Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Экклезиаст

 
  • Е́сть лука́в­ст­вiе, е́же ви́дѣхъ подъ со́лнцемъ, и мно́го е́сть надъ человѣ́комъ:
  • му́жъ, ему́же да́стъ Бо́гъ бога́т­ст­во и имѣ́нiе и сла́ву, и нѣ́сть лиша́яй души́ сво­е́й от­ всѣ́хъ, и́хже вожделѣ́етъ, и не да́стъ ему́ Бо́гъ вла́сти от­ него́ я́сти, я́ко чу́ждь му́жъ я́сти и́мать от­ него́. И сiе́ суета́ и неду́гъ зо́лъ е́сть.
  • А́ще роди́тъ му́жъ сто́ [ча́дъ] и лѣ́та мно́га поживе́тъ, и мно́зи бу́дутъ дні́е лѣ́тъ его́, и душа́ его́ не насы́тит­ся от­ благосты́ни, и погребе́нiя не бы́сть ему́, рѣ́хъ: бла́гъ па́че его́ и́звергъ,
  • я́ко въ суетѣ́ прiи́де и во тму́ и́детъ, и во тмѣ́ и́мя его́ покры́ет­ся:
  • и со́лнца не ви́дѣ, ниже́ разумѣ́, поко́й сему́ па́че того́:
  • и поживе́ ты́сящу лѣ́тъ сугу́бо, и благосты́ни не ви́дѣ: еда́ не во еди́но мѣ́сто вся́ и́дутъ?
  • Ве́сь тру́дъ человѣ́чь во уста́ его́, и душа́ его́ не испо́лнит­ся.
  • Я́ко ко́е изоби́лiе [человѣ́ку] му́дрому па́че безу́мнаго? поне́же ни́щь позна́ ходи́ти проти́ву живота́.
  • Бла́го видѣ́нiе о́чiю па́че ходя́щаго душе́ю. И се́ су́ет­ст­вiе и про­изволе́нiе ду́ха.
  • А́ще что́ бы́сть, уже́ именова́ся и́мя его́, и позна́ся, е́же е́сть человѣ́къ и не воз­мо́жетъ суди́тися съ крѣпча́йшимъ па́че себе́:
  • я́ко су́ть словеса́ мно́га умножа́ющая суету́.
  • 7:1Что́ изли́шше человѣ́ку, я́ко кто́ вѣ́сть, что́ бла́го человѣ́ку въ животѣ́ [его́] число́ дні́й живота́ су́ет­ст­ва его́? и сотвори́ я́ въ сѣ́ни: я́ко кто́ воз­вѣсти́тъ человѣ́ку, что́ бу́детъ по не́мъ подъ со́лнцемъ?
  • 2Бла́го и́мя па́че еле́а бла́га, и де́нь сме́ртный па́че дня́ рожде́нiя его́.
  • 3Бла́го ходи́ти въ до́мъ пла́ча, не́жели ходи́ти въ до́мъ пи́ра, поне́же сiе́ коне́цъ вся́кому человѣ́ку, и живы́й да́стъ бла́го въ се́рдцы его́.
  • 4Бла́га я́рость па́че смѣ́ха, я́ко во зло́бѣ лица́ ублажи́т­ся се́рдце.
  • 5Се́рдце му́дрыхъ въ дому́ пла́ча, а се́рдце безу́мныхъ въ дому́ весе́лiя.
  • 6Бла́го е́же слы́шати преще́нiе прему́дра, па́че му́жа слы́шащаго пѣ́снь безу́мныхъ:
  • 7я́коже гла́съ те́рнiя подъ котло́мъ, та́ко смѣ́хъ безу́мныхъ. И сiе́ суета́.
  • 8Я́ко клевета́ льсти́тъ му́драго и погубля́етъ се́рдце благоро́д­ст­вiя его́.
  • 9Бла́га послѣ́дняя слове́съ па́че нача́ла его́: бла́гъ терпѣли́вый па́че высо́каго ду́хомъ.
  • 10Не тщи́ся въ ду́сѣ сво­е́мъ яри́тися, я́ко я́рость въ нѣ́дрѣ безу́мныхъ почі́етъ.
  • 11Да не рече́ши: что́ бы́сть, я́ко дні́е пре́жднiи бѣ́ша бла́зи па́че си́хъ? я́ко не въ му́дрости вопроси́лъ еси́ о се́мъ.
  • 12Бла́га му́дрость съ наслѣ́дiемъ, па́че же ви́дящымъ со́лнце:
  • 13я́ко въ сѣ́ни его́ му́дрость, я́коже сѣ́нь сребра́, и изоби́лiе ра́зума прему́дрости оживля́етъ, и́же от­ нея́.
  • 14Ви́ждь творе́нiя Бо́жiя: я́ко кто́ мо́жетъ украси́ти, его́же а́ще Бо́гъ преврати́тъ?
  • 15Въ де́нь благосты́ни [его́] живи́ во бла́зѣ и ви́ждь въ де́нь зла́: ви́ждь, и съ ни́мъ согла́сно сiе́ сотвори́ Бо́гъ, о глаго́ланiи, да не обря́щетъ человѣ́къ за ни́мъ ничто́же.
  • 16Вся́ческая ви́дѣхъ во дне́хъ су́ет­ст­вiя мо­его́: е́сть пра́ведный погиба́яй во сво­е́й пра́вдѣ, и е́сть нечести́вый пребыва́яй во сво­е́й зло́бѣ.
  • 17Не бу́ди правди́въ вельми́, ни мудри́ся изли́шше, да не когда́ изуми́шися.
  • 18Не нече́­ст­вуй мно́го и не бу́ди же́стокъ, да не у́мреши не во вре́мя свое́.
  • 19Бла́го ти́ е́сть держа́тися сего́, и от­ сего́ не оскверни́ руки́ тво­ея́, я́ко боя́щымся Бо́га поспѣша́т­ся вся́.
  • 20Прему́дрость помо́жетъ му́дрому па́че десяти́ облада́ющихъ во гра́дѣ:
  • 21я́ко нѣ́сть человѣ́къ пра́веденъ на земли́, и́же сотвори́тъ благо́е и не согрѣши́тъ.
  • 22И во вся́ словеса́, я́же воз­глаго́лютъ нечести́вiи, не вложи́ се́рдца сво­его́, да не услы́шиши раба́ сво­его́ клену́ща тебе́:
  • 23я́ко мно́гажды воз­лука́внуетъ на тя́, и обхожде́нiи мно́гими озло́битъ се́рдце твое́, я́коже и ты́ кля́лъ еси́ ины́я [мно́гiя].
  • 24Вся́ сiя́ искуси́хъ въ му́дрости: рѣ́хъ, умудрю́ся: и сiя́ удали́ся от­ мене́
  • 25дале́че па́че не́же бѣ́хъ, и бе́здны глубина́, кто́ обря́щетъ ю́?
  • 26Обыдо́хъ а́зъ, и се́рдце мое́, е́же разумѣ́ти, е́же разсмотри́ти, и е́же взыска́ти му́дрость и ра́зумъ, и е́же разумѣ́ти нечести́ваго безу́мiе и ожесточе́нiе и ле́сть:
  • 27и обрѣто́хъ а́зъ ю́, и реку́ горча́йшу па́че сме́рти жену́, я́же е́сть лови́тва, и сѣ́ти се́рдце ея́, у́зы въ руку́ ея́: благі́й предъ лице́мъ Бо́жiимъ изъи́мет­ся от­ нея́, а согрѣша́яй я́тъ бу́детъ от­ нея́.
  • 28Се́, сiе́ обрѣто́хъ, рече́ екклесiа́стъ: еди́ну еди́ною е́же обрѣсти́ по́мыслъ, е́же взыска́ душа́ моя́, и не обрѣто́хъ:
  • 29и человѣ́ка еди́наго от­ ты́сящъ обрѣто́хъ, а жены́ во всѣ́хъ си́хъ не обрѣто́хъ:
  • 30оба́че се́, сiе́ обрѣто́хъ, е́же сотвори́ Бо́гъ человѣ́ка пра́ваго, и сі́и взыска́ша помысло́въ мно́гихъ. Кто́ увѣ́дѣ му́дрость? и кто́ вѣ́сть разрѣше́нiе глаго́ла?
  • Есть зло, которое видел я под солнцем, и оно часто бывает между людьми:
  • Бог дает человеку богатство и имущество и славу, и нет для души его недостатка ни в чем, чего не пожелал бы он; но не дает ему Бог пользоваться этим, а пользуется тем чужой человек: это – суета и тяжкий недуг!
  • Если бы какой человек родил сто детей, и прожил многие годы, и еще умножились дни жизни его, но душа его не наслаждалась бы добром и не было бы ему и погребения, то я сказал бы: выкидыш счастливее его,
  • потому что он напрасно пришел и отошел во тьму, и его имя покрыто мраком.
  • Он даже не видал и не знал солнца: ему покойнее, нежели тому.
  • А тот, хотя бы прожил две тысячи лет и не наслаждался добром, не все ли пойдет в одно место?
  • Все труды человека – для рта его, а душа его не насыщается.
  • Какое же преимущество мудрого перед глупым, какое – бедняка, умеющего ходить перед живущими?
  • Лучше видеть глазами, нежели бродить душею. И это – также суета и томление духа!
  • Что существует, тому уже наречено имя, и известно, что это – человек, и что он не может препираться с тем, кто сильнее его.
  • Много таких вещей, которые умножают суету: что же для человека лучше?
  • Ибо кто знает, что хорошо для человека в жизни, во все дни суетной жизни его, которые он проводит как тень? И кто скажет человеку, что будет после него под солнцем?
  • Доброе имя лучше дорогой масти, и день смерти – дня рождения.
  • Лучше ходить в дом плача об умершем, нежели ходить в дом пира; ибо таков конец всякого человека, и живой приложит это к своему сердцу.
  • Сетование лучше смеха; потому что при печали лица сердце делается лучше.
  • Сердце мудрых – в доме плача, а сердце глупых – в доме веселья.
  • Лучше слушать обличения от мудрого, нежели слушать песни глупых;
  • потому что смех глупых то же, что треск тернового хвороста под котлом. И это – суета!
  • Притесняя других, мудрый делается глупым, и подарки портят сердце.
  • Конец дела лучше начала его; терпеливый лучше высокомерного.
  • Не будь духом твоим поспешен на гнев, потому что гнев гнездится в сердце глупых.
  • Не говори: «отчего это прежние дни были лучше нынешних?», потому что не от мудрости ты спрашиваешь об этом.
  • Хороша мудрость с наследством, и особенно для видящих солнце:
  • потому что под сенью ее то же, что под сенью серебра; но превосходство знания в том, что мудрость дает жизнь владеющему ею.
  • Смотри на действование Божие: ибо кто может выпрямить то, что Он сделал кривым?
  • Во дни благополучия пользуйся благом, а во дни несчастья размышляй: то и другое соделал Бог для того, чтобы человек ничего не мог сказать против Него.
  • Всего насмотрелся я в суетные дни мои: праведник гибнет в праведности своей; нечестивый живет долго в нечестии своем.
  • Не будь слишком строг, и не выставляй себя слишком мудрым; зачем тебе губить себя?
  • Не предавайся греху, и не будь безумен: зачем тебе умирать не в свое время?
  • Хорошо, если ты будешь держаться одного и не отнимать руки от другого; потому что кто боится Бога, тот избежит всего того.
  • Мудрость делает мудрого сильнее десяти властителей, которые в городе.
  • Нет человека праведного на земле, который делал бы добро и не грешил бы;
  • поэтому не на всякое слово, которое говорят, обращай внимание, чтобы не услышать тебе раба твоего, когда он злословит тебя;
  • ибо сердце твое знает много случаев, когда и сам ты злословил других.
  • Все это испытал я мудростью; я сказал: «буду я мудрым»; но мудрость далека от меня.
  • Далеко то, что было, и глубоко – глубоко: кто постигнет его?
  • Обратился я сердцем моим к тому, чтобы узнать, исследовать и изыскать мудрость и разум, и познать нечестие глупости, невежества и безумия, –
  • и нашел я, что горче смерти женщина, потому что она – сеть, и сердце ее – силки, руки ее – оковы; добрый пред Богом спасется от нее, а грешник уловлен будет ею.
  • Вот это нашел я, сказал Екклесиаст, испытывая одно за другим.
  • Чего еще искала душа моя, и я не нашел? – Мужчину одного из тысячи я нашел, а женщины между всеми ими не нашел.
  • Только это я нашел, что Бог сотворил человека правым, а люди пустились во многие помыслы.
  • 我 见 日 光 之 下 有 一 宗 祸 患 , 重 压 在 人 身 上 。
  • 就 是 人 蒙 神 赐 他 赀 财 , 丰 富 , 尊 荣 , 以 致 他 心 里 所 愿 的 一 样 都 不 缺 , 只 是 神 使 他 不 能 吃 用 , 反 有 外 人 来 吃 用 。 这 是 虚 空 , 也 是 祸 患 。
  • 人 若 生 一 百 个 儿 子 , 活 了 许 多 岁 数 , 以 致 他 的 年 日 甚 多 , 心 里 却 不 得 满 享 福 乐 , 又 不 得 埋 葬 。 据 我 说 , 那 不 到 期 而 落 的 胎 比 他 倒 好 。
  • 因 为 虚 虚 而 来 , 暗 暗 而 去 , 名 字 被 黑 暗 遮 蔽 。
  • 并 且 没 有 见 过 天 日 , 也 无 知 觉 。 这 胎 , 比 那 人 倒 享 安 息 。
  • 那 人 虽 然 活 千 年 , 再 活 千 年 , 却 不 享 福 , 众 人 岂 不 都 归 一 个 地 方 去 麽 。
  • 人 的 劳 碌 都 为 口 腹 , 心 里 却 不 知 足 。
  • 这 样 看 来 , 智 慧 人 比 愚 昧 人 有 什 么 长 处 呢 。 穷 人 在 众 人 面 前 知 道 如 何 行 , 有 什 么 长 处 呢 。
  • 眼 睛 所 看 的 , 比 心 里 妄 想 的 倒 好 。 这 也 是 虚 空 , 也 是 捕 风 。
  • 先 前 所 有 的 , 早 已 起 了 名 。 并 知 道 何 为 人 。 他 也 不 能 与 那 比 自 己 力 大 的 相 争 。
  • 加 增 虚 浮 的 事 既 多 , 这 与 人 有 什 么 益 处 呢 。
  • 人 一 生 虚 度 的 日 子 , 就 如 影 儿 经 过 。 谁 知 道 什 么 与 他 有 益 呢 。 谁 能 告 诉 他 身 后 在 日 光 之 下 有 什 么 事 呢 。
  • 名 誉 强 如 美 好 的 膏 油 。 人 死 的 日 子 , 胜 过 人 生 的 日 子 。
  • 往 遭 丧 的 家 去 , 强 如 往 宴 乐 的 家 去 , 因 为 死 是 众 人 的 结 局 。 活 人 也 必 将 这 事 放 在 心 上 。
  • 忧 愁 强 如 喜 笑 , 因 为 面 带 愁 容 , 终 必 使 心 喜 乐 。
  • 智 慧 人 的 心 , 在 遭 丧 之 家 。 愚 昧 人 的 心 , 在 快 乐 之 家 。
  • 听 智 慧 人 的 责 备 , 强 如 听 愚 昧 人 的 歌 唱 。
  • 愚 昧 人 的 笑 声 , 好 像 锅 下 烧 荆 棘 的 爆 声 , 这 也 是 虚 空 。
  • 勒 索 使 智 慧 人 变 为 愚 妄 。 贿 赂 能 败 坏 人 的 慧 心 。
  • 事 情 的 终 局 , 强 如 事 情 的 起 头 。 存 心 忍 耐 的 , 胜 过 居 心 骄 傲 的 。
  • 你 不 要 心 里 急 躁 恼 怒 , 因 为 恼 怒 存 在 愚 昧 人 的 怀 中 。
  • 不 要 说 , 先 前 的 日 子 强 过 如 今 的 日 子 , 是 什 么 缘 故 呢 。 你 这 样 问 , 不 是 出 于 智 慧 。
  • 智 慧 和 产 业 并 好 。 而 且 见 天 日 的 人 , 得 智 慧 更 为 有 益 。
  • 因 为 智 慧 护 庇 人 , 好 像 银 钱 护 庇 人 一 样 。 惟 独 智 慧 能 保 全 智 慧 人 的 生 命 , 这 就 是 知 识 的 益 处 。
  • 你 要 察 看 神 的 作 为 , 因 为 神 使 为 曲 的 , 谁 能 变 为 直 呢 。
  • 遇 亨 通 的 日 子 , 你 当 喜 乐 。 遭 患 难 的 日 子 , 你 当 思 想 。 因 为 神 使 这 两 样 并 列 , 为 的 是 叫 人 查 不 出 身 后 有 什 么 事 。
  • 有 义 人 行 义 , 反 致 灭 亡 。 有 恶 人 行 恶 , 倒 享 长 寿 。 这 都 是 我 在 虚 度 之 日 中 所 见 过 的 。
  • 不 要 行 义 过 分 。 也 不 要 过 于 自 逞 智 慧 。 何 必 自 取 败 亡 呢 。
  • 不 要 行 恶 过 分 。 也 不 要 为 人 愚 昧 。 何 必 不 到 期 而 死 呢 。
  • 你 持 守 这 个 为 美 。 那 个 也 不 要 松 手 。 因 为 敬 畏 神 的 人 , 必 从 这 两 样 出 来 。
  • 智 慧 使 有 智 慧 的 人 , 比 城 中 十 个 官 长 更 有 能 力 。
  • 时 常 行 善 而 不 犯 罪 的 义 人 , 世 上 实 在 没 有 。
  • 人 所 说 的 一 切 话 , 你 不 要 放 在 心 上 , 恐 怕 听 见 你 的 仆 人 咒 诅 你 。
  • 因 为 你 心 里 知 道 , 自 己 也 曾 屡 次 咒 诅 别 人 。
  • 我 曾 用 智 慧 试 验 这 一 切 事 。 我 说 , 要 得 智 慧 , 智 慧 却 离 我 远 。
  • 万 事 之 理 离 我 甚 远 , 而 且 最 深 , 谁 能 测 透 呢 。
  • 我 转 念 , 一 心 要 知 道 , 要 考 察 , 要 寻 求 智 慧 , 和 万 事 的 理 由 。 又 要 知 道 邪 恶 为 愚 昧 , 愚 昧 为 狂 妄 。
  • 我 得 知 有 等 妇 人 , 比 死 还 苦 , 她 的 心 是 网 罗 , 手 是 锁 练 。 凡 蒙 神 喜 悦 的 人 , 必 能 躲 避 她 。
  • 有 罪 的 人 , 却 被 她 缠 住 了 。
  • 传 道 者 说 , 看 哪 , 一 千 男 子 中 , 我 找 到 一 个 正 直 人 。 但 众 女 子 中 , 没 有 找 到 一 个 。 我 将 这 事 一 一 比 较 , 要 寻 求 其 理 , 我 心 仍 要 寻 梢 , 却 未 曾 找 到 。
  • 我 所 找 到 的 , 只 有 一 件 , 就 是 神 造 人 原 是 正 直 , 但 他 们 寻 出 许 多 巧 计 。