Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
6:4
6:6
6:9
6:10
6:11
6:13
6:27
6:28
6:29
И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю: се́, у́зриши, что́ сотворю́ фарао́ну: руко́ю бо крѣ́пкою отпу́ститъ и́хъ и мы́шцею высо́кою изжене́тъ и́хъ от земли́ своея́.
Глаго́ла же Бо́гъ къ Моисе́ю и рече́ ему́: А́зъ Госпо́дь,
и яви́хся Авраа́му, и Исаа́ку, и Иа́кову, Бо́гъ Сы́й и́хъ, и и́мене Моего́ Госпо́дь не яви́хъ и́мъ:
и поста́вихъ завѣ́тъ Мо́й съ ни́ми, я́ко да́ти и́мъ зе́млю Ханаа́нску, зе́млю прише́лствiя и́хъ, на не́йже и обита́ху:
А́зъ же услы́шахъ стена́нiе сыно́въ Изра́илевыхъ, и́мже Еги́птяне порабо́тиша и́хъ, и помяну́хъ завѣ́тъ Мо́й:
иди́, рцы́ сыно́мъ Изра́илевымъ глаго́ля: А́зъ Госпо́дь, и изведу́ ва́съ от наси́лiя Еги́петска, и изба́влю ва́съ от рабо́ты [и́хъ], и отиму́ ва́съ мы́шцею высо́кою и судо́мъ вели́кимъ,
и прiиму́ вы́ Себѣ́ въ лю́ди, и бу́ду ва́мъ Бо́гъ: и уразумѣ́ете, я́ко А́зъ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ, изведы́й ва́съ от земли́ Еги́петскiя и от наси́лiя Еги́петска:
и введу́ ва́съ въ зе́млю, на ню́же простро́хъ ру́ку Мою́, да́ти ю́ Авраа́му и Исаа́ку и Иа́кову: и да́мъ ю́ ва́мъ въ наслѣ́дiе, А́зъ Госпо́дь.
Глаго́ла же Моисе́й та́ко сыно́мъ Изра́илевымъ, и не послу́шаша Моисе́а от малоду́шiя и от дѣ́лъ жесто́кихъ.
Рече́ же Госпо́дь къ Моисе́ю, глаго́ля:
вни́ди, глаго́ли фарао́ну царю́ Еги́петскому, да отпу́ститъ сы́ны Изра́илевы изъ земли́ своея́.
Рече́ же Моисе́й предъ Го́сподемъ глаго́ля: се́, сы́нове Изра́илевы не послу́шаша мене́, и ка́ко послу́шаетъ мене́ фарао́нъ? А́зъ же неслове́сенъ е́смь.
Рече́ же Госпо́дь къ Моисе́ю и Ааро́ну и завѣща́ и́мъ вни́ти къ фарао́ну царю́ Еги́петскому, да отпу́ститъ сы́ны Изра́илевы от земли́ Еги́петскiя.
И сі́и старѣ́йшины домо́въ оте́чествъ и́хъ: сы́нове Руви́ма, пе́рвенца Изра́илева, Ено́хъ и Фалло́съ, Асро́нъ и Харми́: сiе́ пле́мя Руви́мово.
Сы́нове же Симео́новы: Иемуи́лъ и Иами́нъ, и Ао́дъ и Ахи́нъ, и Саа́ръ и Сау́лъ, и́же от Финисси́ны: сiя́ рожде́нiя сыно́въ Симео́новыхъ.
И сiя́ имена́ сыно́въ Леві́иныхъ по сродство́мъ и́хъ: Гирсо́нъ, Каа́ѳъ и Мера́ри: лѣ́тъ же житiя́ Леві́ина сто́ три́десять се́дмь.
Сі́и же сы́нове Гирсо́ни: Ловени́ и Семе́й: до́мове рожде́нiя и́хъ.
Сы́нове же Каа́ѳовы: Амвра́мъ и Иссаа́ръ, Хевро́нъ и Озiи́лъ: лѣ́тъ же житiя́ Каа́ѳова сто́ три́десять три́.
Сы́нове же Мера́рины: Мооли́ и Омуси́: сі́и до́мове рожде́нiя Леві́ина по сродство́мъ и́хъ.
И поя́ Амвра́мъ Иохаве́ду, дще́рь бра́та отца́ своего́, себѣ́ въ жену́, и роди́ ему́ Ааро́на и Моисе́а и Марiа́мь сестру́ и́хъ: лѣ́тъ же житiя́ Амвра́мова сто́ три́десять се́дмь.
Сы́нове же Иссаа́ровы: Коре́ и Нафе́къ и Зе́хри.
Сы́нове же Озiи́ловы: Мисаи́лъ и Елисафа́нъ и Сегри́.
Поя́ же Ааро́нъ Елисаве́ту, дще́рь Аминада́вову, сестру́ Наассо́нову, себѣ́ въ жену́, и роди́ ему́ Нада́ва и Авiу́да, и Елеаза́ра и Иѳама́ра.
Сы́нове же Коре́овы: Аси́ръ и Елкана́ и Авiаса́ръ: сiя́ рожде́нiя Коре́ова.
И Елеаза́ръ, сы́нъ Ааро́новъ, поя́ от дще́рей Футiи́ловыхъ себѣ́ въ жену́, и роди́ ему́ Финее́са: сiя́ старѣ́йшинства оте́чества леви́тска по сродство́мъ и́хъ.
Се́й Ааро́нъ и Моисе́й, и́мже рече́ Бо́гъ извести́ сы́ны Изра́илевы изъ земли́ Еги́петскiя съ си́лою и́хъ.
Сі́и су́ть, и́же глаго́ласта къ фарао́ну царю́ Еги́петскому, е́же извести́ сы́ны Изра́илевы от земли́ Еги́петскiя: се́й Ааро́нъ и Моисе́й,
въ о́ньже де́нь глаго́ла Госпо́дь къ Моисе́ю въ земли́ Еги́петстѣй.
И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю глаго́ля: А́зъ Госпо́дь: глаго́ли къ фарао́ну царю́ Еги́петскому, ели́ка А́зъ глаго́лю къ тебѣ́.
И рече́ Моисе́й предъ Го́сподемъ: се́, а́зъ худогла́сенъ е́смь, и ка́ко послу́шаетъ мене́ фарао́нъ?
וַיֹּאמֶר יְהוָה אֶל־מֹשֶׁה, עַתָּה תִרְאֶה, אֲשֶׁר אֶעֱשֶׂה לְפַרְעֹה; כִּי בְיָד חֲזָקָה יְשַׁלְּחֵם, וּבְיָד חֲזָקָה, יְגָרְשֵׁם מֵאַרְצוֹ׃ ס
וַיְדַבֵּר אֱלֹהִים אֶל־מֹשֶׁה; וַיֹּאמֶר אֵלָיו אֲנִי יְהוָה׃
וָאֵרָא, אֶל־אַבְרָהָם אֶל־יִצְחָק וְאֶל־יַעֲקֹב בְּאֵל שַׁדָּי; וּשְׁמִי יְהוָה, לֹא נוֹדַעְתִּי לָהֶם׃
וְגַם הֲקִמֹתִי אֶת־בְּרִיתִי אִתָּם, לָתֵת לָהֶם אֶת־אֶרֶץ כְּנָעַן; אֵת אֶרֶץ מְגֻרֵיהֶם אֲשֶׁר־גָּרוּ בָהּ׃
וְגַם אֲנִי שָׁמַעְתִּי, אֶת־נַאֲקַת בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, אֲשֶׁר מִצְרַיִם מַעֲבִדִים אֹתָם; וָאֶזְכֹּר אֶת־בְּרִיתִי׃
לָכֵן אֱמֹר לִבְנֵי־יִשְׂרָאֵל אֲנִי יְהוָה, וְהוֹצֵאתִי אֶתְכֶם, מִתַּחַת סִבְלֹת מִצְרַיִם, וְהִצַּלְתִּי אֶתְכֶם מֵעֲבֹדָתָם; וְגָאַלְתִּי אֶתְכֶם בִּזְרוֹעַ נְטוּיָה, וּבִשְׁפָטִים גְּדֹלִים׃
וְלָקַחְתִּי אֶתְכֶם לִי לְעָם, וְהָיִיתִי לָכֶם לֵאלֹהִים; וִידַעְתֶּם, כִּי אֲנִי יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם, הַמּוֹצִיא אֶתְכֶם, מִתַּחַת סִבְלוֹת מִצְרָיִם׃
וְהֵבֵאתִי אֶתְכֶם אֶל־הָאָרֶץ, אֲשֶׁר נָשָׂאתִי אֶת־יָדִי, לָתֵת אֹתָהּ, לְאַבְרָהָם לְיִצְחָק וּלְיַעֲקֹב; וְנָתַתִּי אֹתָהּ לָכֶם מוֹרָשָׁה אֲנִי יְהוָה׃
וַיְדַבֵּר מֹשֶׁה כֵּן אֶל־בְּנֵי יִשְׂרָאֵל; וְלֹא שָׁמְעוּ אֶל־מֹשֶׁה, מִקֹּצֶר רוּחַ, וּמֵעֲבֹדָה קָשָׁה׃ פ
וַיְדַבֵּר יְהוָה אֶל־מֹשֶׁה לֵּאמֹר׃
בֹּא דַבֵּר, אֶל־פַּרְעֹה מֶלֶךְ מִצְרָיִם; וִישַׁלַּח אֶת־בְּנֵי־יִשְׂרָאֵל מֵאַרְצוֹ׃
וַיְדַבֵּר מֹשֶׁה, לִפְנֵי יְהוָה לֵאמֹר; הֵן בְּנֵי־יִשְׂרָאֵל לֹא־שָׁמְעוּ אֵלַי, וְאֵיךְ יִשְׁמָעֵנִי פַרְעֹה, וַאֲנִי עֲרַל שְׂפָתָיִם׃ פ
וַיְדַבֵּר יְהוָה אֶל־מֹשֶׁה וְאֶל־אַהֲרֹן, וַיְצַוֵּם אֶל־בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, וְאֶל־פַּרְעֹה מֶלֶךְ מִצְרָיִם; לְהוֹצִיא אֶת־בְּנֵי־יִשְׂרָאֵל מֵאֶרֶץ מִצְרָיִם׃ ס
אֵלֶּה רָאשֵׁי בֵית־אֲבֹתָם; בְּנֵי רְאוּבֵן בְּכֹר יִשְׂרָאֵל, חֲנוֹךְ וּפַלּוּא חֶצְרוֹן וְכַרְמִי, אֵלֶּה מִשְׁפְּחֹת רְאוּבֵן׃
וּבְנֵי שִׁמְעוֹן, יְמוּאֵל וְיָמִין וְאֹהַד וְיָכִין וְצֹחַר, וְשָׁאוּל בֶּן־הַכְּנַעֲנִית; אֵלֶּה מִשְׁפְּחֹת שִׁמְעוֹן׃
וְאֵלֶּה שְׁמוֹת בְּנֵי־לֵוִי לְתֹלְדֹתָם, גֵּרְשׁוֹן וּקְהָת וּמְרָרִי; וּשְׁנֵי חַיֵּי לֵוִי, שֶׁבַע וּשְׁלֹשִׁים וּמְאַת שָׁנָה׃
בְּנֵי גֵרְשׁוֹן לִבְנִי וְשִׁמְעִי לְמִשְׁפְּחֹתָם׃
וּבְנֵי קְהָת, עַמְרָם וְיִצְהָר, וְחֶבְרוֹן וְעֻזִּיאֵל; וּשְׁנֵי חַיֵּי קְהָת, שָׁלֹשׁ וּשְׁלֹשִׁים וּמְאַת שָׁנָה׃
וּבְנֵי מְרָרִי מַחְלִי וּמוּשִׁי; אֵלֶּה מִשְׁפְּחֹת הַלֵּוִי לְתֹלְדֹתָם׃
וַיִּקַּח עַמְרָם אֶת־יוֹכֶבֶד דֹּדָתוֹ לוֹ לְאִשָּׁה, וַתֵּלֶד לוֹ, אֶת־אַהֲרֹן וְאֶת־מֹשֶׁה; וּשְׁנֵי חַיֵּי עַמְרָם, שֶׁבַע וּשְׁלֹשִׁים וּמְאַת שָׁנָה׃
וּבְנֵי יִצְהָר; קֹרַח וָנֶפֶג וְזִכְרִי׃
וּבְנֵי עֻזִּיאֵל; מִישָׁאֵל וְאֶלְצָפָן וְסִתְרִי׃
וַיִּקַּח אַהֲרֹן אֶת־אֱלִישֶׁבַע בַּת־עַמִּינָדָב אֲחוֹת נַחְשׁוֹן לוֹ לְאִשָּׁה; וַתֵּלֶד לוֹ, אֶת־נָדָב וְאֶת־אֲבִיהוּא, אֶת־אֶלְעָזָר וְאֶת־אִיתָמָר׃
וּבְנֵי קֹרַח, אַסִּיר וְאֶלְקָנָה וַאֲבִיאָסָף; אֵלֶּה מִשְׁפְּחֹת הַקָּרְחִי׃
וְאֶלְעָזָר בֶּן־אַהֲרֹן לָקַח־לוֹ מִבְּנוֹת פּוּטִיאֵל לוֹ לְאִשָּׁה, וַתֵּלֶד לוֹ אֶת־פִּינְחָס; אֵלֶּה, רָאשֵׁי אֲבוֹת הַלְוִיִּם לְמִשְׁפְּחֹתָם׃
הוּא אַהֲרֹן וּמֹשֶׁה; אֲשֶׁר אָמַר יְהוָה לָהֶם, הוֹצִיאוּ אֶת־בְּנֵי יִשְׂרָאֵל מֵאֶרֶץ מִצְרַיִם עַל־צִבְאֹתָם׃
הֵם, הַמְדַבְּרִים אֶל־פַּרְעֹה מֶלֶךְ־מִצְרַיִם, לְהוֹצִיא אֶת־בְּנֵי־יִשְׂרָאֵל מִמִּצְרָיִם; הוּא מֹשֶׁה וְאַהֲרֹן׃
וַיְהִי, בְּיוֹם דִּבֶּר יְהוָה אֶל־מֹשֶׁה בְּאֶרֶץ מִצְרָיִם׃ פ
וַיְדַבֵּר יְהוָה אֶל־מֹשֶׁה לֵּאמֹר אֲנִי יְהוָה; דַּבֵּר, אֶל־פַּרְעֹה מֶלֶךְ מִצְרַיִם, אֵת כָּל־אֲשֶׁר אֲנִי דֹּבֵר אֵלֶיךָ׃
וַיֹּאמֶר מֹשֶׁה לִפְנֵי יְהוָה; הֵן אֲנִי עֲרַל שְׂפָתַיִם, וְאֵיךְ יִשְׁמַע אֵלַי פַּרְעֹה׃ פ
І сказав Господь до Мойсея: Тепер побачиш, що вчиню Я фараонові, бо він, змушений рукою сильною, їх відпустить, і, змушений рукою сильною, вижене їх із краю свого.
І говорив Бог до Мойсея, та й сказав йому: Я Господь!
І являвся Я Авраамові, Ісакові та Яковові Богом Всемогутнім, але Йменням Своїм Господь Я не дався їм пізнати.
А також Я склав був із ними Свого заповіта, що дам їм землю ханаанську, землю їх мандрування, в якій вони мандрували.
І почув Я теж стогін синів Ізраїлевих, що єгиптяни роблять їх своїми рабами, і згадав заповіта Свого.
Тому скажи синам Ізраїлевим: Я Господь!
І Я виведу вас з-під тягарів Єгипту, і визволю вас від їхньої роботи, і звільню вас витягненим раменом та великими присудами.
І Я виведу вас з-під тягарів Єгипту, і визволю вас від їхньої роботи, і звільню вас витягненим раменом та великими присудами.
І візьму вас Собі за народа, і буду вам Богом, і ви познаєте, що Я Господь, Бог ваш, що виводить вас із-під тягарів Єгипту!
І введу вас до того Краю, що про нього Я підняв був Свою руку, щоб дати його Авраамові, Ісакові та Якову.
І Я дам його вам на спадщину.
Я Господь!
І Я дам його вам на спадщину.
Я Господь!
І так говорив Мойсей до синів Ізраїлевих, та вони не слухали Мойсея через легкодухість та тяжку роботу.
І казав Господь до Мойсея, говорячи:
Увійди, говори до фараона, царя єгипетського, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів із свого краю.
І казав Мойсей перед лицем Господнім, говорячи: Таж Ізраїлеві сини не слухали мене, як же послухає мене фараон?
А я необрізановустий!
А я необрізановустий!
І казав Господь до Мойсея та до Аарона, і дав їм накази до Ізраїлевих синів та до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з єгипетського краю.
Оце голови батьківських домів їхніх.
Сини Рувима, перворідного Ізраїлевого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі, це родини Рувимові.
Сини Рувима, перворідного Ізраїлевого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі, це родини Рувимові.
А сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Шаул, син ханаанеянки, це родини Симеонові.
А оце імена синів Левієвих за їхніми родинами: Ґершон, і Кегат, і Мерарі.
А літа життя Левієвого сто і тридцять і сім літ.
А літа життя Левієвого сто і тридцять і сім літ.
Сини Ґершонові: Лівні, і Шім́ї за їхніми родинами.
А сини Кегатові: Амрам, і Їцгар, і Хеврон, і Уззіїл.
А літа життя Кегатового сто і тридцять і три роки.
А літа життя Кегатового сто і тридцять і три роки.
А сини Мерарі: Махлі та Муші.
Оце родини Левієві за їхніми родами.
Оце родини Левієві за їхніми родами.
І взяв Амрам свою тітку Йохевед собі за жінку, і вона породила йому Аарона та Мойсея.
А літа життя Амрамового сто і тридцять і сім літ.
А літа життя Амрамового сто і тридцять і сім літ.
А сини Їцгарові: Корах, і Нефеґ, і Зіхрі.
А сини Уззіїлові: Мішаїл, і Елцафан, і Сітрі.
І взяв Аарон Елішеву, дочку Амінадавову, сестру Нахшонову, собі за жінку, і вона породила йому Надава, і Авігу, і Елеазара, і Ітамара.
А сини Корахові: Ассир, і Елкана, і Аваасаф, це родини Корахові.
А Елеазар, син Ааронів, узяв собі з дочок Путіїлових за жінку, і вона породила йому Пінхаса.
Оце голови батьківських домів Левітів за їхніми родинами.
Оце голови батьківських домів Левітів за їхніми родинами.
Оце Аарон і Мойсей, що Господь говорив їм: Виведіть Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми військовими відділами.
Вони ті, що говорили до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з Єгипту, це Мойсей та Аарон.
І сталося в дні, коли Господь говорив до Мойсея в єгипетськім краї,
то казав Господь до Мойсея, говорячи: Я Господь!
Говори фараонові, цареві єгипетському, усе, що Я говорю тобі.
Говори фараонові, цареві єгипетському, усе, що Я говорю тобі.
І сказав Мойсей перед обличчям Господнім: Таж я необрізановустий!
Як же слухати буде мене фараон?
Як же слухати буде мене фараон?
Арабский (Arabic Van Dyke)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
فَقَالَ الرَّبُّ لِمُوسَى: «الآنَ تَنْظُرُ مَا أَنَا أَفْعَلُ بِفِرْعَوْنَ. فَإِنَّهُ بِيَدٍ قَوِيَّةٍ يُطْلِقُهُمْ، وَبِيَدٍ قَوِيَّةٍ يَطْرُدُهُمْ مِنْ أَرْضِهِ».
ثُمَّ كَلَّمَ اللهُ مُوسَى وَقَالَ لَهُ: «أَنَا الرَّبُّ.
وَأَنَا ظَهَرْتُ لإِبْرَاهِيمَ وَإِسْحَاقَ وَيَعْقُوبَ بِأَنِّي الإِلهُ الْقَادِرُ عَلَى كُلِّ شَيْءٍ. وَأَمَّا بِاسْمِي «يَهْوَهْ» فَلَمْ أُعْرَفْ عِنْدَهُمْ.
وَأَيْضًا أَقَمْتُ مَعَهُمْ عَهْدِي: أَنْ أُعْطِيَهُمْ أَرْضَ كَنْعَانَ أَرْضَ غُرْبَتِهِمِ الَّتِي تَغَرَّبُوا فِيهَا.
وَأَنَا أَيْضًا قَدْ سَمِعْتُ أَنِينَ بَنِي إِسْرَائِيلَ الَّذِينَ يَسْتَعْبِدُهُمُ الْمِصْرِيُّونَ، وَتَذَكَّرْتُ عَهْدِي.
لِذلِكَ قُلْ لِبَنِي إِسْرَائِيلَ: أَنَا الرَّبُّ. وَأَنَا أُخْرِجُكُمْ مِنْ تَحْتِ أَثْقَالِ الْمِصْرِيِّينَ وَأُنْقِذُكُمْ مِنْ عُبُودِيَّتِهِمْ وَأُخَلِّصُكُمْ بِذِرَاعٍ مَمْدُودَةٍ وَبِأَحْكَامٍ عَظِيمَةٍ،
وَأَتَّخِذُكُمْ لِي شَعْبًا، وَأَكُونُ لَكُمْ إِلهًا. فَتَعْلَمُونَ أَنِّي أَنَا الرَّبُّ إِلهُكُمُ الَّذِي يُخْرِجُكُمْ مِنْ تَحْتِ أَثْقَالِ الْمِصْرِيِّينَ.
وَأُدْخِلُكُمْ إِلَى الأَرْضِ الَّتِي رَفَعْتُ يَدِي أَنْ أُعْطِيَهَا لإِبْرَاهِيمَ وَإِسْحَاقَ وَيَعْقُوبَ. وَأُعْطِيَكُمْ إِيَّاهَا مِيرَاثًا. أَنَا الرَّبُّ».
فَكَلَّمَ مُوسَى بَنِي إِسْرَائِيلَ هكَذَا، وَلكِنْ لَمْ يَسْمَعُوا لِمُوسَى مِنْ صِغَرِ النَّفْسِ، وَمِنَ الْعُبُودِيَّةِ الْقَاسِيَةِ.
ثُمَّ كَلَّمَ الرَّبُّ مُوسَى قَائِلاً:
«اُدْخُلْ قُلْ لِفِرْعَوْنَ مَلِكِ مِصْرَ أَنْ يُطْلِقَ بَنِي إِسْرَائِيلَ مِنْ أَرْضِهِ».
فَتَكَلَّمَ مُوسَى أَمَامَ الرَّبِّ قَائِلاً: «هُوَذَا بَنُو إِسْرَائِيلَ لَمْ يَسْمَعُوا لِي، فَكَيْفَ يَسْمَعُنِي فِرْعَوْنُ وَأَنَا أَغْلَفُ الشَّفَتَيْنِ؟»
فَكَلَّمَ الرَّبُّ مُوسَى وَهَارُونَ، وَأَوْصَى مَعَهُمَا إِلَى بَنِي إِسْرَائِيلَ وَإِلَى فِرْعَوْنَ مَلِكِ مِصْرَ فِي إِخْرَاجِ بَنِي إِسْرَائِيلَ مِنْ أَرْضِ مِصْرَ.
هؤُلاَءِ رُؤَسَاءُ بُيُوتِ آبَائِهِمْ: بَنُو رَأُوبَيْنَ بِكْرِ إِسْرَائِيلَ: حَنُوكُ وَفَلُّو وَحَصْرُونُ وَكَرْمِي. هذِهِ عَشَائِرُ رَأُوبَيْنَ.
وَبَنُو شِمْعُونَ: يَمُوئِيلُ وَيَامِينُ وَأُوهَدُ وَيَاكِينُ وَصُوحَرُ وَشَأُولُ ابْنُ الْكَنْعَانِيَّةِ. هذِهِ عَشَائِرُ شِمْعُونَ.
وَهذِهِ أَسْمَاءُ بَنِي لاَوِي بِحَسَبِ مَوَالِيدِهِمْ: جِرْشُونُ وَقَهَاتُ وَمَرَارِي. وَكَانَتْ سِنُو حَيَاةِ لاَوِي مِئَةً وَسَبْعًا وَثَلاَثِينَ سَنَةً.
اِبْنَا جِرْشُونَ: لِبْنِي وَشِمْعِي بِحَسَبِ عَشَائِرِهِمَا.
وَبَنُو قَهَاتَ: عَمْرَامُ وَيِصْهَارُ وَحَبْرُونُ وَعُزِّيئِيلُ. وَكَانَتْ سِنُو حَيَاةِ قَهَاتَ مِئَةً وَثَلاَثًا وَثَلاَثِينَ سَنَةً.
وَابْنَا مَرَارِي: مَحْلِي وَمُوشِي. هذِهِ عَشَائِرُ اللاَّوِيِّينَ بِحَسَبِ مَوَالِيدِهِمْ.
وَأَخَذَ عَمْرَامُ يُوكَابَدَ عَمَّتَهُ زَوْجَةً لَهُ. فَوَلَدَتْ لَهُ هَارُونَ وَمُوسَى. وَكَانَتْ سِنُو حَيَاةِ عَمْرَامَ مِئَةً وَسَبْعًا وَثَلاَثِينَ سَنَةً.
وَبَنُو يِصْهَارَ: قُورَحُ وَنَافَجُ وَذِكْرِي.
وَبَنُو عُزِّيئِيلَ: مِيشَائِيلُ وَأَلْصَافَانُ وَسِتْرِي.
وَأَخَذَ هَارُونُ أَلِيشَابَعَ بِنْتَ عَمِّينَادَابَ أُخْتَ نَحْشُونَ زَوْجَةً لَهُ، فَوَلَدَتْ لَهُ نَادَابَ وَأَبِيهُوَ وَأَلِعَازَارَ وَإِيثَامَارَ.
وَبَنُو قُورَحَ: أَسِّيرُ وَأَلْقَانَةُ وَأَبِيَأَسَافُ. هذِهِ عَشَائِرُ الْقُورَحِيِّينَ.
وَأَلِعَازَارُ بْنُ هَارُونَ أَخَذَ لِنَفْسِهِ مِنْ بَنَاتِ فُوطِيئِيلَ زَوْجَةً، فَوَلَدَتْ لَهُ فِينَحَاسَ. هؤُلاَءِ هُمْ رُؤَسَاءُ آبَاءِ اللاَّوِيِّينَ بِحَسَبِ عَشَائِرِهِمْ.
هذَانِ هُمَا هَارُونُ وَمُوسَى اللَّذَانِ قَالَ الرَّبُّ لَهُمَا: «أَخْرِجَا بَنِي إِسْرَائِيلَ مِنْ أَرْضِ مِصْرَ» بِحَسَبِ أَجْنَادِهِمْ.
هُمَا اللَّذَانِ كَلَّمَا فِرْعَوْنَ مَلِكَ مِصْرَ فِي إِخْرَاجِ بَنِي إِسْرَائِيلَ مِنْ مِصْرَ. هذَانِ هُمَا مُوسَى وَهَارُونُ.
وَكَانَ يَوْمَ كَلَّمَ الرَّبُّ مُوسَى فِي أَرْضِ مِصْرَ
أَنَّ الرَّبَّ كَلَّمَهُ قَائِلاً: «أَنَا الرَّبُّ. كَلِّمْ فِرْعَوْنَ مَلِكَ مِصْرَ بِكُلِّ مَا أَنَا أُكَلِّمُكَ بِهِ».
فَقَالَ مُوسَى أَمَامَ الرَّبِّ: «هَا أَنَا أَغْلَفُ الشَّفَتَيْنِ. فَكَيْفَ يَسْمَعُ لِي فِرْعَوْنُ؟».