Скрыть
28:4
28:5
28:6
28:7
28:8
28:9
28:10
28:11
28:12
28:13
28:14
28:15
28:16
28:18
28:19
28:20
28:21
28:22
28:23
28:24
28:26
28:27
28:28
28:29
28:29a
28:31
28:32
28:33
28:34
28:36
28:37
28:38
28:39
28:40
28:42
28:43
Церковнославянский (рус)
И ты́ при­­веди́ къ себѣ́ Ааро́на, бра́та тво­его́, и сы́ны его́ от­ сыно́въ Изра́илевыхъ, да священ­нодѣ́й­ст­вуютъ Мнѣ́ Ааро́нъ и Нада́въ, и Авiу́дъ и Елеаза́ръ и Иѳа́маръ, сы́нове Ааро́ни.
И да сотвори́ши ри́зу свя́ту Ааро́ну бра́ту тво­ему́ въ че́сть и сла́ву.
И ты́ воз­глаго́ли ко всѣ́мъ прему́дрымъ умо́мъ, и́хже напо́лнихъ Ду́ха му́дрости и смышле́нiя: и да сотворя́тъ ри́зу свя́ту Ааро́ну, въ не́йже и́мать священ­нодѣ́й­ст­вовати Мнѣ́ во святи́лищи.
И сiя́ су́ть ри́зы, и́хже сотворя́тъ: напе́рсникъ и ри́зу ве́рхнюю {Гре́ч.: епоми́съ, евр.: Ефу́дъ.}, и до́лгую ри́зу {Гре́ч.: поди́ръ.} и ри́зу треснови́ту, и нагла́вiе {Гре́ч.: кида́ръ.} и по́ясъ: и да сотворя́тъ ри́зы свя́ты Ааро́ну и сыно́мъ его́, во е́же священ­нодѣ́й­ст­вовати Мнѣ́.
И сі́и да во́змутъ зла́то и синету́, и багряни́цу и червлени́цу и виссо́нъ,
и да сотворя́тъ ри́зу ве́рхнюю от­ виссо́на ска́наго, дѣ́ло тка́н­но пестря́щаго.
Двѣ́ ри́зы ве́рхнiя {еди́нъ нара́мникъ на дво́е раздѣле́н­ный въ подо́бiе са́ккоса.} да бу́дутъ ему́ при­­держа́щяся еди́на друзѣ́й, на о́бѣ странѣ́ свя́заныя.
И тка́нiе ри́зъ ве́рхнихъ, е́же е́сть на ни́хъ, по сотворе́нiю и́хъ да бу́детъ от­ зла́та чи́ста и синеты́, и багряни́цы и червлени́цы пря́деныя и виссо́на ска́наго.
И во́змеши два́ ка́меня, ка́мене смара́гда, и извая́еши на ни́хъ имена́ сыно́въ Изра́илевыхъ:
ше́сть име́нъ на ка́мени еди́нѣмъ и ше́сть име́нъ про́чiихъ на ка́мени друзѣ́мъ по родо́мъ и́хъ,
дѣ́ло ка́мен­ныя хи́трости: вая́нiемъ печа́ти извая́еши о́ба ка́меня имены́ сыно́въ Изра́илевыхъ.
И положи́ши о́ба ка́меня на ра́менахъ ве́рхнiя ри́зы: ка́мени въ па́мять су́ть сыно́мъ Изра́илевымъ: и воз­дви́гнетъ Ааро́нъ имена́ сыно́въ Изра́илевыхъ предъ Го́сподемъ на о́ба ра́мена своя́ въ па́мять о ни́хъ.
И да сотвори́ши щитцы́ от­ зла́та чи́ста,
и да сотвори́ши двѣ́ треснови́цы от­ зла́та чи́ста, смѣ́шены цвѣта́ми, дѣ́ло плете́нiя: и воз­ложи́ши треснови́цы сплете́ныя на щитцы́ по нара́мникомъ и́хъ сопреди́.
И да сотвори́ши сло́во {Гре́ч.: логі́онъ.} су́дное, дѣ́ло пестря́щаго: по соста́ву ри́зы ве́рхнiя {Гре́ч.: епоми́съ, евр.: Ефу́дъ.} да сотвори́ши сiе́ от­ зла́та и синеты́, и багряни́цы и червлени́цы пря́деныя и виссо́на ска́наго:
сотвори́ши е́ четверо­уго́лно: да бу́детъ сугу́бо, пя́ди долгота́ его́ и пя́ди широта́,
и нашiе́ши на не́мъ шве́нiе ка́мен­ное въ четы́ри ряда́. Ря́дъ ка́менiй да бу́детъ: сарді́й, топа́зiй и смара́гдъ, ря́дъ еди́нъ:
и ря́дъ вторы́й, а́нѳраксъ и сапфи́ръ и Иа́списъ:
и ря́дъ тре́тiй, Лиги́рiй и Аха́тъ и амеѳи́стъ:
и ря́дъ четве́ртый, хрисоли́ѳъ и вири́ллiй и они́хiй: объя́ты зла́томъ, исплете́ны въ зла́тѣ да бу́дутъ по ря́ду сво­ему́.
И ка́менiе да бу́дутъ от­ име́нъ дву­на́­де­ся­ти сыно́въ Изра́илевыхъ предъ Го́сподемъ: на дву́ ра́менахъ его́ два­на́­де­сять по имена́мъ и́хъ и по родо́мъ и́хъ, изва́яни печа́тми, ко­его́ждо по и́мени да бу́дутъ въ два­на́­де­сять племе́нъ.
И да сотвори́ши на сло́вѣ тре́сны сплете́ны, дѣ́ломъ вери́жнымъ, от­ зла́та чи́ста.
И да сотвори́ши на словеси́ два́ колца́ зла́та: и воз­ложи́ши два́ колца́ зла́та на о́ба кра́я словесе́.
И воз­ложи́ши тре́сны и че́пи зла́ты на два́ колца́ от­ обо­и́хъ кра́евъ словесе́.
И два́ кра́я дву́хъ тре́снъ наложи́ши на двѣ́ чепо́чки, и воз­ложи́ши на ра́мена ве́рхнихъ ри́зъ лице́мъ ко другъдру́гу.
И сотвори́ши два́ колца́ зла́та, и воз­ложи́ши на о́бѣ страны́ словесе́ на кра́й от­ кра́я за́дняго ве́рхнихъ ри́зъ, от­вну́трь.
И сотвори́ши два́ колца́ зла́та, и воз­ложи́ши на о́ба ра́мена ве́рхнiя ри́зы сни́зу его́, лице́мъ по согбе́нiю свы́ше сотка́нiя ве́рхнихъ ри́зъ.
И стя́гнеши сло́во колца́ми, я́же на не́мъ, съ колца́ми ве́рхнихъ ри́зъ сложе́ными, изъ синеты́ плете́ными во тка́нiе ве́рхнихъ ри́зъ, да не низпуска́ет­ся сло́во съ ве́рхнихъ ри́зъ.
И да во́зметъ Ааро́нъ имена́ сыно́въ Изра́илевыхъ на сло́вѣ су́днѣмъ на пе́рсехъ, входя́щь во свято́е на па́мять предъ Бо́гомъ.
И да положи́ши на словеси́ су́днѣмъ тре́сны: плете́нiя на о́ба кра́я словесе́ воз­ложи́ши, и о́ба щита́ воз­ложи́ши на о́бѣ ра́мѣ нара́мника {Гре́ч.: епоми́съ, евр.: Ефу́дъ.} на лице́.
И да воз­ложи́ши на сло́во су́дное явле́нiе и и́стину: и да бу́детъ на пе́рсехъ Ааро́ну, егда́ вни́детъ въ свято́е предъ Го́спода: и да но́ситъ Ааро́нъ суды́ сыно́въ Изра́илевыхъ на пе́рсехъ предъ Го́сподемъ всегда́.
И да сотвори́ши ри́зу вну́трен­нюю {Гре́ч.: иподи́тисъ.} поди́ръ {Славе́н.: до́лгая ри́за.} всю́ си́ню.
И да бу́детъ у́стiе посредѣ́ его́, ожере́лiе иму́що круго́мъ у́стiя дѣ́ломъ тка́нымъ, сги́бъ сошве́нъ от­ него́, да не раздере́т­ся.
И да сотвори́ши на оме́тѣ ри́знѣмъ {Гре́ч.: иподи́тисъ.} сни́зу, а́ки ши́пка цвѣту́щаго, пу́гвицы изъ синеты́ и багряни́цы, и червлени́цы пря́деныя и виссо́на ска́наго, на оме́тѣ ри́зы круго́мъ: въ то́йже о́бразъ пу́гвицы зла́ты, и звонцы́ между́ си́ми о́крестъ.
При пу́гвицѣ зла́тъ звоне́цъ, и цвѣ́тъ на оме́тѣ ри́знѣмъ, круго́мъ.
И да бу́детъ Ааро́ну, егда́ слу́житъ, слы́шанъ гла́съ его́, входя́щу во свято́е предъ Го́спода, и исходя́щу, да не у́мретъ.
И да сотвори́ши дщи́цу зла́ту чи́сту: и изобрази́ши на не́й о́бразъ печа́ти, Святы́ня Госпо́дня,
и да воз­ложи́ши ю́ на синету́ ска́ную, и да бу́детъ на увя́слѣ {Гре́ч.: ми́тра.}, спреди́ увя́сла да бу́детъ,
и да бу́детъ на челѣ́ Ааро́ни: и отъ­и́метъ Ааро́нъ согрѣше́нiя святы́хъ, ели́ка освятя́тъ сы́нове Изра́илевы от­ вся́каго дая́нiя святы́хъ сво­и́хъ, и да бу́детъ на челѣ́ Ааро́ни всегда́ прiя́то и́ми предъ Го́сподемъ.
И тре́сны ри́зъ от­ виссо́на: и сотвори́ши клобу́къ {Гре́ч.: ки́дарисъ.} виссо́н­ный, и по́ясъ да сотвори́ши дѣ́ло пестря́щаго.
И сыно́мъ Ааро́новымъ да сотвори́ши ри́зы и по́ясы, и клобуки́ да сотвори́ши и́мъ въ че́сть и сла́ву:
и облече́ши въ ня́ Ааро́на бра́та тво­его́ и сы́ны его́ съ ни́мъ, и да пома́жеши и́хъ, и испо́лниши ру́цѣ и́хъ и освяти́ши и́хъ, да Ми́ священ­нодѣ́й­ст­вуютъ.
И да сотвори́ши и́мъ надра́ги льня́ны покрыва́ти стыдѣ́нiя пло́ти и́хъ, от­ бе́дръ да́же до сте́гнъ бу́дутъ,
и да и́мать Ааро́нъ и сы́нове его́, егда́ вхо́дятъ въ ски́нiю свидѣ́нiя, или́ егда́ при­­хо́дятъ служи́ти къ же́ртвен­нику святы́ни: и да не наведу́тъ на ся́ грѣха́, да не у́мрутъ: зако́н­ное вѣ́чное [да бу́детъ] ему́ и сѣ́мени его́ по не́мъ.
Греческий [Greek (Koine)]
καὶ σὺ προ­σαγάγου προ­̀ς σεαυτὸν τόν τε Ααρων τὸν ἀδελφόν σου καὶ τοὺς υἱοὺς αὐτοῦ ἐκ τῶν υἱῶν Ισραηλ ἱερατεύ­ειν μοι Ααρων καὶ Ναδαβ καὶ Αβιουδ καὶ Ελεαζαρ καὶ Ιθαμαρ υἱοὺς Ααρων
καὶ ποιήσεις στολὴν ἁγίαν Ααρων τῷ ἀδελφῷ σου εἰς τιμὴν καὶ δόξαν
καὶ σὺ λάλησον πᾶσι τοῖς σοφοῖς τῇ δια­νοίᾳ οὓς ἐνέπλη­σα πνεύ­μα­τος αἰσθήσεως καὶ ποιήσουσιν τὴν στολὴν τὴν ἁγίαν Ααρων εἰς τὸ ἅγιον ἐν ᾗ ἱερατεύ­σει μοι
καὶ αὗται αἱ στολαί ἃς ποιήσουσιν τὸ περιστήθιον καὶ τὴν ἐπωμίδα καὶ τὸν ποδήρη καὶ χιτῶνα κοσυμβωτὸν καὶ κίδαριν καὶ ζώνην καὶ ποιήσουσιν στολὰς ἁγίας Ααρων καὶ τοῖς υἱοῖς αὐτοῦ εἰς τὸ ἱερατεύ­ειν μοι
καὶ αὐτοὶ λήμψον­ται τὸ χρυσίον καὶ τὴν ὑάκινθον καὶ τὴν πορφύραν καὶ τὸ κόκκινον καὶ τὴν βύσ­σον
καὶ ποιήσουσιν τὴν ἐπωμίδα ἐκ βύσ­σου κεκλωσμένης ἔργον ὑφαν­τὸν ποικιλτοῦ
δύο ἐπωμίδες συν­έχουσαι ἔσον­ται αὐτῷ ἑτέρα τὴν ἑτέραν ἐπι­̀ τοῖς δυσὶ μέρεσιν ἐξηρτημέναι
καὶ τὸ ὕφασμα τῶν ἐπωμίδων ὅ ἐστιν ἐπ᾿ αὐτῷ κατα­̀ τὴν ποίησιν ἐξ αὐτοῦ ἔσται ἐκ χρυσίου καὶ ὑακίνθου καὶ πορφύρας καὶ κοκκίνου δια­νενησ­μέ­νου καὶ βύσ­σου κεκλωσμένης
καὶ λήμψῃ τοὺς δύο λίθους λίθους σμαράγδου καὶ γλύψεις ἐν αὐτοῖς τὰ ὀνόματα τῶν υἱῶν Ισραηλ
ἓξ ὀνόματα ἐπι­̀ τὸν λίθον τὸν ἕνα καὶ τὰ ἓξ ὀνόματα τὰ λοιπὰ ἐπι­̀ τὸν λίθον τὸν δεύ­τερον κατα­̀ τὰς γενέσεις αὐτῶν
ἔργον λιθουργικῆς τέχνης γλύμμα σφραγῖδος δια­γλύψεις τοὺς δύο λίθους ἐπι­̀ τοῖς ὀνόμασιν τῶν υἱῶν Ισραηλ
καὶ θήσεις τοὺς δύο λίθους ἐπι­̀ τῶν ὤμων τῆς ἐπωμίδος λίθοι μνημοσύνου εἰσὶν τοῖς υἱοῖς Ισραηλ καὶ ἀναλήμψ­σε­ται Ααρων τὰ ὀνόματα τῶν υἱῶν Ισραηλ ἔναν­τι κυρίου ἐπι­̀ τῶν δύο ὤμων αὐτοῦ μνημόσυν­ον περὶ αὐτῶν
καὶ ποιήσεις ἀσπιδίσκας ἐκ χρυσίου καθαροῦ
καὶ ποιήσεις δύο κροσ­σωτὰ ἐκ χρυσίου καθαροῦ κατα­μεμιγμένα ἐν ἄνθεσιν ἔργον πλοκῆς καὶ ἐπι­θήσεις τὰ κροσ­σωτὰ τὰ πεπλεγμένα ἐπι­̀ τὰς ἀσπιδίσκας κατα­̀ τὰς παρωμίδας αὐτῶν ἐκ τῶν ἐμπρο­σθίων
καὶ ποιήσεις λογεῖον τῶν κρίσεων ἔργον ποικιλτοῦ κατα­̀ τὸν ῥυθμὸν τῆς ἐπωμίδος ποιήσεις αὐτό ἐκ χρυσίου καὶ ὑακίνθου καὶ πορφύρας καὶ κοκκίνου κεκλωσ­μέ­νου καὶ βύσ­σου κεκλωσμένης ποιήσεις αὐτό
τετράγωνον ἔσται διπλοῦν σπιθαμῆς τὸ μῆκος καὶ σπιθαμῆς τὸ εὖρος
καὶ καθυφανεῖς ἐν αὐτῷ ὕφασμα κατα­́λιθον τετράστιχον στίχος λίθων ἔσται σάρδιον τοπάζιον καὶ σμάραγδος ὁ στίχος ὁ εἷς
καὶ ὁ στίχος ὁ δεύ­τερος ἄνθραξ καὶ σάπφειρος καὶ ἴασπις
καὶ ὁ στίχος ὁ τρίτος λιγύριον ἀχάτης καὶ ἀμέθυστος
καὶ ὁ στίχος ὁ τέταρτος χρυσόλιθος καὶ βηρύλλιον καὶ ὀνύχιον περικεκαλυμμένα χρυσίῳ συν­δεδεμένα ἐν χρυσίῳ ἔστωσαν κατα­̀ στίχον αὐτῶν
καὶ οἱ λίθοι ἔστωσαν ἐκ τῶν ὀνομάτων τῶν υἱῶν Ισραηλ δέκα δύο κατα­̀ τὰ ὀνόματα αὐτῶν γλυφαὶ σφραγίδων ἕκασ­τος κατα­̀ τὸ ὄνομα ἔστωσαν εἰς δέκα δύο φυλάς
καὶ ποιήσεις ἐπι­̀ τὸ λογεῖον κροσ­σοὺς συμπεπλεγ­μέ­νους ἔργον ἁλυσιδωτὸν ἐκ χρυσίου καθαροῦ
καὶ λήμψ­σε­ται Ααρων τὰ ὀνόματα τῶν υἱῶν Ισραηλ ἐπι­̀ τοῦ λογείου τῆς κρίσεως ἐπι­̀ τοῦ στήθους εἰσιόν­τι εἰς τὸ ἅγιον μνημόσυν­ον ἔναν­τι τοῦ θεοῦ
καὶ θήσεις ἐπι­̀ τὸ λογεῖον τῆς κρίσεως τοὺς κροσ­σούς τὰ ἁλυσιδωτὰ ἐπ᾿ ἀμφοτέρων τῶν κλιτῶν τοῦ λογείου ἐπι­θήσεις καὶ τὰς δύο ἀσπιδίσκας ἐπι­θήσεις ἐπ᾿ ἀμφοτέρους τοὺς ὤμους τῆς ἐπωμίδος κατα­̀ προ­́σωπον
καὶ ἐπι­θήσεις ἐπι­̀ τὸ λογεῖον τῆς κρίσεως τὴν δήλωσιν καὶ τὴν ἀλήθειαν καὶ ἔσται ἐπι­̀ τοῦ στήθους Ααρων ὅταν εἰσπορεύ­ηται εἰς τὸ ἅγιον ἐναν­τίον κυρίου καὶ οἴσει Ααρων τὰς κρίσεις τῶν υἱῶν Ισραηλ ἐπι­̀ τοῦ στήθους ἐναν­τίον κυρίου δια­̀ παν­τός
καὶ ποιήσεις ὑποδύτην ποδήρη ὅλον ὑακίνθινον
καὶ ἔσται τὸ περιστόμιον ἐξ αὐτοῦ μέσον ᾤαν ἔχον κύκλῳ τοῦ περιστομίου ἔργον ὑφάν­του τὴν συμβολὴν συν­υφασμένην ἐξ αὐτοῦ ἵνα μὴ ῥαγῇ
καὶ ποιήσεις ἐπι­̀ τὸ λῶμα τοῦ ὑποδύτου κάτωθεν ὡσεὶ ἐξανθούσης ῥόας ῥοίσκους ἐξ ὑακίνθου καὶ πορφύρας καὶ κοκκίνου δια­νενησ­μέ­νου καὶ βύσ­σου κεκλωσμένης ἐπι­̀ τοῦ λώμα­τος τοῦ ὑποδύτου κύκλῳ τὸ αὐτὸ δὲ εἶδος ῥοίσκους χρυσοῦς καὶ κώδωνας ἀνὰ μέσον τούτων περικύκλῳ
παρα­̀ ῥοίσκον χρυσοῦν κώδωνα καὶ ἄνθινον ἐπι­̀ τοῦ λώμα­τος τοῦ ὑποδύτου κύκλῳ
καὶ ἔσται Ααρων ἐν τῷ λειτουργεῖν ἀκουστὴ ἡ φωνὴ αὐτοῦ εἰσιόν­τι εἰς τὸ ἅγιον ἐναν­τίον κυρίου καὶ ἐξιόν­τι ἵνα μὴ ἀπο­θάνῃ
καὶ ποιήσεις πέταλον χρυσοῦν καθαρὸν καὶ ἐκτυπώσεις ἐν αὐτῷ ἐκτύπωμα σφραγῖδος ἁγίασμα κυρίου
καὶ ἐπι­θήσεις αὐτὸ ἐπι­̀ ὑακίνθου κεκλωσμένης καὶ ἔσται ἐπι­̀ τῆς μίτρας κατα­̀ προ­́σωπον τῆς μίτρας ἔσται
καὶ ἔσται ἐπι­̀ τοῦ μετώπου Ααρων καὶ ἐξαρεῖ Ααρων τὰ ἁμαρτήματα τῶν ἁγίων ὅσα ἂν ἁγιάσωσιν οἱ υἱοὶ Ισραηλ παν­τὸς δόμα­τος τῶν ἁγίων αὐτῶν καὶ ἔσται ἐπι­̀ τοῦ μετώπου Ααρων δια­̀ παν­τός δεκτὸν αὐτοῖς ἔναν­τι κυρίου
καὶ οἱ κόσυμβοι τῶν χιτώνων ἐκ βύσ­σου καὶ ποιήσεις κίδαριν βυσ­σίνην καὶ ζώνην ποιήσεις ἔργον ποικιλτοῦ
καὶ τοῖς υἱοῖς Ααρων ποιήσεις χιτῶνας καὶ ζώνας καὶ κιδάρεις ποιήσεις αὐτοῖς εἰς τιμὴν καὶ δόξαν
καὶ ἐνδύσεις αὐτὰ Ααρων τὸν ἀδελφόν σου καὶ τοὺς υἱοὺς αὐτοῦ μετ᾿ αὐτοῦ καὶ χρίσεις αὐτοὺς καὶ ἐμπλή­σεις αὐτῶν τὰς χεῖρας καὶ ἁγιάσεις αὐτούς ἵνα ἱερατεύ­ωσίν μοι
καὶ ποιήσεις αὐτοῖς περισκελῆ λινᾶ καλύψαι ἀσχημοσύνην χρωτὸς αὐτῶν ἀπο­̀ ὀσφύος ἕως μηρῶν ἔσται
καὶ ἕξει Ααρων αὐτὰ καὶ οἱ υἱοὶ αὐτοῦ ὡς ἂν εἰσπορεύ­ων­ται εἰς τὴν σκηνὴν τοῦ μαρτυρίου ἢ ὅταν προ­σπορεύ­ων­ται λειτουργεῖν προ­̀ς τὸ θυσιαστήριον τοῦ ἁγίου καὶ οὐκ ἐπάξον­ται προ­̀ς ἑαυτοὺς ἁμαρτίαν ἵνα μὴ ἀπο­θάνωσιν νόμιμον αἰώνιον αὐτῷ καὶ τῷ σπέρματι αὐτοῦ μετ᾿ αὐτόν
Украинский (Огієнко)
А ти візьми до себе брата свого Аарона та синів його з ним, з-поміж Ізраїлевих синів, щоб він був священиком для Мене, Аарона, Надава, і Авігу, Елеазара та Ітамара, синів Ааронових.
І зробиш священні шати для брата свого Аарона на славу й красу.
І ти скажеш усім мудросердим, що Я наповнив їх духом мудрости, і вони зроблять Ааронові шати для посвячення його, щоб був священиком для Мене.
А оце ті шати, що вони зроблять: нагрудник, і ефод, і верхню шату, і хітон плетений, завій і пояс.
І зробиш священні шати для брата свого Аарона та для синів його, щоб він був священиком для Мене.
І візьмуть вони золота, і блакиті, і пурпуру, і червені та віссону,
і зроблять ефода з золота, блакиті, і пурпуру, і червені та з віссону суканого, робота мистця.
Два злучені нараменники будуть у нього при обох кінцях його, і буде він сполучений.
А пояс мистецький його ефоду, що на нім, тієї ж роботи, нехай буде з нього, з золота, блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону.
І візьмеш два оніксові камені, та й вирізьбиш на них імена Ізраїлевих синів,
шість із їхніх імен на камені однім, а ймення шости позосталих на камені другім, за їхнім народженням.
Роботою різьбаря каменя, різьбою печатки вирізьбиш на тих обох каменях імена Ізраїлевих синів;
оточені золотими гніздами зробиш їх.
І положиш обидва камені на нараменниках ефоду, камені пам́яти для Ізраїлевих синів.
І буде носити Аарон їхні ймення перед Божим лицем на обох плечах своїх на пам́ять.
А гнізда поробиш із золота.
І два ланцюги зо щирого золота, плетеними поробиш їх, роботою шнурів.
І даси ті плетені ланцюги на гнізда.
І зробиш нагрудника судного, роботою мистця, як робота ефоду зробиш його, із золота, блакиті, і пурпуру, і червені та з віссону суканого зробиш його.
Квадратовий нехай буде він, зложений удвоє, п́ядь довжина його, і п́ядь ширина його.
І понасаджуєш на ньому каменеве насадження, чотири ряди каменя.
Ряд: рубін, топаз і смарагд ряд перший.
А ряд другий: карбункул, сапфір і яспіс.
А ряд третій: опаль, агат і аметист.
А четвертий ряд: хризоліт, і онікс, і берил, вони будуть вставлені в золото в своїх гніздах.
А камені нехай будуть на ймення дванадцяти Ізраїлевих синів, на ймення їх;
різьбою печатки кожен на ймення його нехай будуть для дванадцяти родів.
І поробиш на нагруднику сукані ланцюги плетеною роботою зо щирого золота.
І зробиш на нагруднику дві золоті каблучки, і даси ці дві каблучки на двох кінцях нагрудника.
І даси два золоті шнури на дві ті каблучки до кінців нагрудника.
А два кінці двох шнурів даси до двох гнізд, і даси на нараменники ефоду спереду його.
І зробиш дві золоті каблучки, і покладеш їх на двох кінцях нагрудника на краї його, що до сторони ефоду, всередину.
І зробиш дві золоті каблучки, та й даси їх на обидва нараменники ефоду здолу, спереду його, при сполученні його, над мистецьким поясом ефоду.
І прив́яжуть нагрудника від каблучок його до каблучок ефоду блакитною ниткою, щоб був на мистецькім поясі ефоду, і не буде рухатись нагрудник із-над ефоду.
І буде носити Аарон імена Ізраїлевих синів в суднім нагруднику на серці своїм, як буде входити до святині, на повсякчасну пам́ять перед Господнім лицем.
І даси до судного нагрудника урім та туммім, і будуть вони на Аароновім серці при вході його перед Господнє лице.
І буде завжди носити Аарон суд Ізраїлевих синів на своїм серці перед Господнім обличчям.
І зробиш верхню шату для ефоду, усю блакитну.
І нехай буде в середині її отвір для голови його;
край отвору нехай буде навколо роботою ткача, як панцерний отвір буде їй, щоб їй не дертися.
І поробиш на подолку її гранатові яблука з блакиті, і пурпуру та з червені, на подолку її навколо, і золоті дзвінки поміж ними навколо,
золотий дзвінок і гранатове яблуко, золотий дзвінок і гранатове яблуко на подолку тієї шати навколо.
І нехай вона буде на Ааронові для служення, і нехай буде чутий голос його при вході його до святині перед Господнє обличчя, і при виході його, щоб йому не померти.
І зробиш квітку зо щирого золота, і вирізьбиш на ній, як різьба печатки: Святиня для Господа.
І покладеш її на нитці з блакиті, і нехай вона буде на завої, на переді завою нехай буде вона.
І нехай буде вона на Аароновім чолі, і нехай носить Аарон гріх тієї святощі, що Ізраїлеві сини посвятять її для всіх своїх святих дарунків.
І нехай вона буде завжди на його чолі на благовоління для них перед Господнім лицем.
І витчеш хітона з віссону, і зробиш завоя з віссону, і зробиш пояса роботою гаптяра.
І для синів Ааронових поробиш хітони, і поробиш їм пояси, і поробиш їм покриття голови на славу й красу.
І понадягаєш їх на брата свого Аарона та на синів його з ним.
І помажеш їх, і рукоположиш їх, і посвятиш їх, і будуть вони священиками Мені.
І пороби їм льняну спідню одіж, щоб закрити тілесну наготу, від стегон аж до голінок нехай будуть вони.
І нехай будуть вони на Ааронові та на синах його при вході їх до скинії заповіту, або при приході їх до жертівника на служення в святині, і не понесуть вони гріха, і не помруть.
Це вічна постанова йому та нащадками його по ньому!
«Ва ту бародарат Ҳорун ва писаронашро бо вай, аз миёни банӣ Исроил, ба худ наздик муқарраб бикун, то ки вай ба Ман каҳонат намояд: Ҳорун, Нодоб ва Абиҳу, Элъозор ва Итомор, писарони Ҳорун.
Ва либосҳои пок барои бародарат Ҳорун, аз баҳри иззат ва шукӯҳ бисоз.
Ва ту ба ҳамаи донодилон, ки Ман дили онҳоро аз рӯҳи ҳикмат пур сохтаам, сухан бирон, ки либосҳои Ҳорунро барои тақдис кардани вай бисозанд, то ки вай ба Ман каҳонат намояд.
Ва ин аст либосҳое ки бояд бисозанд: синабанд ва эфӯд ва ридо ва пероҳани катакчадор ва салла ва камарбанд; ва бигзор либосҳои покро барои бародарат Ҳорун ва барои писаронаш бисозанд, то ки вай ба Ман каҳонат намояд;
Ва онҳо тилло ва нахҳои лоҷвардӣ, арғувонӣ ва қирмизӣ ва катони нозукро бигиранд,
ва эфӯдро аз тилло ва нахҳои лоҷвардӣ ва арғувонӣ ва қирмизӣ ва катони нозуки дутоба бо бофти санъаткорона бисозанд.
Ду китфпӯшаки пайвандшавандае бар ду канори он бояд бошад, то ки он пайваст шавад.
Ва тасмаи бандубасти он, ки бар он аст, бояд бо ҳамон санъат, аз худи он, яъне аз нахҳои лоҷвардӣ, арғувонӣ ва қирмизӣ ва катони нозуки дутоба бошад.
Ва ду санги ҷазъ бигир, ва номҳои банӣ Исроилро бар онҳо ҳаккокӣ намо.
Шаш номи онҳоро бар як санг, ва шаш номи боқии онҳоро бар санги дигар, мувофиқи таваллудашон.
Бо санъати ҳаккоки санг, мисли ҳаккокии мӯҳр, номҳои банӣ Исроилро бар ду санг ҳаккокӣ намо; онҳоро дар нигинхонаҳои тилло бинишон.
Ва ин ду сангро бар китфпӯшакҳои эфӯд ҷойгир намо, ки сангҳои ёдгорӣ барои банӣ Исроил бошад; ва бигзор Ҳорун номҳои онҳоро ба ҳузури Парвардигор бар ду китфи худ барои ёдгорӣ бардорад.
Ва нигинхонаҳо аз тилло бисоз,
ва ду занҷира аз тиллои холис; онҳоро ба шакли танобе, бо санъати бофти морпеч бисоз; ва занҷирҳои морпечро ба нигинхонаҳо андармон бикун.
Ва синабанди довариро бо бофти санъаткорона бисоз, бо ҳамон санъате ки эфӯдро бофтаӣ, яъне онро аз тилло, нахҳои лоҷвардӣ ва арғувонӣ ва қирмизӣ ва катони нозуки дутоба бисоз.
Он бояд мураббаъ, дуқабата, дарозияш як ваҷаб ва фарохияш як ваҷаб бошад.
Ва андарунаш сангҳои нигинхонадор, чор қатор санг бинишон: қатори иборат аз лаъл, ёқути зард ва зумуррад, ки ин қатори якум аст;
Ва қатори дуюм – баҳрамон, ёқути кабуд ва алмос;
Ва қатори сеюм – ёқути тар, ақиқи сӯхта ва ҷамаст;
Ва қатори чорум – забарҷад, ҷазъ ва яшм; онҳо бояд бо нигинхонаҳои тилло нишонида шавад.
Ва ин сангҳо бояд бо номҳои банӣ Исроил, яъне дувоздаҳ адад бо номҳои онҳо бошад; мисли ҳаккокии мӯҳр, барои дувоздаҳ сибт, ки ҳар яке ба номи худаш бояд бошад.
Ва барои синабанд занҷирҳо ба шакли танобе бо санъати бофти морпеч аз тиллои холис бисоз.
Ва барои синабанд ду ҳалқаи тилло бисоз, ва ин ду ҳалқаро ба ду канори синабанд андармон бикун.
Ва он ду занҷири морпечро ба ин ду ҳалқа бар канорҳои синабанд андармон бикун.
Ва ду сари дигари ду занҷири морпечро ба ду нигинхона пайванд намуда, бар китфпӯшакҳои эфӯд ба тарафи абраи он андармон бикун.
Ва боз ду ҳалқаи тилло бисоз, ва онҳоро бар ду канори синабанд, ба он лабаш, ки ба тарафи астари эфӯд аст, андармон бикун.
Ва боз ду ҳалқаи тилло бисоз, ва онҳоро бар ду китфпӯшаки эфӯд аз поён, аз тарафи абраи он, назди пайвандшавии он, аз болои тасмаи эфӯд андармон бикун.
Ва бигзор синабандро аз ҳалқаҳояш ба ҳалқаҳои эфӯд бо риштаи лоҷвард банд кунанд, то ки он бар тасмаи эфӯд бошад, ва синабанд аз эфӯд ҷудо нашавад.
Ва Ҳорун номҳои банӣ Исроилро дар синабанди доварӣ бар дили худ, ҳангоме ки ба пок медарояд, барои ёдгорӣ ба ҳузури Парвардигор доимо хоҳад бардошт.
Ва урим ва туммимро дар синабанди доварӣ бимон, то ки бар дили Ҳорун, ҳангоме ки ба ҳузури Парвардигор медарояд, бошад; ва бигзор Ҳорун доварии банӣ Исроилро бар дили худ ба ҳузури Парвардигор доимо бардорад.
Ва ридои эфӯдро комилан аз нахҳои лоҷвардӣ бисоз.
Ва бигзор чоке барои даровардани сар дар миёнаи он бошад; лаблӯлае гирдогирди чокаш бо санъати бофтагарӣ бошад, яъне мисли гиребони ҷавшан бошад, то ки надаррад.
Ва дар лаби доманаш анорҳо аз нахҳои лоҷвардӣ ва арғувонӣ ва қирмизӣ бисоз, ки гирдогирди домани он бошад; ва зангӯлачаҳои тиллоӣ дар миёни онҳо гирдогирд бошад.
Зангӯлачаи тиллоӣ ва аноре, зангӯлачаи тиллоӣ ва аноре дар лаби домани ридо гирдогирд бошад.
Ва он бар тани Ҳорун ҳангоми хизматгузорияш хоҳад буд, ва садои он, ҳангоме ки ӯ ба пок ба ҳузури Парвардигор медарояд, ва ҳангоме ки мебарояд, шунида хоҳад шуд, то ки ӯ намирад.
Ва лавҳае аз тиллои холис бисоз, ва бар он, мисли ҳакокии мӯҳр, чунин ҳаккокӣ намо: ́Пок аст барои Парвардигор́.
Ва онро бо риштаи лоҷвардӣ ба салла бибанд, то ки ба тарафи пеши салла бошад.
Ва он бар пешонии Ҳорун хоҳад буд; ва Ҳорун нуқси қурбониҳои покеро, ки банӣ Исроил бо ҳамаи ҳадияҳои поки худ тақдис менамоянд, хоҳад бардошт, ва он бар пешонии ӯ доимо хоҳад буд, то ки онҳо ба ҳузури Парвардигор таваҷҷӯҳ ёбанд.
Ва пероҳани катакчадоре аз катони нозук бибоф, ва саллае аз катони нозук бисоз; ва камарбанде бо санъати гулдӯзӣ бисоз.
Ва барои писарони Ҳорун пероҳанҳо бисоз, ва барои онҳо камарбандҳо бисоз; ва кулоҳҳо барояшон аз баҳри иззат ва шукӯҳ бисоз.
Ва бо онҳо бародарат Ҳорун ва писаронашро ҳамроҳи ӯ ороста намо, ва онҳоро тадҳин бикун, ва онҳоро баргумор ва тақдис намо, то ки ба Ман каҳонат кунанд.
Ва ба онҳо эзорҳои катон барои пӯшонидани шармгоҳашон бисоз, ки аз камар то зону бирасад;
Ва бигзор бар Ҳорун ва писаронаш бошад, вақте ки ба хаймаи ҷомеъ дохил мешаванд, ё ки барои хизмати пок ба қурбонгоҳ наздик меоянд, мабодо гирифтори гуноҳ гардида, бимиранд; ин фаризаи абадист барои ӯ ва барои насли ӯ баъд аз ӯ».

Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible