Скрыть
19:1
19:7
19:9
19:11
19:13
19:23
19:24
19:25
Церковнославянский (рус)
Ме́сяца же тре́тiяго изше́­ст­вiя сыно́въ Изра́илевыхъ от­ земли́ Еги́петскiя, въ сі́й де́нь прiидо́ша въ пусты́ню Сина́йскую:
и воз­двиго́шася от­ Рафиди́на и прiидо́ша въ пусты́ню Сина́йскую, и ополчи́ся та́мо Изра́иль пря́мо горы́.
Моисе́й же взы́де на го́ру Бо́жiю, и воз­зва́ его́ Бо́гъ от­ горы́ глаго́ля: сiя́ воз­глаго́леши до́му Иа́ковлю и повѣ́си сыно́мъ Изра́илевымъ:
са́ми ви́дѣсте, ели́ка сотвори́хъ Еги́птяномъ, и подъя́хъ ва́съ я́ко на крилѣ́хъ о́рлихъ и при­­ведо́хъ ва́съ къ Себѣ́:
и ны́нѣ а́ще слу́хомъ послу́шаете гла́са Мо­его́ и сохраните́ завѣ́тъ Мо́й, бу́дете Ми́ лю́дiе избра́н­ни от­ всѣ́хъ язы́къ: Моя́ бо е́сть вся́ земля́:
вы́ же бу́дете Ми́ ца́рское свяще́нiе и язы́къ свя́тъ: сiя́ словеса́ да рече́ши сыно́мъ Изра́илевымъ.
Прiи́де же Моисе́й, и при­­зва́ ста́рцы людскі́я и предложи́ и́мъ вся́ словеса́ сiя́, я́же завѣща́ и́мъ Бо́гъ.
Отвѣща́ша же вси́ лю́дiе единоду́шно и реко́ша: вся́, ели́ка рече́ Бо́гъ, сотвори́мъ и послу́шаемъ. Донесе́ же Моисе́й словеса́ сiя́ къ Бо́гу,
и рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю: се́, А́зъ прiиду́ къ тебѣ́ въ столпѣ́ о́блачнѣ, да услы́шатъ лю́дiе глаго́люща Мя́ къ тебѣ́ и да тебѣ́ вѣ́руютъ во вѣ́ки. Повѣ́да же Моисе́й словеса́ люді́й ко Го́споду.
Рече́ же Госпо́дь Моисе́ю: соше́дъ засвидѣ́тел­ст­вуй лю́демъ и очи́сти я́ дне́сь и у́трѣ, и да исперу́тъ ри́зы,
и да бу́дутъ гото́вы въ де́нь тре́тiй: въ тре́тiй бо де́нь сни́детъ Госпо́дь на го́ру Сина́йскую предъ всѣ́ми людьми́:
и устро́иши лю́ди о́крестъ глаго́ля: внемли́те себѣ́ не восходи́ти на го́ру и ни чи́мже косну́тися ея́: вся́къ при­­косну́выйся горѣ́ сме́ртiю у́мретъ:
не ко́снет­ся е́й рука́, ка́менiемъ бо побiе́т­ся или́ стрѣло́ю устрѣли́т­ся, а́ще ско́тъ, а́ще человѣ́къ, не бу́детъ жи́въ: егда́ же гла́си и трубы́ и о́блакъ отъи́детъ от­ горы́, сі́и взы́дутъ на го́ру.
Сни́де же Моисе́й съ горы́ къ лю́демъ, и освяти́ я́, и испра́ша ри́зы своя́:
и рече́ лю́демъ: бу́дите гото́ви, три́ дни́ не входи́те къ жена́мъ.
Бы́сть же въ тре́тiй де́нь бы́в­шу ко у́тру, и бы́ша гла́си и мо́лнiя и о́блакъ мра́ченъ на горѣ́ Сина́йстѣй, гла́съ тру́бный глаша́­ше зѣло́: и убоя́шася вси́ лю́дiе, и́же въ полцѣ́:
изведе́ же Моисе́й лю́ди во срѣ́тенiе Бо́гу изъ полка́, и ста́ша подъ горо́ю.
Гора́ же Сина́йская дымя́шеся вся́, схожде́нiя ра́ди Бо́жiя на ню́ во огни́, и восхожда́­ше ды́мъ, я́ко ды́мъ пе́щный: и ужасо́шася вси́ лю́дiе зѣло́.
Бы́ша же гла́си тру́бнiи про­исходя́ще крѣ́пцы зѣло́: Моисе́й глаго́лаше, Бо́гъ же от­вѣщава́­ше ему́ гла́сомъ.
Сни́де же Госпо́дь на го́ру Сина́йскую на ве́рхъ горы́, и воз­зва́ Госпо́дь Моисе́а на ве́рхъ горы́, и взы́де Моисе́й:
и рече́ Бо́гъ къ нему́ глаго́ля: соше́дъ засвидѣ́тел­ст­вуй лю́демъ, да не когда́ при­­сту́пятъ къ Бо́гу уразумѣ́ти, и паду́тъ от­ ни́хъ мно́зи:
жерцы́ же при­­ступа́ющiи ко Го́споду Бо́гу да освятя́т­ся, да не когда́ погуби́тъ от­ ни́хъ Госпо́дь.
И рече́ Моисе́й къ Бо́гу: не воз­мо́гутъ лю́дiе взы́ти на го́ру Сина́йскую: Ты́ бо завѣща́лъ еси́ на́мъ глаго́ля: опредѣли́ го́ру и освяти́ ю́.
И рече́ ему́ Госпо́дь: иди́, сни́ди и взы́ди ты́ и Ааро́нъ съ тобо́ю: жерцы́ же и лю́дiе да не ну́дят­ся взы́ти къ Бо́гу, да не когда́ погуби́тъ от­ ни́хъ Госпо́дь.
Сни́де же Моисе́й къ лю́демъ и повѣ́да и́мъ.
Еврейский
בַּחֹדֶשׁ הַשְּׁלִישִׁי, לְצֵאת בְּנֵי־יִשְׂרָאֵל מֵאֶרֶץ מִצְרָיִם; בַּיּוֹם הַזֶּה, בָּאוּ מִדְבַּר סִינָי׃
וַיִּסְעוּ מֵרְפִידִים, וַיָּבֹאוּ מִדְבַּר סִינַי, וַיַּחֲנוּ בַּמִּדְבָּר; וַיִּחַן־שָׁם יִשְׂרָאֵל נֶגֶד הָהָר׃
וּמֹשֶׁה עָלָה אֶל־הָאֱלֹהִים; וַיִּקְרָא אֵלָיו יְהוָה מִן־הָהָר לֵאמֹר, כֹּה תֹאמַר לְבֵית יַעֲקֹב, וְתַגֵּיד לִבְנֵי יִשְׂרָאֵל׃
אַתֶּם רְאִיתֶם, אֲשֶׁר עָשִׂיתִי לְמִצְרָיִם; וָאֶשָּׂא אֶתְכֶם עַל־כַּנְפֵי נְשָׁרִים, וָאָבִא אֶתְכֶם אֵלָי׃
וְעַתָּה, אִם־שָׁמוֹעַ תִּשְׁמְעוּ בְּקֹלִי, וּשְׁמַרְתֶּם אֶת־בְּרִיתִי; וִהְיִיתֶם לִי סְגֻלָּה מִכָּל־הָעַמִּים, כִּי־לִי כָּל־הָאָרֶץ׃
וְאַתֶּם תִּהְיוּ־לִי מַמְלֶכֶת כֹּהֲנִים וְגוֹי קָדוֹשׁ; אֵלֶּה הַדְּבָרִים, אֲשֶׁר תְּדַבֵּר אֶל־בְּנֵי יִשְׂרָאֵל׃
וַיָּבֹא מֹשֶׁה, וַיִּקְרָא לְזִקְנֵי הָעָם; וַיָּשֶׂם לִפְנֵיהֶם, אֵת כָּל־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה, אֲשֶׁר צִוָּהוּ יְהוָה׃
וַיַּעֲנוּ כָל־הָעָם יַחְדָּו וַיֹּאמְרוּ, כֹּל אֲשֶׁר־דִּבֶּר יְהוָה נַעֲשֶׂה; וַיָּשֶׁב מֹשֶׁה אֶת־דִּבְרֵי הָעָם אֶל־יְהוָה׃
וַיֹּאמֶר יְהוָה אֶל־מֹשֶׁה, הִנֵּה אָנֹכִי בָּא אֵלֶיךָ בְּעַב הֶעָנָן, בַּעֲבוּר יִשְׁמַע הָעָם בְּדַבְּרִי עִמָּךְ, וְגַם־בְּךָ יַאֲמִינוּ לְעוֹלָם; וַיַּגֵּד מֹשֶׁה אֶת־דִּבְרֵי הָעָם אֶל־יְהוָה׃
וַיֹּאמֶר יְהוָה אֶל־מֹשֶׁה לֵךְ אֶל־הָעָם, וְקִדַּשְׁתָּם הַיּוֹם וּמָחָר; וְכִבְּסוּ שִׂמְלֹתָם׃
וְהָיוּ נְכֹנִים לַיּוֹם הַשְּׁלִישִׁי; כִּי בַּיּוֹם הַשְּׁלִישִׁי, יֵרֵד יְהוָה לְעֵינֵי כָל־הָעָם עַל־הַר סִינָי׃
וְהִגְבַּלְתָּ אֶת־הָעָם סָבִיב לֵאמֹר, הִשָּׁמְרוּ לָכֶם עֲלוֹת בָּהָר וּנְגֹעַ בְּקָצֵהוּ; כָּל־הַנֹּגֵעַ בָּהָר מוֹת יוּמָת׃
לֹא־תִגַּע בּוֹ יָד, כִּי־סָקוֹל יִסָּקֵל אוֹ־יָרֹה יִיָּרֶה, אִם־בְּהֵמָה אִם־אִישׁ לֹא יִחְיֶה; בִּמְשֹׁךְ הַיֹּבֵל, הֵמָּה יַעֲלוּ בָהָר׃
וַיֵּרֶד מֹשֶׁה מִן־הָהָר אֶל־הָעָם; וַיְקַדֵּשׁ אֶת־הָעָם, וַיְכַבְּסוּ שִׂמְלֹתָם׃
וַיֹּאמֶר אֶל־הָעָם, הֱיוּ נְכֹנִים לִשְׁלֹשֶׁת יָמִים; אַל־תִּגְּשׁוּ אֶל־אִשָּׁה׃
וַיְהִי בַיּוֹם הַשְּׁלִישִׁי בִּהְיֹת הַבֹּקֶר, וַיְהִי קֹלֹת וּבְרָקִים וְעָנָן כָּבֵד עַל־הָהָר, וְקֹל שֹׁפָר חָזָק מְאֹד; וַיֶּחֱרַד כָּל־הָעָם אֲשֶׁר בַּמַּחֲנֶה׃
וַיּוֹצֵא מֹשֶׁה אֶת־הָעָם לִקְרַאת הָאֱלֹהִים מִן־הַמַּחֲנֶה; וַיִּתְיַצְּבוּ בְּתַחְתִּית הָהָר׃
וְהַר סִינַי עָשַׁן כֻּלּוֹ, מִפְּנֵי אֲשֶׁר יָרַד עָלָיו יְהוָה בָּאֵשׁ; וַיַּעַל עֲשָׁנוֹ כְּעֶשֶׁן הַכִּבְשָׁן, וַיֶּחֱרַד כָּל־הָהָר מְאֹד׃
וַיְהִי קוֹל הַשּׁוֹפָר, הוֹלֵךְ וְחָזֵק מְאֹד; מֹשֶׁה יְדַבֵּר, וְהָאֱלֹהִים יַעֲנֶנּוּ בְקוֹל׃
וַיֵּרֶד יְהוָה עַל־הַר סִינַי אֶל־רֹאשׁ הָהָר; וַיִּקְרָא יְהוָה לְמֹשֶׁה אֶל־רֹאשׁ הָהָר וַיַּעַל מֹשֶׁה׃
וַיֹּאמֶר יְהוָה אֶל־מֹשֶׁה, רֵד הָעֵד בָּעָם; פֶּן־יֶהֶרְסוּ אֶל־יְהוָה לִרְאוֹת, וְנָפַל מִמֶּנּוּ רָב׃
וְגַם הַכֹּהֲנִים הַנִּגָּשִׁים אֶל־יְהוָה יִתְקַדָּשׁוּ; פֶּן־יִפְרֹץ בָּהֶם יְהוָה׃
וַיֹּאמֶר מֹשֶׁה אֶל־יְהוָה, לֹא־יוּכַל הָעָם, לַעֲלֹת אֶל־הַר סִינָי; כִּי־אַתָּה הַעֵדֹתָה בָּנוּ לֵאמֹר, הַגְבֵּל אֶת־הָהָר וְקִדַּשְׁתּוֹ׃
וַיֹּאמֶר אֵלָיו יְהוָה לֶךְ־רֵד, וְעָלִיתָ אַתָּה וְאַהֲרֹן עִמָּךְ; וְהַכֹּהֲנִים וְהָעָם, אַל־יֶהֶרְסוּ לַעֲלֹת אֶל־יְהוָה פֶּן־יִפְרָץ־בָּם׃
וַיֵּרֶד מֹשֶׁה אֶל־הָעָם; וַיֹּאמֶר אֲלֵהֶם׃ ס
Украинский (Огієнко)
Третього місяця по виході Ізраїлевих синів із єгипетського краю, того дня прибули вони на Сінайську пустиню.
І рушили вони з Рефідіму, і ввійшли до Сінайської пустині, та й отаборилися в пустині.
І отаборився там Ізраїль навпроти гори.
А Мойсей увійшов до Бога.
І кликнув до нього Господь із гори, говорячи: Скажеш отак дому Якова, і звістиш синам Ізраїля:
Ви бачили, що Я зробив був Єгиптові, і носив вас на крилах орлиних, і привів вас до Себе.
А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля то Моя!
А ви станете Мені царством священиків та народом святим.
Оце ті речі, що про них будеш казати Ізраїлевим синам.
І прибув Мойсей, і покликав старших народніх, та й виложив перед ними всі ті слова, що Господь наказав був йому.
І відповів увесь народ разом, та й сказав: Усе, що Господь говорив, зробимо!
А Мойсей доніс слова народу до Господа.
І промовив Господь до Мойсея: Ось Я до тебе прийду в густій хмарі, щоб чув народ, коли Я говоритиму з тобою, і щоб повірив і тобі навіки!
І переповів Мойсей слова народу до Господа.
І промовив Господь до Мойсея: Іди до людей, і освяти їх сьогодні та взавтра, і нехай вони виперуть одіж свою.
І нехай вони будуть готові на третій день, бо третього дня зійде Господь на гору Сінай на очах усього народу.
І обведеш границею народ довкола, говорячи: Стережіться сходити на гору й доторкуватися до краю її.
Кожен, хто доторкнеться до гори, буде конче забитий!
Нехай не доторкнеться до неї рука, бо буде конче вкаменований, або буде справді застрілений, чи то худобина, чи то людина, не буде жити вона.
Як сурма засурмить протяжливо, вони вийдуть на гору.
І зійшов Мойсей з гори до народу, і освятив народ, а вони випрали одежу свою.
І він сказав до народу: Будьте готові на третій день;
не входьте до жінок.
І сталося третього дня, коли ранок настав, і знялися громи та блискавки, і густа хмара над горою та сильний голос сурми!
І затремтів увесь народ, що був у таборі…
І вивів Мойсей народ із табору назустріч Богові, і вони стали під горою.
А гора Сінай уся вона димувала через те, що Господь зійшов на неї в огні!
І піднявся дим її, немов дим вапнярки, і сильно затремтіла вся гора…
І розлігся голос сурми, і він сильно все могутнів: Мойсей говорить, а Бог відповідає йому голосно…
І зійшов Господь на гору Сінай, на верхів́я гори.
І покликав Господь Мойсея на верхів́я гори.
І вийшов Мойсей.
І промовив Господь до Мойсея: Зійди, остережи народ, щоб не рвався до Господа, щоб побачити, бо багато з нього загине.
А також священики, що будуть підходити до Господа, нехай перше освятяться, щоб Господь їх не повбивав.
І сказав Мойсей до Господа: Не зможе народ вийти на гору Сінай, бо Ти засвідчив між нами, говорячи: Обведи границею цю гору, і освяти її.
І промовив до нього Господь: Іди, зійди, а потім вийди ти й Аарон з тобою, а священики й народ нехай не рвуться до Господа, щоб Я не повбивав їх.
І зійшов Мойсей до народу, і сказав їм це все.
فِي الشَّهْرِ الثَّالِثِ بَعْدَ خُرُوجِ بَنِي إِسْرَائِيلَ مِنْ أَرْضِ مِصْرَ، فِي ذلِكَ الْيَوْمِ جَاءُوا إِلَى بَرِّيَّةِ سِينَاءَ.
ارْتَحَلُوا مِنْ رَفِيدِيمَ وَجَاءُوا إِلَى بَرِّيَّةِ سِينَاءَ فَنَزَلُوا فِي الْبَرِّيَّةِ. هُنَاكَ نَزَلَ إِسْرَائِيلُ مُقَابِلَ الْجَبَلِ.
وَأَمَّا مُوسَى فَصَعِدَ إِلَى اللهِ. فَنَادَاهُ الرَّبُّ مِنَ الْجَبَلِ قَائِلاً: «هكَذَا تَقُولُ لِبَيْتِ يَعْقُوبَ، وَتُخْبِرُ بَنِي إِسْرَائِيلَ:
أَنْتُمْ رَأَيْتُمْ مَا صَنَعْتُ بِالْمِصْرِيِّينَ. وَأَنَا حَمَلْتُكُمْ عَلَى أَجْنِحَةِ النُّسُورِ وَجِئْتُ بِكُمْ إِلَيَّ.
فَالآنَ إِنْ سَمِعْتُمْ لِصَوْتِي، وَحَفِظْتُمْ عَهْدِي تَكُونُونَ لِي خَاصَّةً مِنْ بَيْنِ جَمِيعِ الشُّعُوبِ. فَإِنَّ لِي كُلَّ الأَرْضِ.
وَأَنْتُمْ تَكُونُونَ لِي مَمْلَكَةَ كَهَنَةٍ وَأُمَّةً مُقَدَّسَةً. هذِهِ هِيَ الْكَلِمَاتُ الَّتِي تُكَلِّمُ بِهَا بَنِي إِسْرَائِيلَ».
فَجَاءَ مُوسَى وَدَعَا شُيُوخَ الشَّعْبِ وَوَضَعَ قُدَّامَهُمْ كُلَّ هذِهِ الْكَلِمَاتِ الَّتِي أَوْصَاهُ بِهَا الرَّبُّ.
فَأَجَابَ جَمِيعُ الشَّعْبِ مَعًا وَقَالُوا: «كُلُّ مَا تَكَلَّمَ بِهِ الرَّبُّ نَفْعَلُ». فَرَدَّ مُوسَى كَلاَمَ الشَّعْبِ إِلَى الرَّبِّ.
فَقَالَ الرَّبُّ لِمُوسَى: «هَا أَنَا آتٍ إِلَيْكَ فِي ظَلاَمِ السَّحَابِ لِكَيْ يَسْمَعَ الشَّعْبُ حِينَمَا أَتَكَلَّمُ مَعَكَ، فَيُؤْمِنُوا بِكَ أَيْضًا إِلَى الأَبَدِ». وَأَخْبَرَ مُوسَى الرَّبَّ بِكَلاَمِ الشَّعْبِ.
فَقَالَ الرَّبُّ لِمُوسَى: «اذْهَبْ إِلَى الشَّعْبِ وَقَدِّسْهُمُ الْيَوْمَ وَغَدًا، وَلْيَغْسِلُوا ثِيَابَهُمْ،
وَيَكُونُوا مُسْتَعِدِّينَ لِلْيَوْمِ الثَّالِثِ. لأَنَّهُ فِي الْيَوْمِ الثَّالِثِ يَنْزِلُ الرَّبُّ أَمَامَ عُِيُونِ جَمِيعِ الشَّعْبِ عَلَى جَبَلِ سِينَاءَ.
وَتُقِيمُ لِلشَّعْبِ حُدُودًا مِنْ كُلِّ نَاحِيَةٍ، قَائِلاً: احْتَرِزُوا مِنْ أَنْ تَصْعَدُوا إِلَى الْجَبَلِ أَوْ تَمَسُّوا طَرَفَهُ. كُلُّ مَنْ يَمَسُّ الْجَبَلَ يُقْتَلُ قَتْلاً.
لاَ تَمَسُّهُ يَدٌ بَلْ يُرْجَمُ رَجْمًا أَوْ يُرْمَى رَمْيًا. بَهِيمَةً كَانَ أَمْ إِنْسَانًا لاَ يَعِيشُ. أَمَّا عِنْدَ صَوْتِ الْبُوقِ فَهُمْ يَصْعَدُونَ إِلَى الْجَبَلِ».
فَانْحَدَرَ مُوسَى مِنَ الْجَبَلِ إِلَى الشَّعْبِ، وَقَدَّسَ الشَّعْبَ وَغَسَلُوا ثِيَابَهُمْ.
وَقَالَ لِلشَّعْبِ: «كُونُوا مُسْتَعِدِّينَ لِلْيَوْمِ الثَّالِثِ. لاَ تَقْرُبُوا امْرَأَةً».
وَحَدَثَ فِي الْيَوْمِ الثَّالِثِ لَمَّا كَانَ الصَّبَاحُ أَنَّهُ صَارَتْ رُعُودٌ وَبُرُوقٌ وَسَحَابٌ ثَقِيلٌ عَلَى الْجَبَلِ، وَصَوْتُ بُوق شَدِيدٌ جِدًّا. فَارْتَعَدَ كُلُّ الشَّعْبِ الَّذِي فِي الْمَحَلَّةِ.
وَأَخْرَجَ مُوسَى الشَّعْبَ مِنَ الْمَحَلَّةِ لِمُلاَقَاةِ اللهِ، فَوَقَفُوا فِي أَسْفَلِ الْجَبَلِ.
وَكَانَ جَبَلُ سِينَاءَ كُلُّهُ يُدَخِّنُ مِنْ أَجْلِ أَنَّ الرَّبَّ نَزَلَ عَلَيْهِ بِالنَّارِ، وَصَعِدَ دُخَانُهُ كَدُخَانِ الأَتُونِ، وَارْتَجَفَ كُلُّ الْجَبَلِ جِدًّا.
فَكَانَ صَوْتُ الْبُوقِ يَزْدَادُ اشْتِدَادًا جِدًّا، وَمُوسَى يَتَكَلَّمُ وَاللهُ يُجِيبُهُ بِصَوْتٍ.
وَنَزَلَ الرَّبُّ عَلَى جَبَلِ سِينَاءَ، إِلَى رَأْسِ الْجَبَلِ، وَدَعَا اللهُ مُوسَى إِلَى رَأْسِ الْجَبَلِ. فَصَعِدَ مُوسَى.
فَقَالَ الرَّبُّ لِمُوسَى: «انْحَدِرْ حَذِّرِ الشَّعْبَ لِئَلاَّ يَقْتَحِمُوا إِلَى الرَّبِّ لِيَنْظُرُوا، فَيَسْقُطَ مِنْهُمْ كَثِيرُونَ.
وَلْيَتَقَدَّسْ أَيْضًا الْكَهَنَةُ الَّذِينَ يَقْتَرِبُونَ إِلَى الرَّبِّ لِئَلاَّ يَبْطِشَ بِهِمِ الرَّبُّ».
فَقَالَ مُوسَى لِلرَّبِّ: «لاَ يَقْدِرُ الشَّعْبُ أَنْ يَصْعَدَ إِلَى جَبَلِ سِينَاءَ، لأَنَّكَ أَنْتَ حَذَّرْتَنَا قَائِلاً: أَقِمْ حُدُودًا لِلْجَبَلِ وَقَدِّسْهُ».
فَقَالَ لَهُ الرَّبُّ: «اذْهَبِ انْحَدِرْ ثُمَّ اصْعَدْ أَنْتَ وَهَارُونُ مَعَكَ. وَأَمَّا الْكَهَنَةُ وَالشَّعْبُ فَلاَ يَقْتَحِمُوا لِيَصْعَدُوا إِلَى الرَّبِّ لِئَلاَّ يَبْطِشَ بِهِمْ».
فَانْحَدَرَ مُوسَى إِلَى الشَّعْبِ وَقَالَ لَهُمْ.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible