Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Исход

 
  • Ме́сяца же тре́тiяго изше́­ст­вiя сыно́въ Изра́илевыхъ от­ земли́ Еги́петскiя, въ сі́й де́нь прiидо́ша въ пусты́ню Сина́йскую:
  • и воз­двиго́шася от­ Рафиди́на и прiидо́ша въ пусты́ню Сина́йскую, и ополчи́ся та́мо Изра́иль пря́мо горы́.
  • Моисе́й же взы́де на го́ру Бо́жiю, и воз­зва́ его́ Бо́гъ от­ горы́ глаго́ля: сiя́ воз­глаго́леши до́му Иа́ковлю и повѣ́си сыно́мъ Изра́илевымъ:
  • са́ми ви́дѣсте, ели́ка сотвори́хъ Еги́птяномъ, и подъя́хъ ва́съ я́ко на крилѣ́хъ о́рлихъ и при­­ведо́хъ ва́съ къ себѣ́:
  • и ны́нѣ а́ще слу́хомъ послу́шаете гла́са мо­его́ и сохраните́ завѣ́тъ мо́й, бу́дете ми́ лю́дiе избра́н­ни от­ всѣ́хъ язы́къ: моя́ бо е́сть вся́ земля́:
  • вы́ же бу́дете ми́ ца́рское свяще́нiе и язы́къ свя́тъ: сiя́ словеса́ да рече́ши сыно́мъ Изра́илевымъ.
  • Прiи́де же Моисе́й, и при­­зва́ ста́рцы людскі́я и предложи́ и́мъ вся́ словеса́ сiя́, я́же завѣща́ и́мъ Бо́гъ.
  • Отвѣща́ша же вси́ лю́дiе единоду́шно и реко́ша: вся́, ели́ка рече́ Бо́гъ, сотвори́мъ и послу́шаемъ. Донесе́ же Моисе́й словеса́ сiя́ къ Бо́гу,
  • и рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю: се́, а́зъ прiиду́ къ тебѣ́ въ столпѣ́ о́блачнѣ, да услы́шатъ лю́дiе глаго́люща мя́ къ тебѣ́ и да тебѣ́ вѣ́руютъ во вѣ́ки. Повѣ́да же Моисе́й словеса́ люді́й ко Го́споду.
  • Рече́ же Госпо́дь Моисе́ю: соше́дъ засвидѣ́тел­ст­вуй лю́демъ и очи́сти я́ дне́сь и у́трѣ, и да исперу́тъ ри́зы,
  • и да бу́дутъ гото́вы въ де́нь тре́тiй: въ тре́тiй бо де́нь сни́детъ Госпо́дь на го́ру Сина́йскую предъ всѣ́ми людьми́:
  • и устро́иши лю́ди о́крестъ глаго́ля: внемли́те себѣ́ не восходи́ти на го́ру и ни чи́мже косну́тися ея́: вся́къ при­­косну́выйся горѣ́ сме́ртiю у́мретъ:
  • не ко́снет­ся е́й рука́, ка́менiемъ бо побiе́т­ся или́ стрѣло́ю устрѣли́т­ся, а́ще ско́тъ, а́ще человѣ́къ, не бу́детъ жи́въ: егда́ же гла́си и трубы́ и о́блакъ отъи́детъ от­ горы́, сі́и взы́дутъ на го́ру.
  • Сни́де же Моисе́й съ горы́ къ лю́демъ, и освяти́ я́, и испра́ша ри́зы своя́:
  • и рече́ лю́демъ: бу́дите гото́ви, три́ дни́ не входи́те къ жена́мъ.
  • Бы́сть же въ тре́тiй де́нь бы́в­шу ко у́тру, и бы́ша гла́си и мо́лнiя и о́блакъ мра́ченъ на горѣ́ Сина́йстѣй, гла́съ тру́бный глаша́­ше зѣло́: и убоя́шася вси́ лю́дiе, и́же въ полцѣ́:
  • изведе́ же Моисе́й лю́ди во срѣ́тенiе Бо́гу изъ полка́, и ста́ша подъ горо́ю.
  • Гора́ же Сина́йская дымя́шеся вся́, схожде́нiя ра́ди Бо́жiя на ню́ во огни́, и восхожда́­ше ды́мъ, я́ко ды́мъ пе́щный: и ужасо́шася вси́ лю́дiе зѣло́.
  • Бы́ша же гла́си тру́бнiи про­исходя́ще крѣ́пцы зѣло́: Моисе́й глаго́лаше, Бо́гъ же от­вѣщава́­ше ему́ гла́сомъ.
  • Сни́де же Госпо́дь на го́ру Сина́йскую на ве́рхъ горы́, и воз­зва́ Госпо́дь Моисе́а на ве́рхъ горы́, и взы́де Моисе́й:
  • и рече́ Бо́гъ къ нему́ глаго́ля: соше́дъ засвидѣ́тел­ст­вуй лю́демъ, да не когда́ при­­сту́пятъ къ Бо́гу уразумѣ́ти, и паду́тъ от­ ни́хъ мно́зи:
  • жерцы́ же при­­ступа́ющiи ко Го́споду Бо́гу да освятя́т­ся, да не когда́ погуби́тъ от­ ни́хъ Госпо́дь.
  • И рече́ Моисе́й къ Бо́гу: не воз­мо́гутъ лю́дiе взы́ти на го́ру Сина́йскую: ты́ бо завѣща́лъ еси́ на́мъ глаго́ля: опредѣли́ го́ру и освяти́ ю́.
  • И рече́ ему́ Госпо́дь: иди́, сни́ди и взы́ди ты́ и Ааро́нъ съ тобо́ю: жерцы́ же и лю́дiе да не ну́дят­ся взы́ти къ Бо́гу, да не когда́ погуби́тъ от­ ни́хъ Госпо́дь.
  • Сни́де же Моисе́й къ лю́демъ и повѣ́да и́мъ.
  • В третий месяц по исходе сынов Израиля из земли Египетской, в самый день новолуния, пришли они в пустыню Синайскую.
  • И двинулись они из Рефидима, и пришли в пустыню Синайскую, и расположились там станом в пустыне; и расположился там Израиль станом против горы.
  • Моисей взошел к Богу [на гору], и воззвал к нему Господь с горы, говоря: так скажи дому Иаковлеву и возвести сынам Израилевым:
  • вы видели, что Я сделал Египтянам, и как Я носил вас [как бы] на орлиных крыльях, и принес вас к Себе;
  • итак, если вы будете слушаться гласа Моего и соблюдать завет Мой, то будете Моим уделом из всех народов, ибо Моя вся земля,
  • а вы будете у Меня царством священников и народом святым; вот слова, которые ты скажешь сынам Израилевым.
  • И пришел Моисей и созвал старейшин народа и предложил им все сии слова, которые заповедал ему Господь.
  • И весь народ отвечал единогласно, говоря: всё, что сказал Господь, исполним [и будем послушны]. И донес Моисей слова народа Господу.
  • И сказал Господь Моисею: вот, Я приду к тебе в густом облаке, дабы слышал народ, как Я буду говорить с тобою, и поверил тебе навсегда. И Моисей объявил слова народа Господу.
  • И сказал Господь Моисею: пойди к народу, [объяви] и освяти его сегодня и завтра; пусть вымоют одежды свои,
  • чтоб быть готовыми к третьему дню: ибо в третий день сойдет Господь пред глазами всего народа на гору Синай;
  • и проведи для народа черту со всех сторон и скажи: берегитесь восходить на гору и прикасаться к подошве ее; всякий, кто прикоснется к горе, предан будет смерти;
  • рука да не прикоснется к нему, а пусть побьют его камнями, или застрелят стрелою; скот ли то, или человек, да не останется в живых; во время протяжного трубного звука, [когда облако отойдет от горы,] могут они взойти на гору.
  • И сошел Моисей с горы к народу и освятил народ, и они вымыли одежду свою.
  • И сказал народу: будьте готовы к третьему дню; не прикасайтесь к женам.
  • На третий день, при наступлении утра, были громы и молнии, и густое облако над горою [Синайскою], и трубный звук весьма сильный; и вострепетал весь народ, бывший в стане.
  • И вывел Моисей народ из стана в сретение Богу, и стали у подошвы горы.
  • Гора же Синай вся дымилась оттого, что Господь сошел на нее в огне; и восходил от нее дым, как дым из печи, и вся гора сильно колебалась;
  • и звук трубный становился сильнее и сильнее. Моисей говорил, и Бог отвечал ему голосом.
  • И сошел Господь на гору Синай, на вершину горы, и призвал Господь Моисея на вершину горы, и взошел Моисей.
  • И сказал Господь Моисею: сойди и подтверди народу, чтобы он не порывался к Господу видеть Его, и чтобы не пали многие из него;
  • священники же, приближающиеся к Господу [Богу], должны освятить себя, чтобы не поразил их Господь.
  • И сказал Моисей Господу: не может народ взойти на гору Синай, потому что Ты предостерег нас, сказав: проведи черту вокруг горы и освяти ее.
  • И Господь сказал ему: пойди, сойди, потом взойди ты и с тобою Аарон; а священники и народ да не порываются восходить к Господу, чтобы [Господь] не поразил их.
  • И сошел Моисей к народу и пересказал ему.
  •  Al tercer mes de haber salido los hijos de Israel de la tierra de Egipto, ese mismo día, llegaron al desierto de Sinaí.
  • Habían salido de Refidim, y al llegar al desierto de Sinaí acamparon en el desierto. Israel acampó allí frente al monte,
  • y Moisés subió a encontrarse con Dios. Jehová lo llamó desde el monte y le dijo:

    —Así dirás a la casa de Jacob, y anunciarás a los hijos de Israel:

  • “Vosotros visteis lo que hice con los egipcios, y cómo os tomé sobre alas de águila y os he traído a mí.
  • Ahora, pues, si dais oído a mi voz y guardáis mi pacto, vosotros seréis mi especial tesoro sobre todos los pueblos, porque mía es toda la tierra.
  • Vosotros me seréis un reino de sacerdotes y gente santa.” Éstas son las palabras que dirás a los hijos de Israel.

  • Entonces regresó Moisés, llamó a los ancianos del pueblo y expuso en su presencia todas estas palabras que Jehová le había mandado.
  • Todo el pueblo respondió a una diciendo:

    —Haremos todo lo que Jehová ha dicho.

    Moisés refirió a Jehová las palabras del pueblo,

  • y Jehová le dijo:

    —Yo vendré a ti en una nube espesa, para que el pueblo oiga mientras yo hablo contigo, y así te crean para siempre.

    Moisés refirió las palabras del pueblo a Jehová,

  • y Jehová le dijo:

    —Ve al pueblo, y santifícalos hoy y mañana. Que laven sus vestidos

  • y estén preparados para el tercer día, porque al tercer día Jehová descenderá a la vista de todo el pueblo sobre el monte Sinaí.
  • Señalarás límites alrededor del pueblo, y dirás: “Guardaos, no subáis al monte ni toquéis sus límites; cualquiera que toque el monte, de seguro morirá.”
  • No lo tocará mano alguna, porque será apedreado o muerto a flechazos; sea animal o sea hombre, no quedará con vida. Cuando resuene la bocina, subirán al monte.

  • Descendió, pues, Moisés del monte al pueblo, y santificó al pueblo y ellos lavaron sus vestidos.
  • Dijo al pueblo:

    —Estad preparados para el tercer día, y absteneos de mujer.

  • Aconteció que al tercer día, cuando vino la mañana, hubo truenos y relámpagos, una espesa nube cubrió el monte y se oyó un sonido de bocina muy fuerte. Todo el pueblo que estaba en el campamento se estremeció.
  • Moisés sacó del campamento al pueblo para recibir a Dios, y ellos se detuvieron al pie del monte.
  • Todo el monte Sinaí humeaba, porque Jehová había descendido sobre él en medio del fuego. El humo subía como el humo de un horno, y todo el monte se estremecía violentamente.
  • El sonido de la bocina se hacía cada vez más fuerte. Moisés hablaba, y Dios le respondía con voz de trueno.

  • Descendió Jehová sobre el monte Sinaí, sobre la cumbre del monte. Llamó Jehová a Moisés a la cumbre del monte, y Moisés subió.
  • Jehová dijo a Moisés:

    —Desciende y ordena al pueblo que no traspase los límites para ver a Jehová, porque caerá multitud de ellos.

  • Que también se santifiquen los sacerdotes que se acercan a Jehová, para que Jehová no haga entre ellos estrago.

  • Moisés dijo a Jehová:

    —El pueblo no podrá subir al monte Sinaí, porque tú nos has mandado diciendo: “Señala límites al monte y santifícalo.”

  • Pero Jehová le dijo:

    —Ve, desciende, y luego subirás junto con Aarón; pero que los sacerdotes y el pueblo no traspasen el límite para subir adonde está Jehová, no sea que haga entre ellos estrago.

  • Entonces Moisés descendió, y se lo dijo al pueblo.


  • Третього місяця по виході Ізраїлевих синів із єгипетського краю, того дня прибули вони на Сінайську пустиню.
  • І рушили вони з Рефідіму, і ввійшли до Сінайської пустині, та й отаборилися в пустині.
    І отаборився там Ізраїль навпроти гори.
  • А Мойсей увійшов до Бога.
    І кликнув до нього Господь із гори, говорячи: Скажеш отак дому Якова, і звістиш синам Ізраїля:
  • Ви бачили, що Я зробив був Єгиптові, і носив вас на крилах орлиних, і привів вас до Себе.
  • А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля то Моя!
  • А ви станете Мені царством священиків та народом святим.
    Оце ті речі, що про них будеш казати Ізраїлевим синам.
  • І прибув Мойсей, і покликав старших народніх, та й виложив перед ними всі ті слова, що Господь наказав був йому.
  • І відповів увесь народ разом, та й сказав: Усе, що Господь говорив, зробимо!
    А Мойсей доніс слова народу до Господа.
  • І промовив Господь до Мойсея: Ось Я до тебе прийду в густій хмарі, щоб чув народ, коли Я говоритиму з тобою, і щоб повірив і тобі навіки!
    І переповів Мойсей слова народу до Господа.
  • І промовив Господь до Мойсея: Іди до людей, і освяти їх сьогодні та взавтра, і нехай вони виперуть одіж свою.
  • І нехай вони будуть готові на третій день, бо третього дня зійде Господь на гору Сінай на очах усього народу.
  • І обведеш границею народ довкола, говорячи: Стережіться сходити на гору й доторкуватися до краю її.
    Кожен, хто доторкнеться до гори, буде конче забитий!
  • Нехай не доторкнеться до неї рука, бо буде конче вкаменований, або буде справді застрілений, чи то худобина, чи то людина, не буде жити вона.
    Як сурма засурмить протяжливо, вони вийдуть на гору.
  • І зійшов Мойсей з гори до народу, і освятив народ, а вони випрали одежу свою.
  • І він сказав до народу: Будьте готові на третій день;
    не входьте до жінок.
  • І сталося третього дня, коли ранок настав, і знялися громи та блискавки, і густа хмара над горою та сильний голос сурми!
    І затремтів увесь народ, що був у таборі…
  • І вивів Мойсей народ із табору назустріч Богові, і вони стали під горою.
  • А гора Сінай уся вона димувала через те, що Господь зійшов на неї в огні!
    І піднявся дим її, немов дим вапнярки, і сильно затремтіла вся гора…
  • І розлігся голос сурми, і він сильно все могутнів: Мойсей говорить, а Бог відповідає йому голосно…
  • І зійшов Господь на гору Сінай, на верхів́я гори.
    І покликав Господь Мойсея на верхів́я гори.
    І вийшов Мойсей.
  • І промовив Господь до Мойсея: Зійди, остережи народ, щоб не рвався до Господа, щоб побачити, бо багато з нього загине.
  • А також священики, що будуть підходити до Господа, нехай перше освятяться, щоб Господь їх не повбивав.
  • І сказав Мойсей до Господа: Не зможе народ вийти на гору Сінай, бо Ти засвідчив між нами, говорячи: Обведи границею цю гору, і освяти її.
  • І промовив до нього Господь: Іди, зійди, а потім вийди ти й Аарон з тобою, а священики й народ нехай не рвуться до Господа, щоб Я не повбивав їх.
  • І зійшов Мойсей до народу, і сказав їм це все.