Скрыть
25:1
25:4
25:6
25:10
25:11
25:14
25:16
25:17
Церковнославянский (рус)
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
сы́не человѣ́чь, утверди́ лице́ твое́ на сы́ны Аммо́ни и прорцы́ на ня́,
и рече́ши сыно́мъ Аммо́нимъ [глаго́ля]: слы́шите сло́во Го́спода Адоная́, сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: поне́же пора́довастеся от­ святы́хъ мо­и́хъ, я́ко оскверне́на бы́ша, и о земли́ Изра́илевѣ, я́ко поги́бе, и о дому́ Иу́динѣ, я́ко отъи́де въ плѣне́нiе:
того́ ра́ди, се́, а́зъ предаю́ ва́съ сыно́мъ Кеде́млимъ въ наслѣ́дiе, и вселя́т­ся со имѣ́нiемъ сво­и́мъ въ тебѣ́ и поста́вятъ въ тебѣ́ селе́нiя своя́: ті́и поядя́тъ плоды́ твоя́, и ті́и испiю́тъ ту́къ тво́й:
и да́мъ гра́дъ Аммо́нь па́­ст­вы велблю́довъ и сы́ны Аммо́ни на па́­ст­ву ове́цъ, и уразумѣ́ете, я́ко а́зъ Адонаи́ Госпо́дь.
Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ: поне́же восплеска́лъ еси́ руко́ю тво­е́ю и потопта́лъ ного́ю тво­е́ю и пора́довал­ся еси́ душе́ю тво­е́ю о земли́ Изра́илевѣ,
того́ ра́ди, се́, а́зъ простру́ ру́ку мою́ на тя́ и да́мъ тя́ въ разграбле́нiе язы́комъ, и потреблю́ тя от­ люді́й и погублю́ тя от­ стра́нъ па́губою, и увѣ́си, я́ко а́зъ Адонаи́ Госпо́дь.
Сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: поне́же рече́ Моа́въ и Сии́ръ: се́, я́коже вси́ язы́цы, до́мъ Изра́илевъ и Иу́да,
сего́ ра́ди, се́, а́зъ разсла́блю мы́шцу Моа́влю от­ градо́въ кра́йнихъ его́, избра́н­ную зе́млю, до́мъ Иасиму́ѳовъ надъ исто́чникомъ гра́да при­­мо́рскаго [ваелмо́на и карiаѳаи́ма]:
сы́ны Кеде́мли на сы́ны Аммо́ни да́хъ я́ въ наслѣ́дiе, я́ко да не бу́детъ па́мяти сыно́въ Аммо́нихъ во язы́цѣхъ:
и въ Моа́вѣ сотворю́ от­мще́нiе, и увѣ́дятъ, я́ко а́зъ Госпо́дь.
Сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: поне́же сотвори́ Идуме́а, егда́ от­мсти́ша ті́и от­мще́нiемъ [во гнѣ́вѣ] до́му Иу́дову, и памятозло́б­ст­воваша и от­мсти́ша прю́ от­ ни́хъ:
того́ ра́ди сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: простру́ ру́ку мою́ на Идуме́ю и потреблю́ от­ нея́ человѣ́ки и ско́тъ и поста́влю ю́ пу́сту, и от­ Ѳема́нъ гони́ми мече́мъ паду́тъ:
и да́мъ от­мще́нiе мое́ на Идуме́ю руко́ю люді́й мо­и́хъ Изра́иля, и сотворя́тъ во Идуме́и по гнѣ́ву мо­ему́ и по я́рости мо­е́й, и увѣ́дятъ от­мще́нiе мое́, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь.
Сего́ ра́ди сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: поне́же сотвори́ша иноплеме́н­ницы во от­мще́нiи и воз­ста́виша ме́сть ра́ду­ю­щеся все́ю душе́ю е́же потреби́ти да́же до вѣ́ка,
того́ ра́ди сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: се́, а́зъ простру́ ру́ку мою́ на иноплеме́н­ники, и потреблю́ кри́тянъ, и погублю́ оста́в­шыя живу́щыя на при­­мо́рiи,
и сотворю́ въ ни́хъ от­мще́нiе вели́ко, во обличе́нiихъ я́рости мо­ея́, и уразумѣ́ютъ, я́ко а́зъ Адонаи́ Госпо́дь, егда́ да́мъ от­мще́нiе мое́ на ня́.
Еврейский
וַיְהִי דְבַר־יְהוָה אֵלַי לֵאמֹר׃
בֶּן־אָדָם שִׂים פָּנֶיךָ אֶל־בְּנֵי עַמּוֹן; וְהִנָּבֵא עֲלֵיהֶם׃
וְאָמַרְתָּ לִבְנֵי עַמּוֹן, שִׁמְעוּ דְּבַר־אֲדֹנָי יְהוִה; כֹּה־אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה יַעַן אָמְרֵךְ הֶאָח אֶל־מִקְדָּשִׁי כִי־נִחָל, וְאֶל־אַדְמַת יִשְׂרָאֵל כִּי נָשַׁמָּה, וְאֶל־בֵּית יְהוּדָה, כִּי הָלְכוּ בַּגּוֹלָה׃
לָכֵן הִנְנִי נֹתְנָךְ לִבְנֵי־קֶדֶם לְמוֹרָשָׁה, וְיִשְּׁבוּ טִירוֹתֵיהֶם בָּךְ, וְנָתְנוּ בָךְ מִשְׁכְּנֵיהֶם; הֵמָּה יֹאכְלוּ פִרְיֵךְ, וְהֵמָּה יִשְׁתּוּ חֲלָבֵךְ׃
וְנָתַתִּי אֶת־רַבָּה לִנְוֵה גְמַלִּים, וְאֶת־בְּנֵי עַמּוֹן לְמִרְבַּץ־צֹאן; וִידַעְתֶּם כִּי־אֲנִי יְהוָה׃ ס
כִּי כֹה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה, יַעַן מַחְאֲךָ יָד, וְרַקְעֲךָ בְּרָגֶל; וַתִּשְׂמַח בְּכָל־שָׁאטְךָ בְּנֶפֶשׁ, אֶל־אַדְמַת יִשְׂרָאֵל׃
לָכֵן הִנְנִי נָטִיתִי אֶת־יָדִי עָלֶיךָ, וּנְתַתִּיךָ־לְבַג (לְבַז) לַגּוֹיִם, וְהִכְרַתִּיךָ מִן־הָעַמִּים, וְהַאֲבַדְתִּיךָ מִן־הָאֲרָצוֹת; אַשְׁמִידְךָ, וְיָדַעְתָּ כִּי־אֲנִי יְהוָה׃ ס
כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה; יַעַן, אֲמֹר מוֹאָב וְשֵׂעִיר, הִנֵּה כְּכָל־הַגּוֹיִם בֵּית יְהוּדָה׃
לָכֵן הִנְנִי פֹתֵחַ אֶת־כֶּתֶף מוֹאָב מֵהֶעָרִים, מֵעָרָיו מִקָּצֵהוּ; צְבִי, אֶרֶץ בֵּית הַיְשִׁימֹת, בַּעַל מְעוֹן וְקִרְיָתְמָה (וְקִרְיָתָיְמָה)׃
לִבְנֵי־קֶדֶם עַל־בְּנֵי עַמּוֹן, וּנְתַתִּיהָ לְמוֹרָשָׁה; לְמַעַן לֹא־תִזָּכֵר בְּנֵי־עַמּוֹן בַּגּוֹיִם׃
וּבְמוֹאָב אֶעֱשֶׂה שְׁפָטִים; וְיָדְעוּ כִּי־אֲנִי יְהוָה׃ ס
כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה, יַעַן עֲשׂוֹת אֱדוֹם בִּנְקֹם נָקָם לְבֵית יְהוּדָה; וַיֶּאְשְׁמוּ אָשׁוֹם וְנִקְּמוּ בָהֶם׃
לָכֵן, כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה, וְנָטִתִי יָדִי עַל־אֱדוֹם, וְהִכְרַתִּי מִמֶּנָּה אָדָם וּבְהֵמָה; וּנְתַתִּיהָ חָרְבָּה מִתֵּימָן, וּדְדָנֶה בַּחֶרֶב יִפֹּלוּ׃
וְנָתַתִּי אֶת־נִקְמָתִי בֶּאֱדוֹם, בְּיַד עַמִּי יִשְׂרָאֵל, וְעָשׂוּ בֶאֱדוֹם, כְּאַפִּי וְכַחֲמָתִי; וְיָדְעוּ אֶת־נִקְמָתִי, נְאֻם אֲדֹנָי יְהוִה׃ פ
כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה, יַעַן עֲשׂוֹת פְּלִשְׁתִּים בִּנְקָמָה; וַיִּנָּקְמוּ נָקָם בִּשְׁאָט בְּנֶפֶשׁ, לְמַשְׁחִית אֵיבַת עוֹלָם׃
לָכֵן, כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה, הִנְנִי נוֹטֶה יָדִי עַל־פְּלִשְׁתִּים, וְהִכְרַתִּי אֶת־כְּרֵתִים; וְהַאֲבַדְתִּי, אֶת־שְׁאֵרִית חוֹף הַיָּם׃
וְעָשִׂיתִי בָם נְקָמוֹת גְּדֹלוֹת, בְּתוֹכְחוֹת חֵמָה; וְיָדְעוּ כִּי־אֲנִי יְהוָה, בְּתִתִּי אֶת־נִקְמָתִי בָּם׃ ס
Арабский (Arabic Van Dyke)
وكان اليّ كلام الرب قائلا
يا ابن آدم اجعل وجهك نحو بني عمون وتنبأ عليهم
وقل لبني عمون اسمعوا كلام السيد الرب. هكذا قال السيد الرب. من اجل انك قلت هه على مقدسي لانه تنجس وعلى ارض اسرائيل لانها خربت وعلى بيت يهوذا لانهم ذهبوا الى السبي
فلذلك هانذا اسلمك لبني المشرق ملكا فيقيمون صيرهم فيك ويجعلون مساكنهم فيك. هم ياكلون غلتك وهم يشربون لبنك.
واجعل ربّة مناخا للابل وبني عمون مربضا للغنم فتعلمون اني انا الرب.
لانه هكذا قال السيد الرب. من اجل انك صفقت بيديك وخبطت برجليك وفرحت بكل اهانتك للموت على ارض اسرائيل
فلذلك هانذا امد يدي عليك واسلمك غنيمة للامم واستأصلك من الشعوب وابيدك من الاراضي. اخربك فتعلم اني انا الرب
هكذا قال السيد الرب. من اجل ان موآب وسعير يقولون هوذا بيت يهوذا مثل كل الامم.
لذلك هانذا افتح جانب موآب من المدن. من مدنه من اقصاها بهاء الارض بيت بشيموت وبعل معون وقريتايم
لبني المشرق على بني عمون واجعلهم ملكا لكيلا يذكر بنو عمون بين الامم.
وبموآب اجري احكاما فيعلمون اني انا الرب
هكذا قال السيد الرب. من اجل ان ادوم قد عمل بالانتقام على بيت يهوذا واساء اساءة وانتقم منه
لذلك هكذا قال السيد الرب وامد يدي على ادوم واقطع منها الانسان والحيوان واصيرها خرابا من التيمن والى ددان يسقطون بالسيف.
واجعل نقمتي في ادوم بيد شعبي اسرائيل فيفعلون بادوم كغضبي وكسخطي فيعرفون نقمتي يقول السيد الرب
هكذا قال السيد الرب. من اجل ان الفلسطينيين قد عملوا بالانتقام وانتقموا نقمة بالاهانة الى الموت للخراب من عداوة ابدية.
فلذلك هكذا قال السيد الرب. هانذا امد يدي على الفلسطينيين واستأصل الكريتيين واهلك بقية ساحل البحر.
واجري عليهم نقمات عظيمة بتأديب سخط فيعلمون اني انا الرب اذ اجعل نقمتي عليهم
ВА каломи Парвардигор бар ман нозил шуда, гуфт:
«Эй писари одам! Рӯи худро ба тарафи банӣ Аммӯн бигардон ва дар ҳаққи онҳо нубувват намо;
Ва ба банӣ Аммӯн бигӯй: каломи Парвардигор Худоро бишнавед! Парвардигор Худо чунин мегӯяд: азбаски ту дар бораи хонаи поки Ман, ҳангоме ки он ба хорӣ дучор шуд, ва дар бораи замини Исроил, ҳангоме ки он валангор шуд, ва дар бораи хонадони Яҳудо, ҳангоме ки онҳо ҷалои ватан гардиданд, ́ҳай-ҳай!́ гуфтӣ,
Бинобар ин, инак Ман туро ба тасарруфи мардуми шарқ хоҳам дод, ва онҳо бошишгоҳҳои худро дар ту барпо хоҳанд намуд, ва масканҳои худро дар ту хоҳанд сохт, ва меваҳои туро хоҳанд хӯрд, ва шири туро хоҳанд нӯшид.
Ва Ман Раббаро ба чарогоҳи уштурон, ва замини банӣ Аммӯнро ба хобгоҳи рамаҳо табдил хоҳам дод, ва хоҳед донист, ки Ман Парвардигор ҳастам.
Зеро ки Парвардигор Худо чунин мегӯяд: азбаски ту чапак задӣ ва пой кӯфтӣ, ва бо тамоми нафрате ки аз замини Исроил дар дили худ дорӣ, шодӣ кардӣ,
Бинобар ин, инак Ман дасти Худро бар ту дароз хоҳам кард ва туро ба тороҷи халқҳо хоҳам супурд, ва туро аз миёни қавмҳо нобуд хоҳам. намуд, ва туро аз миёни кишварҳо барҳам хоҳам дод; туро несту нобуд хоҳам кард, ва хоҳӣ донист, ки Ман Парвардигор ҳастам.
Парвардигор Худо чунин мегӯяд: азбаски Мӯоб ва Сеир мегӯянд, ки ́инак хонадони Яҳудо монанди ҳамаи халқҳо мебошанд!́ –
Бинобар ин, инак Ман паҳлуи Мӯобро аз шаҳрҳо, яъне аз шаҳрҳои истеҳкомдори сарҳади он, ки ҷалоли ин кишваранд, чунончи: Байт-Яшимут, Баал-Маӯн ва Қирётаим, воз хоҳам кард
Барои мардуми шарқ, илова бар замини банӣ Аммӯн; Мӯобро ба тасарруфи онҳо хоҳам дод, то ки банӣ Аммӯн дигар дар миёни халқҳо зикр наёбанд;
Ва бар Мӯоб доварӣ хоҳам намуд, ва хоҳанд донист, ки Ман Парвардигор ҳастам.
Парвардигор Худо чунин мегӯяд: азбаски Адӯм аз хонадони Яҳудо сахт интиқом гирифтааст ва аз онҳо интиқом гирифта, бағоят гуноҳкор шудааст,
Бинобар ин Парвардигор Худо чунин мегӯяд: Ман дасти Худро бар Адӯм дароз хоҳам кард, ва одамону чорпоёнро аз он нобуд хоҳам сохт, ва онро валангор хоҳам намуд; аз Темон то Дадон аз шамшер хоҳанд афтод.
Ва интиқоми Худро аз Адӯм бо дасти қавми Худ Исроил хоҳам гирифт, ва бар тибқи хашм ва ғазаби Ман ба Адӯм амал хоҳам кард, ва интиқоми Маро хоҳанд донист, мегӯяд Парвардигор Худо.
Парвардигор Худо чунин мегӯяд: азбаски фалиштиён интиқом гирифтаанд ва бо нафрате ки дар дили худ доранд, сахт интиқом гирифтаанд, то ки бо адовати доимӣ валангор кунанд,
Бинобар ин Парвардигор Худо чунин мегӯяд: инак Ман дасти Худро бар фалиштиён дароз карда, критиёнро нобуд хоҳам сохт, ва бақияи онҳоро аз соҳили баҳр нест хоҳам намуд;
Ва бо ҷазоҳои ғазаболуд аз онҳо интиқоми сахт хоҳам гирифт, ва ҳангоме ки интиқоми Худро аз онҳо бигирам, хоҳанд донист, ки Ман Парвардигор ҳастам».

Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible