Скрыть
5:1
5:2
5:4
5:5
5:9
Церковнославянский (рус)
Ты́ же, сы́не человѣ́чь, воз­ми́ себѣ́ ме́чь о́стръ па́че бри́твы стригу́щаго, при­­тяжи́ его́ себѣ́ и воз­ложи́ его́ на главу́ твою́ и на браду́ твою́: и воз­ми́ превѣ́съ вѣсо́въ, и размѣ́риши я́.
Четве́ртую ча́сть да сожже́ши на огни́ средѣ́ гра́да по исполне́нiю дні́й затворе́нiя:
и да во́змеши четве́ртую ча́сть и сожже́ши ю́ средѣ́ гра́да, четве́ртую же ча́сть содроби́ши мече́мъ о́крестъ его́, и четве́ртую ча́сть разсы́плеши вѣ́тромъ: и ме́чь извлеку́ вслѣ́дъ и́хъ.
И во́змеши от­ту́ду ма́ло и́хъ число́мъ и ввя́жеши я́ во оде́жду твою́: и от­ тѣ́хже во́змеши еще́ и вве́ржеши я́ средѣ́ огня́ и сожже́ши я́ на огни́: и от­ того́ изы́детъ о́гнь на ве́сь до́мъ Изра́илевъ. И рече́ши всему́ до́му Изра́илеву:
сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: се́й Иерусали́мъ, посредѣ́ язы́ковъ положи́хъ его́, и страны́, я́же о́крестъ его́.
И рече́ши: измѣни́ оправда́нiя моя́ во беззако́нiе па́че язы́ковъ, и зако́ны моя́ па́че стра́нъ, я́же о́крестъ его́: поне́же оправда́нiя моя́ от­ри́нуша и по зако́номъ мо­и́мъ не ходи́ша въ ни́хъ.
Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: поне́же вина́ ва́ша па́че язы́къ, и́же о́крестъ ва́съ, и не ходи́сте въ зако́нѣхъ мо­и́хъ и оправда́нiй мо­и́хъ не сотвори́сте, но и по судо́мъ язы́ческимъ, я́же о́крестъ ва́съ, не сотвори́сте:
сего́ ра́ди сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: се́, а́зъ на тя́, и сотворю́ средѣ́ тебе́ су́дъ предъ язы́ки,
и сотворю́ средѣ́ тебе́, и́хже не сотвори́хъ и и́хже не сотворю́ подо́бныхъ и́мъ ктому́, по всѣ́мъ ме́рзостемъ тво­и́мъ.
Сего́ ра́ди отцы́ снѣдя́тъ ча́дъ средѣ́ тебе́, и ча́да снѣдя́тъ отце́въ: и сотворю́ въ тебѣ́ суды́, и разсѣ́ю вся́ оста́в­шая от­ тебе́ по всему́ вѣ́тру.
Сего́ ра́ди живу́ а́зъ, глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь, во­и́стин­ну поне́же свята́я моя́ оскверни́лъ еси́ всѣ́ми ме́рзостьми тво­и́ми, и а́зъ от­ри́ну тя́, и не пощади́тъ о́ко мое́, и а́зъ не поми́лую тя́.
Че́тверть тебе́ сме́ртiю потреби́т­ся, и че́тверть тебе́ гла́домъ сконча́ет­ся средѣ́ тебе́, че́тверть же тебе́ паде́тъ мече́мъ о́крестъ тебе́, че́тверть же тебе́ разсы́плю по всему́ вѣ́тру, и ме́чь извлеку́ вслѣ́дъ и́хъ.
И сконча́ет­ся я́рость моя́ и гнѣ́въ мо́й на ни́хъ, и утѣ́шуся, и увѣ́дятъ, я́ко а́зъ Госпо́дь глаго́лахъ во рве́нiи мо­е́мъ, внегда́ сконча́ти ми́ гнѣ́въ мо́й на ни́хъ.
И положу́ тя въ пусты́ню и во укори́зну язы́комъ су́щымъ о́крестъ тебе́ и предъ вся́кимъ проходя́щимъ.
И бу́деши во стена́нiе и у́жасъ, наказа́нiемъ и па́губою во язы́цѣхъ, и́же о́крестъ тебе́, егда́ сотворю́ въ тебѣ́ суды́ во гнѣ́въ и въ я́рость и во от­мще́нiе я́рости мо­ея́: а́зъ Госпо́дь глаго́лахъ:
и егда́ послю́ стрѣ́лы гла́да на ня́, и бу́дутъ во сконча́нiе, и послю́ растли́ти вы́, и гла́дъ соберу́ на вы́, и сотру́ утвержде́нiе хлѣ́ба тво­его́,
и испущу́ на тя́ гла́дъ и звѣ́ри лю́ты, и уму́чу тя́, сме́рть же и кро́вь про́йдутъ сквоз­ѣ́ тя́, и ме́чь наведу́ на тя́ о́крестъ: а́зъ Госпо́дь глаго́лахъ.
Греческий [Greek (Koine)]
καὶ σύ υἱὲ ἀνθρώπου λαβὲ σεαυτῷ ῥομφαίαν ὀξεῖαν ὑπὲρ ξυρὸν κουρέως κτήσῃ αὐτὴν σεαυτῷ καὶ ἐπάξεις αὐτὴν ἐπι­̀ τὴν κεφαλήν σου καὶ ἐπι­̀ τὸν πώγωνά σου καὶ λήμψῃ ζυγὸν σταθμίων καὶ δια­στήσεις αὐτούς
τὸ τέταρτον ἐν πυρὶ ἀνακαύσεις ἐν μέσῃ τῇ πόλει κατα­̀ τὴν πλή­ρωσιν τῶν ἡμερῶν τοῦ συγκλεισμοῦ καὶ λήμψῃ τὸ τέταρτον καὶ κατα­καύσεις αὐτὸ ἐν μέσῳ αὐτῆς καὶ τὸ τέταρτον κατα­κόψεις ἐν ῥομφαίᾳ κύκλῳ αὐτῆς καὶ τὸ τέταρτον δια­σκορπίσεις τῷ πνεύ­ματι καὶ μάχαιραν ἐκκενώσω ὀπίσω αὐτῶν
καὶ λήμψῃ ἐκεῖθεν ὀλίγους ἐν ἀριθμῷ καὶ συμπεριλήμψῃ αὐτοὺς τῇ ἀναβολῇ σου
καὶ ἐκ τούτων λήμψῃ ἔτι καὶ ῥίψεις αὐτοὺς εἰς μέσον τοῦ πυρὸς καὶ κατα­καύσεις αὐτοὺς ἐν πυρί ἐξ αὐτῆς ἐξελεύ­­σε­ται πῦρ καὶ ἐρεῖς παν­τὶ οἴκῳ Ισραηλ
τάδε λέγει κύριος αὕτη ἡ Ιερουσαλημ ἐν μέσῳ τῶν ἐθνῶν τέθεικα αὐτὴν καὶ τὰς κύκλῳ αὐτῆς χώρας
καὶ ἐρεῖς τὰ δικαιώματά μου τῇ ἀνόμῳ ἐκ τῶν ἐθνῶν καὶ τὰ νόμιμά μου ἐκ τῶν χωρῶν τῶν κύκλῳ αὐτῆς διότι τὰ δικαιώματά μου ἀπώσαν­το καὶ ἐν τοῖς νομίμοις μου οὐκ ἐπορεύ­θησαν ἐν αὐτοῖς
δια­̀ τοῦτο τάδε λέγει κύριος ἀνθ᾿ ὧν ἡ ἀφορμὴ ὑμῶν ἐκ τῶν ἐθνῶν τῶν κύκλῳ ὑμῶν καὶ ἐν τοῖς νομίμοις μου οὐκ ἐπορεύ­θητε καὶ τὰ δικαιώματά μου οὐκ ἐποιήσατε ἀλλ᾿ οὐδὲ κατα­̀ τὰ δικαιώματα τῶν ἐθνῶν τῶν κύκλῳ ὑμῶν οὐ πεποιήκατε
δια­̀ τοῦτο τάδε λέγει κύριος ἰδοὺ ἐγὼ ἐπι­̀ σὲ καὶ ποιήσω ἐν μέσῳ σου κρίμα ἐνώπιον τῶν ἐθνῶν
καὶ ποιήσω ἐν σοὶ ἃ οὐ πεποίηκα καὶ ἃ οὐ ποιήσω ὅμοια αὐτοῖς ἔτι κατα­̀ πάν­τα τὰ βδελύγματά σου
δια­̀ τοῦτο πατέρες φάγον­ται τέκνα ἐν μέσῳ σου καὶ τέκνα φάγον­ται πατέρας καὶ ποιήσω ἐν σοὶ κρίματα καὶ δια­σκορπιῶ πάν­τας τοὺς κατα­λοίπους σου εἰς πάν­τα ἄνεμον
δια­̀ τοῦτο ζῶ ἐγώ λέγει κύριος εἰ μὴ ἀνθ᾿ ὧν τὰ ἅγιά μου ἐμίανας ἐν πᾶσιν τοῖς βδελύγμασίν σου κἀγὼ ἀπώσομαί σε οὐ φεί­σε­ταί μου ὁ ὀφθαλμός κἀγὼ οὐκ ἐλεήσω
τὸ τέταρτόν σου ἐν θανάτῳ ἀναλωθή­σε­ται καὶ τὸ τέταρτόν σου ἐν λιμῷ συν­τελεσθή­σε­ται ἐν μέσῳ σου καὶ τὸ τέταρτόν σου εἰς πάν­τα ἄνεμον σκορπιῶ αὐτούς καὶ τὸ τέταρτόν σου ἐν ῥομφαίᾳ πεσοῦν­ται κύκλῳ σου καὶ μάχαιραν ἐκκενώσω ὀπίσω αὐτῶν
καὶ συν­τελεσθή­σε­ται ὁ θυμός μου καὶ ἡ ὀργή μου ἐπ᾿ αὐτούς καὶ ἐπι­γνώσῃ διότι ἐγὼ κύριος λελάληκα ἐν ζήλῳ μου ἐν τῷ συν­τελέσαι με τὴν ὀργήν μου ἐπ᾿ αὐτούς
καὶ θήσομαί σε εἰς ἔρημον καὶ τὰς θυγατέρας σου κύκλῳ σου ἐνώπιον παν­τὸς διοδεύ­ον­τος
καὶ ἔσῃ στενακτὴ καὶ δηλαϊστὴ ἐν τοῖς ἔθνεσιν τοῖς κύκλῳ σου ἐν τῷ ποιῆσαί με ἐν σοὶ κρίματα ἐν ἐκδικήσει θυμοῦ μου ἐγὼ κύριος λελάληκα
ἐν τῷ ἐξαποστεῖλαί με τὰς βολίδας μου τοῦ λιμοῦ ἐπ᾿ αὐτοὺς καὶ ἔσον­ται εἰς ἔκλειψιν καὶ συν­τρίψω στήριγμα ἄρτου σου
καὶ ἐξαποστελῶ ἐπι­̀ σὲ λιμὸν καὶ θηρία πονηρὰ καὶ τιμωρήσομαί σε καὶ θάνα­τος καὶ αἷμα διελεύ­σον­ται ἐπι­̀ σέ καὶ ῥομφαίαν ἐπάξω ἐπι­̀ σὲ κυκλόθεν ἐγὼ κύριος λελάληκα
Еврейский
וְאַתָּה בֶן־אָדָם קַח־לְךָ חֶרֶב חַדָּה, תַּעַר הַגַּלָּבִים תִּקָּחֶנָּה לָּךְ, וְהַעֲבַרְתָּ עַל־רֹאשְׁךָ וְעַל־זְקָנֶךָ; וְלָקַחְתָּ לְךָ מֹאזְנֵי מִשְׁקָל וְחִלַּקְתָּם׃
שְׁלִשִׁית, בָּאוּר תַּבְעִיר בְּתוֹךְ הָעִיר, כִּמְלֹאת יְמֵי הַמָּצוֹר; וְלָקַחְתָּ אֶת־הַשְּׁלִשִׁית, תַּכֶּה בַחֶרֶב סְבִיבוֹתֶיהָ, וְהַשְּׁלִשִׁית תִּזְרֶה לָרוּחַ, וְחֶרֶב אָרִיק אַחֲרֵיהֶם׃
וְלָקַחְתָּ מִשָּׁם מְעַט בְּמִסְפָּר; וְצַרְתָּ אוֹתָם בִּכְנָפֶיךָ׃
וּמֵהֶם עוֹד תִּקָּח, וְהִשְׁלַכְתָּ אוֹתָם אֶל־תּוֹךְ הָאֵשׁ, וְשָׂרַפְתָּ אֹתָם בָּאֵשׁ; מִמֶּנּוּ תֵצֵא־אֵשׁ אֶל־כָּל־בֵּית יִשְׂרָאֵל׃ פ
כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִֹה, זֹאת יְרוּשָׁלִַם, בְּתוֹךְ הַגּוֹיִם שַׂמְתִּיהָ; וּסְבִיבוֹתֶיהָ אֲרָצוֹת׃
וַתֶּמֶר אֶת־מִשְׁפָּטַי לְרִשְׁעָה מִן־הַגּוֹיִם, וְאֶת־חֻקּוֹתַי, מִן־הָאֲרָצוֹת אֲשֶׁר סְבִיבוֹתֶיהָ; כִּי בְמִשְׁפָּטַי מָאָסוּ, וְחֻקּוֹתַי לֹא־הָלְכוּ בָהֶם׃ ס
לָכֵן כֹּה־אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה, יַעַן הֲמָנְכֶם מִן־הַגּוֹיִם אֲשֶׁר סְבִיבוֹתֵיכֶם, בְּחֻקּוֹתַי לֹא הֲלַכְתֶּם, וְאֶת־מִשְׁפָּטַי לֹא עֲשִׂיתֶם; וּכְמִשְׁפְּטֵי הַגּוֹיִם אֲשֶׁר סְבִיבוֹתֵיכֶם לֹא עֲשִׂיתֶם׃ ס
לָכֵן, כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה, הִנְנִי עָלַיִךְ גַּם־אָנִי; וְעָשִׂיתִי בְתוֹכֵךְ מִשְׁפָּטִים לְעֵינֵי הַגּוֹיִם׃
וְעָשִׂיתִי בָךְ, אֵת אֲשֶׁר לֹא־עָשִׂיתִי, וְאֵת אֲשֶׁר־לֹא־אֶעֱשֶׂה כָמֹהוּ עוֹד; יַעַן כָּל־תּוֹעֲבֹתָיִךְ׃ ס
לָכֵן, אָבוֹת יֹאכְלוּ בָנִים בְּתוֹכֵךְ, וּבָנִים יֹאכְלוּ אֲבוֹתָם; וְעָשִׂיתִי בָךְ שְׁפָטִים, וְזֵרִיתִי אֶת־כָּל־שְׁאֵרִיתֵךְ לְכָל־רוּחַ׃ פ
לָכֵן חַי־אָנִי, נְאֻם אֲדֹנָי יְהוִה, אִם־לֹא, יַעַן אֶת־מִקְדָּשִׁי טִמֵּאת, בְּכָל־שִׁקּוּצַיִךְ וּבְכָל־תּוֹעֲבֹתָיִךְ; וְגַם־אֲנִי אֶגְרַע וְלֹא־תָחוֹס עֵינִי, וְגַם־אֲנִי לֹא אֶחְמוֹל׃
שְׁלִשִׁתֵיךְ בַּדֶּבֶר יָמוּתוּ, וּבָרָעָב יִכְלוּ בְתוֹכֵךְ, וְהַשְּׁלִשִׁית, בַּחֶרֶב יִפְּלוּ סְבִיבוֹתָיִךְ; וְהַשְּׁלִישִׁית לְכָל־רוּחַ אֱזָרֶה, וְחֶרֶב אָרִיק אַחֲרֵיהֶם׃
וְכָלָה אַפִּי, וַהֲנִחוֹתִי חֲמָתִי בָּם וְהִנֶּחָמְתִּי; וְיָדְעוּ כִּי־אֲנִי יְהוָה, דִּבַּרְתִּי בְּקִנְאָתִי, בְּכַלּוֹתִי חֲמָתִי בָּם׃
וְאֶתְּנֵךְ לְחָרְבָּה וּלְחֶרְפָּה, בַּגּוֹיִם אֲשֶׁר סְבִיבוֹתָיִךְ; לְעֵינֵי כָּל־עוֹבֵר׃
וְהָיְתָה חֶרְפָּה וּגְדוּפָה מוּסָר וּמְשַׁמָּה, לַגּוֹיִם אֲשֶׁר סְבִיבוֹתָיִךְ; בַּעֲשׂוֹתִי בָךְ שְׁפָטִים בְּאַף וּבְחֵמָה וּבְתֹכְחוֹת חֵמָה, אֲנִי יְהוָה דִּבַּרְתִּי׃
בְּשַׁלְּחִי אֶת־חִצֵּי הָרָעָב הָרָעִים בָּהֶם אֲשֶׁר הָיוּ לְמַשְׁחִית, אֲשֶׁר־אֲשַׁלַּח אוֹתָם לְשַׁחֶתְכֶם; וְרָעָב אֹסֵף עֲלֵיכֶם, וְשָׁבַרְתִּי לָכֶם מַטֵּה־לָחֶם׃
וְשִׁלַּחְתִּי עֲלֵיכֶם רָעָב וְחַיָּה רָעָה וְשִׁכְּלֻךְ, וְדֶבֶר וָדָם יַעֲבָר־בָּךְ; וְחֶרֶב אָבִיא עָלַיִךְ, אֲנִי יְהוָה דִּבַּרְתִּי׃ פ
А ти, сину людський, візьми собі гострого меча, як бритву стрижіїв;
візьми його собі, і проведи ним по голові своїй та по бороді своїй.
І візьми собі вагові шальки, і поділи те волосся.
Третину спали в огні посеред міста, коли виповняться дні облоги;
і візьми другу третину, і посічи мечем навколо нього, а третину розпороши на вітер, і Я витягну меча за ними.
І візьми звідти мале число волосся, і зав́яжи його в своїх полах.
І візьми із нього ще, і кинь його до середини огню, і спали його в огні, з нього вийде огонь на ввесь Ізраїлів дім…
Так говорить Господь Бог: Цей Єрусалим Я поставив його в середині народів, а довкілля його країни.
Та він став проти постанов Моїх більше від поганів, а проти устав Моїх більше від тих країн, що навколо нього, бо права Мої вони відкинули, а устави Мої не ходили вони ними.
Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви ворохобилися більше від тих поган, що навколо вас, й уставами Моїми не ходили, і постанов Моїх не виконували, а робили за постановами тих поган, що навколо вас,
тому так говорить Господь Бог: Ось Я проти тебе, Сам Я, і зроблю серед тебе суди перед очима тих поган!
І зроблю на тобі те, чого Я не робив, і нічого подібного вже не зроблю, за гидоти твої.
Тому серед тебе батьки будуть їсти синів, а сини будуть їсти батьків своїх, і виконаю над тобою присуди, і розпорошу ввесь останок твій на всі вітри!…
Тому, як живий Я, говорить Господь Бог, за те, що ти занечистив святиню Мою всіма гидотами своїми та всіма обридженнями своїми, то теж Я відкину тебе, й око Моє не матиме милосердя, і Сам Я не змилосерджуся!
Третина твоя помре від моровиці й загине від голоду серед тебе, а третина попадає від меча в твоїх околицях, а третину розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча!
І докінчиться гнів Мій, і Я заспокою Свою лють проти них, і задовольнюся.
І пізнають вони, що Я, Господь, говорив у горливості Своїй, коли доконаю Свою лютість на них!
І зроблю тебе руїною та ганьбою серед людів, що навколо тебе, перед очима кожного, хто буде проходити…
І станеш ганьбою та посміховиськом, осторогою та остовпінням для народів, що навколо тебе, коли буду виконувати на тобі присуди гнівом та люттю, та лютими картаннями.
Я, Господь, оце говорив!
Коли Я пошлю на них злі стріли голоду, що будуть нищівними, що пошлю їх понищити вас та примножу голод на вас, то Я зламаю вам підпору хліба,
і пошлю на вас голод та злу звірину, і позбавлю тебе дітей, і моровиця та кров перейде серед тебе, і спроваджу на тебе меча.
Я, Господь, оце говорив!
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible