Скрыть
29:1
29:7
29:9
29:15
29:17
29:19
Церковнославянский (рус)
Въ деся́тое лѣ́то, въ деся́тый ме́сяцъ, [въ пе́рвый де́нь] ме́сяца, бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
сы́не человѣ́чь, утверди́ лице́ твое́ на фарао́на царя́ Еги́петска и прорцы́ на́нь и на Еги́петъ ве́сь:
глаго́ли и рцы́: си́це глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: се́, а́зъ наведу́ на тя́, фарао́не, царю́ Еги́петскiй, змі́а вели́каго, сѣдя́щаго средѣ́ рѣ́къ сво­и́хъ, глаго́лющаго: моя́ су́ть рѣ́ки, и а́зъ сотвори́хъ я́.
А́зъ же да́мъ узду́ въ че́люсти твоя́, и при­­лѣплю́ ры́бы рѣки́ тво­ея́ ко крило́ма тво­и́ма, и воз­веду́ тя от­ среды́ рѣки́ тво­ея́, и къ чешуя́мъ тво­и́мъ при­­льпну́тъ:
и низве́ргу тя́ вско́рѣ и вся́ ры́бы рѣки́ тво­ея́: на лицы́ по́ля паде́ши, и не собере́шися, и не огради́шися, звѣре́мъ земны́мъ и пти́цамъ небе́снымъ да́хъ тя́ во снѣ́дь.
И увѣ́дятъ вси́ живу́щiи во Еги́птѣ, я́ко а́зъ е́смь Госпо́дь: зане́ бы́лъ еси́ же́злъ тро́стянъ до́му Изра́илеву:
егда́ я́ся тебе́ руко́ю сво­е́ю, сокруши́л­ся еси́, и егда́ восплеска́ на ни́хъ вся́ка рука́, и егда́ почи́ша на тебѣ́, сте́рл­ся еси́ и сломи́лъ еси́ и́хъ вся́ чре́сла.
Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: се́, а́зъ наведу́ на тя́ ме́чь и погублю́ от­ тебе́ человѣ́ки и скоты́,
и бу́детъ земля́ Еги́петска въ поги́бель и во опустѣ́нiе, и уразумѣ́ютъ, я́ко а́зъ е́смь Госпо́дь. Поне́же глаго́лалъ еси́, я́ко рѣ́ки моя́ су́ть, и а́зъ сотвори́хъ я́:
того́ ра́ди, се́, а́зъ на тя́ и на вся́ рѣ́ки твоя́, и да́мъ зе́млю Еги́петску во опустѣ́нiе и въ ме́чь и въ поги́бель, от­ Магдо́ла и Сiи́ны и да́же до предѣ́лъ еѳiо́пскихъ:
не про́йдетъ сквоз­ѣ́ ея́ нога́ человѣ́ча, ни нога́ ско́тiя не поступи́тъ по не́й, и не насели́т­ся четы́редесять лѣ́тъ:
и да́мъ зе́млю его́ въ па́губу средѣ́ земли́ опустѣ́лыя, и гра́ди его́ средѣ́ градо́въ опустѣ́в­шихъ бу́дутъ, въ разоре́нiи бу́дутъ четы́редесять лѣ́тъ: и разсѣ́ю Еги́пта во язы́цѣхъ, и развѣ́ю я́ по страна́мъ.
Сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: по четы́редесятихъ лѣ́тѣхъ соберу́ Еги́птяны от­ язы́къ, а́може разсы́пашася,
и воз­вращу́ плѣ́н­ники Еги́петскiя и вселю́ я́ въ зе́млю фаѳо́рскую, въ зе́млю, от­ону́дуже взя́ти бы́ша, и бу́детъ вла́сть смире́н­на:
па́че всѣ́хъ власте́й бу́детъ смире́н­на, и не воз­несе́т­ся ктому́ надъ язы́ки, и ума́лены сотворю́ я́, е́же не бы́ти и́мъ мно́гимъ во язы́цѣхъ.
И не бу́дутъ ктому́ до́му Изра́илеву въ наде́жду воспомина́ющую беззако́нiе, внегда́ послѣ́довати и́мъ по ни́хъ: и уразумѣ́ютъ, я́ко а́зъ е́смь Госпо́дь.
И бы́сть въ два́десять седмо́е лѣ́то, во еди́нъ де́нь ме́сяца пе́рваго, бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
сы́не человѣ́чь, Навуходоно́соръ ца́рь Вавило́нскъ порабо́ти си́лу свою́ рабо́тою вели́кою на ти́ра, вся́ка глава́ плѣши́ва и вся́ко ра́мо на́го: и мзда́ не бы́сть ему́ ни си́лѣ его́ на ти́ра, за рабо́ту, е́юже рабо́таша на́нь.
Того́ ра́ди си́це глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: се́, а́зъ даю́ Навуходоно́сору царю́ Вавило́нску зе́млю Еги́петску, и во́зметъ мно́же­с­т­во ея́, и плѣни́тъ плѣ́нъ ея́, и расхи́титъ коры́сти ея́, и бу́детъ мзда́ си́лѣ его́:
за слу́жбу его́, е́юже послужи́ на ти́ра, да́хъ ему́ зе́млю Еги́петску, зане́ послужи́ мнѣ́, сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь.
Въ то́й де́нь взы́детъ ро́гъ всему́ до́му Изра́илеву, и тебѣ́ да́мъ уста́ от­ве́рста средѣ́ и́хъ, и увѣ́дятъ, я́ко а́зъ е́смь Госпо́дь.
فِي السَّنَةِ الْعَاشِرَةِ، فِي الثَّانِي عَشَرَ مِنَ الشَّهْرِ الْعَاشِرِ، كَانَ إِلَيَّ كَلاَمُ الرَّبِّ قَائِلاً:
«يَا ابْنَ آدَمَ، اجْعَلْ وَجْهَكَ نَحْوَ فِرْعَوْنَ مَلِكِ مِصْرَ وَتَنَبَّأْ عَلَيْهِ وَعَلَى مِصْرَ كُلِّهَا.
تَكَلَّمْ وَقُلْ: هكَذَا قَالَ السَّيِّدُ الرَّبُّ: هأَنَذَا عَلَيْكَ يَا فِرْعَوْنُ مَلِكُ مِصْرَ، التِّمْسَاحُ الْكَبِيرُ الرَّابِضُ فِي وَسْطِ أَنْهَارِهِ، الَّذِي قَالَ: نَهْرِي لِي، وَأَنَا عَمِلْتُهُ لِنَفْسِي.
فَأَجْعَلُ خَزَائِمَ فِي فَكَّيْكَ وَأُلْزِقُ سَمَكَ أَنْهَارِكَ بِحَرْشَفِكَ، وَأُطْلِعُكَ مِنْ وَسْطِ أَنْهَارِكَ وَكُلُّ سَمَكِ أَنْهَارِكَ مُلْزَقٌ بِحَرْشَفِكَ.
وَأَتْرُكُكَ فِي الْبَرِّيَّةِ أَنْتَ وَجَمِيعَ سَمَكِ أَنْهَارِكَ. عَلَى وَجْهِ الْحَقْلِ تَسْقُطُ فَلاَ تُجْمَعُ وَلاَ تُلَمُّ. بَذَلْتُكَ طَعَامًا لِوُحُوشِ الْبَرِّ وَلِطُيُورِ السَّمَاءِ.
وَيَعْلَمُ كُلُّ سُكَّانِ مِصْرَ أَنِّي أَنَا الرَّبُّ، مِنْ أَجْلِ كَوْنِهِمْ عُكَّازَ قَصَبٍ لِبَيْتِ إِسْرَائِيلَ.
عِنْدَ مَسْكِهِمْ بِكَ بِالْكَفِّ، انْكَسَرْتَ وَمَزَّقْتَ لَهُمْ كُلَّ كَتِفٍ، وَلَمَّا تَوَكَّأُوا عَلَيْكَ انْكَسَرْتَ وَقَلْقَلْتَ كُلَّ مُتُونِهِمْ.
« لِذلِكَ هكَذَا قَالَ السَّيِّدُ الرَّبُّ: هأَنَذَا أَجْلِبُ عَلَيْكَ سَيْفًا، وَأَسْتَأْصِلُ مِنْكَ الإِنْسَانَ وَالْحَيَوَانَ.
وَتَكُونُ أَرْضُ مِصْرَ مُقْفِرَةً وَخَرِبَةً، فَيَعْلَمُونَ أَنِّي أَنَا الرَّبُّ، لأَنَّهُ قَالَ: النَّهْرُ لِي وَأَنَا عَمِلْتُهُ.
لِذلِكَ هأَنَذَا عَلَيْكَ وَعَلَى أَنْهَارِكَ، وَأَجْعَلُ أَرْضَ مِصْرَ خِرَبًا خَرِبَةً مُقْفِرَةً، مِنْ مَجْدَلَ إِلَى أَسْوَانَ، إِلَى تُخْمِ كُوشَ.
لاَ تَمُرُّ فِيهَا رِجْلُ إِنْسَانٍ، وَلاَ تَمُرُّ فِيهَا رِجْلُ بَهِيمَةٍ، وَلاَ تُسْكَنُ أَرْبَعِينَ سَنَةً.
وَأَجْعَلُ أَرْضَ مِصْرَ مُقْفِرَةً فِي وَسْطِ الأَرَاضِي الْمُقْفِرَةِ، وَمُدُنَهَا فِي وَسْطِ الْمُدُنِ الْخَرِبَةِ تَكُونُ مُقْفِرَةً أَرْبَعِينَ سَنَةً. وَأُشَتِّتُ الْمِصْرِيِّينَ بَيْنَ الأُمَمِ، وَأُبَدِّدُهُمْ فِي الأَرَاضِي.
لأَنَّهُ هكَذَا قَالَ السَّيِّدُ الرَّبُّ: عِنْدَ نَهَايَةِ أَرْبَعِينَ سَنَةً أَجْمَعُ الْمِصْرِيِّينَ مِنَ الشُّعُوبِ الَّذِينَ تَشَتَّتُوا بَيْنَهُمْ،
وَأَرُدُّ سَبْيَ مِصْرَ، وَأُرْجِعُهُمْ إِلَى أَرْضِ فَتْرُوسَ، إِلَى أَرْضِ مِيلاَدِهِمْ، وَيَكُونُونَ هُنَاكَ مَمْلَكَةً حَقِيرَةً.
تَكُونُ أَحْقَرَ الْمَمَالِكِ فَلاَ تَرْتَفِعُ بَعْدُ عَلَى الأُمَمِ، وَأُقَلِّلُهُمْ لِكَيْلاَ يَتَسَلَّطُوا عَلَى الأُمَمِ.
فَلاَ تَكُونُ بَعْدُ مُعْتَمَدًا لِبَيْتِ إِسْرَائِيلَ، مُذَكِّرَةَ الإِثْمِ بِانْصِرَافِهِمْ وَرَاءَهُمْ، وَيَعْلَمُونَ أَنِّي أَنَا السَّيِّدُ الرَّبُّ».
وَكَانَ فِي السَّنَةِ السَّابِعَةِ وَالْعِشْرِينَ، فِي الشَّهْرِ الأَوَّلِ، فِي أَوَّلِ الشَّهْرِ، أَنَّ كَلاَمَ الرَّبِّ كَانَ إِلَيَّ قَائِلاً:
«يَا ابْنَ آدَمَ، إِنَّ نَبُوخَذْرَاصَّرَ مَلِكَ بَابِلَ اسْتَخْدَمَ جَيْشَهُ خِدْمَةً شَدِيدَةً عَلَى صُورَ. كُلُّ رَأْسٍ قَرِعَ، وَكُلُّ كَتِفٍ تَجَرَّدَتْ، وَلَمْ تَكُنْ لَهُ وَلاَ لِجَيْشِهِ أُجْرَةٌ مِنْ صُورَ لأَجْلِ خِدْمَتِهِ الَّتِي خَدَمَ بِهَا عَلَيْهَا.
لِذلِكَ هكَذَا قَالَ السَّيِّدُ الرَّبُّ: هأَنَذَا أَبْذُلُ أَرْضَ مِصْرَ لِنَبُوخَذْرَاصَّرَ مَلِكِ بَابِلَ، فَيَأْخُذُ ثَرْوَتَهَا، وَيَغْنَمُ غَنِيمَتَهَا، وَيَنْهَبُ نَهْبَهَا فَتَكُونُ أُجْرَةً لِجَيْشِهِ.
قَدْ أَعْطَيْتُهُ أَرْضَ مِصْرَ لأَجْلِ شُغْلِهِ الَّذِي خَدَمَ بِهِ، لأَنَّهُمْ عَمِلُوا لأَجْلِي، يَقُولُ السَّيِّدُ الرَّبُّ.
فِي ذلِكَ الْيَوْمِ أُنْبِتُ قَرْنًا لِبَيْتِ إِسْرَائِيلَ. وَأَجْعَلُ لَكَ فَتْحَ الْفَمِ فِي وَسْطِهِمْ، فَيَعْلَمُونَ أَنِّي أَنَا الرَّبُّ».
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible