Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Исход

 
  • И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю: истеши́ себѣ́ двѣ́ скрижа́ли ка́мен­ны, я́коже и пе́рвыя, и взы́ди ко мнѣ́ на го́ру: и напишу́ на скрижа́лехъ словеса́, я́же бя́ху на скрижа́лехъ пе́рвыхъ, я́же сокруши́лъ еси́:
  • и бу́ди гото́въ зау́тра, и взы́деши на го́ру Сина́йскую и предста́неши мнѣ́ та́мо на версѣ́ горы́:
  • и да никто́же взы́детъ съ тобо́ю, ниже́ да яви́т­ся на все́й горѣ́: и о́вцы и говя́да да не пасу́т­ся бли́зъ горы́ тоя́.
  • И истеса́ двѣ́ скрижа́ли ка́мен­ны, я́коже и пе́рвыя: и у́трен­невавъ Моисе́й зау́тра, взы́де на го́ру Сина́йскую, я́коже завѣща́ ему́ Госпо́дь: и взя́ Моисе́й съ собо́ю двѣ́ скрижа́ли ка́мен­ныя.
  • И сни́де Госпо́дь во о́блацѣ, и предста́ ему́ та́мо Моисе́й, и при­­зва́ и́менемъ Госпо́днимъ.
  • И мимо­и́де Госпо́дь предъ лице́мъ его́ и воз­зва́: Госпо́дь, Госпо́дь Бо́гъ ще́дръ и ми́лостивъ, долготерпѣли́въ и многоми́лостивъ и и́стиненъ,
  • и пра́вду храня́й, и творя́й ми́лость въ ты́сящы, отъ­е́мляй беззако́нiя и непра́вды и грѣхи́, и пови́н­наго не очи́ститъ, наводя́й грѣхи́ отце́въ на ча́да, и на ча́да ча́дъ, до тре́тiяго и четве́ртаго ро́да.
  • И потща́вся Моисе́й, при­­ни́къ на зе́млю, поклони́ся Бо́гу
  • и рече́: а́ще обрѣто́хъ благода́ть предъ тобо́ю, да и́детъ Госпо́дь мо́й съ на́ми: лю́дiе бо жестоковы́йнiи су́ть: и отъ­и́меши ты́ грѣхи́ на́шя и беззако́нiя на́ша, и бу́демъ тво­и́.
  • И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю: се́, а́зъ полага́ю тебѣ́ завѣ́тъ предъ всѣ́ми людьми́ тво­и́ми, и сотворю́ сла́вная, я́же не бы́ша по все́й земли́ и во всѣ́хъ язы́цѣхъ: и у́зрятъ вси́ лю́дiе, въ ни́хже еси́ ты́, дѣла́ Госпо́дня, я́ко чу́дна су́ть, я́же а́зъ сотворю́ тебѣ́:
  • внемли́ ты́ вся́, ели́ка а́зъ заповѣ́даю тебѣ́: се́, а́зъ изжену́ предъ лице́мъ ва́шимъ Аморре́а и Ханане́а, и Хетте́а и Ферезе́а, и Еве́а и Гергесе́а и Иевусе́а:
  • внемли́ себѣ́, да не когда́ завѣща́еши завѣ́тъ сѣдя́щымъ на земли́, въ ню́же вни́деши, да не бу́детъ собла́знъ въ ва́съ:
  • ка́пища и́хъ разори́те и кумíры и́хъ сокруши́те, и дубра́вы и́хъ посѣцы́те, и изва́яная бого́въ и́хъ сожжи́те огне́мъ,
  • не бо́ поклоните́ся бого́мъ ины́мъ: и́бо Госпо́дь Бо́гъ ревни́во и́мя, Бо́гъ ревни́въ е́сть:
  • да не когда́ завѣща́еши завѣ́тъ сѣдя́щымъ на земли́, и соблу́дятъ вслѣ́дъ бого́въ и́хъ, и пожру́тъ бого́мъ и́хъ, и при­­зову́тъ тя́, и снѣ́си от­ же́ртвъ и́хъ:
  • и по́ймеши от­ дще́рей и́хъ сыно́мъ тво­и́мъ, и от­ дще́рей тво­и́хъ да́си сыно́мъ и́хъ, и соблу́дятъ дще́ри твоя́ вслѣ́дъ бого́въ и́хъ, и сы́нове тво­и́ соблу́дятъ вслѣ́дъ бого́въ и́хъ:
  • и бого́въ слiя́ныхъ да не сотвори́ши себѣ́:
  • и пра́здникъ опрѣсно́чный да сохрани́ши: се́дмь дні́й да я́си опрѣсно́ки, я́коже заповѣ́дахъ тебѣ́, во вре́мя въ ме́сяцѣ но́выхъ плодо́въ: въ ме́сяцѣ бо но́выхъ плодо́въ изше́лъ еси́ от­ земли́ Еги́петскiя:
  • вся́ко разверза́ющее ложесна́ му́жескъ мнѣ́ по́лъ [да бу́детъ], вся́ко перворо́дное телца́ и перворо́дное овцы́:
  • и перворо́дное осля́те иску́пиши овце́ю: а́ще же не иску́пиши е́, цѣ́ну да да́си его́: вся́каго пе́рвенца от­ сыно́въ тво­и́хъ да иску́пиши, да не яви́шися предо мно́ю то́щь:
  • въ ше́сть дні́й да дѣ́лаеши, въ седмы́й же де́нь да почі́еши, от­ сѣ́ятвы и жа́твы да почі́еши,
  • и пра́здникъ седми́цъ да сотвори́ши ми́, нача́ло жа́твы пшени́цы, и пра́здникъ собра́нiя посредѣ́ лѣ́та:
  • въ три́ времена́ лѣ́та да яви́т­ся вся́къ му́жескъ по́лъ тво́й предъ Го́сподемъ Бо́гомъ Изра́илевымъ:
  • егда́ бо изжену́ язы́ки от­ лица́ тво­его́ и разширю́ предѣ́лы твоя́, никто́же воз­жела́етъ земли́ тво­ея́, егда́ прiи́деши яви́тися предъ Го́сподемъ Бо́гомъ тво­и́мъ въ три́ времена́ лѣ́та:
  • да не зако́леши съ ква́сомъ кро́ве же́ртвъ мо­и́хъ, и да не прележи́тъ до у́трiя же́ртва пра́здника па́схи:
  • перворо́дная жи́тъ земли́ тво­ея́ да внесе́ши въ до́мъ Го́спода Бо́га тво­его́: да не свари́ши а́гнца во млецѣ́ ма́тере его́.
  • И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю: напиши́ себѣ́ словеса́ сiя́, въ словесѣ́хъ бо си́хъ положи́хъ тебѣ́ завѣ́тъ и Изра́илю.
  • И бѣ́ та́мо Моисе́й предъ Го́сподемъ четы́редесять дні́й и четы́редесять ноще́й: хлѣ́ба не яде́ и воды́ не пи́: и написа́ [моисе́й] на скрижа́лехъ словеса́ сiя́ завѣ́та, де́сять слове́съ.
  • Сходя́щу же Моисе́ю съ горы́ Сина́йскiя, и о́бѣ скрижа́ли въ руку́ Моисе́ову: сходя́щу же ему́ съ горы́, и Моисе́й не вѣ́дяше, я́ко просла́вися зра́къ пло́ти лица́ его́, егда́ глаго́лаше съ ни́мъ.
  • И ви́дѣ Ааро́нъ и вси́ сы́нове Изра́илевы Моисе́а, и бя́ше просла́вленъ зра́къ пло́ти лица́ его́: и убоя́шася при­­ступи́ти къ нему́.
  • И воз­зва́ и́хъ Моисе́й, и обрати́шася къ нему́ Ааро́нъ и вси́ кня́зи со́нма: и глаго́ла Моисе́й къ ни́мъ.
  • И по си́хъ прiидо́ша къ нему́ вси́ сы́нове Изра́илевы: и заповѣ́да и́мъ вся́, ели́ка глаго́ла къ нему́ Госпо́дь на горѣ́ Сина́йстѣй.
  • И егда́ преста́ глаго́ля къ ни́мъ, воз­ложи́ на лице́ свое́ покро́въ.
  • Егда́ же вхожда́­ше Моисе́й предъ Го́спода глаго́лати къ нему́, снима́­ше покро́въ, до́ндеже исхожда́­ше: и изше́дъ глаго́лаше ко всѣ́мъ сыно́мъ Изра́илевымъ, ели́ка заповѣ́да ему́ Госпо́дь.
  • И ви́дѣша сы́нове Изра́илевы лице́ Моисе́ово, я́ко просла́вися: и воз­лага́­ше Моисе́й покро́въ на лице́ свое́, до́ндеже вни́детъ глаго́лати съ ни́мъ.
  • И сказал Господь Моисею: вытеши себе две скрижали каменные, подобные прежним, [и взойди ко Мне на гору,] и Я напишу на сих скрижалях слова, какие были на прежних скрижалях, которые ты разбил;
  • и будь готов к утру, и взойди утром на гору Синай, и предстань предо Мною там на вершине горы;
  • но никто не должен восходить с тобою, и никто не должен показываться на всей горе; даже скот, мелкий и крупный, не должен пастись близ горы сей.
  • И вытесал Моисей две скрижали каменные, подобные прежним, и, встав рано поутру, взошел на гору Синай, как повелел ему Господь; и взял в руки свои две скрижали каменные.
  • И сошел Господь в облаке, и остановился там близ него, и провозгласил имя Иеговы.
  • И прошел Господь пред лицем его и возгласил: Господь, Господь, Бог человеколюбивый и милосердый, долготерпеливый и многомилостивый и истинный,
  • сохраняющий [правду и являющий] милость в тысячи родов, прощающий вину и преступление и грех, но не оставляющий без наказания, наказывающий вину отцов в детях и в детях детей до третьего и четвертого рода.
  • Моисей тотчас пал на землю и поклонился [Богу]
  • и сказал: если я приобрел благоволение в очах Твоих, Владыка, то да пойдет Владыка посреди нас; ибо народ сей жестоковыен; прости беззакония наши и грехи наши и сделай нас наследием Твоим.
  • И сказал [Господь Моисею]: вот, Я заключаю завет: пред всем народом твоим соделаю чудеса, каких не было по всей земле и ни у каких народов; и увидит весь народ, среди которого ты находишься, дело Господа; ибо страшно будет то, что Я сделаю для тебя;
  • сохрани то, что повелеваю тебе ныне: вот, Я изгоняю от лица твоего Аморреев, Хананеев, Хеттеев, Ферезеев, Евеев, [Гергесеев] и Иевусеев;
  • смотри, не вступай в союз с жителями той земли, в которую ты войдешь, дабы они не сделались сетью среди вас.
  • Жертвенники их разрушьте, столбы их сокрушите, вырубите священные рощи их, [и изваяния богов их сожгите огнем],
  • ибо ты не должен поклоняться богу иному, кроме Господа [Бога], потому что имя Его – ревнитель; Он Бог ревнитель.
  • Не вступай в союз с жителями той земли, чтобы, когда они будут блудодействовать вслед богов своих и приносить жертвы богам своим, не пригласили и тебя, и ты не вкусил бы жертвы их;
  • и не бери из дочерей их жен сынам своим [и дочерей своих не давай в замужество за сыновей их], дабы дочери их, блудодействуя вслед богов своих, не ввели и сынов твоих в блужение вслед богов своих.
  • Не делай себе богов литых.
  • Праздник опресноков соблюдай: семь дней ешь пресный хлеб, как Я повелел тебе, в назначенное время месяца Авива, ибо в месяце Авиве вышел ты из Египта.
  • Все, разверзающее ложесна, Мне, как и весь скот твой мужеского пола, разверзающий ложесна, из волов и овец;
  • первородное из ослов заменяй агнцем, а если не заменишь, то выкупи его; всех первенцев из сынов твоих выкупа́й; пусть не являются пред лице Мое с пустыми руками.
  • Шесть дней работай, а в седьмой день покойся; покойся и во время посева и жатвы.
  • И праздник седмиц совершай, праздник начатков жатвы пшеницы и праздник собирания плодов в конце года;
  • три раза в году должен являться весь мужеский пол твой пред лице Владыки, Господа Бога Израилева,
  • ибо Я прогоню народы от лица твоего и распространю пределы твои, и никто не пожелает земли твоей, если ты будешь являться пред лице Господа Бога твоего три раза в году.
  • Не изливай крови жертвы Моей на квасное, и жертва праздника Пасхи не должна переночевать до утра.
  • Самые первые плоды земли твоей принеси в дом Господа Бога твоего. Не вари козленка в молоке матери его.
  • И сказал Господь Моисею: напиши себе слова сии, ибо в сих словах Я заключаю завет с тобою и с Израилем.
  • И пробыл там [Моисей] у Господа сорок дней и сорок ночей, хлеба не ел и воды не пил; и написал [Моисей] на скрижалях слова завета, десятословие.
  • Когда сходил Моисей с горы Синая, и две скрижали откровения были в руке у Моисея при сошествии его с горы, то Моисей не знал, что лице его стало сиять лучами оттого, что Бог говорил с ним.
  • И увидел Моисея Аарон и все сыны Израилевы, и вот, лице его сияет, и боялись подойти к нему.
  • И призвал их Моисей, и пришли к нему Аарон и все начальники общества, и разговаривал Моисей с ними.
  • После сего приблизились [к нему] все сыны Израилевы, и он заповедал им все, что говорил ему Господь на горе Синае.
  • И когда Моисей перестал разговаривать с ними, то положил на лице свое покрывало.
  • Когда же входил Моисей пред лице Господа, чтобы говорить с Ним, тогда снимал покрывало, доколе не выходил; а выйдя пересказывал сынам Израилевым все, что заповедано было [ему от Господа].
  • И видели сыны Израилевы, что сияет лице Моисеево, и Моисей опять полагал покрывало на лице свое, доколе не входил говорить с Ним.
  • ثم قال الرب لموسى انحت لك لوحين من حجر مثل الاولين . فأكتب انا على اللوحين الكلمات التي كانت على اللوحين الاولين الذين كسرتهما .

  • وكن مستعدا للصباح . واصعد في الصباح الى جبل سيناء وقف عندي هناك على راس الجبل .

  • ولا يصعد احد معك وايضا لا ير احد في كل الجبل . الغنم ايضا والبقر لا ترع الى جهة ذلك الجبل .

  • فنحت لوحين من حجر كالاولين . وبكر موسى في الصباح وصعد الى جبل سيناء كما امره الرب . واخذ في يده لوحي الحجر .

  • فنزل الرب في السحاب . فوقف عنده هناك ونادى باسم الرب .

  • فاجتاز الرب قدامه ونادى الرب الرب اله رحيم ورؤوف بطيء الغضب وكثير الاحسان والوفاء .

  • حافظ الاحسان الى الوف . غافر الاثم والمعصية والخطية . ولكنه لن يبرئ ابراء مفتقد اثم الآباء في الابناء وفي ابناء الابناء في الجيل الثالث والرابع .

  • فاسرع موسى وخرّ الى الارض وسجد .

  • وقال ان وجدت نعمة في عينيك ايها السيد فليسر السيد في وسطنا . فانه شعب صلب الرقبة . واغفر اثمنا وخطيتنا واتخذنا ملكا .

  • فقال ها انا قاطع عهدا قدام جميع شعبك افعل عجائب لم تخلق في كل الارض وفي جميع الامم . فيرى جميع الشعب الذي انت في وسطه فعل الرب ان الذي انا فاعله معك رهيب .

  • احفظ ما انا موصيك اليوم . ها انا طارد من قدامك الاموريين والكنعانيين والحثّيين والفرزّيين والحوّيين واليبوسيين .

  • احترز من ان تقطع عهدا مع سكان الارض التي انت آت اليها لئلا يصيروا فخا في وسطك .

  • بل تهدمون مذابحهم وتكسّرون انصابهم وتقطعون سواريهم .

  • فانك لا تسجد لاله آخر لان الرب اسمه غيور . اله غيور هو .

  • احترز من ان تقطع عهدا مع سكان الارض . فيزنون وراء آلهتهم ويذبحون لآلهتهم فتدعى وتأكل من ذبيحتهم .

  • وتأخذ من بناتهم لبنيك . فتزني بناتهم وراء آلهتهنّ ويجعلن بنيك يزنون وراء آلهتهنّ .

  • لا تصنع لنفسك آلهة مسبوكة .

  • تحفظ عيد الفطير . سبعة ايام تاكل فطيرا كما امرتك في وقت شهر ابيب . لانك في شهر ابيب خرجت من مصر .

  • لي كل فاتح رحم . وكل ما يولد ذكرا من مواشيك بكرا من ثور وشاة .

  • واما بكر الحمار فتفديه بشاة . وان لم تفده تكسر عنقه . كل بكر من بنيك تفديه . ولا يظهروا امامي فارغين .

  • ستة ايام تعمل . واما اليوم السابع فتستريح فيه . في الفلاحة وفي الحصاد تستريح .

  • وتصنع لنفسك عيد الاسابيع ابكار حصاد الحنطة . وعيد الجمع في آخر السنة .

  • ثلاث مرات في السنة يظهر جميع ذكورك امام السيد الرب اله اسرائيل .

  • فاني اطرد الامم من قدامك واوسع تخومك . ولا يشتهي احد ارضك حين تصعد لتظهر امام الرب الهك ثلاث مرات في السنة .

  • لا تذبح على خمير دم ذبيحتي . ولا تبت الى الغد ذبيحة عيد الفصح .

  • اول ابكار ارضك تحضره الى بيت الرب الهك . لا تطبخ جديا بلبن امه .

  • وقال الرب لموسى اكتب لنفسك هذه الكلمات . لانني بحسب هذه الكلمات قطعت عهدا معك ومع اسرائيل .

  • وكان هناك عند الرب اربعين نهارا واربعين ليلة لم ياكل خبزا ولم يشرب ماء . فكتب على اللوحين كلمات العهد الكلمات العشر .

  • وكان لما نزل موسى من جبل سيناء ولوحا الشهادة في يد موسى عند نزوله من الجبل ان موسى لم يعلم ان جلد وجهه صار يلمع في كلامه معه .

  • فنظر هرون وجميع بني اسرائيل موسى واذا جلد وجهه يلمع . فخافوا ان يقتربوا اليه .

  • فدعاهم موسى . فرجع اليه هرون وجميع الرؤساء في الجماعة . فكلمهم موسى .

  • وبعد ذلك اقترب جميع بني اسرائيل . فاوصاهم بكل ما تكلم به الرب معه في جبل سيناء .

  • ولما فرغ موسى من الكلام معهم جعل على وجهه برقعا .

  • وكان موسى عند دخوله امام الرب ليتكلم معه ينزع البرقع حتى يخرج . ثم يخرج ويكلم بني اسرائيل بما يوصى .

  • فاذا رأى بنو اسرائيل وجه موسى ان جلده يلمع كان موسى يرد البرقع على وجهه حتى يدخل ليتكلم معه .

  •  Jehová dijo a Moisés:

    —Prepara dos tablas de piedra, como las primeras, y escribiré sobre esas tablas las palabras que estaban en las tablas primeras que quebraste.

  • Prepárate, pues, para mañana, sube de mañana al monte Sinaí y preséntate ante mí sobre la cumbre del monte.
  • Que no suba nadie contigo ni aparezca nadie en todo el monte. Ni ovejas ni bueyes pasten frente al monte.

  • Moisés preparó dos tablas de piedra como las primeras, se levantó de mañana y subió al monte Sinaí, como le mandó Jehová, llevando en sus manos las dos tablas de piedra.
  • Descendió Jehová en la nube y permaneció allí junto a él; y él proclamó el nombre de Jehová.
  • Jehová pasó por delante de él y exclamó:

    —¡Jehová! ¡Jehová! Dios fuerte, misericordioso y piadoso; tardo para la ira y grande en misericordia y verdad,

  • que guarda misericordia a millares, que perdona la iniquidad, la rebelión y el pecado, pero que de ningún modo tendrá por inocente al malvado; que castiga la maldad de los padres en los hijos y en los hijos de los hijos, hasta la tercera y cuarta generación.

  • Entonces Moisés, apresurándose, bajó la cabeza hasta el suelo y adoró,
  • diciendo:

    —Señor, si en verdad he hallado gracia a tus ojos, que vaya ahora el Señor en medio de nosotros. Éste es un pueblo muy terco, pero perdona nuestra maldad y nuestro pecado, y acéptanos como tu heredad.

  • Jehová le dijo:

    «Mira, voy a hacer un pacto delante de todo tu pueblo. Haré maravillas que no han sido hechas en toda la tierra, ni en nación alguna, y verá todo el pueblo en medio del cual tú estás la obra de Jehová, porque será cosa tremenda la que yo haré contigo.

  • »Guarda lo que yo te mando hoy. Yo echo de delante de tu presencia al amorreo, al cananeo, al heteo, al ferezeo, al heveo y al jebuseo.

  • »Guárdate de hacer alianza con los habitantes de la tierra donde has de entrar, para que no sean una trampa en medio de ti.
  • Derribaréis sus altares, quebraréis sus estatuas y destruiréis sus imágenes de Asera.

  • »No te inclinarás ante ningún otro dios, pues Jehová, cuyo nombre es Celoso, es un Dios celoso.

  • »Por tanto, no harás alianza con los habitantes de aquella tierra, no sea que cuando se prostituyan siguiendo a sus dioses y les ofrezcan sacrificios, te inviten y comas de sus sacrificios;
  • o que tomen de sus hijas para tus hijos, y al prostituirse ellas tras sus dioses, hagan que tus hijos se prostituyan también yendo tras los dioses de ellas.

  • »No te harás dioses de fundición.

  • »La fiesta de los Panes sin levadura guardarás; siete días comerás pan sin levadura, según te he mandado, en el tiempo señalado del mes de Abib, porque en el mes de Abib saliste de Egipto.

  • »Todo primer nacido, mío es; y todo macho de tu ganado que sea primogénito de vaca o de oveja.
  • Pero redimirás con un cordero al primogénito del asno; y si no lo redimes, lo desnucarás. Redimirás todo primogénito de tus hijos, y nadie se presentará ante mí con las manos vacías.

  • »Seis días trabajarás, pero en el séptimo día descansarás; aun en tiempo de siembra y de cosecha, descansarás.

  • »También celebrarás la fiesta de las Semanas, la de las primicias de la cosecha del trigo y la fiesta de la Cosecha a la salida del año.

  • »Tres veces en el año se presentará todo hombre tuyo delante de Jehová, el Señor, Dios de Israel.
  • Yo arrojaré de tu presencia a las naciones y ensancharé tu territorio. Nadie codiciará tu tierra cuando subas tres veces al año a presentarte delante de Jehová, tu Dios.

  • »No ofrecerás cosa leudada junto con la sangre de mi sacrificio, ni se dejará hasta la mañana nada del sacrificio de la fiesta de la Pascua.

  • »Llevarás las primicias de los primeros frutos de tu tierra a la casa de Jehová, tu Dios.

    »No cocerás el cabrito en la leche de su madre.»

  • Jehová dijo a Moisés: «Escribe tú estas palabras, porque conforme a estas palabras he hecho un pacto contigo y con Israel.»

  • Moisés estuvo allí con Jehová cuarenta días y cuarenta noches; no comió pan ni bebió agua. Y escribió en tablas las palabras del pacto, los diez mandamientos.

  • Después descendió Moisés del monte Sinaí con las dos tablas del Testimonio en sus manos. Al descender del monte, la piel de su rostro resplandecía por haber estado hablando con Dios, pero Moisés no lo sabía.
  • Aarón y todos los hijos de Israel miraron a Moisés, y al ver que la piel de su rostro resplandecía, tuvieron miedo de acercarse a él.
  • Entonces Moisés los llamó; Aarón y todos los príncipes de la congregación se acercaron a él, y Moisés les habló.
  • Luego se acercaron todos los hijos de Israel, a los cuales mandó todo lo que Jehová le había dicho en el monte Sinaí.
  • Cuando acabó Moisés de hablar con ellos, puso un velo sobre su rostro.

  • Cuando Moisés iba ante Jehová para hablar con él, se quitaba el velo hasta que salía. Al salir, comunicaba a los hijos de Israel lo que le era mandado.
  • Al mirar los hijos de Israel el rostro de Moisés, veían que la piel de su rostro resplandecía, y entonces Moisés volvía a ponerse el velo sobre el rostro, hasta que entraba a hablar con Dios.