Скрыть

Е́здры 1-я, Глава 9

Толкования
9:3
9:5
9:7
9:8
9:10
9:13
9:14
Церковнославянский (рус)
И егда́ соверше́на бы́ша сiя́, при­­ступи́ша ко мнѣ́ кня́зiе, глаго́люще: не от­лучи́шася лю́дiе Изра́илевы и свяще́н­ницы и леви́ти от­ люді́й земны́хъ, [но] въ ме́рзостехъ и́хъ [су́ть], и́же су́ть Ханане́е, еѳѳе́е, Ферезе́е, Иевусе́е, Аммони́тяне, Моави́тяне и мосери́тяне и Аморре́ане,
поне́же поя́ша от­ дще́рей и́хъ себѣ́ и сыно́мъ сво­и́мъ, и смѣси́ся сѣ́мя свято́е съ людьми́ земны́ми, и рука́ князе́й и во­ево́дъ въ преступле́нiи се́мъ въ нача́лѣ.
И егда́ услы́шахъ словеса́ сiя́, раздра́хъ ри́зы моя́, и вострепета́хъ, и терза́хъ власы́ главы́ мо­ея́ и брады́ мо­ея́, и сѣдо́хъ тужа́.
И собра́шася ко мнѣ́ вси́ боя́щiися сло́ва Бо́га Изра́илева за преступле́нiе при­­ше́дшихъ от­ плѣне́нiя, и а́зъ сѣдя́хъ при­­ско́рбенъ да́же до же́ртвы вече́рнiя.
И въ же́ртву вече́рнюю воста́хъ от­ сѣ́тованiя мо­его́, и внегда́ раздра́хъ ри́зы моя́, и трепета́хъ, и преклони́хъ колѣ́на моя́, и простро́хъ руцѣ́ мо­и́ ко Го́споду Бо́гу мо­ему́
и реко́хъ: Го́споди Бо́же мо́й, стыжду́ся и срамля́юся воз­дви́гнути лице́ мое́ къ тебѣ́, я́ко беззако́нiя на́ша умно́жишася па́че гла́въ на́шихъ, и прегрѣше́нiя на́ша воз­расто́ша да́же до небесе́:
от­ дні́й оте́цъ на́шихъ въ преступле́нiи вели́цѣмъ есмы́ да́же до дне́ сего́, и въ беззако́нiихъ на́шихъ пре́дани есмы́ мы́ и ца́рiе на́ши и свяще́н­ницы на́ши и сы́нове на́ши въ руку́ царе́й язы́ческихъ, въ ме́чь и въ плѣне́нiе, и въ расхище́нiе и въ стыдѣ́нiе лица́ на́­шего, я́коже въ де́нь се́й:
и ны́нѣ уми́лостивися надъ на́ми Бо́гъ на́шъ, е́же оста́вити ны́ во спасе́нiе и да́ти на́мъ тве́рдость на мѣ́стѣ святы́ни его́, е́же просвѣти́ти очеса́ на́ша и да́ти оживле́нiе ма́лое въ рабо́тѣ на́­шей:
я́ко раби́ есмы́, и въ рабо́тѣ на́­шей не оста́ви на́съ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ: и преклони́ на на́съ милосе́рдiе предъ цари́ пе́рсскими, да́ти на́мъ живо́тъ, е́же воз­дви́гнути и́мъ до́мъ Бо́гу на́­шему и воз­ста́вити запустѣ́в­шая его́, и да́ти на́мъ огражде́нiе во Иуде́и и Иерусали́мѣ:
и ны́нѣ что́ рече́мъ, Бо́же на́шъ, по се́мъ? я́ко оста́вихомъ повелѣ́нiя твоя́,
я́же да́лъ еси́ на́мъ руко́ю ра́бъ тво­и́хъ проро́ковъ, глаго́ля: земля́, на ню́же вы́ вхо́дите наслѣ́дити ю́, земля́ нечиста́ е́сть, по нечистотѣ́ люді́й язы́ческихъ, въ ме́рзостехъ и́хъ, и́миже напо́лниша ю́ от­ у́стъ да́же до у́стъ во скверне́нiихъ сво­и́хъ,
и ны́нѣ дще́рей ва́шихъ не дади́те сыно́мъ и́хъ и дще́рей и́хъ не прiе́млите сыново́мъ ва́шымъ, и не ищи́те ми́ра и́хъ и бла́га и́хъ да́же до вѣ́ка, я́ко да укрѣпи́теся и снѣ́сте блага́я земли́, и наслѣ́дiе дадите́ сыново́мъ ва́шымъ да́же до вѣ́ка:
и по всѣ́хъ, я́же прiидо́ша на на́съ въ дѣ́лѣхъ на́шихъ злы́хъ и грѣсѣ́ на́­шемъ вели́цѣмъ, поне́же нѣ́сть я́коже Бо́гъ на́шъ, и́же изба́вилъ еси́ на́съ от­ беззако́нiй на́шихъ и да́лъ еси́ на́мъ спасе́нiе:
зане́ обрати́хомся разори́ти за́повѣди твоя́ и смѣси́тися съ людьми́ земны́ми: не прогнѣ́вайся на на́съ да́же до сконча́нiя, е́же не бы́ти оста́нку и спаса́емому:
Го́споди Бо́же Изра́илевъ, пра́веденъ еси́ ты́, я́ко оста́хомся спасе́ни, я́коже де́нь се́й: се́, мы́ предъ тобо́ю есмы́ вси́ въ беззако́нiихъ на́шихъ, поне́же не воз­мо́жно ста́ти предъ тобо́ю сего́ ра́ди.
Синодальный
1 Ездре сообщают, что народ породнился с народами иноплеменными; 5 Ездра возносит всенародно молитву покаяния.
По окончании сего, подошли ко мне начальствующие и сказали: народ Израилев и священники и левиты не отделились от народов иноплеменных с мерзостями их, от Хананеев, Хеттеев, Ферезеев, Иевусеев, Аммонитян, Моавитян, Египтян и Аморреев,
потому что взяли дочерей их за себя и за сыновей своих, и смешалось семя святое с народами иноплеменными, и притом рука знатнейших и главнейших была в сем беззаконии первою.
Услышав это слово, я разодрал нижнюю и верхнюю одежду мою и рвал волосы на голове моей и на бороде моей, и сидел печальный.
Тогда собрались ко мне все, убоявшиеся слов Бога Израилева по причине преступления переселенцев, и я сидел в печали до вечерней жертвы.
А во время вечерней жертвы я встал с места сетования моего, и в разодранной нижней и верхней одежде пал на колени мои и простер руки мои к Господу Богу моему
и сказал: Боже мой! стыжусь и боюсь поднять лице мое к Тебе, Боже мой, потому что беззакония наши стали выше головы, и вина наша возросла до небес.
Со дней отцов наших мы в великой вине до сего дня, и за беззакония наши преданы были мы, цари наши, священники наши, в руки царей иноземных, под меч, в плен и на разграбление и на посрамление, как это и ныне.
И вот, по малом времени, даровано нам помилование от Господа Бога нашего, и Он оставил у нас несколько уцелевших и дал нам утвердиться на месте святыни Его, и просветил глаза наши Бог наш, и дал нам ожить немного в рабстве нашем.
Мы – рабы, но и в рабстве нашем не оставил нас Бог наш. И склонил Он к нам милость царей Персидских, чтоб они дали нам ожить, воздвигнуть дом Бога нашего и восстановить его из развалин его, и дали нам ограждение в Иудее и в Иерусалиме.
И ныне, что скажем мы, Боже наш, после этого? Ибо мы отступили от заповедей Твоих,
которые заповедал Ты чрез рабов Твоих пророков, говоря: земля, в которую идете вы, чтоб овладеть ею, земля нечистая, она осквернена нечистотою иноплеменных народов, их мерзостями, которыми они наполнили ее от края до края в осквернениях своих.
Итак дочерей ваших не выдавайте за сыновей их, и дочерей их не берите за сыновей ваших, и не ищите мира их и блага их во веки, чтобы укрепиться вам и питаться благами земли той и передать ее в наследие сыновьям вашим на веки.
И после всего, постигшего нас за худые дела наши и за великую вину нашу, – ибо Ты, Боже наш, пощадил нас не по мере беззакония нашего и дал нам такое избавление, –
неужели мы опять будем нарушать заповеди Твои и вступать в родство с этими отвратительными народами? Не прогневаешься ли Ты на нас даже до истребления нас, так что не будет уцелевших и не будет спасения?
Господи Боже Израилев! праведен Ты. Ибо мы остались уцелевшими до сего дня; и вот мы в беззакониях наших пред лицем Твоим, хотя после этого не надлежало бы нам стоять пред лицем Твоим.
Французский (LSG)
Après que cela fut terminé, les chefs s'approchèrent de moi, en disant: Le peuple d'Israël, les sacrificateurs et les Lévites ne se sont point séparés des peuples de ces pays, et ils imitent leurs abominations, celles des Cananéens, des Héthiens, des Phéréziens, des Jébusiens, des Ammonites, des Moabites, des Égyptiens et des Amoréens.
Car ils ont pris de leurs filles pour eux et pour leurs fils, et ont mêlé la race sainte avec les peuples de ces pays; et les chefs et les magistrats ont été les premiers à commettre ce péché.
Lorsque j'entendis cela, je déchirai mes vêtements et mon manteau, je m'arrachai les cheveux de la tête et les poils de la barbe, et je m'assis désolé.
Auprès de moi s'assemblèrent tous ceux que faisaient trembler les paroles du Dieu d'Israël, à cause du péché des fils de la captivité; et moi, je restai assis et désolé, jusqu'à l'offrande du soir.
Puis, au moment de l'offrande du soir, je me levai du sein de mon humiliation, avec mes vêtements et mon manteau déchirés, je tombai à genoux, j'étendis les mains vers l'Éternel, mon Dieu,
et je dis: Mon Dieu, je suis dans la confusion, et j'ai honte, ô mon Dieu, de lever ma face vers toi; car nos iniquités se sont multipliées par-dessus nos têtes, et nos fautes ont atteint jusqu'aux cieux.
Depuis les jours de nos pères nous avons été grandement coupables jusqu'à ce jour, et c'est à cause de nos iniquités que nous avons été livrés, nous, nos rois et nos sacrificateurs, aux mains des rois étrangers, à l'épée, à la captivité, au pillage, et à la honte qui couvre aujourd'hui notre visage.
Et cependant l'Éternel, notre Dieu, vient de nous faire grâce en nous laissant quelques réchappés et en nous accordant un abri dans son saint lieu, afin d'éclaircir nos yeux et de nous donner un peu de vie au milieu de notre servitude.
Car nous sommes esclaves, mais Dieu ne nous a pas abandonnés dans notre servitude. Il nous a rendus les objets de la bienveillance des rois de Perse, pour nous conserver la vie afin que nous puissions bâtir la maison de notre Dieu et en relever les ruines, et pour nous donner une retraite en Juda et à Jérusalem.
Maintenant, que dirons-nous après cela, ô notre Dieu? Car nous avons abandonné tes commandements,
que tu nous avais prescrits par tes serviteurs les prophètes, en disant: Le pays dans lequel vous entrez pour le posséder est un pays souillé par les impuretés des peuples de ces contrées, par les abominations dont ils l'ont rempli d'un bout à l'autre avec leurs impuretés;
ne donnez donc point vos filles à leurs fils et ne prenez point leurs filles pour vos fils, et n'ayez jamais souci ni de leur prospérité ni de leur bien-être, et ainsi vous deviendrez forts, vous mangerez les meilleures productions du pays, et vous le laisserez pour toujours en héritage à vos fils.
Après tout ce qui nous est arrivé à cause des mauvaises actions et des grandes fautes que nous avons commises, quoique tu ne nous aies pas, ô notre Dieu, punis en proportion de nos iniquités, et maintenant que tu nous as conservé ces réchappés,
recommencerions-nous à violer tes commandements et à nous allier avec ces peuples abominables? Ta colère n'éclaterait-elle pas encore contre nous jusqu'à nous détruire, sans laisser ni reste ni réchappés?
Éternel, Dieu d'Israël, tu es juste, car nous sommes aujourd'hui un reste de réchappés. Nous voici devant toi comme des coupables, et nous ne saurions ainsi subsister devant ta face.
А як скінчилося це, підійшли до мене зверхники, говорячи: Цей народ, Ізраїль, і священики та Левити не відділилися від народів цих країв з їхніми гидотами, від хананеян, періззеян, євусеян, аммонеян, моавітян, єгиптян та амореян,
бо побрали з їхніх дочок собі та своїм синам, змішалося святе насіння з народами цих країв, а рука зверхників та представників була перша в цьому спроневіренні.
А коли я почув це слово, то роздер я одежу свою та плаща свого, і рвав волосся з голови своєї та з бороди своєї, і сидів остовпілий…
І зібралися до мене всі тремтячі перед словами Бога Ізраїлевого за спроневірення поверненців, а я сидів остовпілий аж до жертви вечірньої.
А за вечірньої жертви встав я з упокорення свого, і, роздерши шату свою та плаща свого, упав я на коліна свої, і простягнув руки свої до Господа, Бога мого…
І сказав я: Боже мій, соромлюся я та стидаюся піднести, Боже мій, обличчя своє до Тебе, бо беззаконня наші помножилися понад голову, а наша провина виросла аж до неба!…
Від днів наших батьків ми в великій провині аж до дня цього, а за наші беззаконня були віддані ми, наші царі, наші священики в руку царів цих країв на меча, на полон, і на грабіж, і на посоромлення обличчя, як цього дня.
А тепер на малу хвилю сталася нам милість від Господа, Бога нашого, щоб позоставити нам останок, і дати нам затвердитися на місці святині Його, щоб освітити очі наші, Боже наш, і дати нам трохи ожити в нашій неволі!
Бо раби ми, та в нашій неволі не покинув нас Бог наш, і прихилив до нас милість перед перськими царями, щоб дати нам ожити, щоб піднести дім нашого Бога й щоб відбудувати руїни його, та щоб дати нам захист в Юдеї та в Єрусалимі.
А тепер що скажемо, Боже наш, по цьому?
Бо ми покинули заповіді Твої,
які Ти наказав через Своїх рабів пророків, говорячи: Цей Край, що ви йдете посісти, він край нечистий через нечистість народу цих країв, через їхні гидоти, що наповнили його від краю до краю своєю нечистістю.
А тепер дочок своїх не давайте їхнім синам, а їхніх дочок не беріть для своїх синів, і не питайте їх про мир та про добро їх аж навіки, щоб ви стали сильні, та споживали добро цієї землі, і віддали на спадок вашим синам аж навіки.
А по тому всьому, що прийшло на нас за наші злі чини та за нашу велику провину, бо Ти, Боже наш, стримав кару більше від гріха нашого, і дав нам таку рештку,
чи знову ми ламатимемо заповіді Твої, і будемо посвоячуватися з оцими мерзотними народами?
Чи ж Ти не розгніваєшся на нас аж до вигублення нас, так що ніхто не позостався б і не врятувався?
Господи, Боже Ізраїлів, Ти праведний, бо ми позосталися останком, як цього дня.
Ось ми в провині своїй перед лицем Твоїм, бо не встояти нам за це перед лицем Твоїм!…
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible