Скрыть
46:1
46:3
46:5
46:6
46:7
46:9
46:10
46:12
46:14
46:15
46:16
46:17
46:20
46:21
46:22
46:23
Синодальный
1 Жертвы в субботу и в день новомесячия. 11 Вечные приношения Господу. 16 Правила о наследии князя. 19 Места, где нужно варить или печь известные жертвы.
Так говорит Господь Бог: ворота внутреннего двора, обращенные лицом к востоку, должны быть заперты в продолжение шести рабочих дней, а в субботний день они должны быть отворены и в день новомесячия должны быть отворены.
Князь пойдет через внешний притвор ворот и станет у вереи этих ворот; и священники совершат его всесожжение и его благодарственную жертву; и он у порога ворот поклонится Господу, и выйдет, а ворота остаются незапертыми до вечера.
И народ земли будет поклоняться пред Господом, при входе в ворота, в субботы и новомесячия.
Всесожжение, которое князь принесет Господу в субботний день, должно быть из шести агнцев без порока и из овна без порока;
хлебного приношения ефа на овна, а на агнцев хлебного приношения, сколько рука его подаст, а елея гин на ефу.
В день новомесячия будут приносимы им из стада волов телец без порока, также шесть агнцев и овен без порока.
Хлебного приношения он принесет ефу на тельца и ефу на овна, а на агнцев, сколько рука его подаст, и елея гин на ефу.
И когда приходить будет князь, то должен входить через притвор ворот и тем же путем выходить.
А когда народ земли будет приходить пред лице Господа в праздники, то вошедший северными воротами для поклонения должен выходить воротами южными, а вошедший южными воротами должен выходить воротами северными; он не должен выходить теми же воротами, которыми вошел, а должен выходить противоположными.
И князь должен находиться среди них; когда они входят, входит и он; и когда они выходят, выходит и он.
И в праздники и в торжественные дни хлебного приношения от него должно быть по ефе на тельца и по ефе на овна, а на агнцев, сколько подаст рука его, и елея по гину на ефу.
А если князь, по усердию своему, захочет принести всесожжение или благодарственную жертву Господу, то должны отворить ему ворота, обращенные к востоку, и он совершит свое всесожжение и свою благодарственную жертву так же, как совершил в субботний день, и после сего он выйдет, и по выходе его ворота запрутся.
Каждый день приноси Господу во всесожжение однолетнего агнца без порока; каждое утро приноси его.
А хлебного приношения прилагай к нему каждое утро шестую часть ефы и елея третью часть гина, чтобы растворить муку; таково вечное постановление о хлебном приношении Господу, навсегда.
Пусть приносят во всесожжение агнца и хлебное приношение и елей каждое утро постоянно.
Так говорит Господь Бог: если князь дает кому из сыновей своих подарок, то это должно пойти в наследство и его сыновьям; это владение их должно быть наследственным.
Если же он даст из наследия своего кому-либо из рабов своих подарок, то это будет принадлежать ему только до года освобождения, и тогда возвратится к князю. Только к сыновьям его должно переходить наследие его.
Но князь не может брать из наследственного участка народа, вытесняя их из владения их; из своего только владения он может уделять детям своим, чтобы никто из народа Моего не был изгоняем из своего владения.
И привел он меня тем ходом, который сбоку ворот, к священным комнатам для священников, обращенным к северу, и вот там одно место на краю к западу.
И сказал мне: «это – место, где священники должны варить жертву за преступление и жертву за грех, где должны печь хлебное приношение, не вынося его на внешний двор, для освящения народа».
И вывел меня на внешний двор, и провел меня по четырем углам двора, и вот, в каждом углу двора еще двор.
Во всех четырех углах двора были покрытые дворы в сорок локтей длины и тридцать ширины, одной меры во всех четырех углах.
И кругом всех их четырех – стены, а у стен сделаны очаги кругом.
И сказал мне: «вот поварни, в которых служители храма варят жертвы народные».
Церковнославянский (рус)
Сiя́ глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ: врата́, я́же во дворѣ́ вну́трен­немъ зря́щая на восто́къ, да бу́дутъ затворе́на на ше́сть дні́й дѣ́лныхъ: въ де́нь же суббо́тный да от­верза́ют­ся, и въ де́нь новоме́сячiя да от­ве́рзут­ся.
И вни́детъ старѣ́йшина по пути́ Ела́ма {притво́ра} вра́тъ внѣ́шнихъ и да ста́нетъ у преддве́рiя вра́тъ, и да сотворя́тъ жерцы́ всесожже́нiя его́ и я́же спасе́нiя его́:
и да покло́нит­ся у преддве́рiя вра́тъ и изы́детъ, врата́ же да не заключа́т­ся до ве́чера, и да покланя́ют­ся лю́дiе земли́ у преддве́рiя вра́тъ тѣ́хъ въ суббо́ты и въ новоме́сячiя предъ Го́сподемъ.
И всесожже́нiя да при­­несе́тъ старѣ́йшина въ де́нь суббо́тный Го́сподеви, ше́сть а́гнцевъ непоро́чныхъ и овна́ непоро́чна,
и манау́ {да́ръ}, опрѣсно́къ овну́, и а́гнцемъ же́ртву, да́ръ руки́ сво­ея́, и еле́а и́нъ опрѣсно́ку.
И въ де́нь новоме́сячiя теле́цъ от­ ста́да непоро́ченъ и ше́сть а́гнцевъ и ове́нъ непоро́ченъ да бу́детъ,
и опрѣсно́къ телцу́ и опрѣсно́къ овну́ да бу́детъ Манаа́, и а́гнцемъ, я́коже пости́гнетъ рука́ его́, и ма́сла и́нъ опрѣсно́ку.
И егда́ вхо́дитъ старѣ́йшина, по пути́ Ела́ма вра́тъ да вни́детъ и по пути́ вра́тъ да изы́детъ.
И егда́ вхо́дятъ лю́дiе земли́ предъ Го́спода въ пра́здники, входя́щiи по пути́ вра́тъ зря́щихъ на сѣ́веръ поклони́тися, да исхо́дятъ по пути́ вра́тъ я́же на ю́гъ: и и́же вхо́дятъ по пути́ вра́тъ я́же на ю́гъ, да исхо́дятъ по пути́ вра́тъ я́же на сѣ́веръ, да не воз­враща́ют­ся во врата́, и́миже внидо́ша, но пря́мо и́мъ да изы́дутъ.
И старѣ́йшина посредѣ́ и́хъ, егда́ ті́и вхо́дятъ, да вни́детъ съ ни́ми, и егда́ исхо́дятъ, да изы́детъ.
И въ пра́здники и въ торже­ст­ва́ да бу́детъ Манаа́ опрѣсно́къ телцу́ и опрѣсно́къ овну́, и а́гнцемъ, я́коже пости́гнетъ рука́ его́, и еле́а и́нъ опрѣсно́ку.
А́ще же сотвори́тъ старѣ́йшина исповѣ́данiе, всесожже́нiе спасе́нiя Го́сподеви, и от­вори́тъ себѣ́ врата́ зря́щая на восто́къ и сотвори́тъ всесожже́нiе свое́ и я́же спасе́нiя сво­его́, я́коже е́сть обы́чай твори́ти въ де́нь суббо́тный: и да изы́детъ и затвори́тъ две́ри по исхожде́нiи сво­е́мъ:
а́гнца же единолѣ́тнаго непоро́чна да сотвори́тъ во всесожже́нiе на вся́къ де́нь Го́сподеви, зау́тра да сотвори́тъ его́.
И манаа́ {приноше́нiе} да сотвори́тъ надъ ни́мъ зау́тра зау́тра, шесту́ю ча́сть мѣ́ры, и еле́а тре́тiю ча́сть и́на, е́же смѣси́ти семида́лъ манаа́ Го́сподеви, за́повѣдь вѣ́чная при́сно.
Да сотворите́ а́гнца, и Манаа́, и ма́сло древя́но да сотворите́ зау́тра всесожже́нiе при́сно.
Сiя́ глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ: а́ще да́стъ старѣ́йшина дая́нiе еди́ному от­ сыно́въ сво­и́хъ от­ наслѣ́дiя сво­его́, сiе́ сыно́мъ его́ да бу́детъ: одержа́нiе и́хъ сiе́ въ наслѣ́дiе.
А́ще же да́стъ дая́нiе еди́ному от­ ра́бъ сво­и́хъ, да бу́детъ ему́ до лѣ́та от­пуще́нiя, и да воз­да́стъ старѣ́йшинѣ: оба́че наслѣ́дiе сыно́въ его́ и́мъ да бу́детъ.
И да не взе́млетъ старѣ́йшина от­ наслѣ́дiя люді́й е́же наси́лити и́мъ, от­ одержа́нiя сво­его́ да́стъ наслѣ́дiе сыно́мъ сво­и́мъ: я́ко да не расточа́т­ся лю́дiе мо­и́ кі́йждо от­ одержа́нiя сво­его́.
И введе́ мя во вхо́дъ вра́тъ, я́же къ ю́гу, въ прегра́ду святы́хъ жерце́въ, зря́щую на сѣ́веръ: и се́, та́мо мѣ́сто от­луче́но.
И рече́ ко мнѣ́: сiе́ мѣ́сто е́сть, идѣ́же варя́тъ жерцы́, я́же за невѣ́дѣнiе и я́же за грѣхи́, и та́мо да пеку́тъ Манау́ весьма́, е́же не износи́ти во дво́ръ внѣ́шнiй освяща́ти лю́ди.
И изведе́ мя во дво́ръ внѣ́шнiй и обведе́ мя на четы́ри ча́сти двора́: и се́, дво́ръ по у́гламъ двора́.
По у́глу дво́ръ, на четы́рехъ у́глѣхъ двора́, дво́ръ ма́лый въ долготу́ лакте́й четы́редесять, а въ широту́ лакте́й три́десять, мѣ́ра еди́на четы́ремъ.
И прегра́ды о́крестъ въ ни́хъ, о́крестъ четы́ремъ: и пова́рни устро́еныя подъ прегра́дами о́крестъ.
И рече́ ко мнѣ́: сі́и до́мове поваро́въ, идѣ́же варя́тъ служа́щiи хра́му заколе́нiя людска́я.
Haec dixit Dominus Deus: Porta atrii interioris, quae respicit ad orientem, erit clausa sex diebus, in quibus opus fit; die autem sabbati aperietur, sed et in die calendarum aperietur,
et intrabit princeps per viam vestibuli portae deforis et stabit in poste portae, et facient sacerdotes holocaustum eius et pacifica eius, et adorabit super limen portae et egredietur; porta autem non claudetur usque ad vesperam.
Et adorabit populus terrae ad ostium portae illius in sabbatis et in calendis coram Domino.
Holocaustum autem hoc offeret princeps Domino: in die sabbati sex agnos immaculatos et arietem immaculatum
et oblationem ephi per arietem, per agnos autem oblationem, quantum dederit manus eius, et olei hin per singula ephi;
in die autem calendarum vitulum de armento immaculatum et sex agni et aries immaculati erunt
et ephi per vitulum, ephi quoque per arietem faciet oblationem, per agnos autem sicut invenerit manus eius, et olei hin per singula ephi.
Cumque ingressurus est princeps, per viam vestibuli portae ingrediatur et per eandem viam exeat.
Et cum intrabit populus terrae in conspectu Domini in sollemnitatibus, qui ingreditur per portam aquilonis, ut adoret, egrediatur per viam portae meridianae; porro qui ingreditur per viam portae meridianae, egrediatur per viam portae aquilonis: non revertetur per viam portae, per quam ingressus est, sed e regione illius egredietur.
Princeps autem in medio eorum cum ingredientibus ingredietur et cum egredientibus egredietur.
Et in diebus festis et in sollemnitatibus erit oblatio ephi per vitulum et ephi per arietem, per agnos autem erit oblatio, quantum invenerit manus eius, et olei hin per singula ephi.
Cum autem fecerit princeps spontaneum holocaustum aut pacifica voluntaria Domino, aperietur ei porta, quae respicit ad orientem, et faciet holocaustum suum et pacifica sua, sicut facere solet in die sabbati, et egredietur, claudeturque porta, postquam exierit.
Et agnum anniculum immaculatum facies holocaustum cotidie Domino; semper mane facies illud.
Et oblationem facies super eo mane mane sextam partem ephi, et de oleo tertiam partem hin, ut conspergatur simila; oblatio Domino, legitimum iuge atque perpetuum.
Facient agnum et oblationem et oleum mane mane, holocaustum sempiternum.
Haec dixit Dominus Deus: Si dederit princeps donum alicui de filiis suis de hereditate sua, filiorum suorum erit; possidebunt illud hereditarie.
Si autem dederit legatum de hereditate sua uni servorum suorum, erit illius usque ad annum remissionis et revertetur ad principem; sola hereditas filiorum eius illorum erit.
Et non accipiet princeps de hereditate populi, ut expellat eos de possessione eorum, sed de possessione sua hereditatem dabit filiis suis, ut non dispergatur populus meus unusquisque a possessione sua».
Et introduxit me per ingressum, qui erat ex latere portae, in exedras sacras sacerdotum, quae respiciebant ad aquilonem, et erat ibi locus in extrema parte vergens ad occidentem;
et dixit ad me: «Iste est locus, ubi coquent sacerdotes pro delicto et pro peccato, ubi coquent oblationem, ut non efferant in atrium exterius, et sanctificetur populus».
Et eduxit me in atrium exterius et circumduxit me per quattuor angulos atrii, et ecce atriola singula per angulos atrii.
In quattuor angulis atrii atriola inclusa quadraginta cubitorum per longum et triginta per latum: mensurae unius quattuor erant.
Et paries per circuitum ambiens quattuor atriola, et culinae fabricatae erant subter parietes per gyrum.
Et dixit ad me: "Hae sunt domus culinarum, in quibus coquent ministri domus Domini victimas populi».
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible