Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
20:2
20:8
20:13
см.:Исх.16:28-29;
20:19
20:20
20:23
20:24
20:27
20:30
20:33
20:34
20:38
см.:Мф.25:31-32;
20:42
20:44
20:45
И бы́сть въ лѣ́то седмо́е, въ пя́тый ме́сяцъ, въ деся́тый де́нь ме́сяца, прiидо́ша му́жiе от старѣ́йшинъ до́му Изра́илева вопроси́ти Го́спода и сѣдо́ша предъ лице́мъ мои́мъ.
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
сы́не человѣ́чь, глаго́ли ко старѣ́йшинамъ до́му Изра́илева и рече́ши къ ни́мъ: та́ко глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: еда́ вопроси́ти мене́ вы́ прихо́дите? живу́ а́зъ, а́ще отвѣща́ю ва́мъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь.
А́ще отмще́нiемъ отмщу́ и́мъ: сы́не человѣ́чь, беззако́нiя оте́цъ и́хъ засвидѣ́телствуй и́мъ,
и рече́ши къ ни́мъ: сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: от него́же дне́ избра́хъ до́мъ Изра́илевъ, и увѣ́дѣнъ бы́хъ пле́мени до́му Иа́ковля и позна́нъ бы́хъ и́мъ во земли́ Еги́петстѣй, и прiя́хъ я́ руко́ю мое́ю глаго́ля: а́зъ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ:
въ то́й де́нь подъя́хъ я́ руко́ю мое́ю, е́же извести́ я́ изъ земли́ Еги́петскiя въ зе́млю, ю́же угото́вахъ и́мъ, зе́млю кипя́щую млеко́мъ и ме́домъ, со́тъ е́сть па́че всѣ́хъ земе́ль,
и реко́хъ къ ни́мъ: кі́йждо ме́рзости от оче́съ свои́хъ отве́ржите и во творе́нiихъ Еги́петскихъ не оскверня́йтеся, а́зъ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ.
И отверго́шася мене́ и не хотѣ́ша послу́шати мя́: кі́йждо ме́рзостей от оче́съ свои́хъ не отверго́ша и творе́нiй Еги́петскихъ не оста́виша. И реко́хъ, е́же излiя́ти я́рость мою́ на ня́ и сконча́ти гнѣ́въ мо́й на ни́хъ средѣ́ земли́ Еги́петскiя.
И сотвори́хъ, я́ко да и́мя мое́ весьма́ не оскверни́тся предъ язы́ки, въ ни́хже су́ть ті́и средѣ́ и́хъ, въ ни́хже позна́нъ бы́хъ и́мъ предъ лице́мъ и́хъ, е́же извести́ я́ изъ земли́ Еги́петскiя.
И изведо́хъ я́ изъ земли́ Еги́петскiя и введо́хъ я́ въ пусты́ню,
и да́хъ и́мъ за́повѣди моя́, и оправда́нiя моя́ яви́хъ и́мъ, я́же а́ще сотвори́тъ человѣ́къ, жи́въ бу́детъ въ ни́хъ:
и суббо́ты моя́ да́хъ и́мъ, е́же бы́ти въ зна́менiе между́ мно́ю и между́ и́ми, е́же разумѣ́ти и́мъ, я́ко а́зъ Госпо́дь освяща́яй и́хъ.
И глаго́лахъ ко до́му Изра́илеву въ пусты́ни: въ за́повѣдехъ мои́хъ ходи́те и оправда́нiя моя́ сохрани́те, е́же твори́ти я́, я́же сотвори́тъ человѣ́къ и жи́въ бу́детъ въ ни́хъ. И разгнѣ́ва мя́ до́мъ Изра́илевъ въ пусты́ни: въ за́повѣдехъ бо мои́хъ не ходи́ша и оправда́нiя моя́ отверго́ша, я́же сотвори́тъ человѣ́къ и жи́въ бу́детъ въ ни́хъ: и суббо́ты моя́ оскверни́ша зѣло́. И реко́хъ, е́же излiя́ти я́рость мою́ на ня́ въ пусты́ни, е́же потреби́ти и́хъ.
И сотвори́хъ, я́ко да весьма́ и́мя мое́ не оскверни́тся предъ язы́ки, изъ ни́хже изведо́хъ я́ предъ очи́ма и́хъ.
И а́зъ воздвиго́хъ ру́ку мою́ на ня́ въ пусты́ни весьма́, е́же не ввести́ и́хъ въ зе́млю, ю́же да́хъ и́мъ, въ зе́млю теку́щую млеко́мъ и ме́домъ, со́тъ е́сть па́че всея́ земли́:
поне́же судьбы́ моя́ отверго́ша и въ за́повѣдехъ мои́хъ не ходи́ша, и суббо́ты моя́ оскверни́ша и вслѣ́дъ помышле́нiй се́рдца своего́ хожда́ху.
И пощадѣ́ я́ о́ко мое́, е́же потреби́ти и́хъ, и не сотвори́хъ и́мъ сконча́нiя въ пусты́ни.
И реко́хъ ко ча́домъ и́хъ въ пусты́ни: въ зако́нѣхъ оте́цъ ва́шихъ не ходи́те и оправда́нiй и́хъ не храни́те, и ко творе́ниемъ Еги́петскимъ не примѣша́йтеся и не оскверня́йтеся:
а́зъ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ: въ за́повѣдехъ мои́хъ ходи́те, и оправда́нiя моя́ снабди́те и твори́те я́,
и суббо́ты моя́ освяща́йте: и бу́детъ въ зна́менiе между́ мно́ю и между́ ва́ми, е́же вѣ́дѣти ва́мъ, я́ко а́зъ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ.
И разгнѣ́ваша мя́, и ча́да и́хъ въ за́повѣдехъ мои́хъ не ходи́ша и оправда́нiй мои́хъ не снабдѣ́ша, е́же твори́ти я́: сiя́ бо сотвори́въ человѣ́къ жи́въ бу́детъ въ ни́хъ: и суббо́ты моя́ оскверни́ша зѣло́. И реко́хъ: излiю́ я́рость мою́ на ня́, е́же сконча́ти гнѣ́въ мо́й на ни́хъ въ пусты́ни.
И сотвори́хъ, я́ко да и́мя мое́ весьма́ не оскверна́вится предъ язы́ки, от ни́хже изведо́хъ я́ предъ очи́ма и́хъ.
И а́зъ воздвиго́хъ ру́ку мою́ на ня́ въ пусты́ни, е́же расточи́ти я́ во язы́цѣхъ и разсѣ́яти я́ во страна́хъ,
поне́же оправда́нiй мои́хъ не сотвори́ша и за́повѣди моя́ отри́нуша и суббо́ты моя́ оскверни́ша, и вслѣ́дъ кумíровъ оте́цъ и́хъ бы́ша очеса́ и́хъ.
И да́хъ и́мъ за́повѣди не добры́ и оправда́нiя, въ ни́хже не бу́дутъ жи́ви:
и оскверню́ я́ въ дая́нiихъ и́хъ, внегда́ проводи́ти [и́мъ] вся́кое разверза́ющее ложесна́, да погублю́ и́хъ, да уразумѣ́ютъ, я́ко а́зъ Госпо́дь.
Сего́ ра́ди глаго́ли къ до́му Изра́илеву, сы́не человѣ́чь, и рече́ши къ ни́мъ: сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: да́же до сего́ разгнѣ́ваша мя́ отцы́ ва́ши во грѣсѣ́хъ свои́хъ, и́миже согрѣши́ша ко мнѣ́:
и введо́хъ я́ въ зе́млю, въ ню́же воздвиго́хъ ру́ку мою́, е́же да́ти ю́ и́мъ: и ви́дѣша вся́къ хо́лмъ высо́къ и вся́ко дре́во присѣ́нное, и пожро́ша та́мо бого́мъ свои́мъ и учини́ша та́мо я́рость даро́въ свои́хъ, и положи́ша та́мо воню́ благово́нiя своего́ и возлiя́ша та́мо возлiя́нiя своя́.
И реко́хъ къ ни́мъ: что́ су́ть аввама́ {высо́кое}, я́ко вы́ вхо́дите та́мо? и прозва́ша и́мя ему́ аввама́ да́же до дне́шняго дне́.
Сего́ ра́ди рцы́ къ до́му Изра́илеву: сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: а́ще во беззако́нiихъ оте́цъ ва́шихъ вы́ оскверня́етеся и вслѣ́дъ ме́рзостей и́хъ вы́ соблужда́ете,
и въ приноше́нiи даро́въ ва́шихъ и въ наро́цѣхъ ва́шихъ, егда́ прохо́дятъ ча́да ва́ша сквозѣ́ о́гнь: вы́ оскверня́етеся во всѣ́хъ кумíрѣхъ ва́шихъ да́же до дне́шняго дне́, и а́зъ отвѣща́ю ли ва́мъ, до́ме Изра́илевъ? Живу́ а́зъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь, а́ще отвѣща́ю ва́мъ и а́ще взы́детъ на ду́хъ ва́шъ сiе́.
И не бу́детъ, я́коже вы́ глаго́лете: бу́демъ, я́коже язы́цы и я́коже племена́ земна́я, служи́ти дре́ву и ка́менiю.
Сего́ ра́ди живу́ а́зъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь, а́ще не руко́ю крѣ́пкою и мы́шцею высо́кою и въ я́рости излiя́ннѣй ца́рствовати бу́ду надъ ва́ми:
и изведу́ вы́ от люді́й и прiиму́ вы от стра́нъ, въ ни́хже бѣ́сте разсѣ́яни, руко́ю крѣ́пкою и мы́шцею высо́кою и я́ростiю излiя́нною,
и приведу́ ва́съ въ пусты́ню лю́дскую и разсужду́ся съ ва́ми та́мо лице́мъ къ лицу́:
я́коже суди́хся со отцы́ ва́шими въ пусты́ни земли́ Еги́петскiя, та́ко сужду́ и ва́мъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь:
и проведу́ вы́ подъ жезло́мъ мои́мъ и введу́ вы́ въ числѣ́ завѣ́та,
и изберу́ от ва́съ нечести́выя и отве́ргшыяся: изъ земли́ бо обита́нiя и́хъ изведу́ я́, и въ зе́млю Изра́илеву не вни́дутъ, и позна́ете, я́ко а́зъ Госпо́дь Бо́гъ.
Вы́ же, до́ме Изра́илевъ, си́це глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: кі́йждо кумíры своя́ отими́те, и пото́мъ а́ще послу́шаете мене́, и и́мене моего́ свята́го не оскверна́вите ксему́ въ дарѣ́хъ ва́шихъ и рукотворе́нiихъ ва́шихъ:
поне́же на горѣ́ мое́й святѣ́й, на горѣ́ высо́цѣ Изра́илевѣ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь, та́мо послу́жатъ ми́ ве́сь до́мъ Изра́илевъ до конца́ на земли́, и та́мо прiиму́ я́ и та́мо присѣщу́ на приноше́нiя ва́ша и нача́тки обѣ́товъ ва́шихъ во всѣ́хъ освяще́нныхъ ва́шихъ.
Въ воню́ благово́нiя прiиму́ вы́, егда́ изведу́ вы́ изъ люді́й и прiиму́ вы́ от стра́нъ, въ ня́же расточе́ни бы́сте, и освящу́ся въ ва́съ предъ очи́ма людски́ма:
и увѣ́сте, я́ко а́зъ Госпо́дь, егда́ введу́ вы́ въ зе́млю Изра́илеву, въ зе́млю, на ню́же воздвиго́хъ ру́ку мою́ да́ти ю́ отце́мъ ва́шымъ:
и помяне́те та́мо пути́ ва́шя и вся́ ме́рзкiя грѣхи́ ва́шя, въ ни́хже оскверни́стеся, и посрамите́ ли́ца ва́ша во всѣ́хъ зло́бахъ ва́шихъ, я́же сотвори́сте:
и позна́ете, я́ко а́зъ Госпо́дь, егда́ сотворю́ ва́мъ та́ко, я́ко да и́мя мое́ не оскверни́тся по путе́мъ ва́шымъ злы́мъ и по рукотворе́ниемъ ва́шымъ растлѣ́ннымъ, до́ме Изра́илевъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь.
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
сы́не человѣ́чь, утверди́ лице́ твое́ на ю́гъ и воззри́ на даро́ма, и прорцы́ на дубра́ву старѣ́йшину наге́ва
и рече́ши дубра́вѣ наге́вовѣ: слы́ши сло́во Госпо́дне, сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: се́, а́зъ возгнѣщу́ въ тебѣ́ о́гнь, и пожже́тъ въ тебѣ́ вся́ко дре́во зеле́ное и вся́ко дре́во сухо́е, не уга́снетъ пла́мень разжже́ный, и изгори́тъ въ не́мъ вся́ко лице́ от полу́дне до сѣ́вера,
и увѣ́сть вся́ка пло́ть, я́ко а́зъ Госпо́дь разжего́хъ его́, и не уга́снетъ.
И реко́хъ: ника́коже, Го́споди, Го́споди! сі́и глаго́лютъ ко мнѣ́: не при́тча ли е́сть сiя́ глаго́лема?
Арабский (Arabic Van Dyke)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
وكان في السنة السابعة في الشهر الخامس في العاشر من الشهر ان اناسا من شيوخ اسرائيل جاءوا ليسألوا الرب فجلسوا امامي.
فكان اليّ كلام الرب قائلا
يا ابن آدم كلم شيوخ اسرائيل وقل لهم. هكذا قال السيد الرب. هل انتم آتون لتسألوني. حيّ انا لا أسأل منكم يقول السيد الرب.
هل تدينهم. هل تدين يا ابن آدم. عرفهم رجاسات آبائهم
وقل لهم. هكذا قال السيد الرب في يوم اخترت اسرائيل ورفعت يدي لنسل بيت يعقوب وعرفتهم نفسي في ارض مصر ورفعت لهم يدي قائلا انا الرب الهكم
في ذلك اليوم رفعت لهم يدي لاخرجهم من ارض مصر الى الارض التي تجسستها لهم تفيض لبنا وعسلا هي فخر كل الاراضي
وقلت لهم اطرحوا كل انسان منكم ارجاس عينيه ولا تتنجسوا باصنام مصر. انا الرب الهكم.
فتمردوا عليّ ولم يريدوا ان يسمعوا لي ولم يطرح الانسان منهم ارجاس عينيه ولم يتركوا اصنام مصر. فقلت اني اسكب رجزي عليهم لأتمّ عليهم سخطي في وسط ارض مصر.
لكن صنعت لاجل اسمي لكيلا يتنجس امام عيون الامم الذين هم في وسطهم الذين عرّفتهم نفسي امام عيونهم باخراجهم من ارض مصر
فاخرجتهم من ارض مصر وأتيت بهم الى البرية.
واعطيتهم فرائضي وعرّفتهم احكامي التي ان عملها انسان يحيا بها.
واعطيتهم ايضا سبوتي لتكون علامة بيني وبينهم ليعلموا اني انا الرب مقدسهم
فتمرد عليّ بيت اسرائيل في البرية. لم يسلكوا في فرائضي ورفضوا احكامي التي ان عملها انسان يحيا بها ونجسوا سبوتي كثيرا. فقلت اني اسكب رجزي عليهم في البرية لافنائهم.
لكن صنعت لاجل اسمي لكي لا يتنجس امام عيون الامم الذين اخرجتهم امام عيونهم.
ورفعت ايضا يدي لهم في البرية باني لا آتي بهم الى الارض التي اعطيتهم اياها تفيض لبنا وعسلا هي فخر كل الاراضي.
لانهم رفضوا احكامي ولم يسلكوا في فرائضي بل نجسوا سبوتي لان قلبهم ذهب وراء اصنامهم.
لكنعيني اشفقت عليهم عن اهلاكهم فلم افنهم في البرية.
وقلت لآبنائهم في البرية لا تسلكوا في فرائض آبائكم ولا تحفظوا احكامهم ولا تتنجسوا باصنامهم.
انا الرب الهكم فاسلكوا في فرائضي واحفظوا احكامي واعملوا بها
وقدسوا سبوتي فتكون علامة بيني وبينكم لتعلموا اني انا الرب الهكم.
فتمرد الابناء عليّ. لم يسلكوا في فرائضي ولم يحفظوا احكامي ليعملوها التي ان عملها انسان يحيا بها ونجسوا سبوتي فقلت اني اسكب رجزي عليهم لأتمّ سخطي عليهم في البرية.
ثم كففت يدي وصنعت لاجل اسمي لكيلا يتنجس امام عيون الامم الذين اخرجتهم امام عيونهم.
ورفعت ايضا يدي لهم في البرية لافرقهم في الامم واذريهم في الاراضي
لانهم لم يصنعوا احكامي بل رفضوا فرائضي ونجسوا سبوتي وكانت عيونهم وراء اصنام آبائهم.
واعطيتهم ايضا فرائض غير صالحة واحكاما لا يحيون بها
ونجّستهم بعطاياهم اذ اجازوا في النار كل فاتح رحم لابيدهم حتى يعلموا اني انا الرب
لاجل ذلك كلم بيت اسرائيل يا ابن آدم وقل لهم. هكذا قال السيد الرب. في هذا ايضا جدّف عليّ آباؤكم اذ خانوني خيانة
لما أتيت بهم الى الارض التي رفعت لهم يدي لاعطيهم اياها فرأوا كل تل عال وكل شجرة غبياء فذبحوا هناك ذبائحهم وقربوا هناك قرابينهم المغيظة وقدموا هناك روائح سرورهم وسكبوا هناك سكائبهم.
فقلت لهم ما هذه المرتفعة التي تاتون اليها. فدعي اسمها مرتفعة الى هذا اليوم.
لذلك قل لبيت اسرائيل هكذا قال السيد الرب. هل تنجستم بطريق آبائكم وزنيتم وراء ارجاسهم.
وبتقديم عطاياكم واجازة ابنائكم في النار تتنجسون بكل اصنامكم الى اليوم. فهل أسأل منكم يا بيت اسرائيل. حيّ انا يقول السيد الرب لا أسأل منكم.
والذي يخطر ببالكم لن يكون اذ تقولون نكون كالامم كقبائل الاراضي فنعبد الخشب والحجر.
حيّ انا يقول السيد الرب اني بيد قوية وبذراع ممدودة وبسخط مسكوب املك عليكم.
واخرجكم من بين الشعوب واجمعكم من الاراضي التي تفرقتم فيها بيد قوية وبذراع ممدودة وبسخط مسكوب.
وآتي بكم الى برية الشعوب واحاكمكم هناك وجها لوجه.
كما حاكمت آباءكم في برية ارض مصر كذلك احاكمكم يقول السيد الرب.
وامرّكم تحت العصا وادخلكم في رباط العهد.
واعزل منكم المتمردين والعصاة عليّ. اخرجهم من ارض غربتهم ولا يدخلون ارض اسرائيل فتعلمون اني انا الرب
اما انتم يا بيت اسرائيل فهكذا قال السيد الرب. اذهبوا اعبدوا كل انسان اصنامه وبعد ان لم تسمعوا لي فلا تنجسوا اسمي القدوس بعد بعطاياكم وباصنامكم.
لانه في جبل قدسي في جبل اسرائيل العالي يقول السيد الرب هناك يعبدني كل بيت اسرائيل كلهم في الارض. هناك ارضى عنهم وهناك اطلب تقدماتكم وباكورات جزاكم مع جميع مقدساتكم.
برائحة سروركم ارضى عنكم حين اخرجكم من بين الشعوب واجمعكم من الاراضي التي تفرقتم فيها واتقدس فيكم امام عيون الامم
فتعلمون اني انا الرب حين آتي بكم الى ارض اسرائيل الى الارض التي رفعت يدي لاعطي آباءكم اياها.
وهناك تذكرون طرقكم وكل اعمالكم التي تنجستم بها وتمقتون انفسكم لجميع الشرور التي فعلتم.
فتعلمون اني انا الرب اذا فعلت بكم من اجل اسمي. لا كطرقكم الشريرة ولا كاعمالكم الفاسدة يا بيت اسرائيل يقول السيد الرب
وكان اليّ كلام الرب قائلا
يا ابن آدم اجعل وجهك نحو التيمن وتكلم نحو الجنوب وتنبأ على وعر الحقل في الجنوب
وقل لوعر الجنوب اسمع كلام الرب. هكذا قال السيد الرب. هانذا اضرم فيك نارا فتأكل كل شجرة خضراء فيك وكل شجرة يابسة. لا يطفأ لهيبها الملتهب وتحرق بها كل الوجوه من الجنوب الى الشمال.
فيرى كل بشر اني انا الرب اضرمتها. لا تطفأ.
فقلت آه يا سيد الرب. هم يقولون أما يمثّل هو امثالا