И госпо́дiе, та́яжде твори́те къ ни́мъ, послабля́юще [и́мъ] преще́нiя, вѣ́дуще, я́ко и ва́мъ самѣ́мъ и тѣ́мъ Госпо́дь е́сть на небесѣ́хъ, и обинове́нiя лица́ нѣ́сть у Него́.

[Зач. 233.] Про́чее же, бра́тiе моя́, возмога́йте во Го́сподѣ и въ держа́вѣ крѣ́пости Его́:

облецы́теся во вся́ ору́жiя Бо́жiя, я́ко возмощи́ ва́мъ ста́ти проти́ву ко́знемъ дiа́волскимъ,

я́ко нѣ́сть на́ша бра́нь къ {проти́ву} кро́ви и пло́ти, но къ нача́ломъ, и ко власте́мъ [и] къ мiродержи́телемъ тмы́ вѣ́ка сего́, къ духово́мъ зло́бы поднебе́снымъ.

Сего́ ра́ди прiими́те вся́ ору́жiя Бо́жiя, да возмо́жете проти́витися въ де́нь лю́тъ и вся́ содѣ́явше ста́ти.

Ста́ните у́бо препоя́сани чресла́ ва́ша и́стиною, и обо́лкшеся въ броня́ пра́вды,

и обу́вше но́зѣ во угото́ванiе благовѣствова́нiя ми́ра:

надъ всѣ́ми же воспрiи́мше щи́тъ вѣ́ры, въ не́мже возмо́жете вся́ стрѣ́лы лука́ваго разжже́нныя угаси́ти:

и шле́мъ спасе́нiя воспрiими́те, и ме́чь духо́вный, и́же е́сть Глаго́лъ Бо́жiй:

[Зач. 234.] вся́кою моли́твою и моле́нiемъ моля́щеся на вся́ко вре́мя ду́хомъ, и въ сiе́ и́стое бдя́ще во вся́комъ терпѣ́нiи и моли́твѣ о всѣ́хъ святы́хъ

и о мнѣ́, да да́стся ми́ сло́во во отверзе́нiе у́стъ мои́хъ, съ дерзнове́нiемъ сказа́ти та́йну благовѣствова́нiя,

о не́мже посо́лствую во у́захъ, да въ не́мъ дерза́ю, я́коже подоба́етъ ми́ глаго́лати.

Да увѣ́сте же и вы́, я́же о мнѣ́, что́ дѣ́лаю, вся́ ска́жетъ ва́мъ Тихи́къ, возлю́бленный бра́тъ и вѣ́ренъ служи́тель о Го́сподѣ,

его́же посла́хъ къ ва́мъ на сiе́ и́стое, да увѣ́сте, я́же о на́съ, и да утѣ́шитъ сердца́ ва́ша.

Ми́ръ бра́тiи и любо́вь съ вѣ́рою от Бо́га Отца́ и Го́спода Иису́са Христа́.

Благода́ть со всѣ́ми лю́бящими Го́спода на́шего Иису́са Христа́ въ неистлѣ́нiи. Ами́нь.

Коне́цъ посла́нiю е́же ко Ефесе́емъ: и́мать въ себѣ́ гла́въ 6, зача́лъ же церко́вныхъ 19.

Украинский (Огієнко)

Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе!

Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею,

щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!

А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!

Раби, слухайтеся тілесних панів зо страхом і тремтінням у простоті серця вашого, як Христа!

Не працюйте тільки про людське око, немов чоловіковгодники, а як раби Христові, чиніть від душі волю Божу,

служіть із зичливістю, немов Господеві, а не людям!

Знайте, що кожен, коли зробить що добре, те саме одержить від Господа, чи то раб, чи то вільний.

А пани, чиніть їм те саме, занехаюйте погрози, знайте, що для вас і для них є на небі Господь, а Він на обличчя не дивиться!

Нарешті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могутністю сили Його!

Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських.

Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби.

Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати.

Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности,

і взувши ноги в готовість Євангелії миру.

А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого.

Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже.

Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться духом, а для того пильнуйте з повною витривалістю та молитвою за всіх святих,

і за мене, щоб дане було мені слово відкрити уста свої, і зо сміливістю провіщати таємницю Євангелії,

для якої посол я в кайданах, щоб сміливо про неї звіщати, як належить мені.

А щоб знали і ви щось про мене, та що я роблю, то все вам розповість Тихик, улюблений брат і в Господі вірний служитель,

якого послав я до вас на це саме, щоб довідалися ви про нас, і щоб ваші серця він потішив.

Мир братам і любов із вірою від Бога Отця й Господа Ісуса Христа!

Благодать зо всіма, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа!
Амінь.

Таджикский

Языки

Эй фарзандон, ба падару модари худ дар Худованд итоат намоед, зеро ки ин аз рўи инсоф аст.

́Падар ва модари худро иззат намо́, ин аст ҳукми аввалин бо чунин ваъда:

́То ки некўаҳвол бошӣ ва бар замин умри дароз бинӣ́.

Ва шумо, эй падарон, фарзандони худро ба хашм наоваред, балки онҳоро дар таълимот ва насиҳати Худованд тарбия кунед.

Эй ғуломон, ба оғоёни башарии худ бо тарсу ларз ва бо соддадилӣ, мисли он ки ба Масеҳ бошад, итоат намоед,

На бо ҳозирхизматии зоҳирӣ, ҳамчун одампарастон, балки ҳамчун ғуломони Масеҳ, ки иродаи Худоро аз таҳти дил ба ҷо меоваранд.

Ғайратмандона хизмат кунед, мисли он ки ба Масеҳ бошад, на ба одамон,

Зеро медонед, ки ҳар кас, хоҳ ғулом бошад, хоҳ озод, ба андозаи кори неке ки кардааст, аз Худованд мукофот хоҳад гирифт.

Ва шумо, эй оғоён, ба онҳо низ ҳамин тавр рафтор кунед, ва аз таҳдид даст кашед, ва бидонед, ки бар сари шумо ҳам дар осмон Оғое ҳаст, ва Ў рўйбинӣ надорад.

Ниҳоят, эй бародаронам, дар Худованд ва дар тавоноии қудрати Ў неруманд шавед.

Зиреҳи куллии Худоро дар бар кунед, то ки битавонед ба дасисаҳои иблис муқобилат намоед.

Чунки муборизаи мо на бар зидди хун ва ҷисм аст, балки бар зидди сарварон, бар зидди ҳукуматдорон, бар зидди фармонравоёни ин олами зулмот аст, бар зидди қувваҳои рўҳии шарорат, ки дар афлок аст.

Бинобар ин, зиреҳи куллии Худоро бигиред, то ки дар рўзи бад муқобилат намуда ва ҳама корҳоро анҷом дода, истодагӣ карда тавонед.

Пас, бо ростӣ камар баста ва ҷавшани адолатро дар бар карда, биистед,

Ва пойафзоли омодагиро барои додани башорати осоиштагӣ ба пои худ бипўшед,

Дар айни ҳол сипари имонро бигиред, ки бо он ҳамаи тирҳои тафсони шарирро хомўш карда метавонед;

Ва хўди наҷотро бигиред, ба шамшери Рўҳро, ки каломи Худост;

Дар ҳар вақт дар Рўҳ бо ҳар дуо ва илтимос дуо гўед, ва ҳушьёр ва босабот буда, ҳамеша дар бораи ҳамаи муқаддасон илтимос кунед,

Барои ман низ дуо гўед, то ба ман калом ато шавад, ки даҳон кушода, сирри башоратро боҷуръат баён намоям,

Ки барои он ман дар занҷирҳо вазифаи сафирро ба ҷо меоварам, то ки далерона ва ба таври бояду шояд сухан гўям.

Ва барои он ки шумо низ аз вазъиятам ва корҳоям воқиф шавед, Тўхиқўс, ки бародари маҳбуб ва хизматгузори амин дар Худованд аст, шуморо аз ҳар хусус хабардор хоҳад кард,

Ки ўро барои ҳамин назди шумо фиристодам, то ки аз вазъияти мо огоҳ бошед, ва ў дилҳои шуморо тасаллӣ диҳад.

Бародаронро осоиштагӣ ва муҳаббат бо имон аз ҷониби Худои Падар ва Исои Масеҳи Худованд бод.

Бо ҳамаи онҳое ки ба Худованди мо Исои Масеҳ муҳаббати бефано доранд, файз бод, омин.