Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
6:3a
6:3
6:8
6:9
6:12
6:14
см.:Исх.20:2-3;
6:15
6:17
6:22
6:23
И сiя́ за́повѣди и оправда́нiя и суды́, ели́ка заповѣ́да Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ научи́ти ва́съ твори́ти та́ко на земли́, въ ню́же вы́ вхо́дите та́мо, наслѣ́дити ю́:
да боите́ся Го́спода Бо́га ва́шего, храни́ти вся́ оправда́нiя Его́ и за́повѣди Его́, я́же а́зъ заповѣ́даю тебѣ́ дне́сь, ты́ и сы́нове твои́, и сы́ны сыно́въ твои́хъ, во вся́ дни́ живота́ твоего́, да мно́ги дни́ пребу́дете.
–И сiя́ оправда́нiя и суды́, ели́ка заповѣ́да Госпо́дь [Бо́гъ] сыно́мъ Изра́илевымъ въ пусты́ни, изше́дшымъ и́мъ изъ земли́ Еги́петскiя.
И послу́шай, Изра́илю, и снабди́ твори́ти, да бла́го ти́ бу́детъ, и да умно́житеся зѣло́, я́коже глаго́ла Госпо́дь Бо́гъ оте́цъ ва́шихъ, да́ти тебѣ́ зе́млю кипя́щую млеко́мъ и ме́домъ.–
Слы́ши, Изра́илю: Госпо́дь Бо́гъ на́шъ Госпо́дь еди́нъ е́сть.
И возлю́биши Го́спода Бо́га твоего́ от всего́ се́рдца твоего́ и от всея́ души́ твоея́ и от всея́ си́лы твоея́.
И да бу́дутъ словеса́ сiя́, я́же А́зъ заповѣ́даю тебѣ́ дне́сь, въ се́рдцы твое́мъ и въ души́ твое́й,
и да нака́жеши и́ми сы́ны твоя́, и да возглаго́леши о ни́хъ сѣдя́й въ дому́ и иды́й путе́мъ, и лежа́ и востая́:
и навя́жеши я́ въ зна́менiе на ру́ку твою́, и да бу́дутъ непоколе́блема предъ очи́ма твои́ма:
и да напи́шете я́ на пра́зѣхъ хра́минъ ва́шихъ и вра́тъ ва́шихъ.
И бу́детъ егда́ введе́тъ тя́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й въ зе́млю, е́юже кля́тся отце́мъ твои́мъ, Авраа́му и Исаа́ку и Иа́кову, да́ти тебѣ́ гра́ды вели́ки и добры́, и́хже не созда́лъ еси́,
до́мы по́лны вся́кихъ бла́гъ, и́хже не напо́лнилъ еси́, пото́ки иско́паны, и́хже не ископа́лъ еси́, виногра́ды и ма́слины, и́хже не насади́лъ еси́: и яды́й и насы́тився,
вонми́ себѣ́, да не разшири́тся се́рдце твое́, да не забу́деши Го́спода Бо́га твоего́, изве́дшаго тебе́ изъ земли́ Еги́петскiя, от до́му рабо́ты.
Го́спода Бо́га твоего́ да убои́шися, и Тому́ еди́ному послу́жиши, и къ Нему́ прилѣпи́шися, и и́менемъ Его́ клене́шися.
Да не хо́дите вслѣ́дъ бого́въ ины́хъ, бого́въ язы́ческихъ, и́же о́крестъ ва́съ:
я́ко Бо́гъ ревни́въ Госпо́дь Бо́гъ тво́й посредѣ́ тебе́: да не разгнѣ́вався я́ростiю Госпо́дь Бо́гъ тво́й на тя́, потреби́тъ тя́ от лица́ земли́.
Да не иску́сиши Го́спода Бо́га твоего́, я́коже искуша́сте во Искуше́нiи.
Храня́ да сохрани́ши за́повѣди Го́спода Бо́га твоего́, свидѣ́нiя Его́ и оправда́нiя Его́, ели́ка заповѣ́да тебѣ́:
и да сотвори́ши уго́дное и благо́е предъ Го́сподемъ Бо́гомъ твои́мъ, да бла́го бу́детъ тебѣ́, и вни́деши и наслѣ́диши зе́млю благу́ю, е́юже кля́тся Госпо́дь отце́мъ ва́шымъ,
отгна́ти вся́ враги́ твоя́ от лица́ твоего́, я́коже глаго́ла Госпо́дь.
И бу́детъ егда́ вопро́ситъ тя́ сы́нъ тво́й у́трѣ, глаго́ля: что́ су́ть свидѣ́нiя и оправда́нiя и суды́, ели́ка заповѣ́да Госпо́дь Бо́гъ на́шъ на́мъ?
И рече́ши сы́ну твоему́: раби́ бѣ́хомъ фарао́ну въ земли́ Еги́петстѣй, и изведе́ на́съ Госпо́дь Бо́гъ отту́ду руко́ю крѣ́пкою и мы́шцею высо́кою:
и даде́ Госпо́дь [Бо́гъ] зна́менiя и чудеса́ вели́ка и зла́ во Еги́птѣ на фарао́на и на до́мъ его́ и на си́лу его́ предъ на́ми,
и на́съ изведе́ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ отту́ду, да введе́тъ на́съ да́ти на́мъ зе́млю сiю́, е́юже кля́тся Госпо́дь Бо́гъ на́шъ отце́мъ на́шымъ, да́ти ю́ на́мъ:
и заповѣ́да на́мъ Госпо́дь твори́ти вся́ оправда́нiя сiя́, боя́тися Го́спода Бо́га на́шего, да бла́го бу́детъ на́мъ во вся́ дни́, да живе́мъ, я́коже и дне́сь,
и милосе́рдiе бу́детъ на́мъ, а́ще сохрани́мъ твори́ти вся́ за́повѣди зако́на сего́ предъ Го́сподемъ Бо́гомъ на́шимъ, я́коже заповѣ́да на́мъ.
А оце заповідь, постанови та закони, що наказав Господь, Бог ваш, щоб навчити вас виконувати їх у Краї, що ви переходите туди посісти його,
щоб ти боявся Господа, Бога свого, щоб пильнувати всіх постанов Його та заповідей Його, що я наказую тобі, ти й син твій, та син твого сина по всі дні життя твого, і щоб були довгі твої дні.
І слухай, Ізраїлю, і пильнуй виконувати це, щоб було добре тобі, і щоб ви сильно розмножились, як прирік був Господь, Бог батьків твоїх, дати Край, що тече молоком та медом.
Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один!
І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!
І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм.
І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш.
І прив́яжеш їх на ознаку на руку свою, і будуть вони пов́язкою між очима твоїми.
І напишеш їх на бічних одвірках дому свого та на брамах своїх.
І станеться, коли Господь, Бог твій, уведе тебе до того Краю, якого присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову, щоб дати тобі великі та гарні міста, яких ти не будував,
та доми, повні всякого добра, яких ти не наповнював, і тесані колодязі, яких ти не тесав, і виноградники та оливки, яких ти не садив, і ти будеш їсти й наситишся,
стережися тоді, щоб ти не забув Господа, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства!
Бійся Господа, Бога свого, і Йому будеш служити, і Йменням Його будеш присягати.
Не будеш ходити за іншими богами з богів тих народів, що в околицях ваших,
бо Господь, Бог твій Бог заздрісний посеред тебе;
щоб не запалився на тебе гнів Господа, Бога твого, і щоб Він не вигубив тебе з поверхні землі.
щоб не запалився на тебе гнів Господа, Бога твого, і щоб Він не вигубив тебе з поверхні землі.
Не будете спокушати Господа, Бога вашого, як спокушали ви в Массі.
Будете конче пильнувати заповідей Господа, Бога вашого, і свідоцтва Його, і постанови Його, що наказав Він тобі.
І будеш робити справедливе та добре в Господніх очах, щоб було тобі добре, і щоб увійшов ти та посів той хороший Край, що Господь присягнув був батькам твоїм,
щоб вигнати всіх ворогів твоїх перед тобою, як говорив був Господь.
Коли запитає тебе син твій колись, говорячи: Що це за свідоцтва й постанови та закони, що вам наказав Господь, Бог наш?
то скажеш синові своєму: Ми були раби фараонові в Єгипті, а Господь вивів нас із Єгипту сильною рукою.
І дав Господь ознаки та чуда великі та страшні на Єгипет, і на фараона та ввесь дім його на наших очах.
А нас вивів звідти, щоб увести нас та дати той Край, що присягнув був Він нашим батькам.
І наказав нам Господь чинити всі ті постанови, щоб боятися Господа, Бога нашого, щоб було добре нам усі дні, щоб утримати нас при житті, як дня цього.
І буде нам праведність у тому, коли будемо пильнувати виконувати всі ці заповіді перед лицем Господа, Бога нашого, як Він наказав нам.
Латинский (Nova Vulgata)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Haec sunt mandata et praecep ta atque iudicia, quae mandavit Dominus Deus vester, ut docerem vos, et faciatis ea in terra, ad quam transgredimini possidendam;
ut timeas Dominum Deum tuum et custodias omnia praecepta et mandata eius, quae ego praecipio tibi et filiis ac nepotibus tuis, cunctis diebus vitae tuae, ut prolongentur dies tui.
Audi, Israel, et observa, ut facias, et bene sit tibi, et multipliceris amplius, sicut pollicitus est Dominus, Deus patrum tuorum, tibi terram lacte et melle manantem.
Audi, Israel: Dominus Deus noster Dominus unus est.
Diliges Dominum Deum tuum ex toto corde tuo et ex tota anima tua et ex tota fortitudine tua.
Eruntque verba haec, quae ego praecipio tibi hodie, in corde tuo,
et inculcabis ea filiis tuis et loqueris ea sedens in domo tua et ambulans in itinere, decumbens atque consurgens;
et ligabis ea quasi signum in manu tua, eruntque quasi appensum quid inter oculos tuos,
scribesque ea in postibus domus tuae et in portis tuis.
Cumque introduxerit te Dominus Deus tuus in terram, pro qua iuravit patribus tuis Abraham, Isaac et Iacob, ut daret tibi, civitates magnas et optimas, quas non aedificasti,
domos plenas cunctarum opum, quas non implevisti, cisternas, quas non fodisti, vineta et oliveta, quae non plantasti, et comederis et saturatus fueris,
cave diligenter, ne obliviscaris Domini, qui eduxit te de terra Aegypti, de domo servitutis:
Dominum Deum tuum timebis et ipsi servies ac per nomen illius iurabis.
Non ibitis post deos alienos, de diis gentium, quae in circuitu vestro sunt,
quoniam Deus aemulator Dominus Deus tuus in medio tui; ne quando irascatur furor Domini Dei tui contra te et auferat te de superficie terrae.
Non tentabitis Dominum Deum vestrum, sicut tentastis in Massa.
Custodite mandata Domini Dei vestri ac testimonia et praecepta, quae praecepit tibi;
et fac, quod rectum est et bonum in conspectu Domini, ut bene sit tibi, et ingressus possideas terram optimam, de qua iuravit Dominus patribus tuis,
ut deleret omnes inimicos tuos coram te, sicut locutus est Dominus.
Cumque interrogaverit te filius tuus cras dicens: "Quid sibi volunt testimonia haec et praecepta atque iudicia, quae praecepit Dominus Deus noster vobis?",
dices ei: "Servi eramus pharaonis in Aegypto, et eduxit nos Dominus de Aegypto in manu forti
fecitque signa atque prodigia magna et pessima in Aegypto contra pharaonem et omnem domum illius in conspectu nostro;
et eduxit nos inde, ut introductis daret terram, super qua iuravit patribus nostris.
Praecepitque nobis Dominus, ut faciamus omnia praecepta haec et timeamus Dominum Deum nostrum, et bene sit nobis cunctis diebus vitae nostrae, sicut est hodie.
Eritque iustitia nobis, si custodierimus et fecerimus omnia mandata haec coram Domino Deo nostro, sicut mandavit nobis".