Скрыть
5:7
5:18
5:19
5:20
5:30
5:31
Церковнославянский (рус)
И при­­зва́ Моисе́й всего́ Изра́иля и рече́ къ ни́мъ: слы́ши, Изра́илю, оправда́нiя и суды́, ели́ка а́зъ глаго́лю во у́шы ва́ши во дне́шнiй де́нь, и научи́теся и́хъ, и сохрани́те твори́ти я́.
Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ завѣща́ ва́мъ завѣ́тъ въ Хори́вѣ:
не отце́мъ ва́шымъ завѣща́ Госпо́дь завѣ́тъ се́й, но то́кмо ва́мъ: вы́ же здѣ́ вси́ жи́ви дне́сь.
Лице́мъ къ лицу́ глаго́ла Госпо́дь къ ва́мъ на горѣ́ изъ среды́ огня́,
и а́зъ стоя́хъ между́ Го́сподемъ и ва́ми во вре́мя о́но воз­вѣсти́ти ва́мъ глаго́лы Госпо́дня, я́ко убоя́стеся от­ лица́ огня́ и не взыдо́сте на го́ру, глаго́ля:
А́зъ е́смь Госпо́дь Бо́гъ тво́й, изведы́й тя́ изъ земли́ Еги́петскiя, от­ до́му рабо́ты:
да не бу́дутъ тебѣ́ бо́зи и́нiи предъ лице́мъ Мо­и́мъ.
Да не сотвори́ши себѣ́ кумíра, ни вся́каго подо́бiя, ели́ка на небеси́ горѣ́, и ели́ка на земли́ ни́зу, и ели́ка въ вода́хъ подъ земле́ю,
да не поклони́шися и́мъ, ниже́ послу́жиши и́мъ: я́ко А́зъ е́смь Госпо́дь Бо́гъ тво́й, Бо́гъ ревни́въ, от­дая́й грѣхи́ отце́въ на ча́да до тре́тiяго и четве́ртаго ро́да ненави́дящымъ Мене́,
и творя́й ми́лость въ ты́сящахъ лю́бящымъ Мене́ и храня́щымъ повелѣ́нiя Моя́.
Да не прiи́меши и́мене Го́спода Бо́га тво­его́ всу́е: не очи́ститъ бо Госпо́дь Бо́гъ тво́й прiе́млющаго и́мя Его́ всу́е.
Снабди́ де́нь суббо́тный святи́ти его́, я́коже заповѣ́да тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й:
ше́сть дні́й дѣ́лай, и да сотвори́ши вся́ дѣла́ твоя́,
въ де́нь же седмы́й суббо́та Го́споду Бо́гу тво­ему́: да не сотвори́ши въ о́нь вся́каго дѣ́ла, ты́ и сы́нъ тво́й и дще́рь твоя́, ра́бъ тво́й и раба́ твоя́, во́лъ тво́й и осе́лъ тво́й и вся́къ ско́тъ тво́й, и при­­шле́цъ обита́яй у тебе́, да почі́етъ ра́бъ тво́й и раба́ твоя́, и осе́лъ тво́й, я́коже и ты́:
и да помяне́ши, я́ко [и ты́] ра́бъ бы́лъ еси́ въ земли́ Еги́петстѣй и изведе́ тя Госпо́дь Бо́гъ тво́й от­ту́ду руко́ю крѣ́пкою и мы́шцею высо́кою: сего́ ра́ди повелѣ́ тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й, е́же храни́ти де́нь суббо́тный и святи́ти его́.
Чти́ отца́ тво­его́ и ма́терь твою́, я́коже заповѣ́да тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й, да бла́го ти́ бу́детъ и да долголѣ́тенъ бу́деши на земли́, ю́же Госпо́дь Бо́гъ тво́й дае́тъ тебѣ́.
Не убі́й.
Не прелюбо­дѣ́й­ст­вуй.
Не укра́ди.
Не послу́ше­ст­вуй на бли́жняго тво­его́ свидѣ́тел­ст­ва ло́жна.
Не пожела́й жены́ бли́жняго тво­его́, не пожела́й до́му бли́жняго тво­его́, ни села́ его́, ни раба́ его́, ни рабы́ни его́, ни вола́ его́, ни осля́те его́, ни вся́каго скота́ его́, ниже́ всѣ́хъ, ели́ка бли́жняго тво­его́ су́ть.
Сiя́ словеса́ глаго́ла Госпо́дь ко всему́ со́нму ва́­шему на горѣ́ изъ среды́ огня́: тма́, мра́къ, бу́ря, гла́съ вели́къ, и не при­­ложи́: и написа́ я́ на дво­и́хъ скрижа́лехъ ка́мен­ныхъ, и даде́ мнѣ́.
И бы́сть я́ко услы́шасте гла́съ изъ среды́ огня́, и гора́ горя́ше огне́мъ, и прiидо́сте ко мнѣ́ вси́ нача́лницы племе́нъ ва́шихъ и старѣ́йшины ва́ши,
и рѣ́сте: се́, показа́ на́мъ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ сла́ву Свою́, и гла́съ Его́ слы́шахомъ изъ среды́ огня́: во дне́шнiй де́нь ви́дѣхомъ, я́ко воз­глаго́летъ Бо́гъ человѣ́ку, и жи́въ бу́детъ:
и ны́нѣ да не и́змремъ, я́ко потреби́тъ на́съ о́гнь вели́кiй се́й, а́ще при­­ложи́мъ мы́ слы́шати гла́съ Го́спода Бо́га на́­шего ктому́, и у́мремъ:
ка́я бо пло́ть, я́же слы́ша гла́съ Бо́га жи́ва, глаго́люща изъ среды́ огня́, я́коже мы́, и жива́ бу́детъ?
При­­ступи́ ты́, и послу́шай вся́, ели́ка къ тебѣ́ рече́тъ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ, и ты́ рече́ши къ на́мъ вся́, ели́ка рече́тъ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ къ тебѣ́, и услы́шимъ, и сотвори́мъ.
И услы́ша Госпо́дь гла́съ слове́съ ва́шихъ, глаго́лющымъ ва́мъ ко мнѣ́, и рече́ Госпо́дь ко мнѣ́: слы́шахъ гла́съ слове́съ люді́й си́хъ, ели́ка глаго́лаша къ тебѣ́: пра́во вся́, ели́ка глаго́лаша:
кто́ да́стъ е́же бы́ти та́ко се́рдцу и́хъ въ ни́хъ, я́ко боя́тися Мене́ и храни́ти за́повѣди Моя́ во вся́ дни́, да бла́го бу́детъ и́мъ и сыно́мъ и́хъ во вѣ́ки?
Гряди́, рцы́ и́мъ: воз­врати́теся вы́ въ до́мы своя́:
ты́ же здѣ́ ста́ни со Мно́ю, и воз­глаго́лю къ тебѣ́ вся́ за́повѣди и оправда́нiя и суды́, ели́кимъ научи́ши и́хъ: и да сотворя́тъ си́це въ земли́, ю́же А́зъ даю́ и́мъ въ жре́бiй:
и сохрани́те твори́ти, я́коже заповѣ́да тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й: не соврати́теся ни на де́сно, ни на лѣ́во,
по всему́ пути́, его́же заповѣ́да тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й ходи́ти въ не́мъ, да тя́ упоко́итъ, и бла́го тебѣ́ бу́детъ: и мно́ги дни́ бу́дете на земли́, ю́же наслѣ́дите.
Синодальный
Моисей повторяет десять заповедей и напоминает Израилю, что Бог и они сами избрали его посредником.
И созвал Моисей весь Израиль и сказал им: слушай, Израиль, постановления и законы, которые я изреку сегодня в уши ваши, и выучите их и старайтесь исполнять их.
Господь, Бог наш, поставил с нами завет на Хориве;
не с отцами нашими поставил Господь завет сей, но с нами, которые здесь сегодня все живы.
Лицем к лицу говорил Господь с вами на горе из среды огня;
я же стоял между Господом и между вами в то время, дабы пересказывать вам слово Господа, ибо вы боялись огня и не восходили на гору. Он тогда сказал:
Я Господь, Бог твой, Который вывел тебя из земли Египетской, из дома рабства;
да не будет у тебя других богов перед лицем Моим.
Не делай себе кумира и никакого изображения того, что на небе вверху и что на земле внизу, и что в водах ниже земли,
не поклоняйся им и не служи им; ибо Я Господь, Бог твой, Бог ревнитель, за вину отцов наказывающий детей до третьего и четвертого рода, ненавидящих Меня,
и творящий милость до тысячи родов любящим Меня и соблюдающим заповеди Мои.
Не произноси имени Господа, Бога твоего, напрасно; ибо не оставит Господь [Бог твой] без наказания того, кто употребляет имя Его напрасно.
Наблюдай день субботний, чтобы свято хранить его, как заповедал тебе Господь, Бог твой;
шесть дней работай и делай всякие дела твои,
а день седьмой – суббота Господу, Богу твоему. Не делай [в оный] никакого дела, ни ты, ни сын твой, ни дочь твоя, ни раб твой, ни раба твоя, ни вол твой, ни осел твой, ни всякий скот твой, ни пришелец твой, который у тебя, чтобы отдохнул раб твой, и раба твоя [и осел твой,] как и ты;
и помни, что [ты] был рабом в земле Египетской, но Господь, Бог твой, вывел тебя оттуда рукою крепкою и мышцею высокою, потому и повелел тебе Господь, Бог твой, соблюдать день субботний [и свято хранить его].
Почитай отца твоего и матерь твою, как повелел тебе Господь, Бог твой, чтобы продлились дни твои, и чтобы хорошо тебе было на той земле, которую Господь, Бог твой, дает тебе.
Не убивай.
Не прелюбодействуй.
Не кради.
Не произноси ложного свидетельства на ближнего твоего.
Не желай жены ближнего твоего и не желай дома ближнего твоего, ни поля его, ни раба его, ни рабы его, ни вола его, ни осла его, [ни всякого скота его,] ни всего, что есть у ближнего твоего.
Слова сии изрек Господь ко всему собранию вашему на горе из среды огня, облака и мрака [и бури] громогласно, и более не говорил, и написал их на двух каменных скрижалях, и дал их мне.
И когда вы услышали глас из среды мрака, и гора горела огнем, то вы подошли ко мне, все начальники колен ваших и старейшины ваши,
и сказали: вот, показал нам Господь, Бог наш, славу Свою и величие Свое, и глас Его слышали мы из среды огня; сегодня видели мы, что Бог говорит с человеком, и сей остается жив;
но теперь для чего нам умирать? ибо великий огонь сей пожрет нас; если мы еще услышим глас Господа, Бога нашего, то умрем,
ибо есть ли какая плоть, которая слышала бы глас Бога живаго, говорящего из среды огня, как мы, и осталась жива?
приступи ты и слушай все, что скажет [тебе] Господь, Бог наш, и ты пересказывай нам все, что будет говорить тебе Господь, Бог наш, и мы будем слушать и исполнять.
И Господь услышал слова ваши, как вы разговаривали со мною, и сказал мне Господь: слышал Я слова народа сего, которые они говорили тебе; все, что ни говорили они, хорошо;
о, если бы сердце их было у них таково, чтобы бояться Меня и соблюдать все заповеди Мои во все дни, дабы хорошо было им и сынам их вовек!
пойди, скажи им: «возвратитесь в шатры свои»;
а ты здесь останься со Мною, и Я изреку тебе все заповеди и постановления и законы, которым ты должен научить их, чтобы они [так] поступали на той земле, которую Я даю им во владение.
Смотрите, поступайте так, как повелел вам Господь, Бог ваш; не уклоняйтесь ни направо, ни налево;
ходите по тому пути, по которому повелел вам Господь, Бог ваш, дабы вы были живы, и хорошо было вам, и прожили много времени на той земле, которую получите во владение.
Таджикский
Ва Мусо тамоми Исроилро хонда, ба онҳо гуфт: «Эй Исроил, фароиз ва аҳкомеро, ки ман имрӯз ба самъи шумо мерасонам, бишнавед, ва онҳоро биомӯзед, ва саъю кушиш намоед, ки онҳоро ба ҷо оваред.
Парвардигор Худои мо бо мо дар Ҳӯриб паймон баст.
На бо падарони мо Парвардигор ин паймонро баст, балки бо мо, ки дар ин ҷо имрӯз ҳамаамон зинда ҳастем.
Парвардигор бо шумо дар кӯҳ рӯ ба рӯ, аз миёни оташ сухан ронд, –
Дар сурате ки ман дар он вақт дар миёни Парвардигор ва шумо истода будам, то ки каломи Парвардигорро ба шумо баён намоям, зеро ки шумо аз оташ тарсида, ба болои кӯҳ набаромадед, – ва гуфт:
́Ман Парвардигор Худои ту ҳастам, ки туро аз замини Миср, аз хонаи ғуломӣ берун овардам.
Туро худоёни дигар, ҷуз Ман, набояд бошад.
Буте, ҳар сурате аз он чи дар осмон аз болост, ва аз он чи дар замин аз поён аст, ва аз он чи дар об аз зери замин аст, барои худ насоз.
Ба онҳо саҷда набар ва онҳоро парастиш накун; зеро ки Ман Парвардигор Худои ту ҳастам, Худои рашкноке ҳастам, ки барои гуноҳи падарон аз писарон, то насли сеюм ва чорум, аз онҳое ки аз Ман нафрат дошта бошанд, қасос интиқом мегирам,
Ва то ҳазорон насл ба онҳое ки Маро дӯст медоранд ва аҳкоми Маро ба ҷо меоваранд, марҳамат мекунам.
Номи Парвардигор Худои худро беҳуда ба забон нагир, зеро ки Парвардигор касеро, ки номи Ӯро беҳуда ба забон мегирад, беҷазо нахоҳад гузошт.
Рӯзи шанберо нигоҳ дор, то ки онро тақдис намоӣ, чунон ки Парвардигор Худоят ба ту фармудааст.
Шаш рӯз кор кун ва ҳар амалатро ба ҷо овар;
Вале рӯзи ҳафтум шанбеи Парвардигор Худои туст; дар он ҳеҷ кор накун, – худат ва писарат, ва духтарат, ва ғуломат, ва канизат, ва говат ва харат, ва тамоми чорпоят, ва ғарибат, ки андаруни шаҳри туст, то ки ғуломат ва канизат мисли ту ором гиранд.
Ва дар хотир нигоҳ дор, ки ту дар замини Миср ғулом будӣ, ва туро Парвардигор Худои ту аз он ҷо бо дасти пурзӯр ва бозуи тӯлонӣ берун овард; бинобар ин Парвардигор Худоят ба ту фармудааст, ки рӯзи шанберо ба ҷо оварӣ.
Падари худ ва модари худро иззат намо, чунон ки Парвардигор Худоят ба ту фармудааст, то ки умри ту дароз шавад, ва дар замине ки Парвардигор Худоят ба ту медиҳад, барои ту некӯ бошад.
Қатл накун.
Зино накун.
Дуздӣ накун.
Дар ҳаққи ёри худ шаҳодати дурӯғ надеҳ.
Зани ёри худро оз тамаъ накун, ва хонаи ёрат, киштзораш ва ғуломаш ва канизаш, говаш ва хараш, ва ҳар чизеро, ки аз они ёрат бошад, тамаъ накун́.
Ин суханонро Парвардигор ба тамоми ҷамоати шумо дар кӯҳ аз миёни оташ, абр ва меғ бо овози баланд гуфт ва чизе илова нанамуд; ва онҳоро бар ду лавҳи сангин навишта, ба ман дод.
Ва ҳангоме ки шумо он овозро аз миёни торикӣ шунидед, дар сурате ки кӯҳ дар оташ месӯхт, шумо, яъне ҳамаи сардорони сибтҳои шумо ва пирони шумо, ба ман наздик омадед,
Ва гуфтед: ́Инак, Парвардигор Худои мо ҷалол ва бузургии Худро ба мо нишон дод, ва овози Ӯро мо аз миёни оташ шунидем; имрӯз мо дидем, ки Худо ба одам сухан меронад, – ва вай зинда мондааст.
Вале алҳол чаро бимирем? Зеро ки ин оташи бузург моро хоҳад сӯзонид: агар мо боз овози Парвардигор Худои худро бишнавем, хоҳем мурд.
Зеро кист аз тамоми башар, ки овози Худои зиндаро, ки аз миёни оташ сухан рондааст, мисли мо бишнавад, – ва зинда бимонад?
Ту наздик шуда, ҳар он чи Парвардигор Худои мо бигӯяд, бишнав, ва ту ҳар он чиро, ки Парвардигор Худои мо ба ту бигӯяд, ба мо баён намо, ва мо шунида, ба амал хоҳем овард́.
Ва Парвардигор суханони шуморо, ки ба ман гуфтед, шунид, ва Парвардигор ба ман гуфт: ́Суханони ин қавмро, ки ба ту гуфтанд, шунидам; ҳар он чи онҳо гуфтанд, дуруст аст.
Кошки дили онҳо чунин мебуд, ки аз Ман тарсида, тамоми аҳкоми Маро тамоми айём риоя мекарданд, то ки барои онҳо ва барои писарони онҳо ба сурати абадӣ некӯ бошад!
Рафта, ба онҳо бигӯ: ба хаймаҳои худ баргардед.
Ва ту дар ин ҷо назди Ман бимон, ва Ман тамоми аҳком ва фароиз ва дастуротро, ки бояд ба онҳо таълим диҳӣ, ба ту хоҳам гуфт, то ки онҳо дар замине ки Ман барои соҳибӣ кардан ба онҳо медиҳам, ба амал оваранд́.
Пас, саъю кӯшиш намуда, ончунон ки Парвардигор Худои шумо ба шумо фармудааст, ба амал оваред, ба тарафи рост ё чап майл накунед;
Бо тамоми роҳе ки Парвардигор Худои шумо ба шумо фармудааст, равона шавед, то ки зинда бимонед, ва барои шумо некӯ бошад, ва умри шумо дар замине ки соҳибӣ менамоед, дароз шавад».

And Moses called all Israel, and said to them: «Hear, O Israel, the statutes and judgments which I speak in your hearing today, that you may learn them and be careful to observe them.
The LORD our God made a covenant with us in Horeb.
The LORD did not make this covenant with our fathers, but with us, those who are here today, all of us who are alive.
The LORD talked with you face to face on the mountain from the midst of the fire.
I stood between the LORD and you at that time, to declare to you the word of the LORD; for you were afraid because of the fire, and you did not go up the mountain. He said:
«I am the LORD your God who brought you out of the land of Egypt, out of the house of bondage.
«You shall have no other gods before Me.
«You shall not make for yourself a carved image--any likeness of anything that is in heaven above, or that is in the earth beneath, or that is in the water under the earth;
you shall not bow down to them nor serve them. For I, the LORD your God, am a jealous God, visiting the iniquity of the fathers upon the children to the third and fourth generations of those who hate Me,
but showing mercy to thousands, to those who love Me and keep My commandments.
«You shall not take the name of the LORD your God in vain, for the LORD will not hold him guiltless who takes His name in vain.
«Observe the Sabbath day, to keep it holy, as the LORD your God commanded you.
Six days you shall labor and do all your work,
but the seventh day is the Sabbath of the LORD your God. In it you shall do no work: you, nor your son, nor your daughter, nor your male servant, nor your female servant, nor your ox, nor your donkey, nor any of your cattle, nor your stranger who is within your gates, that your male servant and your female servant may rest as well as you.
And remember that you were a slave in the land of Egypt, and the LORD your God brought you out from there by a mighty hand and by an outstretched arm; therefore the LORD your God commanded you to keep the Sabbath day.
«Honor your father and your mother, as the LORD your God has commanded you, that your days may be long, and that it may be well with you in the land which the LORD your God is giving you.
«You shall not murder.
«You shall not commit adultery.
«You shall not steal.
«You shall not bear false witness against your neighbor.
«You shall not covet your neighboŕs wife; and you shall not desire your neighboŕs house, his field, his male servant, his female servant, his ox, his donkey, or anything that is your neighboŕs.́
«These words the LORD spoke to all your assembly, in the mountain from the midst of the fire, the cloud, and the thick darkness, with a loud voice; and He added no more. And He wrote them on two tablets of stone and gave them to me.
«So it was, when you heard the voice from the midst of the darkness, while the mountain was burning with fire, that you came near to me, all the heads of your tribes and your elders.
And you said: «Surely the LORD our God has shown us His glory and His greatness, and we have heard His voice from the midst of the fire. We have seen this day that God speaks with man; yet he still lives.
Now therefore, why should we die? For this great fire will consume us; if we hear the voice of the LORD our God anymore, then we shall die.
For who is there of all flesh who has heard the voice of the living God speaking from the midst of the fire, as we have, and lived?
You go near and hear all that the LORD our God may say, and tell us all that the LORD our God says to you, and we will hear and do it.́
«Then the LORD heard the voice of your words when you spoke to me, and the LORD said to me: «I have heard the voice of the words of this people which they have spoken to you. They are right in all that they have spoken.
Oh, that they had such a heart in them that they would fear Me and always keep all My commandments, that it might be well with them and with their children forever!
Go and say to them, «Return to your tents.»
But as for you, stand here by Me, and I will speak to you all the commandments, the statutes, and the judgments which you shall teach them, that they may observe them in the land which I am giving them to possess.́
«Therefore you shall be careful to do as the LORD your God has commanded you; you shall not turn aside to the right hand or to the left.
You shall walk in all the ways which the LORD your God has commanded you, that you may live and that it may be well with you, and that you may prolong your days in the land which you shall possess.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible