Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
9:1
9:7
И возопи́ во у́шы мои́ гла́сомъ вели́кимъ, глаго́ля: прибли́жися отмще́нiе гра́да: и кі́йждо имѣ́яше сосу́ды истребле́нiя въ руцѣ́ свое́й.
И се́, ше́сть муже́й идо́ша от пути́ вра́тъ высо́кихъ зря́щихъ на сѣ́веръ, и коему́ждо сѣки́ра [погубле́нiя] въ руцѣ́ его́: и му́жъ еди́нъ посредѣ́ и́хъ облече́нъ въ поди́ръ, и по́ясъ от сапфи́ра о чре́слѣхъ его́: и внидо́ша и ста́ша бли́зъ же́ртвенника мѣ́дянаго.
И сла́ва Бо́га Изра́илева взы́де от херуви́мовъ су́щая на ни́хъ въ непокрове́нное до́му: и призва́ му́жа оболче́на въ поди́ръ, и́же имѣ́яше на чре́слѣхъ свои́хъ по́ясъ.
И рече́ Госпо́дь къ нему́: пройди́ средѣ́ гра́да Иерусали́ма и да́ждь зна́менiя на ли́ца муже́й стеня́щихъ и болѣ́знующихъ о всѣ́хъ беззако́нiихъ быва́ющихъ средѣ́ и́хъ.
И си́мъ рече́, слы́шащу мнѣ́: иди́те во гра́дъ вслѣ́дъ его́, изсѣцы́те и не пощади́те очи́ма ва́шима и не поми́луйте:
ста́рца и ю́ношу и дѣ́ву, и младе́нцы и жены́ избі́йте въ потребле́нiе: а ко всѣ́мъ, на ни́хже е́сть зна́менiе, не прикаса́йтеся: от освяще́нныхъ мои́хъ начни́те. И нача́ша от муже́й ста́рыхъ, и́же бѣ́ша вну́трь въ дому́.
И рече́ къ ни́мъ: оскверни́те до́мъ, и напо́лните пути́ мертвеце́въ исходя́ще, и изсѣцы́те [су́щихъ во гра́дѣ].
И бы́сть внегда́ сѣча́ху и́хъ, оста́хъ а́зъ и падо́хъ ни́цъ, и возопи́хъ и рѣ́хъ: го́ре, [го́ре,] о, лю́тѣ мнѣ́, Адонаю́ Го́споди! еда́ потребля́еши ты́ оста́нки Изра́илевы, егда́ разлива́еши я́рость твою́ на Иерусали́мъ?
И рече́ ко мнѣ́: непра́вда до́му Изра́илева и Иу́дина возвели́чися зѣло́ зѣло́, я́ко напо́лнися земля́ люді́й мно́гихъ, и гра́дъ напо́лнися непра́вдъ и нечисто́тъ, я́ко рѣ́ша: оста́вилъ е́сть Госпо́дь зе́млю и не ви́дитъ Госпо́дь.
И а́зъ е́смь, и не пощади́тъ о́ко мое́, ни поми́лую, пути́ и́хъ на главы́ и́хъ да́хъ.
И се́, му́жъ, оболче́ный въ поди́ръ и препоя́санъ по́ясомъ о чре́слѣхъ свои́хъ, отвѣщава́ше, глаго́ля: сотвори́хъ, я́коже заповѣ́далъ ми́ еси́.
וַיִּקְרָא בְאָזְנַי, קוֹל גָּדוֹל לֵאמֹר, קָרְבוּ פְּקֻדּוֹת הָעִיר; וְאִישׁ כְּלִי מַשְׁחֵתוֹ בְּיָדוֹ׃
וְהִנֵּה שִׁשָּׁה אֲנָשִׁים בָּאִים מִדֶּרֶךְ־שַׁעַר הָעֶלְיוֹן אֲשֶׁר מָפְנֶה צָפוֹנָה, וְאִישׁ כְּלִי מַפָּצוֹ בְּיָדוֹ, וְאִישׁ־אֶחָד בְּתוֹכָם לָבֻשׁ בַּדִּים, וְקֶסֶת הַסֹּפֵר בְּמָתְנָיו; וַיָּבֹאוּ וַיַּעַמְדוּ, אֵצֶל מִזְבַּח הַנְּחֹשֶׁת׃
וּכְבוֹד אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, נַעֲלָה מֵעַל הַכְּרוּב אֲשֶׁר הָיָה עָלָיו, אֶל מִפְתַּן הַבָּיִת; וַיִּקְרָא, אֶל־הָאִישׁ הַלָּבֻשׁ הַבַּדִּים, אֲשֶׁר קֶסֶת הַסֹּפֵר בְּמָתְנָיו׃ ס
וַיֹּאמֶר יְהוָה אֵלוֹ (אֵלָיו), עֲבֹר בְּתוֹךְ הָעִיר, בְּתוֹךְ יְרוּשָׁלִָם; וְהִתְוִיתָ תָּו עַל־מִצְחוֹת הָאֲנָשִׁים, הַנֶּאֱנָחִים וְהַנֶּאֱנָקִים, עַל כָּל־הַתּוֹעֵבוֹת, הַנַּעֲשׂוֹת בְּתוֹכָהּ׃
וּלְאֵלֶּה אָמַר בְּאָזְנַי, עִבְרוּ בָעִיר אַחֲרָיו וְהַכּוּ; עַל־ (אַל־) תָּחֹס עֵינֵיכֶם (עֵינְכֶם) וְאַל־תַּחְמֹלוּ׃
זָקֵן בָּחוּר וּבְתוּלָה וְטַף וְנָשִׁים תַּהַרְגוּ לְמַשְׁחִית, וְעַל־כָּל־אִישׁ אֲשֶׁר־עָלָיו הַתָּו אַל־תִּגַּשׁוּ, וּמִמִּקְדָּשִׁי תָּחֵלּוּ; וַיָּחֵלּוּ בָּאֲנָשִׁים הַזְּקֵנִים, אֲשֶׁר לִפְנֵי הַבָּיִת׃
וַיֹּאמֶר אֲלֵיהֶם טַמְּאוּ אֶת־הַבַּיִת, וּמַלְאוּ אֶת־הַחֲצֵרוֹת חֲלָלִים צֵאוּ; וְיָצְאוּ וְהִכּוּ בָעִיר׃
וַיְהִי כְּהַכּוֹתָם, וְנֵאשֲׁאַר אָנִי; וָאֶפְּלָה עַל־פָּנַי וָאֶזְעַק, וָאֹמַר אֲהָהּ אֲדֹנָי יְהוִה, הֲמַשְׁחִית אַתָּה, אֵת כָּל־שְׁאֵרִית יִשְׂרָאֵל, בְּשָׁפְכְּךָ אֶת־חֲמָתְךָ עַל־יְרוּשָׁלִָם׃
וַיֹּאמֶר אֵלַי, עֲוֹן בֵּית־יִשְׂרָאֵל וִיהוּדָה גָּדוֹל בִּמְאֹד מְאֹד, וַתִּמָּלֵא הָאָרֶץ דָּמִים, וְהָעִיר מָלְאָה מֻטֶּה; כִּי אָמְרוּ, עָזַב יְהוָה אֶת־הָאָרֶץ, וְאֵין יְהוָה רֹאֶה׃
וְגַם־אֲנִי, לֹא־תָחוֹס עֵינִי וְלֹא אֶחְמֹל; דַּרְכָּם בְּרֹאשָׁם נָתָתִּי׃
וְהִנֵּה הָאִישׁ לְבֻשׁ הַבַּדִּים, אֲשֶׁר הַקֶּסֶת בְּמָתְנָיו, מֵשִׁיב דָּבָר לֵאמֹר; עָשִׂיתִי כַאֲשֶׁר (כְּכֹל אֲשֶׁר) צִוִּיתָנִי׃ ס
І кликнув Він в уші мої сильним голосом, кажучи: Наблизьте карателів міста, і кожен нехай має в своїй руці свої нищівні знаряддя.
І ось прийшли шість чоловіка з дороги горішньої брами, що звернена на північ, і кожен мав у своїй руці свої знаряддя розбивання, а серед них один чоловік був одягнений в льняне, а писарський каламар був при стегнах його.
І вони прийшли, і стали при мідяному жертівнику.
І вони прийшли, і стали при мідяному жертівнику.
А слава Ізраїлевого Бога піднялася з-над Херувима, що була над ним, до порога дому.
І закликав Він чоловіка, одягненого в льняне, що писарський каламар був при стегнах його.
І закликав Він чоловіка, одягненого в льняне, що писарський каламар був при стегнах його.
І сказав Господь до нього: Перейди серединою міста, серединою Єрусалиму, і зроби знака на чолах людей, що зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться в його середині.
А до інших Він сказав при мені: Ходіть за ним у місті, і вбивайте;
нехай ваше око не має милосердя, і ви не змилуйтеся!
нехай ваше око не має милосердя, і ви не змилуйтеся!
Старого, юнака, і дівчину, і дітей та жінок позабивайте дощенту, а до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете;
а зачнете від Моєї святині…
І зачали вони від тих старих людей, що були перед домом.
а зачнете від Моєї святині…
І зачали вони від тих старих людей, що були перед домом.
І сказав Він до них: Занечистіть цей дім, і наповніть подвір́я трупами, і вийдіть!
І вони повиходили, і вбивали в місті.
І вони повиходили, і вбивали в місті.
І сталося, коли вони вбивали, то я позостався, і впав на своє обличчя, і кликав та казав: О Господи, Боже, чи Ти вигубиш увесь останок Ізраїлів, виливаючи гнів Свій на Єрусалим?
І сказав Він до мене: Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля наповнена душогубствами, а місто повне кривди.
Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить…
Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить…
І також Я, не змилосердиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню дорогу Я дам на їхню голову!
І ось чоловік, одягнений в льняне, що каламар був при стегнах його, приніс відповідь, кажучи: Я зробив, як мені наказав Ти!
Латинский (Nova Vulgata)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Et clamavit in auribus meis voce magna dicens: «Appro pinquaverunt visitationes urbis, et unusquisque vas interfectionis habet in manu sua».
Et ecce sex viri veniebant de via portae superioris, quae respicit ad aquilonem, et uniuscuiusque vas interitus in manu eius; vir quoque unus in medio eorum vestitus lineis, et atramentarium scriptoris ad renes eius; et ingressi sunt et steterunt iuxta altare aereum.
Et gloria Dei Israel elevata est de cherub, super quem erat, ad limen domus; et vocavit virum, qui indutus erat lineis et atramentarium scriptoris habebat in lumbis suis.
Et dixit Dominus ad eum: «Transi per mediam civitatem in medio Ierusalem et signa thau super frontes virorum gementium et dolentium super cunctis abominationibus, quae fiunt in medio eius».
Et illis dixit, audiente me: «Transite per civitatem sequentes eum et percutite; non parcat oculus vester, neque misereamini:
senem, adulescentulum et virginem et parvulum et mulieres interficite usque ad internecionem; omnem autem, super quem videritis thau, ne occidatis, et a sanctuario meo incipite». Coeperunt ergo a viris senioribus, qui erant ante faciem domus.
Et dixit ad eos: "Contaminate domum et implete atria interfectis. Egredimini». Et egressi sunt et percutiebant eos, qui erant in civitate.
Et caede completa, remansi ego ruique super faciem meam et clamans aio: "Heu, Domine Deus! Ergone disperdes omnes reliquias Israel, effundens furorem tuum super Ierusalem?».
Et dixit ad me: «Iniquitas domus Israel et Iudae magna est nimis valde; et repleta est terra sanguinibus, et civitas repleta est iniustitia. Dixerunt enim: "Dereliquit Dominus terram, et Dominus non videt";
igitur et meus non parcet oculus, neque miserebor: viam eorum super caput eorum reddam».
Et ecce vir, qui indutus erat lineis, qui habebat atramentarium in lumbis suis, respondit verbum dicens: «Feci, sicut praecepisti mihi».