Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Исход

 
  • И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю: предъиди́, взы́ди от­сю́ду ты́ и лю́дiе тво­и́, и́хже изве́лъ еси́ от­ земли́ Еги́петскiя на зе́млю, е́юже кля́хся Авраа́му и Исаа́ку и Иа́кову, глаго́ля: сѣ́мени ва́­шему да́мъ ю́:
  • и послю́ ку́пно а́нгела мо­его́ предъ лице́мъ тво­и́мъ, и изжене́тъ Ханане́а, Аморре́а и Хетте́а, и Ферезе́а и Гергесе́а, и Еве́а и Иевусе́а:
  • и введу́ тя въ зе́млю теку́щую млеко́мъ и ме́домъ: са́мъ бо не пойду́ съ тобо́ю, я́ко лю́дiе жестоковы́йнiи су́ть, да не убiю́ тебе́ на пути́.
  • И услы́шав­ше лю́дiе сло́во сiе́ стра́шное, воспла́кашася въ плаче́вныхъ [ри́захъ].
  • И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю: глаго́ли сыно́мъ Изра́илевымъ: вы́ лю́дiе жестоковы́йнiи, блюди́теся, да не я́зву другу́ю наведу́ на вы́ и потреблю́ вы́: ны́нѣ у́бо сыми́те ри́зы сла́вы ва́­шея и у́тварь, и покажу́, я́же сотворю́ ва́мъ.
  • И отъ­я́ша сы́нове Изра́илевы у́тварь свою́ и ри́зы от­ горы́ Хори́ва.
  • И взе́мъ Моисе́й ку́щу свою́, потче́ ю́ внѣ́ полка́, дале́че от­ полка́, и прозва́ся ски́нiя свидѣ́нiя: и бы́сть, вся́къ взыску́яй Го́спода исхожда́­ше въ ски́нiю, я́же внѣ́ полка́.
  • Егда́ же вхожда́­ше Моисе́й въ ски́нiю внѣ́ полка́, стоя́ху вси́ лю́дiе смотря́ще кі́йждо предъ две́рьми ку́щи сво­ея́, и зря́ху от­ходя́щу Моисе́ю да́же вни́ти ему́ въ ски́нiю.
  • Егда́ же вни́де Моисе́й въ ски́нiю, сни́де сто́лпъ о́блачный и ста́ предъ две́рьми ски́нiи, и глаго́ла [Госпо́дь] Моисе́ю.
  • И ви́дяху вси́ лю́дiе сто́лпъ о́блачный стоя́щь предъ две́рьми ски́нiи: и ста́в­ше вси́ лю́дiе, поклони́шася кі́йждо изъ две́рiй ку́щи сво­ея́:
  • и глаго́ла Госпо́дь къ Моисе́ю лице́мъ къ лицу́, я́коже а́ще бы кто́ воз­глаго́лалъ къ сво­ему́ дру́гу, и от­пуща́­шеся въ по́лкъ: слуга́ же иису́съ, сы́нъ нави́нъ, ю́ноша не исхожда́­ше изъ ски́нiи.
  • И рече́ Моисе́й ко Го́споду: се́, ты́ мнѣ́ глаго́леши: изведи́ лю́ди сiя́: ты́ же не яви́лъ ми́ еси́, кого́ по́слеши со мно́ю: ты́ же мнѣ́ ре́клъ еси́: вѣ́мъ тя́ па́че всѣ́хъ и благода́ть и́маши у мене́:
  • а́ще у́бо обрѣто́хъ благода́ть предъ тобо́ю, яви́ ми тебе́ сама́го, да разу́мно ви́жду тя́, я́ко да обрѣ́тъ бу́ду благода́ть предъ тобо́ю, и да позна́ю, я́ко лю́дiе тво­и́ язы́къ вели́къ се́й.
  • И глаго́ла [ему́ Госпо́дь]: а́зъ са́мъ предъиду́ предъ тобо́ю и упоко́ю тя́.
  • И рече́ къ нему́ Моисе́й: а́ще са́мъ ты́ не и́деши съ на́ми, да не изведе́ши мя́ от­сю́ду:
  • и ка́ко вѣ́домо бу́детъ во­и́стин­ну, я́ко обрѣто́хъ благода́ть у тебе́ а́зъ же и лю́дiе тво­и́, то́чiю иду́щу ти́ съ на́ми? и просла́вленъ бу́ду а́зъ же и лю́дiе тво­и́ па́че всѣ́хъ язы́къ, ели́цы су́ть на земли́.
  • Рече́ же Госпо́дь къ Моисе́ю: и сiе́ тебѣ́ сло́во, е́же ре́клъ еси́, сотворю́: обрѣ́лъ бо еси́ благода́ть предо мно́ю, и вѣ́мъ тя́ па́че всѣ́хъ.
  • И глаго́ла Моисе́й: покажи́ ми сла́ву твою́.
  • И рече́ [Госпо́дь къ Моисе́ю]: а́зъ предъиду́ предъ тобо́ю сла́вою мо­е́ю и воз­зову́ о и́мени мо­е́мъ, Госпо́дь предъ тобо́ю: и поми́лую, его́же а́ще ми́лую, и уще́дрю, его́же а́ще ще́дрю.
  • И рече́: не воз­мо́жеши ви́дѣти лица́ мо­его́: не бо́ у́зритъ человѣ́къ лице́ мое́, и жи́въ бу́детъ.
  • И рече́ Госпо́дь: се́, мѣ́сто у мене́, и ста́неши на ка́мени:
  • егда́ же пре́йдетъ сла́ва моя́, и положу́ тя въ разсѣ́линѣ ка́мене, и покры́ю руко́ю мо­е́ю надъ тобо́ю, до́ндеже мимо­иду́:
  • и от­иму́ ру́ку мою́, и тогда́ у́зриши за́дняя моя́: лице́ же мое́ не яви́т­ся тебѣ́.
  • И сказал Господь Моисею: пойди, иди отсюда ты и народ, который ты вывел из земли Египетской, в землю, о которой Я клялся Аврааму, Исааку и Иакову, говоря: потомству твоему дам ее;
  • и пошлю пред тобою Ангела [Моего], и прогоню Хананеев, Аморреев, Хеттеев, Ферезеев, [Гергесеев,] Евеев и Иевусеев,
  • [и введет он вас] в землю, где течет молоко и мед; ибо Сам не пойду среди вас, чтобы не погубить Мне вас на пути, потому что вы народ жестоковыйный.
  • Народ, услышав грозное слово сие, возрыдал, и никто не возложил на себя украшений своих.
  • Ибо Господь сказал Моисею: скажи сынам Израилевым: вы народ жестоковыйный; если Я пойду среди вас, то в одну минуту истреблю вас; итак снимите с себя украшения свои; Я посмотрю, что Мне делать с вами.
  • Сыны Израилевы сняли с себя украшения свои у горы Хорива.
  • Моисей же взял и поставил себе шатер вне стана, вдали от стана, и назвал его скиниею собрания; и каждый, ищущий Господа, приходил в скинию собрания, находившуюся вне стана.
  • И когда Моисей выходил к скинии, весь народ вставал, и становился каждый у входа в свой шатер и смотрел вслед Моисею, доколе он не входил в скинию.
  • Когда же Моисей входил в скинию, тогда спускался столп облачный и становился у входа в скинию, и [Господь] говорил с Моисеем.
  • И видел весь народ столп облачный, стоявший у входа в скинию; и вставал весь народ, и поклонялся каждый у входа в шатер свой.
  • И говорил Господь с Моисеем лицем к лицу, как бы говорил кто с другом своим; и он возвращался в стан; а служитель его Иисус, сын Навин, юноша, не отлучался от скинии.
  • Моисей сказал Господу: вот, Ты говоришь мне: веди народ сей, а не открыл мне, кого пошлешь со мною, хотя Ты сказал: «Я знаю тебя по имени, и ты приобрел благоволение в очах Моих»;
  • итак, если я приобрел благоволение в очах Твоих, то молю: открой мне путь Твой, дабы я познал Тебя, чтобы приобрести благоволение в очах Твоих; и помысли, что сии люди Твой народ.
  • [Господь] сказал [ему]: Сам Я пойду [пред тобою] и введу тебя в покой.
  • [Моисей] сказал Ему: если не пойдешь Ты Сам [с нами], то и не выводи нас отсюда,
  • ибо по чему узнать, что я и народ Твой обрели благоволение в очах Твоих? не по тому ли, когда Ты пойдешь с нами? тогда я и народ Твой будем славнее всякого народа на земле.
  • И сказал Господь Моисею: и то, о чем ты говорил, Я сделаю, потому что ты приобрел благоволение в очах Моих, и Я знаю тебя по имени.
  • [Моисей] сказал: покажи мне славу Твою.
  • И сказал [Господь Моисею]: Я проведу пред тобою всю славу Мою и провозглашу имя Иеговы пред тобою, и кого помиловать – помилую, кого пожалеть – пожалею.
  • И потом сказал Он: лица Моего не можно тебе увидеть, потому что человек не может увидеть Меня и остаться в живых.
  • И сказал Господь: вот место у Меня, стань на этой скале;
  • когда же будет проходить слава Моя, Я поставлю тебя в расселине скалы и покрою тебя рукою Моею, доколе не пройду;
  • и когда сниму руку Мою, ты увидишь Меня сзади, а лице Мое не будет видимо [тебе].
  • Locutusque est Dominus ad Moysen: «Vade, ascende de loco isto, tu et populus tuus, quem eduxisti de terra Aegypti, in terram, quam iuravi Abraham, Isaac et Iacob dicens: Semini tuo dabo eam.
  • Et mittam praecursorem tui angelum et eiciam Chananaeum et Amorraeum et Hetthaeum et Pherezaeum et Hevaeum et Iebusaeum,
  • et intres in terram fluentem lacte et melle. Non enim ascendam tecum, quia populus durae cervicis es, ne forte disperdam te in via».
  • Audiens populus sermonem hunc pessimum luxit, et nullus ex more indutus est cultu suo.
  • Dixitque Dominus ad Moysen: «Loquere filiis Israel: Populus durae cervicis es; uno momento, si ascendam in medio tui, delebo te. Nunc autem depone ornatum tuum, ut sciam quid faciam tibi».
  • Deposuerunt ergo filii Israel ornatum suum a monte Horeb.
  • Moyses autem tollens tabernaculum tetendit ei extra castra procul; vocavitque nomen eius Tabernaculum conventus. Et omnis, qui quaerebat Dominum, egrediebatur ad tabernaculum conventus extra castra.
  • Cumque egrederetur Moyses ad tabernaculum, surgebat universa plebs, et stabat unusquisque in ostio papilionis sui; aspiciebantque tergum Moysi, donec ingrederetur tabernaculum.
  • Ingresso autem illo tabernaculum, descendebat columna nubis et stabat ad ostium; loquebaturque cum Moyse,
  • cernentibus universis quod columna nubis staret ad ostium tabernaculi. Stabantque ipsi et adorabant per fores tabernaculorum suorum.
  • Loquebatur autem Dominus ad Moysen facie ad faciem, sicut solet loqui homo ad amicum suum. Cumque ille reverteretur in castra, minister eius Iosue filius Nun puer non recedebat de medio tabernaculi.
  • Dixit autem Moyses ad Dominum: «Praecipis, ut educam populum istum, et non indicas mihi, quem missurus es mecum; cum dixeris:»Novi te ex nomine, et invenisti gratiam coram me".
  • Si ergo inveni gratiam in conspectu tuo, ostende mihi viam tuam, ut sciam te et inveniam gratiam ante oculos tuos; respice quia populus tuus est natio haec».
  • Dixitque Dominus: «Facies mea ibit, et requiem dabo tibi».
  • Et ait Moyses: «Si non tu ipse eas, ne educas nos de loco isto;
  • in quo enim scietur me et populum tuum invenisse gratiam in conspectu tuo, nisi ambulaveris nobiscum, ut glorificemur ego et populus tuus prae omnibus populis, qui habitant super terram?».
  • Dixitque Dominus ad Moysen: «Et verbum istud, quod locutus es, faciam; invenisti enim gratiam coram me, et teipsum novi ex nomine».
  • Qui ait: «Ostende mihi gloriam tuam».
  • Respondit: «Ego ostendam omne bonum tibi et vocabo in nomine Domini coram te; et miserebor, cui voluero, et clemens ero, in quem mihi placuerit».
  • Rursumque ait: «Non poteris videre faciem meam; non enim videbit me homo et vivet».
  • Et iterum: «Ecce, inquit, est locus apud me, stabis super petram;
  • cumque transibit gloria mea, ponam te in foramine petrae et protegam dextera mea, donec transeam;
  • tollamque manum meam, et videbis posteriora mea; faciem autem meam videre non poteris».
  • 耶 和 华 吩 咐 摩 西 说 , 我 曾 起 誓 应 许 亚 伯 拉 罕 , 以 撒 , 雅 各 说 , 要 将 迦 南 地 赐 给 你 的 后 裔 。 现 在 你 和 你 从 埃 及 地 所 领 出 来 的 百 姓 , 要 从 这 里 往 那 地 去 。
  • 我 要 差 遣 使 者 在 你 前 面 , 撵 出 迦 南 人 , 亚 摩 利 人 , 赫 人 , 比 利 洗 人 , 希 未 人 , 耶 布 斯 人 ,
  • 领 你 到 那 流 奶 与 蜜 之 地 。 我 自 己 不 同 你 们 上 去 , 因 为 你 们 是 硬 着 颈 项 的 百 姓 , 恐 怕 我 在 路 上 把 你 们 灭 绝 。
  • 百 姓 听 见 这 凶 信 就 悲 哀 , 也 没 有 人 佩 戴 妆 饰 。
  • 耶 和 华 对 摩 西 说 , 你 告 诉 以 色 列 人 说 , 耶 和 华 说 , 你 们 是 硬 着 颈 项 的 百 姓 , 我 若 一 霎 时 临 到 你 们 中 间 , 必 灭 绝 你 们 。 现 在 你 们 要 把 身 上 的 妆 饰 摘 下 来 , 使 我 可 以 知 道 怎 样 待 你 们 。
  • 以 色 列 人 从 住 何 烈 山 以 后 , 就 把 身 上 的 妆 饰 摘 得 乾 净 。
  • 摩 西 素 常 将 帐 棚 支 搭 在 营 外 , 离 营 却 远 , 他 称 这 帐 棚 为 会 幕 。 凡 求 问 耶 和 华 的 , 就 到 营 外 的 会 幕 那 里 去 。
  • 当 摩 西 出 营 到 会 幕 去 的 时 候 , 百 姓 就 都 起 来 , 各 人 站 在 自 己 帐 棚 的 门 口 , 望 着 摩 西 , 直 等 到 他 进 了 会 幕 。
  • 摩 西 进 会 幕 的 时 候 , 云 柱 降 下 来 , 立 在 会 幕 的 门 前 , 耶 和 华 便 与 摩 西 说 话 。
  • 众 百 姓 看 见 云 柱 立 在 会 幕 门 前 , 就 都 起 来 , 各 人 在 自 己 帐 棚 的 门 口 下 拜 。
  • 耶 和 华 与 摩 西 面 对 面 说 话 , 好 像 人 与 朋 友 说 话 一 般 。 摩 西 转 到 营 里 去 , 惟 有 他 的 帮 手 , 一 个 少 年 人 嫩 的 儿 子 约 书 亚 , 不 离 开 会 幕 。
  • 摩 西 对 耶 和 华 说 , 你 吩 咐 我 说 , 将 这 百 姓 领 上 去 , 却 没 有 叫 我 知 道 你 要 打 发 谁 与 我 同 去 , 只 说 , 我 按 你 的 名 认 识 你 , 你 在 我 眼 前 也 蒙 了 恩 。
  • 我 如 今 若 在 你 眼 前 蒙 恩 , 求 你 将 你 的 道 指 示 我 , 使 我 可 以 认 识 你 , 好 在 你 眼 前 蒙 恩 。 求 你 想 到 这 民 是 你 的 民 。
  • 耶 和 华 说 , 我 必 亲 自 和 你 同 去 , 使 你 得 安 息 。
  • 摩 西 说 , 你 若 不 亲 自 和 我 同 去 , 就 不 要 把 我 们 从 这 里 领 上 去 。
  • 人 在 何 事 上 得 以 知 道 我 和 你 的 百 姓 在 你 眼 前 蒙 恩 呢 , 岂 不 是 因 你 与 我 们 同 去 , 使 我 和 你 的 百 姓 与 地 上 的 万 民 有 分 别 麽 。
  • 耶 和 华 对 摩 西 说 , 你 这 所 求 的 我 也 要 行 , 因 为 你 在 我 眼 前 蒙 了 恩 , 并 且 我 按 你 的 名 认 识 你 。
  • 摩 西 说 , 求 你 显 出 你 的 荣 耀 给 我 看 。
  • 耶 和 华 说 , 我 要 显 我 一 切 的 恩 慈 , 在 你 面 前 经 过 , 宣 告 我 的 名 。 我 要 恩 待 谁 就 恩 待 谁 , 要 怜 悯 谁 就 怜 悯 谁 ,
  • 又 说 , 你 不 能 看 见 我 的 面 , 因 为 人 见 我 的 面 不 能 存 活 。
  • 耶 和 华 说 , 看 哪 , 在 我 这 里 有 地 方 , 你 要 站 在 磐 石 上 。
  • 我 的 荣 耀 经 过 的 时 候 , 我 必 将 你 放 在 磐 石 穴 中 , 用 我 的 手 遮 掩 你 , 等 我 过 去 ,
  • 然 后 我 要 将 我 的 手 收 回 , 你 就 得 见 我 的 背 , 却 不 得 见 我 的 面 。