and say to the land of Israel, «Thus says the LORD: «Behold, I am against you, and I will draw My sword out of its sheath and cut off both righteous and wicked from you.

Because I will cut off both righteous and wicked from you, therefore My sword shall go out of its sheath against all flesh from south to north,

that all flesh may know that I, the LORD, have drawn My sword out of its sheath; it shall not return anymore.»́

Sigh therefore, son of man, with a breaking heart, and sigh with bitterness before their eyes.

And it shall be when they say to you, «Why are you sighing?́ that you shall answer, «Because of the news; when it comes, every heart will melt, all hands will be feeble, every spirit will faint, and all knees will be weak as water. Behold, it is coming and shall be brought to pass,́ says the Lord GOD.»

Again the word of the LORD came to me, saying,

«Son of man, prophesy and say, «Thus says the LORD!́ Say: «A sword, a sword is sharpened And also polished!

Sharpened to make a dreadful slaughter, Polished to flash like lightning! Should we then make mirth? It despises the scepter of My son, As it does all wood.

And He has given it to be polished, That it may be handled; This sword is sharpened, and it is polished To be given into the hand of the slayer.́

«Cry and wail, son of man; For it will be against My people, Against all the princes of Israel. Terrors including the sword will be against My people; Therefore strike your thigh.

«Because it is a testing, And what if the sword despises even the scepter? The scepter shall be no more,» says the Lord GOD.

«You therefore, son of man, prophesy, And strike your hands together. The third time let the sword do double damage. It is the sword that slays, The sword that slays the great men, That enters their private chambers.

I have set the point of the sword against all their gates, That the heart may melt and many may stumble. Ah! It is made bright; It is grasped for slaughter:

«Swords at the ready! Thrust right! Set your blade! Thrust left-- Wherever your edge is ordered!

«I also will beat My fists together, And I will cause My fury to rest; I, the LORD, have spoken.»

The word of the LORD came to me again, saying:

«And son of man, appoint for yourself two ways for the sword of the king of Babylon to go; both of them shall go from the same land. Make a sign; put it at the head of the road to the city.

Appoint a road for the sword to go to Rabbah of the Ammonites, and to Judah, into fortified Jerusalem.

For the king of Babylon stands at the parting of the road, at the fork of the two roads, to use divination: he shakes the arrows, he consults the images, he looks at the liver.

In his right hand is the divination for Jerusalem: to set up battering rams, to call for a slaughter, to lift the voice with shouting, to set battering rams against the gates, to heap up a siege mound, and to build a wall.

And it will be to them like a false divination in the eyes of those who have sworn oaths with them; but he will bring their iniquity to remembrance, that they may be taken.

«Therefore thus says the Lord GOD: «Because you have made your iniquity to be remembered, in that your transgressions are uncovered, so that in all your doings your sins appear--because you have come to remembrance, you shall be taken in hand.

«Now to you, O profane, wicked prince of Israel, whose day has come, whose iniquity shall end,

thus says the Lord GOD: «Remove the turban, and take off the crown; Nothing shall remain the same. Exalt the humble, and humble the exalted.

Overthrown, overthrown, I will make it overthrown! It shall be no longer, Until He comes whose right it is, And I will give it to Him.»́

«And you, son of man, prophesy and say, «Thus says the Lord GOD concerning the Ammonites and concerning their reproach,́ and say: «A sword, a sword is drawn, Polished for slaughter, For consuming, for flashing--

While they see false visions for you, While they divine a lie to you, To bring you on the necks of the wicked, the slain Whose day has come, Whose iniquity shall end.

«Return it to its sheath. I will judge you In the place where you were created, In the land of your nativity.

I will pour out My indignation on you; I will blow against you with the fire of My wrath, And deliver you into the hands of brutal men who are skillful to destroy.

You shall be fuel for the fire; Your blood shall be in the midst of the land. You shall not be remembered, For I the LORD have spoken.»́

Церковнославянский (рус)

И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:

сего́ ра́ди прорцы́, сы́не человѣ́чь, и утверди́ лице́ твое́ на Иерусали́мъ и воззри́ на святы́ни и́хъ, и прорцы́ на зе́млю Изра́илеву,

и рече́ши ко земли́ Изра́илевѣ: сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: се́, а́зъ на тя́, и извлеку́ ме́чь мо́й изъ ноже́нъ его́, и потреблю́ от тебе́ непра́веднаго и беззако́ннаго.

Поне́же потреблю́ от тебе́ непра́веднаго и беззако́нника, та́ко изы́детъ ме́чь мо́й изъ ноже́нъ свои́хъ на вся́ку пло́ть от ю́га да́же до сѣ́вера,

и увѣ́сть вся́ка пло́ть, я́ко а́зъ Госпо́дь извлеко́хъ ме́чь мо́й изъ ноже́нъ его́, и ктому́ не возврати́тся.

И ты́, сы́не человѣ́чь, воздохни́ въ сокруше́нiи чре́слъ твои́хъ и въ болѣ́знехъ возстени́ предъ очи́ма и́хъ.

И бу́детъ, а́ще реку́тъ къ тебѣ́: чесо́ ра́ди ты́ стене́ши? и рече́ши: о возвѣще́нiи, я́ко гряде́тъ: и сокруши́тся вся́ко се́рдце, и ослабѣ́ютъ вся́ ру́ки, и и́здшетъ вся́ка пло́ть и вся́къ ду́хъ, и вся́ сте́гна оскверна́вятся мокрото́ю: се́, гряде́тъ и бу́детъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь.

И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:

сы́не человѣ́чь, прорцы́ и рече́ши: сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: рцы́: мечу́, мечу́! изостри́ся и разъяри́ся,

я́ко да изсѣче́ши сѣче́нiя: изостри́ся, я́ко да бу́деши въ блеща́нiе и гото́въ на разсы́панiе: сѣцы́, изничтожа́й, отри́ни вся́кое дре́во.

И даде́ его́ угото́ванна, е́же держа́ти въ рука́хъ его́: наостри́лся ме́чь, гото́въ е́сть, е́же да́нъ бы́ти въ ру́цѣ сѣку́щаго.

Возопі́й и воспла́чися, сы́не человѣ́чь, я́ко се́й бы́сть въ лю́дехъ мои́хъ, се́й во всѣ́хъ старѣ́йшинахъ Изра́илевыхъ: обита́ющiи бли́зъ подъ ме́чь бы́ша съ людьми́ мои́ми: сего́ ра́ди восплещи́ рука́ма твои́ма,

я́ко оправда́ся. И что́, а́ще и пле́мя отри́нется? Не бу́детъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь.

И ты́, сы́не человѣ́чь, прорцы́ и восплещи́ рука́ма и усугу́би ме́чь: тре́тiй ме́чь я́звенымъ е́сть, ме́чь я́звенымъ вели́къ, и ужаси́ши я́,

я́ко да сокруши́тся се́рдце и́хъ, и умно́жатся немощні́и во всѣ́хъ вратѣ́хъ и́хъ, предаю́тся на усѣче́нiе ме́чное: бла́го о́стръ бы́сть на сѣче́нiе, бла́го бы́сть на блиста́нiе.

Проходи́ я́ко мо́лнiя, остри́ся одесну́ю и ошу́юю, а́може а́ще лице́ твое́ воста́нетъ:

и а́зъ восплещу́ руко́ю мое́ю къ руцѣ́ мое́й и напущу́ я́рость мою́, а́зъ Госпо́дь глаго́лахъ.

И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:

и ты́, сы́не человѣ́чь, учини́ себѣ́ пути́ два́, е́же вни́ти мечу́ царя́ Вавило́нска, от страны́ еди́ныя изы́дутъ нача́ла два́, и ру́ку угото́ваютъ въ нача́лѣ пути́ гра́да, от нача́ла пути́ учини́ши,

я́ко вни́ти мечу́ на равва́ѳъ сыно́въ Аммо́нихъ и на Иуде́ю и Иерусали́мъ средѣ́ его́.

Поне́же ста́нетъ ца́рь Вавило́нскъ на ста́рѣмъ пути́, на нача́лѣ обои́хъ путі́й, е́же волхвова́ти волхвова́нiемъ, я́коже вскипѣ́ти жезлу́, и вопроша́ти ва́яныхъ и вражи́ти во утро́бахъ.

И бы́сть одесну́ю его́ волше́бство на Иерусали́мъ, е́же обста́вити остро́гъ и е́же отве́рсти уста́ съ во́племъ и возвы́сити гла́съ со глаше́нiемъ тру́бнымъ, и я́ко поста́вити остро́гъ предъ враты́ его́ и насы́пати пе́рсти и поста́вити стрѣ́лницы.

И то́й а́ки волхву́я и́мъ волхвова́нiе предъ ни́ми, уседмеря́я седмери́цы, и то́й воспомина́яй непра́вды его́ помяну́ти.

Того́ ра́ди сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: поне́же воспомяну́сте непра́вды ва́шя, внегда́ откры́шася нече́стiя ва́ша, я́ко яви́тися грѣхо́мъ ва́шымъ во всѣ́хъ беззако́нiихъ ва́шихъ и во всѣ́хъ начина́нiихъ ва́шихъ, поне́же воспомяну́сте, въ тѣ́хъ я́ти бу́дете.

И ты́, скверна́ве, беззако́нниче, старѣ́йшино Изра́илевъ, его́же гряде́тъ де́нь во вре́мя непра́вды, коне́цъ:

сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: сними́ кида́ръ и отложи́ вѣне́цъ, се́й не тако́въ бу́детъ, смири́лъ еси́ высо́кое и возне́слъ смире́нное:

непра́вду, непра́вду, непра́вду положу́ его́, и то́й не тако́въ бу́детъ, до́ндеже прiи́детъ, ему́же досто́итъ, и преда́мъ ему́.

И ты́, сы́не человѣ́чь, прорцы́ и рече́ши: се́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь къ сыно́мъ Аммо́нимъ и ко укори́знѣ и́хъ, и рече́ши: мечу́, мечу́ извлече́ный на сѣче́нiе, извлече́ный на сконча́нiе, дви́гнися, я́ко да блиста́еши:

въ видѣ́нiи твое́мъ су́етнѣмъ, и внегда́ вражби́ти тебѣ́ ло́жная, егда́ предае́шися ты́ на вы́и я́звеныхъ беззако́нниковъ, и́хже де́нь приспѣ́ во вре́мя непра́вды, коне́цъ:

возврати́ся въ ножны́ твоя́ и не ста́ни на мѣ́стѣ се́мъ, въ не́мже роди́лся еси́, на земли́ твое́й и́мамъ тя́ суди́ти:

и излiю́ на тя́ гнѣ́въ мо́й, во огни́ гнѣ́ва моего́ ду́ну на тя́ и преда́мъ тя́ въ ру́цѣ муже́й ва́рваръ, творя́щихъ па́губу:

огню́ бу́деши я́дь, кро́вь твоя́ бу́детъ посредѣ́ земли́ твоея́: не бу́детъ твоея́ па́мяти, зане́же а́зъ Госпо́дь глаго́лахъ.

Украинский (Огієнко)

Языки

І було мені слово Господнє таке:

Сину людський, зверни обличчя своє в напрямі на південь, і крапай словами на полудень, і пророкуй на ліс південного поля.

І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе;
полум́яний огонь не погасне, і будуть попалені ним всі простори від півдня до півночі.

І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!

І сказав я: О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки притчі?

І було мені слово Господнє таке:

Сину людський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву.

І скажи Ізраїлевій землі: Так говорить Господь: Ото Я проти тебе, і меча Свого витягну з піхви його, і витну з тебе справедливого й несправедливого.

Через те, що Я витну з тебе справедливого й несправедливого, тому вийде Мій меч проти кожного тіла від півдня на північ.

І кожне тіло пізнає, що Я Господь, витяг меча Свого з піхви його, уже не вернеться він!

А ти, сину людський, стогни, ніби мав би ти зламані стегна, і гірко стогни на їхніх очах!

І буде, коли тобі скажуть: Чого то ти стогнеш?
то скажеш: На звістку, що йде, і кожне серце розтане, і всякі руки ослабнуть, і погасне всякий дух, і всі коліна зайдуться водою!
Оце прийде та станеться, каже Господь Бог.

І було мені слово Господнє таке:

Сину людський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, нагострений він та блискучий!

Щоб приносити жертву нагострений він, щоб блищати він був полірований.
Хіба будемо радіти?
Хіба жезло сина Мого легковажить усякеє дерево?

І дали його виполірувати, щоб узяти в долоню.
Це нагострений меч, і він полірований, щоб дати його в руку вбивця…

Кричи та реви, сину людський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по стегнах!

Та він уже випробуваний.
Та що ж тепер, коли йому жезло обридло?
Він не встоїть, каже Господь Бог.

А ти, сину людський, пророкуй, і вдар долонею об долоню, і нехай меч подвоїться та потроїться!
Це меч побитих, великий меч забитого, що кружляє довкола них.

Щоб стопилося серце й полягло якнайбільше при всіх їхніх брамах, Я дам різанину меча.
О горе, він справді зроблений блискучим, виполіруваним на різанину!

Об́єднайся, праворуч іди, зверни ліворуч, іди, куди тільки звернене буде вістря твоє…

І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, і Свою лють заспокою.
Я, Господь, це прорік!

І було мені слово Господнє таке:

А ти, сину людський, признач собі дві дорозі, якими прибуде меч вавилонського царя.
Вони вийдуть обидві із краю одного, а ти вистругай дороговказну руку, на початку дороги до міста її вистругай.

Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим.

Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на початку двох доріг.
Щоб ворожити чарами, трясе він стрілами, питає домашніх божків, розглядає печінку.

У правиці його був чар на Єрусалим, щоб поставити муроломи, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос окриком, щоб поставити муроломи на брами, щоб насипати вала, щоб збудувати башту.

Але буде це їм в їхніх очах, як чарування марнотне, буде для них заприсяження присягами, та він згадає провину, щоб були вони схоплені.

Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви згадуєте свої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб бачені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, у ворожі руки схоплені будете!

А ти, недостойний, несправедливий князю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінцевої,

так говорить Господь Бог: Зняти завоя й скинути корону!
Це не зостанеться так, піднесеться низьке, а високе понизиться!

Руїною, руїною, руїною покладу його!
Та цього не станеться, аж поки не прийде Той, Хто має право, і Я Йому дам!

А ти, сину людський, пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог на Аммонових синів та про їхню ганьбу: І скажеш: Меч, меч відкритий на різанину, блискучий, щоб блищав, як та блискавка,

для тебе бачили обманні видіння, пророкували для тебе неправду, щоб посадити його на шию недостойних злочинців, яких день прийде в час кари кінцевої.

Верни ж меча до піхви його!
У місці, де створений ти, у краю походження твого осуджу Я тебе!

І виллю на тебе Свій гнів, в огні пересердя Свого на тебе дмухну, і дам тебе в руку людей зухвалих, які знищення замишляють!

Ти станеш огневі на їжу, твоя кров буде серед землі, не згадають про тебе, бо Я, Господь, говорив це!