Скрыть

Есѳи́рь, Глава 2

Толкования
2:1
2:2
2:3
2:4
2:5
2:7
2:8
2:9
2:10
2:11
2:12
2:13
2:14
2:15
2:16
2:17
2:19
2:21
2:22
Церковнославянский (рус)
И по словесѣ́хъ си́хъ утоли́ся ца́рь от­ гнѣ́ва, и не воспомяну́ ктому́ Асти́ни, воспомина́я, ели́ка глаго́ла и ка́ко осуди́ ея́.
И рѣ́ша слуги́ царе́вы: да изы́щут­ся царю́ дѣви́цы нерастлѣ́н­ны, красны́ зра́комъ, и да поста́витъ ца́рь взыска́тели во всѣ́хъ страна́хъ ца́р­ст­вiя сво­его́,
и да изберу́тъ отрокови́цъ дѣ́в­с­т­вен­ныхъ доброзра́чныхъ въ су́сы гра́дъ, въ черто́гъ же́нскiй, и да от­даду́т­ся евну́хови царе́ву стра́жу же́нъ, и да даду́т­ся ма́сти и про́чыя потре́бы:
и жена́, ю́же воз­лю́битъ ца́рь, да бу́детъ цари́цею вмѣ́сто Асти́ни. И уго́дно бѣ́ царю́ сло́во, и сотвори́ та́ко.
И му́жъ бѣ́ Иуде́анинъ во гра́дѣ Су́сѣхъ, и и́мя ему́ Мардохе́й сы́нъ Иаи́ровъ, сы́на Семе́ина, сы́на Кисе́ова, от­ пле́мене Венiами́ня,
и́же бя́ше плѣне́нъ от­ Иерусарли́ма Навуходоно́соромъ царе́мъ Вавило́нскимъ:
и бя́ше ему́ отрокови́ца воспита́на, дще́рь Аминада́ва бра́та отцу́ его́, и и́мя е́й есѳи́рь. По преставле́нiи же роди́телей ея́, прiя́ ю́ Мардохе́й во дще́ре мѣ́сто: и бя́ше дѣви́ца красна́ и доброзра́чна.
И егда́ услы́шано бы́сть повелѣ́нiе царе́во, со́браны бы́ша дѣви́цы мно́ги во гра́дъ су́сы, подъ ру́ку га́iеву, и при­­ведена́ бы́сть есѳи́рь ко га́iю храни́телю же́нъ:
и уго́дна бы́сть ему́ отрокови́ца и обрѣ́те благода́ть предъ ни́мъ: и потща́ся да́ти е́й ма́сти и уча́стiе, и се́дмь дѣви́цъ при­­ста́ви къ не́й изъ до́му царе́ва, и снабдѣва́­ше ю́ и рабы́нь ея́ до́брѣ въ дому́ же́нстѣмъ.
И не повѣ́да есѳи́рь ро́да сво­его́, ниже́ оте́че­ст­ва, Мардохе́й бо заповѣ́да е́й не воз­вѣща́ти.
На вся́къ же де́нь хожда́­ше Мардохе́й по двору́ же́нскому, назира́я, что́ есѳи́ри случи́т­ся.
Сiе́ же бѣ́ вре́мя дѣви́цъ входи́ти ко царю́, егда́ испо́лнят­ся два­на́­де­сять ме́сяцей: та́ко бо наполня́хуся дні́е украше́нiя, ше́сть ме́сяцъ во арома́тѣхъ и въ ма́стехъ же́нскихъ, и ше́сть ме́сяцъ намазу́ющяся сми́рновымъ еле́емъ,
и тогда́ вхожда́ху ко царе́ви: и ему́же а́ще рече́тъ при­­вести́ ю́, вхо́дитъ съ ни́мъ ку́пно изъ до́му же́нскаго да́же до до́му царе́ва:
на ве́черъ вхожда́­ше и зау́тра воз­враща́­шеся въ до́мъ же́нскiй вторы́й, идѣ́же га́й евну́хъ царе́въ храни́тель же́нъ, и не вхожда́­ше па́ки ко царю́, а́ще не бу́детъ позвана́ и́менемъ.
Егда́ же испо́лнися вре́мя есѳи́ри дще́ри Аминада́ва, бра́та отца́ Мардохе́ова, [и́же поя́лъ ю́ себѣ́ въ дще́ре мѣ́сто,] вни́ти ко царе́ви, ничто́же преступи́ от­ си́хъ, я́же заповѣ́да е́й евну́хъ храни́тель же́нъ: бѣ́ бо есѳи́рь обрѣта́ющая благода́ть предъ всѣ́ми зря́щими ю́.
И вни́де есѳи́рь ко царю́ Артаксе́рксу во вторый­на́­де­сять ме́сяцъ, и́же е́сть Ада́ръ, въ лѣ́то седмо́е ца́р­ст­ва его́.
И воз­люби́ ца́рь есѳи́рь, и обрѣ́те благода́ть па́че всѣ́хъ дѣви́цъ, и воз­ложи́ вѣне́цъ же́нскiй на главу́ ея́.
И сотвори́ ца́рь пи́ръ всѣ́мъ друго́мъ сво­и́мъ и си́ламъ се́дмь дні́й, и воз­несе́ бра́къ есѳи́ринъ, и сотвори́ от­ра́ду су́щымъ во ца́р­ст­вiи его́.
Мардохе́й же служа́­ше во дворѣ́ [царе́вѣ].
Есѳи́рь же не повѣ́да ро́да сво­его́, [ни люді́й сво­и́хъ]: си́це бо заповѣ́да е́й Мардохе́й боя́тися Бо́га и твори́ти за́повѣди его́, я́коже бѣ́ съ ни́мъ, есѳи́рь же не измѣни́ обы́чая сво­его́.
И опеча́листася два́ евну́ха царе́ва нача́лнѣйшiи стра́жы тѣ́ла его́, я́ко предпочте́нъ бы́сть Мардохе́й, и иска́ста уби́ти Артаксе́ркса царя́.
И воз­вѣсти́ся сло́во Мардохе́ю, и сказа́ есѳи́ри: она́ же повѣ́да царю́, я́же навѣ́туютъ.
Ца́рь же испыта́ дву́ евну́ху, [и исповѣ́даста,] и обѣ́си и́хъ. И повелѣ́ ца́рь вписа́ти на па́мять въ ца́рстѣй книгохрани́телницѣ о благодѣя́нiи Мардохе́овѣ въ похвалу́.
Синодальный
1 Молодые девицы приведены под надзор царского евнуха, чтобы одна заняла место царицы Астини; 5 Есфирь, после смерти её родителей, была на воспитании у родственника Мардохея; 8 Есфирь также взята в царский дом, не открывая своей национальности; 12 она становится наложницей царя; 16 царь полюбил Есфирь более всех других и сделал её царицей вместо Астини; 19 Мардохей узнал о заговоре против царя; он доносит об этом Есфири, а она царю.
После сего, когда утих гнев царя Артаксеркса, он вспомнил об Астинь и о том, что она сделала, и что было определено о ней.
И сказали отроки царя, служившие при нем: пусть бы поискали царю молодых красивых девиц,
и пусть бы назначил царь наблюдателей во все области своего царства, которые собрали бы всех молодых девиц, красивых видом, в престольный город Сузы, в дом жен под надзор Гегая, царского евнуха, стража жен, и пусть бы выдавали им притиранья [и прочее, что нужно];
и девица, которая понравится глазам царя, пусть будет царицею вместо Астинь. И угодно было слово это в глазах царя, и он так и сделал.
Был в Сузах, городе престольном, один Иудеянин, имя его Мардохей, сын Иаира, сын Семея, сын Киса, из колена Вениаминова.
Он был переселен из Иерусалима вместе с пленниками, выведенными с Иехониею, царем Иудейским, которых переселил Навуходоносор, царь Вавилонский.
И был он воспитателем Гадассы, – она же Есфирь, – дочери дяди его, так как не было у нее ни отца, ни матери. Девица эта была красива станом и пригожа лицем. И по смерти отца ее и матери ее, Мардохей взял ее к себе вместо дочери.
Когда объявлено было повеление царя и указ его, и когда собраны были многие девицы в престольный город Сузы под надзор Гегая, тогда взята была и Есфирь в царский дом под надзор Гегая, стража жен.
И понравилась эта девица глазам его и приобрела у него благоволение, и он поспешил выдать ей притиранья и все, назначенное на часть ее, и приставить к ней семь девиц, достойных быть при ней, из дома царского, и переместил ее и девиц ее в лучшее отделение женского дома.
Не сказывала Есфирь ни о народе своем, ни о родстве своем, потому что Мардохей дал ей приказание, чтобы она не сказывала.
И всякий день Мардохей приходил ко двору женского дома, чтобы наведываться о здоровье Есфири и о том, что делается с нею.
Когда наступало время каждой девице входить к царю Артаксерксу, после того, как в течение двенадцати месяцев выполнено было над нею все, определенное женщинам, – ибо столько времени продолжались дни притиранья их: шесть месяцев мирровым маслом и шесть месяцев ароматами и другими притираньями женскими, –
тогда девица входила к царю. Чего бы она ни потребовала, ей давали всё для выхода из женского дома в дом царя.
Вечером она входила и утром возвращалась в другой дом женский под надзор Шаазгаза, царского евнуха, стража наложниц; и уже не входила к царю, разве только царь пожелал бы ее, и она призывалась бы по имени.
Когда настало время Есфири, дочери Аминадава, дяди Мардохея, который взял ее к себе вместо дочери, – идти к царю, тогда она не просила ничего, кроме того, о чем сказал ей Гегай, евнух царский, страж жен. И приобрела Есфирь расположение к себе в глазах всех, видевших ее.
И взята была Есфирь к царю Артаксерксу, в царский дом его, в десятом месяце, то есть в месяце Тебефе, в седьмой год его царствования.
И полюбил царь Есфирь более всех жен, и она приобрела его благоволение и благорасположение более всех девиц; и он возложил царский венец на голову ее и сделал ее царицею на место Астинь.
И сделал царь большой пир для всех князей своих и для служащих при нем, – пир ради Есфири, и сделал льготу областям и роздал дары с царственною щедростью.
И когда во второй раз собраны были девицы, и Мардохей сидел у ворот царских,
Есфирь все еще не сказывала о родстве своем и о народе своем, как приказал ей Мардохей; а слово Мардохея Есфирь выполняла и теперь так же, как тогда, когда была у него на воспитании.
В это время, как Мардохей сидел у ворот царских, два царских евнуха, Гавафа и Фарра, оберегавшие порог, озлобились [за то, что предпочтен был Мардохей], и замышляли наложить руку на царя Артаксеркса.
Узнав о том, Мардохей сообщил царице Есфири, а Есфирь сказала царю от имени Мардохея.
Дело было исследовано и найдено верным, и их обоих повесили на дереве. И было вписано о благодеянии Мардохея в книгу дневных записей у царя.
Грузинский
ამ ამბების შემდეგ, როცა დაუცხრა მეფე ახაშვეროშს რისხვა, გაიხსენა მან ვაშთი, მისი საქციელი და მასზე გამოტანილი განაჩენი.
თქვეს მეფის მხლებლებმა, მისმა მსახურებმა: მოუძებნონ მეფეს ლამაზი ყმაწვილი ქალები.
დააყენოს მეფემ ზედამხედველნი თავისი სამეფოს ყველა სამთავროში, რომ თავი მოუყარონ ყველა ლამაზ ყმაწვილ ქალს შუშანში, სატახტოში, და ჩააბარონ სადიაცო სახლში მეფის საჭურისს, დიაცთა მცველს ჰეგეს, რომელიც დაურიგებს მათ ფერუმარილს.
ქალწულმა, რომელიც თვალში მოუვა მეფეს, იდედოფლოს ვაშთის ნაცვლად. მოეწონა ნათქვამი მეფეს და ასეც მოიქცა.
იყო ერთი იუდაელი კაცი შუშანში, სატახტოში, სახელად მარდოქაი, ძე იაირისა, ძისა შიმყისა, ძისა კიშისა, ბენიამინელი,
რომელიც გადასახლებული იყო იერუსალიმიდან იექონიასთან, იუდას მეფესთან, ერთად გადასახლებულთა შორის, რომელნიც ნაბუქოდონოსორმა, ბაბილონის მეფემ გადაასახლა.
პატრონობდა იგი ჰადასას ანუ ესთერს, თავის ბიძაშვილს, რადგან არც მამა ჰყადა მას, არც დედა. ტანადი და პირმშვენიერი იყო ყმაწვილი ქალი. როცა დედ-მამა დაეხოცა, იშვილა იგი მარდოქაიმ.
როცა გამოაცხადეს მეფის ბრძანება და დადგენილება და თავი მოუყარეს უამრავ ყმაწვილ ქალს შუშანში, სატახტოში, და ჩააბარეს ჰეგეს, მაშინ მიიყვანეს ესთერიც მეფის სახლში და ჩააბარეს ჰეგეს, დიაცთა მცველს.
მოეწონა მას ყმაწვილი ქალი, რომელმაც მადლი პოვა მის თვალში. სასწრაფოდ მიაცემინა მისთვის ფერუმარილი და კუთვნილი წილი, მიაჩენინა შვიდი რჩეული მხევალი მეფის სახლიდან და მხევლებთან ერთად სადიაცო სახლის უკეთეს სადგომში გადაიყვანა.
არ გაუმჟღავნებია ესთერს თავისი ერი და სამშობლო, რადგან დაარიგა მარდოქაიმ, არ გაემჟღავნებინა.
ყოველდღე ჩაივლიდა ხოლმე მარდოქაი სადიაცო სახლის ეზოს წინ, ესთერის ჯანმრთელობისა და ამბის გასაგებად.
როცა მოუწევდა ყმაწვილ ქალს რიგი მეფე ახაშვეროშთან შესასვლელად თორმეტი თვის ბოლოს, როგორც დაწესებული იყო ქალებისთვის (რადგან ამდენი ხანი სჭირდებოდა მათ დაზელვას: ექვსი თვე მირონის ზეთით და ექვსი თვე ბალსამონით და სხვა სადიაცო ნელსაცხებლებით),
მაშინ შევიდოდა ყმაწვილი ქალი მეფესთან. რაც არ უნდა მოეთხოვა, თან გაატანდნენ ხოლმე სადიაცო სახლიდან მეფის სახლში მიმავალს.
საღამო ხანს შედიოდა და დილით ბრუნდებოდა სხვა სადიაცო სახლში, შააბგაზის, მეფის საჭურისის და ხარჭათა მცველის ხელქვეით. მეტჯერ აღარ შედიოდა მეფესთან, თუ არ ინებებდა მეფე მის დაძახებას, თუ სახელდებით არ დაუძახებდა.
როცა მოუწია ესთერს, მარდოქაის ბიძის, აბიხაილის ასულს, რომელიც ნაშვილები ჰყავდა მას, მეფესთან შესვლის რიგმა, არაფერი მოუთხოვია, გარდა იმისა, რაც დაწესებული ჰქონდა ჰეგესგან, მეფის საჭურისისა და დიაცთა მცველისგან. ყველა მისი მნახველის თვალში მადლი ჰქონდა ნაპოვნი ესთერს.
მიჰგვარეს ესთერი მეფე ახაშვეროშს მის სამეფო სახლში მეათე თვეს, ანუ ტებეთის თვეში, მისი მეფობის მეშვიდე წელს.
შეუყვარდა მეფეს ესთერი ყველა ქალზე უფრო, ყველა ქალწულზე მეტი მადლი და წყალობა ჰპოვა ესთერმა მის წინაშე. და დაადგა თავზე სამეფო გვირგვინი მეფემ და ვაშთის ნაცვლად გაადედოფლა.
გაუმართა მეფემ დიდი ლხინი თავის მთავრებსა და მორჩილთ, ლხინი ესთერის სახელზე და შეუმსუბუქა ტვირთი სამთავროებს და მეფურად გასცა საჩუქრები.
როცა მეორეჯერ მოუყარეს თავი ქალწულებს, სამეფო კარიბჭესთან იჯდა მარდოქაი.
არ გაუმჟღავნებია ესთერს თავისი სამშობლო და ერი, როგორც დარიგებული იყო მარდოქაისგან. ახლაც ისევე ასრულებდა ესთერი მარდოქაის სიტყვას, როგორც მაშინ, როცა მის მეურვეობაში იყო.
იმ ხანებში, როცა სამეფო კარიბჭესთან იჯდა მარდოქაი, გაცოფდნენ ბიგთანი და თერეში, მეფის ორი საჭურისი, ზღურბლის მცველები და მეფე ახაშვეროშზე ხელის აღმართვა განიზრახეს.
შეიტყო ეს ამბავი მარდოქაიმ და აცნობა დედოფალ ესთერს, ხოლო ესთერმა მარდოქაის სახელით მოახსენა მეფეს.
გამოძიებული იქნა საქმე, დადასტურდა და ორივენი ხეზე ჩამოკიდეს. ეს ყველაფერი ჩაიწერა მატიანის წიგნში მეფის თვალწინ.
По цих подіях, коли затихла лютість царя Ахашвероша, згадав він про Вашті, і що вона зробила, і що було заряджене про неї.
І сказали царські отроки, його слуги: Нехай пошукають для царя дівчат, уродливих на вигляд паннів,
і нехай цар призначить урядників по всіх округах свого царства, і нехай вони зберуть усіх дівчат, паннів уродливого вигляду, до замку Сузи, до дому жінок під руку Геґая, царського євнуха, сторожа жінок, і дати їм потрібне для їхнього причепурення.
А та дівчина, що буде найкраща в царських очах, буде царювати замість Вашті.
І була приємна ця рада у царевих очах, і він зробив так.
А в замку Сузи був один юдеянин, а ім́я йому Мордехай, син Яіра, сина Шім́ї, сина Кішового, муж Веніяминівець,
що був узятий з Єрусалиму з тим полоном, який був узятий разом з Єхонією, царем Юдиним, якого взяв був Навуходоносор, цар вавилонський.
І він виховував Гадассу, вона ж Естер, дочку свого дядька, бо не мала вона ні батька, ні матері.
А ця дівчина була хорошої постави та вродливого вигляду, а коли помер її батько та мати її, Мордехай узяв її собі за дочку.
І сталося, коли був оголошений царський наказ та закон його, і коли збирали багато дівчат до замку Сузи під руку Геґая, то взята була й Естер до царського дому під руку Геґая, сторожа жінок.
І була та дівчина хороша в його очах, і мала ласку перед ним, і він приспішив видати їй потрібне для її причепурення й її частки, та дати їй сімох відповідних дівчат із царського дому.
І він перемістив її та дівчат її до найкращого місця в домі жінок.
Естер не виявила ні про народ свій, ні про місце свого народження, бо Мордехай наказав їй, щоб цього вона не виявляла.
А кожного дня Мордехай ходив до подвір́я дому жінок, щоб довідатись, як мається Естер та що вона робить.
А коли приходила черга для кожної дівчини входити до царя Ахашвероша, коли кінчалися дванадцять місяців установленого порядку для жінок, бо так виповнялися дні їхнього причепурювання: шість місяців мирровою оливою, а шість місяців пахощами та іншим потрібним для причепурювання жінок,
то з тим дівчина приходила до царя: давалося їй усе, що вона скаже, щоб воно йшло з нею з дому жінок до дому царського.
Ввечорі вона приходила, а ранком вона верталася до другого дому жінок під руку Шаазґаза, царського евнуха, сторожа наложниць.
Вона вже не входила до царя, хіба б що цар пожадав її, і вона була покликана за ім́ям.
А коли настала черга для Естери, дочки Авіхая, Мордехаєвого дядька, що взяв її собі за дочку, щоб іти до царя, вона нічого не жадала, як тільки того, що казав Геґай, царський евнух, сторож жінок.
І Естер мала ласку в очах усіх, хто її бачив!
І була взята Естер до царя Ахашвероша, до царського дому його, десятого місяця, він місяць тевет, сьомого року царювання його.
І цар покохав Естер понад усіх жінок, і вона мала прихильність та ласку перед його обличчям понад усіх дівчат, і він поклав царську корону на її голову, і зробив її царицею замість Вашті.
І справив цар велику гостину для всіх своїх князів та своїх слуг, гостину для Естери, і зробив полегшення для округ, і дав дарунка за царською спроможністю.
А коли збирали дівчат другий раз, то Мордехай сидів при царській брамі.
Естер же не виявляла місця свого народження та народу свого, як наказав був їй Мордехай, бо Естер виконувала Мордехаєве слово так, як коли була в нього на вихованні.
Тими днями, коли Мордехай сидів у царській брамі, розгнівалися Біґтан та Тереш, два царські евнухи зо сторожів порогів, і задумували простягнути руку на царя Ахашвероша.
І стала відома ця річ Мордехаєві, і він доніс про це цариці Естер, а Естер переказала цареві в імені Мордехая.
І була розвідана ця справа, і знайдено так, і ті обоє були повішені на шибениці.
І було записане це в хроніці перед обличчям царським.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible