Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
3:1
3:3
3:8
3:9
3:11
3:12
3:13
3:14
см.:Откр.1:4:8;
3:16
3:17
3:19
Моисе́й же бя́ше пасы́й о́вцы Иоѳо́ра те́стя своего́, свяще́нника Мадiа́мска: и гна́ше о́вцы въ пусты́ню, и прiи́де въ го́ру Бо́жiю Хори́въ.
Яви́ся же ему́ А́нгелъ Госпо́день въ пла́мени о́гненнѣ изъ купины́: и ви́дитъ, я́ко купина́ гори́тъ огне́мъ, купина́ же не сгара́ше.
Рече́ же Моисе́й: мимоше́дъ уви́жду видѣ́нiе вели́кое сiе́, я́ко не сгара́етъ купина́.
Егда́ же ви́дѣ Госпо́дь, я́ко приступа́етъ ви́дѣти, воззва́ его́ Госпо́дь изъ купины́, глаго́ля: Моисе́е, Моисе́е. О́нъ же рече́: что́ есть, Го́споди?
О́нъ же рече́: не приближа́йся сѣ́мо: изу́й сапоги́ от но́гъ твои́хъ: мѣ́сто бо, на не́мже ты́ стои́ши, земля́ свя́та́ е́сть.
И рече́ ему́: А́зъ е́смь Бо́гъ отца́ твоего́, Бо́гъ Авраа́мовъ и Бо́гъ Исаа́ковъ и Бо́гъ Иа́ковль. Отврати́ же Моисе́й лице́ свое́: благоговѣ́яше бо воззрѣ́ти предъ Бо́га.
Рече́ же Госпо́дь къ Моисе́ю: ви́дя ви́дѣхъ озлобле́нiе люде́й Мои́хъ, и́же во Еги́птѣ, и во́пль и́хъ услы́шахъ от дѣ́лъ приста́вниковъ: увѣ́дѣхъ бо болѣ́знь и́хъ,
и снидо́хъ изъя́ти и́хъ от руку́ Еги́петску, и извести́ я́ изъ земли́ тоя́, и ввести́ и́хъ въ зе́млю бла́гу и мно́гу, въ зе́млю кипя́щую млеко́мъ и ме́домъ, въ мѣ́сто Ханане́йско и Хетте́йско, и Аморре́йско и Ферезе́йско, и Гергесе́йско и Еве́йско и Иевусе́йско:
и се́, ны́нѣ во́пль сыно́въ Изра́илевыхъ прiи́де ко Мнѣ́, и А́зъ ви́дѣхъ тугу́, е́юже Еги́птяне стужа́ютъ и́мъ:
и ны́нѣ гряди́, да послю́ тя къ фарао́ну царю́ Еги́петскому, и изведе́ши лю́ди Моя́, сы́ны Изра́илевы изъ земли́ Еги́петскiя.
И рече́ Моисе́й къ Бо́гу: кто́ есмь а́зъ, я́ко да пойду́ къ фарао́ну царю́ Еги́петскому, и я́ко да изведу́ сы́ны Изра́илевы от земли́ Еги́петскiя?
Рече́ же Бо́гъ къ Моисе́ю, глаго́ля: я́ко бу́ду съ тобо́ю: и сiе́ тебѣ́ зна́менiе, я́ко А́зъ тя́ посыла́ю: внегда́ извести́ тебѣ́ лю́ди Моя́ изъ Еги́пта, и помо́литеся Бо́гу въ горѣ́ се́й.
И рече́ Моисе́й къ Бо́гу: се́, а́зъ пойду́ къ сыно́мъ Изра́илевымъ и реку́ къ ни́мъ: Бо́гъ оте́цъ на́шихъ посла́ мя къ ва́мъ: и а́ще вопро́сятъ мя́, что́ и́мя Ему́, что́ реку́ къ ни́мъ?
И рече́ Бо́гъ къ Моисе́ю, глаго́ля: А́зъ е́смь Сы́й. И рече́: та́ко рече́ши сыно́мъ Изра́илевымъ: Сы́й посла́ мя къ ва́мъ.
И рече́ Бо́гъ па́ки къ Моисе́ю: та́ко рече́ши сыно́мъ Изра́илевымъ: Госпо́дь Бо́гъ оте́цъ на́шихъ, Бо́гъ Авраа́мовъ и Бо́гъ Исаа́ковъ и Бо́гъ Иа́ковль, посла́ мя къ ва́мъ: сiе́ Мое́ е́сть и́мя вѣ́чное и па́мять родо́въ родо́мъ:
прише́дъ у́бо собери́ ста́рцы сыно́въ Изра́илевыхъ и рцы́ къ ни́мъ: Госпо́дь Бо́гъ оте́цъ на́шихъ яви́ся мнѣ́, Бо́гъ Авраа́мовъ и Бо́гъ Исаа́ковъ и Бо́гъ Иа́ковль, глаго́ля: присѣще́нiемъ присѣти́хъ ва́съ, и ели́ка случи́шася ва́мъ во Еги́птѣ:
и рече́: изведу́ ва́съ от озлобле́нiя Еги́петскаго въ зе́млю Ханане́йску и Хетте́йску, и Аморре́йску и Ферезе́йску, и Гергесе́йску и Еве́йску и Иевусе́йску, въ зе́млю кипя́щую млеко́мъ и ме́домъ:
и послу́шаютъ гла́са твоего́, и вни́деши ты́ и старѣ́йшины Изра́илевы къ фарао́ну царю́ Еги́петскому, и рече́ши къ нему́: Госпо́дь Бо́гъ Евре́йскiй воззва́ на́съ: да по́йдемъ у́бо путе́мъ тре́хъ дні́й въ пусты́ню, да пожре́мъ Го́споду Бо́гу на́шему:
А́зъ же вѣ́мъ, я́ко не отпу́ститъ ва́съ фарао́нъ ца́рь Еги́петскiй пойти́, а́ще не руко́ю крѣ́пкою:
и просте́ръ ру́ку Мою́, поражу́ Еги́птяны всѣ́ми чудесы́ Мои́ми, я́же сотворю́ въ ни́хъ: и по си́хъ отпу́ститъ вы́,
и да́мъ благода́ть лю́демъ си́мъ предъ Еги́птяны: егда́ же по́йдете, не отъи́дете тщы́:
но да испро́ситъ жена́ от сосѣ́ды и подру́ги своея́ сосу́ды сре́бряны и зла́ты, и ри́зы: и украси́те сы́ны ва́шя и дще́ри ва́шя, и обери́те Еги́птянъ.
А Мойсей пас отару тестя свого Їтра, жерця Мідіянського.
І провадив він цю отару за пустиню, і прийшов був до Божої гори, до Хориву.
І провадив він цю отару за пустиню, і прийшов був до Божої гори, до Хориву.
І явився йому Ангол Господній у полум́ї огняному з-посеред тернового куща.
І побачив він, що та тернина горить огнем, але не згорає кущ.
І побачив він, що та тернина горить огнем, але не згорає кущ.
І сказав Мойсей: Зійду но, і побачу це велике видіння, чому не згорає та тернина?
І побачив Господь, що він зійшов подивитися.
І кликнув до нього Бог з-посеред тієї тернини і сказав: Мойсею, Мойсею!
А той відказав: Ось я!
І кликнув до нього Бог з-посеред тієї тернини і сказав: Мойсею, Мойсею!
А той відказав: Ось я!
І сказав Він: Не зближайся сюди!
Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти, земля це свята!
Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти, земля це свята!
І сказав: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова!
І сховав Мойсей обличчя своє, бо боявся споглянуть на Бога!
І сховав Мойсей обличчя своє, бо боявся споглянуть на Бога!
І промовив Господь: Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його.
І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом до місця ханаанеянина, і хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.
А тепер ось зойк Ізраїлевих синів дійшов до Мене, і Я також побачив той утиск, що ним єгиптяни їх тиснуть.
А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих!
І сказав Мойсей до Бога: Хто я, що піду до фараона, і що виведу з Єгипту синів Ізраїлевих?
А Він відказав: Та Я буду з тобою!
А це тобі знак, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ із Єгипту, то ви будете служити Богові на оцій горі.
А це тобі знак, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ із Єгипту, то ви будете служити Богові на оцій горі.
І сказав Мойсей до Бога: Ото я прийду до Ізраїлевих синів та й скажу їм: Бог ваших батьків послав мене до вас, то вони запитають мене: Яке Ім́я Його?
Що я скажу їм?
Що я скажу їм?
І сказав Бог Мойсеєві: Я Той, що є.
І сказав: Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас.
І сказав: Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас.
І сказав іще Бог до Мойсея: Отак скажи Ізраїлевим синам: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова послав мене до вас.
А оце Ім́я Моє навіки, і це пам́ять про Мене з роду в рід.
А оце Ім́я Моє навіки, і це пам́ять про Мене з роду в рід.
Іди, збери старших Ізраїлевих та й скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, Ісака та Якова, говорячи: Згадуючи, згадав Я про вас, та про заподіяне вам ув Єгипті.
І сказав Я: Я виведу вас з єгипетської біди до Краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, до Краю, що тече молоком та медом.
І вони послухають слова твого, і прийдеш ти та старші Ізраїлеві до єгипетського царя, та й скажете йому: Господь, Бог євреїв, стрівся був нам.
А тепер ми підемо в триденну дорогу в пустиню, і складемо жертви Господеві, Богові нашому!
А тепер ми підемо в триденну дорогу в пустиню, і складемо жертви Господеві, Богові нашому!
І Я знаю, що єгипетський цар не дасть вам піти, як не буде змушений рукою сильною.
І Я витягну Свою руку, та й поб́ю Єгипет усіма чудами Моїми, що вчиню серед нього, а потому він відпустить вас.
І Я дам милість цьому народові в очах Єгипту, і станеться, коли підете, не підете ви впорожні!
Бо позичить жінка від сусідки своєї і від мешканки дому свого посуд срібний і посуд золотий та одежу, і покладете це на синів ваших та на дочок ваших, і заберете здобич від Єгипту.
Арабский (Arabic Van Dyke)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
وَأَمَّا مُوسَى فَكَانَ يَرْعَى غَنَمَ يَثْرُونَ حَمِيهِ كَاهِنِ مِدْيَانَ، فَسَاقَ الْغَنَمَ إِلَى وَرَاءِ الْبَرِّيَّةِ وَجَاءَ إِلَى جَبَلِ اللهِ حُورِيبَ.
وَظَهَرَ لَهُ مَلاَكُ الرَّبِّ بِلَهِيبِ نَارٍ مِنْ وَسَطِ عُلَّيْقَةٍ. فَنَظَرَ وَإِذَا الْعُلَّيْقَةُ تَتَوَقَّدُ بِالنَّارِ، وَالْعُلَّيْقَةُ لَمْ تَكُنْ تَحْتَرِقُ.
فَقَالَ مُوسَى: «أَمِيلُ الآنَ لأَنْظُرَ هذَا الْمَنْظَرَ الْعَظِيمَ. لِمَاذَا لاَ تَحْتَرِقُ الْعُلَّيْقَةُ؟».
فَلَمَّا رَأَى الرَّبُّ أَنَّهُ مَالَ لِيَنْظُرَ، نَادَاهُ اللهُ مِنْ وَسَطِ الْعُلَّيْقَةِ وَقَالَ: «مُوسَى، مُوسَى!». فَقَالَ: «هأَنَذَا».
فَقَالَ: «لاَ تَقْتَرِبْ إِلَى ههُنَا. اخْلَعْ حِذَاءَكَ مِنْ رِجْلَيْكَ، لأَنَّ الْمَوْضِعَ الَّذِي أَنْتَ وَاقِفٌ عَلَيْهِ أَرْضٌ مُقَدَّسَةٌ».
ثُمَّ قَالَ: «أَنَا إِلهُ أَبِيكَ، إِلهُ إِبْرَاهِيمَ وَإِلهُ إِسْحَاقَ وَإِلهُ يَعْقُوبَ». فَغَطَّى مُوسَى وَجْهَهُ لأَنَّهُ خَافَ أَنْ يَنْظُرَ إِلَى اللهِ.
فَقَالَ الرَّبُّ: «إِنِّي قَدْ رَأَيْتُ مَذَلَّةَ شَعْبِي الَّذِي فِي مِصْرَ وَسَمِعْتُ صُرَاخَهُمْ مِنْ أَجْلِ مُسَخِّرِيهِمْ. إِنِّي عَلِمْتُ أَوْجَاعَهُمْ،
فَنَزَلْتُ لأُنْقِذَهُمْ مِنْ أَيْدِي الْمِصْرِيِّينَ، وَأُصْعِدَهُمْ مِنْ تِلْكَ الأَرْضِ إِلَى أَرْضٍ جَيِّدَةٍ وَوَاسِعَةٍ، إِلَى أَرْضٍ تَفِيضُ لَبَنًا وَعَسَلاً، إِلَى مَكَانِ الْكَنْعَانِيِّينَ وَالْحِثِّيِّينَ وَالأَمُورِيِّينَ وَالْفِرِزَّيِّينَ وَالْحِوِّيِّينَ وَالْيَبُوسِيِّينَ.
وَالآنَ هُوَذَا صُرَاخُ بَنِي إِسْرَائِيلَ قَدْ أَتَى إِلَيَّ، وَرَأَيْتُ أَيْضًا الضِّيقَةَ الَّتِي يُضَايِقُهُمْ بِهَا الْمِصْرِيُّونَ،
فَالآنَ هَلُمَّ فَأُرْسِلُكَ إِلَى فِرْعَوْنَ، وَتُخْرِجُ شَعْبِي بَنِي إِسْرَائِيلَ مِنْ مِصْرَ».
فَقَالَ مُوسَى ِللهِ: «مَنْ أَنَا حَتَّى أَذْهَبَ إِلَى فِرْعَوْنَ، وَحَتَّى أُخْرِجَ بَنِي إِسْرَائِيلَ مِنْ مِصْرَ؟»
فَقَالَ: «إِنِّي أَكُونُ مَعَكَ، وَهذِهِ تَكُونُ لَكَ الْعَلاَمَةُ أَنِّي أَرْسَلْتُكَ: حِينَمَا تُخْرِجُ الشَّعْبَ مِنْ مِصْرَ، تَعْبُدُونَ اللهَ عَلَى هذَا الْجَبَلِ».
فَقَالَ مُوسَى ِللهِ: «هَا أَنَا آتِي إِلَى بَنِي إِسْرَائِيلَ وَأَقُولُ لَهُمْ: إِلهُ آبَائِكُمْ أَرْسَلَنِي إِلَيْكُمْ. فَإِذَا قَالُوا لِي: مَا اسْمُهُ؟ فَمَاذَا أَقُولُ لَهُمْ؟»
فَقَالَ اللهُ لِمُوسَى: «أَهْيَهِ الَّذِي أَهْيَهْ». وَقَالَ: «هكَذَا تَقُولُ لِبَنِي إِسْرَائِيلَ: أَهْيَهْ أَرْسَلَنِي إِلَيْكُمْ».
وَقَالَ اللهُ أَيْضًا لِمُوسَى: «هكَذَا تَقُولُ لِبَنِي إِسْرَائِيلَ: يَهْوَهْ إِلهُ آبَائِكُمْ، إِلهُ إِبْرَاهِيمَ وَإِلهُ إِسْحَاقَ وَإِلهُ يَعْقُوبَ أَرْسَلَنِي إِلَيْكُمْ. هذَا اسْمِي إِلَى الأَبَدِ وَهذَا ذِكْرِي إِلَى دَوْرٍ فَدَوْرٍ.
اِذْهَبْ وَاجْمَعْ شُيُوخَ إِسْرَائِيلَ وَقُلْ لَهُمُ: الرَّبُّ إِلهُ آبَائِكُمْ، إِلهُ إِبْرَاهِيمَ وَإِسْحَاقَ وَيَعْقُوبَ ظَهَرَ لِي قَائِلاً: إِنِّي قَدِ افْتَقَدْتُكُمْ وَمَا صُنِعَ بِكُمْ فِي مِصْرَ.
فَقُلْتُ أُصْعِدُكُمْ مِنْ مَذَلَّةِ مِصْرَ إِلَى أَرْضِ الْكَنْعَانِيِّينَ وَالْحِثِّيِّينَ وَالأَمُورِيِّينَ وَالْفِرِزِّيِّينَ وَالْحِوِّيِّينَ وَالْيَبُوسِيِّينَ، إِلَى أَرْضٍ تَفِيضُ لَبَنًا وَعَسَلاً.
«فَإِذَا سَمِعُوا لِقَوْلِكَ، تَدْخُلُ أَنْتَ وَشُيُوخُ بَنِي إِسْرَائِيلَ إِلَى مَلِكِ مِصْرَ وَتَقُولُونَ لَهُ: الرَّبُّ إِلهُ الْعِبْرَانِيِّينَ الْتَقَانَا، فَالآنَ نَمْضِي سَفَرَ ثَلاَثَةِ أَيَّامٍ فِي الْبَرِّيَّةِ وَنَذْبَحُ لِلرَّبِّ إِلهِنَا.
وَلكِنِّي أَعْلَمُ أَنَّ مَلِكَ مِصْرَ لاَ يَدَعُكُمْ تَمْضُونَ وَلاَ بِيَدٍ قَوِيَّةٍ،
فَأَمُدُّ يَدِي وَأَضْرِبُ مِصْرَ بِكُلِّ عَجَائِبِي الَّتِي أَصْنَعُ فِيهَا. وَبَعْدَ ذلِكَ يُطْلِقُكُمْ.
وَأُعْطِي نِعْمَةً لِهذَا الشَّعْبِ فِي عُِيُونِ الْمِصْرِيِّينَ. فَيَكُونُ حِينَمَا تَمْضُونَ أَنَّكُمْ لاَ تَمْضُونَ فَارِغِينَ.
بَلْ تَطْلُبُ كُلُّ امْرَأَةٍ مِنْ جَارَتِهَا وَمِنْ نَزِيلَةِ بَيْتِهَا أَمْتِعَةَ فِضَّةٍ وَأَمْتِعَةَ ذَهَبٍ وَثِيَابًا، وَتَضَعُونَهَا عَلَى بَنِيكُمْ وَبَنَاتِكُمْ. فَتسْلِبُونَ الْمِصْرِيِّينَ».