и киво́тъ свидѣ́нiя и носи́ла его́, и очисти́лище его́ и завѣ́су, ^a[и опо́ны двора́, и столпы́ его́, и ка́мени смара́гдовы, и ѳимiа́мъ и еле́й пома́занiя,]

и трапе́зу и носи́ла ея́, и вся́ сосу́ды ея́, и хлѣ́бы предложе́нiя, [и олта́рь и вся́ сосу́ды его́,]

и свѣти́лникъ свѣ́та и вся́ сосу́ды его́, и свѣти́ла его́ и еле́й свѣти́лный,

и олта́рь кади́лный и носи́ла его́, и еле́й пома́занiя, и ѳимiа́мъ сложе́нiя, и завѣ́су две́рiй ски́нiи,

и олта́рь всесожже́нiя, и огни́ще его́ мѣ́дяно и носи́ла его́, и вся́ сосу́ды его́, и умыва́лницу, и стоя́ло ея́,

и опо́ны двора́, и столпы́ его́ и стоя́ла его́, и завѣ́су две́рiй двора́,

и колки́ ски́нiи, и колки́ двора́, и у́жы и́хъ:

и ри́зы святы́я Ааро́на жерца́, и ри́зы, въ ни́хже служи́ти и́мутъ во святѣ́мъ, и ри́зы сыно́мъ Ааро́новымъ свяще́нства [и еле́й пома́занiя, и ѳимiа́мъ сложе́нiя].

И изы́де ве́сь со́нмъ сыно́въ Изра́илевыхъ от Моисе́а.

И принесо́ша кі́йждо, я́же возлюби́ се́рдце и́хъ, и я́коже возмнѣ́ся души́ и́хъ, принесо́ша уча́стiе Го́споду на вся́ дѣла́ ски́нiи свидѣ́нiя, и на вся́ сосу́ды ея́, и на вся́ ри́зы святи́лища:

и принесо́ша му́жiе от же́нъ свои́хъ, кі́йждо, я́коже помы́сли умо́мъ, принесо́ша печа́ти и усеря́зи, и пе́рстни и плени́цы, и мони́ста и вся́къ сосу́дъ зла́тъ: и вси́ ели́цы принесо́ша уча́стiе зла́та Го́споду,

и вся́къ у него́же обрѣ́теся синета́ и багряни́ца, и червлени́ца и виссо́нъ, и ко́жы си́ни и ко́жы о́вни очервле́ны, [и ко́жы ко́зiя] принесо́ша:

вся́къ отдѣля́яй уча́стiе, сребро́ и мѣ́дь, принесо́ша уча́стiя Го́споду: и у ни́хже обрѣто́шася древеса́ негнiю́щая, на вся́ содѣ́лованiя сосу́довъ принесо́ша:

и вся́ка жена́ му́драя умо́мъ рука́ма пря́сти, принесе́ пря́деная, синету́ и багряни́цу и червлени́цу и виссо́нъ:

и вся́ жены́, и́мже возлюби́ся во умѣ́ и́хъ, хи́тростiю спрядо́ша во́лну ко́зiю:

и кня́зи принесо́ша ка́мени смара́гдовы и ка́мени на соверше́нiе ри́зѣ ве́рхней {Гре́ч.: епоми́съ, евр.: Ефу́дъ.}, и на сло́во {Гре́ч.: логі́онъ.},

и на сложе́нiе, и на еле́й пома́занiя, и на сложе́нiе ѳимiа́ма:

и вся́къ му́жъ, или́ жена́, и́мже нанося́ше у́мъ и́хъ, вше́дшымъ твори́ти вся́ дѣла́, ели́ка заповѣ́да Госпо́дь твори́ти я́ Моисе́омъ, принесо́ша сы́нове Изра́илевы уча́стiе Го́споду.

И рече́ Моисе́й сыно́мъ Изра́илевымъ: се́, нарече́ Бо́гъ и́менемъ Веселеи́ла сы́на Урі́ина, сы́на О́рова, от пле́мене Иу́дина,

и напо́лни его́ Ду́ха Бо́жiя, прему́дрости и ра́зума, и умѣ́нiй всѣ́хъ,

архитекто́нствовати во всѣ́хъ дѣлесѣ́хъ древодѣ́ланiя {архитекто́нства.}, твори́ти зла́то и сребро́ и мѣ́дь,

и вая́ти ка́мени, и дѣ́лати дре́во, и твори́ти по всему́ дѣ́лу прему́дрости:

и преуспѣва́ти даде́ во умѣ́ ему́ и Елiа́ву Ахисама́хову, от пле́мене Да́нова:

и напо́лни и́хъ прему́дрости, ума́, е́же разумѣ́ти твори́ти вся́ дѣла́ святы́ни, тка́нiя и пестре́нiя тка́ти червлени́цею и багряни́цею и виссо́номъ, твори́ти вся́кое дѣ́ло худо́жества разли́чна.

Французский (LSG)

Moïse convoqua toute l'assemblée des enfants d'Israël, et leur dit: Voici les choses que l'Éternel ordonne de faire.

On travaillera six jours; mais le septième jour sera pour vous une chose sainte; c'est le sabbat, le jour du repos, consacré à l'Éternel. Celui qui fera quelque ouvrage ce jour-là, sera puni de mort.

Vous n'allumerez point de feu, dans aucune de vos demeures, le jour du sabbat.

Moïse parla à toute l'assemblée des enfants d'Israël, et dit: Voici ce que l'Éternel a ordonné.

Prenez sur ce qui vous appartient une offrande pour l'Éternel. Tout homme dont le coeur est bien disposé apportera en offrande à l'Éternel: de l'or, de l'argent et de l'airain;

des étoffes teintes en bleu, en pourpre, en cramoisi, du fin lin et du poil de chèvre;

des peaux de béliers teintes en rouge et des peaux de dauphins; du bois d'acacia;

de l'huile pour le chandelier, des aromates pour l'huile d'onction et pour le parfum odoriférant;

des pierres d'onyx et d'autres pierres pour la garniture de l'éphod et du pectoral.

Que tous ceux d'entre vous qui ont de l'habileté viennent et exécutent tout ce que l'Éternel a ordonné:

le tabernacle, sa tente et sa couverture, ses agrafes, ses planches, ses barres, ses colonnes et ses bases;

l'arche et ses barres, le propitiatoire, et le voile pour couvrir l'arche;

la table et ses barres, et tous ses ustensiles, et les pains de proposition;

le chandelier et ses ustensiles, ses lampes, et l'huile pour le chandelier;

l'autel des parfums et ses barres, l'huile d'onction et le parfum odoriférant, et le rideau de la porte pour l'entrée du tabernacle;

l'autel des holocaustes, sa grille d'airain, ses barres, et tous ses ustensiles; la cuve avec sa base;

les toiles du parvis, ses colonnes, ses bases, et le rideau de la porte du parvis;

les pieux du tabernacle, les pieux du parvis, et leurs cordages; les vêtements d'office pour le service dans le sanctuaire,

les vêtements sacrés pour le sacrificateur Aaron, et les vêtements de ses fils pour les fonctions du sacerdoce.

Toute l'assemblée des enfants d'Israël sortit de la présence de Moïse.

Tous ceux qui furent entraînés par le coeur et animés de bonne volonté vinrent et apportèrent une offrande à l'Éternel pour l'oeuvre de la tente d'assignation, pour tout son service, et pour les vêtements sacrés.

Les hommes vinrent aussi bien que les femmes; tous ceux dont le coeur était bien disposé apportèrent des boucles, des anneaux, des bagues, des bracelets, toutes sortes d'objets d'or; chacun présenta l'offrande d'or qu'il avait consacrée à l'Éternel.

Tous ceux qui avaient des étoffes teintes en bleu, en pourpre, en cramoisi, du fin lin et du poil de chèvre, des peaux de béliers teintes en rouge et des peaux de dauphins, les apportèrent.

Tous ceux qui présentèrent par élévation une offrande d'argent et d'airain apportèrent l'offrande à l'Éternel. Tous ceux qui avaient du bois d'acacia pour les ouvrages destinés au service, l'apportèrent.

Toutes les femmes qui avaient de l'habileté filèrent de leurs mains, et elles apportèrent leur ouvrage, des fils teints en bleu, en pourpre, en cramoisi, et du fin lin.

Toutes les femmes dont le coeur était bien disposé, et qui avaient de l'habileté, filèrent du poil de chèvre.

Les principaux du peuple apportèrent des pierres d'onyx et d'autres pierres pour la garniture de l'éphod et du pectoral;

des aromates et de l'huile pour le chandelier, pour l'huile d'onction et pour le parfum odoriférant.

Tous les enfants d'Israël, hommes et femmes, dont le coeur était disposé à contribuer pour l'oeuvre que l'Éternel avait ordonnée par Moïse, apportèrent des offrandes volontaires à l'Éternel.

Moïse dit aux enfants d'Israël: Sachez que l'Éternel a choisi Betsaleel, fils d'Uri, fils de Hur, de la tribu de Juda.

Il l'a rempli de l'Esprit de Dieu, de sagesse, d'intelligence, et de savoir pour toutes sortes d'ouvrages.

Il l'a rendu capable de faire des inventions, de travailler l'or, l'argent et l'airain,

de graver les pierres à enchâsser, de travailler le bois, et d'exécuter toute sortes d'ouvrages d'art.

Il lui a accordé aussi le don d'enseigner, de même qu'à Oholiab, fils d'Ahisamac, de la tribu de Dan.

Il les a remplis d'intelligence, pour exécuter tous les ouvrages de sculpture et d'art, pour broder et tisser les étoffes teintes en bleu, en pourpre, en cramoisi, et le fin lin, pour faire toute espèce de travaux et d'inventions.

Украинский (Огієнко)

І зібрав Мойсей усю громаду Ізраїлевих синів, та й промовив до них: Ось ті речі, що Господь наказав їх чинити.

Шість день буде робитися праця, а дня сьомого буде вам свято, субота спочинку від праці для Господа.
Кожен, хто робитиме працю в нім, буде забитий!

Не розпалите огню за суботнього дня по всіх ваших осадах.

І сказав Мойсей до всієї громади Ізраїлевих синів, кажучи: Оце та річ, що Господь наказав, говорячи:

Візьміть від себе приношення для Господа.
Кожен за щедрим серцем своїм принесе його, приношення Господеві: золото, і срібло, і мідь,

і блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і вовну козину,

і начервоно пофарбовані баранячі шкурки, і шкурки тахашеві, і акаційні дерева,

і оливу на освітлення, і пахощі на оливу помазання, та пахощів на кадило,

і каміння оніксове, і каміння на оправу до ефоду й до нагрудника.

А кожен із вас мудросердий прийде та зробить, що наказав був Господь:

скинію внутрішню та її намета зовнішнього, і покриття її, і гачки її, і дошки її, засуви її, стовпи її та підстави її;

ковчега, і держаки його, віко й завісу заслони;

стола, і держаки його, і всі речі його, і хліб показний;

і свічника освітлення, і речі його, і лямпадки його, і оливу освітлення;

і жертівника кадила, і держаки його, і оливу помазання, і кадило пахощів та заслону входу при вході;

жертівника цілопалення, і мідяну його сітку, держаки його, і всі речі його, умивальницю й підставу її;

запони подвір́я, стовпи його, і підстави його та заслону брами подвір́я;

кілки скинії, і кілки подвір́я та шнури їхні;

і шати служебні на служення в святині, священні шати для священика Аарона, та шати синів його на священнослуження.

І вийшла вся громада Ізраїлевих синів від Мойсея.

І приходили кожен чоловік, кого вело серце його, і кожен, кого дух його чинив щедрим, і приносили приношення Господеві для роботи скинії заповіту, і на кожну працю його, і на священні шати.

І приходили ті чоловіки з жінками, кожен щедросердий, і приносили гачка, і носову сережку, і персня, і сережку, всякі золоті речі, та все, що людина приносила, як золото приношення для Господа.

І кожна людина принесла, що хто мав: блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і вовна козина, і баранячі начервоно пофарбовані шкурки, і шкурки тахашеві.

Кожен, хто жертвував срібне та мідяне приношення, приносив Господнє приношення, і кожен, хто мав, поприносили акаційне дерево, на всяке зайняття коло тієї роботи.

І кожна мудросерда жінка пряла руками своїми, і приносила пряжку: блакить, і пурпур, і червень, і віссон.

І всі жінки, кого вело їхнє серце, пряли козину вовну.

А начальники поприносили каміння оніксу, і каміння вставлення для ефоду та для нагрудника,

і пахощі, і оливу на освітлення, і для оливи помазання, і для запашного кадила.

Кожен чоловік та жінка, кого їхнє серце схиляло приносити для кожної праці, яку Господь наказав робити рукою Мойсея, Ізраїлеві сини приносили добровільний дар для Господа.

І сказав Мойсей до Ізраїлевих синів: Дивіться, Господь назвав на ім́я Бецал́їла, сина Урієвого, сина Хура, Юдиного роду.

І наповнив його Духом Божим, мудрістю, розумуванням, і знанням, і здібністю до всякої роботи

на обмислення мистецьке, на роботу в золоті, і в сріблі, і в міді,

і в обробленні каменя, щоб всаджувати, і в обробленні дерева, щоб робити в усякій мистецькій роботі.

І вклав в його серце, щоб навчав, він і Оголіяв, син Ахісамаха, Данового племени.

Він наповнив їх мудрістю серця, щоб робили вони всяку роботу обрібника, і мистця, і гаптівника в блакиті, і в пурпурі, і в червені, і в віссоні, і ткача, що роблять усяку роботу й задумують мистецькі речі.

Таджикский

Языки

Ва Мусо тамоми ҷамоати банӣ Исроилро ҷамъ карда, ба онҳо гуфт: «Ин аст суханоне ки Парвардигор фармудааст, ки онҳоро ба амал оваред:

Шаш рӯз кор кунед, ва рӯзи ҳафтум, ки шанбеи оромии комили Парвардигор аст, барои шумо пок хоҳад буд; ҳар кӣ дар он кор кунад, кушта хоҳад шуд.

Дар ҳамаи манзилҳои худ дар рӯзи шанбе оташ барнаафрӯзед».

Ва Мусо ба тамоми ҷамоати банӣ Исроил сухан ронда, гуфт: «Ин аст сухане ки Парвардигор фармуда, гуфтааст:

Аз ҷониби худ ҳадияе барои Парвардигор бигиред; ҳар касе ки дилаш моил аст, бигзор ҳадияи Парвардигорро биёрад: тилло, ва нуқра, ва мис,

ва нахҳои лоҷвардӣ, ва арғувонӣ, ва қирмизӣ, ва катони нозук, ва пашми буз,

ва пӯсти қӯчқор, ки сурх бошад, ва пӯсти тӯҳс, ва чӯби ақоқиё,

ва равған барои чароғҳо, ва атриёт барои равғани тадҳин ва барои бухури хушбӯй,

ва сангҳои ҷазъ ва сангҳои шинонданӣ барои эфӯд ва барои синабанд.

Ва ҳамаи донодилоне ки дар миёни шумо ҳастанд, бигзор омада, он чиро, ки Парвардигор фармудааст, ба амал оваранд:

Манзил, хаймааш ва болопӯшаш, часпакҳояш ва тахтаҳояш, пуштбандҳояш, сутунҳояш ва пояҳояш,

сандуқ ва дастакҳояш, сарпӯш ва пардаи ҷудокунанда,

миз ва дастакҳояш ва тамоми колояш, ва нони тақдим,

ва чароғдон барои рӯшноӣ, ва колояш, ва чароғҳояш, ва равған барои рӯшноӣ,

ва қурбонгоҳи бухур ва дастакҳояш, ва равғани тадҳин, ва бухури хушбӯй, ва пардаи дар барои даромадгоҳи манзил,

қурбонгоҳи қурбонии сӯхтанӣ ва панҷараи мисинаш, дастакҳояш ва тамоми асбобаш, ва лаган ва пояаш,

пардаҳои саҳн, сутунҳояш ва пояҳои онҳо, ва пардаи дарвозаи саҳн,

мехҳои манзил, ва мехҳои саҳн, ва танобҳои онҳо,

либоси хизматӣ барои хизмат кардан дар пок, либоси пок барои Ҳоруни коҳин ва либоси писаронаш барои каҳонат».

Ва тамоми ҷамоати банӣ Исроил аз пеши Мусо баромаданд.

Ва ҳар касе ки дилаш моил буд, ва ҳар касе ки руҳаш ӯро далолат менамуд, омада, ҳадияи Парвардигорро барои кори хаймаи ҷомеъ, ва барои тамоми хизмати он, ва барои либосҳои пок меоварданд.

Ва мардон бо ҳамроҳии занон, ҳар касе ки дилаш моил буд, ҳалқаҳои бинӣ ва гӯш, ва ангуштарин ва гарданбанд,

ва ҳар касе ки нахҳои лоҷвардӣ, ва арғувонӣ, ва қирмизӣ, ва катони нозук, ва пашми буз, ва пӯсти қӯчқор, ки сурх бошад, ва пӯсти тӯҳс дошт, онро меовард.

Ҳар касе ки мехост нуқра ва мис ҳадия кунад, онро ҳамчун ҳадияи Парвардигор меовард; ва ҳар касе ки чӯби ақоқиё барои ҳар эҳтиёҷоти хизмат дошт, онро меовард.

Ва ҳар зани донодиле ки бо дастҳои худ мересид, ресмони лоҷвардӣ, ва арғувонӣ, ва қирмизӣ ва катони нозукро меовард.

Ва ҳамаи заноне ки дилашон ба ҳикмат моил буд, пашми бузро мересиданд.

Ва раисон сангҳои ҷазъ ва сангҳои шинонданӣ барои эфӯд ва синабанд меоварданд,

ва атриёт ва равған барои рӯшноӣ ва барои равғани тадҳин ва барои бухури хушбӯй.

Ҳамаи мардон ва занони банӣ Исроил, ки дилашон моил буд барои ҳар коре биёранд, ки ба ҷо овардани онро Парвардигор ба воситаи Мусо фармуда буд, ҳадияи ихтиёрӣ барои Парвардигор меоварданд.

Ва Мусо ба банӣ Исроил гуфт: «Диққат намоед, ки Парвардигор Басалъил ибни Урӣ ибни Ҳурро аз сибти Яҳудо бо ном хондааст,

ва ӯро аз Рӯҳи Худо, аз ҳикмат ва фаҳм ва дониш ва ҳар ҳунар пур кардааст,

то ки санъатҳоро омӯхта, бо тилло, нуқра ва мис кор кунад,

ва сангҳоро барои шинондан ҳаккокӣ намояд, ва дуредгарӣ карда, ҳар кори нафисро ба ҷо оварад;

Ва қобилияти таълимдиҳиро ба дили ӯ бахшидааст, – ба дили ӯ ва Оҳолиоб ибни Аҳисомок аз сибти Дон;

Ва Ӯ онҳоро аз ҳикмати дил пур кардааст, то ки амали ҳар ҳаккок, ва зарбоф, ва гулдӯзи матои лоҷвардӣ ва арғувонӣ ва қирмизӣ ва катони нозук, ва бофандаро ба ҷо оваранд, яъне иҷрокунандагони ҳар амал ва санъаткорони бомаҳорат бошанд».