сiе́ бо да вѣ́сте, я́ко вся́къ блудни́къ, или́ нечи́стъ, или́ лихои́мецъ, и́же е́сть идолослужи́тель, не и́мать достоя́нiя въ Ца́рствiи Христа́ и Бо́га.

Никто́же ва́съ да льсти́тъ су́етными словесы́, си́хъ бо ра́ди гряде́тъ гнѣ́въ Бо́жiй на сы́ны непокори́выя.

Не быва́йте у́бо соприча́стницы си́мъ.

Бѣ́сте бо иногда́ тма́, ны́нѣ же свѣ́тъ о Го́сподѣ: [Зач. 229.] я́коже ча́да свѣ́та ходи́те:

пло́дъ бо духо́вный е́сть во вся́цѣй благосты́ни и пра́вдѣ и и́стинѣ:

искуша́юще, что́ е́сть благоуго́дно Богови:

и не приобща́йтеся къ дѣло́мъ непло́днымъ тмы́, па́че же и облича́йте.

Быва́емая бо о́тай от ни́хъ, сра́мно е́сть и глаго́лати.

Вся́ же облича́емая от свѣ́та явля́ются, все́ бо явля́емое свѣ́тъ е́сть:

сего́ ра́ди глаго́летъ: воста́ни, спя́й, и воскресни́ от ме́ртвыхъ, и освѣти́тъ тя́ Христо́съ.

Блюди́те у́бо, ка́ко опа́сно хо́дите, не я́коже нему́дри, но я́коже прему́дри,

иску́пующе вре́мя, я́ко дні́е лука́ви су́ть.

Сего́ ра́ди не быва́йте несмы́сленни, но разумѣва́йте, что́ е́сть во́ля Бо́жiя.

И не упива́йтеся вино́мъ, въ не́мже е́сть блу́дъ: но па́че исполня́йтеся Ду́хомъ,

глаго́люще себѣ́ во псалмѣ́хъ и пѣ́нiихъ и пѣ́снехъ духо́вныхъ, воспѣва́юще и пою́ще въ сердца́хъ ва́шихъ Го́сподеви,

[Зач. 230.] благодаря́ще всегда́ о всѣ́хъ о и́мени Го́спода на́шего Иису́са Христа́ Бо́гу и Отцу́,

повину́ющеся дру́гъ дру́гу въ стра́сѣ Бо́жiи.

Жены́, свои́мъ муже́мъ повину́йтеся, я́коже Го́споду,

зане́ му́жъ глава́ е́сть жены́, я́коже и Христо́съ глава́ Це́ркве, и То́й е́сть Спаси́тель тѣ́ла:

но я́коже Це́рковь повину́ется Христу́, та́кожде и жены́ свои́мъ муже́мъ во все́мъ.

[Зач. 231.] Му́жiе, люби́те своя́ жены́, я́коже и Христо́съ возлюби́ Це́рковь, и Себе́ предаде́ за ню́,

да освяти́тъ ю́, очи́стивъ ба́нею во́дною въ глаго́лѣ:

да предста́витъ ю́ Себѣ́ сла́вну Це́рковь, не иму́щу скве́рны, или́ поро́ка, или́ нѣ́что от таковы́хъ, но да бу́детъ свя́та и непоро́чна.

Та́ко до́лжни су́ть му́жiе люби́ти своя́ жены́, я́ко своя́ тѣлеса́: любя́й [бо] свою́ жену́, себе́ сама́го лю́битъ.

Никто́же бо когда́ свою́ пло́ть возненави́дѣ, но пита́етъ и грѣ́етъ ю́, я́коже и Госпо́дь Це́рковь:

зане́ у́ди есмы́ Тѣ́ла Его́, от пло́ти Его́ и от косте́й Его́.

Сего́ ра́ди оста́витъ человѣ́къ отца́ своего́ и ма́терь, и прилѣ́пится къ женѣ́ свое́й, и бу́дета два́ въ пло́ть еди́ну.

Та́йна сiя́ велика́ е́сть: а́зъ же глаго́лю во Христа́ и во Це́рковь.

[Зач. 232.] Оба́че и вы́, по еди́ному кі́йждо свою́ жену́ си́це да лю́битъ, я́коже [и] себе́: а жена́ да бои́тся [своего́] му́жа.

Украинский (Огієнко)

Отже, будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти,

і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе, як дар і жертву Богові на приємні пахощі.

А розпуста та нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим,

і гидота, і марнословство або жарти, що непристойні вам, але краще дякування.

Знайте бо це, що жаден розпусник, чи нечистий, або зажерливий, що він ідолянин, не має спадку в Христовому й Божому Царстві!

Нехай вас не зводить ніхто словами марнотними, бо гнів Божий приходить за них на неслухняних,

тож не будьте їм спільниками!

Ви бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі, поводьтеся, як діти світла,

бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді.

Допевняйтеся, що приємне для Господа,

і не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте.

Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потаємно!

Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло.

Через це то й говорить: Сплячий, вставай, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить тебе!

Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі,

використовуючи час, дні бо лукаві!

Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня.

І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом,

розмовляючи поміж собою псалмами, і гімнами, і піснями духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,

дякуючи завжди за все Богові й Отцеві в Ім́я Господа нашого Ісуса Христа,

корячися один одному у Христовім страху.

Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві,

бо чоловік голова дружини, як і Христос Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!

І як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому.

Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,

щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові,

щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна!

Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе.

Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву,

бо ми члени Тіла Його від тіла Його й від костей Його!

Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і будуть обоє вони одним тілом.

Ця таємниця велика, а я говорю про Христа та про Церкву!

Отже, нехай кожен зокрема із вас любить так свою дружину, як самого себе, а дружина нехай боїться свого чоловіка!

Арабский (Arabic Van Dyke)

Языки

فَكُونُوا مُتَمَثِّلِينَ بِاللهِ كَأَوْلاَدٍ أَحِبَّاءَ،

وَاسْلُكُوا فِي الْمَحَبَّةِ كَمَا أَحَبَّنَا الْمَسِيحُ أَيْضًا وَأَسْلَمَ نَفْسَهُ لأَجْلِنَا، قُرْبَانًا وَذَبِيحَةً للهِ رَائِحَةً طَيِّبَةً.

وَأَمَّا الزِّنَا وَكُلُّ نَجَاسَةٍ أَوْ طَمَعٍ فَلاَ يُسَمَّ بَيْنَكُمْ كَمَا يَلِيقُ بِقِدِّيسِينَ،

وَلاَ الْقَبَاحَةُ، وَلاَ كَلاَمُ السَّفَاهَةِ، وَالْهَزْلُ الَّتِي لاَ تَلِيقُ، بَلْ بِالْحَرِيِّ الشُّكْرُ.

فَإِنَّكُمْ تَعْلَمُونَ هذَا أَنَّ كُلَّ زَانٍ أَوْ نَجِسٍ أَوْ طَمَّاعٍ الَّذِي هُوَ عَابِدٌ لِلأَوْثَانِ لَيْسَ لَهُ مِيرَاثٌ فِي مَلَكُوتِ الْمَسِيحِ وَاللهِ.

لاَ يَغُرَّكُمْ أَحَدٌ بِكَلاَمٍ بَاطِل، لأَنَّهُ بِسَبَبِ هذِهِ الأُمُورِ يَأْتِي غَضَبُ اللهِ عَلَى أَبْنَاءِ الْمَعْصِيَةِ.

فَلاَ تَكُونُوا شُرَكَاءَهُمْ.

لأَنَّكُمْ كُنْتُمْ قَبْلاً ظُلْمَةً، وَأَمَّا الآنَ فَنُورٌ فِي الرَّبِّ. اسْلُكُوا كَأَوْلاَدِ نُورٍ.

لأَنَّ ثَمَرَ الرُّوحِ هُوَ فِي كُلِّ صَلاَحٍ وَبِرّ وَحَقّ.

مُخْتَبِرِينَ مَا هُوَ مَرْضِيٌّ عِنْدَ الرَّبِّ.

وَلاَ تَشْتَرِكُوا فِي أَعْمَالِ الظُّلْمَةِ غَيْرِ الْمُثْمِرَةِ بَلْ بِالْحَرِيِّ وَبِّخُوهَا.

لأَنَّ الأُمُورَ الْحَادِثَةَ مِنْهُمْ سِرًّا، ذِكْرُهَا أَيْضًا قَبِيحٌ.

وَلكِنَّ الْكُلَّ إِذَا تَوَبَّخَ يُظْهَرُ بِالنُّورِ. لأَنَّ كُلَّ مَا أُظْهِرَ فَهُوَ نُورٌ.

لِذلِكَ يَقُولُ: «اسْتَيْقِظْ أَيُّهَا النَّائِمُ وَقُمْ مِنَ الأَمْوَاتِ فَيُضِيءَ لَكَ الْمَسِيحُ».

فَانْظُرُوا كَيْفَ تَسْلُكُونَ بِالتَّدْقِيقِ، لاَ كَجُهَلاَءَ بَلْ كَحُكَمَاءَ،

مُفْتَدِينَ الْوَقْتَ لأَنَّ الأَيَّامَ شِرِّيرَةٌ.

مِنْ أَجْلِ ذلِكَ لاَ تَكُونُوا أَغْبِيَاءَ بَلْ فَاهِمِينَ مَا هِيَ مَشِيئَةُ الرَّبِّ.

وَلاَ تَسْكَرُوا بِالْخَمْرِ الَّذِي فِيهِ الْخَلاَعَةُ، بَلِ امْتَلِئُوا بِالرُّوحِ،

مُكَلِّمِينَ بَعْضُكُمْ بَعْضًا بِمَزَامِيرَ وَتَسَابِيحَ وَأَغَانِيَّ رُوحِيَّةٍ، مُتَرَنِّمِينَ وَمُرَتِّلِينَ فِي قُلُوبِكُمْ لِلرَّبِّ.

شَاكِرِينَ كُلَّ حِينٍ عَلَى كُلِّ شَيْءٍ فِي اسْمِ رَبِّنَا يَسُوعَ الْمَسِيحِ، ِللهِ وَالآبِ.

خَاضِعِينَ بَعْضُكُمْ لِبَعْضٍ فِي خَوْفِ اللهِ.

أَيُّهَا النِّسَاءُ اخْضَعْنَ لِرِجَالِكُنَّ كَمَا لِلرَّبِّ،

لأَنَّ الرَّجُلَ هُوَ رَأْسُ الْمَرْأَةِ كَمَا أَنَّ الْمَسِيحَ أَيْضًا رَأْسُ الْكَنِيسَةِ، وَهُوَ مُخَلِّصُ الْجَسَدِ.

وَلكِنْ كَمَا تَخْضَعُ الْكَنِيسَةُ لِلْمَسِيحِ، كَذلِكَ النِّسَاءُ لِرِجَالِهِنَّ فِي كُلِّ شَيْءٍ.

أَيُّهَا الرِّجَالُ، أَحِبُّوا نِسَاءَكُمْ كَمَا أَحَبَّ الْمَسِيحُ أَيْضًا الْكَنِيسَةَ وَأَسْلَمَ نَفْسَهُ لأَجْلِهَا،

لِكَيْ يُقَدِّسَهَا، مُطَهِّرًا إِيَّاهَا بِغَسْلِ الْمَاءِ بِالْكَلِمَةِ،

لِكَيْ يُحْضِرَهَا لِنَفْسِهِ كَنِيسَةً مَجِيدَةً، لاَ دَنَسَ فِيهَا وَلاَ غَضْنَ أَوْ شَيْءٌ مِنْ مِثْلِ ذلِكَ، بَلْ تَكُونُ مُقَدَّسَةً وَبِلاَ عَيْبٍ.

كَذلِكَ يَجِبُ عَلَى الرِّجَالِ أَنْ يُحِبُّوا نِسَاءَهُمْ كَأَجْسَادِهِمْ. مَنْ يُحِبُّ امْرَأَتَهُ يُحِبُّ نَفْسَهُ.

فَإِنَّهُ لَمْ يُبْغِضْ أَحَدٌ جَسَدَهُ قَطُّ، بَلْ يَقُوتُهُ وَيُرَبِّيهِ، كَمَا الرَّبُّ أَيْضًا لِلْكَنِيسَةِ.

لأَنَّنَا أَعْضَاءُ جِسْمِهِ، مِنْ لَحْمِهِ وَمِنْ عِظَامِهِ.

«مِنْ أَجْلِ هذَا يَتْرُكُ الرَّجُلُ أَبَاهُ وَأُمَّهُ وَيَلْتَصِقُ بِامْرَأَتِهِ، وَيَكُونُ الاثْنَانِ جَسَدًا وَاحِدًا».

هذَا السِّرُّ عَظِيمٌ، وَلكِنَّنِي أَنَا أَقُولُ مِنْ نَحْوِ الْمَسِيحِ وَالْكَنِيسَةِ.

وَأَمَّا أَنْتُمُ الأَفْرَادُ، فَلْيُحِبَّ كُلُّ وَاحِدٍ امْرَأَتَهُ هكَذَا كَنَفْسِهِ، وَأَمَّا الْمَرْأَةُ فَلْتَهَبْ رَجُلَهَا.