Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Экклезиаст

 
  • Всѣ́мъ вре́мя и вре́мя вся́цѣй ве́щи подъ небесе́мъ:
  • вре́мя ражда́ти и вре́мя умира́ти, вре́мя сади́ти и вре́мя исторга́ти сажде́ное,
  • вре́мя убива́ти и вре́мя цѣли́ти, вре́мя разруша́ти и вре́мя созида́ти,
  • вре́мя пла́кати и вре́мя смѣя́тися, вре́мя рыда́ти и вре́мя ликова́ти,
  • вре́мя размета́ти ка́менiе и вре́мя собира́ти ка́менiе, вре́мя обыма́ти и вре́мя удаля́тися от­ обыма́нiя,
  • вре́мя иска́ти и вре́мя погубля́ти, вре́мя храни́ти и вре́мя от­рѣ́яти,
  • вре́мя раздра́ти и вре́мя сши́ти, вре́мя молча́ти и вре́мя глаго́лати,
  • вре́мя люби́ти и вре́мя ненави́дѣти, вре́мя бра́ни и вре́мя ми́ра.
  • Ко́е изоби́лiе творя́щаго, въ ни́хже са́мъ труди́т­ся?
  • Ви́дѣхъ попече́нiе вся́ческое, е́же даде́ Бо́гъ сыно́мъ человѣ́ческимъ, е́же пещи́ся въ не́мъ.
  • Вся́ческая, я́же сотвори́, добра́ [су́ть] во вре́мя свое́, и́бо вся́кiй вѣ́къ да́лъ е́сть въ се́рдце и́хъ, я́ко да не обря́щетъ человѣ́къ сотворе́нiя, е́же сотвори́ Бо́гъ от­ нача́ла и да́же до конца́.
  • Уразумѣ́хъ, я́ко нѣ́сть бла́го въ ни́хъ, но то́кмо е́же весели́тися и е́же твори́ти бла́го въ животѣ́ сво­е́мъ:
  • и́бо вся́къ человѣ́къ, и́же я́стъ и пiе́тъ и ви́дитъ благо́е во все́мъ трудѣ́ сво­е́мъ, сiе́ дая́нiе Бо́жiе е́сть.
  • Разумѣ́хъ, я́ко вся́, ели́ка сотвори́ Бо́гъ, сiя́ бу́дутъ во вѣ́къ: къ тѣ́мъ нѣ́сть при­­ложи́ти и от­ тѣ́хъ нѣ́сть отъ­я́ти, и Бо́гъ сотвори́, да убоя́т­ся от­ лица́ его́:
  • бы́в­шее уже́ е́сть, и ели́ка и́мутъ бы́ти, уже́ бы́ша, и Бо́гъ взы́щетъ гони́маго.
  • И еще́ ви́дѣхъ подъ со́лнцемъ мѣ́сто суда́, та́мо нечести́вый, и мѣ́сто пра́веднаго, та́мо благо­чести́вый.
  • И рѣ́хъ а́зъ въ се́рдцы мо­е́мъ: пра́веднаго и нечести́ваго су́дитъ Бо́гъ: я́ко вре́мя вся́цѣй ве́щи и на вся́цѣмъ сотворе́нiи та́мо.
  • Рѣ́хъ а́зъ въ се́рдцы мо­е́мъ о глаго́ланiи сыно́въ человѣ́ческихъ, я́ко разсу́дитъ и́хъ Бо́гъ: и е́же показа́ти, я́ко сі́и ско́ти су́ть:
  • и́бо и тѣ́мъ я́коже слу́чай сыно́въ человѣ́ческихъ и слу́чай ско́тскiй, слу́чай еди́нъ и́мъ: я́коже сме́рть того́, та́ко и сме́рть сего́, и ду́хъ еди́нъ во всѣ́хъ: и что́ изли́шше и́мать человѣ́къ па́че скота́? ничто́же: я́ко вся́ческая суета́.
  • Вся́ и́дутъ во еди́но мѣ́сто: вся́ бы́ша от­ пе́рсти и вся́ въ пе́рсть воз­враща́ют­ся.
  • И кто́ вѣ́сть ду́хъ сыно́въ человѣ́ческихъ, а́ще то́й восхо́дитъ горѣ́? и ду́хъ ско́тскiй, а́ще низхо́дитъ то́й до́лу въ зе́млю?
  • И ви́дѣхъ, я́ко нѣ́сть бла́го, но то́кмо е́же воз­весели́т­ся человѣ́къ въ творе́нiихъ сво­и́хъ, я́ко сiя́ ча́сть его́: поне́же кто́ при­­веде́тъ его́ ви́дѣти то́, е́же бу́детъ по не́мъ?
  • 凡 事 都 有 定 期 , 天 下 万 务 都 有 定 时 。
  • 生 有 时 , 死 有 时 。 栽 种 有 时 , 拔 出 所 栽 种 的 , 也 有 时 。
  • 杀 戮 有 时 , 医 治 有 时 。 拆 毁 有 时 , 建 造 有 时 。
  • 哭 有 时 , 笑 有 时 。 哀 恸 有 时 , 跳 舞 有 时 。
  • 抛 掷 石 头 有 时 , 堆 聚 石 头 有 时 。 怀 抱 有 时 , 不 怀 抱 有 时 。
  • 寻 梢 有 时 , 失 落 有 时 。 保 守 有 时 , 舍 弃 有 时 。
  • 撕 裂 有 时 , 缝 补 有 时 。 静 默 有 时 , 言 语 有 时 。
  • 喜 爱 有 时 , 恨 恶 有 时 。 争 战 有 时 , 和 好 有 时 。
  • 这 样 看 来 , 作 事 的 人 在 他 的 劳 碌 上 有 什 么 益 处 呢 。
  • 我 见 神 叫 世 人 劳 苦 , 使 他 们 在 其 中 受 经 练 。
  • 神 造 万 物 , 各 按 其 时 成 为 美 好 。 又 将 永 生 安 置 在 世 人 心 里 。 ( 永 生 原 文 作 永 远 ) 然 而 神 从 始 至 终 的 作 为 , 人 不 能 叁 透 。
  • 我 知 道 世 人 , 莫 强 如 终 身 喜 乐 行 善 。
  • 并 且 人 人 吃 喝 , 在 他 一 切 劳 碌 中 享 福 。 这 也 是 神 的 恩 赐 。
  • 我 知 道 神 一 切 所 作 的 , 都 必 永 存 , 无 所 增 添 , 无 所 减 少 。 神 这 样 行 , 是 要 人 在 他 面 前 存 敬 畏 的 心 。
  • 现 今 的 事 早 先 就 有 了 。 经 来 的 事 早 已 也 有 了 。 并 且 神 使 已 过 的 事 重 新 再 来 。 ( 或 作 并 且 神 再 寻 回 已 过 的 事 )
  • 我 又 见 日 光 之 下 , 在 审 判 之 处 有 奸 恶 。 在 公 义 之 处 也 有 奸 恶 。
  • 我 心 里 说 , 神 必 审 判 义 人 和 恶 人 。 因 为 在 那 里 , 各 样 事 务 , 一 切 工 作 , 都 有 定 时 。
  • 我 心 里 说 , 这 乃 为 世 人 的 缘 故 , 是 神 要 试 验 他 们 , 使 他 们 觉 得 自 己 不 过 像 兽 一 样 。
  • 因 为 世 人 遭 遇 的 , 兽 也 遭 遇 。 所 遭 遇 的 都 是 一 样 。 这 个 怎 样 死 , 那 个 也 怎 样 死 。 气 息 都 是 一 样 。 人 不 能 强 于 兽 。 都 是 虚 空 。
  • 都 归 一 处 。 都 是 出 于 尘 土 , 也 都 归 于 尘 土 。
  • 谁 知 道 人 的 灵 是 往 上 升 , 兽 的 魂 是 下 入 地 呢 。
  • 故 此 , 我 见 人 , 莫 强 如 他 经 营 的 事 上 喜 乐 。 因 为 这 是 他 的 分 。 他 身 后 的 事 , 谁 能 使 他 回 来 得 见 呢 。
  • Всему свое время, и время всякой вещи под небом:
  • время рождаться, и время умирать; время насаждать, и время вырывать посаженное;
  • время убивать, и время врачевать; время разрушать, и время строить;
  • время плакать, и время смеяться; время сетовать, и время плясать;
  • время разбрасывать камни, и время собирать камни; время обнимать, и время уклоняться от объятий;
  • время искать, и время терять; время сберегать, и время бросать;
  • время раздирать, и время сшивать; время молчать, и время говорить;
  • время любить, и время ненавидеть; время войне, и время миру.
  • Что пользы работающему от того, над чем он трудится?
  • Видел я эту заботу, которую дал Бог сынам человеческим, чтобы они упражнялись в том.
  • Всё соделал Он прекрасным в свое время, и вложил мир в сердце их, хотя человек не может постигнуть дел, которые Бог делает, от начала до конца.
  • Познал я, что нет для них ничего лучшего, как веселиться и делать доброе в жизни своей.
  • И если какой человек ест и пьет, и видит доброе во всяком труде своем, то это – дар Божий.
  • Познал я, что всё, что делает Бог, пребывает вовек: к тому нечего прибавлять и от того нечего убавить, – и Бог делает так, чтобы благоговели пред лицем Его.
  • Что было, то и теперь есть, и что будет, то уже было, – и Бог воззовет прошедшее.
  • Еще видел я под солнцем: место суда, а там беззаконие; место правды, а там неправда.
  • И сказал я в сердце своем: «праведного и нечестивого будет судить Бог; потому что время для всякой вещи и суд над всяким делом там».
  • Сказал я в сердце своем о сынах человеческих, чтобы испытал их Бог, и чтобы они видели, что они сами по себе животные;
  • потому что участь сынов человеческих и участь животных – участь одна: как те умирают, так умирают и эти, и одно дыхание у всех, и нет у человека преимущества перед скотом, потому что всё – суета!
  • Все идет в одно место: все произошло из праха и все возвратится в прах.
  • Кто знает: дух сынов человеческих восходит ли вверх, и дух животных сходит ли вниз, в землю?
  • Итак увидел я, что нет ничего лучше, как наслаждаться человеку делами своими: потому что это – доля его; ибо кто приведет его посмотреть на то, что будет после него?