Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
18:1
18:3
18:5
18:9
18:10
18:11
18:12
18:14
18:15
18:17
18:18
18:19
18:25
см.:Иез.33:17:20;
18:26
18:27
18:28
см.:3Цар.12:16;
18:29
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
сы́не человѣ́чь, что́ ва́мъ при́тча сiя́ на земли́ Изра́илевѣ, глаго́лющымъ: отцы́ ядо́ша те́рпкое, а зубо́мъ ча́дъ и́хъ оско́мины бы́ша?
Живу́ а́зъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь, а́ще бу́детъ еще́ глаго́лема при́тча сiя́ во Изра́или.
Я́ко вся́ ду́шы моя́ су́ть, я́коже душа́ о́тча, та́ко и душа́ сыно́вня, моя́ су́ть: душа́, я́же согрѣши́тъ, та́ у́мретъ, и зоба́вшаго па́родки зу́бы оско́минны бу́дутъ.
Человѣ́къ же, и́же е́сть пра́веденъ, творя́й су́дъ и пра́вду,
на гора́хъ не снѣ́сть и оче́съ свои́хъ не воздви́гнетъ на кумíры до́му Изра́илева, и жены́ бли́жняго своего́ не оскверна́витъ и къ женѣ́ въ мѣ́сячныхъ су́щей не прибли́жится,
и человѣ́ку не наси́льствуетъ, зало́гъ должнику́ отда́стъ и хище́нiемъ не восхи́титъ, хлѣ́бъ сво́й а́лчному да́стъ и нага́го облече́тъ въ ри́зу,
и сребра́ своего́ въ ли́хву не да́стъ и прибы́тка не во́зметъ, и от непра́вды отврати́тъ ру́ку свою́ и су́дъ сотвори́тъ между́ му́жемъ и бли́жнимъ свои́мъ,
и въ за́повѣдехъ мои́хъ ходи́лъ и оправда́нiя моя́ снабдѣ́лъ, е́же твори́ти та́: пра́веденъ се́й е́сть, жи́знiю жи́ти и́мать, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь.
И а́ще роди́тъ сы́на губи́теля, пролива́ющаго кро́вь и творя́ща грѣхи́,
въ пу́ть отца́ своего́ пра́веднаго не ходи́лъ, но и на гора́хъ пожре́, и жену́ бли́жняго своего́ оскверна́вилъ,
и убо́гаго и ни́щаго преоби́дѣ, и хище́нiемъ восхи́тилъ и зало́га не отда́лъ, и къ кумíромъ положи́ о́чи свои́, беззако́нiя сотвори́,
съ ли́хвою даде́ и съ примноже́нiемъ прiя́лъ, се́й жи́знiю не поживе́тъ: вся́ сiя́ беззако́нiя сотвори́, сме́ртiю у́мретъ, кро́вь его́ на не́мъ бу́детъ.
А́ще же роди́тъ сы́на, о́нъ же уви́дитъ вся́ грѣхи́ отца́ своего́, я́же сотвори́лъ е́сть, и убои́тся и не сотвори́тъ по ни́мъ,
на гора́хъ не снѣ́сть и оче́съ свои́хъ не положи́тъ къ кумíромъ до́му Изра́илева, и жены́ по́друга своего́ не оскверна́витъ
и человѣ́ка не наси́льствуетъ, и зало́га не удержи́тъ и хище́нiемъ не восхи́титъ, хлѣ́бъ сво́й а́лчному да́стъ и на́га одѣ́етъ ри́зою,
и от непра́вды отврати́тъ ру́ку свою́, ли́хвы и примноже́нiя не во́зметъ, пра́вду сотвори́тъ и въ за́повѣдехъ мои́хъ ходи́ти бу́детъ: не сконча́ется въ непра́вдахъ отца́ своего́, [но] жи́знь поживе́тъ.
Оте́цъ же его́ а́ще ско́рбiю оскорби́тъ и хище́нiемъ восхи́титъ, сопроти́вная сотвори́тъ посредѣ́ люді́й мои́хъ, и у́мретъ въ непра́вдахъ свои́хъ.
И рече́те: что́ я́ко не взя́ сы́нъ непра́вды отца́ своего́? Поне́же сы́нъ пра́вду и ми́лость сотвори́, вся́ зако́ны моя́ соблюде́ и сотвори́ я́, жи́знiю поживе́тъ.
Душа́ же согрѣша́ющая, та́ у́мретъ: сы́нъ не во́зметъ непра́вды отца́ своего́, и оте́цъ не во́зметъ непра́вды сы́на своего́: пра́вда пра́веднаго на не́мъ бу́детъ, и беззако́нiе беззако́нника на не́мъ бу́детъ.
И беззако́нникъ а́ще обрати́тся от всѣ́хъ беззако́нiй свои́хъ, я́же сотвори́лъ, и сохрани́тъ вся́ за́повѣди моя́ и сотвори́тъ су́дъ и пра́вду и ми́лость, жи́знiю поживе́тъ и не у́мретъ:
вся́ согрѣше́нiя его́, ели́ка сотвори́лъ, не помяну́тся ему́: но въ пра́вдѣ свое́й, ю́же сотвори́лъ, жи́въ бу́детъ.
Еда́ хотѣ́нiемъ восхощу́ сме́рти грѣ́шника, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь, а не е́же обрати́тися ему́ от пути́ зла́ и жи́ву бы́ти ему́?
И а́ще соврати́тся пра́ведникъ от пра́вды своея́ и сотвори́тъ непра́вду по всѣ́мъ беззако́ниемъ, я́же сотвори́лъ беззако́нникъ, вся́ пра́вды его́, я́же сотвори́лъ е́сть, не помяну́тся: въ преступле́нiи свое́мъ, и́мже преступи́, и во грѣсѣ́хъ свои́хъ, и́миже согрѣши́, въ ни́хъ у́мретъ.
И реко́сте: не упра́вится пу́ть Госпо́день. Слы́шите у́бо, ве́сь до́мъ Изра́илевъ, еда́ пу́ть мо́й не упра́вится? ва́шъ ли пу́ть у́бо упра́вится?
Егда́ соврати́тся пра́ведникъ от пра́вды своея́ и сотвори́тъ грѣ́хъ, и у́мретъ въ преступле́нiи, е́же сотвори́лъ, въ то́мъ у́мретъ.
И егда́ обрати́тся беззако́нникъ от беззако́нiя своего́, е́же сотвори́лъ, и сотвори́тъ су́дъ и пра́вду, то́й ду́шу свою́ снабдѣ́лъ е́сть:
и ви́дѣ и обрати́ся от всѣ́хъ беззако́нiй свои́хъ, я́же сотвори́, жи́знiю поживе́тъ и не у́мретъ.
И глаго́летъ до́мъ Изра́илевъ: упра́вится пу́ть Госпо́день. Еда́ пу́ть мо́й не управля́ется? о, до́ме Изра́илевъ, у́бо ва́шъ ли пу́ть управля́ется?
[Сего́ ра́ди] кому́ждо по пути́ его́ сужду́ ва́мъ, до́ме Изра́илевъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: обрати́теся и отве́ржитеся от всѣ́хъ нече́стiй ва́шихъ, и не бу́дутъ ва́мъ непра́вды въ муче́нiе:
отве́ржите от себе́ вся́ нече́стiя ва́ша, и́миже нече́ствовасте ко мнѣ́, и сотвори́те себѣ́ се́рдце но́во и ду́хъ но́въ, и сотвори́те вся́ за́повѣди моя́: и вску́ю умира́ете, до́ме Изра́илевъ? глаго́летъ Госпо́дь.
Поне́же не хощу́ сме́рти грѣ́шника умира́ющаго, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь, но е́же обрати́тися ему́ от пути́ своего́ и жи́ти души́ его́, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: обрати́теся у́бо, и жи́ви бу́дете.
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
І було мені слово Господнє таке:
Що це вам, що ви складаєте приповістку на Ізраїлеву землю, говорячи: Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах!
Як живий Я, говорить Господь Бог, не будете вже складати тієї приповістки в Ізраїлі!
Тож усі душі Мої: як душа батькова, так і душа синова Мої вони!
Душа, що грішить, вона помре.
Душа, що грішить, вона помре.
А чоловік, коли він справедливий, і робить право та справедливість,
на горах жертвенного не їсть, і очей своїх не зводить до божків Ізраїлевого дому, і жінки свого ближнього не занечищує, а до жінки в часі її нечистоти не наближується,
і нікого не тисне, боржникові заставу його конче звертає, грабунку не чинить, хліб свій дає голодному, а голого покриває одежею,
на лихву не дає, а відсотків не бере, від кривди відвертає руку свою, чинить правдивий суд поміж чоловіком та чоловіком,
уставами Моїми ходить, а прав Моїх дотримує, щоб чинити правду, справедливий такий конче буде жити, говорить Господь Бог!
А як породить він сина насильника, що кров проливає, і робить хоч тільки одне з того,
чого він усього того не робив, а також на горах жертвенне їв, і жінку свого ближнього занечищував,
убогого й бідаря утискав, грабунки чинив, застави боржникові не звертав, і до божків зводив свої очі, гидоту робив,
на лихву давав, і відсоток брав, то чи буде він жити?
Не буде він жити!
Він усі ті гидоти чинив, він мусить конче померти, кров його буде на ньому!
Не буде він жити!
Він усі ті гидоти чинив, він мусить конче померти, кров його буде на ньому!
А ось породив він сина, і той побачив усі гріхи свого батька, які той робив, і хоч бачив, та не робив, як той:
на горах жертвенного не їв, і очей своїх до божків Ізраїлевого дому не зводив, жінки свого ближнього не занечищував,
і нікого не утискав, застави у застав не брав, і грабунку не чинив, хліб свій голодному давав, а голого одежею покривав,
від кривди свою руку відвертав, лихви та відсотків не брав, права Мої чинив, уставами Моїми ходив, такий не помре за провину свого батька, він конче буде жити!
Батько ж його, за те, що утиском тиснув, грабунком грабував брата, і що недобре чинив серед народу свого, то ось він помре за провину свою!
А скажете ви: Чому той син не поніс провину за батька?
Але ж син той чинив право та справедливість, дотримував усі устави Мої й виконував їх, він конче буде жити!
Але ж син той чинив право та справедливість, дотримував усі устави Мої й виконував їх, він конче буде жити!
Та душа, що грішить, вона помре.
Син не понесе кари за батькову провину, а батько не понесе за провину синову, справедливість справедливого буде на ньому, а несправедливість несправедливого на тому буде.
Син не понесе кари за батькову провину, а батько не понесе за провину синову, справедливість справедливого буде на ньому, а несправедливість несправедливого на тому буде.
А коли б несправедливий відвернувся від усіх гріхів своїх, яких наробив, і виконував усі устави Мої, і робив право та справедливість, буде конче він жити, не помре!
Усі його гріхи, які наробив він, не згадаються йому, він буде жити в своїй справедливості, яку чинив!
Чи Я маю вподобання в смерті несправедливого?
говорить Господь Бог, чи ж не в тому, щоб він повернувся з доріг своїх та й жив?
говорить Господь Бог, чи ж не в тому, щоб він повернувся з доріг своїх та й жив?
А коли б справедливий відвернувся від своєї справедливости й став робити кривду, усі ті гидоти, які робить несправедливий, то чи такий буде жити?
Усі справедливості його, які він робив, не згадаються, за своє спроневірення, що він спроневірив, і за гріх свій що згрішив, за них він помре!
Усі справедливості його, які він робив, не згадаються, за своє спроневірення, що він спроневірив, і за гріх свій що згрішив, за них він помре!
А ви кажете: Неправа Господня дорога!
Послухайте но, доме Ізраїлів, чи ж дорога Моя неправа?
Чи не ваші дороги неправі?
Послухайте но, доме Ізраїлів, чи ж дорога Моя неправа?
Чи не ваші дороги неправі?
Коли б справедливий відвернувся від своєї справедливости й чинив кривду, і за те помер, то він помре за кривду свою, яку він чинив.
А коли б несправедливий відвернувся від своєї несправедливости, яку він чинив, і чинив би право та справедливість, він душу свою при житті збереже.
І коли б він побачив, і відвернувся від усіх своїх гріхів, які він чинив, то конче буде він жити, не помре!
А Ізраїлів дім каже: Неправа Господня дорога!
Чи ж Мої дороги неправі, доме Ізраїлів?
Чи ж то не ваші дороги неправі?
Чи ж Мої дороги неправі, доме Ізраїлів?
Чи ж то не ваші дороги неправі?
Тому буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за дорогами його, говорить Господь Бог.
Покайтеся, і відверніться від усіх ваших гріхів, і не буде вам провина на спотикання!
Покайтеся, і відверніться від усіх ваших гріхів, і не буде вам провина на спотикання!
Поскидайте з себе всі ваші гріхи, якими ви грішили, і створіть собі нове серце та нового духа!
І нащо маєте померти, Ізраїлів доме?
І нащо маєте померти, Ізраїлів доме?
Бо не жадаю Я смерти помираючого, говорить Господь Бог, але покайтеся та й живіть!