогуй з Моавом, і не дратуй їх війною, бо Я не дам тобі з його краю спадщини, бо Лотовим синам дав Я Ар на спадок.
Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і численний, і високий, як велетні.
Рефаями вважалися й вони, як велетні, а моавітяни кличуть їх: еми.
А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль Краєві спадку свого, що дав їм Господь.
Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред.
І перейшли ми потік Зеред.
А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли потік Зеред, тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військових із табору, як Господь присягнув був їм.
Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табору аж до решти.
І сталося, коли вигинули всі військові і вимерли з-посеред народу,
то Господь промовляв до мене, говорячи:
Ти сьогодні проходиш моавську границю Ар.
І прийдеш близько до Аммонових синів, не ненавидь їх і не дратуй їх, бо не дам тобі спадку з краю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спадщину.
За край рефаїв вважався також він, рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммонітяни кликали їх: замзуми,
народ великий, і численний, і високий, як велетні.
І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них,
як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них, і сидять аж до сьогодні.
А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них.
Уставайте, рушайте, та й перейдіть потік Арнон!
Ось Я дав у твою руку Сигона, царя Хешбону, амореянина, а край його зачни забирати, та й воюй з ним.
Того дня Я зачну наводити страх та жах перед тобою на народи під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтять, і жахнуться перед тобою.
І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи:
Нехай же я перейду в твоїм краї в дорозі, я піду дорогою, не збочу ні праворуч, ні ліворуч.
Їжу за срібло продаси мені, і я їстиму, і воду даси мені за срібло, і я питиму.
Нехай тільки перейду я ногами,
як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять ув Арі, аж перейду я Йордан до того Краю, що його нам дає Господь, Бог наш.
Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсточив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це видко.
І сказав Господь мені: Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край;
зачни заволодівати, щоб успадкувати його край.
І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу.
І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ.
І того часу ми здобули всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми.
Тільки худобу забрали ми собі на здобич, та захоплене в містах, що ми їх здобули.
Від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, усе віддав нам Господь, Бог наш.
Тільки до краю Аммонових синів не наблизився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш.
Обзор странствований Израиля от Кадеса до победы над Сигоном, царем Аморрейским.
И обратились мы и отправились в пустыню к Чермному морю, как говорил мне Господь, и много времени ходили вокруг горы Сеира.
И сказал мне Господь, говоря:
полно вам ходить вокруг этой горы, обратитесь к северу;
и народу дай повеление и скажи: вы будете проходить пределы братьев ваших, сынов Исавовых, живущих на Сеире, и они убоятся вас; но остерегайтесь
начинать с ними войну, ибо Я не дам вам земли их ни на стопу ноги, потому что гору Сеир Я дал во владение Исаву;
пищу покупайте у них за серебро и ешьте; и воду покупайте у них за серебро и пейте;
ибо Господь, Бог твой, благословил тебя во всяком деле рук твоих, покровительствовал тебе во время путешествия твоего по великой [и страшной] пустыне сей; вот, сорок лет Господь, Бог твой, с тобою; ты ни в чем не терпел недостатка.
И шли мы мимо братьев наших, сынов Исавовых, живущих на Сеире, путем равнины, от Елафа и Ецион-Гавера, и поворотили, и шли к пустыне Моава.
И сказал мне Господь: не вступай во вражду с Моавом и не начинай с ними войны; ибо Я не дам тебе ничего от земли его во владение, потому что Ар отдал Я во владение сынам Лотовым;
прежде жили там Эмимы, народ великий, многочисленный и высокий, как сыны Енаковы,
и они считались между Рефаимами, как сыны Енаковы; Моавитяне же называют их Эмимами;
а на Сеире жили прежде Хорреи; но сыны Исавовы прогнали их и истребили их от лица своего и поселились вместо их – так, как поступил Израиль с землею наследия своего, которую дал им Господь;
итак встаньте и пройдите долину Заред. И прошли мы долину Заред.
С тех пор, как мы пошли в Кадес-Варни и как прошли долину Заред, минуло тридцать восемь лет, и у нас перевелся из среды стана весь род ходящих на войну, как клялся им Господь [Бог];
да и рука Господня была на них, чтоб истреблять их из среды стана, пока не вымерли.
Когда же перевелись все ходящие на войну и вымерли из среды народа,
тогда сказал мне Господь, говоря:
ты проходишь ныне мимо пределов Моава, мимо Ара,
и приблизился к Аммонитянам; не вступай с ними во вражду, и не начинай с ними войны, ибо Я не дам тебе ничего от земли сынов Аммоновых во владение, потому что Я отдал ее во владение сынам Лотовым;
и она считалась землею Рефаимов; прежде жили на ней Рефаимы; Аммонитяне же называют их Замзумимами;
народ великий, многочисленный и высокий, как сыны Енаковы, и истребил их Господь пред лицем их, и изгнали они их и поселились на месте их,
как Он сделал для сынов Исавовых, живущих на Сеире, истребив пред лицем их Хорреев, и они изгнали их, и поселились на месте их, и живут до сего дня;
и Аввеев, живших в селениях до самой Газы, Кафторимы, исшедшие из Кафтора, истребили и поселились на месте их.
Встаньте, отправьтесь и перейдите поток Арнон; вот, Я предаю в руку твою Сигона, царя Есевонского, Аморреянина, и землю его; начинай овладевать ею, и веди с ним войну;
с сего дня Я начну распространять страх и ужас пред тобою на народы под всем небом; те, которые услышат о тебе, вострепещут и ужаснутся тебя.
И послал я послов из пустыни Кедемоф к Сигону, царю Есевонскому, с словами мирными, чтобы сказать:
позволь пройти мне землею твоею; я пойду дорогою, не сойду ни направо, ни налево;
пищу продавай мне за серебро, и я буду есть, и воду для питья давай мне за серебро, и я буду пить, только ногами моими пройду –
так, как сделали мне сыны Исава, живущие на Сеире, и Моавитяне, живущие в Аре, доколе не перейду чрез Иордан в землю, которую Господь, Бог наш, дает нам.
Но Сигон, царь Есевонский, не согласился позволить пройти нам через свою землю, потому что Господь, Бог твой, ожесточил дух его и сердце его сделал упорным, чтобы предать его в руку твою, как это видно ныне.
И сказал мне Господь: вот, Я начинаю предавать тебе Сигона [царя Есевонского, Аморреянина,] и землю его; начинай овладевать землею его.
И Сигон [царь Есевонский] со всем народом своим выступил против нас на сражение к Яаце;
и предал его Господь, Бог наш, [в руки наши,] и мы поразили его и сынов его и весь народ его,
и взяли в то время все города его, и предали заклятию все города, мужчин и женщин и детей, не оставили никого в живых;
только взяли мы себе в добычу скот их и захваченное во взятых нами городах.
От Ароера, который на берегу потока Арнона, и от города, который на долине, до [горы] Галаада не было города, который был бы неприступен для нас: всё предал Господь, Бог наш, [в руки наши].
Только к земле Аммонитян ты не подходил, ни к местам [лежащим] близ потока Иавока, ни к городам [которые] на горе, ни ко всему, к чему не повелел [нам] Господь, Бог наш.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible