Скрыть
5:7
5:18
5:19
5:20
5:30
5:31
Церковнославянский (рус)
И при­­зва́ Моисе́й всего́ Изра́иля и рече́ къ ни́мъ: слы́ши, Изра́илю, оправда́нiя и суды́, ели́ка а́зъ глаго́лю во у́шы ва́ши во дне́шнiй де́нь, и научи́теся и́хъ, и сохрани́те твори́ти я́.
Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ завѣща́ ва́мъ завѣ́тъ въ Хори́вѣ:
не отце́мъ ва́шымъ завѣща́ Госпо́дь завѣ́тъ се́й, но то́кмо ва́мъ: вы́ же здѣ́ вси́ жи́ви дне́сь.
Лице́мъ къ лицу́ глаго́ла Госпо́дь къ ва́мъ на горѣ́ изъ среды́ огня́,
и а́зъ стоя́хъ между́ Го́сподемъ и ва́ми во вре́мя о́но воз­вѣсти́ти ва́мъ глаго́лы Госпо́дня, я́ко убоя́стеся от­ лица́ огня́ и не взыдо́сте на го́ру, глаго́ля:
А́зъ е́смь Госпо́дь Бо́гъ тво́й, изведы́й тя́ изъ земли́ Еги́петскiя, от­ до́му рабо́ты:
да не бу́дутъ тебѣ́ бо́зи и́нiи предъ лице́мъ Мо­и́мъ.
Да не сотвори́ши себѣ́ кумíра, ни вся́каго подо́бiя, ели́ка на небеси́ горѣ́, и ели́ка на земли́ ни́зу, и ели́ка въ вода́хъ подъ земле́ю,
да не поклони́шися и́мъ, ниже́ послу́жиши и́мъ: я́ко А́зъ е́смь Госпо́дь Бо́гъ тво́й, Бо́гъ ревни́въ, от­дая́й грѣхи́ отце́въ на ча́да до тре́тiяго и четве́ртаго ро́да ненави́дящымъ Мене́,
и творя́й ми́лость въ ты́сящахъ лю́бящымъ Мене́ и храня́щымъ повелѣ́нiя Моя́.
Да не прiи́меши и́мене Го́спода Бо́га тво­его́ всу́е: не очи́ститъ бо Госпо́дь Бо́гъ тво́й прiе́млющаго и́мя Его́ всу́е.
Снабди́ де́нь суббо́тный святи́ти его́, я́коже заповѣ́да тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й:
ше́сть дні́й дѣ́лай, и да сотвори́ши вся́ дѣла́ твоя́,
въ де́нь же седмы́й суббо́та Го́споду Бо́гу тво­ему́: да не сотвори́ши въ о́нь вся́каго дѣ́ла, ты́ и сы́нъ тво́й и дще́рь твоя́, ра́бъ тво́й и раба́ твоя́, во́лъ тво́й и осе́лъ тво́й и вся́къ ско́тъ тво́й, и при­­шле́цъ обита́яй у тебе́, да почі́етъ ра́бъ тво́й и раба́ твоя́, и осе́лъ тво́й, я́коже и ты́:
и да помяне́ши, я́ко [и ты́] ра́бъ бы́лъ еси́ въ земли́ Еги́петстѣй и изведе́ тя Госпо́дь Бо́гъ тво́й от­ту́ду руко́ю крѣ́пкою и мы́шцею высо́кою: сего́ ра́ди повелѣ́ тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й, е́же храни́ти де́нь суббо́тный и святи́ти его́.
Чти́ отца́ тво­его́ и ма́терь твою́, я́коже заповѣ́да тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й, да бла́го ти́ бу́детъ и да долголѣ́тенъ бу́деши на земли́, ю́же Госпо́дь Бо́гъ тво́й дае́тъ тебѣ́.
Не убі́й.
Не прелюбо­дѣ́й­ст­вуй.
Не укра́ди.
Не послу́ше­ст­вуй на бли́жняго тво­его́ свидѣ́тел­ст­ва ло́жна.
Не пожела́й жены́ бли́жняго тво­его́, не пожела́й до́му бли́жняго тво­его́, ни села́ его́, ни раба́ его́, ни рабы́ни его́, ни вола́ его́, ни осля́те его́, ни вся́каго скота́ его́, ниже́ всѣ́хъ, ели́ка бли́жняго тво­его́ су́ть.
Сiя́ словеса́ глаго́ла Госпо́дь ко всему́ со́нму ва́­шему на горѣ́ изъ среды́ огня́: тма́, мра́къ, бу́ря, гла́съ вели́къ, и не при­­ложи́: и написа́ я́ на дво­и́хъ скрижа́лехъ ка́мен­ныхъ, и даде́ мнѣ́.
И бы́сть я́ко услы́шасте гла́съ изъ среды́ огня́, и гора́ горя́ше огне́мъ, и прiидо́сте ко мнѣ́ вси́ нача́лницы племе́нъ ва́шихъ и старѣ́йшины ва́ши,
и рѣ́сте: се́, показа́ на́мъ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ сла́ву Свою́, и гла́съ Его́ слы́шахомъ изъ среды́ огня́: во дне́шнiй де́нь ви́дѣхомъ, я́ко воз­глаго́летъ Бо́гъ человѣ́ку, и жи́въ бу́детъ:
и ны́нѣ да не и́змремъ, я́ко потреби́тъ на́съ о́гнь вели́кiй се́й, а́ще при­­ложи́мъ мы́ слы́шати гла́съ Го́спода Бо́га на́­шего ктому́, и у́мремъ:
ка́я бо пло́ть, я́же слы́ша гла́съ Бо́га жи́ва, глаго́люща изъ среды́ огня́, я́коже мы́, и жива́ бу́детъ?
При­­ступи́ ты́, и послу́шай вся́, ели́ка къ тебѣ́ рече́тъ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ, и ты́ рече́ши къ на́мъ вся́, ели́ка рече́тъ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ къ тебѣ́, и услы́шимъ, и сотвори́мъ.
И услы́ша Госпо́дь гла́съ слове́съ ва́шихъ, глаго́лющымъ ва́мъ ко мнѣ́, и рече́ Госпо́дь ко мнѣ́: слы́шахъ гла́съ слове́съ люді́й си́хъ, ели́ка глаго́лаша къ тебѣ́: пра́во вся́, ели́ка глаго́лаша:
кто́ да́стъ е́же бы́ти та́ко се́рдцу и́хъ въ ни́хъ, я́ко боя́тися Мене́ и храни́ти за́повѣди Моя́ во вся́ дни́, да бла́го бу́детъ и́мъ и сыно́мъ и́хъ во вѣ́ки?
Гряди́, рцы́ и́мъ: воз­врати́теся вы́ въ до́мы своя́:
ты́ же здѣ́ ста́ни со Мно́ю, и воз­глаго́лю къ тебѣ́ вся́ за́повѣди и оправда́нiя и суды́, ели́кимъ научи́ши и́хъ: и да сотворя́тъ си́це въ земли́, ю́же А́зъ даю́ и́мъ въ жре́бiй:
и сохрани́те твори́ти, я́коже заповѣ́да тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й: не соврати́теся ни на де́сно, ни на лѣ́во,
по всему́ пути́, его́же заповѣ́да тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й ходи́ти въ не́мъ, да тя́ упоко́итъ, и бла́го тебѣ́ бу́детъ: и мно́ги дни́ бу́дете на земли́, ю́же наслѣ́дите.
Греческий [Greek (Koine)]
καὶ ἐκάλεσεν Μωυσῆς πάν­τα Ισραηλ καὶ εἶπεν προ­̀ς αὐτούς ἄκουε Ισραηλ τὰ δικαιώματα καὶ τὰ κρίματα ὅσα ἐγὼ λαλῶ ἐν τοῖς ὠσὶν ὑμῶν ἐν τῇ ἡμέρᾳ ταύτῃ καὶ μαθήσεσθε αὐτὰ καὶ φυλάξεσθε ποιεῖν αὐτά
κύριος ὁ θεὸς ὑμῶν διέθετο προ­̀ς ὑμᾶς δια­θήκην ἐν Χωρηβ
οὐχὶ τοῖς πατράσιν ὑμῶν διέθετο κύριος τὴν δια­θήκην ταύτην ἀλλ᾿ ἢ προ­̀ς ὑμᾶς ὑμεῖς ὧδε πάν­τες ζῶν­τες σήμερον
προ­́σωπον κατα­̀ προ­́σωπον ἐλάλησεν κύριος προ­̀ς ὑμᾶς ἐν τῷ ὄρει ἐκ μέσου τοῦ πυρός
κἀγὼ εἱστήκειν ἀνὰ μέσον κυρίου καὶ ὑμῶν ἐν τῷ καιρῷ ἐκείνῳ ἀναγγεῖλαι ὑμῖν τὰ ῥήματα κυρίου ὅτι ἐφοβήθητε ἀπο­̀ προ­σώπου τοῦ πυρὸς καὶ οὐκ ἀνέβητε εἰς τὸ ὄρος λέγων
ἐγὼ κύριος ὁ θεός σου ὁ ἐξαγαγών σε ἐκ γῆς Αἰγύπτου ἐξ οἴκου δουλείας
οὐκ ἔσον­ταί σοι θεοὶ ἕτεροι προ­̀ προ­σώπου μου
οὐ ποιήσεις σεαυτῷ εἴδωλον οὐδὲ παν­τὸς ὁμοίωμα ὅσα ἐν τῷ οὐρανῷ ἄνω καὶ ὅσα ἐν τῇ γῇ κάτω καὶ ὅσα ἐν τοῖς ὕδασιν ὑποκάτω τῆς γῆς
οὐ προ­σκυνήσεις αὐτοῖς οὐδὲ μὴ λατρεύ­σῃς αὐτοῖς ὅτι ἐγώ εἰμι κύριος ὁ θεός σου θεὸς ζηλωτὴς ἀπο­διδοὺς ἁμαρτίας πατέρων ἐπι­̀ τέκνα ἐπι­̀ τρίτην καὶ τετάρτην γενεὰν τοῖς μισοῦσίν με
καὶ ποιῶν ἔλεος εἰς χιλιάδας τοῖς ἀγαπῶσίν με καὶ τοῖς φυλάσ­σουσιν τὰ προ­στάγματά μου
οὐ λήμψῃ τὸ ὄνομα κυρίου τοῦ θεοῦ σου ἐπι­̀ ματαίῳ οὐ γὰρ μὴ καθαρίσῃ κύριος τὸν λαμβάνον­τα τὸ ὄνομα αὐτοῦ ἐπι­̀ ματαίῳ
φύλαξαι τὴν ἡμέραν τῶν σαββάτων ἁγιάζειν αὐτήν ὃν τρόπον ἐνετείλατό σοι κύριος ὁ θεός σου
ἓξ ἡμέρας ἐργᾷ καὶ ποιήσεις πάν­τα τὰ ἔργα σου
τῇ δὲ ἡμέρᾳ τῇ ἑβδόμῃ σάββατα κυρίῳ τῷ θεῷ σου οὐ ποιήσεις ἐν αὐτῇ πᾶν ἔργον σὺ καὶ οἱ υἱοί σου καὶ ἡ θυγάτηρ σου ὁ παῖς σου καὶ ἡ παιδίσκη σου ὁ βοῦς σου καὶ τὸ ὑποζύγιόν σου καὶ πᾶν κτῆνός σου καὶ ὁ προ­σήλυτος ὁ παροικῶν ἐν σοί ἵνα ἀναπαύσηται ὁ παῖς σου καὶ ἡ παιδίσκη σου ὥσπερ καὶ σύ
καὶ μνησθήσῃ ὅτι οἰκέτης ἦσθα ἐν γῇ Αἰγύπτῳ καὶ ἐξήγαγέν σε κύριος ὁ θεός σου ἐκεῖθεν ἐν χειρὶ κραταιᾷ καὶ ἐν βραχίονι ὑψηλῷ δια­̀ τοῦτο συν­έταξέν σοι κύριος ὁ θεός σου ὥστε φυλάσ­σεσθαι τὴν ἡμέραν τῶν σαββάτων καὶ ἁγιάζειν αὐτήν
τίμα τὸν πατέρα σου καὶ τὴν μητέρα σου ὃν τρόπον ἐνετείλατό σοι κύριος ὁ θεός σου ἵνα εὖ σοι γένηται καὶ ἵνα μακροχρόνιος γένῃ ἐπι­̀ τῆς γῆς ἧς κύριος ὁ θεός σου δίδωσίν σοι
οὐ μοιχεύ­σεις
οὐ φονεύ­σεις
οὐ κλέψεις
οὐ ψευδο­μαρτυρήσεις κατα­̀ τοῦ πλη­σίον σου μαρτυρίαν ψευδῆ
οὐκ ἐπι­θυμήσεις τὴν γυναῖκα τοῦ πλη­σίον σου οὐκ ἐπι­θυμήσεις τὴν οἰκίαν τοῦ πλη­σίον σου οὔτε τὸν ἀγρὸν αὐτοῦ οὔτε τὸν παῖδα αὐτοῦ οὔτε τὴν παιδίσκην αὐτοῦ οὔτε τοῦ βοὸς αὐτοῦ οὔτε τοῦ ὑποζυγίου αὐτοῦ οὔτε παν­τὸς κτήνους αὐτοῦ οὔτε ὅσα τῷ πλη­σίον σού ἐστιν
τὰ ῥήματα ταῦτα ἐλάλησεν κύριος προ­̀ς πᾶσαν συν­αγωγὴν ὑμῶν ἐν τῷ ὄρει ἐκ μέσου τοῦ πυρός σκότος γνόφος θύελλα φωνὴ μεγά­λη καὶ οὐ προ­σέθηκεν καὶ ἔγραψεν αὐτὰ ἐπι­̀ δύο πλάκας λιθίνας καὶ ἔδωκέν μοι
καὶ ἐγένετο ὡς ἠκούσατε τὴν φωνὴν ἐκ μέσου τοῦ πυρὸς καὶ τὸ ὄρος ἐκαίετο πυρί καὶ προ­σήλθετε προ­́ς με πάν­τες οἱ ἡγούμενοι τῶν φυλῶν ὑμῶν καὶ ἡ γερουσία ὑμῶν
καὶ ἐλέγετε ἰδοὺ ἔδειξεν ἡμῖν κύριος ὁ θεὸς ἡμῶν τὴν δόξαν αὐτοῦ καὶ τὴν φωνὴν αὐτοῦ ἠκούσαμεν ἐκ μέσου τοῦ πυρός ἐν τῇ ἡμέρᾳ ταύτῃ εἴδομεν ὅτι λαλήσει ὁ θεὸς προ­̀ς ἄνθρωπον καὶ ζή­σε­ται
καὶ νῦν μὴ ἀπο­θάνωμεν ὅτι ἐξαναλώσει ἡμᾶς τὸ πῦρ τὸ μέγα τοῦτο ἐὰν προ­σθώμεθα ἡμεῖς ἀκοῦσαι τὴν φωνὴν κυρίου τοῦ θεοῦ ἡμῶν ἔτι καὶ ἀπο­θανούμεθα
τίς γὰρ σάρξ ἥτις ἤκουσεν φωνὴν θεοῦ ζῶν­τος λαλοῦν­τος ἐκ μέσου τοῦ πυρὸς ὡς ἡμεῖς καὶ ζή­σε­ται
προ­́σελθε σὺ καὶ ἄκουσον ὅσα ἐὰν εἴπῃ κύριος ὁ θεὸς ἡμῶν καὶ σὺ λαλήσεις προ­̀ς ἡμᾶς πάν­τα ὅσα ἂν λαλήσῃ κύριος ὁ θεὸς ἡμῶν προ­̀ς σέ καὶ ἀκουσόμεθα καὶ ποιήσομεν
καὶ ἤκουσεν κύριος τὴν φωνὴν τῶν λόγων ὑμῶν λαλούν­των προ­́ς με καὶ εἶπεν κύριος προ­́ς με ἤκουσα τὴν φωνὴν τῶν λόγων τοῦ λαοῦ τούτου ὅσα ἐλάλησαν προ­̀ς σέ ὀρθῶς πάν­τα ὅσα ἐλάλησαν
τίς δώσει οὕτως εἶναι τὴν καρδίαν αὐτῶν ἐν αὐτοῖς ὥστε φοβεῖσθαί με καὶ φυλάσ­σεσθαι τὰς ἐν­τολάς μου πάσας τὰς ἡμέρας ἵνα εὖ ᾖ αὐτοῖς καὶ τοῖς υἱοῖς αὐτῶν δι᾿ αἰῶνος
βάδισον εἰπὸν αὐτοῖς ἀπο­στράφητε ὑμεῖς εἰς τοὺς οἴκους ὑμῶν
σὺ δὲ αὐτοῦ στῆθι μετ᾿ ἐμοῦ καὶ λαλήσω προ­̀ς σὲ τὰς ἐν­τολὰς καὶ τὰ δικαιώματα καὶ τὰ κρίματα ὅσα διδάξεις αὐτούς καὶ ποιείτωσαν ἐν τῇ γῇ ἣν ἐγὼ δίδωμι αὐτοῖς ἐν κλήρῳ
καὶ φυλάξεσθε ποιεῖν ὃν τρόπον ἐνετείλατό σοι κύριος ὁ θεός σου οὐκ ἐκκλινεῖτε εἰς δεξιὰ οὐδὲ εἰς ἀριστερὰ
κατα­̀ πᾶσαν τὴν ὁδόν ἣν ἐνετείλατό σοι κύριος ὁ θεός σου πορεύ­εσθαι ἐν αὐτῇ ὅπως κατα­παύσῃ σε καὶ εὖ σοι ᾖ καὶ μακροημερεύ­σητε ἐπι­̀ τῆς γῆς ἧς κληρο­νο­μήσετε
Еврейский
וַיִּקְרָא מֹשֶׁה אֶל־כָּל־יִשְׂרָאֵל, וַיֹּאמֶר אֲלֵהֶם, שְׁמַע יִשְׂרָאֵל אֶת־הַחֻקִּים וְאֶת־הַמִּשְׁפָּטִים, אֲשֶׁר אָנֹכִי דֹּבֵר בְּאָזְנֵיכֶם הַיּוֹם; וּלְמַדְתֶּם אֹתָם, וּשְׁמַרְתֶּם לַעֲשֹׂתָם׃
יְהוָה אֱלֹהֵינוּ, כָּרַת עִמָּנוּ בְּרִית בְּחֹרֵב׃
לֹא אֶת־אֲבֹתֵינוּ, כָּרַת יְהוָה אֶת־הַבְּרִית הַזֹּאת; כִּי אִתָּנוּ, אֲנַחְנוּ אֵלֶּה פֹה הַיּוֹם כֻּלָּנוּ חַיִּים׃
פָּנִים בְּפָנִים, דִּבֶּר יְהוָה עִמָּכֶם בָּהָר מִתּוֹךְ הָאֵשׁ׃
אָנֹכִי עֹמֵד בֵּין־יְהוָה וּבֵינֵיכֶם בָּעֵת הַהִוא, לְהַגִּיד לָכֶם אֶת־דְּבַר יְהוָה; כִּי יְרֵאתֶם מִפְּנֵי הָאֵשׁ, וְלֹא־עֲלִיתֶם בָּהָר לֵאמֹר׃ ס
אָנֹכִי יְהוָה אֱלֹהֶיךָ, אֲשֶׁר הוֹצֵאתִיךָ מֵאֶרֶץ מִצְרַיִם מִבֵּית עֲבָדִים׃
לֹא יִהְיֶה־לְךָ אֱלֹהִים אֲחֵרִים עַל־פָּנָיַ׃
לֹא־תַעֲשֶׂה־לְךָ פֶסֶל כָּל־תְּמוּנָה, אֲשֶׁר בַּשָּׁמַיִם מִמַּעַל, וַאֲשֶׁר בָּאָרֶץ מִתָּחַת; וַאֲשֶׁר בַּמַּיִם מִתַּחַת לָאָרֶץ׃
לֹא־תִשְׁתַּחֲוֶה לָהֶם וְלֹא תָעָבְדֵם; כִּי אָנֹכִי יְהוָה אֱלֹהֶיךָ אֵל קַנָּא, פֹּקֵד עֲוֹן אָבוֹת עַל־בָּנִים וְעַל־שִׁלֵּשִׁים וְעַל־רִבֵּעִים לְשֹׂנְאָי׃
וְעֹשֶׂה חֶסֶד לַאֲלָפִים; לְאֹהֲבַי וּלְשֹׁמְרֵי מִצְוֹתוֹ (מִצְוֹתָי)׃ ס
לֹא תִשָּׂא אֶת־שֵׁם־יְהוָה אֱלֹהֶיךָ לַשָּׁוְא; כִּי לֹא יְנַקֶּה יְהוָה, אֵת אֲשֶׁר־יִשָּׂא אֶת־שְׁמוֹ לַשָּׁוְא׃ ס
שָׁמוֹר אֶת־יוֹם הַשַּׁבָּת לְקַדְּשׁוֹ; כַּאֲשֶׁר צִוְּךָ יְהוָה אֱלֹהֶיךָ׃
שֵׁשֶׁת יָמִים תַּעֲבֹד, וְעָשִׂיתָ כָּל־מְלַאכְתֶּךָ׃
וְיוֹם הַשְּׁבִיעִי, שַׁבָּת לַיהוָה אֱלֹהֶיךָ; לֹא תַעֲשֶׂה כָל־מְלָאכָה אַתָּה וּבִנְךָ־וּבִתֶּךָ וְעַבְדְּךָ־וַאֲמָתֶךָ וְשׁוֹרְךָ וַחֲמֹרְךָ וְכָל־בְּהֶמְתֶּךָ, וְגֵרְךָ אֲשֶׁר בִּשְׁעָרֶיךָ, לְמַעַן, יָנוּחַ עַבְדְּךָ וַאֲמָתְךָ כָּמוֹךָ׃
וְזָכַרְתָּ, כִּי־עֶבֶד הָיִיתָ בְּאֶרֶץ מִצְרַיִם, וַיֹּצִאֲךָ יְהוָה אֱלֹהֶיךָ מִשָּׁם, בְּיָד חֲזָקָה וּבִזְרֹעַ נְטוּיָה; עַל־כֵּן, צִוְּךָ יְהוָה אֱלֹהֶיךָ, לַעֲשׂוֹת אֶת־יוֹם הַשַּׁבָּת׃ ס
כַּבֵּד אֶת־אָבִיךָ וְאֶת־אִמֶּךָ, כַּאֲשֶׁר צִוְּךָ יְהוָה אֱלֹהֶיךָ; לְמַעַן יַאֲרִיכֻן יָמֶיךָ, וּלְמַעַן יִיטַב לָךְ, עַל הָאֲדָמָה, אֲשֶׁר־יְהוָה אֱלֹהֶיךָ נֹתֵן לָךְ׃ ס
לֹא תִּרְצָח׃ ס
וְלֹא תִּנְאָף׃ ס
וְלֹא תִּגְנֹב׃ ס
וְלֹא־תַעֲנֶה בְרֵעֲךָ עֵד שָׁוְא׃ ס
וְלֹא תַחְמֹד אֵשֶׁת רֵעֶךָ; ס וְלֹא תִתְאַוֶּה בֵּית רֵעֶךָ, שָׂדֵהוּ וְעַבְדּוֹ וַאֲמָתוֹ שׁוֹרוֹ וַחֲמֹרוֹ, וְכֹל אֲשֶׁר לְרֵעֶךָ׃ ס
אֶת־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה דִּבֶּר יְהוָה אֶל־כָּל־קְהַלְכֶם בָּהָר, מִתּוֹךְ הָאֵשׁ הֶעָנָן וְהָעֲרָפֶל, קוֹל גָּדוֹל וְלֹא יָסָף; וַיִּכְתְּבֵם, עַל־שְׁנֵי לֻחֹת אֲבָנִים, וַיִּתְּנֵם אֵלָי׃
וַיְהִי, כְּשָׁמְעֲכֶם אֶת־הַקּוֹל מִתּוֹךְ הַחֹשֶׁךְ, וְהָהָר בֹּעֵר בָּאֵשׁ; וַתִּקְרְבוּן אֵלַי, כָּל־רָאשֵׁי שִׁבְטֵיכֶם וְזִקְנֵיכֶם׃
וַתֹּאמְרוּ, הֵן הֶרְאָנוּ יְהוָה אֱלֹהֵינוּ אֶת־כְּבֹדוֹ וְאֶת־גָּדְלוֹ, וְאֶת־קֹלוֹ שָׁמַעְנוּ מִתּוֹךְ הָאֵשׁ; הַיּוֹם הַזֶּה רָאִינוּ, כִּי־יְדַבֵּר אֱלֹהִים אֶת־הָאָדָם וָחָי׃
וְעַתָּה לָמָּה נָמוּת, כִּי תֹאכְלֵנוּ, הָאֵשׁ הַגְּדֹלָה הַזֹּאת; אִם־יֹסְפִים אֲנַחְנוּ, לִשְׁמֹעַ אֶת־קוֹל יְהוָה אֱלֹהֵינוּ עוֹד וָמָתְנוּ׃
כִּי מִי כָל־בָּשָׂר אֲשֶׁר שָׁמַע קוֹל אֱלֹהִים חַיִּים מְדַבֵּר מִתּוֹךְ־הָאֵשׁ כָּמֹנוּ וַיֶּחִי׃
קְרַב אַתָּה וּשֲׁמָע, אֵת כָּל־אֲשֶׁר יֹאמַר יְהוָה אֱלֹהֵינוּ; וְאַתְּ תְּדַבֵּר אֵלֵינוּ, אֵת כָּל־אֲשֶׁר יְדַבֵּר יְהוָה אֱלֹהֵינוּ אֵלֶיךָ וְשָׁמַעְנוּ וְעָשִׂינוּ׃
וַיִּשְׁמַע יְהוָה אֶת־קוֹל דִּבְרֵיכֶם, בְּדַבֶּרְכֶם אֵלָי; וַיֹּאמֶר יְהוָה אֵלַי, שָׁמַעְתִּי אֶת־קוֹל דִּבְרֵי הָעָם הַזֶּה אֲשֶׁר דִּבְּרוּ אֵלֶיךָ, הֵיטִיבוּ כָּל־אֲשֶׁר דִּבֵּרוּ׃
מִי־יִתֵּן וְהָיָה לְבָבָם זֶה לָהֶם, לְיִרְאָה אֹתִי וְלִשְׁמֹר אֶת־כָּל־מִצְוֹתַי כָּל־הַיָּמִים; לְמַעַן יִיטַב לָהֶם וְלִבְנֵיהֶם לְעֹלָם׃
לֵךְ אֱמֹר לָהֶם; שׁוּבוּ לָכֶם לְאָהֳלֵיכֶם׃
וְאַתָּה, פֹּה עֲמֹד עִמָּדִי, וַאֲדַבְּרָה אֵלֶיךָ, אֵת כָּל־הַמִּצְוָה וְהַחֻקִּים וְהַמִּשְׁפָּטִים אֲשֶׁר תְּלַמְּדֵם; וְעָשׂוּ בָאָרֶץ, אֲשֶׁר אָנֹכִי נֹתֵן לָהֶם לְרִשְׁתָּהּ׃
וּשְׁמַרְתֶּם לַעֲשׂוֹת, כַּאֲשֶׁר צִוָּה יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם אֶתְכֶם; לֹא תָסֻרוּ יָמִין וּשְׂמֹאל׃
בְּכָל־הַדֶּרֶךְ, אֲשֶׁר צִוָּה יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם אֶתְכֶם תֵּלֵכוּ; לְמַעַן תִּחְיוּן וְטוֹב לָכֶם, וְהַאֲרַכְתֶּם יָמִים, בָּאָרֶץ אֲשֶׁר תִּירָשׁוּן׃
Моисей повторяет десять заповедей и напоминает Израилю, что Бог и они сами избрали его посредником.
И созвал Моисей весь Израиль и сказал им: слушай, Израиль, постановления и законы, которые я изреку сегодня в уши ваши, и выучите их и старайтесь исполнять их.
Господь, Бог наш, поставил с нами завет на Хориве;
не с отцами нашими поставил Господь завет сей, но с нами, которые здесь сегодня все живы.
Лицем к лицу говорил Господь с вами на горе из среды огня;
я же стоял между Господом и между вами в то время, дабы пересказывать вам слово Господа, ибо вы боялись огня и не восходили на гору. Он тогда сказал:
Я Господь, Бог твой, Который вывел тебя из земли Египетской, из дома рабства;
да не будет у тебя других богов перед лицем Моим.
Не делай себе кумира и никакого изображения того, что на небе вверху и что на земле внизу, и что в водах ниже земли,
не поклоняйся им и не служи им; ибо Я Господь, Бог твой, Бог ревнитель, за вину отцов наказывающий детей до третьего и четвертого рода, ненавидящих Меня,
и творящий милость до тысячи родов любящим Меня и соблюдающим заповеди Мои.
Не произноси имени Господа, Бога твоего, напрасно; ибо не оставит Господь [Бог твой] без наказания того, кто употребляет имя Его напрасно.
Наблюдай день субботний, чтобы свято хранить его, как заповедал тебе Господь, Бог твой;
шесть дней работай и делай всякие дела твои,
а день седьмой – суббота Господу, Богу твоему. Не делай [в оный] никакого дела, ни ты, ни сын твой, ни дочь твоя, ни раб твой, ни раба твоя, ни вол твой, ни осел твой, ни всякий скот твой, ни пришелец твой, который у тебя, чтобы отдохнул раб твой, и раба твоя [и осел твой,] как и ты;
и помни, что [ты] был рабом в земле Египетской, но Господь, Бог твой, вывел тебя оттуда рукою крепкою и мышцею высокою, потому и повелел тебе Господь, Бог твой, соблюдать день субботний [и свято хранить его].
Почитай отца твоего и матерь твою, как повелел тебе Господь, Бог твой, чтобы продлились дни твои, и чтобы хорошо тебе было на той земле, которую Господь, Бог твой, дает тебе.
Не убивай.
Не прелюбодействуй.
Не кради.
Не произноси ложного свидетельства на ближнего твоего.
Не желай жены ближнего твоего и не желай дома ближнего твоего, ни поля его, ни раба его, ни рабы его, ни вола его, ни осла его, [ни всякого скота его,] ни всего, что есть у ближнего твоего.
Слова сии изрек Господь ко всему собранию вашему на горе из среды огня, облака и мрака [и бури] громогласно, и более не говорил, и написал их на двух каменных скрижалях, и дал их мне.
И когда вы услышали глас из среды мрака, и гора горела огнем, то вы подошли ко мне, все начальники колен ваших и старейшины ваши,
и сказали: вот, показал нам Господь, Бог наш, славу Свою и величие Свое, и глас Его слышали мы из среды огня; сегодня видели мы, что Бог говорит с человеком, и сей остается жив;
но теперь для чего нам умирать? ибо великий огонь сей пожрет нас; если мы еще услышим глас Господа, Бога нашего, то умрем,
ибо есть ли какая плоть, которая слышала бы глас Бога живаго, говорящего из среды огня, как мы, и осталась жива?
приступи ты и слушай все, что скажет [тебе] Господь, Бог наш, и ты пересказывай нам все, что будет говорить тебе Господь, Бог наш, и мы будем слушать и исполнять.
И Господь услышал слова ваши, как вы разговаривали со мною, и сказал мне Господь: слышал Я слова народа сего, которые они говорили тебе; все, что ни говорили они, хорошо;
о, если бы сердце их было у них таково, чтобы бояться Меня и соблюдать все заповеди Мои во все дни, дабы хорошо было им и сынам их вовек!
пойди, скажи им: «возвратитесь в шатры свои»;
а ты здесь останься со Мною, и Я изреку тебе все заповеди и постановления и законы, которым ты должен научить их, чтобы они [так] поступали на той земле, которую Я даю им во владение.
Смотрите, поступайте так, как повелел вам Господь, Бог ваш; не уклоняйтесь ни направо, ни налево;
ходите по тому пути, по которому повелел вам Господь, Бог ваш, дабы вы были живы, и хорошо было вам, и прожили много времени на той земле, которую получите во владение.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible