Then you shall take the garments, put the tunic on Aaron, and the robe of the ephod, the ephod, and the breastplate, and gird him with the intricately woven band of the ephod.

You shall put the turban on his head, and put the holy crown on the turban.

And you shall take the anointing oil, pour it on his head, and anoint him.

Then you shall bring his sons and put tunics on them.

And you shall gird them with sashes, Aaron and his sons, and put the hats on them. The priesthood shall be theirs for a perpetual statute. So you shall consecrate Aaron and his sons.

«You shall also have the bull brought before the tabernacle of meeting, and Aaron and his sons shall put their hands on the head of the bull.

Then you shall kill the bull before the LORD, by the door of the tabernacle of meeting.

You shall take some of the blood of the bull and put it on the horns of the altar with your finger, and pour all the blood beside the base of the altar.

And you shall take all the fat that covers the entrails, the fatty lobe attached to the liver, and the two kidneys and the fat that is on them, and burn them on the altar.

But the flesh of the bull, with its skin and its offal, you shall burn with fire outside the camp. It is a sin offering.

«You shall also take one ram, and Aaron and his sons shall put their hands on the head of the ram;

and you shall kill the ram, and you shall take its blood and sprinkle it all around on the altar.

Then you shall cut the ram in pieces, wash its entrails and its legs, and put them with its pieces and with its head.

And you shall burn the whole ram on the altar. It is a burnt offering to the LORD; it is a sweet aroma, an offering made by fire to the LORD.

«You shall also take the other ram, and Aaron and his sons shall put their hands on the head of the ram.

Then you shall kill the ram, and take some of its blood and put it on the tip of the right ear of Aaron and on the tip of the right ear of his sons, on the thumb of their right hand and on the big toe of their right foot, and sprinkle the blood all around on the altar.

And you shall take some of the blood that is on the altar, and some of the anointing oil, and sprinkle it on Aaron and on his garments, on his sons and on the garments of his sons with him; and he and his garments shall be hallowed, and his sons and his sonś garments with him.

«Also you shall take the fat of the ram, the fat tail, the fat that covers the entrails, the fatty lobe attached to the liver, the two kidneys and the fat on them, the right thigh (for it is a ram of consecration),

one loaf of bread, one cake made with oil, and one wafer from the basket of the unleavened bread that is before the LORD;

and you shall put all these in the hands of Aaron and in the hands of his sons, and you shall wave them as a wave offering before the LORD.

You shall receive them back from their hands and burn them on the altar as a burnt offering, as a sweet aroma before the LORD. It is an offering made by fire to the LORD.

«Then you shall take the breast of the ram of Aarońs consecration and wave it as a wave offering before the LORD; and it shall be your portion.

And from the ram of the consecration you shall consecrate the breast of the wave offering which is waved, and the thigh of the heave offering which is raised, of that which is for Aaron and of that which is for his sons.

It shall be from the children of Israel for Aaron and his sons by a statute forever. For it is a heave offering; it shall be a heave offering from the children of Israel from the sacrifices of their peace offerings, that is, their heave offering to the LORD.

«And the holy garments of Aaron shall be his sonś after him, to be anointed in them and to be consecrated in them.

That son who becomes priest in his place shall put them on for seven days, when he enters the tabernacle of meeting to minister in the holy place.

«And you shall take the ram of the consecration and boil its flesh in the holy place.

Then Aaron and his sons shall eat the flesh of the ram, and the bread that is in the basket, by the door of the tabernacle of meeting.

They shall eat those things with which the atonement was made, to consecrate and to sanctify them; but an outsider shall not eat them, because they are holy.

And if any of the flesh of the consecration offerings, or of the bread, remains until the morning, then you shall burn the remainder with fire. It shall not be eaten, because it is holy.

«Thus you shall do to Aaron and his sons, according to all that I have commanded you. Seven days you shall consecrate them.

And you shall offer a bull every day as a sin offering for atonement. You shall cleanse the altar when you make atonement for it, and you shall anoint it to sanctify it.

Seven days you shall make atonement for the altar and sanctify it. And the altar shall be most holy. Whatever touches the altar must be holy.

«Now this is what you shall offer on the altar: two lambs of the first year, day by day continually.

One lamb you shall offer in the morning, and the other lamb you shall offer at twilight.

With the one lamb shall be one-tenth of an ephah of flour mixed with one-fourth of a hin of pressed oil, and one-fourth of a hin of wine as a drink offering.

And the other lamb you shall offer at twilight; and you shall offer with it the grain offering and the drink offering, as in the morning, for a sweet aroma, an offering made by fire to the LORD.

This shall be a continual burnt offering throughout your generations at the door of the tabernacle of meeting before the LORD, where I will meet you to speak with you.

And there I will meet with the children of Israel, and the tabernacle shall be sanctified by My glory.

So I will consecrate the tabernacle of meeting and the altar. I will also consecrate both Aaron and his sons to minister to Me as priests.

I will dwell among the children of Israel and will be their God.

And they shall know that I am the LORD their God, who brought them up out of the land of Egypt, that I may dwell among them. I am the LORD their God.

Церковнославянский (рус)

И сiя́ су́ть, я́же сотвори́ши и́мъ: освяти́ши я́, я́ко священнодѣ́йствовати и́мъ Мнѣ́: да во́змеши же телца́ еди́наго от говя́дъ и овна́ два́ непоро́чна:

и хлѣ́бы прѣ́сны смѣ́шены съ еле́емъ, и опрѣсно́ки пома́заны еле́емъ: изъ муки́ пшени́чны сотвори́ши я́:

и да вложи́ши я́ въ ко́шъ еди́нъ, и принесе́ши я́ въ ко́ши, и телца́ и два́ овна́.

И Ааро́на и сы́ны его́ приведе́ши предъ две́ри ски́нiи свидѣ́нiя, и измы́еши я́ водо́ю:

и взе́мъ ри́зы святы́я, облече́ши Ааро́на бра́та твоего́, и въ хито́нъ поди́ръ {Славе́н.: до́лгая ри́за.}, и въ ри́зу ве́рхнюю {Евр.: Ефу́дъ, гре́ч.: епоми́съ.}, и въ сло́во: и совокупи́ши ему́ сло́во къ нара́мнику {Гре́ч.: епоми́съ, евр.: Ефу́дъ.}:

и возложи́ши на главу́ его́ клобу́къ {Гре́ч.: ми́тра.}: и возложи́ши дщи́цу освяще́нiе на увя́сло {Гре́ческ.: ми́тра.}:

и да во́змеши от еле́а пома́занiя, и да возлiе́ши и́ на главу́ его́ и пома́жеши его́.

И сы́ны его́ приведе́ши и облече́ши я́ въ ри́зы {Гре́ческ.: хито́ны.}:

и опоя́шеши я́ по́ясы, и возложи́ши на ни́хъ клобуки́ {Гре́ч.: ки́дарисъ.}, и бу́детъ и́ми свяще́нство мнѣ́ во вѣ́ки: и соверши́ши ру́цѣ Ааро́ни и ру́цѣ сыно́въ его́.

И да приведе́ши телца́ предъ две́ри ски́нiи свидѣ́нiя, и возложа́тъ Ааро́нъ и сы́нове его́ ру́цѣ свои́ на главу́ телца́ предъ Го́сподемъ у две́рiй ски́нiи свидѣ́нiя.

И да зако́леши телца́ предъ Го́сподемъ у две́рiй ски́нiи свидѣ́нiя:

и да во́змеши от кро́ве те́лчи и пома́жеши на рога́хъ олтаре́выхъ пе́рстомъ твои́мъ: оста́нокъ же ве́сь кро́ве пролiе́ши у стоя́ла олта́рнаго:

и да во́змеши ве́сь ту́къ, и́же на утро́бѣ, и препо́нку пе́чени, и о́бѣ по́чки, и ту́къ и́же на ни́хъ, и возложи́ши на олта́рь:

мяса́ же те́лча, и ко́жу, и моты́ла да сожже́ши на огни́ внѣ́ полка́: за грѣ́хъ бо е́сть.

И овна́ да по́ймеши еди́наго, и да возложа́тъ Ааро́нъ и сы́нове его́ ру́ки своя́ на главу́ о́вню:

и зако́леши его́, и взе́мъ кро́вь пролiе́ши у олтаря́ о́крестъ:

и овна́ да разсѣче́ши на у́ды, и измы́еши вну́тренняя и но́ги въ водѣ́, и возложи́ши на разсѣ́ченныя ча́сти со главо́ю:

и вознесе́ши всего́ овна́ на олта́рь, всесожже́нiе Го́споду въ воню́ благоуха́нiя: же́ртва Го́споду е́сть.

И да по́ймеши овна́ втора́го, и возложи́тъ Ааро́нъ и сы́нове его́ ру́ки своя́ на главу́ о́вню:

и зако́леши его́, и во́змеши от кро́ве его́, и возложи́ши на кра́й ушесе́ Ааро́ня десна́го и на кра́й руки́ десны́я и на кра́й ноги́ десны́я, и на кра́й уше́съ сыно́въ его́ десны́хъ и на кра́й ру́къ и́хъ десны́хъ и на кра́й но́гъ и́хъ десны́хъ:

и да во́змеши от кро́ве, я́же на олтари́, и от еле́а пома́занiя, и да воскропи́ши на Ааро́на и на ри́зу его́, и на сы́ны его́ и на ри́зы сыно́въ его́ съ ни́мъ: и освяти́тся са́мъ и ри́зы его́, и сы́ны его́ и ри́зы сыно́въ его́ съ ни́мъ: кро́вь же о́вню да пролiе́ши у олтаря́ о́крестъ.

И да во́змеши от овна́ ту́къ его́, и ту́къ покрыва́ющiй утро́бу его́, и препо́нку пе́чени, и о́бѣ по́чки, и ту́къ и́же на ни́хъ, и ра́мо десно́е: е́сть бо соверше́нiе сiе́:

и хлѣ́бъ еди́нъ съ еле́емъ, и опрѣсно́къ еди́нъ от ко́ша опрѣсно́ковъ, предложе́нныхъ предъ Го́сподемъ:

и возложи́ши вся́ на ру́ки Ааро́ни и на ру́ки сыно́въ его́, и отдѣли́ши я́ отдѣле́нiе предъ Го́сподемъ:

и да во́змеши я́ от ру́къ и́хъ, и вознесе́ши на олта́рь всесожже́нiя въ воню́ благоуха́нiя предъ Го́сподемъ: приноше́нiе е́сть Го́споду.

И да во́змеши гру́дь от овна́ соверше́нiя, я́же е́сть Ааро́ну, и отдѣли́ши ю́ отдѣле́нiе предъ Го́сподемъ, и бу́детъ тебѣ́ въ ча́сть:

и освяти́ши гру́дь отдѣле́нiе, и ра́мо отлуче́нiя, е́же отдѣли́ся, и я́же отъя́ся от овна́ соверше́нiя от Ааро́на и от сыно́въ его́,

и бу́детъ Ааро́ну и сыно́мъ его́ зако́нно вѣ́чно от сыно́въ Изра́илевыхъ: е́сть бо отдѣле́нiе сiе́, и отъя́тiе бу́детъ от сыно́въ Изра́илевыхъ от же́ртвъ спаси́телныхъ сыно́въ Изра́илевыхъ, отдѣле́нiе Го́споду.

И ри́зы свя́ты, я́же су́ть Ааро́ну, да бу́дутъ сыно́мъ его́ по не́мъ, пома́затися и́мъ въ ни́хъ и соверши́ти ру́ки своя́.

Се́дмь дні́й да облачи́тся въ ня́ иере́й вели́кiй, и́же вмѣ́сто его́ от сыно́въ его́, и́же вни́детъ въ ски́нiю свидѣ́нiя служи́ти во святи́лищи.

И овна́ соверше́нiя да во́змеши и испече́ши мяса́ на мѣ́стѣ святѣ,

и да ядя́тъ Ааро́нъ и сы́нове его́ мяса́ о́вня, и хлѣ́бы, я́же въ ко́ши у две́рiй ски́нiи свидѣ́нiя:

да ядя́тъ сiя́, и́миже освяти́шася въ ни́хъ, соверши́ти ру́ки своя́, освяти́ти я́: и иноплеме́нникъ да не снѣ́стъ от ни́хъ, су́ть бо свя́та.

А́ще же оста́нется от мя́съ же́ртвы соверше́нiя и от хлѣ́бовъ до у́трiя, да сожже́ши оста́нки огне́мъ: да не снѣдя́тся, освяще́нiе бо е́сть.

И сотвори́ши Ааро́ну и сыно́мъ его́ та́ко по всѣ́мъ, ели́ка заповѣ́дахъ тебѣ́: се́дмь дні́й соверши́ши ру́цѣ и́хъ.

И телца́ грѣха́ ра́ди да сотвори́ши въ де́нь очище́нiя: и да очи́стиши олта́рь, егда́ освяща́еши на не́мъ: и пома́жеши его́, я́ко освяти́ти его́.

Се́дмь дні́й очи́стиши олта́рь и освяти́ши его́, и бу́детъ олта́рь свята́я святы́хъ: вся́къ прикаса́яйся олтарю́ освяти́тся.

И сiя́ су́ть, я́же сотвори́ши на олтари́: а́гнца единолѣ́тна непоро́чна два́ на вся́къ де́нь на олтари́ при́сно же́ртву непреста́нную:

а́гнца еди́наго да сотвори́ши ра́но, и втора́го а́гнца да сотвори́ши въ ве́черъ:

и деся́тую ча́сть муки́ пшени́чны съ еле́емъ смѣ́шены, въ четве́ртую ча́сть и́на, и возлiя́нiе четве́ртую ча́сть мѣ́ры и́на вина́ еди́ному овну́.

И а́гнца втора́го да сотвори́ши въ ве́черъ, я́коже у́треннюю же́ртву, и возлiя́нiе его́: сотвори́ши въ воню́ благоуха́нiя приноше́нiе Го́споду.

Же́ртву всегда́шнюю въ слу́хи и въ ро́ды ва́шя предъ две́рьми ски́нiи свидѣ́нiя предъ Го́сподемъ, въ ни́хже позна́нъ бу́ду тебѣ́ та́мо, я́коже глаго́лати къ тебѣ́.

И завѣща́ю та́мо сыно́мъ Изра́илевымъ, и освящу́ся во сла́вѣ Мое́й,

и освящу́ ски́нiю свидѣ́нiя и олта́рь, и Ааро́на и сы́ны его́ освящу́, священнодѣ́йствовати Мнѣ́,

и нареку́ся въ сынѣ́хъ Изра́илевыхъ, и бу́ду и́мъ Бо́гъ:

и увѣ́дятъ, я́ко А́зъ е́смь Госпо́дь Бо́гъ и́хъ, изведы́й и́хъ изъ земли́ Еги́петскiя, нарещи́ся и́мъ и бы́ти и́мъ Бо́гъ.

Украинский (Огієнко)

А оце та річ, яку ти зробиш їм для посвячення їх, щоб вони були священиками Мені.
Візьми одного бичка молодого та два безвадні барани,

і прісний хліб, і прісні калачі, змішані з оливою, і прісні коржі, помазані оливою, із ліпшої пшеничної муки поробиш їх.

І покладеш їх до одного коша, і принесеш їх у коші, і того бичка та два ті барани.

А Аарона та синів його приведи до входу скинії умовлення, і обмиєш їх водою.

І візьмеш шати та й убереш Аарона в хітона, і в ефодну шату, і в ефода, і в нагрудника, і опережеш його мистецьким поясом ефоду.

І наложиш завоя на його голову, а на завій даси вінця святости.

І візьмеш оливу помазання, і виллєш йому на голову, та й помажеш його.

І приведеш синів його, та й повбираєш їх у хітони.

І попідперізуєш їх поясом, Аарона та синів його, і наложиш їм покриття голови, і буде для них священство на вічну постанову.
І рукоположиш Аарона та синів його.

І приведеш бичка до скинії заповіту, і покладе Аарон та сини його руки свої на голову того бичка.

І заріжеш того бичка перед Господнім обличчям при вході до скинії заповіту.

І візьмеш крови бичка, і помажеш на рогах жертівника пальцем своїм, а всю кров виллєш до основи жертівника.

І візьмеш увесь лій, що покриває нутро, і сальника на печінці, і обидві нирки та лій, що на них, та й спалиш на жертівнику.

А м́ясо бичка, і шкуру його та нечистоти його спалиш в огні поза табором, це жертва за гріх.

І візьмеш одного барана, і нехай покладуть Аарон та сини його свої руки на голову того барана.

І заріжеш того барана, і візьмеш кров його, та й покропиш жертівника навколо.

А того барана порозтинаєш на куски його, і виполощеш нутрощі його та голінки його, і покладеш на куски його та на голову його.

І спалиш усього барана на жертівнику, це цілопалення для Господа, пахощі любі, огняна жертва, для Господа вона.

І візьмеш другого барана, і покладе Аарон та сини його руки свої на голову того барана.

І заріжеш того барана, і візьмеш крови його, та й даси на пипку Ааронового вуха, і на пипку правого вуха синів його, і на великий палець правої руки їхньої, і на великий палець їхньої правої ноги.
І покропиш ту кров на жертівника навколо.

І візьмеш із крови, що на жертівнику, і з оливи помазання, та й покропиш на Аарона й на шати його, та на синів його й на шати синів його з ним.
І освятиться він, і шати його та сини й шати синів його з ним!

І візьмеш із того барана лій та курдюка, і лій, що покриває нутрощі, і сальника на печінці, й обидві нирки, і лій, що на них, і праве стегно, бо це баран посвячення.

І один буханець хліба, і один хлібний оливний калач, і один коржик із коша з прісним, що перед лицем Господнім.

І покладеш усе те на руку Аарона й на руки синів його, і поколихаєш його, як колихання перед Господнім лицем.

І візьмеш його з їхньої руки, та й спалиш на жертівнику на цілопалення, на пахощі любі перед Господнім лицем, це огняна жертва для Господа.

І візьмеш грудину з барана посвячення, що Ааронів, і поколихаєш її, як колихання перед Господнім лицем, і це буде твоя частина.

І посвятиш грудину колихання та стегно приношення, що були колихані, і що було принесене з барана рукоположення, з того, що Ааронове, і з того, що синів його.

І буде це Ааронові та синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів, бо це приношення.
І буде воно приношенням від Ізраїлевих синів і мирних їхніх жертов, їхнє приношення для Господа.

А священні шати, що Ааронові, будуть по ньому синам його на помазання в них і на рукоположення їх.

Сім день носитиме їх той із синів його, що буде священиком замість нього, що ввійде до скинії заповіту на служення в святині.

І візьмеш барана посвячення, і звариш м́ясо його в святім місці.

І буде їсти Аарон та сини його м́ясо того барана, та той хліб, що в коші, при вході до скинії заповіту.

І поїдять вони те, чим окуплено їх на рукоположення їх, на посвячення їх.
А чужий не буде їсти, бо святість воно!

А якщо позостанеться з м́яса посвячення та з того хліба до ранку, то спалиш позостале в огні, не буде те їджене, бо святість воно!

І зробиш Ааронові та синам його так, як усе, що Я наказав був тобі.
Сім день будеш посвячувати їх.

А бичка, жертву за гріх, будеш споряджати щоденно для окуплення.
І будеш очищати жертівника, коли будеш чинити окуплення його.
І помажеш його на його посвячення.

Сім день будеш складати окупа на жертівнику й освятиш його, і стане той жертівник найсвятішим.
Усе, що доторкнеться до жертівника, освятиться.

А оце те, що будеш споряджати на жертівнику: ягнята, однорічного віку, двоє на день завжди.

Одне ягня спорядиш уранці, а друге ягня спорядиш під вечір.

І десятину ефи пшеничної муки, мішаної в товченій оливі, чверть гіну, і на лиття чверть гіну вина на одне ягня.

А ягня друге спорядиш під вечір;
як хлібну жертву ранку й як жертву плинну її спорядиш йому, на пахощі любі, огняна жертва для Господа,

стале цілопалення для ваших поколінь при вході до скинії заповіту перед Господнім лицем, що буду там відкриватися вам, щоб говорити до тебе там.

І буду відкриватися там Ізраїлевим синам, і це місце буде освячене Моєю славою.

І освячу скинію заповіту, і жертівника, і Аарона та синів його освячу, щоб вони були священиками Мені.

І буду Я спочивати серед Ізраїлевих синів, і буду їм Богом.

І познають вони, що Я Господь, їхній Бог, що вивів їх із єгипетського краю, щоб перебувати Мені серед них.
Я Господь, їхній Бог!

Таджикский

Языки

«Ва ин аст он чи ту бояд барои тақдис кардани онҳо ба амал оварӣ, то ки ба Ман каҳонат намоянд: як гӯсолаи нар ва ду қӯчқори беайб бигир,

ва нони фатир, ва кулчаҳои равғанин қурсҳои фатири бо равған омехташуда, ва кулчаҳои нончаҳои тунуки ба равған молидашуда; онҳоро аз орди нарми гандум бипаз.

Ва онҳоро дар як сабад бимон, ва онҳоро дар сабад тақдис намо, ва гӯсола ва ду қӯчқорро низ.

Ва Ҳорун ва писаронашро назди даромадгоҳи хаймаи ҷомеъ биёр, ва онҳоро дар об ғусл деҳ.

Ва либосҳоро бигир, ва Ҳорунро бо пероҳан, ва ридои эфӯд, ва эфӯд ва синабанд ороста намо, ва бо тасмаи эфӯд камарашро бибанд.

Ва салларо бар сараш бипӯшон, ва нимтоҷи покро бар салла бимон.

Ва равғани тадҳинро гирифта, бар сараш бирез, ва ӯро тадҳин намо.

Ва писаронашро наздик оварда, пероҳанҳоро ба онҳо бипӯшон.

Ва онҳоро, яъне Ҳорун ва писаронашро, бо камарбандҳо бибанд, ва кулоҳҳоро бар сарашон бимон, ва каҳонат барояшон фаризаи абадӣ хоҳад буд; ва Ҳорун ва писаронашро баргумор.

Ва гӯсоларо назди хаймаи ҷомеъ тақдим намо, ва Ҳорун ва писаронаш дастҳошонро бар сари гӯсола хоҳанд гузошт.

Ва гӯсоларо ба ҳузури Парвардигор назди даромадгоҳи хаймаи ҷомеъ сар бибур.

Ва аз хуни гӯсола гирифта, бар шохҳои қурбонгоҳ бо ангуштонат бипош; ва тамоми хунро бар бунёди қурбонгоҳ бирез.

Ва тамоми чарбуеро, ки рӯдаҳоро мепӯшонад, ва пардаеро, ки бар ҷигар аст, ва ду гурдаро бо чарбуе ки бар онҳост, гирифта, бар қурбонгоҳ бисӯзон.

Вале гӯшти гӯсола ва пӯсташ ва саргинашро берун аз бошишгоҳ дар оташ бисӯзон; ин қурбонии гуноҳ аст.

Ва як қӯчқорро бигир, ва Ҳорун ва писаронаш дастҳои худро бар сари қӯчқор бимонанд.

Ва қӯчқорро бикуш, ва хунашро гирифта, бар қурбонгоҳ гирдогирд бипош.

Ва қӯчқорро ба қисмҳояш пора кун, ва рӯдаҳояш ва почаҳояшро бишӯй, ва онҳоро бар қисмҳояш ва бар сараш бимон.

Ва тамоми қӯчқорро бар қурбонгоҳ бисӯзон, – ин қурбонии сӯхтанӣ барои Парвардигор аст, ин атри хушбӯй, қурбонии оташӣ барои Парвардигор аст.

Ва қӯчқори дуюмро бигир, ва Ҳорун ва писаронаш дастҳои худро бар сари қӯчқор бимонанд.

Ва қӯчқорро бикуш, ва аз хуни он гирифта, бар нармаи гӯши рости Ҳорун ва бар нармаи гӯши рости писаронаш, ва бар нарангушти дасти росташон, ва бар нарангушти пои росташон бимол; ва хунро бар қурбонгоҳ гирдогирд бипош.

Ва аз хуне ки бар қурбонгоҳ аст, ва аз равғани тадҳин гирифта, бар Ҳорун ва либосаш, ва бар писарони ӯ ва либосашон бо ӯ бипош; ва ӯ ва либосаш, ва писарони ӯ ва либосашон бо ӯ тақдис хоҳанд шуд.

Ва аз қӯчқор чарбу ва дунбаро, ва чарбуеро, ки рӯдаҳоро мепӯшонад, ва пардаи ҷигар, ва ду гурда, ва чарбуеро, ки бар онҳост, ва соқи ростро бигир, зеро ки ин қӯчқори гумоштанӣ мебошад,

ва низ як гирда нон, ва як қурс нони равғанин, ва як нончаи тунук аз сабади нони фатир, ки ба ҳузури Парвардигор аст, бигир,

ва ҳамаашро бар дастҳои Ҳорун ва бар дастҳои писарони ӯ бимон, ва инро баланд бардошта, ба ҳузури Парвардигор ҷунбонида-ҷунбонида биёр.

Ва инро аз дасти онҳо гирифта, бар қурбонгоҳ бо қурбонии сӯхтанӣ бисӯзон, то ки атри хушбӯй ба ҳузури Парвардигор бошад, чунки ин қурбонии оташӣ барои Парвардигор аст.

Ва синаи қӯчқори гумоштаниро, ки барои Ҳорун аст, бигир, ва онро баланд бардошта, ба ҳузури Парвардигор ҷунбонида-ҷунбонида биёр; ва ин ҳиссаи ту хоҳад буд.

Ва синаи ҷунбонидашуда ва соқи баланд бардошташударо, ки аз қӯчқори гумоштании Ҳорун ва писаронаш ҷунбонида ва баланд бардошта шуд, тақдис намо.

Ва ин барои Ҳорун ва писаронаш фаризаи абадӣ аз ҷониби банӣ Исроил хоҳад буд, зеро ки ин ҳадия аст, ва ҳадия аз ҷониби банӣ Исроил аз қурбониҳои саломатии онҳо, яъне ҳадияи онҳо барои Парвардигор хоҳад буд.

Ва либосҳои поки Ҳорун баъд аз ӯ аз они писаронаш хоҳад буд, то ки дар онҳо тадҳин намуда ва баргумошта шаванд.

Ҳафт рӯз он коҳине ки ба ҷои ӯ, аз писаронаш, ба хаймаи ҷомеъ даромада, хизмати покро ба ҷо меоварад, бояд онҳоро бипӯшад.

Ва қӯчқори гумоштаниро гирифта, гӯшташро дар макони пок бипаз.

Ва бигзор Ҳорун ва писаронаш гӯшти қучқорро бо ноне ки дар сабад аст, назди даромадгоҳи хаймаи ҷомеъ бихӯранд.

Ва онро бояд онҳое бихӯранд, ки ба воситаи он гуноҳошон пӯшида шудааст, то ки баргумошта ва тақдис карда шаванд; вале бегонае набояд бихӯрад, зеро ки ин пок аст.

Ва агар аз гӯшти гумоштанӣ ва аз нон то субҳ боқӣ монад, он бақияро дар оташ бисӯзон: онро набояд касе бихӯрад, зеро ки пок аст.

Ва ба Ҳорун ва писаронаш ончунон амал намо, чунон ки Ман ба ту аз ҳар ҷиҳат фармудаам: ҳафт рӯз онҳоро баргумор.

Ва гӯсолаи қурбонии гуноҳро ҳар рӯз барои пӯшонидани гуноҳ бикуш, ва қурбонгоҳро бо кафорате ки бар он мекунӣ, аз гуноҳҳо пок намо, ва онро тадҳин бикун, то ки тақдис ёбад.

Ҳафт рӯз бар қурбонгоҳ кафорат бикун, ва онро тақдис намо, ва қурбонгоҳ поки покҳо хоҳад буд; ҳар чизе ки ба қурбонгоҳ бирасад, пок хоҳад гардид.

Ва ин аст он чи ту бояд бар қурбонгоҳ тақдим намоӣ: барраҳои яксола, ду адад дар як рӯз, ба таври доимӣ.

Як барраро дар субҳ тақдим намо, ва барраи дигарро дар шомгоҳ тақдим намо.

Ва даҳяк аз орди маҳин, ки бо чоряк ҳин равғани зайтуни кӯфта омехта шуда бошад, ва ҳадияи рехтанӣ ба қадри чоряк ҳин шароб – барои як барра хоҳад буд.

Ва барраи дигарро дар шомгоҳ тақдим намо; барои он монанди ҳадияи ордии субҳ ва монанди ҳадияи рехтании он тақдим намо, то ки атри хушбӯй ва қурбонии оташӣ барои Парвардигор бошад.

Ин – қурбонии сӯхтании доимӣ дар наслҳои шумо назди даромадгоҳи хаймаи ҷомеъ ба ҳузури Парвардигор хоҳад буд, ки дар он ҷо ба шумо зоҳир хоҳам шуд, то ки дар он ҷо ба ту сухан гӯям.

Ва дар он ҷо ба банӣ Исроил зоҳир хоҳам шуд, ва он аз ҷалоли Ман тақдис хоҳад ёфт.

Ва хаймаи ҷомеъ ва қурбонгоҳро тақдис хоҳам намуд; ва Ҳорун ва писаронашро тақдис хоҳам намуд, то ки ба Ман каҳонат кунанд.

Ва дар миёни банӣ Исроил сокин хоҳам шуд, ва барои онҳо Худо хоҳам буд.

Ва хоҳанд донист, ки Ман Парвардигор Худои онҳо ҳастам, ки онҳоро аз замини Миср берун овардаам, то ки дар миёни онҳо сокин шавам; Ман Парвардигор Худои онҳо ҳастам».