А́ще же кто́ потра́витъ ни́ву или́ виногра́дъ, и пу́ститъ ско́тъ сво́й пасти́ся на чуже́й ни́вѣ, да да́стъ от ни́вы своея́ по плоду́ его́: а́ще же всю́ ни́ву потра́витъ, лу́чшая ни́вы своея́ и лу́чшая виногра́да своего́ да отда́стъ.

А́ще же изше́дъ о́гнь обря́щетъ те́рнiе и запали́тъ гумно́, или́ кла́сы, или́ ни́ву, да отда́стъ, и́же возже́ о́гнь.

А́ще же кто́ да́стъ дру́гу сребро́ или́ сосу́дъ сохрани́ти, и укра́дется изъ до́му му́жа того́, а́ще обря́щется украды́й, да возда́стъ сугу́бо:

а́ще же не обря́щется украды́й, да прiи́детъ господи́нъ до́му предъ Бо́га и да клене́тся, я́ко пои́стиннѣ не слука́вствова о́нъ о все́мъ положе́нiи дру́жнемъ.

По все́й рече́ннѣй непра́вдѣ, о теля́ти и о осля́ти и о овцѣ́, и о ри́зѣ и о все́й ги́бели нанесе́ннѣй, что́ у́бо ни бы́ло бы, предъ Бо́гомъ да прiи́детъ су́дъ обои́хъ, и обвине́нный Бо́гомъ да отда́стъ сугу́бо бли́жнему.

А́ще же кто́ да́стъ дру́гу осля́ или́ телца́, или́ о́вцу, или́ вся́къ ско́тъ храни́ти, и у́мретъ или́ поги́бнетъ, или́ плѣне́но бу́детъ, и никто́же увѣ́сть,

кля́тва да бу́детъ Бо́жiя между́ обои́ми, я́ко пои́стиннѣ не слука́вствова о́нъ о все́мъ бли́жняго положе́нiи, и та́ко прiи́метъ господи́нъ его́, и да не отда́стъ:

а́ще же укра́дено бу́детъ от него́, да отда́стъ господи́ну:

а́ще же звѣ́рь снѣде́, да веде́тъ его́ на звѣроя́дину, и не отда́стъ:

а́ще же кто́ испро́ситъ у дру́га, и поги́бнетъ, или́ у́мретъ, или́ плѣни́тся, господи́нъ же его́ не бу́детъ съ ни́мъ, отда́стъ:

а́ще же господи́нъ его́ бу́детъ съ ни́мъ, да не отда́стъ: а́ще же нае́мникъ е́сть, да бу́детъ ему́ вмѣ́сто мзды́ его́.

А́ще же прельсти́тъ кто́ не обруче́ну дѣви́цу, и бу́детъ съ не́ю, вѣ́номъ да отвѣ́нитъ ю́, [и по́йметъ ю́] себѣ́ въ жену́:

а́ще же возбраня́я возбрани́тъ и не восхо́щетъ оте́цъ ея́ да́ти ю́ ему́ въ жену́, сребро́ да возда́стъ отцу́, ели́ко е́сть вѣ́но дѣви́ческо.

Волхво́мъ живы́мъ бы́ти не попусти́те.

Вся́каго со ското́мъ быва́юща сме́ртiю убiе́те его́.

И́же же́ртву прино́ситъ бого́мъ, сме́ртiю да потреби́тся, но то́чiю Го́споду еди́ному.

И прише́лца не озло́бите, ниже́ оскорби́те его́: прише́лцы бо бѣ́сте въ земли́ Еги́петстѣй.

Вся́кiя вдовы́ и сироты́ не озло́бите:

а́ще же зло́бою озло́бите я́, и возстена́вше возопiю́тъ ко Мнѣ́, слу́хомъ услы́шу гла́съ и́хъ

и разгнѣ́ваюся я́ростiю, и побiю́ вы́ мече́мъ, и бу́дутъ жены́ ва́шя вдовы́, и ча́да ва́ша сироты́.

А́ще же да́си сребро́ взае́мъ бра́ту ни́щему и́же у тебе́, не бу́ди его́ понужда́яй, ниже́ наложи́ши ему́ ли́хвы.

И а́ще зало́житъ въ зало́гъ ри́зу дру́гъ тво́й, до захожде́нiя со́лнца отда́си ему́:

е́сть бо сiя́ покрове́нiе ему́, сiя́ еди́на ри́за стыдѣ́нiя его́, въ че́мъ спа́ти бу́детъ: а́ще у́бо возопiе́тъ ко Мнѣ́, услы́шу его́: ми́лостивъ бо е́смь.

Бого́въ да не злосло́виши и кня́зю люді́й твои́хъ да не рече́ши зла́.

Нача́тки от гумна́ и от точи́ла твоего́ да не косни́ши принести́ [Мнѣ́]: пе́рвенцы сыно́въ твои́хъ да да́си Мнѣ́:

та́ко сотвори́ши телцу́ твоему́, и овцѣ́ твое́й, и ослу́ твоему́: се́дмь дні́й да бу́детъ у ма́тери, въ осмы́й же де́нь да отда́си о́ное Мнѣ́.

Лю́ди свя́ти бу́дете Ми́, и мя́са звѣроя́диннаго да не снѣ́сте, псо́мъ пове́ржете е́.

Греческий [Greek (Koine)]

^21:37ἐὰν δέ τις κλέψῃ μόσχον ἢ πρόβατον καὶ σφάξῃ αὐτὸ ἢ ἀποδῶται πέντε μόσχους ἀποτείσει ἀντὶ τοῦ μόσχου καὶ τέσσαρα πρόβατα ἀντὶ τοῦ προβάτου

¹ἐὰν δὲ ἐν τῷ διορύγματι εὑρεθῇ ὁ κλέπτης καὶ πληγεὶς ἀποθάνῃ οὐκ ἔστιν αὐτῷ φόνος

²ἐὰν δὲ ἀνατείλῃ ὁ ἥλιος ἐπ᾿ αὐτῷ ἔνοχός ἐστιν ἀνταποθανεῖται ἐὰν δὲ μὴ ὑπάρχῃ αὐτῷ πραθήτω ἀντὶ τοῦ κλέμματος

³ἐὰν δὲ καταλημφθῇ καὶ εὑρεθῇ ἐν τῇ χειρὶ αὐτοῦ τὸ κλέμμα ἀπό τε ὄνου ἕως προβάτου ζῶντα διπλᾶ αὐτὰ ἀποτείσει

⁴ἐὰν δὲ καταβοσκήσῃ τις ἀγρὸν ἢ ἀμπελῶνα καὶ ἀφῇ τὸ κτῆνος αὐτοῦ καταβοσκῆσαι ἀγρὸν ἕτερον ἀποτείσει ἐκ τοῦ ἀγροῦ αὐτοῦ κατὰ τὸ γένημα αὐτοῦ ἐὰν δὲ πάντα τὸν ἀγρὸν καταβοσκήσῃ τὰ βέλτιστα τοῦ ἀγροῦ αὐτοῦ καὶ τὰ βέλτιστα τοῦ ἀμπελῶνος αὐτοῦ ἀποτείσει

⁵ἐὰν δὲ ἐξελθὸν πῦρ εὕρῃ ἀκάνθας καὶ προσεμπρήσῃ ἅλωνα ἢ στάχυς ἢ πεδίον ἀποτείσει ὁ τὸ πῦρ ἐκκαύσας

⁶ἐὰν δέ τις δῷ τῷ πλησίον ἀργύριον ἢ σκεύη φυλάξαι καὶ κλαπῇ ἐκ τῆς οἰκίας τοῦ ἀνθρώπου ἐὰν εὑρεθῇ ὁ κλέψας ἀποτείσει διπλοῦν

⁷ἐὰν δὲ μὴ εὑρεθῇ ὁ κλέψας προσελεύσεται ὁ κύριος τῆς οἰκίας ἐνώπιον τοῦ θεοῦ καὶ ὀμεῖται ἦ μὴν μὴ αὐτὸς πεπονηρεῦσθαι ἐφ᾿ ὅλης τῆς παρακαταθήκης τοῦ πλησίον

⁸κατὰ πᾶν ῥητὸν ἀδίκημα περί τε μόσχου καὶ ὑποζυγίου καὶ προβάτου καὶ ἱματίου καὶ πάσης ἀπωλείας τῆς ἐγκαλουμένης ὅ τι οὖν ἂν ᾖ ἐνώπιον τοῦ θεοῦ ἐλεύσεται ἡ κρίσις ἀμφοτέρων καὶ ὁ ἁλοὺς διὰ τοῦ θεοῦ ἀποτείσει διπλοῦν τῷ πλησίον

⁹ἐὰν δέ τις δῷ τῷ πλησίον ὑποζύγιον ἢ μόσχον ἢ πρόβατον ἢ πᾶν κτῆνος φυλάξαι καὶ συντριβῇ ἢ τελευτήσῃ ἢ αἰχμάλωτον γένηται καὶ μηδεὶς γνῷ

¹⁰ὄρκος ἔσται τοῦ θεοῦ ἀνὰ μέσον ἀμφοτέρων ἦ μὴν μὴ αὐτὸν πεπονηρεῦσθαι καθ᾿ ὅλης τῆς παρακαταθήκης τοῦ πλησίον καὶ οὕτως προσδέξεται ὁ κύριος αὐτοῦ καὶ οὐκ ἀποτείσει

¹¹ἐὰν δὲ κλαπῇ παρ᾿ αὐτοῦ ἀποτείσει τῷ κυρίῳ

¹²ἐὰν δὲ θηριάλωτον γένηται ἄξει αὐτὸν ἐπὶ τὴν θήραν καὶ οὐκ ἀποτείσει

¹³ἐὰν δὲ αἰτήσῃ τις παρὰ τοῦ πλησίον καὶ συντριβῇ ἢ ἀποθάνῃ ἢ αἰχμάλωτον γένηται ὁ δὲ κύριος μὴ ᾖ μετ᾿ αὐτοῦ ἀποτείσει

¹⁴ἐὰν δὲ ὁ κύριος ᾖ μετ᾿ αὐτοῦ οὐκ ἀποτείσει ἐὰν δὲ μισθωτὸς ᾖ ἔσται αὐτῷ ἀντὶ τοῦ μισθοῦ αὐτοῦ

¹⁵ἐὰν δὲ ἀπατήσῃ τις παρθένον ἀμνήστευτον καὶ κοιμηθῇ μετ᾿ αὐτῆς φερνῇ φερνιεῖ αὐτὴν αὐτῷ γυναῖκα

¹⁶ἐὰν δὲ ἀνανεύων ἀνανεύσῃ καὶ μὴ βούληται ὁ πατὴρ αὐτῆς δοῦναι αὐτὴν αὐτῷ γυναῖκα ἀργύριον ἀποτείσει τῷ πατρὶ καθ᾿ ὅσον ἐστὶν ἡ φερνὴ τῶν παρθένων

¹⁷φαρμακοὺς οὐ περιποιήσετε

¹⁸πᾶν κοιμώμενον μετὰ κτήνους θανάτῳ ἀποκτενεῖτε αὐτούς

¹⁹ὁ θυσιάζων θεοῖς θανάτῳ ὀλεθρευθήσεται πλὴν κυρίῳ μόνῳ

²⁰καὶ προσήλυτον οὐ κακώσετε οὐδὲ μὴ θλίψητε αὐτόν ἦτε γὰρ προσήλυτοι ἐν γῇ Αἰγύπτῳ

²¹πᾶσαν χήραν καὶ ὀρφανὸν οὐ κακώσετε

²²ἐὰν δὲ κακίᾳ κακώσητε αὐτοὺς καὶ κεκράξαντες καταβοήσωσι πρός με ἀκοῇ εἰσακούσομαι τῆς φωνῆς αὐτῶν

²³καὶ ὀργισθήσομαι θυμῷ καὶ ἀποκτενῶ ὑμᾶς μαχαίρᾳ καὶ ἔσονται αἱ γυναῖκες ὑμῶν χῆραι καὶ τὰ παιδία ὑμῶν ὀρφανά

²⁴ἐὰν δὲ ἀργύριον ἐκδανείσῃς τῷ ἀδελφῷ τῷ πενιχρῷ παρὰ σοί οὐκ ἔσῃ αὐτὸν κατεπείγων οὐκ ἐπιθήσεις αὐτῷ τόκον

²⁵ἐὰν δὲ ἐνεχύρασμα ἐνεχυράσῃς τὸ ἱμάτιον τοῦ πλησίον πρὸ δυσμῶν ἡλίου ἀποδώσεις αὐτῷ

²⁶ἔστιν γὰρ τοῦτο περιβόλαιον αὐτοῦ μόνον τοῦτο τὸ ἱμάτιον ἀσχημοσύνης αὐτοῦ ἐν τίνι κοιμηθήσεται ἐὰν οὖν καταβοήσῃ πρός με εἰσακούσομαι αὐτοῦ ἐλεήμων γάρ εἰμι

²⁷θεοὺς οὐ κακολογήσεις καὶ ἄρχοντας τοῦ λαοῦ σου οὐ κακῶς ἐρεῖς

²⁸ἀπαρχὰς ἅλωνος καὶ ληνοῦ σου οὐ καθυστερήσεις τὰ πρωτότοκα τῶν υἱῶν σου δώσεις ἐμοί

²⁹οὕτως ποιήσεις τὸν μόσχον σου καὶ τὸ πρόβατόν σου καὶ τὸ ὑποζύγιόν σου ἑπτὰ ἡμέρας ἔσται ὑπὸ τὴν μητέρα τῇ δὲ ὀγδόῃ ἡμέρᾳ ἀποδώσεις μοι αὐτό

³⁰καὶ ἄνδρες ἅγιοι ἔσεσθέ μοι καὶ κρέας θηριάλωτον οὐκ ἔδεσθε τῷ κυνὶ ἀπορρίψατε αὐτό

Французский (LSG)

Si un homme dérobe un boeuf ou un agneau, et qu'il l'égorge ou le vende, il restituera cinq boeufs pour le boeuf et quatre agneaux pour l'agneau.

Si le voleur est surpris dérobant avec effraction, et qu'il soit frappé et meure, on ne sera point coupable de meurtre envers lui;

mais si le soleil est levé, on sera coupable de meurtre envers lui. Il fera restitution; s'il n'a rien, il sera vendu pour son vol;

si ce qu'il a dérobé, boeuf, âne, ou agneau, se trouve encore vivant entre ses mains, il fera une restitution au double.

Si un homme fait du dégât dans un champ ou dans une vigne, et qu'il laisse son bétail paître dans le champ d'autrui, il donnera en dédommagement le meilleur produit de son champ et de sa vigne.

Si un feu éclate et rencontre des épines, et que du blé en gerbes ou sur pied, ou bien le champ, soit consumé, celui qui a causé l'incendie sera tenu à un dédommagement.

Si un homme donne à un autre de l'argent ou des objets à garder, et qu'on les vole dans la maison de ce dernier, le voleur fera une restitution au double, dans le cas où il serait trouvé.

Si le voleur ne se trouve pas, le maître de la maison se présentera devant Dieu, pour déclarer qu'il n'a pas mis la main sur le bien de son prochain.

Dans toute affaire frauduleuse concernant un boeuf, un âne, un agneau, un vêtement, ou un objet perdu, au sujet duquel on dira: C'est cela! -la cause des deux parties ira jusqu'à Dieu; celui que Dieu condamnera fera à son prochain une restitution au double.

Si un homme donne à un autre un âne, un boeuf, un agneau, ou un animal quelconque à garder, et que l'animal meure, se casse un membre, ou soit enlevé, sans que personne l'ait vu,

le serment au nom de l'Éternel interviendra entre les deux parties, et celui qui a gardé l'animal déclarera qu'il n'a pas mis la main sur le bien de son prochain; le maître de l'animal acceptera ce serment, et l'autre ne sera point tenu à une restitution.

Mais si l'animal a été dérobé chez lui, il sera tenu vis-à-vis de son maître à une restitution.

Si l'animal a été déchiré, il le produira en témoignage, et il ne sera point tenu à une restitution pour ce qui a été déchiré.

Si un homme emprunte à un autre un animal, et que l'animal se casse un membre ou qu'il meure, en l'absence de son maître, il y aura lieu à restitution.

Si le maître est présent, il n'y aura pas lieu à restitution. Si l'animal a été loué, le prix du louage suffira.

Si un homme séduit une vierge qui n'est point fiancée, et qu'il couche avec elle, il paiera sa dot et la prendra pour femme.

Si le père refuse de la lui accorder, il paiera en argent la valeur de la dot des vierges.

Tu ne laisseras point vivre la magicienne.

Quiconque couche avec une bête sera puni de mort.

Celui qui offre des sacrifices à d'autres dieux qu'à l'Éternel seul sera voué à l'extermination.

Tu ne maltraiteras point l'étranger, et tu ne l'opprimeras point; car vous avez été étrangers dans le pays d'Égypte.

Tu n'affligeras point la veuve, ni l'orphelin.

Si tu les affliges, et qu'ils viennent à moi, j'entendrai leurs cris;

ma colère s'enflammera, et je vous détruirai par l'épée; vos femmes deviendront veuves, et vos enfants orphelins.

Si tu prêtes de l'argent à mon peuple, au pauvre qui est avec toi, tu ne seras point à son égard comme un créancier, tu n'exigeras de lui point d'intérêt.

Si tu prends en gage le vêtement de ton prochain, tu le lui rendras avant le coucher du soleil;

car c'est sa seule couverture, c'est le vêtement dont il s'enveloppe le corps: dans quoi coucherait-il? S'il crie à moi, je l'entendrai, car je suis miséricordieux.

Tu ne maudiras point Dieu, et tu ne maudiras point le prince de ton peuple.

Tu ne différeras point de m'offrir les prémices de ta moisson et de ta vendange. Tu me donneras le premier-né de tes fils.

Tu me donneras aussi le premier-né de ta vache et de ta brebis; il restera sept jours avec sa mère; le huitième jour, tu me le donneras.

Vous serez pour moi des hommes saints. Vous ne mangerez point de chair déchirée dans les champs: vous la jetterez aux chiens.

Украинский (Огієнко)

Языки

Коли злодій буде зловлений в підкопі, і буде побитий так, що помре, то нема провини крови на тому, хто побив.

Але як засвітило сонце над ним, то є на ньому провина крови.
Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде проданий за свою крадіжку.

Якщо та крадіжка справді буде знайдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.

Коли хто випасе поле або виноградника, і пустить свою худобу й буде випасати на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника.

Коли вийде огонь і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, конче відшкодує той, хто запалив пожежу.

Коли хто дасть своєму ближньому срібло або посуд на збереження, а воно буде вкрадене з дому того чоловіка, якщо буде знайдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.

Якщо ж злодій не буде знайдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.

У кожній справі провини, про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох прийде до судді.
Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.

Коли хто дасть своєму ближньому на збереження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив,

присяга Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодувати.

А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власникові її.

Якщо дійсно буде розшарпана вона, нехай принесе її як свідоцтво, а за розшарпане він не відшкодує.

А коли хто позичить від свого ближнього худобину, а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує;

якщо ж її власник був із нею, не відшкодує.
А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її.

А коли хто підмовить дівчину, яка не заручена, і ляже з нею, то нехай дасть їй віно, і візьме її собі за жінку.

Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, нехай відважить срібла згідно з віном дівочим.

Чарівниці не зоставиш при житті.

Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.

Кожен, хто приносить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю.

А приходька не будеш утискати та гнобити його, бо й ви були приходьками в єгипетськім краї.

Жодної вдови та сироти не будеш гнобити;

якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,

і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки ваші вдовами, а діти ваші сиротами.

Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позичальник, не покладеш на нього лихви.

Якщо дійсно візьмеш у заставу одежу ближнього свого, то вернеш її йому до заходу сонця,

бо вона єдине накриття його, вона одіж на тіло його;
на чому він буде лежати?
І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.

Бога не будеш лихословити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.

Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з плинами твоїми.
Перворідного з синів своїх даси Мені.

Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір́ю, а восьмого дня даси її Мені.

І ви будете Мені святими людьми, і не будете їсти м́яса, розшарпаного в полі, псові кинете його!