рцы́ ко всему́ со́нму сыно́въ Изра́илевыхъ, глаго́ля: въ деся́тый ме́сяца сего́ да во́зметъ кі́йждо овча́ по домо́мъ оте́чествъ, кі́йждо овча́ по до́му:

а́ще же ма́ло и́хъ е́сть въ дому́, я́ко не дово́лнымъ бы́ти на овча́, да во́зметъ съ собо́ю сосѣ́да бли́жняго своего́ по числу́ ду́шъ: кі́йждо дово́лное себѣ́ сочте́тъ на овча́:

овча́ соверше́нно, му́жескъ по́лъ, непоро́чно и единолѣ́тно бу́детъ ва́мъ, от а́гнецъ и от ко́злищъ прiи́мете:

и бу́детъ ва́мъ соблюде́но да́же до четвертагона́десять дне́ ме́сяца сего́: и зако́лютъ то́ все́ мно́жество собо́ра сыно́въ Изра́илевыхъ къ ве́черу,

и прiи́мутъ от кро́ве и пома́жутъ на обою́ подво́ю и на пра́гахъ въ домѣ́хъ, въ ни́хже снѣдя́тъ то́е,

и снѣдя́тъ мяса́ въ нощи́ то́й пече́на огне́мъ и опрѣсно́ки съ го́рькимъ зе́лiемъ снѣдя́тъ:

не снѣ́сте от ни́хъ су́рово, ниже́ варе́но въ водѣ́, но пече́ное огне́мъ, главу́ съ нога́ми и со утро́бою:

не оста́вите от него́ до у́трiя и ко́сти не сокруши́те от него́, оста́нки же от него́ до у́тра огне́мъ сожже́те:

си́це же снѣ́сте е́: чресла́ ва́ша препоя́сана, и сапо́зи ва́ши на нога́хъ ва́шихъ, и жезлы́ ва́ши въ рука́хъ ва́шихъ, и снѣ́сте е́ со тща́нiемъ: Па́сха е́сть Госпо́дня:

и пройду́ зе́млю Еги́петскую сея́ но́щи, и убiю́ вся́каго пе́рвенца въ земли́ Еги́петстѣй, от человѣ́ка до скота́, и во всѣ́хъ бозѣ́хъ Еги́петскихъ сотворю́ отмще́нiе: А́зъ Госпо́дь:

и бу́детъ кро́вь ва́мъ въ зна́менiе на домѣ́хъ, въ ни́хже вы́ бу́дете та́мо, и узрю́ кро́вь и покры́ю вы́, и не бу́детъ въ ва́съ я́звы, е́же поги́бнути, егда́ поражу́ зе́млю Еги́петскую:

и бу́детъ ва́мъ де́нь се́й въ па́мять, и пра́зднуйте то́й пра́здникъ Го́споду во вся́ ро́ды ва́шя: зако́нно вѣ́чно пра́зднуйте его́:

се́дмь дні́й опрѣсно́ки яди́те, от пе́рваго же дне́ изми́те ква́съ изъ домо́въ ва́шихъ: вся́къ, и́же снѣ́сть ки́сло, поги́бнетъ душа́ та́ от Изра́иля, от дне́ пе́рваго да́же до дне́ седма́го:

и пе́рвый де́нь нарече́тся свя́тъ, и седмы́й де́нь наро́читъ свя́тъ да бу́детъ ва́мъ: вся́каго дѣ́ла рабо́тна да не сотворите́ въ ни́хъ, ра́звѣ ели́ка [снѣ́сти] сотворя́тся вся́кой души́, сiя́ то́чiю да сотворя́тся ва́мъ:

и сохрани́те за́повѣдь сiю́: въ се́й бо де́нь изведу́ си́лу ва́шу от земли́ Еги́петскiя: и сотвори́те де́нь се́й въ ро́ды ва́шя, зако́нно вѣ́чно:

начина́юще въ четвертыйна́десять де́нь пе́рваго ме́сяца, съ ве́чера да снѣ́сте опрѣсно́ки, до два́десять пе́рваго дне́ ме́сяца, до ве́чера:

се́дмь дні́й ква́съ да не яви́тся въ домѣ́хъ ва́шихъ: вся́къ, и́же а́ще снѣ́сть ква́сно, погуби́тся душа́ та́ от со́нма сыно́въ Изра́илевыхъ и въ прише́лцѣхъ и въ жи́телехъ тоя́ земли́:

вся́каго ква́снаго да не я́сте, во всѣ́хъ же домѣ́хъ ва́шихъ да я́сте опрѣсно́ки.

Созва́ же Моисе́й вся́ ста́рцы сыно́въ Изра́илевыхъ и рече́ и́мъ: ше́дше поими́те себѣ́ овча́ по сродство́мъ ва́шымъ и пожри́те па́сху:

возми́те же ки́сть иссо́па, и омочи́вше въ кро́вь, я́же бли́зъ две́рiй, пома́жите пра́ги, и на обою́ подво́ю, от кро́ве, я́же е́сть бли́зъ две́рiй: вы́ же да не изы́дете кі́йждо изъ две́рiй до́му своего́ до зау́трiя:

и ми́мо про́йдетъ Госпо́дь изби́ти Еги́птяны, и у́зритъ кро́вь на пра́зѣ и на обою́ подво́ю, и мине́тъ Госпо́дь две́ри, и не попу́ститъ погубля́ющему вни́ти въ до́мы ва́шя убива́ти:

и сохрани́те сло́во сiе́ зако́нно себѣ́ и сыно́мъ ва́шымъ до вѣ́ка:

а́ще же вни́дете въ зе́млю, ю́же да́стъ Госпо́дь ва́мъ, я́коже глаго́ла, сохрани́те служе́нiе сiе́,

и бу́детъ егда́ возглаго́лютъ ва́мъ сы́нове ва́ши: что́ есть служе́нiе сiе́?

И рцы́те и́мъ: же́ртва па́сха сiя́ Го́споду, И́же покры́ до́мы сыно́въ Изра́илевыхъ во Еги́птѣ, егда́ поби́ Еги́птяны, до́мы же на́шя изба́ви. И прекло́ншеся лю́дiе поклони́шася.

И отше́дше сотвори́ша сы́нове Изра́илевы, я́коже заповѣ́да Госпо́дь Моисе́ю и Ааро́ну, та́ко сотвори́ша.

Бы́сть же въ полу́нощи, и Госпо́дь порази́ вся́каго пе́рвенца въ земли́ Еги́петстѣй, от пе́рвенца фарао́нова сѣдя́щаго на престо́лѣ, до пе́рвенца плѣ́нницы, я́же въ ро́вѣ, и до пе́рвенца вся́каго ско́тска.

Воста́ же фарао́нъ но́щiю, и вси́ раби́ его́, и вси́ Еги́птяне, и бы́сть во́пль вели́къ по все́й земли́ Еги́петстѣй, и́бо не бы́сть до́мъ, въ не́мже не бѣ́ мертвеца́.

И призва́ фарао́нъ Моисе́а и Ааро́на въ нощи́ и рече́ и́мъ: воста́ните и отиди́те от люді́й мои́хъ, и вы́, и сы́нове Изра́илевы: иди́те и послужи́те Го́споду Бо́гу ва́шему, я́коже глаго́лете:

и о́вцы и говя́да ва́шя пои́мше иди́те, благослови́те же и мене́.

И нужда́ху Еги́птяне люді́й со тща́нiемъ изри́нути и́хъ от земли́: реко́ша бо, я́ко вси́ мы́ и́змремъ.

Взя́ша же лю́дiе муку́ свою́ пре́жде вскисе́нiя тѣ́ста своего́, и ввяза́вше въ ри́зы, [возложи́ша] на ра́мы своя́.

Сы́нове же Изра́илевы сотвори́ша, я́коже заповѣ́да и́мъ Моисе́й: и испроси́ша от Еги́птянъ сосу́ды сре́бряны и зла́ты, и ри́зы:

и даде́ Госпо́дь благода́ть лю́демъ Свои́мъ предъ Еги́птяны: и да́ша и́мъ, и обра́ша Еги́птянъ.

Воздвиго́шася же сы́нове Изра́илевы от Рамессы́ въ Сокхо́ѳъ до шести́ со́тъ ты́сящъ пѣ́шихъ муже́й, кромѣ́ домоча́дства:

и прише́лцы мно́зи изыдо́ша съ ни́ми, и о́вцы, и волы́, и ско́ти мно́зи зѣло́.

И испеко́ша тѣ́сто, е́же изнесо́ша изъ Еги́пта, опрѣсно́ки не ки́слы, не вскисо́ша бо: и́бо изгна́ша и́хъ Еги́птяне, и не возмого́ша поме́длити, ниже́ бра́шна сотвори́ша себѣ́ на пу́ть.

Обита́нiя же сыно́въ Изра́илевыхъ, е́же обита́ша въ земли́ Еги́петстѣй и въ земли́ Ханаа́ни сі́и и отцы́ и́хъ, лѣ́тъ четы́реста три́десять.

И бы́сть по четы́рехъ стѣ́хъ и три́десяти лѣ́тѣхъ, изы́де вся́ си́ла Госпо́дня от земли́ Еги́петскiя въ нощи́.

Стражба́ е́сть Го́споду, е́же извести́ и́хъ от земли́ Еги́петскiя: о́ная но́щь са́мая стражба́ Го́споду, я́ко всѣ́мъ сыно́мъ Изра́илевымъ бы́ти въ ро́ды и́хъ.

И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю и Ааро́ну: се́й зако́нъ Па́схи: вся́къ иноплеме́нникъ да не я́стъ от нея́,

и вся́каго раба́ или́ ку́пленаго обрѣ́жеши его́, и тогда́ да я́стъ от нея́:

пришле́цъ или́ нае́мникъ да не я́стъ от нея́:

въ дому́ еди́нѣмъ да снѣ́стся: не оста́вите от мя́съ на у́трiе, и не изнеси́те мя́съ во́нъ изъ до́му, и ко́сти не сокруши́те от него́:

ве́сь со́нмъ сыно́въ Изра́илевыхъ сотвори́тъ сiе́:

а́ще же кто́ прiи́детъ пришле́цъ къ ва́мъ сотвори́ти Па́сху Госпо́дню, обрѣ́жеши его́ вся́къ му́жескiй по́лъ, и тогда́ присту́питъ сотвори́ти ю́, и бу́детъ а́ки жи́тель земли́ тоя́: вся́къ же необрѣ́заный да не я́стъ от нея́:

зако́нъ еди́нъ да бу́детъ тоя́ земли́ жи́телю и прише́лцу прише́дшему въ ва́съ.

И сотвори́ша сы́нове Изра́илевы, я́коже заповѣ́да Госпо́дь Моисе́ю и Ааро́ну, та́ко сотвори́ша.

И бы́сть въ де́нь о́нъ, изведе́ Госпо́дь сы́ны Изра́илевы от земли́ Еги́петскiя съ си́лою и́хъ.

Синодальный

Господь устанавливает Пасху и праздник опресноков; 21 Моисей объявляет старейшинам Израилевым повеление Господа; 29 поражение первенцев; начало исхода в пасхальную ночь.

И сказал Господь Моисею и Аарону в земле Египетской, говоря:

месяц сей да будет у вас началом месяцев, первым да будет он у вас между месяцами года.

Скажите всему обществу [сынов] Израилевых: в десятый день сего месяца пусть возьмут себе каждый одного агнца по семействам, по агнцу на семейство;

а если семейство так мало, что не съест агнца, то пусть возьмет с соседом своим, ближайшим к дому своему, по числу душ: по той мере, сколько каждый съест, расчислитесь на агнца.

Агнец у вас должен быть без порока, мужеского пола, однолетний; возьмите его от овец, или от коз,

и пусть он хранится у вас до четырнадцатого дня сего месяца: тогда пусть заколет его все собрание общества Израильского вечером,

и пусть возьмут от крови его и помажут на обоих косяках и на перекладине дверей в домах, где будут есть его;

пусть съедят мясо его в сию самую ночь, испеченное на огне; с пресным хлебом и с горькими травами пусть съедят его;

не ешьте от него недопеченного, или сваренного в воде, но ешьте испеченное на огне, голову с ногами и внутренностями;

не оставляйте от него до утра [и кости его не сокрушайте], но оставшееся от него до утра сожгите на огне.

Ешьте же его так: пусть будут чресла ваши препоясаны, обувь ваша на ногах ваших и посохи ваши в руках ваших, и ешьте его с поспешностью: это – Пасха Господня.

А Я в сию самую ночь пройду по земле Египетской и поражу всякого первенца в земле Египетской, от человека до скота, и над всеми богами Египетскими произведу суд. Я Господь.

И будет у вас кровь знамением на домах, где вы находитесь, и увижу кровь и пройду мимо вас, и не будет между вами язвы губительной, когда буду поражать землю Египетскую.

И да будет вам день сей памятен, и празднуйте в оный праздник Господу во [все] роды ваши; как установление вечное празднуйте его.

Семь дней ешьте пресный хлеб; с самого первого дня уничтожьте квасное в домах ваших, ибо кто будет есть квасное с первого дня до седьмого дня, душа та истреблена будет из среды Израиля.

И в первый день да будет у вас священное собрание, и в седьмой день священное собрание: никакой работы не должно делать в них; только что́ есть каждому, одно то́ можно делать вам.

Наблюдайте опресноки, ибо в сей самый день Я вывел ополчения ваши из земли Египетской, и наблюдайте день сей в роды ваши, как установление вечное.

С четырнадцатого дня первого месяца, с вечера ешьте пресный хлеб до вечера двадцать первого дня того же месяца;

семь дней не должно быть закваски в домах ваших, ибо кто будет есть квасное, душа та истреблена будет из общества [сынов] Израилевых, пришлец ли то, или природный житель земли той.

Ничего квасного не ешьте; во всяком местопребывании вашем ешьте пресный хлеб.

И созвал Моисей всех старейшин [сынов] Израилевых и сказал им: выберите и возьмите себе агнцев по семействам вашим и заколите пасху;

и возьмите пучок иссопа, и обмочите в кровь, которая в сосуде, и помажьте перекладину и оба косяка дверей кровью, которая в сосуде; а вы никто не выходите за двери дома своего до утра.

И пойдет Господь поражать Египет, и увидит кровь на перекладине и на обоих косяках, и пройдет Господь мимо дверей, и не попустит губителю войти в домы ваши для поражения.

Храните сие, как закон для себя и для сынов своих на веки.

Когда войдете в землю, которую Господь даст вам, как Он говорил, соблюдайте сие служение.

И когда скажут вам дети ваши: что это за служение?

скажите [им]: это пасхальная жертва Господу, Который прошел мимо домов сынов Израилевых в Египте, когда поражал Египтян, и домы наши избавил. И преклонился народ и поклонился.

И пошли сыны Израилевы и сделали: как повелел Господь Моисею и Аарону, так и сделали.

В полночь Господь поразил всех первенцев в земле Египетской, от первенца фараона, сидевшего на престоле своем, до первенца узника, находившегося в темнице, и все первородное из скота.

И встал фараон ночью сам и все рабы его и весь Египет; и сделался великий вопль [во всей земле] Египетской, ибо не было дома, где не было бы мертвеца.

И призвал [фараон] Моисея и Аарона ночью и сказал [им]: встаньте, выйдите из среды народа моего, как вы, так и сыны Израилевы, и пойдите, совершите служение Господу [Богу вашему], как говорили вы;

и мелкий и крупный скот ваш возьмите, как вы говорили; и пойдите и благословите меня.

И понуждали Египтяне народ, чтобы скорее выслать его из земли той; ибо говорили они: мы все помрем.

И понес народ тесто свое, прежде нежели оно вскисло; квашни их, завязанные в одеждах их, были на плечах их.

И сделали сыны Израилевы по слову Моисея и просили у Египтян вещей серебряных и вещей золотых и одежд.

Господь же дал милость народу [Своему] в глазах Египтян: и они давали ему, и обобрал он Египтян.

И отправились сыны Израилевы из Раамсеса в Сокхоф до шестисот тысяч пеших мужчин, кроме детей;

и множество разноплеменных людей вышли с ними, и мелкий и крупный скот, стадо весьма большое.

И испекли они из теста, которое вынесли из Египта, пресные лепешки, ибо оно еще не вскисло, потому что они выгнаны были из Египта и не могли медлить, и даже пищи не приготовили себе на дорогу.

Времени же, в которое сыны Израилевы [и отцы их] обитали в Египте [и в земле Ханаанской], было четыреста тридцать лет.

По прошествии четырехсот тридцати лет, в этот самый день вышло все ополчение Господне из земли Египетской ночью.

Это – ночь бдения Господу за изведение их из земли Египетской; эта самая ночь – бдение Господу у всех сынов Израилевых в роды их.

И сказал Господь Моисею и Аарону: вот устав Пасхи: никакой иноплеменник не должен есть ее;

а всякий раб, купленный за серебро, когда обрежешь его, может есть ее;

поселенец и наемник не должен есть ее.

В одном доме должно есть ее, [не оставляйте от нее до утра,] не выносите мяса вон из дома и костей ее не сокрушайте.

Все общество [сынов] Израиля должно совершать ее.

Если же поселится у тебя пришлец и захочет совершить Пасху Господу, то обрежь у него всех мужеского пола, и тогда пусть он приступит к совершению ее и будет как природный житель земли; а никакой необрезанный не должен есть ее;

один закон да будет и для природного жителя и для пришельца, поселившегося между вами.

И сделали все сыны Израилевы: как повелел Господь Моисею и Аарону, так и сделали.

В этот самый день Господь вывел сынов Израилевых из земли Египетской по ополчениям их.

Испанский Reina-Valera 1995

Habló Jehová a Moisés y a Aarón en la tierra de Egipto, y les dijo:

«Este mes será para vosotros el principal entre los meses; os será el primero de los meses del año.

Hablad a toda la congregación de Israel, y decid: “El día diez de este mes tomará cada uno un cordero según las familias de los padres, un cordero por familia.

Pero si la familia es demasiado pequeña, que no baste para comer el cordero, entonces él y el vecino más cercano a su casa tomarán uno según el número de las personas; conforme al comer de cada hombre os repartiréis el cordero.

El animal será sin defecto, macho de un año; lo tomaréis de las ovejas o de las cabras.

Lo guardaréis hasta el día catorce de este mes, y lo inmolará toda la congregación del pueblo de Israel entre las dos tardes.

Tomarán de la sangre y la pondrán en los dos postes y en el dintel de las casas en que lo han de comer.

Esa noche comerán la carne asada al fuego y panes sin levadura; con hierbas amargas lo comerán.

Ninguna cosa comeréis de él cruda ni cocida en agua, sino asada al fuego; comeréis también su cabeza, sus patas y sus entrañas.

Ninguna cosa dejaréis de él hasta la mañana; y lo que quede hasta la mañana, lo quemaréis en el fuego.

Lo habéis de comer así: ceñidos con un cinto, con vuestros pies calzados y con el bastón en la mano; y lo comeréis apresuradamente. Es la Pascua de Jehová.

Pues yo pasaré aquella noche por la tierra de Egipto y heriré a todo primogénito en la tierra de Egipto, así de los hombres como de las bestias, y ejecutaré mis juicios en todos los dioses de Egipto. Yo, Jehová.

»“La sangre os será por señal en las casas donde vosotros estéis; veré la sangre y pasaré de largo ante vosotros, y no habrá entre vosotros plaga de mortandad cuando hiera la tierra de Egipto.

Este día os será memorable, y lo celebraréis como fiesta solemne para Jehová durante vuestras generaciones; por estatuto perpetuo lo celebraréis.

Siete días comeréis panes sin levadura. El primer día haréis desaparecer toda levadura de vuestras casas, porque cualquiera que coma algo leudado desde el primer día hasta el séptimo, será eliminado de Israel.

El primer día habrá santa convocación, y asimismo en el séptimo día tendréis una santa convocación. Ninguna obra se hará en ellos, excepto solamente que preparéis lo que cada cual haya de comer.

Guardaréis la fiesta de los Panes sin levadura, porque en ese mismo día saqué vuestras huestes de la tierra de Egipto; por tanto, guardaréis este mandamiento a lo largo de vuestras generaciones como una costumbre perpetua.

En el mes primero comeréis los panes sin levadura, desde el día catorce del mes por la tarde hasta el veintiuno del mes por la tarde.

Durante siete días no se hallará levadura en vuestras casas, porque cualquiera que coma algo leudado, tanto extranjero como natural del país, será eliminado de la congregación de Israel.

Ninguna cosa leudada comeréis; en todas vuestras habitaciones comeréis panes sin levadura.”»

Moisés convocó a todos los ancianos de Israel y les dijo: «Salid y buscad corderos para vuestras familias, y sacrificad la pascua.

Tomad un manojo de hisopo, mojadlo en la sangre que estará en un lebrillo, y untad el dintel y los dos postes con la sangre que estará en el lebrillo. Que ninguno de vosotros salga de las puertas de su casa hasta la mañana,

pues Jehová pasará hiriendo a los egipcios, y cuando vea la sangre en el dintel y en los dos postes, pasará Jehová de largo por aquella puerta, y no dejará entrar al heridor en vuestras casas para herir.

Guardaréis esto por estatuto para vosotros y para vuestros hijos para siempre.

Cuando entréis en la tierra que Jehová os dará, como prometió, también guardaréis este rito.

Y cuando os pregunten vuestros hijos: “¿Qué significa este rito?”,

vosotros responderéis: “Es la víctima de la Pascua de Jehová, el cual pasó por encima de las casas de los hijos de Israel en Egipto, cuando hirió a los egipcios y libró nuestras casas.”»

Entonces el pueblo se inclinó y adoró.

Luego los hijos de Israel fueron e hicieron puntualmente tal como Jehová había mandado a Moisés y a Aarón.

Aconteció que a la medianoche Jehová hirió a todo primogénito en la tierra de Egipto, desde el primogénito del faraón que se sentaba sobre su trono hasta el primogénito del cautivo que estaba en la cárcel, y todo primogénito de los animales.

Se levantó aquella noche el faraón, todos sus siervos y todos los egipcios, y hubo un gran clamor en Egipto, porque no había casa donde no hubiera un muerto.

E hizo llamar a Moisés y a Aarón de noche, y les dijo:

—Salid de en medio de mi pueblo vosotros y los hijos de Israel, e id a servir a Jehová, como habéis dicho.

Tomad también vuestras ovejas y vuestras vacas, como habéis dicho, e idos; y bendecidme también a mí.

Los egipcios apremiaban al pueblo, dándose prisa a echarlos de la tierra, porque decían: «Todos moriremos.»

Y llevó el pueblo su masa antes que fermentara, la envolvieron en sábanas y la cargaron sobre sus hombros.

E hicieron los hijos de Israel conforme a la orden de Moisés, y pidieron a los egipcios alhajas de plata y de oro, y vestidos.

Jehová hizo que el pueblo se ganara el favor de los egipcios, y estos les dieron cuanto pedían. Así despojaron a los egipcios.

Partieron los hijos de Israel de Ramesés hacia Sucot. Eran unos seiscientos mil hombres de a pie, sin contar los niños.

También subió con ellos una gran multitud de toda clase de gentes, ovejas y muchísimo ganado.

Cocieron tortas sin levadura de la masa que habían sacado de Egipto, pues no había leudado, porque al echarlos fuera los egipcios no habían tenido tiempo ni para prepararse comida.

El tiempo que los hijos de Israel habitaron en Egipto fue de cuatrocientos treinta años.

El mismo día en que se cumplían los cuatrocientos treinta años, todas las huestes de Jehová salieron de la tierra de Egipto.

Es noche de guardar para Jehová, por haberlos sacado en ella de la tierra de Egipto. Esta noche deben guardarla para Jehová todos los hijos de Israel a lo largo de sus generaciones.

Jehová dijo a Moisés y a Aarón:

«Ésta es la ley para la Pascua: ningún extraño comerá de ella.

Pero todo siervo humano comprado por dinero comerá de ella, después que lo hayas circuncidado.

El extranjero y el jornalero no comerán de ella.

Se comerá en una casa, y no llevarás de aquella carne fuera de ella ni le quebraréis ningún hueso.

Toda la congregación de Israel lo hará.

Si algún extranjero habita contigo y quiere celebrar la Pascua para Jehová, que le sea circuncidado todo varón, y entonces la celebrará, pues será como uno de vuestra nación; pero ningún incircunciso comerá de ella.

La misma ley regirá para el natural y para el extranjero que habite entre vosotros.»

Así lo hicieron todos los hijos de Israel. Tal como mandó Jehová a Moisés y a Aarón, así lo hicieron.

Y en aquel mismo día sacó Jehová a los hijos de Israel de la tierra de Egipto por grupos.

Украинский (Огієнко)

Языки

І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:

Оцей місяць для вас початок місяців.
Він вам перший між місяцями року.

Скажіть усій ізраїльській громаді, говорячи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домом батьків, ягня на дім.

А коли буде той дім замалий, щоб з́їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ.
Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня.

Ягня у вас нехай буде без вади, самець, однорічне.
Візьміть його з овечок та з кіз.

І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця.
І заколе його цілий збір Ізраїлевої громади на смерканні.

І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові одвірки, і на одвірок верхній у тих домах, що будуть їсти його в них.

І нехай їдять тієї ночі те м́ясо, спечене на огні, та опрісноки.
Нехай їдять його на гірких травах.

Не їжте з нього сирового та вареного, звареного в воді, бо до їди тільки спечене на огні, голова його з голінками його та з нутром його.

І не лишайте з нього нічого до ранку, а полишене з нього до ранку спаліть на огні.

А їсти його будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху.
Пасха це для Господа!

І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини.
А над усіма єгипетськими богами вчиню Я суд.
Я Господь!

І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, і побачу ту кров, і обмину вас.
І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.

І стане той день для вас пам́яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші!
Як постанову вічну будете святкувати його!

Сім днів будете їсти опрісноки.
Але першого дня зробите, щоб не було квашеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, від дня першого аж до дня сьомого, то буде витята душа та з Ізраїля.

А першого дня будуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори.
Жодна праця не буде робитися в них, тільки що їсти кожній душі, те єдине робитимете ви.

І ви будете додержувати опрісноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю.
І будете додержувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.

Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця будете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.

Сім день квашене не буде знаходитися в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде витята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед приходьків, чи то тих, хто народився у краї.

Жодного квашеного не будете їсти в усіх ваших оселях, будете їсти опрісноки!

І покликав Мойсей усіх старших Ізраїлевих, та й промовив до них: Спровадьте й візьміть собі дрібну худобину за родинами вашими, і заколіть пасху.

І візьміть в́язку ісопу й умочіть у кров, що в посудині, і доторкніться горішнього одвірка й двох одвірків бічних кров́ю, що в посудині.
А ви, ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ранку!

І перейде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горішнім і на двох одвірках бічних, і обмине Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.

А ви будете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.

І станеться, коли ви ввійдете до того Краю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви будете додержувати цієї служби.

І станеться коли запитають вас ваші сини: Що то за служба ваша?

то відкажете: Це жертва Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг.
І схилився народ, і вклонивсь до землі.

І пішли й учинили сини Ізраїля, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

І сталося в половині ночі, і вдарив Господь в єгипетськім краї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоненого, що у в́язничному домі, і кожного перворідного худоби.

І встав фараон уночі, він та всі раби його, та ввесь Єгипет.
І знявся великий зойк в Єгипті, бо не було дому, щоб не було там померлого!…

І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі, та й сказав: Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, і ви, і сини Ізраїлеві.
І йдіть, служіть Господеві, як ви казали!

І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть.
І поблагословіть і мене!

І квапили єгиптяни народ той, щоб спішно відпустити їх із краю, бо казали: Усі ми помремо!

І поніс той народ тісто своє, поки воно вкисло, діжки свої, зав́язані в їхні одежі, на плечах своїх.

І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і позичили від єгиптян посуд срібний і посуд золотий та шати.

А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, і вони позичили і забрали здобич від Єгипту.

І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,

а також багато різного люду піднялися з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.

І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли баритися, а поживи на дорогу не приготовили собі.

А перебування Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, чотириста років і тридцять років.

І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, вийшли всі Господні війська з єгипетського краю.

Це ніч сторожі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського краю.
Ця сама ніч сторожа для Господа всім синам Ізраїля на їхні покоління.

І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Це постанова про Пасху: жоден чужинець не буде їсти її.

А кожен раб людський куплений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.

Приходько та наймит не буде їсти її.

В самому домі буде вона їстися, не винесеш із дому назовні того м́яса, а костей його не зламаєте.

Уся громада Ізраїлева буде справляти її.

А коли буде мешкати з тобою приходько, і схоче справляти Пасху Господеві, то нехай буде обрізаний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як народжений в Краї.
А кожен необрізаний не буде їсти її.

Один закон буде для тубільця й для приходька, що мешкає серед вас.

І вчинили всі Ізраїлеві сини, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

І сталося того саме дня, вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми відділами.