да не поклони́шися и́мъ, ни послу́жиши и́мъ: А́зъ бо е́смь Госпо́дь Бо́гъ тво́й, Бо́гъ ревни́тель, отдая́й грѣхи́ оте́цъ на ча́да до тре́тiяго и четве́ртаго ро́да ненави́дящымъ Мене́,

и творя́й ми́лость въ ты́сящахъ лю́бящымъ Мя́ и храня́щымъ повелѣ́нiя Моя́.

Не во́змеши и́мене Го́спода Бо́га твоего́ всу́е: не очи́ститъ бо Госпо́дь прiе́млющаго и́мя Его́ всу́е.

По́мни де́нь суббо́тный, е́же святи́ти его́:

ше́сть дні́й дѣ́лай и сотвори́ши [въ ни́хъ] вся́ дѣла́ твоя́:

въ де́нь же седмы́й, суббо́та Го́споду Бо́гу твоему́: да не сотвори́ши вся́каго дѣла́ въ о́нь ты́ и сы́нъ тво́й и дще́рь твоя́, и ра́бъ тво́й и раба́ твоя́, и во́лъ тво́й и осля́ твое́ и вся́кiй ско́тъ тво́й, и пришле́цъ обита́яй у тебе́:

зане́ въ шести́ дне́хъ сотвори́ Госпо́дь не́бо и зе́млю, мо́ре и вся́ я́же въ ни́хъ, и почи́ въ де́нь седмы́й: сего́ ра́ди благослови́ Госпо́дь де́нь седмы́й и освяти́ его́.

Чти́ отца́ твоего́ и ма́терь твою́, да бла́го ти́ бу́детъ и да долголѣ́тенъ бу́деши на земли́ бла́зѣ, ю́же Госпо́дь Бо́гъ тво́й дае́тъ тебѣ́.

Не убі́й.

Не прелюбы́ сотвори́.

Не укра́ди.

Не послу́шествуй на дру́га своего́ свидѣ́телства ло́жна.

Не пожела́й жены́ и́скренняго твоего́, не пожела́й до́му бли́жняго твоего́, ни села́ его́, ни раба́ его́, ни рабы́ни его́, ни вола́ его́, ни осла́ его́, ни вся́каго скота́ его́, ни всего́, ели́ка су́ть бли́жняго твоего́.

И вси́ лю́дiе зря́ху гла́съ и свѣщы́, и гла́съ тру́бный и го́ру дымя́щуюся: и убоя́вшеся вси́ лю́дiе ста́ша издале́че,

и реко́ша Моисе́ю: глаго́ли ты́ съ на́ми, и да не глаго́летъ къ на́мъ Бо́гъ, да не когда́ у́мремъ.

Рече́ же и́мъ Моисе́й: дерза́йте: искуше́нiя бо ра́ди прiи́де Бо́гъ къ ва́мъ, я́ко да бу́детъ стра́хъ Его́ въ ва́съ, да не согрѣша́ете.

Стоя́ху же вси́ лю́дiе издале́че: Моисе́й же вни́де во мра́къ, идѣ́же бя́ше Бо́гъ.

Рече́ же Госпо́дь къ Моисе́ю: сiя́ рече́ши до́му Иа́ковлю и возвѣсти́ши сыно́мъ Изра́илевымъ: вы́ ви́дѣсте, я́ко съ небесе́ глаго́лахъ къ ва́мъ:

не сотвори́те себѣ́ са́ми бого́въ сре́бряныхъ и бого́въ златы́хъ не сотвори́те самы́мъ себѣ́:

олта́рь изъ земли́ сотвори́те Ми́ и пожре́те на не́мъ всесожже́нiя ва́ша и спаси́телная ва́ша, и о́вцы и телцы́ ва́шя, на вся́комъ мѣ́стѣ, идѣ́же нареку́ и́мя Мое́ та́мо, и прiиду́ къ тебѣ́ и благословлю́ тя:

а́ще же олта́рь от ка́менiй сотвори́ши Ми́, да не устро́иши и́хъ те́саныхъ: сѣ́чиво бо твое́ а́ще возложи́ши на ни́хъ, то́ оскверня́тся:

да не взы́деши по степе́немъ ко олтарю́ Моему́, я́ко да не откры́еши срамоты́ твоея́ на не́мъ.

Еврейский

וַיְדַבֵּר אֱלֹהִים, אֵת כָּל־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה לֵאמֹר׃ ס

אָנֹכִי יְהוָה אֱלֹהֶיךָ; אֲשֶׁר הוֹצֵאתִיךָ מֵאֶרֶץ מִצְרַיִם מִבֵּית עֲבָדִים׃

לֹא יִהְיֶה־לְךָ אֱלֹהִים אֲחֵרִים עַל־פָּנָיַ׃

לֹא תַעֲשֶׂה־לְךָ פֶסֶל וְכָל־תְּמוּנָה, אֲשֶׁר בַּשָּׁמַיִם מִמַּעַל, וַאֲשֶׁר בָּאָרֶץ מִתָּחַת; וַאֲשֶׁר בַּמַּיִם מִתַּחַת לָאָרֶץ׃

לֹא־תִשְׁתַּחְוֶה לָהֶם וְלֹא תָעָבְדֵם; כִּי אָנֹכִי יְהוָה אֱלֹהֶיךָ אֵל קַנָּא, פֹּקֵד עֲוֹן אָבֹת עַל־בָּנִים עַל־שִׁלֵּשִׁים וְעַל־רִבֵּעִים לְשֹׂנְאָי׃

וְעֹשֶׂה חֶסֶד לַאֲלָפִים; לְאֹהֲבַי וּלְשֹׁמְרֵי מִצְוֹתָי׃ ס

לֹא תִשָּׂא אֶת־שֵׁם־יְהוָה אֱלֹהֶיךָ לַשָּׁוְא; כִּי לֹא יְנַקֶּה יְהוָה, אֵת אֲשֶׁר־יִשָּׂא אֶת־שְׁמוֹ לַשָּׁוְא׃ פ

זָכוֹר אֶת־יוֹם הַשַּׁבָּת לְקַדְּשׁוֹ׃

שֵׁשֶׁת יָמִים תַּעֲבֹד, וְעָשִׂיתָ כָּל־מְלַאכְתֶּךָ׃

וְיוֹם הַשְּׁבִיעִי, שַׁבָּת לַיהוָה אֱלֹהֶיךָ; לֹא־תַעֲשֶׂה כָל־מְלָאכָה אַתָּה וּבִנְךָ־וּבִתֶּךָ, עַבְדְּךָ וַאֲמָתְךָ וּבְהֶמְתֶּךָ, וְגֵרְךָ אֲשֶׁר בִּשְׁעָרֶיךָ׃

כִּי שֵׁשֶׁת־יָמִים עָשָׂה יְהוָה אֶת־הַשָּׁמַיִם וְאֶת־הָאָרֶץ, אֶת־הַיָּם וְאֶת־כָּל־אֲשֶׁר־בָּם, וַיָּנַח בַּיּוֹם הַשְּׁבִיעִי; עַל־כֵּן, בֵּרַךְ יְהוָה אֶת־יוֹם הַשַּׁבָּת וַיְקַדְּשֵׁהוּ׃ ס

כַּבֵּד אֶת־אָבִיךָ וְאֶת־אִמֶּךָ; לְמַעַן יַאֲרִכוּן יָמֶיךָ, עַל הָאֲדָמָה, אֲשֶׁר־יְהוָה אֱלֹהֶיךָ נֹתֵן לָךְ׃ ס

לֹא תִּרְצָח׃ ס

לֹא תִּנְאָף׃ ס

לֹא תִּגְנֹב׃ ס

לֹא־תַעֲנֶה בְרֵעֲךָ עֵד שָׁקֶר׃ ס

לֹא תַחְמֹד בֵּית רֵעֶךָ; לֹא־תַחְמֹד אֵשֶׁת רֵעֶךָ, וְעַבְדּוֹ וַאֲמָתוֹ וְשׁוֹרוֹ וַחֲמֹרוֹ, וְכֹל אֲשֶׁר לְרֵעֶךָ׃ פ

וְכָל־הָעָם רֹאִים אֶת־הַקּוֹלֹת וְאֶת־הַלַּפִּידִם, וְאֵת קוֹל הַשֹּׁפָר, וְאֶת־הָהָר עָשֵׁן; וַיַּרְא הָעָם וַיָּנֻעוּ, וַיַּעַמְדוּ מֵרָחֹק׃

וַיֹּאמְרוּ אֶל־מֹשֶׁה, דַּבֵּר־אַתָּה עִמָּנוּ וְנִשְׁמָעָה; וְאַל־יְדַבֵּר עִמָּנוּ אֱלֹהִים פֶּן־נָמוּת׃

וַיֹּאמֶר מֹשֶׁה אֶל־הָעָם אַל־תִּירָאוּ, כִּי, לְבַעֲבוּר נַסּוֹת אֶתְכֶם, בָּא הָאֱלֹהִים; וּבַעֲבוּר, תִּהְיֶה יִרְאָתוֹ עַל־פְּנֵיכֶם לְבִלְתִּי תֶחֱטָאוּ׃

וַיַּעֲמֹד הָעָם מֵרָחֹק; וּמֹשֶׁה נִגַּשׁ אֶל־הָעֲרָפֶל, אֲשֶׁר־שָׁם הָאֱלֹהִים׃ פ

וַיֹּאמֶר יְהוָה אֶל־מֹשֶׁה, כֹּה תֹאמַר אֶל־בְּנֵי יִשְׂרָאֵל; אַתֶּם רְאִיתֶם, כִּי מִן־הַשָּׁמַיִם, דִּבַּרְתִּי עִמָּכֶם׃

לֹא תַעֲשׂוּן אִתִּי; אֱלֹהֵי כֶסֶף וֵאלֹהֵי זָהָב, לֹא תַעֲשׂוּ לָכֶם׃

מִזְבַּח אֲדָמָה תַּעֲשֶׂה־לִּי, וְזָבַחְתָּ עָלָיו, אֶת־עֹלֹתֶיךָ וְאֶת־שְׁלָמֶיךָ, אֶת־צֹאנְךָ וְאֶת־בְּקָרֶךָ; בְּכָל־הַמָּקוֹם אֲשֶׁר אַזְכִּיר אֶת־שְׁמִי, אָבוֹא אֵלֶיךָ וּבֵרַכְתִּיךָ׃

וְאִם־מִזְבַּח אֲבָנִים תַּעֲשֶׂה־לִּי, לֹא־תִבְנֶה אֶתְהֶן גָּזִית; כִּי חַרְבְּךָ הֵנַפְתָּ עָלֶיהָ וַתְּחַלְלֶהָ׃

וְלֹא־תַעֲלֶה בְמַעֲלֹת עַל־מִזְבְּחִי; אֲשֶׁר לֹא־תִגָּלֶה עֶרְוָתְךָ עָלָיו׃ פ

Украинский (Огієнко)

І Бог промовляв всі слова оці, кажучи:

Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.

Хай не буде тобі інших богів передо Мною!

Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.

Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,

і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.

Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.

Пам́ятай день суботній, щоб святити його!

Шість день працюй і роби всю працю свою,

а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх.

Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.

Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!

Не вбивай!

Не чини перелюбу!

Не кради!

Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!

Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!

І ввесь народ бачив та чув громи та полум́я, і голос сурми, і гору димлячу.
І побачив народ, і всі тремтіли та й поставали здалека.

І сказали вони до Мойсея: Говори з нами ти, і ми послухаємо, а нехай не говорить із нами Бог, щоб ми не повмирали.

І промовив Мойсей до народу: Не бійтеся, бо Бог прибув для випробування вас, і щоб страх Його був на ваших обличчях, щоб ви не грішили.

І став народ здалека, а Мойсей підійшов до мороку, де був Бог.

І промовив Господь до Мойсея: Отак скажеш до Ізраїлевих синів: Ви бачили, що Я говорив з вами з небес.

Не будете робити при Мені богів із срібла, і богів із золота не будете робити собі.

Ти зробиш для Мене жертівника з землі, і будеш приносити на ньому свої цілопалення й свої мирні жертви, і дрібну худобу свою, і велику худобу свою.
На кожному місці, де Я згадаю Ймення Своє, Я до тебе прийду й поблагословлю тебе.

А коли зробиш Мені жертівника з каменів, то не будеш будувати його з обтесаних, бо ти підносив би над ним знаряддя своє, і занечистив би його.

І не будеш входити до Мого жертівника ступенями, щоб не була відкрита при ньому твоя нагота.

Арабский (Arabic Van Dyke)

Языки

ثُمَّ تَكَلَّمَ اللهُ بِجَمِيعِ هذِهِ الْكَلِمَاتِ قَائِلاً:

«أَنَا الرَّبُّ إِلهُكَ الَّذِي أَخْرَجَكَ مِنْ أَرْضِ مِصْرَ مِنْ بَيْتِ الْعُبُودِيَّةِ.

لاَ يَكُنْ لَكَ آلِهَةٌ أُخْرَى أَمَامِي.

لاَ تَصْنَعْ لَكَ تِمْثَالاً مَنْحُوتًا، وَلاَ صُورَةً مَا مِمَّا فِي السَّمَاءِ مِنْ فَوْقُ، وَمَا فِي الأَرْضِ مِنْ تَحْتُ، وَمَا فِي الْمَاءِ مِنْ تَحْتِ الأَرْضِ.

لاَ تَسْجُدْ لَهُنَّ وَلاَ تَعْبُدْهُنَّ، لأَنِّي أَنَا الرَّبَّ إِلهَكَ إِلهٌ غَيُورٌ، أَفْتَقِدُ ذُنُوبَ الآبَاءِ فِي الأَبْنَاءِ فِي الْجِيلِ الثَّالِثِ وَالرَّابعِ مِنْ مُبْغِضِيَّ،

وَأَصْنَعُ إِحْسَانًا إِلَى أُلُوفٍ مِنْ مُحِبِّيَّ وَحَافِظِي وَصَايَايَ.

لاَ تَنْطِقْ بِاسْمِ الرَّبِّ إِلهِكَ بَاطِلاً، لأَنَّ الرَّبَّ لاَ يُبْرِئُ مَنْ نَطَقَ بِاسْمِهِ بَاطِلاً.

اُذْكُرْ يَوْمَ السَّبْتِ لِتُقَدِّسَهُ.

سِتَّةَ أَيَّامٍ تَعْمَلُ وَتَصْنَعُ جَمِيعَ عَمَلِكَ،

وَأَمَّا الْيَوْمُ السَّابعُ فَفِيهِ سَبْتٌ لِلرَّبِّ إِلهِكَ. لاَ تَصْنَعْ عَمَلاً مَا أَنْتَ وَابْنُكَ وَابْنَتُكَ وَعَبْدُكَ وَأَمَتُكَ وَبَهِيمَتُكَ وَنَزِيلُكَ الَّذِي دَاخِلَ أَبْوَابِكَ.

لأَنْ فِي سِتَّةِ أَيَّامٍ صَنَعَ الرَّبُّ السَّمَاءَ وَالأَرْضَ وَالْبَحْرَ وَكُلَّ مَا فِيهَا، وَاسْتَرَاحَ فِي الْيَوْمِ السَّابعِ. لِذلِكَ بَارَكَ الرَّبُّ يَوْمَ السَّبْتِ وَقَدَّسَهُ.

أَكْرِمْ أَبَاكَ وَأُمَّكَ لِكَيْ تَطُولَ أَيَّامُكَ عَلَى الأَرْضِ الَّتِي يُعْطِيكَ الرَّبُّ إِلهُكَ.

لاَ تَقْتُلْ.

لاَ تَزْنِ.

لاَ تَسْرِقْ.

لاَ تَشْهَدْ عَلَى قَرِيبِكَ شَهَادَةَ زُورٍ.

لاَ تَشْتَهِ بَيْتَ قَرِيبِكَ. لاَ تَشْتَهِ امْرَأَةَ قَرِيبِكَ، وَلاَ عَبْدَهُ، وَلاَ أَمَتَهُ، وَلاَ ثَوْرَهُ، وَلاَ حِمَارَهُ، وَلاَ شَيْئًا مِمَّا لِقَرِيبِكَ».

وَكَانَ جَمِيعُ الشَّعْبِ يَرَوْنَ الرُّعُودَ وَالْبُرُوقَ وَصَوْتَ الْبُوقِ، وَالْجَبَلَ يُدَخِّنُ. وَلَمَّا رَأَى الشَّعْبُ ارْتَعَدُوا وَوَقَفُوا مِنْ بَعِيدٍ،

وَقَالُوا لِمُوسَى: «تَكَلَّمْ أَنْتَ مَعَنَا فَنَسْمَعَ. وَلاَ يَتَكَلَّمْ مَعَنَا اللهُ لِئَلاَّ نَمُوتَ».

فَقَالَ مُوسَى لِلشَّعْبِ: «لاَ تَخَافُوا. لأَنَّ اللهَ إِنَّمَا جَاءَ لِكَيْ يَمْتَحِنَكُمْ، وَلِكَيْ تَكُونَ مَخَافَتُهُ أَمَامَ وُجُوهِكُمْ حَتَّى لاَ تُخْطِئُوا».

فَوَقَفَ الشَّعْبُ مِنْ بَعِيدٍ، وَأَمَّا مُوسَى فَاقْتَرَبَ إِلَى الضَّبَابِ حَيْثُ كَانَ اللهُ.

فَقَالَ الرَّبُّ لِمُوسَى: «هكَذَا تَقُولُ لِبَنِي إِسْرَائِيلَ: أَنْتُمْ رَأَيْتُمْ أَنَّنِي مِنَ السَّمَاءِ تَكَلَّمْتُ مَعَكُمْ.

لاَ تَصْنَعُوا مَعِي آلِهَةَ فِضَّةٍ، وَلاَ تَصْنَعُوا لَكُمْ آلِهَةَ ذَهَبٍ.

مَذْبَحًا مِنْ تُرَابٍ تَصْنَعُ لِي وَتَذْبَحُ عَلَيْهِ مُحْرَقَاتِكَ وَذَبَائِحَ سَلاَمَتِكَ، غَنَمَكَ وَبَقَرَكَ. فِي كُلِّ الأَمَاكِنِ الَّتِي فِيهَا أَصْنَعُ لاسْمِي ذِكْرًا آتِي إِلَيْكَ وَأُبَارِكُكَ.

وَإِنْ صَنَعْتَ لِي مَذْبَحًا مِنْ حِجَارَةٍ فَلاَ تَبْنِهِ مِنْهَا مَنْحُوتَةً. إِذَا رَفَعْتَ عَلَيْهَا إِزْمِيلَكَ تُدَنِّسُهَا.

وَلاَ تَصْعَدْ بِدَرَجٍ إِلَى مَذْبَحِي كَيْلاَ تَنْكَشِفَ عَوْرَتُكَ عَلَيْهِ.