Поне́же бы́сть въ тебѣ́ вражда́ вѣ́чная, и присѣдѣ́ла еси́ до́му Изра́илеву лука́вствомъ, руко́ю враго́въ съ мече́мъ во вре́мя печа́ли и́хъ и во вре́мя непра́вды, на послѣ́докъ:

сего́ ра́ди живу́ а́зъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь, поне́же въ кро́ви согрѣши́ла еси́, и кро́вь пожене́тъ тя́, кро́вь возненави́дѣла еси́, и кро́вь иждене́тъ тя́.

И поста́влю го́ру сеи́ръ пу́сту и опустѣ́вшу, и погублю́ от нея́ человѣ́ки и скоты́, [и приходя́ша и отходя́ща:]

и напо́лню я́звеными твои́ми хо́лмы твоя́ и де́бри твоя́, и на всѣ́хъ по́лехъ твои́хъ я́звенiи мече́мъ паду́тъ въ тебѣ́:

и пу́сту во вѣ́къ поста́влю тя́, и гра́ди твои́ не населя́тся ктому́, и уразумѣ́еши, я́ко а́зъ е́смь Госпо́дь.

Поне́же рекла́ еси́: о́ба язы́ка и о́бѣ странѣ́ мои́ бу́дутъ, и возму́ и́хъ въ наслѣ́дiе, а Госпо́дь та́мо е́сть:

сего́ ра́ди живу́ а́зъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь, и сотворю́ тебѣ́ по враждѣ́ твое́й и по ре́вности твое́й, ю́же сотвори́ла еси́ от ненавидѣ́нiя къ ни́мъ, и позна́нъ бу́ду тобо́ю, егда́ и́мамъ тебе́ суди́ти, и уразумѣ́еши, я́ко а́зъ е́смь Госпо́дь.

Слы́шахъ гла́съ всѣ́хъ хуле́нiй твои́хъ, я́же глаго́лала еси́: го́ры Изра́илевы пу́сты даны́ на́мъ во снѣ́дь:

и велерѣ́чила еси́ на мя́ усты́ твои́ми и умно́жила на мя́ словеса́, а́зъ же услы́шахъ.

Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: во весе́лiи всея́ земли́ пу́сту тя́ сотворю́:

я́коже пора́довалася еси́ о наслѣ́дiй до́му Изра́илева, я́ко поги́бе, та́ко сотворю́ тебѣ́: пуста́ бу́деши, горо́ сеи́ръ, и вся́ Идуме́а потреби́тся, и увѣ́дятъ, я́ко а́зъ е́смь Госпо́дь Бо́гъ и́хъ.

Греческий [Greek (Koine)]

καὶ ἐγένετο λόγος κυρίου πρός με λέγων

υἱὲ ἀνθρώπου ἐπίστρεψον τὸ πρόσωπόν σου ἐπ᾿ ὄρος Σηιρ καὶ προφήτευσον ἐπ᾿ αὐτὸ

καὶ εἰπόν τάδε λέγει κύριος κύριος ἰδοὺ ἐγὼ ἐπὶ σέ ὄρος Σηιρ καὶ ἐκτενῶ τὴν χεῖρά μου ἐπὶ σὲ καὶ δώσω σε ἔρημον καὶ ἐρημωθήσῃ

καὶ ταῖς πόλεσίν σου ἐρημίαν ποιήσω καὶ σὺ ἔρημος ἔσῃ καὶ γνώσῃ ὅτι ἐγώ εἰμι κύριος

ἀντὶ τοῦ γενέσθαι σε ἐχθρὰν αἰωνίαν καὶ ἐνεκάθισας τῷ οἴκῳ Ισραηλ δόλῳ ἐν χειρὶ ἐχθρῶν μαχαίρᾳ ἐν καιρῷ ἀδικίας ἐπ᾿ ἐσχάτῳ

διὰ τοῦτο ζῶ ἐγώ λέγει κύριος κύριος εἰ μὴν εἰς αἷμα ἥμαρτες καὶ αἷμά σε διώξεται

καὶ δώσω τὸ ὄρος Σηιρ εἰς ἔρημον καὶ ἠρημωμένον καὶ ἀπολῶ ἀπ᾿ αὐτοῦ ἀνθρώπους καὶ κτήνη

καὶ ἐμπλήσω τῶν τραυματιῶν σου τοὺς βουνοὺς καὶ τὰς φάραγγάς σου καὶ ἐν πᾶσι τοῖς πεδίοις σου τετραυματισμένοι μαχαίρᾳ πεσοῦνται ἐν σοί

ἐρημίαν αἰώνιον θήσομαί σε καὶ αἱ πόλεις σου οὐ μὴ κατοικηθῶσιν ἔτι καὶ γνώσῃ ὅτι ἐγώ εἰμι κύριος

διὰ τὸ εἰπεῖν σε τὰ δύο ἔθνη καὶ αἱ δύο χῶραι ἐμαὶ ἔσονται καὶ κληρονομήσω αὐτάς καὶ κύριος ἐκεῖ ἐστιν

διὰ τοῦτο ζῶ ἐγώ λέγει κύριος καὶ ποιήσω σοι κατὰ τὴν ἔχθραν σου καὶ γνωσθήσομαί σοι ἡνίκα ἂν κρίνω σε

καὶ γνώσῃ ὅτι ἐγώ εἰμι κύριος ἤκουσα τῆς φωνῆς τῶν βλασφημιῶν σου ὅτι εἶπας τὰ ὄρη Ισραηλ ἔρημα ἡμῖν δέδοται εἰς κατάβρωμα

καὶ ἐμεγαλορημόνησας ἐπ᾿ ἐμὲ τῷ στόματί σου ἐγὼ ἤκουσα

τάδε λέγει κύριος ἐν τῇ εὐφροσύνῃ πάσης τῆς γῆς ἔρημον ποιήσω σε

ἔρημον ἔσῃ ὄρος Σηιρ καὶ πᾶσα ἡ Ιδουμαία ἐξαναλωθήσεται καὶ γνώσῃ ὅτι ἐγώ εἰμι κύριος ὁ θεὸς αὐτῶν

Еврейский

וַיְהִי דְבַר־יְהוָה אֵלַי לֵאמֹר׃

בֶּן־אָדָם שִׂים פָּנֶיךָ עַל־הַר שֵׂעִיר; וְהִנָּבֵא עָלָיו׃

וְאָמַרְתָּ לּוֹ, כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה, הִנְנִי אֵלֶיךָ הַר־שֵׂעִיר; וְנָטִיתִי יָדִי עָלֶיךָ, וּנְתַתִּיךָ שְׁמָמָה וּמְשַׁמָּה׃

עָרֶיךָ חָרְבָּה אָשִׂים, וְאַתָּה שְׁמָמָה תִהְיֶה; וְיָדַעְתָּ כִּי־אֲנִי יְהוָה׃

יַעַן, הֱיוֹת לְךָ אֵיבַת עוֹלָם, וַתַּגֵּר אֶת־בְּנֵי־יִשְׂרָאֵל עַל־יְדֵי־חָרֶב; בְּעֵת אֵידָם, בְּעֵת עֲוֹן קֵץ׃

לָכֵן חַי־אָנִי, נְאֻם אֲדֹנָי יְהוִה, כִּי־לְדָם אֶעֶשְׂךָ וְדָם יִרְדֲּפֶךָ; אִם־לֹא דָם שָׂנֵאתָ וְדָם יִרְדֲּפֶךָ׃

וְנָתַתִּי אֶת־הַר שֵׂעִיר, לְשִׁמְמָה וּשְׁמָמָה; וְהִכְרַתִּי מִמֶּנּוּ עֹבֵר וָשָׁב׃

וּמִלֵּאתִי אֶת־הָרָיו חֲלָלָיו; גִּבְעוֹתֶיךָ וְגֵאוֹתֶיךָ וְכָל־אֲפִיקֶיךָ, חַלְלֵי־חֶרֶב יִפְּלוּ בָהֶם׃

שִׁמְמוֹת עוֹלָם אֶתֶּנְךָ, וְעָרֶיךָ לֹא תֵישַׁבְנָה (תָשֹׁבְנָה); וִידַעְתֶּם כִּי־אֲנִי יְהוָה׃

יַעַן אֲמָרְךָ אֶת־שְׁנֵי הַגּוֹיִם וְאֶת־שְׁתֵּי הָאֲרָצוֹת לִי תִהְיֶינָה וִירַשְׁנוּהָ; וַיהוָה שָׁם הָיָה׃

לָכֵן חַי־אָנִי, נְאֻם אֲדֹנָי יְהוִה, וְעָשִׂיתִי, כְּאַפְּךָ וּכְקִנְאָתְךָ, אֲשֶׁר עָשִׂיתָה, מִשִּׂנְאָתֶיךָ בָּם; וְנוֹדַעְתִּי בָם כַּאֲשֶׁר אֶשְׁפְּטֶךָ׃

וְיָדַעְתָּ כִּי־אֲנִי יְהוָה, שָׁמַעְתִּי אֶת־כָּל־נָאָצוֹתֶיךָ, אֲשֶׁר אָמַרְתָּ עַל־הָרֵי יִשְׂרָאֵל לֵאמֹר שָׁמֵמָה (שָׁמֵמוּ); לָנוּ נִתְּנוּ לְאָכְלָה׃

וַתַּגְדִּילוּ עָלַי בְּפִיכֶם, וְהַעְתַּרְתֶּם עָלַי דִּבְרֵיכֶם; אֲנִי שָׁמָעְתִּי׃ ס

כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה; כִּשְׂמֹחַ כָּל־הָאָרֶץ, שְׁמָמָה אֶעֱשֶׂה־לָּךְ׃

כְּשִׂמְחָתְךָ לְנַחְלַת בֵּית־יִשְׂרָאֵל עַל אֲשֶׁר־שָׁמֵמָה כֵּן אֶעֱשֶׂה־לָּךְ; שְׁמָמָה תִהְיֶה הַר־שֵׂעִיר וְכָל־אֱדוֹם כֻּלָּהּ, וְיָדְעוּ כִּי־אֲנִי יְהוָה׃ פ

Украинский (Огієнко)

Языки

І було мені слово Господнє таке:

Сину людський, зверни своє обличчя до гори Сеїр, і пророкуй на неї

та й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, горо Сеїре, і витягну руку Свою на тебе, й оберну тебе на спустошення та на сплюндрування.

Міста твої оберну на руїну, а ти будеш спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!

За те, що ти маєш вічну ворожнечу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінцевої,

тому як живий Я, говорить Господь Бог, на кров оберну тебе, і кров буде гнати тебе.
Отож кров ти зненавиділа, то кров буде гнати тебе!

Оберну Я гору Сеїр на спустошення та на сплюндрування, і витну з неї того, хто йде та вертається.

І наповню його гори трупами його!
Згір́я твої й долини твої та всі твої річища, побиті мечем попадають у них!

На вічні руїни оберну Я тебе, а міста твої не заселяться, і пізнаєте ви, що Я Господь!

За те, що ти кажеш: Два ці народи, і два ці краї будуть мої, і ми посядемо те, де Господь був,

тому, як живий Я, говорить Господь Бог, зроблю Я за гнівом твоїм та за заздрістю твоєю, які ти робив із своєї ненависти до них, і вони пізнають Мене, коли буду судити тебе.

І пізнаєш ти, що Я Господь, чув усі образи твої, які ти казав на Ізраїлеві гори, говорячи: Вони опустошілі, дані нам на їжу!

І ви величалися проти Мене своїми устами, і збільшували проти Мене слова свої, Я це чув!

Так говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню її тобі спустошенням!

Як радієш ти зо спадку Ізраїлевого дому через те, що опустошіло воно, так зроблю Я й тобі.
Спустошенням станеш, горо Сеїре, та ввесь Едом, увесь він, і пізнають вони, що Я Господь!