И бы́сть въ лѣ́то седмо́е, въ пя́тый ме́сяцъ, въ деся́тый де́нь ме́сяца, прiидо́ша му́жiе от старѣ́йшинъ до́му Изра́илева вопроси́ти Го́спода и сѣдо́ша предъ лице́мъ мои́мъ.

И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:

сы́не человѣ́чь, глаго́ли ко старѣ́йшинамъ до́му Изра́илева и рече́ши къ ни́мъ: та́ко глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: еда́ вопроси́ти мене́ вы́ прихо́дите? живу́ а́зъ, а́ще отвѣща́ю ва́мъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь.

А́ще отмще́нiемъ отмщу́ и́мъ: сы́не человѣ́чь, беззако́нiя оте́цъ и́хъ засвидѣ́телствуй и́мъ,

и рече́ши къ ни́мъ: сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: от него́же дне́ избра́хъ до́мъ Изра́илевъ, и увѣ́дѣнъ бы́хъ пле́мени до́му Иа́ковля и позна́нъ бы́хъ и́мъ во земли́ Еги́петстѣй, и прiя́хъ я́ руко́ю мое́ю глаго́ля: а́зъ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ:

въ то́й де́нь подъя́хъ я́ руко́ю мое́ю, е́же извести́ я́ изъ земли́ Еги́петскiя въ зе́млю, ю́же угото́вахъ и́мъ, зе́млю кипя́щую млеко́мъ и ме́домъ, со́тъ е́сть па́че всѣ́хъ земе́ль,

и реко́хъ къ ни́мъ: кі́йждо ме́рзости от оче́съ свои́хъ отве́ржите и во творе́нiихъ Еги́петскихъ не оскверня́йтеся, а́зъ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ.

И отверго́шася мене́ и не хотѣ́ша послу́шати мя́: кі́йждо ме́рзостей от оче́съ свои́хъ не отверго́ша и творе́нiй Еги́петскихъ не оста́виша. И реко́хъ, е́же излiя́ти я́рость мою́ на ня́ и сконча́ти гнѣ́въ мо́й на ни́хъ средѣ́ земли́ Еги́петскiя.

И сотвори́хъ, я́ко да и́мя мое́ весьма́ не оскверни́тся предъ язы́ки, въ ни́хже су́ть ті́и средѣ́ и́хъ, въ ни́хже позна́нъ бы́хъ и́мъ предъ лице́мъ и́хъ, е́же извести́ я́ изъ земли́ Еги́петскiя.

И изведо́хъ я́ изъ земли́ Еги́петскiя и введо́хъ я́ въ пусты́ню,

и да́хъ и́мъ за́повѣди моя́, и оправда́нiя моя́ яви́хъ и́мъ, я́же а́ще сотвори́тъ человѣ́къ, жи́въ бу́детъ въ ни́хъ:

и суббо́ты моя́ да́хъ и́мъ, е́же бы́ти въ зна́менiе между́ мно́ю и между́ и́ми, е́же разумѣ́ти и́мъ, я́ко а́зъ Госпо́дь освяща́яй и́хъ.

И глаго́лахъ ко до́му Изра́илеву въ пусты́ни: въ за́повѣдехъ мои́хъ ходи́те и оправда́нiя моя́ сохрани́те, е́же твори́ти я́, я́же сотвори́тъ человѣ́къ и жи́въ бу́детъ въ ни́хъ. И разгнѣ́ва мя́ до́мъ Изра́илевъ въ пусты́ни: въ за́повѣдехъ бо мои́хъ не ходи́ша и оправда́нiя моя́ отверго́ша, я́же сотвори́тъ человѣ́къ и жи́въ бу́детъ въ ни́хъ: и суббо́ты моя́ оскверни́ша зѣло́. И реко́хъ, е́же излiя́ти я́рость мою́ на ня́ въ пусты́ни, е́же потреби́ти и́хъ.

И сотвори́хъ, я́ко да весьма́ и́мя мое́ не оскверни́тся предъ язы́ки, изъ ни́хже изведо́хъ я́ предъ очи́ма и́хъ.

И а́зъ воздвиго́хъ ру́ку мою́ на ня́ въ пусты́ни весьма́, е́же не ввести́ и́хъ въ зе́млю, ю́же да́хъ и́мъ, въ зе́млю теку́щую млеко́мъ и ме́домъ, со́тъ е́сть па́че всея́ земли́:

поне́же судьбы́ моя́ отверго́ша и въ за́повѣдехъ мои́хъ не ходи́ша, и суббо́ты моя́ оскверни́ша и вслѣ́дъ помышле́нiй се́рдца своего́ хожда́ху.

И пощадѣ́ я́ о́ко мое́, е́же потреби́ти и́хъ, и не сотвори́хъ и́мъ сконча́нiя въ пусты́ни.

И реко́хъ ко ча́домъ и́хъ въ пусты́ни: въ зако́нѣхъ оте́цъ ва́шихъ не ходи́те и оправда́нiй и́хъ не храни́те, и ко творе́ниемъ Еги́петскимъ не примѣша́йтеся и не оскверня́йтеся:

а́зъ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ: въ за́повѣдехъ мои́хъ ходи́те, и оправда́нiя моя́ снабди́те и твори́те я́,

и суббо́ты моя́ освяща́йте: и бу́детъ въ зна́менiе между́ мно́ю и между́ ва́ми, е́же вѣ́дѣти ва́мъ, я́ко а́зъ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ.

И разгнѣ́ваша мя́, и ча́да и́хъ въ за́повѣдехъ мои́хъ не ходи́ша и оправда́нiй мои́хъ не снабдѣ́ша, е́же твори́ти я́: сiя́ бо сотвори́въ человѣ́къ жи́въ бу́детъ въ ни́хъ: и суббо́ты моя́ оскверни́ша зѣло́. И реко́хъ: излiю́ я́рость мою́ на ня́, е́же сконча́ти гнѣ́въ мо́й на ни́хъ въ пусты́ни.

И сотвори́хъ, я́ко да и́мя мое́ весьма́ не оскверна́вится предъ язы́ки, от ни́хже изведо́хъ я́ предъ очи́ма и́хъ.

И а́зъ воздвиго́хъ ру́ку мою́ на ня́ въ пусты́ни, е́же расточи́ти я́ во язы́цѣхъ и разсѣ́яти я́ во страна́хъ,

поне́же оправда́нiй мои́хъ не сотвори́ша и за́повѣди моя́ отри́нуша и суббо́ты моя́ оскверни́ша, и вслѣ́дъ кумíровъ оте́цъ и́хъ бы́ша очеса́ и́хъ.

И да́хъ и́мъ за́повѣди не добры́ и оправда́нiя, въ ни́хже не бу́дутъ жи́ви:

и оскверню́ я́ въ дая́нiихъ и́хъ, внегда́ проводи́ти [и́мъ] вся́кое разверза́ющее ложесна́, да погублю́ и́хъ, да уразумѣ́ютъ, я́ко а́зъ Госпо́дь.

Сего́ ра́ди глаго́ли къ до́му Изра́илеву, сы́не человѣ́чь, и рече́ши къ ни́мъ: сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: да́же до сего́ разгнѣ́ваша мя́ отцы́ ва́ши во грѣсѣ́хъ свои́хъ, и́миже согрѣши́ша ко мнѣ́:

и введо́хъ я́ въ зе́млю, въ ню́же воздвиго́хъ ру́ку мою́, е́же да́ти ю́ и́мъ: и ви́дѣша вся́къ хо́лмъ высо́къ и вся́ко дре́во присѣ́нное, и пожро́ша та́мо бого́мъ свои́мъ и учини́ша та́мо я́рость даро́въ свои́хъ, и положи́ша та́мо воню́ благово́нiя своего́ и возлiя́ша та́мо возлiя́нiя своя́.

И реко́хъ къ ни́мъ: что́ су́ть аввама́ {высо́кое}, я́ко вы́ вхо́дите та́мо? и прозва́ша и́мя ему́ аввама́ да́же до дне́шняго дне́.

Сего́ ра́ди рцы́ къ до́му Изра́илеву: сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: а́ще во беззако́нiихъ оте́цъ ва́шихъ вы́ оскверня́етеся и вслѣ́дъ ме́рзостей и́хъ вы́ соблужда́ете,

и въ приноше́нiи даро́въ ва́шихъ и въ наро́цѣхъ ва́шихъ, егда́ прохо́дятъ ча́да ва́ша сквозѣ́ о́гнь: вы́ оскверня́етеся во всѣ́хъ кумíрѣхъ ва́шихъ да́же до дне́шняго дне́, и а́зъ отвѣща́ю ли ва́мъ, до́ме Изра́илевъ? Живу́ а́зъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь, а́ще отвѣща́ю ва́мъ и а́ще взы́детъ на ду́хъ ва́шъ сiе́.

И не бу́детъ, я́коже вы́ глаго́лете: бу́демъ, я́коже язы́цы и я́коже племена́ земна́я, служи́ти дре́ву и ка́менiю.

Сего́ ра́ди живу́ а́зъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь, а́ще не руко́ю крѣ́пкою и мы́шцею высо́кою и въ я́рости излiя́ннѣй ца́рствовати бу́ду надъ ва́ми:

и изведу́ вы́ от люді́й и прiиму́ вы от стра́нъ, въ ни́хже бѣ́сте разсѣ́яни, руко́ю крѣ́пкою и мы́шцею высо́кою и я́ростiю излiя́нною,

и приведу́ ва́съ въ пусты́ню лю́дскую и разсужду́ся съ ва́ми та́мо лице́мъ къ лицу́:

я́коже суди́хся со отцы́ ва́шими въ пусты́ни земли́ Еги́петскiя, та́ко сужду́ и ва́мъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь:

и проведу́ вы́ подъ жезло́мъ мои́мъ и введу́ вы́ въ числѣ́ завѣ́та,

и изберу́ от ва́съ нечести́выя и отве́ргшыяся: изъ земли́ бо обита́нiя и́хъ изведу́ я́, и въ зе́млю Изра́илеву не вни́дутъ, и позна́ете, я́ко а́зъ Госпо́дь Бо́гъ.

Вы́ же, до́ме Изра́илевъ, си́це глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: кі́йждо кумíры своя́ отими́те, и пото́мъ а́ще послу́шаете мене́, и и́мене моего́ свята́го не оскверна́вите ксему́ въ дарѣ́хъ ва́шихъ и рукотворе́нiихъ ва́шихъ:

поне́же на горѣ́ мое́й святѣ́й, на горѣ́ высо́цѣ Изра́илевѣ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь, та́мо послу́жатъ ми́ ве́сь до́мъ Изра́илевъ до конца́ на земли́, и та́мо прiиму́ я́ и та́мо присѣщу́ на приноше́нiя ва́ша и нача́тки обѣ́товъ ва́шихъ во всѣ́хъ освяще́нныхъ ва́шихъ.

Въ воню́ благово́нiя прiиму́ вы́, егда́ изведу́ вы́ изъ люді́й и прiиму́ вы́ от стра́нъ, въ ня́же расточе́ни бы́сте, и освящу́ся въ ва́съ предъ очи́ма людски́ма:

и увѣ́сте, я́ко а́зъ Госпо́дь, егда́ введу́ вы́ въ зе́млю Изра́илеву, въ зе́млю, на ню́же воздвиго́хъ ру́ку мою́ да́ти ю́ отце́мъ ва́шымъ:

и помяне́те та́мо пути́ ва́шя и вся́ ме́рзкiя грѣхи́ ва́шя, въ ни́хже оскверни́стеся, и посрамите́ ли́ца ва́ша во всѣ́хъ зло́бахъ ва́шихъ, я́же сотвори́сте:

и позна́ете, я́ко а́зъ Госпо́дь, егда́ сотворю́ ва́мъ та́ко, я́ко да и́мя мое́ не оскверни́тся по путе́мъ ва́шымъ злы́мъ и по рукотворе́ниемъ ва́шымъ растлѣ́ннымъ, до́ме Изра́илевъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь.

И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:

сы́не человѣ́чь, утверди́ лице́ твое́ на ю́гъ и воззри́ на даро́ма, и прорцы́ на дубра́ву старѣ́йшину наге́ва

и рече́ши дубра́вѣ наге́вовѣ: слы́ши сло́во Госпо́дне, сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: се́, а́зъ возгнѣщу́ въ тебѣ́ о́гнь, и пожже́тъ въ тебѣ́ вся́ко дре́во зеле́ное и вся́ко дре́во сухо́е, не уга́снетъ пла́мень разжже́ный, и изгори́тъ въ не́мъ вся́ко лице́ от полу́дне до сѣ́вера,

и увѣ́сть вся́ка пло́ть, я́ко а́зъ Госпо́дь разжего́хъ его́, и не уга́снетъ.

И реко́хъ: ника́коже, Го́споди, Го́споди! сі́и глаго́лютъ ко мнѣ́: не при́тча ли е́сть сiя́ глаго́лема?

Украинский (Огієнко)

І сталося за сьомого року, в п́ятому місяці, у десятому дні місяця, поприходили люди з Ізраїлевих старших, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.

І було мені слово Господнє таке:

Сину людський, говори з Ізраїлевими старшими та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене?
Як живий Я, не відповім вам, говорить Господь Бог!

Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину людський?
Завідом їх про гидоти їхніх батьків,

та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підніс Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському краї, і підніс Свою руку до них, говорячи: Я Господь, Бог ваш,

того дня Я підніс Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського краю до Краю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окраса для всіх країв.

І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидоти від очей своїх, і не занечищуйтеся божками Єгипту.
Я Господь, Бог ваш!

Та були вони ворохобні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидот від очей своїх, і не покинули єгипетських божків.
І подумав Я, що виллю на них Свою лютість, що докінчу на них Свій гнів посеред єгипетського краю.

І зробив Я ради Свого Ймення, щоб воно не безчестилося на очах тих народів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх очах, щоб вивести їх з єгипетського краю.

І вивів Я їх з єгипетського краю, і спровадив їх до пустині.

І дав їм постанови Свої, і познайомив їх з постановами Моїми, які коли чинитиме людина, то житиме ними.

І також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізнати, що Я Господь, що освячує їх.

Та став ворохобним проти мене Ізраїлів дім на пустині, уставами Моїми не ходили вони, і повідкидали Мої постанови, які коли чинить людина, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажали.
Тому Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб вигубити їх.

Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на очах тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.

Але й Я, прирікаючи, підніс їм Свою руку на пустині, що не впроваджу їх до Краю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окраса він для всіх країв,

за те, що постанови Мої вони відкинули, а устави Мої не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божками ходило їхнє серце…

І змилувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця на пустині.

І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божками їхніми не занечищуйтесь!

Я Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестерігайте й виконуйте їх.

І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш!

Та стали ворохобні ті сини проти Мене, уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить людина, то житиме ними, і суботи Мої зневажали.
І подумав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспокоїти гнів Мій на них на пустині.

І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на очах тих народів, що на їхніх очах Я їх вивів.

Та й Я, прирікаючи, підніс їм Свою руку на пустині, щоб розпорошити їх серед народів і порозсипати їх по краях,

за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.

І занечистив Я їх їхніми дарунками, перепровадженням через огонь кожного, хто відкриває утробу, щоб спустошити їх, щоб пізнали вони, що Я Господь!

Тому говори до Ізраїлевого дому, сину людський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневірилися проти Мене:

коли Я ввів їх до Краю, що про нього, прирікаючи, підносив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий пагірок і всяке густе дерево, то приносили там свої жертви, і давали там свої дари, що гнівили Мене, і складали там свої любі пахощі, і приносили там свої литі жертви.

І сказав Я до них: Що це за висота, що ви ходите туди?
І зветься вона Бама аж до цього дня.

Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечищуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидотами їхніми?

А приношенням ваших дарів, перепровадженням ваших синів через огонь ви занечищуєтеся при всіх ваших божках аж до сьогодні.
А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме?
Як живий Я, говорить Господь Бог, не дам Я вам відповіді!

А що входить вам на серце, зовсім не станеться те, що ви говорите: Будемо, як інші народи, як племена Краю, служити дереву та каменю.

Як живий Я, говорить Господь Бог, рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю буду царювати над вами!

І виведу вас із тих народів, і позбираю вас із тих країв, де ви розпорошені рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю.

І заведу вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця,

як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського краю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

І проведу вас під палицею, і введу вас у зв́язок заповіту.

І повибираю з вас бунтівників та тих, що грішать проти Мене, повипроваджую їх з краю їхнього пробування, і до Ізраїлевої землі вже не ввійдуть вони!
І пізнаєте ви, що Я Господь!

А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божкам!
Але потім ви напевно будете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не зневажите своїми дарунками та своїми божками…

Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, говорить Господь Бог, там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в Краю, там Я їх уподобаю Собі, і там зажадаю ваших приношень і первоплодів ваших приношень у всіх ваших святощах!

Любими пахощами вподобаю Собі вас, коли вас виведу з народів, і зберу вас із тих країв, де ви розпорошені, і буду Я святитися між вами на очах усіх поган.

І пізнаєте ви, що Я Господь, коли впроваджу вас до Ізраїлевої землі, до того Краю, що про нього, прирікаючи, підніс Я Свою руку дати його вашим батькам.

І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечистилися, і почуєте огидження перед самими собою за всі ваші лиха, які наробили…

І пізнаєте, що я Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчинками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог.

Латинский (Nova Vulgata)

Языки

Et factum est in anno sep timo, in quinto mense, in de cima mensis, venerunt viri de senioribus Israel, ut interrogarent Dominum, et sederunt coram me.

Et factus est sermo Domini ad me dicens:

«Fili hominis, loquere senioribus Israel et dices ad eos: Haec dicit Dominus Deus: Num ad interrogandum me vos venistis? Vivo ego, quia non respondebo vobis, ait Dominus Deus.

Numquid iudicabis eos, numquid iudicabis, fili hominis? Abominationes patrum eorum ostende eis.

Et dices ad eos: Haec dicit Dominus Deus: In die qua elegi Israel et levavi manum meam pro stirpe domus Iacob et apparui eis in terra Aegypti et levavi manum meam pro eis dicens: Ego Dominus Deus vester;

in die illa levavi manum meam pro eis, ut educerem eos de terra Aegypti in terram, quam provideram eis fluentem lacte et melle, quae est egregia inter omnes terras.

Et dixi ad eos: Unusquisque abominationes oculorum suorum abiciat, et in idolis Aegypti nolite pollui: ego Dominus Deus vester.

Et irritaverunt me nolueruntque me audire; unusquisque abominationes oculorum suorum non proiecit, nec idola Aegypti reliquerunt. Et dixi, ut effunderem indignationem meam super eos et consummarem iram meam in eis in medio terrae Aegypti.

Et feci propter nomen meum, ut non violaretur coram gentibus, in quarum medio erant, et inter quas apparui eis, ut educerem eos de terra Aegypti.

Eduxi ergo eos de terra Aegypti et duxi in desertum.

Et dedi eis praecepta mea et iudicia mea ostendi eis, quae faciat homo et vivat in eis.

Insuper et sabbata mea dedi eis, ut essent signum inter me et eos, et scirent quia ego Dominus sanctificans eos.

Et irritaverunt me domus Israel in deserto: in praeceptis meis non ambulaverunt et iudicia mea proiecerunt, quae faciens homo vivet in eis, et sabbata mea violaverunt vehementer. Dixi ergo, ut effunderem furorem meum super eos in deserto et consumerem eos.

Et feci propter nomen meum, ne violaretur coram gentibus, de quibus eduxi eos in conspectu earum.

Attamen ego levavi quoque manum meam super eos in deserto, ne inducerem eos in terram, quam dedi eis fluentem lacte et melle, praecipuam terrarum omnium;

quia iudicia mea proiecerunt et in praeceptis meis non ambulaverunt et sabbata mea violaverunt, post idola enim sua cor eorum gradiebatur.

Et pepercit oculus meus super eos, ut non interficerem eos; nec consumpsi eos in deserto.

Dixi autem ad filios eorum in solitudine: In praeceptis patrum vestrorum nolite incedere nec iudicia eorum custodiatis nec in idolis eorum polluamini.

Ego Dominus Deus vester. In praeceptis meis ambulate et iudicia mea custodite et facite ea

et sabbata mea sanctificate, ut sint signum inter me et vos, et sciatur quia ego Dominus Deus vester.

Et exacerbaverunt me filii; in praeceptis meis non ambulaverunt et iudicia mea non custodierunt, ut facerent ea, quae cum fecerit homo, vivet in eis, et sabbata mea violaverunt. Et comminatus sum, ut effunderem furorem meum super eos et consummarem iram meam in eis in deserto.

Averti autem manum meam et feci propter nomen meum, ut non violaretur coram gentibus, de quibus eduxi eos in oculis earum.

Iterum levavi manum meam in eos in solitudine, ut dispergerem illos in nationes et ventilarem in terras,

eo quod iudicia mea non fecissent et praecepta mea reprobassent et sabbata mea violassent et post idola patrum suorum fuissent oculi eorum.

Ergo et ego dedi eis praecepta non bona et iudicia, in quibus non vivent;

et pollui eos in muneribus suis, cum offerrent omne, quod aperit vulvam, ut horrorem eis incuterem, et sciant quia ego Dominus.

Quam ob rem loquere ad domum Israel, fili hominis, et dices ad eos: Haec dicit Dominus Deus: Adhuc et in hoc blasphemaverunt me patres vestri, cum sprevissent me contemnentes,

et induxissem eos in terram, super quam levavi manum meam, ut darem eis. Viderunt omnem collem excelsum et omne lignum nemorosum et immolaverunt ibi victimas suas et dederunt ibi irritationem oblationis suae et posuerunt ibi odorem suavitatis suae et libaverunt libationes suas.

Et dixi ad eos: Quid est excelsum, ad quod vos ingredimini? Et vocatum est nomen eius Excelsum usque ad hanc diem.

Propterea dic ad domum Israel: Haec dicit Dominus Deus: Certe in via patrum vestrorum vos polluimini et post offendicula eorum vos fornicamini

et in oblatione donorum vestrorum, cum traducitis filios vestros per ignem; vos polluimini in omnibus idolis vestris usque hodie, et ego respondebo vobis, domus Israel? Vivo ego, dicit Dominus Deus, quia non respondebo vobis.

Neque cogitatio mentis vestrae fiet dicentium: "Erimus sicut gentes et sicut cognationes terrarum, ut colamus ligna et lapides".

Vivo ego, dicit Dominus Deus, quoniam in manu forti et brachio extento et in furore effuso regnabo super vos.

Et educam vos de populis et congregabo vos de terris, in quibus dispersi estis; in manu valida et brachio extento et in furore effuso.

Et adducam vos in desertum populorum et iudicio contendam vobiscum ibi facie ad faciem.

Sicut iudicio contendi adversum patres vestros in deserto terrae Aegypti, sic iudicio contendam vobiscum, dicit Dominus Deus,

et transire vos faciam sub baculo meo et inducam vos in vinculis foederis.

Et segregabo de vobis transgressores et impios et de terra incolatus eorum educam eos, et terram Israel non ingredientur, et scietis quia ego Dominus.

Et vos, domus Israel, haec dicit Dominus Deus: Singuli post idola vestra ambulate et servite eis. Sed postea nonne audietis me et nomen meum sanctum non polluetis ultra in muneribus vestris et in idolis vestris?

In monte enim sancto meo, in monte excelso Israel, ait Dominus Deus, ibi serviet mihi omnis domus Israel: omnes, inquam, in terra, in qua placebunt mihi; et ibi quaeram donaria vestra et primitias oblationum vestrarum in omnibus sanctificationibus vestris.

In odorem suavitatis suscipiam vos, cum eduxero vos de populis et congregavero vos de terris, in quas dispersi estis, et sanctificabor in vobis in oculis nationum.

Et scietis quia ego Dominus, cum induxero vos ad terram Israel, in terram, pro qua levavi manum meam, ut darem eam patribus vestris.

Et recordabimini ibi viarum vestrarum et omnium scelerum vestrorum, quibus polluti estis, et displicebitis vobis in conspectu vestro in omnibus malitiis vestris, quas fecistis.

Et scietis quia ego Dominus, cum benefecero vobis propter nomen meum, non secundum vias vestras malas neque secundum scelera vestra pessima, domus Israel», ait Dominus Deus.