Скрыть
17:1
17:4
17:5
17:6
17:7
17:8
17:9
17:11
17:14
Церковнославянский (рус)
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
сы́не человѣ́чь, повѣ́ждь по́вѣсть и рцы́ при́тчу на до́мъ Изра́илевъ,
и рече́ши: сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: оре́лъ вели́кiй, великокри́лый, до́лгiй протяже́нiемъ, испо́лнь ногте́й, и́же и́мать повелѣ́нiе вни́ти въ Лива́нъ, и взя́ избра́н­ныя ке́дра,
и верхи́ мя́гкости острога́, и при­­несе́ я́ въ зе́млю Ханане́йску, во гра́дѣ огражде́н­нѣмъ положи́ я́:
и взя́ от­ сѣ́мене земна́го и даде́ е́ на по́ли пло́днѣ, [да утверди́тъ коре́нiе] надъ вода́ми мно́гими, ви́дѣно учини́ е́:
и прозябе́ и бы́сть въ виногра́дъ не́мощенъ и ма́лъ вели́че­с­т­вомъ, е́же явля́тися ло́зiю его́ на не́мъ, и коре́нiе его́ подъ ни́мъ бя́ше: и бы́сть въ виногра́дъ, и сотвори́ ро́зги, и простре́ от­ра́сли своя́.
И бы́сть оре́лъ другі́й вели́къ, великокри́лный, мно́гъ ногтьми́, и се́, виногра́дъ се́й оплета́яся объ не́мъ: и коре́нiе его́ къ нему́, и ло́зiе свое́ испусти́ ему́, е́же напая́ти себе́ со гру́дiемъ са́да сво­его́.
На по́ли до́брѣ, на водѣ́ мно́зѣ пита́ет­ся то́й, е́же сотвори́ти прозябе́нiя и при­­носи́ти пло́дъ, е́же бы́ти въ виногра́дъ вели́къ.
Сего́ ра́ди рцы́: сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: еда́ испра́вит­ся? не коре́нiе ли мягкоты́ его́ и пло́дъ изгнiе́тъ? и и́зсхнутъ вся́ лѣ́торасли его́, и не мы́шцею ли вели́кою, ни людьми́ мно́гими е́же исто́ргнути его́ изъ коре́нiя его́?
И се́, ты́етъ: еда́ успѣ́етъ? не а́бiе ли, егда́ ко́снет­ся ему́ вѣ́тръ зно́йный, посхне́тъ сухото́ю? со гру́дiемъ прозябе́нiя сво­его́ и́зсхнетъ.
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
сы́не человѣ́чь, рцы́ ко до́му прогнѣвля́ющему мя́: не вѣ́сте ли, что́ су́ть сiя́? рцы́ и́мъ: се́, гряде́тъ ца́рь Вавило́нскъ на Иерусали́мъ, и во́зметъ царя́ его́ и кня́зя его́, и от­веде́тъ я́ къ себѣ́ въ Вавило́нъ:
и по́йметъ от­ пле́мене ца́рска, и завѣща́етъ съ ни́мъ завѣ́тъ, и введе́тъ его́ въ кля́твѣ, и старѣ́йшины земли́ во́зметъ,
е́же бы́ти въ ца́р­ст­во немощно́, е́же весьма́ не воз­носи́тися, [но] храни́ти завѣ́тъ его́ и стоя́ти въ не́мъ:
и от­ве́ржет­ся от­ него́ посыла́я послы́ своя́ во Еги́петъ да́ти ему́ ко́ни и лю́ди мно́ги: еда́ испра́витъ? спасе́т­ся ли творя́й сопроти́вная? и преступа́яй завѣ́тъ спасе́т­ся ли?
Живу́ а́зъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь, а́ще не на мѣ́стѣ, идѣ́же ца́рь воцари́вый его́, и́же поху́ли кля́тву мою́ и и́же преступи́ завѣ́тъ мо́й, съ ни́мъ средѣ́ Вавило́на сконча́ет­ся.
И не въ си́лѣ вели́цѣй, ниже́ въ наро́дѣ мно́зѣ сотвори́тъ съ ни́мъ фарао́нъ бра́нь во остро́зѣ и въ согражде́нiи стрѣ́льницъ, е́же изъя́ти ду́шы мно́ги.
И поху́ли кля́тву, е́же преступи́ти завѣ́тъ, и се́, даде́ ру́ку свою́ и вся́ сiя́ сотвори́ ему́: не спасе́т­ся.
Сего́ ра́ди рцы́: сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: живу́ а́зъ, а́ще не кля́тву мою́, ю́же поху́ли, и завѣ́тъ мо́й, его́же преступи́, да́мъ на главу́ его́:
и простру́ мре́жу мою́ на́нь, и я́тъ бу́детъ во одержа́нiи ея́: и при­­веду́ его́ въ Вавило́нъ и разсужду́ся съ ни́мъ та́мо о непра́вдѣ его́, е́юже непра́вдова ко мнѣ́:
и вси́ избѣ́гшiи его́ и вси́ избра́н­нiи со всѣ́ми ополче́нiи его́ мече́мъ паду́тъ, и вся́ оста́в­шая и́хъ разсѣ́ю по всему́ вѣ́тру, и увѣ́сте, я́ко а́зъ Госпо́дь глаго́лахъ.
Сего́ ра́ди сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: и воз­му́ а́зъ от­ избра́н­ныхъ ке́дра высо́каго от­ верха́ и да́мъ от­ главы́ от­ра́слей его́, сердца́ и́хъ остружу́ и насажду́ а́зъ на горѣ́ высо́цѣ:
и повѣ́шу и́ въ горѣ́ высо́цѣ Изра́илевѣ и насажду́ и́, и прорасти́тъ от­ра́сль и сотвори́тъ пло́дъ и бу́детъ въ ке́дръ вели́къ: и почі́етъ подъ ни́мъ вся́къ звѣ́рь, и подъ сѣ́нiю его́ почі́етъ вся́ка пти́ца, и ло́зiе его́ па́ки устро́ят­ся:
и увѣ́сть вся́ко дре́во полево́е, я́ко а́зъ Госпо́дь смиря́яй дре́во высо́кое и воз­нося́й дре́во смире́н­ное, и изсуша́яй дре́во зеле́ное и прораща́яй дре́во сухо́­е: а́зъ Госпо́дь глаго́лахъ и сотворю́.
Украинский (Огієнко)
І було мені слово Господнє таке:
Сину людський, загадай загадку, і склади притчу Ізраїлевому домові,
та й скажи: Так говорить Господь Бог: великий орел великокрилий, з широко розгорненими крилами, повний різнокольорового пір́я, прилетів до Ливану, і взяв верховіття кедру.
Чубка галузок його обірвав, і приніс його до купецького краю, у місті гандлярів поклав його.
І взяв він з насіння тієї землі, і посіяв його до насінневого поля, узяв і засадив його над великими водами, немов ту вербу.
І воно виросло, і стало гіллястим виноградом, низькорослим, що обертав свої галузки до нього, а його коріння були під ним.
І стало воно виноградом, і вигнало віття, і пустило галузки.
Та був ще один великий орел, великокрилий та густоперий.
І ось той виноград витянув пожадливо своє коріння на нього, і свої галузки пустив до нього, щоб він напоїв його з грядок свого засадження.
Він був посаджений на доброму полі при великих водах, щоб пустив галузки та приніс плід, щоб став пишним виноградом.
Скажи: Так говорить Господь Бог: Чи поведеться йому?
Чи не вирвуть коріння його, і не позривають плоду його, так що він засохне?
Усе зелене галуззя його посохне, і не треба великого рамена та численного народу, щоб вирвати його з його коріння.
І ось хоч він засаджений, чи поведеться йому?
Чи всихаючи, не всохне він, як тільки доторкнеться його східній вітер?
Він усохне на грядках, де посаджений…
І було мені слово Господнє таке:
Скажи ж домові ворохобному: чи ви не пізнали, що це?
Скажи: Ось прийшов вавилонський цар до Єрусалиму, і взяв його царя та його князів, і відвів їх до себе до Вавилону.
І взяв із царського насіння, і склав з ним умову, і ввів його в присягу, і забрав потужних землі,
щоб це було царство низьке, щоб воно не підіймалося, щоб дотримувало його умову, і було їй вірним.
Але той збунтувався проти нього, послав своїх послів до Єгипту, щоб дали йому коней та багато народу.
Чи йому поведеться?
Чи втече той, хто робить таке?
А коли зламає умову, то чи врятується він?
Як живий Я, говорить Господь Бог, у місці царя, який поставив його царем, той, що погордив його присягою та зламав свою умову з ним, помре в нього в Вавилоні!
І фараон не поможе йому на війні великим військом та численним народом, коли насиплють вала та збудують башту, щоб вигубити багато душ.
І погордив він присягою, щоб зламати умову, хоч дав був свою руку, і все те зробив, тому він не врятується.
Тому так говорить Господь Бог: Як живий Я, присягу Мою, якою він погордив, та умову Мою, яку він зламав, дам це на його голову!
І розтягну над ним Свою сітку, і буде він схоплений в пастку Мою, і спроваджу його до Вавилону, і розсуджуся з ним там за його спроневірення, яке він спроневірив проти Мене.
І всі втікачі його з усіх його полків попадають від меча, а позосталі будуть розпорошені на всі вітри.
І пізнаєте ви, що Я, Господь, говорив!
Так говорить Господь Бог: І візьму Я з верховіття високого кедру, і дам до землі.
З чубка галузок його вирву тендітну, і Сам посаджу на високій та стрімкій горі.
На високій горі Ізраїлевій посаджу її, і вона випустить галузку й принесе плід, і стане сильною кедриною.
І буде пробувати під ними усяке птаство, усяке крилате буде перебувати в тіні його галузок.
І пізнають усі польові дерева, що Я, Господь, понизив високе дерево, повищив дерево низьке, висушив дерево зелене, і дав розцвістися дереву сухому.
Я, Господь, говорив і вчинив!
Таджикский
ВА каломи Парвардигор бар ман нозил шуда, гуфт:
«Эй писари одам! Муаммое бигӯй ва масале дар бораи хонадони Исроил бизан,
Ва бигӯй: Парвардигор Худо чунин мегӯяд: уқоби бузург, ки болҳояш калон, дарозустухон ва пур аз парҳои рангин буд, ба Лубнон омад ва сари арзро гирифт.
Сари навдаҳои онро канда, ба замини тоҷирон овард, онро дар шаҳри савдогарон гузошт.
Ва аз тухми он замин гирифта, онро дар мазрааи бороваре кошт, назди обҳои фаровон ҷойгир кард, чунон ки дарахти бедро мешинонанд.
Ва он нумӯ ёфта, токи васеи пастқомате шуд, ки навдаҳояш сӯи вай моил буд, ва решаҳояш дар зери вай буд, ва он ба токе мубаддал гардида, шохаҳо расонид ва навдаҳо дод.
Ва уқоби бузурги дигаре буд, ки болҳои калон ва парҳои бисёр дошт; ва инак, ин ток решаҳояшро бар вай печонид, ва навдаҳояшро аз ҷӯякҳое ки дар онҳо ҷойгир шуда буд, сӯи вай равона кард, то ки вай онро об диҳад.
Он дар мазрааи хубе, назди обҳои фаровон шинонида шуда буд, то ки шохаҳо расонида, мева диҳад ва токи боҳашамате гардад.
Бигӯй: Парвардигор Худо чунин мегӯяд: оё он муваффақият хоҳад ёфт? Вай, охир, решаҳои онро хоҳад барканд, ва меваи онро пора-пора ва хушк хоҳад кард; ҳамаи баргҳои тару тозаи он хушк хоҳад шуд; ва он бе қуввати бузурге ва мардуми зиёде решакан карда хоҳад шуд.
Ва инак, агарчи он шинонида шуда бошад, оё муваффақият хоҳад ёфт? Охир, ҳамин ки боди шарқӣ ба он бирасад, он тамоман хушк хоҳад шуд, дар ҷӯякҳои нумӯи худ хоҳад хушкид».
Ва каломи Парвардигор бар ман нозил шуда, гуфт:
«Ба хонадони исёнгар бигӯй: оё намедонед, ки инҳо чӣ маънӣ дорад? Бигӯй: инак подшоҳи Бобил ба Ерусалим омад, ва подшоҳи он ва сарварони онро гирифт, ва онҳоро назди худ ба Бобил овард.
Ва аз насли подшоҳ гирифт, ва бо ӯ паймон баст, ва ӯро қасам дод, ва зӯроварони заминро гирифта бурд,
То ки мамлакат сарпаст гардида, қомат баланд накунад, ва паймони вайро риоя намуда, дар он устувор бошад.
Валекин ӯ ба зидди вай исён карда, қосидони худро ба Миср фиристод, то ки ба ӯ аспон ва мардуми зиёде бидиҳанд, Оё ӯ муваффақият хоҳад ёфт? Оё касе ки ин корҳоро кардааст, метавонад ҷон ба саломат барад? Ва оё касе ки паймонро поймол намудааст, метавонад ҷон ба саломат барад?
Ба ҳаёти Худам қасам ки, мегӯяд Парвардигор Худо, ӯ дар макони ҳамон подшоҳе ки ӯро подшоҳ таъин кардааст, ва ӯ қасами вайро хор дида, паймони вайро поймол намудааст, назди вай андаруни Бобил хоҳад мурд.
Ва фиръавн ӯро дар ҷанг бо қуввати бузурге ва мардуми зиёде дастгирӣ нахоҳад кард, вақте ки хокрез барпо намоянд ва истеҳкомот бисозанд, то ки ҷонҳои бисёрро несту нобуд кунанд.
Ва ӯ қасамро хор дид, то ки паймонро поймол намояд; ва инак, агарчи дасти байат дода буд, ҳамаи ин корҳоро кард, пас ҷон ба саломат нахоҳад бурд.
Бинобар ин Парвардигор Худо чунин мегӯяд: ба ҳаёти Худам қасам ки савганди Маро, ки ӯ хор дид, ва паймони Маро, ки ӯ поймол намуд, Ман бар сари ӯ хоҳам, овард.
Ва доми Худро бар ӯ хоҳам афканд, ва ӯ дар тӯри Ман хоҳад афтод; ва Ман ӯро ба Бобил хоҳам овард, ва дар он ҷо барои хиёнате ки дар ҳаққи Ман кард, бар ӯ доварӣ хоҳам намуд.
Ва ҳамаи гурезаҳои ӯ дар ҳамаи фавҷҳояш аз шамшер хоҳанд афтод, ва боқимондагон ба сӯи ҳар бод пароканда хоҳанд шуд; ва хоҳед донист, ки Ман, ки Парвардигор ҳастам, гуфтам».
Парвардигор Худо чунин мегӯяд: «Ва Ман навдае аз сари арзи баланд гирифта, онро хоҳам шинонид: аз миёни шохаҳои сари он Ман навдаи тару тозае хоҳам барканд, ва онро бар кӯҳи баланди ростбаромадае хоҳам шинонид.
Бар кӯҳи сарбаланди Исроил онро хоҳам шинонид, ва он, шохаҳо расонида, мева хоҳад дод, ва арзи боҳашамате хоҳад шуд, ва ҳар навъ мурғон, ҳар гуна болдорон дар таги он сокин хоҳанд шуд, дар сояи навдаҳояш лона хоҳанд сохт.
Ва ҳамаи дарахтони саҳро хоҳанд донист, ки Ман, ки Парвардигор ҳастам, дарахти баландро паст мекунам, дарахти пастро баланд месозам, дарахти сабзро мехушконам, ва дарахти хушкро сабзу хуррам мегардонам. Ман, ки Парвардигор ҳастам, гуфтам ва ба амал хоҳам овард».

1 Орел, кедр и виноградная лоза. 12 Значение их. 22 Пророчество о посадке верхнего побега кедра; убежище для всяких птиц.
И было ко мне слово Господне:
сын человеческий! предложи загадку и скажи притчу к дому Израилеву.
Скажи: так говорит Господь Бог: большой орел с большими крыльями, с длинными перьями, пушистый, пестрый, прилетел на Ливан и снял с кедра верхушку,
сорвал верхний из молодых побегов его и принес его в землю Ханаанскую, в городе торговцев положил его;
и взял от семени этой земли, и посадил на земле семени, поместил у больших вод, как сажают иву.
И оно выросло, и сделалось виноградною лозою, широкою, низкою ростом, которой ветви клонились к ней, и корни ее были под нею же, и стало виноградною лозою, и дало отрасли, и пустило ветви.
И еще был орел с большими крыльями и пушистый; и вот, эта виноградная лоза потянулась к нему своими корнями и простерла к нему ветви свои, чтобы он поливал ее из борозд рассадника своего.
Она была посажена на хорошем поле, у больших вод, так что могла пускать ветви и приносить плод, сделаться лозою великолепною.
Скажи: так говорит Господь Бог: будет ли ей успех? Не вырвут ли корней ее, и не оборвут ли плодов ее, так что она засохнет? все молодые ветви, отросшие от нее, засохнут. И не с большою силою и не со многими людьми сорвут ее с корней ее.
И вот, хотя она посажена, но будет ли успех? Не иссохнет ли она, как скоро коснется ее восточный ветер? иссохнет на грядах, где выросла.
И было ко мне слово Господне:
скажи мятежному дому: разве не знаете, что это значит? – Скажи: вот, пришел царь Вавилонский в Иерусалим, и взял царя его и князей его, и привел их к себе в Вавилон.
И взял другого из царского рода, и заключил с ним союз, и обязал его клятвою, и взял сильных земли той с собою,
чтобы царство было покорное, чтобы не могло подняться, чтобы сохраняем был союз и стоял твердо.
Но тот отложился от него, послав послов своих в Египет, чтобы дали ему коней и много людей. Будет ли ему успех? Уцелеет ли тот, кто это делает? Он нарушил союз и уцелеет ли?
Живу Я, говорит Господь Бог: в местопребывании царя, который поставил его царем, и которому данную клятву он презрел, и нарушил союз свой с ним, он умрет у него в Вавилоне.
С великою силою и с многочисленным народом фараон ничего не сделает для него в этой войне, когда будет насыпан вал и построены будут осадные башни на погибель многих душ.
Он презрел клятву, чтобы нарушить союз, и вот, дал руку свою и сделал все это; он не уцелеет.
Посему так говорит Господь Бог: живу Я! клятву Мою, которую он презрел, и союз Мой, который он нарушил, Я обращу на его голову.
И закину на него сеть Мою, и пойман будет в тенета Мои; и приведу его в Вавилон, и там буду судиться с ним за вероломство его против Меня.
А все беглецы его из всех полков его падут от меча, а оставшиеся развеяны будут по всем ветрам; и узнаете, что Я, Господь, сказал это.
Так говорит Господь Бог: и возьму Я с вершины высокого кедра, и посажу; с верхних побегов его оторву нежную отрасль и посажу на высокой и величественной горе.
На высокой горе Израилевой посажу его, и пустит ветви, и принесет плод, и сделается величественным кедром, и будут обитать под ним всякие птицы, всякие пернатые будут обитать в тени ветвей его.
И узнают все дерева полевые, что Я, Господь, высокое дерево понижаю, низкое дерево повышаю, зеленеющее дерево иссушаю, а сухое дерево делаю цветущим: Я, Господь, сказал, и сделаю.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible