Скрыть
25:1
25:4
25:6
25:10
25:11
25:14
25:16
25:17
Церковнославянский (рус)
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
сы́не человѣ́чь, утверди́ лице́ твое́ на сы́ны Аммо́ни и прорцы́ на ня́,
и рече́ши сыно́мъ Аммо́нимъ [глаго́ля]: слы́шите сло́во Го́спода Адоная́, сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: поне́же пора́довастеся от­ святы́хъ мо­и́хъ, я́ко оскверне́на бы́ша, и о земли́ Изра́илевѣ, я́ко поги́бе, и о дому́ Иу́динѣ, я́ко отъи́де въ плѣне́нiе:
того́ ра́ди, се́, а́зъ предаю́ ва́съ сыно́мъ Кеде́млимъ въ наслѣ́дiе, и вселя́т­ся со имѣ́нiемъ сво­и́мъ въ тебѣ́ и поста́вятъ въ тебѣ́ селе́нiя своя́: ті́и поядя́тъ плоды́ твоя́, и ті́и испiю́тъ ту́къ тво́й:
и да́мъ гра́дъ Аммо́нь па́­ст­вы велблю́довъ и сы́ны Аммо́ни на па́­ст­ву ове́цъ, и уразумѣ́ете, я́ко а́зъ Адонаи́ Госпо́дь.
Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ: поне́же восплеска́лъ еси́ руко́ю тво­е́ю и потопта́лъ ного́ю тво­е́ю и пора́довал­ся еси́ душе́ю тво­е́ю о земли́ Изра́илевѣ,
того́ ра́ди, се́, а́зъ простру́ ру́ку мою́ на тя́ и да́мъ тя́ въ разграбле́нiе язы́комъ, и потреблю́ тя от­ люді́й и погублю́ тя от­ стра́нъ па́губою, и увѣ́си, я́ко а́зъ Адонаи́ Госпо́дь.
Сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: поне́же рече́ Моа́въ и Сии́ръ: се́, я́коже вси́ язы́цы, до́мъ Изра́илевъ и Иу́да,
сего́ ра́ди, се́, а́зъ разсла́блю мы́шцу Моа́влю от­ градо́въ кра́йнихъ его́, избра́н­ную зе́млю, до́мъ Иасиму́ѳовъ надъ исто́чникомъ гра́да при­­мо́рскаго [ваелмо́на и карiаѳаи́ма]:
сы́ны Кеде́мли на сы́ны Аммо́ни да́хъ я́ въ наслѣ́дiе, я́ко да не бу́детъ па́мяти сыно́въ Аммо́нихъ во язы́цѣхъ:
и въ Моа́вѣ сотворю́ от­мще́нiе, и увѣ́дятъ, я́ко а́зъ Госпо́дь.
Сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: поне́же сотвори́ Идуме́а, егда́ от­мсти́ша ті́и от­мще́нiемъ [во гнѣ́вѣ] до́му Иу́дову, и памятозло́б­ст­воваша и от­мсти́ша прю́ от­ ни́хъ:
того́ ра́ди сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: простру́ ру́ку мою́ на Идуме́ю и потреблю́ от­ нея́ человѣ́ки и ско́тъ и поста́влю ю́ пу́сту, и от­ Ѳема́нъ гони́ми мече́мъ паду́тъ:
и да́мъ от­мще́нiе мое́ на Идуме́ю руко́ю люді́й мо­и́хъ Изра́иля, и сотворя́тъ во Идуме́и по гнѣ́ву мо­ему́ и по я́рости мо­е́й, и увѣ́дятъ от­мще́нiе мое́, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь.
Сего́ ра́ди сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: поне́же сотвори́ша иноплеме́н­ницы во от­мще́нiи и воз­ста́виша ме́сть ра́ду­ю­щеся все́ю душе́ю е́же потреби́ти да́же до вѣ́ка,
того́ ра́ди сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: се́, а́зъ простру́ ру́ку мою́ на иноплеме́н­ники, и потреблю́ кри́тянъ, и погублю́ оста́в­шыя живу́щыя на при­­мо́рiи,
и сотворю́ въ ни́хъ от­мще́нiе вели́ко, во обличе́нiихъ я́рости мо­ея́, и уразумѣ́ютъ, я́ко а́зъ Адонаи́ Госпо́дь, егда́ да́мъ от­мще́нiе мое́ на ня́.
Греческий [Greek (Koine)]
καὶ ἐγένετο λόγος κυρίου προ­́ς με λέγων
υἱὲ ἀνθρώπου στήρισον τὸ προ­́σωπόν σου ἐπι­̀ τοὺς υἱοὺς Αμμων καὶ προ­φήτευσον ἐπ᾿ αὐτοὺς
καὶ ἐρεῖς τοῖς υἱοῖς Αμμων ἀκούσατε λόγον κυρίου τάδε λέγει κύριος ἀνθ᾿ ὧν ἐπεχάρητε ἐπι­̀ τὰ ἅγιά μου ὅτι ἐβεβηλώθη καὶ ἐπι­̀ τὴν γῆν τοῦ Ισραηλ ὅτι ἠφανίσθη καὶ ἐπι­̀ τὸν οἶκον τοῦ Ιουδα ὅτι ἐπορεύ­θησαν ἐν αἰχμαλωσίᾳ
δια­̀ τοῦτο ἰδοὺ ἐγὼ παρα­δίδωμι ὑμᾶς τοῖς υἱοῖς Κεδεμ εἰς κληρο­νο­μίαν καὶ κατα­σκηνώσουσιν ἐν τῇ ἀπαρτίᾳ αὐτῶν ἐν σοὶ καὶ δώσουσιν ἐν σοὶ τὰ σκηνώματα αὐτῶν αὐτοὶ φάγον­ται τοὺς καρπούς σου καὶ αὐτοὶ πίον­ται τὴν πιότητά σου
καὶ δώσω τὴν πόλιν τοῦ Αμμων εἰς νομὰς καμήλων καὶ τοὺς υἱοὺς Αμμων εἰς νομὴν προ­βάτων καὶ ἐπι­γνώσεσθε διότι ἐγὼ κύριος
διότι τάδε λέγει κύριος ἀνθ᾿ ὧν ἐκρότησας τὴν χεῖρά σου καὶ ἐπεψόφησας τῷ ποδί σου καὶ ἐπέχαρας ἐκ ψυχῆς σου ἐπι­̀ τὴν γῆν τοῦ Ισραηλ
δια­̀ τοῦτο ἐκτενῶ τὴν χεῖρά μου ἐπι­̀ σὲ καὶ δώσω σε εἰς δια­ρπαγὴν ἐν τοῖς ἔθνεσιν καὶ ἐξολεθρεύ­σω σε ἐκ τῶν λαῶν καὶ ἀπο­λῶ σε ἐκ τῶν χωρῶν ἀπωλείᾳ καὶ ἐπι­γνώσῃ διότι ἐγὼ κύριος
τάδε λέγει κύριος ἀνθ᾿ ὧν εἶπεν Μωαβ ἰδοὺ ὃν τρόπον πάν­τα τὰ ἔθνη οἶκος Ισραηλ καὶ Ιουδα
δια­̀ τοῦτο ἰδοὺ ἐγὼ παρα­λύω τὸν ὦμον Μωαβ ἀπο­̀ πόλεων ἀκρωτηρίων αὐτοῦ ἐκλεκτὴν γῆν οἶκον Ασιμουθ ἐπάνω πηγῆς πόλεως παρα­θαλασ­σίας
τοῖς υἱοῖς Κεδεμ ἐπι­̀ τοὺς υἱοὺς Αμμων δέδωκα αὐτοὺς εἰς κληρο­νο­μίαν ὅπως μὴ μνεία γένηται τῶν υἱῶν Αμμων
καὶ εἰς Μωαβ ποιήσω ἐκδίκησιν καὶ ἐπι­γνώσον­ται διότι ἐγὼ κύριος
τάδε λέγει κύριος ἀνθ᾿ ὧν ἐποίησεν ἡ Ιδουμαία ἐν τῷ ἐκδικῆσαι αὐτοὺς ἐκδίκησιν εἰς τὸν οἶκον Ιουδα καὶ ἐμνησικάκησαν καὶ ἐξεδίκησαν δίκην
δια­̀ τοῦτο τάδε λέγει κύριος καὶ ἐκτενῶ τὴν χεῖρά μου ἐπι­̀ τὴν Ιδουμαίαν καὶ ἐξολεθρεύ­σω ἐξ αὐτῆς ἄνθρωπον καὶ κτῆνος καὶ θήσομαι αὐτὴν ἔρημον καὶ ἐκ Θαιμαν διωκόμενοι ἐν ῥομφαίᾳ πεσοῦν­ται
καὶ δώσω ἐκδίκησίν μου ἐπι­̀ τὴν Ιδουμαίαν ἐν χειρὶ λαοῦ μου Ισραηλ καὶ ποιήσουσιν ἐν τῇ Ιδουμαίᾳ κατα­̀ τὴν ὀργήν μου καὶ κατα­̀ τὸν θυμόν μου καὶ ἐπι­γνώσον­ται τὴν ἐκδίκησίν μου λέγει κύριος
δια­̀ τοῦτο τάδε λέγει κύριος ἀνθ᾿ ὧν ἐποίησαν οἱ ἀλλόφυλοι ἐν ἐκδικήσει καὶ ἐξανέστησαν ἐκδίκησιν ἐπι­χαίρον­τες ἐκ ψυχῆς τοῦ ἐξαλεῖψαι ἕως αἰῶνος
δια­̀ τοῦτο τάδε λέγει κύριος ἰδοὺ ἐγὼ ἐκτενῶ τὴν χεῖρά μου ἐπι­̀ τοὺς ἀλλοφύλους καὶ ἐξολεθρεύ­σω Κρῆτας καὶ ἀπο­λῶ τοὺς κατα­λοίπους τοὺς κατοικοῦν­τας τὴν παρα­λίαν
καὶ ποιήσω ἐν αὐτοῖς ἐκδικήσεις μεγά­λας καὶ ἐπι­γνώσον­ται διότι ἐγὼ κύριος ἐν τῷ δοῦναι τὴν ἐκδίκησίν μου ἐπ᾿ αὐτούς
וַיְהִי דְבַר־יְהוָה אֵלַי לֵאמֹר׃
בֶּן־אָדָם שִׂים פָּנֶיךָ אֶל־בְּנֵי עַמּוֹן; וְהִנָּבֵא עֲלֵיהֶם׃
וְאָמַרְתָּ לִבְנֵי עַמּוֹן, שִׁמְעוּ דְּבַר־אֲדֹנָי יְהוִה; כֹּה־אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה יַעַן אָמְרֵךְ הֶאָח אֶל־מִקְדָּשִׁי כִי־נִחָל, וְאֶל־אַדְמַת יִשְׂרָאֵל כִּי נָשַׁמָּה, וְאֶל־בֵּית יְהוּדָה, כִּי הָלְכוּ בַּגּוֹלָה׃
לָכֵן הִנְנִי נֹתְנָךְ לִבְנֵי־קֶדֶם לְמוֹרָשָׁה, וְיִשְּׁבוּ טִירוֹתֵיהֶם בָּךְ, וְנָתְנוּ בָךְ מִשְׁכְּנֵיהֶם; הֵמָּה יֹאכְלוּ פִרְיֵךְ, וְהֵמָּה יִשְׁתּוּ חֲלָבֵךְ׃
וְנָתַתִּי אֶת־רַבָּה לִנְוֵה גְמַלִּים, וְאֶת־בְּנֵי עַמּוֹן לְמִרְבַּץ־צֹאן; וִידַעְתֶּם כִּי־אֲנִי יְהוָה׃ ס
כִּי כֹה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה, יַעַן מַחְאֲךָ יָד, וְרַקְעֲךָ בְּרָגֶל; וַתִּשְׂמַח בְּכָל־שָׁאטְךָ בְּנֶפֶשׁ, אֶל־אַדְמַת יִשְׂרָאֵל׃
לָכֵן הִנְנִי נָטִיתִי אֶת־יָדִי עָלֶיךָ, וּנְתַתִּיךָ־לְבַג (לְבַז) לַגּוֹיִם, וְהִכְרַתִּיךָ מִן־הָעַמִּים, וְהַאֲבַדְתִּיךָ מִן־הָאֲרָצוֹת; אַשְׁמִידְךָ, וְיָדַעְתָּ כִּי־אֲנִי יְהוָה׃ ס
כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה; יַעַן, אֲמֹר מוֹאָב וְשֵׂעִיר, הִנֵּה כְּכָל־הַגּוֹיִם בֵּית יְהוּדָה׃
לָכֵן הִנְנִי פֹתֵחַ אֶת־כֶּתֶף מוֹאָב מֵהֶעָרִים, מֵעָרָיו מִקָּצֵהוּ; צְבִי, אֶרֶץ בֵּית הַיְשִׁימֹת, בַּעַל מְעוֹן וְקִרְיָתְמָה (וְקִרְיָתָיְמָה)׃
לִבְנֵי־קֶדֶם עַל־בְּנֵי עַמּוֹן, וּנְתַתִּיהָ לְמוֹרָשָׁה; לְמַעַן לֹא־תִזָּכֵר בְּנֵי־עַמּוֹן בַּגּוֹיִם׃
וּבְמוֹאָב אֶעֱשֶׂה שְׁפָטִים; וְיָדְעוּ כִּי־אֲנִי יְהוָה׃ ס
כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה, יַעַן עֲשׂוֹת אֱדוֹם בִּנְקֹם נָקָם לְבֵית יְהוּדָה; וַיֶּאְשְׁמוּ אָשׁוֹם וְנִקְּמוּ בָהֶם׃
לָכֵן, כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה, וְנָטִתִי יָדִי עַל־אֱדוֹם, וְהִכְרַתִּי מִמֶּנָּה אָדָם וּבְהֵמָה; וּנְתַתִּיהָ חָרְבָּה מִתֵּימָן, וּדְדָנֶה בַּחֶרֶב יִפֹּלוּ׃
וְנָתַתִּי אֶת־נִקְמָתִי בֶּאֱדוֹם, בְּיַד עַמִּי יִשְׂרָאֵל, וְעָשׂוּ בֶאֱדוֹם, כְּאַפִּי וְכַחֲמָתִי; וְיָדְעוּ אֶת־נִקְמָתִי, נְאֻם אֲדֹנָי יְהוִה׃ פ
כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה, יַעַן עֲשׂוֹת פְּלִשְׁתִּים בִּנְקָמָה; וַיִּנָּקְמוּ נָקָם בִּשְׁאָט בְּנֶפֶשׁ, לְמַשְׁחִית אֵיבַת עוֹלָם׃
לָכֵן, כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה, הִנְנִי נוֹטֶה יָדִי עַל־פְּלִשְׁתִּים, וְהִכְרַתִּי אֶת־כְּרֵתִים; וְהַאֲבַדְתִּי, אֶת־שְׁאֵרִית חוֹף הַיָּם׃
וְעָשִׂיתִי בָם נְקָמוֹת גְּדֹלוֹת, בְּתוֹכְחוֹת חֵמָה; וְיָדְעוּ כִּי־אֲנִי יְהוָה, בְּתִתִּי אֶת־נִקְמָתִי בָּם׃ ס
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible