Скрыть
18:7
18:8
18:9
18:10
18:13
18:14
18:15
18:16
18:17
18:19
18:20
18:22
18:23
18:24
Церковнославянский (рус)
Услы́ша же Иоѳо́ръ, иере́й Мадiа́мскiй, те́сть Моисе́овъ, вся́, ели́ка сотвори́ Госпо́дь Изра́илю Сво­и́мъ лю́демъ, я́ко изведе́ Госпо́дь Изра́иля изъ Еги́пта:
и поя́ Иоѳо́ръ, те́сть Моисе́овъ, Сепфо́ру, жену́ Моисе́ову, по от­пуще́нiи ея́,
и два́ сы́на ея́: и́мя еди́ному от­ ни́хъ Гирса́мъ, глаго́ля: при­­шле́цъ бы́хъ въ земли́ чужде́й,
и и́мя второ́му Елiе́зеръ, глаго́ля: Бо́гъ бо отца́ мо­его́ помо́щникъ мо́й и изба́ви мя́ изъ руки́ фарао́ни.
И прiи́де Иоѳо́ръ, те́сть Моисе́овъ, и сы́нове и жена́ къ Моисе́ю въ пусты́ню, идѣ́же ополчи́ся при­­ горѣ́ Бо́жiей.
Возвѣсти́ша же Моисе́ю, глаго́люще: се́, Иоѳо́ръ, те́сть тво́й, и́детъ къ тебѣ́, и жена́ твоя́, и о́ба сы́на твоя́ съ ни́мъ.
Изы́де же Моисе́й во срѣ́тенiе те́стю сво­ему́ и поклони́ся ему́ и цѣлова́ его́, и при­­вѣ́т­ст­воваша дру́гъ дру́га: и введе́ и́хъ Моисе́й въ ку́щу.
И повѣ́да Моисе́й те́стю сво­ему́ вся́, ели́ка сотвори́ Госпо́дь фарао́ну и всѣ́мъ Еги́птяномъ Изра́иля ра́ди, и ве́сь тру́дъ бы́в­шiй и́мъ на пути́, и я́ко изба́ви и́хъ Госпо́дь от­ руки́ фарао́ни и от­ руки́ Еги́петскiя.
Ужасе́ся же Иоѳо́ръ о всѣ́хъ благи́хъ, я́же сотвори́ и́мъ Госпо́дь, я́ко изба́ви и́хъ Госпо́дь от­ руки́ Еги́петскiя и от­ руки́ фарао́ни,
и рече́ Иоѳо́ръ: благослове́нъ Госпо́дь, я́ко изба́ви лю́ди Своя́ изъ руки́ Еги́петскiя и изъ руки́ фарао́ни:
ны́нѣ увѣ́дѣхъ, я́ко вели́къ Госпо́дь па́че всѣ́хъ бого́въ, сего́ ра́ди, я́ко налего́ша на ни́хъ.
И взя́ Иоѳо́ръ те́сть Моисе́овъ всесожже́нiя и же́ртвы Бо́гу: прiи́де же Ааро́нъ и вси́ ста́рцы Изра́илевы я́сти хлѣ́ба съ те́стемъ Моисе́овымъ предъ Бо́гомъ.
И бы́сть на у́трiе, сѣ́де Моисе́й суди́ти лю́ди: стоя́ху же предъ Моисе́омъ вси́ лю́дiе от­ у́тра до ве́чера.
Ви́дѣвъ же Иоѳо́ръ вся́, ели́ка творя́ше лю́демъ, рече́: что́ сiе́, е́же ты́ твори́ши лю́демъ? Почто́ ты́ еди́нъ сѣди́ши, вси́ же лю́дiе предстоя́тъ тебѣ́ от­ у́тра до ве́чера?
Рече́ же Моисе́й те́стю: поне́же при­­хо́дятъ лю́дiе ко мнѣ́ проси́ти суда́ от­ Бо́га:
егда́ бо быва́етъ и́мъ ра́спря, и при­­хо́дятъ ко мнѣ́, разсужда́ю ко­ему́ждо и сказу́ю и́мъ повелѣ́нiя Бо́жiя и зако́нъ Его́.
Рече́ же те́сть Моисе́овъ къ нему́: не пра́во ты́ твори́ши глаго́лъ се́й:
трудо́мъ утруди́шися несно́снымъ и ты́, и вси́ лю́дiе сі́и, и́же су́ть съ тобо́ю: тя́жекъ тебѣ́ глаго́лъ се́й, не воз­мо́жеши твори́ти ты́ еди́нъ:
ны́нѣ у́бо послу́шай мене́ и при­­совѣ́тую тебѣ́, и бу́детъ Бо́гъ съ тобо́ю: бу́ди ты́ лю́демъ въ тѣ́хъ я́же къ Бо́гу, и донесе́ши словеса́ и́хъ къ Бо́гу,
и засвидѣ́тел­ст­вуй и́мъ повелѣ́нiя Бо́жiя и зако́нъ Его́, и повѣ́ждь и́мъ пути́ Его́, и́миже по́йдутъ, и дѣла́, я́же сотворя́тъ:
ты́ же усмотри́ себѣ́ от­ всѣ́хъ люді́й му́жы си́льны, Бо́га боя́щыяся, му́жы пра́ведны, ненави́дящыя го́рдости, и поста́виши и́хъ надъ ни́ми тысященача́лники и стонача́лники, и пятьдесятонача́лники и десятонача́лники и писмовводи́тели,
и су́дятъ люді́й по вся́ часы́: сло́во же неудоборѣши́телное донесу́тъ къ тебѣ́: ма́лыя же суды́ да су́дятъ они́, и облегча́тъ тя́ и спомо́гутъ тебѣ́:
а́ще сло́во сiе́ сотвори́ши, укрѣпи́тъ тя́ Бо́гъ, и воз­мо́жеши настоя́тел­ст­вовати, и вси́ лю́дiе сі́и прiи́дутъ во свое́ мѣ́сто съ ми́ромъ.
Послу́ша же Моисе́й гла́са те́стя сво­его́ и сотвори́ вся́, ели́ка рече́ ему́:
и избра́ Моисе́й му́жы си́льны от­ всего́ Изра́иля, и сотвори́ я́ надъ ни́ми тысященача́лники и стонача́лники, и пятьдесятонача́лники и десятонача́лники и писмовводи́тели:
и сужда́ху лю́демъ по вся́ часы́: вся́кое же сло́во неудоборѣши́телное доноси́ша къ Моисе́ю, вся́кое же сло́во ле́гкое сужда́ху са́ми.
Отпусти́ же Моисе́й те́стя сво­его́, и отъи́де въ зе́млю свою́.
Еврейский
וַיִּשְׁמַע יִתְרוֹ כֹהֵן מִדְיָן חֹתֵן מֹשֶׁה, אֵת כָּל־אֲשֶׁר עָשָׂה אֱלֹהִים לְמֹשֶׁה, וּלְיִשְׂרָאֵל עַמּוֹ; כִּי־הוֹצִיא יְהוָה אֶת־יִשְׂרָאֵל מִמִּצְרָיִם׃
וַיִּקַּח, יִתְרוֹ חֹתֵן מֹשֶׁה, אֶת־צִפֹּרָה אֵשֶׁת מֹשֶׁה; אַחַר שִׁלּוּחֶיהָ׃
וְאֵת שְׁנֵי בָנֶיהָ; אֲשֶׁר שֵׁם הָאֶחָד גֵּרְשֹׁם, כִּי אָמַר, גֵּר הָיִיתִי, בְּאֶרֶץ נָכְרִיָּה׃
וְשֵׁם הָאֶחָד אֱלִיעֶזֶר; כִּי־אֱלֹהֵי אָבִי בְּעֶזְרִי, וַיַּצִּלֵנִי מֵחֶרֶב פַּרְעֹה׃
וַיָּבֹא יִתְרוֹ חֹתֵן מֹשֶׁה וּבָנָיו וְאִשְׁתּוֹ אֶל־מֹשֶׁה; אֶל־הַמִּדְבָּר, אֲשֶׁר־הוּא חֹנֶה שָׁם הַר הָאֱלֹהִים׃
וַיֹּאמֶר אֶל־מֹשֶׁה, אֲנִי חֹתֶנְךָ יִתְרוֹ בָּא אֵלֶיךָ; וְאִשְׁתְּךָ, וּשְׁנֵי בָנֶיהָ עִמָּהּ׃
וַיֵּצֵא מֹשֶׁה לִקְרַאת חֹתְנוֹ, וַיִּשְׁתַּחוּ וַיִּשַּׁק־לוֹ, וַיִּשְׁאֲלוּ אִישׁ־לְרֵעֵהוּ לְשָׁלוֹם; וַיָּבֹאוּ הָאֹהֱלָה׃
וַיְסַפֵּר מֹשֶׁה לְחֹתְנוֹ, אֵת כָּל־אֲשֶׁר עָשָׂה יְהוָה לְפַרְעֹה וּלְמִצְרַיִם, עַל אוֹדֹת יִשְׂרָאֵל; אֵת כָּל־הַתְּלָאָה אֲשֶׁר מְצָאָתַם בַּדֶּרֶךְ, וַיַּצִּלֵם יְהוָה׃
וַיִּחַדְּ יִתְרוֹ, עַל כָּל־הַטּוֹבָה, אֲשֶׁר־עָשָׂה יְהוָה לְיִשְׂרָאֵל; אֲשֶׁר הִצִּילוֹ מִיַּד מִצְרָיִם׃
וַיֹּאמֶר יִתְרוֹ, בָּרוּךְ יְהוָה, אֲשֶׁר הִצִּיל אֶתְכֶם מִיַּד מִצְרַיִם וּמִיַּד פַּרְעֹה; אֲשֶׁר הִצִּיל אֶת־הָעָם, מִתַּחַת יַד־מִצְרָיִם׃
עַתָּה יָדַעְתִּי, כִּי־גָדוֹל יְהוָה מִכָּל־הָאֱלֹהִים; כִּי בַדָּבָר, אֲשֶׁר זָדוּ עֲלֵיהֶם׃
וַיִּקַּח יִתְרוֹ חֹתֵן מֹשֶׁה עֹלָה וּזְבָחִים לֵאלֹהִים; וַיָּבֹא אַהֲרֹן וְכֹל זִקְנֵי יִשְׂרָאֵל, לֶאֱכָל־לֶחֶם עִם־חֹתֵן מֹשֶׁה לִפְנֵי הָאֱלֹהִים׃
וַיְהִי מִמָּחֳרָת, וַיֵּשֶׁב מֹשֶׁה לִשְׁפֹּט אֶת־הָעָם; וַיַּעֲמֹד הָעָם עַל־מֹשֶׁה, מִן־הַבֹּקֶר עַד־הָעָרֶב׃
וַיַּרְא חֹתֵן מֹשֶׁה, אֵת כָּל־אֲשֶׁר־הוּא עֹשֶׂה לָעָם; וַיֹּאמֶר, מָה־הַדָּבָר הַזֶּה אֲשֶׁר אַתָּה עֹשֶׂה לָעָם, מַדּוּעַ, אַתָּה יוֹשֵׁב לְבַדֶּךָ, וְכָל־הָעָם נִצָּב עָלֶיךָ מִן־בֹּקֶר עַד־עָרֶב׃
וַיֹּאמֶר מֹשֶׁה לְחֹתְנוֹ; כִּי־יָבֹא אֵלַי הָעָם לִדְרֹשׁ אֱלֹהִים׃
כִּי־יִהְיֶה לָהֶם דָּבָר בָּא אֵלַי, וְשָׁפַטְתִּי, בֵּין אִישׁ וּבֵין רֵעֵהוּ; וְהוֹדַעְתִּי אֶת־חֻקֵּי הָאֱלֹהִים וְאֶת־תּוֹרֹתָיו׃
וַיֹּאמֶר חֹתֵן מֹשֶׁה אֵלָיו; לֹא־טוֹב הַדָּבָר, אֲשֶׁר אַתָּה עֹשֶׂה׃
נָבֹל תִּבֹּל, גַּם־אַתָּה גַּם־הָעָם הַזֶּה אֲשֶׁר עִמָּךְ; כִּי־כָבֵד מִמְּךָ הַדָּבָר, לֹא־תוּכַל עֲשֹׂהוּ לְבַדֶּךָ׃
עַתָּה שְׁמַע בְּקֹלִי אִיעָצְךָ, וִיהִי אֱלֹהִים עִמָּךְ; הֱיֵה אַתָּה לָעָם, מוּל הָאֱלֹהִים, וְהֵבֵאתָ אַתָּה אֶת־הַדְּבָרִים אֶל־הָאֱלֹהִים׃
וְהִזְהַרְתָּה אֶתְהֶם, אֶת־הַחֻקִּים וְאֶת־הַתּוֹרֹת; וְהוֹדַעְתָּ לָהֶם, אֶת־הַדֶּרֶךְ יֵלְכוּ בָהּ, וְאֶת־הַמַּעֲשֶׂה אֲשֶׁר יַעֲשׂוּן׃
וְאַתָּה תֶחֱזֶה מִכָּל־הָעָם אַנְשֵׁי־חַיִל יִרְאֵי אֱלֹהִים אַנְשֵׁי אֱמֶת שֹׂנְאֵי בָצַע; וְשַׂמְתָּ עֲלֵהֶם, שָׂרֵי אֲלָפִים שָׂרֵי מֵאוֹת, שָׂרֵי חֲמִשִּׁים וְשָׂרֵי עֲשָׂרֹת׃
וְשָׁפְטוּ אֶת־הָעָם בְּכָל־עֵת, וְהָיָה כָּל־הַדָּבָר הַגָּדֹל יָבִיאוּ אֵלֶיךָ, וְכָל־הַדָּבָר הַקָּטֹן יִשְׁפְּטוּ־הֵם; וְהָקֵל מֵעָלֶיךָ, וְנָשְׂאוּ אִתָּךְ׃
אִם אֶת־הַדָּבָר הַזֶּה תַּעֲשֶׂה, וְצִוְּךָ אֱלֹהִים, וְיָכָלְתָּ עֲמֹד; וְגַם כָּל־הָעָם הַזֶּה, עַל־מְקֹמוֹ יָבֹא בְשָׁלוֹם׃
וַיִּשְׁמַע מֹשֶׁה לְקוֹל חֹתְנוֹ; וַיַּעַשׂ כֹּל אֲשֶׁר אָמָר׃
וַיִּבְחַר מֹשֶׁה אַנְשֵׁי־חַיִל מִכָּל־יִשְׂרָאֵל, וַיִּתֵּן אֹתָם רָאשִׁים עַל־הָעָם; שָׂרֵי אֲלָפִים שָׂרֵי מֵאוֹת, שָׂרֵי חֲמִשִּׁים וְשָׂרֵי עֲשָׂרֹת׃
וְשָׁפְטוּ אֶת־הָעָם בְּכָל־עֵת; אֶת־הַדָּבָר הַקָּשֶׁה יְבִיאוּן אֶל־מֹשֶׁה, וְכָל־הַדָּבָר הַקָּטֹן יִשְׁפּוּטוּ הֵם׃
וַיְשַׁלַּח מֹשֶׁה אֶת־חֹתְנוֹ; וַיֵּלֶךְ לוֹ אֶל־אַרְצוֹ׃ פ
Украинский (Огієнко)
І почув Їтро, жрець мідіянський, Мойсеїв тесть, усе, що зробив був Бог для Мойсея та для Свого народу Ізраїлевого, що вивів Господь Ізраїля з Єгипту.
І взяв Їтро, Мойсеїв тесть, жінку Мойсеєву Ціппору, по відісланні її,
та обох синів її, що ймення одному Ґершом, бо сказав був: Я став приходьком у чужому краї,
а ймення другому Еліезер, бо Бог мого батька був мені поміччю, і визволив мене від фараонового меча.
І прибув Їтро, тесть Мойсеїв, і сини його та жінка його до Мойсея в пустиню, де він отаборився там біля Божої гори.
І сказав він до Мойсея: Я, тесть твій Їтро, приходжу до тебе, і жінка твоя, і обидва сини її з нею.
І вийшов Мойсей навпроти свого тестя, та й уклонився до землі, і поцілував його.
І питали вони один одного про мир, і ввійшли до намету.
І оповів Мойсей своєму тестеві про все, що зробив був Господь фараонові та Єгиптові через Ізраїля, про всі ті труднощі, які він спіткав був по дорозі, та Господь визволив їх.
І тішився Їтро всім тим добром, що вчинив Господь для Ізраїля, що визволив його з єгипетської руки.
І промовив Їтро: Благословенний Господь, що визволив вас з єгипетської руки та з руки фараонової, що визволив народ з-під руки єгипетської.
Тепер я знаю, що Господь більший за всіх богів, бо зробив це за те, що єгиптяни вихвалялись над ними.
І взяв Їтро, Мойсеїв тесть, цілопалення та жертви для Бога.
І прийшов Аарон та всі старші Ізраїлеві їсти хліб з Мойсеєвим тестем перед Божим обличчям.
І сталося назавтра, і сів Мойсей судити народ, а народ стояв навколо Мойсея від ранку аж до вечора.
І побачив тесть Мойсеїв усе, що він робить народові, та й сказав: Що це за річ, що ти робиш народові?
Для чого ти сидиш сам один, а ввесь народ стоїть навколо від ранку аж до вечора?
А Мойсей відказав своєму тестеві: Бо народ приходить до мене питатися суду Бога.
Бо як мають вони справу, то приходять до мене, і я суджу поміж тим і тим, та оголошую постанови Божі та закони Його.
І сказав тесть Мойсеїв до нього: Недобра ця річ, що ти чиниш.
Справді стомишся і ти, і народ той, що з тобою, бо ця справа тяжча за тебе.
Не потрапиш ти чинити її сам один!
Тепер послухай мого слова, пораджу тобі, і буде Бог із тобою!
Стій за народ перед Богом, і принось справи до Бога.
І ти остережеш їх за постанови та за закони, і об́явиш їм ту путь, якою вони підуть, і те діло, яке вони зроблять.
А ти наздриш зо всього народу мужів здібних, богобоязливих, мужів справедливих, що ненавидять зиск, і настановиш їх над ними тисяцькими, сотниками, п́ятдесятниками та десятниками.
І будуть вони судити народ кожного часу.
І станеться, кожну велику справу вони принесуть до тебе, а кожну малу справу розсудять самі.
Полегши собі, і нехай вони несуть тягар із тобою.
Коли ти зробиш цю річ, а Бог тобі накаже, то ти втримаєшся, а також увесь народ цей прийде на своє місце в мирі.
І послухався Мойсей голосу тестя свого, і зробив усе, що той був сказав.
І вибрав Мойсей здібних мужів зо всього Ізраїля, і настановив їх начальниками над народом, тисяцькими, сотниками, п́ятдесятниками та десятниками.
І судили вони народ кожного часу.
Справу трудну приносили Мойсеєві, а кожну малу справу судили самі.
І відпустив Мойсей тестя свого, і він пішов собі до краю свого.
فسمع يثرون كاهن مديان حمو موسى كل ما صنع الله الى موسى والى اسرائيل شعبه . ان الرب اخرج اسرائيل من مصر .
فأخذ يثرون حمو موسى صفّورة امرأة موسى بعد صرفها .
وابنيها اللذين اسم احدهما جرشوم لانه قال كنت نزيلا في ارض غريبة .
واسم الآخر أليعازر لانه قال اله ابي كان عوني وانقذني من سيف فرعون .
وأتى يثرون حمو موسى وابناه وامرأته الى موسى الى البرية حيث كان نازلا عند جبل الله .
فقال لموسى انا حموك يثرون آت اليك وامرأتك وابناها معها .
فخرج موسى لاستقبال حميه وسجد وقبّله . وسأل كل واحد صاحبه عن سلامته . ثم دخلا الى الخيمة .
فقصّ موسى على حميه كل ما صنع الرب بفرعون والمصريين من اجل اسرائيل وكل المشقة التي اصابتهم في الطريق فخلصهم الرب .
ففرح يثرون بجميع الخير الذي صنعه الى اسرائيل الرب الذي انقذه من ايدي المصريين .
وقال يثرون مبارك الرب الذي انقذكم من ايدي المصريين ومن يد   فرعون . الذي انقذ الشعب من تحت ايدي المصريين .
الآن علمت ان الرب اعظم من جميع الآلهة لانه في الشيء الذي بغوا به كان عليهم .
فأخذ يثرون حمو موسى محرقة وذبائح لله . وجاء هرون وجميع شيوخ اسرائيل ليأكلوا طعاما مع حمي موسى امام الله .
وحدث في الغد ان موسى جلس ليقضي للشعب . فوقف الشعب عند موسى من الصباح الى المساء .
فلما رأى حمو موسى كل ما هو صانع للشعب قال ما هذا الامر الذي انت صانع للشعب . ما بالك جالسا وحدك وجميع الشعب واقف عندك من الصباح الى المساء .
فقال موسى لحميه ان الشعب يأتي اليّ ليسأل الله .
اذا كان لهم دعوى ياتون اليّ فاقضي بين الرجل وصاحبه واعرّفهم فرائض الله وشرائعه .
فقال حمو موسى له ليس جيدا الامر الذي انت صانع .
انك تكلّ انت وهذا الشعب الذي معك جميعا . لان الامر اعظم منك . لا تستطيع ان تصنعه وحدك .
الآن اسمع لصوتي فانصحك . فليكن الله معك . كن انت للشعب امام الله . وقدم انت الدعاوي الى الله .
وعلّمهم الفرائض والشرائع وعرّفهم الطريق الذي يسلكونه والعمل الذي يعملونه .
وانت تنظر من جميع الشعب ذوي قدرة خائفين الله امناء مبغضين الرشوة وتقيمهم عليهم رؤساء الوف ورؤساء مئات ورؤساء خماسين ورؤساء عشرات .
فيقضون للشعب كل حين . ويكون ان كل الدعاوي الكبيرة يجيئون بها اليك وكل الدعاوي الصغيرة يقضون هم فيها . وخفف عن نفسك فهم يحملون معك .
ان فعلت هذا الامر واوصاك الله تستطيع القيام . وكل هذا الشعب ايضا يأتي الى مكانه بالسلام .
فسمع موسى لصوت حميه وفعل كل ما قال .
واختار موسى ذوي قدرة من جميع اسرائيل وجعلهم رؤوسا على الشعب رؤساء الوف ورؤساء مئات ورؤساء خماسين ورؤساء عشرات .
فكانوا يقضون للشعب كل حين . الدعاوي العسرة يجيئون بها الى موسى وكل الدعاوي الصغيرة يقضون هم فيها .
ثم صرف موسى حماه فمضى الى ارضه .
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible