Скрыть
26:1
26:4
26:5
26:8
26:10
26:11
26:12
26:18
26:19
26:21
Церковнославянский (рус)
И бы́сть во единонадеся́тое лѣ́то, въ пе́рвый де́нь ме́сяца, бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
сы́не человѣ́чь, поне́же рече́ со́ръ на Иерусали́ма: бла́гоже, сокруши́ся, погибо́ша язы́цы, обрати́ся ко мнѣ́, и́же бѣ́ испо́лненый, опустѣ́:
того́ ра́ди сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: се́, а́зъ на тя́, со́ръ, и при­­веду́ на тя́ язы́ки мно́ги, я́коже восхо́дитъ мо́ре волна́ми сво­и́ми.
И обваля́тъ стѣ́ны со́ра и разоря́тъ столпы́ твоя́, и развѣ́ю пра́хъ его́ изъ него́ и да́мъ его́ во гла́докъ ка́мень.
Суше́нiе мре́жей бу́детъ средѣ́ мо́ря, я́ко а́зъ глаго́лахъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: и бу́детъ на плѣне́нiе язы́комъ,
и дще́ри его́, я́же на по́ли, мече́мъ убие́ны бу́дутъ, и увѣ́дятъ, я́ко а́зъ Госпо́дь.
Я́ко сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: се́, а́зъ наведу́ на тя́, со́ръ, Навуходоно́сора царя́ Вавило́нска от­ сѣ́вера, ца́рь царе́мъ е́сть, съ ко́ньми и колесни́цами и съ ко́н­никами и собра́нiемъ мно́гихъ язы́ковъ зѣло́:
се́й дще́ри твоя́ на по́ли мече́мъ избiе́тъ, и при­­ста́витъ на тя́ стражбу́ и огради́тъ тя́, и окопа́етъ тя́ ро́вомъ и сотвори́тъ о́крестъ тебе́ остро́гъ, и обста́витъ ору́жiемъ и ко́пiя своя́ пря́мо тебѣ́ поста́витъ,
стѣ́ны твоя́ и пи́рги твоя́ разори́тъ ору́жiемъ сво­и́мъ:
от­ мно́же­ст­ва ко́ней его́ покры́етъ тя́ пра́хъ и́хъ, и от­ ржа́нiя ко́ней его́ и от­ коле́съ колесни́цъ его́ потрясу́т­ся стѣ́ны твоя́, входя́щу ему́ во врата́ твоя́, а́ки входя́щу во гра́дъ съ по́ля:
копы́тами ко́ней сво­и́хъ поперу́тъ вся́ сто́гны твоя́: лю́ди твоя́ мече́мъ изсѣче́тъ, и соста́въ крѣ́пости тво­ея́ на земли́ пове́ржетъ,
и плѣни́тъ си́лу твою́, и во́зметъ имѣ́нiя твоя́, и разсы́плетъ стѣ́ны твоя́, и до́мы твоя́ вожделѣ́н­ныя разори́тъ, и древа́ твоя́ и ка́менiе твое́ и пе́рсть твою́ средѣ́ мо́ря вве́ржетъ,
и упраздни́тъ мно́же­с­т­во мусикі́й тво­и́хъ, и гла́съ пѣвни́цъ тво­и́хъ не услы́шит­ся въ тебѣ́ ктому́.
И да́мъ тя́ во ка́мень гла́докъ, суше́нiе мре́жное бу́деши, не согради́шися ктому́, я́ко а́зъ глаго́лахъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь.
Я́ко сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь со́ру: не от­ гла́са ли паде́нiя тво­его́, егда́ воз­стену́тъ я́звенiи тво­и́, егда́ извлече́т­ся ме́чь посредѣ́ тебе́, потрясу́т­ся о́строви?
И сни́дутъ со престо́лъ сво­и́хъ вси́ кня́зи язы́къ морски́хъ, и све́ргутъ вѣнцы́ со гла́въ сво­и́хъ, и ри́зы своя́ испещре́н­ныя совлеку́тъ съ себе́, у́жасомъ ужа́снут­ся: на земли́ ся́дутъ, и убоя́т­ся поги́бели сво­ея́, и воз­стену́тъ о тебѣ́,
и прiи́мутъ о тебѣ́ пла́чь, глаго́люще: ка́ко поги́блъ и разсы́пал­ся еси́ от­ мо́ря, гра́де хвали́мый, и́же бы́лъ еси́ крѣ́покъ на мо́ри, ты́ и живу́щiи въ тебѣ́, и́же дая́лъ еси́ стра́хъ тво́й всѣ́мъ живу́щымъ въ тебѣ́?
И убоя́т­ся [вси́] о́строви от­ дне́ паде́нiя тво­его́, и смяту́т­ся о́строви въ мо́ри от­ исхо́да тво­его́.
Я́ко сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: егда́ да́мъ тя́ гра́дъ опустѣ́в­шь, я́коже гра́ды ненаселе́ны никогда́же, внегда́ воз­веду́ на тя́ бе́здну, и покры́етъ тя́ вода́ мно́га:
и сведу́ тя къ низходя́щымъ въ про́пасть къ лю́демъ вѣ́ка, и вселю́ тя во глубина́хъ земны́хъ, я́ко пусты́ню вѣ́чную съ низходя́щими въ про́пасть, я́ко да не насели́шися, ниже́ воста́неши на земли́ живота́:
на па́губу тя́ от­да́мъ, и не бу́деши ктому́, и взы́щешися и не обря́щешися во вѣ́къ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь.
Синодальный
1 Пророчество против Тира; нападение Навуходоносора. 15 «От шума падения твоего не содрогнутся ли острова»?
В одиннадцатом году, в первый день первого месяца, было ко мне слово Господне:
сын человеческий! за то, что Тир говорит о Иерусалиме: «а! а! он сокрушен – врата народов; он обращается ко мне; наполнюсь; он опустошен», –
за то, так говорит Господь Бог: вот, Я – на тебя, Тир, и подниму на тебя многие народы, как море поднимает волны свои.
И разобьют стены Тира и разрушат башни его; и вымету из него прах его и сделаю его голою скалою.
Местом для расстилания сетей будет он среди моря; ибо Я сказал это, говорит Господь Бог: и будет он на расхищение народам.
А дочери его, которые на земле, убиты будут мечом, и узнают, что Я Господь.
Ибо так говорит Господь Бог: вот, Я приведу против Тира от севера Навуходоносора, царя Вавилонского, царя царей, с конями и с колесницами, и со всадниками, и с войском, и с многочисленным народом.
Дочерей твоих на земле он побьет мечом и устроит против тебя осадные башни, и насыплет против тебя вал, и поставит против тебя щиты;
и к стенам твоим придвинет стенобитные машины и башни твои разрушит секирами своими.
От множества коней его покроет тебя пыль, от шума всадников и колес и колесниц потрясутся стены твои, когда он будет входить в ворота твои, как входят в разбитый город.
Копытами коней своих он истопчет все улицы твои, народ твой побьет мечом и памятники могущества твоего повергнет на землю.
И разграбят богатство твое, и расхитят товары твои, и разрушат стены твои, и разобьют красивые домы твои, и камни твои и дерева твои, и землю твою бросят в воду.
И прекращу шум песней твоих, и звук цитр твоих уже не будет слышен.
И сделаю тебя голою скалою, будешь местом для расстилания сетей; не будешь вновь построен: ибо Я, Господь, сказал это, говорит Господь Бог.
Так говорит Господь Бог Тиру: от шума падения твоего, от стона раненых, когда будет производимо среди тебя избиение, не содрогнутся ли острова?
И сойдут все князья моря с престолов своих, и сложат с себя мантии свои, и снимут с себя узорчатые одежды свои, облекутся в трепет, сядут на землю, и ежеминутно будут содрогаться и изумляться о тебе.
И поднимут плач о тебе и скажут тебе: как погиб ты, населенный мореходцами, город знаменитый, который был силен на море, сам и жители его, наводившие страх на всех обитателей его!
Ныне, в день падения твоего, содрогнулись острова; острова на море приведены в смятение погибелью твоею.
Ибо так говорит Господь Бог: когда Я сделаю тебя городом опустелым, подобным городам необитаемым, когда подниму на тебя пучину, и покроют тебя большие воды;
тогда низведу тебя с отходящими в могилу к народу давно бывшему, и помещу тебя в преисподних земли, в пустынях вечных, с отшедшими в могилу, чтобы ты не был более населен; и явлю Я славу на земле живых.
Ужасом сделаю тебя, и не будет тебя, и будут искать тебя, но уже не найдут тебя во веки, говорит Господь Бог.
Французский (LSG)
La onzième année, le premier jour du mois, la parole de l'Éternel me fut adressée, en ces mots:
Fils de l'homme, parce que Tyr a dit sur Jérusalem: Ah! ah! Elle est brisée, la porte des peuples! On se tourne vers moi, Je me remplirai, elle est déserte!
A cause de cela, ainsi parle le Seigneur, l'Éternel: Voici, j'en veux à toi, Tyr! Je ferai monter contre toi des nations nombreuses, Comme la mer fait monter ses flots.
Elles détruiront les murs de Tyr, Elles abattront ses tours, Et j'en raclerai la poussière; Je ferai d'elle un rocher nu;
Elle sera dans la mer un lieu où l'on étendra les filets; Car j'ai parlé, dit le Seigneur, l'Éternel. Elle sera la proie des nations.
Ses filles sur son territoire Seront tuées par l'épée. Et ils sauront que je suis l'Éternel.
Car ainsi parle le Seigneur, l'Éternel: Voici, j'amène du septentrion contre Tyr Nebucadnetsar, roi de Babylone, le roi des rois, avec des chevaux, des chars, des cavaliers, et une grande multitude de peuples.
Il tuera par l'épée tes filles sur ton territoire; il fera contre toi des retranchements, il élèvera contre toi des terrasses, et il dressera contre toi le bouclier.
Il dirigera les coups de son bélier contre tes murs, et il renversera tes tours avec ses machines.
La multitude de ses chevaux te couvrira de poussière; tes murs trembleront au bruit des cavaliers, des roues et des chars, lorsqu'il entrera dans tes portes comme on entre dans une ville conquise.
Il foulera toutes tes rues avec les sabots de ses chevaux, il tuera ton peuple par l'épée, et les monuments de ton orgueil tomberont à terre.
On enlèvera tes richesses, on pillera tes marchandises, on abattra tes murs, on renversera tes maisons de plaisance, et l'on jettera au milieu des eaux tes pierres, ton bois, et ta poussière.
Je ferai cesser le bruit de tes chants, et l'on n'entendra plus le son de tes harpes.
Je ferai de toi un rocher nu; tu seras un lieu où l'on étendra les filets; tu ne seras plus rebâtie. Car moi, l'Éternel, j'ai parlé, dit le Seigneur, l'Éternel.
Ainsi parle à Tyr le Seigneur, l'Éternel: Au bruit de ta chute, Quand les mourants gémissent, Quand le carnage est dans ton sein, Les îles tremblent.
Tous les princes de la mer descendent de leurs trônes, Ils ôtent leurs manteaux, Et quittent leurs vêtements brodés; Ils s'enveloppent de frayeur, et s'asseyent sur la terre; A chaque instant l'épouvante les saisit, Et ils sont consternés à cause de toi.
Ils prononcent sur toi une complainte, et te disent: Eh quoi! tu es détruite, Toi que peuplaient ceux qui parcourent les mers, Ville célèbre, qui étais puissante sur la mer! Elle est détruite avec ses habitants, Qui inspiraient la terreur à tous ceux d'alentour!
Maintenant les îles tremblent au jour de ta chute, Les îles de la mer sont épouvantées de ta fin.
Car ainsi parle le Seigneur, l'Éternel: Quand je ferai de toi une ville déserte, Comme les villes qui n'ont point d'habitants, Quand je ferai monter contre toi l'abîme, Et que les grandes eaux te couvriront,
Je te précipiterai avec ceux qui sont descendus dans la fosse, Vers le peuple d'autrefois, Je te placerai dans les profondeurs de la terre, Dans les solitudes éternelles, Près de ceux qui sont descendus dans la fosse, Afin que tu ne sois plus habitée; Et je réserverai la gloire pour le pays des vivants.
Je te réduirai au néant, et tu ne seras plus; On te cherchera, et l'on ne te trouvera plus jamais, Dit le Seigneur, l'Éternel.
І сталося одинадцятого року, першого дня місяця, було слово Господнє до мене таке:
Сину людський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: Ага!
зламалися це двері народів, він звертається до мене, і я насичуся, бо він знищений,
тому так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Тире, і підійму на тебе багато народів, як море підіймає свої хвилі…
І понищать вони мури Тиру, і повалять башти його, і вимету з нього порох його, і оберну його на голу скелю…
Він буде серед моря місцем розтягнення неводу, бо Я сказав це, говорить Господь Бог, і стане він за здобич для народів,
а його дочки, що на полі, будуть побиті мечем, і пізнають вони, що Я Господь!
Бо так говорить Господь Бог: Ось Я спроваджу до Тиру Навуходоносора, вавилонського царя, з півночі, царя над царями, з конем і колесницею та з верхівцями, і з ними натовп, і численний народ.
Він позабиває на полі дочок твоїх мечем, і зробить на тебе башту, і насипле на тебе вала, і поставить проти тебе щита…
І дасть муролома на мури твої, і порозбиває мечами своїми він башти твої!
Від надміру коней його закриє тебе їхня курява, від цокоту вершника, колеса та колесниці затремтять твої мури, як буде він входити в брами твої, як входять до міста з розламаним муром…
Копитами коней своїх він потопче усі твої вулиці, позабиває мечем твій народ, і на землю попадають пам́ятники твоєї могутности…
І вони розграбують багатство твоє, і пограбують товари твої, і порозвалюють мури твої, і порозбивають доми твої пишні, а каміння твоє, і дерева твої, і навіть твій порох вони поскидають у воду!…
І Я припиню розлягання пісень твоїх, і бренькіт гусел твоїх більше чутий не буде…
І зроблю тебе голою скелею, станеш місцем розтягнення сітки, і більше не будеш збудований, бо я, Господь, це сказав, Господь Бог промовляє!
Отак Господь Бог промовляє до Тиру: Чи ж від шуму падіння твого, коли будуть стогнати ранені, коли забиватимуть посеред тебе, не затремтять острови?
І всі князі моря посходять із тронів своїх, і поздіймають вони свої мантії, і постягають свої кольорові одежі, і зодягнуться страхом, посідають на землю, і будуть тремтіти щохвилі, і стовпом постають над тобою…
І пісню жалобну про тебе вони заспівають, і скажуть тобі: Як загинуло ти, як одірване ти від морів, славне місто, що сильним на морі було, воно й його мешканці, що наводили страх свій на всіх його мешканців!
Тепер затремтять острови в дні упадку твого, і жахнуться всі ті острови, що на морі, твоєю загубою…
Бо так Господь Бог промовляє: Коли Я тебе оберну на спустошене місто, немов ті міста, що вони не замешкані, коли підійму Я безодню на тебе, і велика вода тебе вкриє,
то знижу тебе разом з тими, що сходять в могилу, до предавнього люду, і в підземній землі осаджу я тебе, як руїни відвічні, із тими, що сходять в могилу, щоб ізнову ти не заселився, і в країні живих більш не жив!…
За пострах тебе учиню, і не буде тебе, і будуть шукати тебе, та вже більше не знайдуть навіки, говорить оце Господь Бог!
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible