Скрыть
7:1
7:3
7:5
7:6
7:7
7:11
7:12
7:13
7:14
7:20
7:22
7:23
7:24
Церковнославянский (рус)
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
и ты́, сы́не человѣ́чь, рцы́: сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: земли́ Изра́илевѣ коне́цъ прiи́де, коне́цъ прiи́де на четы́ри краи́ земли́.
Прише́лъ е́сть коне́цъ, ны́нѣ коне́цъ тебѣ́, и испущу́ я́рость мою́ на тя́, и от­мщу́ тебѣ́ по путе́мъ тво­и́мъ, да́мъ на тя́ вся́ ме́рзости твоя́.
Не пощади́тъ о́ко мое́ на тя́, и не поми́лую, зане́ пу́ть тво́й на тя́ да́мъ, и ме́рзости твоя́ средѣ́ тебе́ бу́дутъ, и увѣ́си, я́ко а́зъ Госпо́дь.
Тѣ́мже сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: зло́ еди́но зло́, се́, и́детъ.
Коне́цъ при­­ше́лъ е́сть, прiи́де коне́цъ, воста́ на тя́, се́, прiи́де.
Прiи́де плете́нiе на тя́ живу́щаго на земли́: прiи́де вре́мя, при­­бли́жися де́нь, не съ молво́ю, ниже́ съ болѣ́зньми.
Ны́нѣ избли́зу излiю́ гнѣ́въ мо́й на тя́ и сконча́ю я́рость мою́ на тебѣ́, и осужду́ тя́ по путе́мъ тво­и́мъ и да́мъ на тя́ вся́ ме́рзости твоя́.
Не пощади́тъ о́ко мое́, и не поми́лую, зане́ пути́ твоя́ на тя́ да́мъ, и ме́рзости твоя́ посредѣ́ тебе́ бу́дутъ, и позна́еши, я́ко а́зъ Госпо́дь бiя́й.
Се́, де́нь Госпо́день при­­хо́дитъ, се́, коне́цъ при­­ше́лъ е́сть, изы́де плете́нiе, и процвѣте́ же́злъ,
прозябе́ укори́зна, и сокруши́тъ утвержде́нiе беззако́н­ника: и не съ пли́щемъ, ни съ потща́нiемъ: и не от­ ни́хъ су́ть, и нѣ́сть красы́ въ ни́хъ.
Прiи́де вре́мя, при­­бли́жися де́нь: купу́яй да не ра́дует­ся, и продая́й да не пла́чет­ся, я́ко гнѣ́въ на все́ мно́же­с­т­во и́хъ.
Зане́же при­­тяжава́яй ко продаю́щему ктому́ не воз­врати́т­ся, и еще́ въ жи́зни живу́щему, я́ко видѣ́нiе на все́ мно́же­с­т­во и́хъ не воз­врати́т­ся, и человѣ́къ во очесѣ́хъ жи́зни сво­ея́ не укрѣпи́т­ся.
Воструби́те трубо́ю и разсуди́те вся́, и не бу́детъ гряду́щаго на ра́ть, я́ко гнѣ́въ мо́й на все́ мно́же­с­т­во и́хъ.
Ра́ть от­внѣ́ съ мече́мъ, гла́дъ же и сме́рть извну́трь: и́же на по́ли мече́мъ сконча́ет­ся, су́щихъ же во гра́дѣ гла́дъ и сме́рть сконча́етъ.
И уцѣлѣ́ютъ спасе́н­нiи от­ ни́хъ и бу́дутъ на гора́хъ я́ко голуби́цы скорбя́ще: и всѣ́хъ избiю́, ко­его́ждо въ непра́вдахъ его́.
Вся́ ру́ки разслабѣ́ютъ, и вся́ сте́гна окаля́ют­ся мо́кростiю.
И препоя́шут­ся во вре́тища, и покры́етъ я́ у́жасъ: и на вся́цѣмъ лицы́ сра́мъ на ни́хъ, и на вся́цѣй главѣ́ плѣ́шь.
Сребро́ и́хъ на сто́гнахъ пове́ржет­ся, и зла́то и́хъ презрѣ́но бу́детъ: сребро́ и́хъ и зла́то не воз­мо́жетъ изба́вити и́хъ въ де́нь гнѣ́ва Госпо́дня, ду́ши и́хъ не насы́тят­ся, и чрева́ и́хъ не напо́лнят­ся, зане́ ка́знь непра́востей и́хъ бы́сть.
Избра́н­ныя у́твари въ горды́ню положи́ша я́, и о́бразы ме́рзостей сво­и́хъ и гну́сности сотвори́ша от­ ни́хъ: сего́ ра́ди да́хъ о́ная и́мъ въ нечистоту́.
И преда́мъ я́ въ чужді́я ру́цѣ, е́же разгра́бити я́, и губи́телемъ земли́ въ коры́сти, и оскверня́тъ я́.
И от­вращу́ лице́ мое́ от­ ни́хъ, и оскверня́тъ стражбу́ мою́, и вни́дутъ въ ня́ неопа́сно, и оскверня́тъ я́:
и сотворя́тъ мяте́жъ, поне́же земля́ полна́ суда́ кро́ве, и гра́дъ по́лнъ беззако́нiя.
И при­­веду́ злы́я язы́ки, и наслѣ́дятъ до́мы и́хъ: и от­вращу́ велича́нiе крѣ́пости и́хъ, и оскверня́т­ся свята́я и́хъ.
И моле́нiе прiи́детъ, и взы́щетъ ми́ра, и не бу́детъ.
Го́ре на го́ре бу́детъ, и вѣ́сть на вѣ́сть бу́детъ, и не бу́детъ видѣ́нiе от­ проро́ка, и зако́нъ поги́бнетъ от­ жерца́ и совѣ́тъ от­ ста́рецъ.
Ца́рь воспла́чет­ся, и кня́зь облече́т­ся въ па́губу, и ру́ки люді́й земли́ разслабѣ́ютъ: по путе́мъ и́хъ сотворю́ и́мъ и по судо́мъ и́хъ от­мщу́ и́мъ, и уразумѣ́ютъ, я́ко а́зъ Госпо́дь.
Греческий [Greek (Koine)]
καὶ ἐγένετο λόγος κυρίου προ­́ς με λέγων
καὶ σύ υἱὲ ἀνθρώπου εἰπόν τάδε λέγει κύριος τῇ γῇ τοῦ Ισραηλ πέρας ἥκει τὸ πέρας ἥκει ἐπι­̀ τὰς τέσ­σαρας πτέρυγας τῆς γῆς
ἥκει τὸ πέρας
ἐπι­̀ σὲ τὸν κατοικοῦν­τα τὴν γῆν ἥκει ὁ καιρός ἤγγικεν ἡ ἡμέρα οὐ μετὰ θορύβων οὐδὲ μετὰ ὠδίνων
νῦν ἐγγύθεν ἐκχεῶ τὴν ὀργήν μου ἐπι­̀ σὲ καὶ συν­τελέσω τὸν θυμόν μου ἐν σοὶ καὶ κρινῶ σε ἐν ταῖς ὁδοῖς σου καὶ δώσω ἐπι­̀ σὲ πάν­τα τὰ βδελύγματά σου
οὐ φεί­σε­ται ὁ ὀφθαλμός μου οὐδὲ μὴ ἐλεήσω διότι τὰς ὁδούς σου ἐπι­̀ σὲ δώσω καὶ τὰ βδελύγματά σου ἐν μέσῳ σου ἔσον­ται καὶ ἐπι­γνώσῃ διότι ἐγώ εἰμι κύριος ὁ τύπτων
νῦν τὸ πέρας προ­̀ς σέ καὶ ἀπο­στελῶ ἐγὼ ἐπι­̀ σὲ καὶ ἐκδικήσω σε ἐν ταῖς ὁδοῖς σου καὶ δώσω ἐπι­̀ σὲ πάν­τα τὰ βδελύγματά σου
οὐ φεί­σε­ται ὁ ὀφθαλμός μου ἐπι­̀ σέ οὐδὲ μὴ ἐλεήσω διότι τὴν ὁδόν σου ἐπι­̀ σὲ δώσω καὶ τὰ βδελύγματά σου ἐν μέσῳ σου ἔσται καὶ ἐπι­γνώσῃ διότι ἐγὼ κύριος
διότι τάδε λέγει κύριος
ἰδοὺ τὸ πέρας ἥκει ἰδοὺ ἡμέρα κυρίου εἰ καὶ ἡ ῥάβδος ἤνθηκεν ἡ ὕβρις ἐξανέστηκεν
καὶ συν­τρίψει στήριγμα ἀνόμου καὶ οὐ μετὰ θορύβου οὐδὲ μετὰ σπουδῆς
ἥκει ὁ καιρός ἰδοὺ ἡ ἡμέρα ὁ κτώ­με­νος μὴ χαιρέτω καὶ ὁ πωλῶν μὴ θρηνείτω
διότι ὁ κτώ­με­νος προ­̀ς τὸν πωλοῦν­τα οὐκέτι μὴ ἐπι­στρέψῃ καὶ ἄνθρωπος ἐν ὀφθαλμῷ ζωῆς αὐτοῦ οὐ κρατήσει
σαλπίσατε ἐν σάλπιγγι καὶ κρίνατε τὰ σύμπαν­τα
ὁ πόλεμος ἐν ῥομφαίᾳ ἔξωθεν καὶ ὁ λιμὸς καὶ ὁ θάνα­τος ἔσωθεν ὁ ἐν τῷ πεδίῳ ἐν ῥομφαίᾳ τελευτήσει τοὺς δὲ ἐν τῇ πόλει λιμὸς καὶ θάνα­τος συν­τελέσει
καὶ ἀνασωθήσον­ται οἱ ἀνασῳζόμενοι ἐξ αὐτῶν καὶ ἔσον­ται ἐπι­̀ τῶν ὀρέων πάν­τας ἀπο­κτενῶ ἕκαστον ἐν ταῖς ἀδικίαις αὐτοῦ
πᾶσαι χεῖρες ἐκλυθήσον­ται καὶ πάν­τες μηροὶ μολυνθήσον­ται ὑγρασίᾳ
καὶ περιζώσον­ται σάκκους καὶ καλύψει αὐτοὺς θάμβος καὶ ἐπι­̀ πᾶν προ­́σωπον αἰσχύνη ἐπ᾿ αὐτούς καὶ ἐπι­̀ πᾶσαν κεφαλὴν φαλάκρωμα
τὸ ἀργύριον αὐτῶν ῥιφή­σε­ται ἐν ταῖς πλατείαις καὶ τὸ χρυσίον αὐτῶν ὑπεροφθή­σε­ται αἱ ψυχαὶ αὐτῶν οὐ μὴ ἐμπλη­σθῶσιν καὶ αἱ κοιλίαι αὐτῶν οὐ μὴ πλη­ρωθῶσιν διότι βάσανος τῶν ἀδικιῶν αὐτῶν ἐγένετο
ἐκλεκτὰ κόσμου εἰς ὑπερηφανίαν ἔθεν­το αὐτὰ καὶ εἰκόνας τῶν βδελυγμάτων αὐτῶν ἐποίησαν ἐξ αὐτῶν ἕνεκεν τούτου δέδωκα αὐτὰ αὐτοῖς εἰς ἀκαθαρσίαν
καὶ παρα­δώσω αὐτὰ εἰς χεῖρας ἀλλοτρίων τοῦ δια­ρπάσαι αὐτὰ καὶ τοῖς λοιμοῖς τῆς γῆς εἰς σκῦλα καὶ βεβηλώσουσιν αὐτά
καὶ ἀπο­στρέψω τὸ προ­́σωπόν μου ἀπ᾿ αὐτῶν καὶ μιανοῦσιν τὴν ἐπι­σκοπήν μου καὶ εἰσελεύ­σον­ται εἰς αὐτὰ ἀφυλάκτως καὶ βεβηλώσουσιν αὐτά
καὶ ποιήσουσι φυρμόν διότι ἡ γῆ πλή­ρης λαῶν καὶ ἡ πόλις πλή­ρης ἀνομίας
καὶ ἀπο­στρέψω τὸ φρύαγμα τῆς ἰσχύος αὐτῶν καὶ μιανθή­σε­ται τὰ ἅγια αὐτῶν
ἐξιλασμὸς ἥξει καὶ ζητήσει εἰρήνην καὶ οὐκ ἔσται
οὐαὶ ἐπι­̀ οὐαὶ ἔσται καὶ ἀγγελία ἐπ᾿ ἀγγελίαν ἔσται καὶ ζητηθή­σε­ται ὅρασις ἐκ προ­φήτου καὶ νόμος ἀπο­λεῖται ἐξ ἱερέως καὶ βουλὴ ἐκ πρεσβυτέρων
ἄρχων ἐνδύ­σε­ται ἀφανισμόν καὶ αἱ χεῖρες τοῦ λαοῦ τῆς γῆς παρα­λυθήσον­ται κατα­̀ τὰς ὁδοὺς αὐτῶν ποιήσω αὐτοῖς καὶ ἐν τοῖς κρίμασιν αὐτῶν ἐκδικήσω αὐτούς καὶ γνώσον­ται ὅτι ἐγὼ κύριος
Еврейский
וַיְהִי דְבַר־יְהוָה אֵלַי לֵאמֹר׃
וְאַתָּה בֶן־אָדָם, כֹּה־אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה לְאַדְמַת יִשְׂרָאֵל קֵץ; בָּא הַקֵּץ, עַל־אַרְבַּעַת (אַרְבַּע) כַּנְפוֹת הָאָרֶץ׃
עַתָּה הַקֵּץ עָלַיִךְ, וְשִׁלַּחְתִּי אַפִּי בָּךְ, וּשְׁפַטְתִּיךְ כִּדְרָכָיִךְ; וְנָתַתִּי עָלַיִךְ, אֵת כָּל־תּוֹעֲבֹתָיִךְ׃
וְלֹא־תָחוֹס עֵינִי עָלַיִךְ וְלֹא אֶחְמוֹל; כִּי דְרָכַיִךְ עָלַיִךְ אֶתֵּן, וְתוֹעֲבוֹתַיִךְ בְּתוֹכֵךְ תִּהְיֶיןָ, וִידַעְתֶּם כִּי־אֲנִי יְהוָה׃ פ
כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה; רָעָה אַחַת רָעָה הִנֵּה בָאָה׃
קֵץ בָּא, בָּא הַקֵּץ הֵקִיץ אֵלָיִךְ; הִנֵּה בָּאָה׃
בָּאָה הַצְּפִירָה אֵלֶיךָ יוֹשֵׁב הָאָרֶץ; בָּא הָעֵת, קָרוֹב הַיּוֹם מְהוּמָה וְלֹא־הֵד הָרִים׃
עַתָּה מִקָּרוֹב, אֶשְׁפּוֹךְ חֲמָתִי עָלַיִךְ, וְכִלֵּיתִי אַפִּי בָּךְ, וּשְׁפַטְתִּיךְ כִּדְרָכָיִךְ; וְנָתַתִּי עָלַיִךְ, אֵת כָּל־תּוֹעֲבוֹתָיִךְ׃
וְלֹא־תָחוֹס עֵינִי וְלֹא אֶחְמוֹל; כִּדְרָכַיִךְ עָלַיִךְ אֶתֵּן, וְתוֹעֲבוֹתַיִךְ בְּתוֹכֵךְ תִּהְיֶיןָ, וִידַעְתֶּם כִּי אֲנִי יְהוָה מַכֶּה׃
הִנֵּה הַיּוֹם הִנֵּה בָאָה; יָצְאָה הַצְּפִרָה, צָץ הַמַּטֶּה, פָּרַח הַזָּדוֹן׃
הֶחָמָס קָם לְמַטֵּה־רֶשַׁע; לֹא־מֵהֶם וְלֹא מֵהֲמוֹנָם וְלֹא מֶהֱמֵהֶם וְלֹא־נֹהַּ בָּהֶם׃
בָּא הָעֵת הִגִּיעַ הַיּוֹם, הַקּוֹנֶה אַל־יִשְׂמָח, וְהַמּוֹכֵר אַל־יִתְאַבָּל; כִּי חָרוֹן אֶל־כָּל־הֲמוֹנָהּ׃
כִּי הַמּוֹכֵר, אֶל־הַמִּמְכָּר לֹא יָשׁוּב, וְעוֹד בַּחַיִּים חַיָּתָם; כִּי־חָזוֹן אֶל־כָּל־הֲמוֹנָהּ לֹא יָשׁוּב, וְאִישׁ בַּעֲוֹנוֹ חַיָּתוֹ לֹא יִתְחַזָּקוּ׃
תָּקְעוּ בַתָּקוֹעַ וְהָכִין הַכֹּל, וְאֵין הֹלֵךְ לַמִּלְחָמָה; כִּי חֲרוֹנִי אֶל־כָּל־הֲמוֹנָהּ׃
הַחֶרֶב בַּחוּץ, וְהַדֶּבֶר וְהָרָעָב מִבָּיִת; אֲשֶׁר בַּשָּׂדֶה בַּחֶרֶב יָמוּת, וַאֲשֶׁר בָּעִיר, רָעָב וָדֶבֶר יֹאכֲלֶנּוּ׃
וּפָלְטוּ פְּלִיטֵיהֶם, וְהָיוּ אֶל־הֶהָרִים, כְּיוֹנֵי הַגֵּאָיוֹת כֻּלָּם הֹמוֹת; אִישׁ בַּעֲוֹנוֹ׃
כָּל־הַיָּדַיִם תִּרְפֶּינָה; וְכָל־בִּרְכַּיִם תֵּלַכְנָה מָּיִם׃
וְחָגְרוּ שַׂקִּים, וְכִסְּתָה אוֹתָם פַּלָּצוּת; וְאֶל כָּל־פָּנִים בּוּשָׁה, וּבְכָל־רָאשֵׁיהֶם קָרְחָה׃
כַּסְפָּם בַּחוּצוֹת יַשְׁלִיכוּ, וּזְהָבָם לְנִדָּה יִהְיֶה, כַּסְפָּם וּזְהָבָם לֹא־יוּכַל לְהַצִּילָם, בְּיוֹם עֶבְרַת יְהוָה, נַפְשָׁם לֹא יְשַׂבֵּעוּ, וּמֵעֵיהֶם לֹא יְמַלֵּאוּ; כִּי־מִכְשׁוֹל עֲוֹנָם הָיָה׃
וּצְבִי עֶדְיוֹ לְגָאוֹן שָׂמָהוּ, וְצַלְמֵי תוֹעֲבֹתָם שִׁקּוּצֵיהֶם עָשׂוּ בוֹ; עַל־כֵּן נְתַתִּיו לָהֶם לְנִדָּה׃
וּנְתַתִּיו בְּיַד־הַזָּרִים לָבַז, וּלְרִשְׁעֵי הָאָרֶץ לְשָׁלָל; וְחִלְּלֻהָ (וְחִלְּלוּהוּ)׃
וַהֲסִבּוֹתִי פָנַי מֵהֶם, וְחִלְּלוּ אֶת־צְפוּנִי; וּבָאוּ־בָהּ פָּרִיצִים וְחִלְּלוּהָ׃ פ
עֲשֵׂה הָרַתּוֹק; כִּי הָאָרֶץ, מָלְאָה מִשְׁפַּט דָּמִים, וְהָעִיר מָלְאָה חָמָס׃
וְהֵבֵאתִי רָעֵי גוֹיִם, וְיָרְשׁוּ אֶת־בָּתֵּיהֶם; וְהִשְׁבַּתִּי גְּאוֹן עַזִּים, וְנִחֲלוּ מְקַדְשֵׁיהֶם׃
קְפָדָה־בָא; וּבִקְשׁוּ שָׁלוֹם וָאָיִן׃
הוָֹה עַל־הוָֹה תָּבוֹא, וּשְׁמֻעָה אֶל־שְׁמוּעָה תִּהְיֶה; וּבִקְשׁוּ חָזוֹן מִנָּבִיא, וְתוֹרָה תֹּאבַד מִכֹּהֵן, וְעֵצָה מִזְּקֵנִים׃
הַמֶּלֶךְ יִתְאַבָּל, וְנָשִׂיא יִלְבַּשׁ שְׁמָמָה, וִידֵי עַם־הָאָרֶץ תִּבָּהַלְנָה; מִדַּרְכָּם אֶעֱשֶׂה אוֹתָם וּבְמִשְׁפְּטֵיהֶם אֶשְׁפְּטֵם, וְיָדְעוּ כִּי־אֲנִי יְהוָה׃ פ
І було мені слово Господнє таке:
А ти, сину людський, послухай: Отак Господь Бог промовляє до Краю Ізраїлевого: Кінець, надійшов той кінець на чотири окрайки землі!
На тебе тепер цей кінець, і пошлю Я на тебе Свій гнів, і тебе розсуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої.
І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу, а гидоти твої серед тебе зостануть, і пізнаєте ви, що Я то Господь!
Отак Господь Бог промовляє: Ось приходить біда на біду!
Приходить кінець, приходить кінець, він збудився на тебе, приходить ось він!
Надійшла твоя доля для тебе, о мешканче Краю, приходить цей час, близький той день заколоту, нема на горах крику радости…
Тепер лютість Свою незабаром Я виллю на тебе, і Свій гнів докінчу проти тебе, і тебе осуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої!
І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу, а гидоти твої серед тебе залишаться, і пізнаєте ви, що Я Господь, що карає!
Ось той день, ось приходить, доля виходить, виростає кий, розцвітає пиха,
розвилося насильство для кия безбожности!
Нічого із них не залишиться: ані з численности їхньої, ані з їхнього заворушення, ані з їхньої пишноти…
Надходить той час, наближається день…
Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жалобі, бо сунеться лютість на все многолюддя його!
Бо до проданого не повернеться вже продавець, хоча б залишився при житті між живими, бо пророцтво про все многолюддя їхнє не відміниться, і ніхто беззаконням своїм не зміцнить свого життя…
Засурмлять у сурму та все приготують, та не піде ніхто на війну, бо на все многолюддя його Моя лютість!
На вулиці меч, моровиця ж та голод у домі, хто на полі помре від меча, з хто в місті зжере того голод та мор…
І врятовані з них повтікають, і будуть на горах, немов голуби із долин, всі будуть стогнати, кожен за гріх свій…
Усі руки ослабнуть, затремтять, як вода, всі коліна,
і веретами попідперізуються, і покриє їх страх, і на кожнім лиці буде сором, а на всіх головах їхніх жалобна та лисина…
Вони повикидають на вулицю срібло своє, і за ніщо їхнє золото стане, їхнє срібло та золото їхнє не буде могти врятувати їх у день гніву Господнього, ним не наситять своєї душі й свого нутра вони не наповнять, бо їхня провина була перешкодою!
А гордість вчинили за славну оздобу свою, у ній наробили бовванів гидоти своєї й обриджень своїх, тому їм оберну Я її на нечистість,
і віддам її в руку чужих на грабунок, а нечестивим землі на здобич…
І обличчя Своє відверну Я від них, і вони побезчестять Мій скарб, і ввійдуть до нього насильники та й побезчестять його…
Зроби ланцюга, бо земля переповнилась правом кривавим, а місто насильством наповнилось…
І наведу Я найзліших із народів, і посядуть вони доми їхні, і гордість вельможних спиню, і святощі їхні побезчещені будуть!
Загибіль іде, й вони будуть шукати спокою та не буде його…
Прийде біда до біди, й буде звістка до звістки, і будуть шукати пророцтва в пророка, та згине Закон у священиків і рада у старших…
Цар буде в жалобі, і страхом зодягнеться князь, а руки народу землі затремтять…
За дорогами їхніми їм учиню, і судитиму їх їхніми судами, і пізнають, що Я то Господь!
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible